Англієць Дейв Янг, родом з Біркенхенда — це місто на заході Великої Британії. В Україну Янг переїхав вже давно, тут працював та будував життя. Сьогодні Дейв рятує людей з під російських обстрілів, завдяки його відважності вдалося зберегти не одне життя. Чоловік їде туди, куди не наважуються їхати більшість волонтерів — в небезпечні райони Бахмута. Про особливу любов до українського Донбасу — Дейв розповів редакції «Бахмут. IN.UA»
Дейв Янг вивозить людей з гарячих точок, серед останніх поїздок — був Бахмут, Дейв поїхав у район М’ясокомбінату та на ЗБ, щоб доставити вантаж, переданий волонтерами. До слова, туди зараз не їдуть навіть служби ДСНС.
До повномасштабної війни Дейв жив у Києві, сюди він переїхав вже понад 16 років тому, чоловік мав невеличкий бізнес, працював дизайнером світильників, каже що ця робота була не дуже цікавою. З початком війни Дейв вирішив не евакуюватися, хоча мав таке право як іноземець, а відгукнувся на допомогу. За словами Дейва — живучи так довго в Україні він не міг вчинити інакше.
Відтак, Дейв Янг відгукнувся на вакансію водія, щоб рятувати українців з під російських обстрілів. Сьогодні волонтер працює в благодійній організації Helppeople.org.ua, яка займається евакуацією з гарячих точок, доставкою провізії та допомагає дітям сиротам. Колеги волонтера також працюють у гарячих точках, в Херсонській, Донецькій та Луганській областях. На початку вторгнення це були й Чернігівська область.
В організацію Helppeople.org.ua можуть звернутися й бахмутяни, які хочуть евакуюватися, наголошує волонтер. Вивезуть навіть з району Забахмутки. Номери телефонів для евакуації: +38 0665299340 та +380685016966
Дейв розповів нам про свої улюблені місця в Україні, зокрема це Закарпаття, одними з його улюблених міст є також Одеса та Крим, в останньому Дейв був неодноразово, до революції 2014 року. Донбас теж став особливим місцем для волонтера, тут він знайшов нових друзів та колег. У кінці розмови ми запитали Дейва про його ставлення до українців.
«Я захоплюся українськими людьми, які борються за свою свободу», — каже волонтер.
Олена Хатмулліна — підприємиця з міста Костянтинівка Донецької області. Тут вона мала власний бізнес з чотирма напрямками виробництва. Через війну жінка евакуювалась на Тернопільщину, куди перевезла й виробничі потужності. В новій громаді підприємиця започаткувала власну справу — виготовлення сублімованої їжі.
Про свій переїзд, відкриття нової справи і плани на майбутнє Олена Хатмулліна розповіла редакції Бахмут IN.UA.
Життя до війни і евакуація на Тернопільщину
Олена Хатмулліна родом з Костянтинівки. Тут вона займалася підприємництвом за різними виробничими напрямками: санітарно-гігієнічна продукція, миючі засоби, виготовлення мікрозелені та сублімованих овочів і фруктів.
Костянтинівка / фото Вікіпедія
Початок повномасштабного вторгнення не змусив жінку опустити руки і вона відкрила ще один напрямок роботи — перепелину ферму. Та коли безпекова ситуація почала погіршуватись, вона вирішила евакуюватись і вивезти виробничі потужності.
“Коли почалась повномасштабна війна, ми ще довго продовжували працювати на Донеччині. Я ще й започаткувала там невеличку перепелину ферму, тому що співробітники залишались і треба було якось їх підтримувати. Наприкінці 2022 року я вирішила евакуюватись, виїхала у Тернопільську область, місто Шумськ. З собою я забрала деяке обладнання, але остаточно ми релокувалися в жовтні 2024 року. Таке рішення ухвалила, коли остаточно зрозуміла, що навряд чи ми найближчим часом повернемось, і в Костянтинівці стало досить небезпечно”, — розповідає Олена Хатмулліна.
Більшість робіт з релокації бізнесу підприємиця робила власним коштом.
Початок власної справи у новій громаді
Евакуювавшись на Тернопільщину, підприємиця змінила напрямок роботи, адже змінилась місцевість для роботи. Тому жінка вирішила шукати нові можливості для започаткування власної справи.
“Відновити власну справу і ті напрямки, які були раніше, мені не вдалося, тому що, на жаль, те, що було перспективно в нашому регіоні, нікому не потрібно тут, у західній частині України. В цих регіонів різний виробничий потенціал. Коли я все порахувала, то побачила, що просто немає сенсу відновлювати, краще і простіше започаткувати щось нове. Я почала шукати “родзинку” тут, у Тернопільській області. Шумськ — це маленьке містечко, і поблизу є багато сіл. Тому тут переважає сільське господарство, люди вирощують овочі і фрукти. Тому я подумала, що треба щось на цьому робити, тому що іншої промислової переваги я не бачила. Це було єдине, на що я могла опиратись”, — розповідає підприємиця.
Олена Хатмулліна на власному виробництві / фото Олена Хатмулліна
Маючи деяке обладнання для сублімації овочів і фруктів, Олена Хатмулліна вирішила запустити виробництво сублімованої їжі. Але не просто фруктів чи овочів, а вже готових страв. Мотивацію жінці дав її брат-військовий, який розповів про потребу у швидкій гарячій їжі.
“Мій брат — військовий. І він постійно казав: “Придумай щось таке, щоб можна було швидко готувати, і щоб воно було смачне, як вдома, щоб можна було їсти військовим”. Так я почала експериментувати, а побратими з підрозділу мого брата стали моїми дегустаторами. Отак у мене і виник перший напрямок, який започаткувала вже на новому місці — це сублімована їжа швидкого приготування.
Цілий рік я працювала над цим напрямком. Коли я зрозуміла, саму технологію як воно має робитись і як готуватись, коли відточила всі страви, то потім почала робити документи, технічні умови, лабораторні випробування на безпечність харчових продуктів. Щоб мій продукт був безпечний. Потім я залучала грантові кошти, за які я придбала велике обладнання, що дозволило виготовляти цю продукцію в більшому об’ємі”, — розповідає Олена Хатмулліна.
Сублімовані страви / фото Олена Хатмулліна
Робота над продуктом тривала майже рік, і в березні 2024 року його випустили в широке виробництво. Велику увагу приділили питанню безпеки продукції і лабораторним дослідженням.
“Робота над цим продуктом тривала майже рік, тому що це харчові продукти і їх потрібно було тестувати. Найважливішим було протестувати термін зберігання, щоб страви не псувалися і залишались якісними. Потім проводили лабораторні дослідження на макро- і мікробіологію, це теж був серйозний процес. І вже на початку 2024 року ми запустили інтернет-магазин і продаж через соцмережі”, — розповідає Олена Хатмулліна.
Допомогу в розвитку бізнесу надала і Шумська громада. У 2023-2024 роках Олена Хатмулліна орендувала кухню у приватному кафе. Та коли виробництво почало розширюватись, на кухні не вистачало місця. До того ж приміщення виставили на продаж і в підприємиці не було гарантій, що вона зможе там лишитись.
Тоді пані Олена звернулась за допомогою в міськраду, де їй допомогли. Жінці надали в оренду кухню в закритому сільському дитсадку. В січні 2025 року підприємство переїхало туди і облаштувало кухню за стандартами.
Тренд на здорову їжу
Наразі в асортименті бренду “Пожива” є 22 страви швидкого приготування. Це перші та другі страви і лінійка веганського меню. Власниця бізнесу розповідає, що її клієнтами є переважно мандрівники та офісні працівники. Також ця продукція популярна серед військових. Їм надають знижку на придбання страв.
“Переважно це люди, які ведуть активний спосіб життя, живуть у великих містах, люди, які багато їздять у відрядження чи подорожують. Тобто ті, в яких немає часу готувати їжу. Також це офісні працівники з великих міст, які витрачають багато часу на дорогу до роботи і не хочуть витрачати багато часу для приготування їжі вдома. Також це одинокі чоловіки або жінки, які не хочуть готувати. І, звісно, військові. Для них у нас діє 20% знижки на всі страви”, — розповідає підприємиця.
Сублімовані страви частко замовляють туристи, які ходять в гори / фото Олена Хатмулліна
Наразі мета Олени Хатмулліної — зруйнувати стереотип про те, що швидка їжа це некорисно. Навпаки, сублімовані страви підтримують тренд на здорове харчування. Їх можна вживати і дітям до року.
“Сублюмована їжа — це напрямок здорового харчування, який я популяризую. Вона не містить ні консервантів, ні хімічних домішок, ні ГМО. Тут повністю природні компоненти, так, як ви готуєте вдома. Просто вона висушена в особливий спосіб за допомогою вакууму. Зі страв випаровується волога, і коли ви додаєте окріп, вона повністю відновлює свою структуру і смакові якості. Сам спосіб приготування і метод сублімації дозволяє залишати 95% корисних речовин у страві. Наразі в суспільстві панує стереотип, що швидка їжа — це некорисна їжа. Тому ми зараз ламаємо думки, які були зацементовані роками, що швидке харчування порівнюють з “мівіною” і що це дуже небезпечно для здоров’я”, — каже Олена Хатмулліна.
Окрім готових страв, пані Олена виготовляє ще й корисні смаколики — пастилу. А в майбутньому також планує запустити лінійку дієтичного харчування на основі перепелиних продуктів.
Фруктова пастила / фото Олена Хатмулліна
“З Костянтинівки ми забрали обладнання з перепелиної ферми, а також закупили нове за грантові кошти. Завдяки цьому в лютому 2025 року я запустила невеличку перепелину ферму на півтори тисячі перепілок. Зараз я маю на мети популяризувати перепелині продукти, тому що, як я помітила, в західних регіонах вони не такі популярні, як були у нас на сході”, — поділилась планами підприємиця.
Виставка “Окупована Спадщина” в Києві / фото “Сенс”
З 13 травня по 20 травня в київській книгарні “Сенс” пройде виставка “Окупована спадщина”, на якій покажуть вишиті сорочки та строї з тимчасово окупованих територій.Вхід на виставку вільний.
Як потрапити на виставку в Сенсі на Хрещатику, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.
Виставка у “Сенсі”, вишиванки
Комунікаційна команда “Сенсу” повідомила про відкриття виставки “Окупована спадщина”, яка відкрилася 13 травня й буде тривати до 20 травня. Виставка проходить у київській книгарні “Сенс” на Хрещатику, 34 на другому поверсі. Вхід вільний.
Гості зможуть побачити реконструйовані чоловічі й жіночі строї із шести тимчасово окупованих регіонів України, зокрема покажуть й строї з Донеччини. Також можна буде побачити строї з Луганщини, Криму, Харківщини, Херсонщини та Запоріжжя.
15 травня всіх охочих запрошують на презентацію книжки “Вишиті сорочки Луганщини”, гостей просять попередньо зареєструватися за покликанням. У книзі представлять близько 100 одиниць одягу із:
Олена Хатмулліна — підприємиця з міста Костянтинівка Донецької області. Тут вона мала власний бізнес з чотирма напрямками виробництва. Через війну жінка евакуювалась на Тернопільщину, куди […]
З 13 травня по 20 травня в київській книгарні “Сенс” пройде виставка “Окупована спадщина”, на якій покажуть вишиті сорочки та строї з тимчасово окупованих територій. […]
Hа Донеччині росіяни за минулу добу просунулися біля трьох сіл, йдеться про Малинівку, Багатир та Новосілку. Просування фіксують в бік Константинополя. Біля Часів Яру росіяни […]
У районі Часового Яру російські війська спробували прорвати українську оборону бронетехнікою. Про це повідомляють у 24 ОМБр. Близько світанку окупанти висунулись на позиції 24-ї окремої […]
Рада підтримала у першому читанні законопроєкт 13155 про скасування комунальних послуг за зруйноване житло. Про це повідомив Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту […]
