Іванівська громада – одна з самих великих та прибуткових, яка увійде до складу об’єднаної Бахмутської громади. Однак, у пересічних громадян все одно виникають запитання: чи зміниться життя на краще після об’єднання? Ознайомитись з деякими запитаннями сельчан та почути відповіді експерта можна у наступному матеріалі проекту «Децентралізація в деталях».

В минулому матеріалі побоювання мешканців Опитненської громади коментував політолог, економіко-правовий експерт Петро Тутов. Тепер експерт роз’яснює ситуацію та надає відповіді мешканцям Іванівської громади.

Чи залишиться сільрада?

Чи не ускладниться процес отримання населенням різних довідок?

«Суть процесів децентралізації – наближення  соціальних послуг до мешканців громади, і процес їх надання та отримання повинен покращитись. Тим паче, в Бахмуті давно працює Центр надання адміністративних послуг. Один день на тиждень часи його роботи продовжені до 20.00, має працювати у вихідний. Тобто люди зможуть отримати якісну послугу в зручний для них час. Також велика функція залишиться на старостах – видача довідок, реєстрація громадянського стану. Будуть працювати мобільні соціальні офіси, які зможуть надавати послуги на місцях». 

Транспортне забезпечення: введення маршрутних таксі

та додаткових рейсів електротранспорту до сіл Кліщіївка та Андріївка

«Питання транспортного забезпечення стоїть гостро для всіх районів сільської місцевості. Якщо брати електричний транспорт, то у зв’язку з війною пасажиропотік знизився, і керівництво Укрзалізниці навряд чи думає про збільшення маршрутів. Це буде розглядатись після налагодження воєнної ситуації. А ось питання по маршрутним таксі, як раз знаходиться на розсуді у районного керівництва, і я вважаю, що воно буде позитивно розглянуто». 

Благоустрій, відкриття кафе, розваги для молоді, працюючі магазини

«Реформа дає можливість сконцентрувати фінансові ресурси саме у конкретній громаді.  Даний процес запущений ще з 2014 року і громади реально отримують набагато більше податків у свої місцеві бюджеті. Лише від податку на прибуток громадян ми вже отримуємо 60%. Досить важливо, що громади зможуть самостійно залучати різних інвесторів, створювати нові робочі місця – і саме це дасть можливість розвивати соціальні та культурні направлення». 

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм дій для врегулювання конфлікту інтересів під час проходження військової служби.

Про це повідомили в Міноборони.

Дії у разі конфлікту інтересів під час виконання наказу

Законопроєкт регламентує права та обов’язки військовослужбовців у ситуаціях, коли виконання отриманого наказу спричиняє конфлікт інтересів. Згідно з новими нормами, військовослужбовець зобов’язаний доповісти своєму безпосередньому командиру про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виявлення цього факту.

Після отримання повідомлення командир, який віддав наказ, зобов’язаний вжити заходів для врегулювання ситуації. У випадку, коли підлеглий доповідає про конфлікт через наказ вищого керівництва, його безпосередній командир передає інформацію старшому командиру для подальшого вирішення.

Якщо посада військовослужбовця не передбачає наявності безпосереднього керівника, він має доповісти Національному агентству з питань запобігання корупції або іншому визначеному законом органу. За умови виникнення конфлікту інтересів під час роботи в колегіальному органі, повідомлення направляється безпосередньо цьому органу або НАЗК.

Антикорупційні обмеження та контроль

Документ закріплює обов’язок командирів контролювати дотримання підлеглими правил запобігання та врегулювання конфліктів інтересів. Усі військовослужбовці зобов’язані не вчиняти корупційних правопорушень та діяти згідно із Законом “Про запобігання корупції”.

Законопроєкт також фіксує перелік посадових осіб, які підпадають під антикорупційні обмеження. Вони стосуються таких аспектів:

• використання службового становища;
• одержання подарунків;
• сумісництва;
• спільної роботи близьких осіб.

Аналогічні антикорупційні обмеження встановлюються для голів та членів військово-лікарських комісій і медико-соціальних експертних комісій.

Читайте також:

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2027 році фізичні особи-підприємці зіткнуться зі зростанням окремих податкових платежів та підвищенням лімітів доходу. Зміни зумовлені закладеними у проєкті державного бюджету (законопроєкт №16000) новими показниками мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Базові показники для розрахунку

З 1 січня 2027 року для розрахунку податкового навантаження та річних лімітів використовуватимуться нові суми:

• мінімальна заробітна плата — 9 546 гривень (замість 8 647 гривень у 2026 році);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 691 гривня (замість 3 328 гривень).

Обов’язкові платежі для 1 та 2 груп

Для підприємців першої групи щомісячні податкові зобов’язання становитимуть:

• єдиний податок — 369,1 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні (або 6 300,36 гривні у разі поквартальної сплати).

Для другої групи передбачені наступні щомісячні суми:

• єдиний податок — 1 909,2 гривні;
• військовий збір — 954,6 гривні;
• ЄСВ — 2 100,12 гривні.

Умови для підприємців 3 групи

Ставки для ФОП третьої групи у проєкті бюджету залишаються без змін. Загальне податкове навантаження складатиме 6% від доходу. Цей платіж розподіляється на дві складові: 5% становить єдиний податок, а 1% — військовий збір.

Нові граничні обсяги доходів

Зростання рівня мінімальної зарплати автоматично підвищує дозволені річні ліміти доходу для спрощеної системи оподаткування. У 2027 році вони становитимуть:

• 1 група (167 мінімальних зарплат) — 1 594 182 гривні;
• 2 група (834 мінімальні зарплати) — 7 961 364 гривні;
• 3 група (1 167 мінімальних зарплат) — 11 140 182 гривні.

Перспективи реформування та впровадження ПДВ

До завершення воєнного стану масштабні зміни базових умов роботи чи підвищення ставок єдиного податку не плануються. Реформування податкової системи для приватних підприємців розглядається на повоєнний період. Головною метою майбутніх змін є унеможливлення використання спрощеної системи великим бізнесом для штучного дроблення та оптимізації податків.

Водночас запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців перенесли. Згідно з оновленим меморандумом між Україною та Міжнародним валютним фондом, ця норма має запрацювати із січня 2028 року, а не з 2027 року, як планувалося раніше.

Читайте також:

Підйомна допомога військовослужбовцям: умови, розміри та порядок виплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!