6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого тонни води затопили села та міста Херсонщини. Жителі Нової Каховки опинилися в небезпеці, а люди, які все ще залишаються на окупованій території не змогли евакуюватися, бо росія всіма можливими методами блокувала для людей можливість врятуватися. Однак, ще більше за вчинок росію здивувала реакція міжнародних організацій на цю катастрофу, а точніше її відсутність. Ми також проаналізували, як європейці коментували матеріали про екоцид.

Редакції «Бахмут. IN.UA» зібрала дані про запізнілу реакцію світової спільноти на підрив Каховської ГЕС.

6 червня. Перші години мовчання від ООН та Міжнародного Червоного Хреста 

6 червня в День катастрофи Організація Об’єднаних націй ні словом зранку не обмовилася про підрив Каховської ГЕС. Натомість, на сторінці в Twitter ООН опублікувала допис про святкування дня російської мови. В день, коли росія зруйнувала життя тисячі херсонців й потопила їхні будинки, цей допис виглядав особливо цинічно. 

Твіт опублікований ООН в день підриву ГЕС. Фото: скріншот

Згодом на сторінці ООН з’являється ретвіт посту про Каховську ГЕС. Фото: скріншот

Зауважимо, що ООН, навіть, не зробила власний пост, а лише ретвітнула повідомлення української філії, й вже після привітання із днем російської мови. Крім того, в пості ООН не вказала, хто є винуватцем катастрофи. Потім генсек ООН Антоніу Гутерреш зазначив, що інституція не має доступу для інформації, аби “незалежно перевірити причину підриву” Каховської ГЕС. Тобто, в ООН були навіть версії, що ГЕС підірвали не росіяни.

Кияни нагадали про безкорисність ООН приклеївши до автівок організації плакати. Фото: з відкритих джерел

Більше постів про підрив та наслідки Каховської ГЕС починають з’являтися аж 8 червня. Президент України Володимир Зеленський розкритикував ООН, а разом з ним й Червоний Хрест за мляву реакцію на техногенну катастрофу

 «Їх тут немає! Хоча катастрофа сталася стільки годин тому, їх там немає», — зауважив президент.

Попри те, що катастрофа на Каховській ГЕС потребувала швидкого рішення, щоб врятувати людей — ні ООН, ні Червоний Хрест не виїхали з рятувальною місією. Перші години, які були критично важливими рятувати людей вирушили волонтери, місцева влада та просто небайдужі українці.

Чому Україна вимагала міжнародної реакції на підрив Каховської ГЕС? 

Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту до дій, адже Україна не має змоги евакуювати людей, які залишилися під окупацією росії. Частина води, яка вирвалася внаслідок підриву ГЕС затопила території Херсонщини, які наразі ще тимчасово окуповані росіянами. Доступу до цих земель Україна немає, а там живуть українці в окупації. За повідомленнями місцевих жителів на ТОТ, росіяни блокували людям можливість евакуації, людей просто кинули напризволяще або що гірше відкривали вогонь по тих, хто намагався вибратися.

Власне, це також одна з причин чому Україна просила долучитися до допомоги міжнародні організації, які б допомогли українцям на ТОТ, оскільки окупанти цього не зробити. Особливо складна ситуація була в окупованих Олешках.

Люди з Олешок не мають можливості евакуюватися через росіян. Фото: Ґрунт, соцмережі.

Важливо зазначити, що допомоги не було від Міжнародного Червоного Хреста, у компетенціях якого якраз допомога на окупованих територіях. Український Червоний Хрест не має доступу до територій непідконтрольних Україні, оскільки це українська гуманітарна організація, яка може проводити свою діяльність згідно з українським законодавством і виключно на території підконтрольній.

Що говорив світ про підрив Каховської ГЕС?

Ілон Маск запостив твіт, у якому скандальний американський ведучий Такер Карлсон з яким нещодавно розірвали співпрацю FOX News, звинувачує Україну у підриві Каховської ГЕС.

Цю тезу згодом підхопили консервативні американські блогери з мільйонною аудиторією, MAGA-республіканці в Конгресі, представник росії в ООН й звісно російські пропагандисти, але варто зазначити, що окупанти від початку звинувачували Україну. Тому виступ Такера лише допоміг їм виправдати себе.

«Відео повне маніпуляцій та викривлень. Однак за 6 годин — понад 38 млн переглядів, і вони ростуть з якоюсь неймовірною швидкістю. Коли я закінчу це писати, їх, мабуть, буде ще більше», — написав український журналіст “Голосу Америки” Остап Яриш.

Додамо, що крім того, що Такер Карлсон звинуватив Україну у підриві ГЕС він ще повідомив, що на Землю прилітали НЛО. Компанія Fox News, в якій працював Карлсон зараз стверджує, що він порушив контракт. 

Думки в соцмережах розділилися?

Ми також проаналізували коментарі під публікаціями іноземних медіа про підрив ГЕС на Херсонщині. Для різноманіття ми обрали медіа Британії, Італії, Франції, Ірландії та США. Навіть попри те, що реакція світу здається пасивною – люди збентежені, тому реагують по різному. Втім, єдина загальна тенденція, яку можна вивести – це те, що  в коментарях більшості негативно налаштованих до України коментаторів простежуються російські наративи, а значить російська пропаганда у світі звучить достатньо гучно. 

Коментар піо дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментарю вище. Фото: скріншот

У коментарях The Telegraph неодноразово повторюється теза про необхідність арешту Зеленського:

• “Коли Міжнародний Суд надасть ордер на арешт Зеленського”;
• “Зеленський та його банда не зупиняться ні перед чим для виконання завдань заходу”;
• “Всі, хто тут підтримує Зеленського – припиніть бути інструментарієм”. 

Подібні наративи повторює й російська пропаганда, розповідаючи про Президента України, як про маріонетку заходу. 

Коментар під дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментаря. Фото: скріншот

Окремі читачі The Guardian побачили в ілюстрації елемент пропаганди, але більшість все ж пише про те, що ці злочини здійснила та ж країна, що й підірвала Північний потік та обстрілювала мирних мешканців, які намагались врятуватись від потопу. 

Найкраще наслідки російської пропаганди зчитуються у коментарях під публікацією від Irish Examiner. Ніщо не звучить так традиційно по російськи, як історії про неіснуючих українських нацистів. 

Коментар під дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментаря. Фото: скріншот

Разом з тим, під цією ж публікацією є коментатори, які розглядають ситуацію більш раціонально – можливість для росії перешкодити контрнаступу та згадки документації, згідно з якою росія припинила процедури розслідувань техногенних катастроф. 

Коментатори під публікацією в італійських та французьких медіа здебільшого налаштовані негативно. Окрім слідів пропаганди тут також присутні теорії змови та диванна критика:

“Росіянам не обов’язково було підривати ГЕС, вони могли просто витягти клапани”;

“Україна відбирає воду в Криму”;

“Вона не вибухнула уся одразу, центральна частина була повільно зруйнована. Населення встигне виїхати, у ЗАЕС не буде проблем, а от Крим залишиться без води. Зрозуміло, що це потрібно лише Україні”; “Це контрнаступ – їм (українцям) дозволено все”;

Подекуди люди говорять, що росія в такий спосіб намагається помститись за нещодавні обстріли.

Серед коментарів під публікаціями британських та американських медіа знайшлось також місце для обвинувачування Америки у підриві ГЕС, багатьох турбує як швидко після цієї події піднімуться ціни, а хтось закликає не зупинятись надавати Україні якомога більше зброї.

Як Україна комунікувала зі світом про підрив Каховської ГЕС, та які зрушення отримала?

Реакція від міжнародної спільноти все ж була, хоча й запізніла. Відтак, екоактивістка Грета Тунберг опублікувала пост у твіттері, де вказала, що за цей екоцид має відповісти росія:

Пост екоактивістки. Фото: скріншот

«Цей екоцид як продовження неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну є ще одним звірством, яке залишає світ втраченим для слів. Наші погляди знову звернені до Росії, яка має відповісти за свої злочини», — написала активістка.

Вам може бути цікаво

• Бахмутські екологи стурбовані ймовірним підривом Каховської ГЕС
• Окупанти заборонили евакуацію мешканців затопленого лівого берега Дніпра
• Евакуація з Нової Каховки та прихисток: перелік контактів волонтерів для херсонців

ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) вже направила в Україну екстрені вантажі для Херсонщини та готується реагувати на низку ризиків для здоров’я населення. Гендиректор ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що не можна недооцінювати негативний вплив розливу Дніпра на системи водопостачання, санітарію та охорону здоровʼя. 

ООН після хвилі хейту в соцмережах та за підсумками зустрічі глави МЗС Дмитра Кулеби і Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун повідомили про домовленості направити на постраждалі окуповані території лівобережжя групи ООН за умови отримання від РФ гарантій безпеки. Однак, чи дасть росія ці гарантії — питання без відповіді.

Федеральне агентство з технічної допомоги ФРН направило в Україну вісім вантажівок із гуманітарною допомогою. Для херсонців привезуть фільтри для питної води та електрогенератори. Далі буде відправлено все необхідне для проживання – намети, ковдри, розкладачки. Цю допомогу запросила Україна після знищення Каховської ГЕС.

В перші години підриву ГЕС росія отримала інформаційну перевагу

Каховська ГЕС. Фото: з відкритих джерел

Ймовірно, що Україна недостатньо гучно розповідала про техногенну катастрофу спричинену росіянами, як наслідок в перші години російська пропаганда заполонила соцмережі та деякі жовті видання. Внаслідок цього, з’явилися й докори в сторону України.

Згодом, впливові видання, такі як Reuters та AFP News почали публікувати неоднозначні заголовки, натякаючи, що винних у трагедії підриву ГЕС може бути двоє. Міністр МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що таким чином преса підіграє російській пропаганді, яка в усьому звинувачує Україну.

У виданні The New York Times повідомили, що найімовірнішою причиною руйнування дамби Каховської ГЕС є вибух зсередини.

Видання з посиланням на інженерно-технічних фахівців та спеціалістів із боєприпасів пише, що наявні докази свідчать про те, що руйнування дамби спричинив вибух зсередини. Місцеві жителі повідомляли в соціальних мережах, що чули потужний вибух приблизно о 2:50 ночі, коли прорвало дамбу.

“Вибух у закритому просторі, коли вся його енергія спрямовується на конструкцію навколо, може завдати найбільшої шкоди. Навіть тоді, за словами експертів, для прориву дамби знадобилися б щонайменше сотні фунтів вибухівки (100 фунтів – приблизно 45 кг – ред.), – йдеться в матеріалі.

Жозеп Боррель. Фото: з відкритих джерел

Знадобилося лише декілька годин, щоб росія отримала перевагу й встигла запустити коло фейків про підрив ГЕС, зараз ця ситуація вже не критична. Є офіційні заключення від посадових осіб та іноземних авторитетних джерел, які підтвердили — ГЕС підірвали окупанти.

 «Греблю не бомбардували. Вона була знищена вибухівкою, встановленою в місцях розташування турбін. Ця територія перебуває під контролем росії», — головний дипломат ЄС Жозеп Боррель упевнений, що підривом ГЕС стоїть росія.

Однак, російська пропаганда не спить, й лише чекає наступного приводу, щоб дискредитувати Україну.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За останні повні чотири роки Донеччина скоротила понад 80% посівних площ. До повномасштабного вторгнення Донеччина залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України. Попри потужну промисловість, область щороку засівала сотні тисяч гектарів зернових і технічних культур. Основу агровиробництва становили пшениця, ячмінь, кукурудза та соняшник. Частина господарств також вирощувала овочі, картоплю, плодові культури та ріпак.

Після лютого 2022 року ситуація кардинально змінилася. Частина сільськогосподарських земель опинилася під російською окупацією, ще частина — у зоні активних бойових дій або була замінована. Фермери втратили доступ до полів, техніки, складів та логістики. Як наслідок, аграрний сектор області пережив одне з найбільших скорочень за всю історію незалежної України.

Редакція Бахмут IN.UA отримала у розпорядження дані Головного управління статистики у Донецькій області за 2021–2025 роки та простежила, як за цей час змінилися посівні площі, виробництво та врожайність основних культур. Усі наведені показники стосуються територій, які залишалися під контролем України, без урахування тимчасово окупованих територій та районів активних бойових дій.

Донеччина до повномасштабної війни: понад пів мільйона гектарів зернових

Останнім відносно мирним для аграрного сектору роком став 2021-й. Попри те, що частина Донеччини вже перебувала під окупацією з 2014 року, сільське господарство області залишалося одним із ключових секторів економіки.

У 2021 році господарства всіх категорій засіяли:

Як бачимо, фактично майже 600 тисяч гектарів лише зернових культур свідчили про масштаб аграрного виробництва регіону. Найбільшу площу займала пшениця, це понад 380 тисяч гектарів. Соняшник також залишався однією з головних культур області.

Перший удар: вже за рік область втратила понад половину посівів

Перший рік повномасштабної війни став переломним.

Уже у 2022 році площа посівів зернових та зернобобових скоротилася з 597,1 тис. га до 238,5 тис. га. Це означає, що лише за один рік Донеччина втратила майже 359 тисяч гектарів посівів або близько 60% довоєнних площ.

Подібна ситуація спостерігалася майже за всіма основними культурами.

Культура	2021	2022	Зміна
Пшениця	381,7	183,1	−52%
Ячмінь	116,6	29,6	−75%
Кукурудза	56,0	17,2	−69%
Соняшник	358,4	116,3	−68%
Картопля	35,3	15,4	−56%
Овочі	16,1	6,9	−57%
Плодові культури	7,5	3,5	−53%

Фактично за один сезон аграрії втратили більше половини площ практично всіх культур. Причина полягала не лише в окупації частини території. Значні площі опинилися безпосередньо на лінії фронту, були заміновані або стали непридатними для ведення сільського господарства через постійні бойові дії. Крім цього, частина фермерів не мала можливості провести весняну посівну через небезпеку для працівників та відсутність доступу до техніки.

Після різкого падіння почалося повільне відновлення, але ненадовго

У 2023 році з’явилися перші ознаки часткового відновлення окремих культур. Наприклад, площі під ячменем збільшилися з 29,6 до 36,7 тис. га, кукурудзи — з 17,2 до 19,3 тис. га, а соняшнику — зі 116,3 до 120,1 тис. га. Водночас площі під пшеницею продовжили скорочуватися — до 74,7 тис. га.

У 2024 році аграрії змогли дещо збільшити загальні посіви зернових — до 165,8 тис. га, а площі під пшеницею зросли майже до 100 тис. га. Однак це відновлення виявилося нетривалим. Уже у 2025 році посівні площі зернових знову різко скоротилися — до 106 тис. га. Це найнижчий показник за весь період спостереження.

Якщо порівнювати із довоєнним 2021 роком, то за чотири роки Донеччина втратила майже 491 тисячу гектарів зернових посівів. Це означає, що область засіває лише близько 18% тих площ, які використовувалися до початку повномасштабної війни.

Пшениця: Донеччина втратила майже 87% посівів головної зернової культури

Саме пшениця традиційно була основною зерновою культурою Донеччини. У 2021 році під неї відвели 381,7 тис. гектарів, тобто понад 60% усіх зернових площ області. Проте вже після початку повномасштабного вторгнення ситуація почала стрімко погіршуватися, простежити це можна у таблиці нижче:

Тож, бачимо, що за чотири роки площі під пшеницею скоротилися майже у вісім разів. У порівнянні з довоєнним роком аграрії засіяли на 331,8 тисячі гектарів менше, тобто залишилося лише 13% від площ, які оброблялися до великої війни. Це означає, що сьогодні Донеччина втратила майже всю свою довоєнну базу вирощування головної продовольчої культури.

Ячмінь став культурою, яка відновлювалася найкраще

На відміну від пшениці, ситуація з ячменем виглядає дещо інакше. Після різкого падіння у 2022 році площі під цією культурою почали поступово відновлюватися.

Попри те, що область втратила понад 72% площ під ячменем, саме ця культура стала однією з небагатьох, де після першого воєнного року не відбулося подальшого обвалу. У 2025 році площі залишалися приблизно на одному рівні із двома попередніми роками — понад 30 тисяч гектарів.

Кукурудза також втратила більшу частину площ

Кукурудза ще до війни займала значно меншу частку посівів, ніж пшениця чи соняшник. Однак вона також зазнала суттєвих втрат.

У порівнянні з 2021 роком площі під кукурудзою скоротилися майже на 68%. Після першого року війни спостерігалося незначне збільшення посівів, однак повернутися хоча б до половини довоєнних площ області так і не вдалося.

Соняшник: одна з головних технічних культур області також різко скоротилася

До початку великої війни Донеччина була одним із регіонів, де соняшник займав значні площі. У 2021 році його вирощували на 358,4 тисячі гектарів. Це була друга за масштабами культура після зернових.

Після 2022 року ситуація змінилася кардинально.

За чотири роки площі під соняшником скоротилися майже на 277 тисяч гектарів, або приблизно на 77%. Показово, що якщо у 2023 році аграрії ще змогли трохи збільшити площі порівняно з першим роком великої війни, то вже у 2024–2025 роках знову почалося скорочення (ред. тут варто зазначити, що у 2024 році росіяни окупували 80 населених пунктів Донеччини, а у 2025 – 100). Фактично у 2025 році в області залишилася лише кожна четверта довоєнна площа під соняшником.

Найбільше скоротилися саме зернові культури

Якщо порівняти всі основні культури, можна побачити одну закономірність. Саме зернові культури, які займали найбільші площі до війни, втратили найбільше.

Культура	2021	2025	Скорочення
Зернові	597,1	106,0	-82%
Пшениця	381,7	49,9	-87%
Ячмінь	116,6	32,6	-72%
Кукурудза	56,0	18,2	-68%
Соняшник	358,4	81,4	-77%

Ці цифри показують, що війна змінила не лише обсяги виробництва, а й саму структуру аграрного сектору Донеччини. Якщо до 2022 року область була одним із найбільших виробників зерна на сході України, то сьогодні більшість земель, які використовувалися для вирощування зернових і технічних культур, більше не обробляються.

Менше полів — менше врожаю: як скоротилося виробництво сільгоспкультур

Скорочення посівних площ неминуче позначилося і на обсягах урожаю. Якщо у перші роки великої війни частина господарств ще намагалася працювати на доступних територіях, то з кожним роком загальний валовий збір основних культур зменшувався. Найпомітніше це видно на прикладі зернових.

У 2024 році господарства всіх категорій зібрали 3,53 млн центнерів зернових та зернобобових культур. Уже наступного року цей показник скоротився до 2,07 млн центнерів, або майже на 41,4%.

Схожа ситуація і з іншими культурами.

Культура	Валовий збір 2024, тис. ц	Валовий збір 2025, тис. ц	Зміна
Зернові та зернобобові	3532,1	2068,6	-41,4%
Пшениця	2392,0	991,9	-58,5%
Ячмінь	680,3	825,9	+21,4%
Кукурудза	380,0	205,3	-46,0%
Соняшник	1711,7	967,9	-43,5%
Картопля	1162,8	937,3	-19,4%
Овочі відкритого ґрунту	958,7	830,9	-13,3%

Найбільше впало виробництво пшениці. Якщо у 2024 році аграрії зібрали майже 2,4 млн центнерів, то вже через рік — менше 1 млн центнерів. Водночас є й виняток. Попри скорочення площ, ячменю у 2025 році зібрали навіть більше, ніж роком раніше. Це стало можливим завдяки суттєвому зростанню врожайності.

Чому врожайність окремих культур зростає, хоча полів стає менше

На перший погляд статистика може здатися суперечливою. З одного боку, Донеччина продовжує втрачати посівні площі. З іншого, окремі культури демонструють навіть кращу врожайність, ніж роком раніше. Наприклад, середня врожайність зернових та зернобобових у 2025 році становила 23,6 центнера з гектара, тоді як у 2024 році — 22,1 центнера.

Ще більш показовою є ситуація з окремими культурами.

Культура	Урожайність 2024 (ц/га)	Урожайність 2025 (ц/га)
Пшениця	24,9	27,3
Ячмінь	18,5	26,8
Кукурудза	19,6	12,8
Соняшник	16,6	14,3
Картопля	109,9	106,2
Овочі	161,1	160,8

Найбільший приріст продемонстрував саме ячмінь. Його врожайність за рік зросла майже на 45% — із 18,5 до 26,8 центнера з гектара. Водночас урожайність кукурудзи, навпаки, різко впала, майже на третину. Такі зміни не означають, що аграрний сектор області відновлюється. Однією з причин може бути те, що статистика після 2022 року охоплює лише території, де ведеться сільське господарство. Водночас самі статистичні дані не дають змоги визначити причини зміни врожайності. Саме тому середня врожайність окремих культур може навіть зростати, хоча загальна площа посівів і валовий збір продовжують скорочуватися.

Не лише зерно: скорочуються овочі, картопля та сади

Війна зачепила не тільки великі агропідприємства. Меншими стали й площі під культурами, які традиційно вирощували господарства населення. За чотири роки площі під картоплею скоротилися із 35,3 тис. гектарів до 8,8 тис. гектарів. Це майже 75% втрат.

Посіви овочів відкритого ґрунту за цей самий період зменшилися з 16,1 до 5,1 тис. гектарів, або майже на 68%. Не оминули зміни й багаторічні насадження. Площі плодових та ягідних культур скоротилися з 7,5 до 1,9 тис. гектарів, тобто приблизно на 75%. Це свідчить, що війна змінила не лише структуру промислового землеробства, а й значною мірою вплинула на дрібне сільське господарство, яке забезпечувало продукцією місцеві громади.

Як війна змінила аграрну карту Донеччини: головні цифри

За чотири роки повномасштабної війни аграрний сектор Донеччини зазнав кардинальних змін. Якщо у 2021 році область залишалася одним із важливих сільськогосподарських регіонів сходу України, то у 2025 році значна частина земель уже не обробляється через окупацію та бойові дії.

Найбільше скоротилися площі під зерновими культурами. Загалом вони зменшилися із 597,1 тис. гектарів до 106 тис. гектарів, тобто майже на 82%. Площі під пшеницею скоротилися майже на 87%, під соняшником — приблизно на 77%, під картоплею — на 75%, під овочами відкритого ґрунту — майже на 68%.

Не менш показовою є динаміка виробництва. Упродовж лише одного року — між 2024 та 2025 роками, валовий збір зернових і зернобобових культур скоротився більш ніж на 1,4 млн центнерів, а виробництво соняшнику, це майже на 744 тис. центнерів.

Як змінився агросектор Донеччини за роки великої війни

Показник	2021	2025	Зміна
Зернові та зернобобові	597,1 тис. га	106,0 тис. га	–82,2%
Пшениця	381,7 тис. га	49,9 тис. га	–86,9%
Соняшник	358,4 тис. га	81,4 тис. га	–77,3%
Картопля	35,3 тис. га	8,8 тис. га	–75,1%
Овочі відкритого ґрунту	16,1 тис. га	5,1 тис. га	–68,3%
Плодові та ягідні культури	7,5 тис. га	1,9 тис. га	–74,7%

Статистика також демонструє, що навіть за умов війни сільське господарство на Донеччині не зникло повністю. У регіоні й надалі засівають зернові культури, соняшник, картоплю та овочі. Для окремих культур у 2025 році навіть зафіксовано підвищення врожайності порівняно з попереднім роком. Однак це не свідчить про відновлення аграрного сектору. Швидше, йдеться про концентрацію виробництва на відносно безпечних та більш продуктивних землях, тоді як значна частина орних площ залишається недоступною через окупацію, мінування або близькість до лінії фронту.

Фактично за роки повномасштабної війни Донеччина перейшла від масштабного сільськогосподарського виробництва до роботи на тих територіях, де це ще дозволяє безпекова ситуація. І хоча окремі господарства продовжують працювати, статистика показує: область втратила більшу частину свого аграрного потенціалу. Так, станом на 2025 рік область засіває лише близько шостої частини тих площ, які оброблялися до повномасштабної війни. Це означає не лише скорочення виробництва продовольства, а й втрату одного з ключових секторів економіки регіону.

*Важливо: починаючи з 2022 року Держстат оприлюднює показники без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, де ведуться або велися бойові дії. Через це пряме порівняння з 2021 роком демонструє не лише наслідки війни для аграрного сектору, а й зміну території, з якої збирається статистика.

Сподобався матеріал? Ми створюємо такі тексти завдяки підтримці наших читачів. Приєднуйтеся до спільноти Бахмут IN.UA — це допомагає нам і надалі розповідати історії людей, документувати події та працювати для бахмутян. Стати учасником спільноти.

До теми:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!