Важко переоцінити місце системи охорони здоров’я у загальному обсязі послуг, які надає держава. Сьогодні в цій сфері є багато питань, які Міністерство охорони здоров’я намагається вирішити шляхом впровадження реформ. Чим не задоволені пацієнти, і які шляхи нам пропонує нове законодавство?
У Бахмуті відбулися публічні консультації, в яких спікером виступила головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Світлана Шабаліна. Вона розповіла про основні напрямки реформи і зміни для пацієнта. Щоб краще розібратись у питанні пропонуємо переглянути відео.
Ми також висвітлювали гостре питання щодо закриття міської лікарні №2. Позбавлення статусу юридичної особи міської лікарні №2, пов’язане з медичною реформою в рамках створення госпітальних округів і з браком фінансування. Зрозуміло, що реформування медичних закладів вкрай необхідне і неминуче і це в першу чергу розуміє керівництво сфери охорони здоров’я Бахмута.
Щоб зрозуміти очікування бахмутчан від медичної реформи ми провели відеоопитування пацієнтів міської поліклініки. На жаль, пересічні громадяни зовсім не мають уявлення, що таке медична реформа, та які зміни вона принесе, що ще раз підтверджує необхідність проведення широкої інформаційної кампанії. Більшість пацієнтів задоволені обслуговуванням, але нарікають на брак коштів для купівлі ліків.
Хоча в Конституції зазначено, що медична послуга забезпечується для громадян безкоштовно, але насправді держава давно не виконує взятих на себе зобов’язань. В першу чергу пацієнт стикається з тим, що в нього просять грошей на стадії оформлення картки, потім треба сплатити «добровільний» внесок у фонд кабінету чи відділення. Навіть бланк медичної довідки, яку видають в дитячій лікарні після лікарняного для того, щоб підтвердити у дитсадку і школі, що дитина вже здорова, треба купувати.
Керівник громадської організації «Відлуння Чорнобиля» Олена Гончарова, як ліквідатор, декілька разів на рік проходить лікування у стаціонарі 2-ї міської лікарні міста Бахмута. І зараз вона знаходиться на лікуванні. Під час оформлення у стаціонарне відділення Олена принципово відмовилася купувати історію хвороби на санпропускнику, яка коштує 7,50 гривень.
«Коли я сказала, що як ліквідатор аварії на ЧАЕС маю пільги і не вважаю за потрібне купувати історію хвороби, мене відмовилися оформлювати. Довелося дзвонити керівнику міського відділу охорони здоров’я, вона подзвонила головному лікарю, він до своїх підлеглих. Тоді мені сказали, що оформлять на мене «бомжацкую» історію хвороби, яка відрізняється кольором – вона надрукована на жовтому папері. Мої 7,5 гривень, які я витягла на всяк випадок, залишились на столі», – розповідає Гончарова.
Гончарова каже, що все лікування лягає на плечі пацієнта, до того ж умови перебування в палаті страшні – голі вікна і продавлені матраци.
Керівник відділу охорони здоров’я Бахмутської міської ради Олена Міронова з цього приводу пояснила, що державне фінансування лікувальних установ не стовідсоткове, тому медичні заклади змушені брати гроші з пацієнтів.
«Брати оплату на друк карток, історій хвороби – це вимушений захід. Що стосується чорнобильців, то фінансування на їх лікування нам окремою статтею з обласного бюджету не виділяється вже кілька років. Через нас не проходить прейскурант типографського друку і тому я не можу прокоментувати їх вартість», – зазначила чиновниця.
Тільки цього року міська рада виділила один мільйон гривень на закупівлю рентгенплівки і ця послуга для бахмутчан стала безкоштовною. До тарифів на послуги рентген-кабінету у громадськості також були питання – гроші брали, квитанцію не давали, причому вартість плівки значно перевищувала ринкову ціну.
«Я робив рентген заплатив 40 гривень, як учасник АТО пільг не мав, спочатку не надав цьому значення. Оплату занесли в зошит, я поставив підпис. Коли питання про оплату за рентген підняли на сесії міськради, і депутати виділили кошти на плівку, вирішив дізнатись, скільки плівка коштує в аптеці. Виявилося, що лист, більший в два рази ніж дали мені, коштує 32 гривні. Я звернувся до головного лікаря Бахмутської центральної-районної лікарні, і попросив пояснити, як складається калькуляція послуги. Хотів побачити свою квитанцію, бо мені спочатку пояснили, що гроші, які беруть в рентген-кабінеті потім проводять через банківський рахунок. Але квитанції я так і не побачив, мені пояснили, що то був благодійний внесок», – розповів активіст Костянтин Чаловський.
Ми попросили прокоментувати цю ситуацію керівника відділу охорони здоров’я Бахмутської міської ради.
«Виділено кошти на рентгенплівку і всі кинулися проходити рентген, цих грошей, які були виділені за видатками минулого року не вистачить, а люди вже звикнуть, що послуга безкоштовна. Те ж саме і з аналізами в лабораторії. Після того як з місцевого бюджету виділили кошти на вату і спирт, тобто в лабораторії для пацієнтів ця услуга стала повністю безкоштовною, кількість бажаючих здати аналіз відразу збільшилася», – пояснила Олена Міронова.
Щодо переліку ліків і витратних матеріалів, які пропонують купити пацієнтам, що лягають в стаціонар вона також повідомила, що це «добровільний внесок».
«Пацієнт має право від нього відмовитися, якщо не вважає за потрібне підтримувати відділення. Я не можу контролювати кожного медика, який просить у пацієнтів наших лікарень і поліклініки сплатити якийсь внесок. Кожного разу, коли в лікарні просять за щось платити, можна вимагати прейскурант або калькуляцію послуги», підкреслила начальник міського відділу охорони здоров’я.
Сформована система не тільки на кожному кроці зустрічає пацієнта «благодійними внесками», – для належного лікування і уважного догляду пацієнти змушені «дякувати» лікарю за якісний огляд та вдалу операцію. Оплати в кишені медичному персоналу не йдуть на розвиток лікарень і підвищення якості послуг. До цього часу ми не мали можливості офіційно доплачувати за послугу чи обирати спеціалістів.
В багатьох питаннях впровадження медичної реформи розставить крапки над “і”.
Частково медичні послуги стануть платними, але ми будемо сплачувати офіційно в касу лікарні та ці гроші підуть на розвиток цієї ж лікарні.
Договір з лікарем надасть змогу обирати того лікаря, якому ви довіряєте, а він, в свою чергу, буде відповідати за якість наданої медичної послуги, його відповідальність також зросте.
Від кількості пацієнтів, які підписали з ним договір, буде залежати і зарплатня лікаря, що і буде мотивувати спеціаліста покращувати кваліфікацію і рівень обслуговування.
Поки ще медична реформа не набрала обертів, але вже можна побачити деякі зміни в сфері охорони здоров’я. Працює програма «Доступні ліки». Не все гладко – інколи відсутні окремі ліки, не всі аптеки погодились працювати за цим напрямком. Однак, те що люди можуть безкоштовно отримати препарати від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу і бронхіальної астми – це дуже важливо. До кінця поточного року на прийом до свого лікаря в Бахмуті можна буде записатись через Інтернет.
Депутати міськради, в міру своїх можливостей, також турбуються за якість медичних послуг. Так, на лютневій сесії Володимир Величко пропонував направити частку нерозподілених грошей на утримання кардіології та урології. Це рішення не підтримали, бо секретар міськради, Світлана Кіщенко запевнила, що у 2017 році планується повна реконструкція всього лікарняного комплексу, де вистачить грошей не тільки на ремонт окремих палат, а й на всю лікарню. На жаль, поки ще ремонт не розпочався.
Уявлення МОЗ щодо вигляду в Бахмуті структури медичних закладів в рамках реформування трохи змінилося. Як розповіла керівник управління охорони здоров’я жОлена Міронова, спочатку в області хотіли зробити шість госпітальних округів і Бахмут мав бути у тому числі. Але зараз кількість скоротили до трьох. Але це майже нічого не змінює для бахмутчан. Центральна лікарня буде називатися лікарнею інтенсивної терапії, у її складі просто створять відділення екстреної невідкладної медичної допомоги, все інше в нас вже є. Стоматологія поки що залишиться в незмінному вигляді, як і лікарні обласного підпорядкування – кожвендиспансер та тубдиспансер. Звичайно буде працювати первинна ланка.
Буде продовжено оснащення лікарень. Головний лікар Бахмутської ЦРЛ Світлана Мельнікова на останній медичній раді, розповідала, що після закінчення переговорів з представниками німецького посольства, в майбутньому буде придбано високовартісне медичне обладнання для травматологічного, гінекологічного, пологового відділення, ЛОР-кабінетів, анестезіологічної станції «Філіпс».
За словами міського голови Олексія Реви, керівництво підприємства «Кнауф гіпс» погодилося оплатити половину вартості цифрового флюорографу, який коштує 2 мільйони гривень.
Щоб медична реформа запрацювала, необхідно прийняти закони та внести зміни до існуючих законодавчих актів – закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», Бюджетний кодекс, зміни до законів у сфері охорони здоров’я. У разі затягування прийняття цих нормативних актів медична реформа відтермінується ще на п’ять чи більше років, а її результати ми зможемо побачити не скоро.
Голосування за низку важливих законів призначено на 16 травня, щоб переконати народних депутатів України, координатори руху «Сильні громади» у Бахмуті та інших містах Донецької та Луганської області збирали підписи з проханням підтримати вище перелічені законодавчі акти.
