Main menu

europe quality a9a89Харчові продукти, які виробляються в Україні, в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, повинні відповідати європейським стандартам. Причому відповідальність за якість та безпеку продукту лягає на плечі оператору ринку, а держава буде відповідати за якість товарів, які ввозяться з-за кордону. На чільне місце стають потреби споживачів і здоров'я людини. Які кроки здійснюються в Україні та що роблять бахмутські виробники в рамках переходу на європейські стандарти читайте далі в матеріалі.

Імплементація всієї Угоди про асоціацію - це складна боротьба, боротьба між групами, які хочуть змін і які не хочуть змін.

Угоду про асоціацію з Євросоюзом ратифіковано ще у 2014 році, діяти вона почала через два роки, але до іі переваг та можливостей, які відкриваються вітчизняному виробнику харчових продуктів на ринках ЄС, ще й досі відносяться з настороженістю.

“Імплементація всієї Угоди про асоціацію - це складна боротьба, боротьба між групами, які хочуть змін і які не хочуть змін. Але наша держава все одно обирає саме європейські стандарти, тому що саме Євросоюз стимулює нас ці стандарти приймати.

Чому європейські  стандарти найкращі? Тому що вони, навіть краще деяких американських. Коли Сполучені штати вели перемовини щодо вільних зон торгівлі між ними та ЄС, то саме стандарти на харчові продукти й стали “камнем зіткнення”, саме по ним вони не змогли домовитись”, - розповідає про хід підписання угоди Любов Акуленко, співзасновник та виконавчий директор ГО "Український центр європейської політики".

555 3118c

“В ЄС дійсно переживають за здоров'я людини, і ці стандарти відкривають для нашої країни багато шляхів. Той ж Китай, коли бачить наші підприємства, затверджені у списку ЄС, він з радістю готовий співпрацювати з нами. Ті аграрні компанії, які є прогресивними, поступово виходять на певні стандарти. Та й сама держава шляхом прийняття Закону “Про державний контроль…” дає змогу, щоб на ті стандарти перейшли всі виробництва в Україні”, - додає Любов.

Харчовий продукт - безпечний та максимально ефективний для здоров'я людини - головний принцип європейських стандартів

Закон України “Про державний контроль…” був прийнятий у травні 2017 року, і він вже тоді базувався на принципах законодавства Європейського Союзу.

“Коли в Європі виробляється харчовий продукт, Євросоюз ставе собі мету - продукт повинен бути безпечним та задовольняти потреби споживача і мати максимально ефект для здоров'я людини. То як же цього ЄС досягає? А саме через систему офіційного контролю, яка в Європейському Союзі розвивалась тривалий час і знайшла закріплення у 2004 році”, - розповідає Галина Котик, експерт із законодавства ЄС, працює в проекті «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні».

Така система взаємовигідна, необхідна і для держави, і для бізнесменів, і для споживачів. Базується вона на таких принципах:

  1. Державний контроль повинен здійснюватись регулярно.
  2. Базуватись на індивідуальному підході - оператори ринку повинні контролюватись з різною частотою.
  3. Офіційний контроль проводиться без попередження операторів ринку.
  4. Повинен здійснюватись компетентним органом, у якого повинно бути відповідне обладнання, план перевірок,

“Варто відмітити, що харчова продукція в ЄС контролюються на будь-якому етапі виробництва, у нас, на жаль, здебільшого перевіряється кінцевий продукт, коли він потрапляє на полки магазинів. Державний контроль є ключовим аспектом, який вже починає впроваджуватись в Україні”, - додає Галина Котик.  

Система НАССР, як раз одна з методів державного контролю. Це метод контролю безпечності харчових продуктів, яка носить попереджуючий характер.

Фізична особа підприємець Галина Єгорова з Краматорську займається виробництвом, торгівлею м'ясних субпродуктів та напівфабрикатів. Зараз проходить навчання по системі НАССР, здобула звання координатора, в планах отримання - аудитора.

За допомогою знань впроваджує на своєму виробництві систему, у подальшому зможе допомагати, а потім й перевіряти інших виробників харчових продуктів.

“Сама система НАССР та її впровадження не гарантує, що продукт стане якісним. Це буде залежить від самого виробника. Але, в нашій країні і зараз оператори ринку несуть відповідальність за власний продукт. Я вважаю, що європейські стандарти для харчових продуктів - це необхідність, бо кожна людина повинна мати гарантію, що вона вживає якісний та безпечний продукт” - говорить Галина.

Отримання знань за системою НАССР, Галина вважає не тільки, як саморозвиток, але й, як необхідність в рамках нових вимог європейських стандартів.  

Бахмутські виробники молочної продукції готові до перевірок НАССР

Відповідно до законодавства виробники дрібних потужностей мають право впровадити систему НАССР до 20.09.2020 року. Сумлінні та відповідальні виробники вже і сьогодні відповідають за якість власної продукції та дотримуються законодавчих вимог.  

Так, Олександр Чаплик, фермер у Бахмутському районі, має переробний молочний цех, не так давно відкрив представництво ТОВ “Української Генетичної Компанії” з штучного осіменіння великої рогатої худоби, планує придбати обладнання для виробництва плавлених сирів.

34782429 621056281567466 3148775695908339712 o 3e1d8

35633988 1879474228758673 5523972290829615104 n f03e7“У мене не дуже багато корів, з них сім племінних телок. Усі мають паспорти, я постійно проходжу всі перевірки та дотримуюсь всіх вимог Держспоживслужби. Мене перевіряють раз на рік, я постійно провожу санобробку приміщення, провів всі необхідні дослідження худоби, провожу аналіз стін та потолків, постійно здаю кров худоби на аналізи. Тобто, майже готов до впровадження системи HACCP на своєму виробництві, яку обов'язково запроваджу”, - розповідає Олександр.

До того ж, спочатку, про перевірки згідно системи НАССР, будуть попереджати, держава не ставить на меті тотального контролю, оператори ринку будуть отримувати консультування.

В Україні є компанії, які надають послуги щодо впровадження системи НАССР

Київська компанія ТОВ “Центр підтримки підприємців” проводить навчання та надає консультації по питанням сертифікації ISO 22000. Директор компанії Дмитро Тетервак розповідає, що вони не тільки навчають координаторів та аудиторів системи НАССР, а й ще проводять діагностику підприємств, тобто, така собі пробна перевірка перед перевірками державних органів.

“Директору, як правило, бракує часу займатись впровадженням системи на своєму виробництві, і саме координатор стає на допомогу. Навчання дає змогу бути готовим до перевірок, навчені фахівці аналізують ризики, які можуть виникати на виробництві, проводять діагностику виробництва, впроваджують та контролюють систему”, - каже Дмитро Тетервак.

Наталія Рудовська, експерт по впровадженню системи НАССР та тренер по навчанню в ТОВ “Центр підтримки підприємців” пояснює, які переваги та можливості відкриваються перед оператором ринку, який запроваджує у себе на виробництві систему НАССР:

“Система була придумана ще у 1963 році, в США, потім зашла в Європу, і, нарешті, в нашу державу. Саме головне, те, що система дає можливість попередити ризики - економічні, репутаційні. Тобто, виробник буде зацікавлений, щоб у нього на виробництві була ця система, він буде захищений від різних проблематичних ситуацій. Система передбачає дотримання усіх гігієнічних стандартів. Також, це важливо для взаємовідносин з контрагентами з Євросоюзу, бо зараз, при заключенні контрактів, наявність системи НАССР обов'язкова”.

Впровадження системи НАССР на невеликому виробництві, у середньому, обійдеться від 20 до 100 тисяч гривень

Для впровадження системи НАССР необхідно час та фахівець в даній області.

“Для виробництв з маленькими потужностями вигідніше запрошувати фахівця в даній області, а не постійно утримувати робітника в штаті. Щоб влаштувати у себе таку систему, необхідно залучити фахівця, який вивчить та оцінить ризики, потім розробить технологію та скласть всю необхідну документацію по системи НАССР, налагодить та повністю впровадить систему. Бувають випадки, коли на виробництві необхідно переобладнання потужностей, але, як правило, це займає біля 30% від загальної вартості всієї системи. За результатами впровадження системи виробник може отримати сертифікат, але це не обов'язково, навіть перевіряючі органи не мають права його вимагати”, - пояснила Наталія Рудовська.

“Дійсно, для того щоб розвиватись, треба вкладати гроші. Так, спочатку оператор ринку понесе витрати в частині переобладнання, але маючи краще обладнання виробник буде давати якісніші харчові продукти, вищого гатунку, зможе продавати дорожче, буде мати перспективу потрапити в перелік підприємств ЄС, і зможе продавати в країни ЄС. Тобто, це гра на довгострокову перспективу, в якій виграє і споживач, і оператор ринку”, - так пояснює необхідність переходу на європейські стандарти Галина Котик, експерт із законодавства ЄС.

Матеріал опубліковано в рамках спільного проекту Українського кризового медіа-центру та Естонського центру східного партнерства під назвою «Розвиток професійної спроможності представників регіональних ЗМІ в Україні"