Войти
Main menu

1.9 0155aСпершу під сумнів ставився сам факт доцільності підписання Угоди про асоціацію. На той момент це був передусім цивілізаційний вибір – рішення, в якому напрямку рухатись Україні. Угода підписана і вступила в дію. Як вплинуло на економіку України і Бахмута підписання Угоди, що бахмутяни хочуть, і що знають про Угоду про асоціацію України з Європейським Союзом.

Деякі міфи та запитання пов’язані з євроінтеграцією і сьогодні залишились у бахмутян, тому зібравши питання, ми попросили фахових пояснень у провідного спеціаліста відділу міжнародних програм та проектів Донецької торгово-промислової палати Олени Сезоненко.

Більш за все бахмутян цікавить, чи немає дискримінації для українського виробника, чи зможуть українські товари конкурувати на внутрішньому та європейському ринку, що взагалі для нас означає ця Угода, що вона дає державі та українцям. Були також питання по сферах та реформах на відповідність Угоді. Детальні відповіді можна переглянути на відео.

«Угода має 1200 сторінок і нам потрыбно знайти можливість ознайомитись з нею. Там передбачено зняття торгових бар'єрів, безпека в енергетичній сфері, розвиток технологій. Угода передбачає весь спектр відношень між нашою країною та країнами ЄС. Коли питають, кому більш вигідна ця Угода європейським країнам чи Україні, я відповідаю, що Угода - це перш за все шлях до розвитку. І ми це все робимо для себе. Для того, щоб ми їли безпечні продукти, щоб наші технології встигали за світовими технологіями. Угодою передбачено зближення технічних стандартів направлене на адаптацію України у світове співтовариство, світовий ринок», - підсумувала Сезоненко.

Якщо торкнутися історії укладання угоди то рух створення асоціації почався в 2007 році, за цей час форми співпраці і суть угод багаторазово обговорювались і змінювались. Та, коли здавалось, що цивілізаційний вибір на користь європейських цінностей вже зроблений, уряд України 21 листопада 2013 року вирішив призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що викликало хвилю протестів в Україні і зрештою спричинило Революцію Гідності. Якщо цивілізаційний вибір не хотіла зробити влада – його за неї ухвалив народ. По завершенню Революції Гідності 27 червня 2014 року новообраний Президент України Петро Порошенко у Брюсселі підписав економічну частину угоди. В процесі ратифікації Угоди про асоціацію України та ЄС країнами-членами ЄС Нідерланди сказали угоді «Ні». Однак, внаслідок знайденого політичного компромісу, Угода все ж була ратифікована. І ось, нарешті, 1 вересня 2017 року Угода про асоціацію набула чинності в повному обсязі.

1.2 94d04

На місцевому рівні ситуація ускладнюється військовим конфліктом, але обсяги експорту по Європи теж збільшуються.

«Поступово відбувається переорієнтація на ринку Донецької області якщо до війни співвідношення російського і європейського постачання було 60 до 40, то зараз це співвідношення змінилося. Тобто на європейські ринки йде 60% експорту. У нашому регіоні це сіль, шампанське, вогнетриви, кольоровий прокат. Так складно виходити на нові ринки і зав'язувати партнерства, але Донецька торгово-промислова палата намагається в цьому допомагати», - пояснює спеціаліст відділу міжнародних програм та проектів Донецької ТПП Олена Сезоненко.

Наскільки збільшився експорт до країн ЄС саме товарів з Бахмута, ми вирішили дізнатись в міськраді, але нам пояснили, що такої інформації підприємства не надають.

1.3 69d17

Наш регіон завжди був привабливий для інвесторів. У нас є природні ресурси, надра. Європейськими інвесторами були побудовані два майданчики для переробки цих ресурсів, щоб отримувати будівельні суміші та гіпсокартон – ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» і колишній ТОВ «Лафарж», зараз ТОВ «Сініат». Підприємства працюють на внутрішній і зовнішній ринок. У нас є і людський потенціал, і промислові майданчики, і надра, але зараз через війну, ситуація значно ускладнилася, деякі підприємства йдуть з ринку, майданчики руйнуються.

За словами Юхно, на виробництво і збут товарів великих підприємств більше вплинула війна, оскільки вони були орієнтовані на російський ринок.

«Спільними для багатьох бахмутських виробників є проблема втрати російського ринку. Нестабільний курс долара, висока ціна на газ відповідно збільшення собівартості продукції».

Один з найбільших експортерів в Бахмуті був і залишається ТОВ «Завод кольорових металів». На сьогодні половину обсягів збуту підприємства займають країни Європи, частка внутрішнього ринку - 10%, решта - російський ринок.

ASK 0274 3942a

В цьому році на Заводі кольорових металів запустили нову лінію для виробництва шин.

Якщо на Заводі кольорових металів є великий досвід експорту, продукція сертифікована, то є бахмутські підприємства, які почали виходити на зовнішній ринок, щоб вижити саме з початком військових дій в Україні.

«Ми можемо конкурувати на європейському ринку тільки за рахунок ціни. Це виходило робити, коли ми працювали на вторинній сировині. Таким чином, собівартість знижувалася. Після того, як ми втратили чверть обсягів брухту, який збирали в Криму і на точках, що залишилися на непідконтрольній території, довелося цю частину заміняти катодами. Таким чином підвищилася собівартість і знизилася дохідна частина. У нас є всі необхідні сертифікати і над цим ми постійно працюємо, але ми працюємо в основному на морально застарілому обладнанні. Є плани розвитку виробництва і ми їх почали поступово реалізовувати. Вивчили ринок, проаналізували яка наша продукція користується популярністю. У цьому році була запущена лінія вертикального безперервного лиття і безперервного пресування шин», - додав гендиректор.

На державному підприємстві «Артемсіль», де обсяг російського експорту також становив левову частку від обсягу виробництва, нам розповіли, що в порівнянні з 2015 та 2016 роками експорт (не враховуючі Російську Федерацію) збільшився більш ніж на 20%. До введення обмежень на поставки продукції підприємства російськім споживачам, ринок РФ займав більш ніж 50% від загального об’єму реалізації. Збільшення реалізації у країни далекого зарубіжжя (у тому числі ЄС) поступово компенсує об'єми, які раніше направляти до РФ. 

Оптично сортована2 f762b

На країни ЄС "Артемсіль" найчатіше продає сіль для промислового використання.

Щодо виходу на європейський ринок малих підприємств експерт Олена Сезоненко зазначила:

«Існують програми Євросоюзу, які стимулюють розвиток малого і середнього бізнесу в Україні. ГО «Донбас фешен кластер» і підприємство Ганни Петріченко це точкові експортери, які Ганна зараз посилає приватної посилкою. Поки це посилка ергорюкзаків або слінгів, яка швидше направлена ​​на вивчення ринку, встановлення контакту зі споживачем. Якщо ця критична маса споживання скаже «давай – експортуй», почнеться вихід на ринок».

Сама ж Ганна Петриченко, яка з колегами створила кластер виробників швейної продукції, підкреслила декілька головних переваг виходу на ринок через партнерства. 

«Об'єднання в кластер дозволяє малому бізнесу простіше вирішувати щоденні проблеми і завдання: спільні закупівлі сировини і матеріалів з метою зменшення собівартості кінцевого продукту, робота з перевіреними контрагентами, можливість роботи з великими замовниками шляхом поділу замовлення між декількома виробниками, спільне відстоювання своїх інтересів, захист, моніторинг, контроль. Те, що складно або, часом, не під силу одному, можливо зробити всім разом. Розмір бізнесів досить різний, вік власників теж. Більш досвідчені можуть допомогти молодим налагодити виробництво і бухоблік. Можна прорахувати можливі помилки стартапів з метою їх запобігання. Виставки вимагають значних фінансових вкладень. Одному виробнику, особливо початківцю, це, часто не під силу. А разом - значно легше. Але найголовніше в кластері -налагодити взаємодію і перебудуватися від суперництва і конкуренції до партнерства, позитивної комунікації і довгостроковому взаємодії.

27907671 1993273284246040 3953729688829915426 o 92709

Однак, якщо бізнес вже усвідомив переваги УА і почав діяти, то імплементація положень Угоди на загальнодержавному рівні суттєво відстає від графіка виконання. Є сфери, де зобов’язані виконані на 4%,а  є ті сфери, де начебто є прогрес суттєвий і навіть гра на випередження, однак є важливі, але нереалізовані аспекти.

«Наприклад, ніхто не заперечує прогрес у реформі державних закупівель, але Україна так і не схвалила формальні рішення, які запускають відкриття ринків державних закупівель, визначених статтею 154 УА. У нас очевидний прогрес щодо реформи технічного регулювання, але ми і досі не маємо протоколу АСАА, який юридично визнає нашу систему такою, що відповідає вимогам ЄС»,  - висловився Тарас Качка, стратегічний радник Міжнародного фонду «Відродження», один із учасників переговорного процесу УА.

Офіційні дані засвідчили, що минулого року вдалося виконати 41% запланованої євроінтеграційної роботи. При цьому Верховна рада виконала свою роботу на 32%, уряд – на 42%, а інші органи влади – на 50%. Інші цифри нарахували експерти ГО «Український центр європейської політики». Станом на грудень 2017 року відповідно до даних їхнього моніторингового звіту, рівень виконання УА становив близько 13%, тобто 10 зобов’язань з 86. Експерти зауважили, що найбільш успішною є сфера технічного регулювання, найменш успішною –  морський транспорт, в якій не розроблено майже жодного проекту нормативного рішення.

«Прогрес виконання УА не вражає. Багато євроінтеграційних законопроектів роками лежать у парламенті ( така ситуація, до прикладу, з антитютюновими законопроектами, які вже більше трьох років не виносяться на порядок денний парламенту), для імплементації деяких директив бракує часу та ресурсів, інші законопроекти, покликані імплементувати Угоду, розроблені всупереч пунктам УА і містять корупційні ризики або схеми», - каже експерт ГО «Український центр європейської політики» Світлана Чернецька.

Підсумовуючі наслідки Угоди для країни та регіонів треба зауважити, що процес запущено, але він пересувається досить повільно, це стосується і виходу на ринки і імплементації Угоди до законодавства. Представники бахмутського бізнесу, місцевого самоврядування, експерти розцінюють євроінтеграцію як шлях до розвитку насамперед економічного, а мешканці хочуть розібратись в нових можливостях.

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою". Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Бахмутська Фортеця» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

1.8 955d4

Комментарии   

-1 #1 Клавдий 18.06.2018 16:37
Заперли сюда Петриченко, к чему? А это убогое видео, головы, говорящие головы.
Цитировать

Добавить комментарий

Комментируя, просто соблюдайте общественную мораль