Main menu

174282243 759210358059181 9118567043399855154 n f34a8Після пандемії коронавірусу, яка триває понад рік, лікарям, особливо інфекційного відділення, значно додалося навантаження. Останній місяць кількість хворих та важкохворих пацієнтів значно зросла, разом із тим і обсяги робіт лікарів та медперсоналу. Про те,  яка наразі ситуація із ковідом ми поговорили з лікарками інфекційного відділення Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування м.Бахмут.

За інформацією Управління охорони здоров’я Бахмутської міської ради, станом на сьогодні, 30 квітня, на стаціонарному лікуванні у бахмутській лікарні знаходиться 168 осіб: з підтвердженим COVID-19 – 165 осіб, з них 110 осіб - мешканці громади. На амбулаторному лікуванні – 401 особа.

Кількість ліжок для лікування хворих з підтвердженим або підозрілим випадком на COVID – 19 постійно збільшується. 12 квітня до 176 наявних додали ще 30 ліжок неврологічного відділення. Це був останній період піку захворюваності – у відділенні перебувало 246 осіб, 190 з них отримували кисень.

Хворі потребують постійної уваги лікарів та медперсоналу

Люди бояться ускладнень та летальних випадків, бо знають, яка смертність при ковіді, скільки померло як в Україні, так і у світі загалом, відповідно бояться за своє життя. Якщо раніше жертвами ковіду були переважно люди похилого віку, то зараз це молодші люди.

Третя хвиля важча: важчим став перебіг хвороби у пацієнтів, у важкому стані перебувають більш ніж половина пацієнтів. Це складніше, ніж просто дихальна недостатність — ковід дає ускладнення на психіку, хворі не завжди правильно оцінюють свій стан, вимагають набагато більше уваги.

«Пацієнти майже як маленькі діти. Тому намагаємося підтримати людей, заспокоїти: дивіться, сьогодні ось виписали людину, вона теж підключається, говорить, що все буде добре», — пояснює лікарка-терапевт інфекційного відділення Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування м.Бахмута Олена Полякова.

Стан пацієнтів перевіряють постійно: обхід зранку, ввечері, протягом дня деяких хворих відвідують кілька разів, залежно від стану, обстеження, аналізів, протягом дня у важкохворих кілька разів міряють сатурацію.

Із забезпеченням медикаментами та обладнанням у лікарні проблем немає

Як повідомила головна лікарка БЛІЛ м. Бахмута Світлана Мельникова, вартість лікування однієї особи, яку оплачує лікарні Національна служба здоров’я складає від 20 до 60 тисяч гривень. При стаціонарному лікуванні пацієнтів з ковідом, безоплатні ліки отримують відповідно до чинних протоколів, все що призначають за додатковими захворюваннями та ускладненням пацієнти закуповують самостійно. Рішення про використання вартісних препаратів приймають колегіально за участі лікаря та завідувача відділення.

З початку коронавірусної пандемії лікарі швидко зорієнтувалися, вчасно підготувалися та отримали необхідну інформацію й обладнання. Наразі кисневі точки доступу концентратори є в достатній кількості, в реанімації – апарати штучної вентиляції легенів.

«Навіть у пікові моменти проблем не виникало, якщо пацієнту необхідний кисень, то він його отримає», — зазначає тимчасово виконувачка обов’язків завідувача інфекційного відділення Багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування м.Бахмута, лікарка-інфекціоніст Наталя Максимцева .

У бахмутській лікарні планують збудувати першу в області кисневу станцію

Будівництво обійдеться приблизно у вісім мільйонів гривень. Профінансують з бюджету лікарні, коштами, отриманими від НСЗУ за пацієнтів, що лікуються від ковіду.


«Це рішення економічно обґрунтовано, — пояснює головна лікарка Світлана Мельникова. - Кисневі концентратори треба обслуговувати, проводити санітарну обробку, для обслуговування треба купувати різні вентилі, один балон кисню коштує 400 гривень. З наявністю кисневої станції ми уникнемо багатьох поточних витрат».


Загалом, фінансування лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою отримується від НСЗУ. Торік було виділено близько мільйона гривень з місцевого бюджету, за які придбали кисень і засоби індивідуального захисту. В цьому році планується додатково виділити - 200 тисяч на закупку кисневих балонів.

Що стосується оплати праці, минулого року 120 медичних працівників отримали матеріальну допомогу з обласного бюджету. Головна лікарка повідомила, що відповідно до постанови 246 виплачується у повному обсязі до 300% медичним працівникам, які зайняті подоланням наслідків боротьби з пандемією за весь відпрацьований час на посаді.
У бахмутській лікарні це три медичні бригади, у які входять лікар-анестезіолог та два лікарі інших медичних спеціальностей. Ці медичні бригади, медсестри, рентген-лаборанти, рентген-лікарі, лаборанти клінічної діагностики, лаборанти, що працюють у лабораторії ПЦРЛ. Загалом, це 300-315 осіб. Кожний місяць цифра різна залежить від навантажень ліжкового фонду.

Лікування призначають індивідуально для кожного хворого

Протокол, за яким лікують пацієнтів із ковідом не один, їх постійно оновлюють. Він складений так, що це не чітка інструкція, це рекомендації, тому кожного пацієнта необхідно розглядати індивідуально: вік, додаткові захворювання, хронічні тощо. Ці фактори враховуються при лікуванні. Наприклад, у гіпертоніків може знизитися тиск, діабет також може погіршити стан хворих на ковід.

«Не можна лікувати ковід, і не лікувати ту ж гіпертонію», - підкреслює Олена Полякова.

Лікарка сама перехворіла на ковід, лежала у відділенні. Говорить, що після цього з’явилося більше розуміння до процедури лікування: перенісши на собі досвід кисневої недостачі, стала розуміти, де можна відкоригувати лікування своїх пацієнтів.

«Багато людей має знайомих, чи близьких, які перехворіли, чи яких забрав ковід. Не знаю, хто не вірить у цю хворобу, існування ковіду зараз абсолютно очевидне», - підсумовує лікарка-терапевт.

Робочий день закінчується вдома

Тимчасово виконувачка обов’язки завідувачки інфекційного відділення Наталя Максимцева каже, що поруч з пацієнтами постійно знаходяться медсестри, щоб не пропустити важкого випадку, вона сама намагається не покидати відділення.

«У відділенні постійно є люди, до яких хворі можуть звернутися, я також у відділенні кожного дня, намагаюся бути постійно на робочому місці, тому що ситуація може змінитися у будь-який момент», - говорить Наталія Валеріївна.

Чи не бояться люди з оточення спілкуватися із лікарями, що працюють із хворими на ковід? За словами Наталі Максимцевої, із таким ставленням не стикалася: «Не помічала такого. Навпаки телефонують, консультуються щодо хвороби».

«За рік роботи ми втягнулися, звикли до такого темпу. Завдяки керівництву у нас достатньо кадрів, щоб розподілити роботу так, щоб було однакове навантаження. Проблем зараз вже не виникає: всі вчасно отримують ін’єкції, процедури. Персонал може зробити собі перерви. Все зроблено для того, щоб людей не перенавантажувати», - каже виконувач обов'язків завідувача Наталя Максимцева.

Та з урахуванням великої кількості хворих і їх стану відпочити вдається не часто і не довго: перерви можуть бути по 10-15 хвилин протягом робочого дня. Лікарка-терапевт Олена Полякова працює вісім годин, каже, що подумки завжди на роботі.

«Робочий день не завершується після 16:00. Після зміни все одно обдумуєш, наче працюєш. Їду додому і думаю з чого почати завтра», – зізнається жінка.

Майже постійно лікарі та медичний персонал знаходяться у захисних костюмах. Їх замінюють кожні дві години.

«Цілий день у такому одязі, можу зробити перерву десь пів години за день», - говорить Максимцева.

Встигають і слідкувати за оновленнями інформації по боротьбі з ковідом, намагаються відвідувати онлайн-тренінги, дивитися конференції у записі, вивчають статті. Знаннями діляться із колегами.

Поза роботою знаходять час на відпочинок, у чому допомагають близькі: підтримують, дають відпочити.

«За рік роботи у відділені з таким режимом це вже звична справа, знаходиш час і на відпочинок, і на роботу, і на дітей — на початку було важче», - зазначає Наталя Максимцева.

Матеріал підготували Марія Лященко, Ганна Бокова.