Main menu

b0b85ae6f26f6fe0f5c0b1c6cb316339 ed0ebПід час резиденції «Заземлення» від ІЗОЛЯЦІЇ він проаналізував, як міський простір пов'язаний із цінностями жителів і як можна швидко й ефективно покращити  життя у місті.

Львівський дослідник і викладач на кафедрі культурології Українського Католицького Університету  Роман Лозинський  упродовж останніх п’яти років працює з темою культурного ландшафту.  Серед його наукових інтересів – питання етики взаємодії людини з природою та практики пов’язані з цим. Торік у дослідника вийшла дебютна книжка «Культурні ландшафти Галичини: етика взаємодії людини з Природою».

«Я намагаюсь підважити модерністичне трактування та цивілізаційні ідеї Просвітництва щодо відношення до природи як такої, що повинна бути «підкорена», «контрольована» і перетворена у ресурс задля «прогресу», – пояснює Роман Лозинський. – У своїх роботах я часто звертаюся до домодерністичних взаємодій людини з природою притаманних, наприклад, корінним народам та домодерним і агрозалежним суспільствам, де присутня значна повага до довкілля».

На арт-резиденцію «Заземлення» від платформи культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ Роман подався, бо тема резиденції – Антропоцен – є близькою і цікавою для нього. Крім того, дослідник ніколи раніше не бував на Донеччині.  

«Кожен регіон має власний потужний культурний ландшафт. Це поєднання культури, природи, сільського господарства. Історія, як людина освоює цей ландшафт. Мені було цікаво поїхати на Донбас, де я ніколи не був, і подивитися на індустріальні пейзажі, – розповідає резидент. – Особливістю ландшафтів є те, що вони виражають цінності людей, наприклад, показують, яку архітектуру тут будують, у що вкладають гроші, як вирішують питання благоустрою, що ставлять у пріоритет, коли йдеться про міський простір, тощо».

d041247b8f95b426d322ef63940df333 fc87b

Під час «Заземлення» Роман Лозинський  також багато спілкувався з соледарцями, щоб почути їхню думку про  рідне місто: чим воно їм подобається, а що хотіли би змінити. За результатами тижневої резиденції дослідник підготував презентацію із низкою рекомендацій, які обговорив разом із місцевими жителями. Презентація буде доступна онлайн.

«Я ділився своїми спостереженнями про Соледар, розповідав, як можна покращити місто швидкими, але дієвими способами. Наприклад, як можна створити тут природоохоронні об’єкти. Скажімо, Юрчина гора біля Соледару – це степ, який важливо зберегти, а не створювати там штучний парк. Тобто це була презентація рекомендацій, що можна робити, а що не варто».

Роман Лозинський розповідає, що Соледар його приємно вразив. Говорить – це дуже зелене, компактне і продумане місто.

«Мене загалом здивувало, що Донеччина – не тільки індустріальний регіон, а й дуже потужний сільськогосподарський. Тут дуже гарні краєвиди, дуже гарні ландшафти і багато прекрасних природних об’єктів. Побачена зруйнувало стереотипи, які в мене були до цієї поїздки, зокрема, що Донбас – це лише терикони, шахти і промислові труби». 

Роман Лозинський говорить про важливість децентралізації культури. І переїзд ІЗОЛЯЦІЇ та всі ті проєкти, які платформа проводить у Соледарі – прекрасний тому приклад.

d5e285f32a9b96f6e96dcc7c376e8339 64006

«Маленькі міста часом почуваються покинутими. Люди бачать, що всі важливі події, політичне і культурне життя, відбуваються у великих містах. І дуже важливо, щоби місцеві жителі відчували, що вони можуть щось змінювати, що можуть бути залучені до важливих процесів у місті, де живуть, ініціювати їх.  Це сприятиме тому, що люди залишатимуться у своїх містах, а значить буде розвиток», – підсумовує резидент.

Нагадаємо, серія короткострокових резиденцій для митців «Заземлення», ініційована культурною платформою ІЗОЛЯЦІЯ, триватиме до серпня. Її мета – мовою сучасного мистецтва привернути увагу до екологічних і соціальних проблем у регіоні, спровокованих людською діяльністю. Митці протягом тижня живуть у Соледарі й працюють над мистецькими проектами, які потім залишаються у місті. Тема резиденції – Антропоцен.

Усі новини проєкту читайте на сайті Фонду ІЗОЛЯЦІЯ, а також у телеграм-каналі.

Фото: IZOLYATSIA photo archive.

Підготувала Марія Семенченко