В национальном конкурсе принимали участие почти 2000 преподавателей, а в ТОП-50 наилучших вышла Татьяна Бак, учитель физики школы №10, единственная из 60-ти конкурсантов Донецкой области.

GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE – это ежегодная национальная премия, в которой отмечают не профессиональные качества учителя. Премия выявляет достижения учителей к своим ученикам, обществу, их вклад в развитие педагогики, образования и, в то же время, подчеркивает важность и значимость самих педагогов.

Своего рода Нобелевская премия для учителей возникла в мире в 2014 году. Учредителем премии стал основатель арабской образовательной корпорации GEMS миллиардер Санни Варки. Размер премии – миллион долларов США. В Украину она пришла в 2017 году, после подписания меморандума с фондом Varkey GEMS Foundation. Размер нашей премии в этом году – 250 тысяч гривен.

Татьяна Бак уже на протяжении 20 лет участвует в различных конкурсах. А после поездки в Литву, в результате которой поменяла отношение и к образовательному процессу, и к себе, решила попробовать себя в этой премии. 

«Для меня всегда было интересно участвовать в конкурсах. В 2016 году мы с учениками попали в украинско-литовский проект «На шляху до змін». Из 3-х школ города отобрали нашу и школу №11. Самое главное, что я вынесла из поездки, так это их отношение к образованию. Раньше, учитель 100% тратил на работу. Сейчас все по-другому: третья часть тратится на работу, третья – на саморазвитие, и еще одна треть – на позиционирование, представления себя», – рассказала Татьяна Бак.

Вернувшись домой, преподавательница стала вносить изменения в родной школе. Методические мероприятия, совещания, по ее рекомендации, стали проводить интерактивно, в виде тренингов,  свободного общения.

«Если же говорить о себе – то стала смелой! Не боюсь принимать участия в разных конкурсах: не получится здесь, смогу в другом месте. Мне стало интересно, и я решила попробовать. Тем более, что в прошлом году в премии GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE победителем стал тоже физик – Пауль Пшеничка», – вспоминает Татьяна Бак.

Анкета на участие включала в себя много объемных вопросов, своего рода мини-эссе по каждому. Спрашивали: как и почему выбрал систему образования, что изменил в образовательном процессе, какие новации, профессиональные достижения привнес, в случае победы, как потратишь деньги.

Затем полученную информацию оценивают волонтеры: педагоги, студенты, негосударственные организации, относящиеся к сфере образования. По одним статистическим данным количество участников составило 1216, по другим – 1905.

«Из Донецкой области было около 60 участников. В Топ-50 наилучших прошла только я. Сейчас наши анкеты рассматривают более детально. 31 августа останутся только 10 номинантов, а потом, во Львове, на личной встрече, уже обозначат победителя. В том году премия победителю составляла 100 тысяч гривен, в этом – 250 тысяч гривен. И шанс поехать на мировую конференцию в Дубаи», – рассказывает Татьяна.

В случае победы, Татьяна Бак говорит, что часть премии потратит на оснащение материально-технической базы своей школы.

«Я бы очень хотела пополнить материальную базу кабинета физика. И наша школа, наверное, единственная в городе, которая не имеет интерактивной доски. Это поможет и ученикам, и учителям», – сказала преподавательница.    

Татьяна благодарит за помощь при заполнении анкеты коллег, родных. Татьяна Стецюк, заместитель директора школы №10, также вдохновляла свою подругу на участие в конкурсе

Татьяна Бак постоянно развивается, кроме министерских конкурсов, принимает участие в международных конкурсах, других негосударственных, недавно была в Чернигове, откуда привезла желание устраивать дебаты среди команд в школе. Имеет сертификат тренера международного образца, проводит тренинги, семинары в нашем городе.

«Участие в таких конкурсах дает возможность развиваться,  знакомиться с интересными людьми, делиться своим опытом, который часто оказывается для других новинкой, узнавать от коллег об их достижениях, повышает личную самооценку», – поделилась впечатлениями Татьяна Бак.

ПОЖЕЛАЕМ УДАЧИ И ОКОНЧАТЕЛЬНОЙ ПОБЕДЫ В ПРЕМИИ GLOBAL TEACHER PRIZE UKRAINE НАШЕЙ БАХМУТЧАНКЕ, ТАТЬЯНЕ БАК, УЧИТЕЛЮ ФИЗИКИ ШКОЛЫ №10!!!

Начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов дав інтерв’ю виданню The New York Times, де розповів про те, чому росіяни так зациклилися на Бахмуті.

За словами Кирила Буданова на південному сході Донбасу, політичні амбіції євгена пригожина частково продиктували стратегію з російського боку.

Засновник групи ПВК «Вагнер» оголосив так званий хрестовий похід за захоплення міста Бахмут, щоб витіснити конкурентних командирів у російській регулярній армії, вважає Буданов. На його думку,  ПВК «Вагнер» координує свої дії з армією, але є головною силою на Бахмутському фронті.

Російський генерал, призначений у вересні командувачем російських військ в Україні, Сергій Суровікін, об’єднався з пригожиним у суперництві з російським міністром оборони шойгу, каже Кирило Буданов.

«Тут є лише ідеологічне та медійне питання…Саме тому підрозділи Вагнера так фанатично намагаються захопити це місто. Їм потрібно показати, що вони — сила, і вони можуть зробити те, що не змогла російська армія. Ми це чітко бачимо і розуміємо», — сказав Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times.

Хоча захоплення Бахмута не вважається стратегічно важливим, воно покращило б позиції росії на сході, відкривши дороги до інших міст Донбасу, які все ще перебувають під контролем України, резюмував Буданов.

Фото: Вікіпедія

Читайте також: Росіяни сповільнили темпи наступу в Бахмуті за останні дні, — ISW

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Темпи просування російських військ в районі Бахмута, ймовірно, сповільнилися в останні дні, хоча ще занадто рано говорити про те, що російський наступ з метою захоплення Бахмута досягнув кульмінації. Водночас, як вважає ISW, окупанти прагнуть оперативної паузи.

Такі дані наводить Інститут вивчення війни.

Російські джерела повідомляють, що українським силам в районі Бахмута вдалося дещо сповільнити темпи російського наступу навколо Бахмута та навколишніх населених пунктів. Джерела в рф також стверджують, що ЗСУ відтіснили елементи групи Вагнера на позиції, які вони займали кілька днів тому.

Своєю чергою, українські джерела в соціальних мережах повідомили, що вони повністю витіснили російські сили зі східних околиць Бахмута близько 21 грудня. За оцінками ISW, окупанти здійснили дещо менше загальних просувань в районі Бахмута в листопаді та грудні, разом узятих, порівняно з жовтнем.

Російські війська, ймовірно, намагатимуться підтримувати темпи своїх наступальних операцій в районі Бахмута і, можливо, намагатимуться ініціювати тактичну або оперативну паузу. 

Міністерство оборони Великої Британії повідомило 24 грудня, що російські війська не мають запасів артилерійських боєприпасів для підтримки широкомасштабних наступальних операцій. Відтак, підтримання оборонних операцій уздовж протяжної лінії фронту в Україні вимагає від росіян щоденного витрачання значної кількості снарядів і ракет.

Оперативна група Об’єднаних сил оприлюднила 24 грудня інтерв’ю з українським військовослужбовцем в районі Бахмута, в якому детально описано, що російські війська проводять надзвичайно високі темпи штурмів українських позицій в цьому районі. Попри те вони (окупанти) мають тільки незначний прогрес.

Повідомлення групи Вагнера про великі втрати в районі Бахмута за останні тижні також, ймовірно, призвели до напруження поточних оперативних можливостей російських військ в цьому районі. 

Через нестачу артилерії та людського ресурсу, ISW вважає, що окупанти не зможуть підтримувати активні наступальні операції на Бахмутському напрямку. 

Раніше російські війська виділили значні ресурси на «м’ясорубку» для захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська навесні-влітку 2022 року. Російські сили досягли кульмінації після захоплення Лисичанська і не змогли захопити сусідній Сіверськ на сході або Слов’янськ.

Зацикленість російських військових на наступі з великими втратами для досягнення цілей захоплення Сєвєродонецька та Лисичанська зрештою підірвала здатність військових рф досягти своєї більш масштабної оперативної мети — оточити ЗСУ в котлі вздовж траси Е40 і дійти до західних адміністративних кордонів Донецької області. 

Невпинний і дороговартісний наступ росії на Бахмут може також погіршити здатність росії переслідувати довгострокові цілі на театрі воєнних дій на Донбасі.

Фото: ілюстративне, Генштаб

Читайте також: Український Бахмут підняв Конгрес США на ноги

 

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!