Все работники Дворца культуры, кроме директора, отрабатывают последние два месяца. Что будет с ними, с самим Дворцом, с посетителями и 250 детьми, которые занимаются в различных творческих коллективах после – пока неизвестно. Какие действия предпринимает местное самоуправление  города и почему руководство «Часовоярского огнеупорного комбината» закрывает Дворец культуры узнавали журналисты сайта. 

«Вопрос о закрытии Дворца культуры стоит уже не первый год. Городской совет понимал, что ситуация с увольнением людей возникнет. Мы вели переговоры с областным руководством и просили поддержки, для нас очень важно сохранить коллектив и оставить возможность жителям города посещать творческие кружки. Городской совет вместе с депутатским корпусом написали официальное письмо с просьбой передать дом культуры на баланс города. Пока на сегодняшний день мы не получили ответа»,— говорит Эдуард Акименко заместитель городского головы Часов Яра.

Секретарь горсовета Сергей Чаус добавляет, что не понимая на каких условиях город сможет пользоваться Дворцом культуры, говорить о дальнейшей его судьбе сложно. 

«Дворец культуры — единственное место, где собираются жители города на праздники, отдают своих детей заниматься творчеством, сами взрослые посещают спортивные секции,  да и просто — это место где можно культурно провести досуг. У нас есть договоренности с губернатором, работает Программа  «Тепло Донетчины», с помощью которой можно построить модульную котельную и отапливать помещение. Также мы сможем добиться субвенций из областного и районного бюджетов для оплаты коммунальных затрат и зарплаты сотрудников. Но пока мы даже рассчитать затраты не можем, у нас нет технической документации, мы не знаем на каких условиях комбинат передает дворец. Письма написаны акционерам предприятия и новому директору, но официального ответа пока нет»,— рассказывает Сергей Чаус.

Здание Дворца культуры построено в стиле “сталинского ампира”, в послевоенное десятилетие, при участии ленинградских архитекторов. Дворец включен в перспективный план Часов Яра паспортизации историко-архитектурных ценностей. 

Заместитель генерального директора “Часовоярского огнеупорного комбината” Андрей Онищук говорит, что местная власть намеренно затягивает процесс, поскольку не имеет ресурсов на содержание ДК – вместе с зарплатой и коммунальными, а это не менее двух миллионов гривен в год, что для бюджета Часов Яра немалая сумма. 

По мнению Андрея Онищука до результатов выборов вопрос решать не будут. “Часовоярский огнеупорный комбинат”  инициировать процесс передачи и выходить с предложениями не будет, ждет инициативы от местной власти.

В обращении, которое горсовет прислал 8 сентября указано, что ДК просят передать в коммунальную собственность. 

“Мы готовим ответ и в понедельник отправим, где будет указано, что мы готовы отдать помещение на условиях аренды. Если городская власть подтвердит, что готова взять здание в аренду, мы озвучим наши условия”, – пояснил Онищук.

Сергей Чаус согласен, что местный бюджет даже будущей Часовоярской ОТГ не сможет своими силами содержать Дворец культуры, но благодаря сотрудничеству с руководством области и района намечены планы о выделении субвенций, строительство модульной котельной также уменьшит затраты на его содержание.

Валерий Богуненко хранитель фондов, работник музея переживает за судьбу уникальных экспонатов, которые никому официально не передаются.

«У нас много ценных экспонатов, интереснейших предметов, судьба которых остается под вопросом. По идее, мы должны их передать вышестоящей организации, это Бахмутский краеведческий музей, но никакого приказа нет. Я единственный работник музея, а когда-то нас был целый отдел, тоже уведомлен о сокращении и конечно буду поднимать вопрос о передаче фондов. Потому что считаю необходимым сохранить историю нашего края»,— говорит Валерий.

Валерий вспоминает, что ещё в 2016 году посещаемость только одного музея была до 1500 человек в год. Постоянно проводились различные встречи, обсуждения. А ещё в дворец культуры приходили часовояровцы разных возрастов — занимались спортом, танцами, вокалом, рисованием. 

“Сегодня в доме культуры 7 коллективов, два из них образцовых. Это танцевальные коллективы «Шарм» и «Дюнола». До карантина, когда проводились различные праздники, зал был полон – 600 человек. Детей и взрослых, которые посещают танцевальные, вокальные коллективы, занимаются рисованием – 250 человек”, – рассказывает Екатерина Бубнова директор Дворца культуры.

Инициативная группа родителей также обратились с официальным письмом к городскому совету Часов Яра с просьбой помочь в сложившейся ситуации. Под обращением подписались более 80 человек, люди просят обратиться к руководству ЧАО “ЧВК”, к областному руководству. 

Сами воспитанники Дворца культуры считают его у же второй семьей, просят не закрывать, потому что лишатся возможности развивать свои таланты

“В понедельник 14 сентября мы встречаемся с родителями. Я расскажу о всех наших действиях, которые мы предприняли для сохранения нашего Дворца культуры. Выслушаю родителей и вместе будем действовать дальше”, – сказал Сергей Чаус. 

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!