Кабінет Міністрів України розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування. Відповідні зміни Уряд прийняв минулої п’ятниці, 2 червня.

Про це повідомила співзасновниця громадської організації «Razom for Ukraine», засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович.

«Міністерство Фінансів прославилось своїми коментарями про роботу волонтерів і запити від військових, але після зустрічі з міністром Сергій Марченко все реально почало рухатись дуже швидко. Сьогодні Кабмін проголосував зміни до постанови 112 і розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування», — написала волонтерка.

Мова йде про Постанову КМУ №112 від 24 жовтня 2016 року «Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб»

Засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович із дронами для ЗСУ. Фото: Facebook

За її словами, наразі перелік документу далеко не повний, але чиновники обіцяють розробити процедуру швидкого внесення змін і виділити спецпредставника від Уряду для волонтерів.

Оновлений список товарів і послуг

Перелік, що додали до Постанови КМУ №112:

• Брезенти, навіси й тенти, вітрила для човнів, дощок для віндсерфінгу чи наземних вітрильних апаратів, намети та спорядження для кемпінгів (зокрема надувні матраци).
• Мотузки, канати, шпагат і сіткове полотно, крім відходів.
• Полотно сіткове плетене, зі шпагату, мотузок або канатів; сітки готові з текстильних матеріалів; вироби з пряжі, стрічкових ниток, н. в. і. у.
• Зброя бойова, крім револьверів, пістолетів, мечів і подібної зброї.
• Тканина, решітки, сітки та огорожі із залізного, сталевого чи мідного дроту; лист просічно-витяжний із заліза, сталі чи міді.
• Комп’ютери, електронні й оптичні вироби.
• Складники та плати електронні.
• Плати електронні з умонтованими складниками.
• Апаратура зв’язку.
• Апарати для передавання та приймання звуку, зображення чи іншої інформації, зокрема апаратура для обміну інформацією мережею проводового чи безпроводового зв’язку (наприклад, локальною чи глобальною мережею), інші, ніж апарати для передавання чи приймання підтипу 26.20.16-40.00 та підкатегорій 20.40.11, 20.40.12, 20.40.20, 20.40.34, 26.20.17, 26.20.18, 26.30.11, 26.30.12, 26.30.13, 26.40.33, 26.70.13, 28.23.21, 28.23.22.
• Антени та антенні відбивачі будь-якого типу й частини до них; частини радіо- та телепередавальної апаратури та телевізійних камер.
• Апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення.
• Устатковання вимірювальне, випробовувальне та навігаційне.
• Прилади радіонавігаційні (зокрема радіомаяки, радіобуї, приймачі, радіокомпаси з кількома антенами чи зі спрямованою рамковою антеною).
• Прожектори.
• Машини й апаратура електричні спеціалізовані.
• Послуги супутникового зв’язку.
• Продукція сільського господарства, мисливства і пов’язані з цим послуг.
• Продукція лісового господарства, лісозаготівлі та послуги, пов’язані з лісництвом.
• Риба жива.
• Риба свіжа чи охолоджена, морська, нерозведена.
• Вироби тютюнові крім відходів.
• Паливо рідинне та газ; оливи мастильні.
• Бензин моторний (газолін), зокрема авіаційний бензин.
• Провітаміни, вітаміни й гормони; глікозиди та алкалоїди рослинного походження та їхні похідні; антибіотики.
• Гормони, похідні цих речовин; інші стероїди, що їх використовують переважно як гормони.
• Антибіотики.
• Препарати фармацевтичні.
• Матеріали перев’язувальні клейкі, кетгут і подібні матеріали; аптечки першої допомоги.
• Двері, вікна й рами до них і пороги до дверей металеві.
• Машини та устатковання загальної призначеності, Машини та устатковання загальної призначеності, інші.
• Устатковання електричне та побутові прилади.
• Машини та устатковання, н. в. і. у.
• Засоби транспортні моторні (крім мотоциклів), причепи та напівпричепи.
• Меблі.
• Інструменти і приладдя медичні та стоматологічні.
• Ремонтування металевих виробів, машин і устатковання.
• Послуги стаціонарних закладів медико-соціального доглядання.
• Безпілотні літальні апарати.
• Парашути для безпілотних літальних апаратів.
• Апаратура зв’язку для безпілотних систем.
• Відеокамери записувальні та інша відеозаписувальна й відеовідтворювальна апаратура для безпілотних систем.
• Лінзи та об’єкти камер для безпілотних систем.
• Камери цифрові для безпілотних систем.
• Прилади оптичні, їх частини для безпілотних систем.
• Прилади навігаційні для безпілотних систем.
• Радіоапаратура дистанційного керування для безпілотних систем.
• Двигуни для безпілотних систем.
• Перетворювачі статичні (модуль живлення для зниження напруги).
• Батареї та акумулятори для безпілотних систем.
• Двигуни внутрішнього згорання для безпілотних систем.
• Частини двигунів для безпілотних систем.
• Двигуни до морських суден для безпілотних плавучих комплексів.
• Частини безпілотних літальних апаратів в тому числі пропелери, гвинти-носії і шасі
• Роботи субпідрядні, як частина виробництва безпілотних літальних апаратів.
• Установки силові та двигуни для безпілотних літальних комплексів літальних комплексів.
• Частини авіаційних двигунів для безпілотних літальних апаратів.
• Ремонтування та технічне обслуговування безпілотних літальних апаратів.

Також Любов Шипович розповіла, що спільно з іншими волонтерами, працює над законопроєктом, який би скасував потребу списків і зафіксував дату 24 лютого 2022 року, щоб унеможливити спекуляції, з якої дати не оподатковувати збори.

Що передувало?

До слова, 30 травня засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович оприлюднила допис, у якому повідомила, що Міністерство фінансів планує оподатковувати 19,5% «прибутків» від волонтерських зборів.

Після розголосу в різних ЗМІ, 1 червня, міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що жодних податків на ті товари, які передають на потреби ЗСУ, сплачувати не потрібно.

«Хочу запевнити, що жодних податків з тих товарів, які передаються ЗСУ, сплачувати не потрібно. Це діюча норма Податкового кодексу. Тут не може бути жодних інших тлумачень. Наголошую, ті волонтери, хто офіційно ведуть свою діяльність для допомоги армії — не сплачує жодних податків!», — додав міністр.

Читайте також: В Україні запустили нову програму з оздоровлення та відпочинку дітей: як долучитися?  

Фото: aggeek.net

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Бахмут IN.UA”пояснює, у яких випадках медичний поліс та “Зелена картка” є обов’язковими, що вони покривають та як швидко оформити необхідні документи у 2026 році.

Кому потрібна туристична страховка, а кому — ні

Чи обов’язково купувати страховий поліс, напряму залежить від мети вашої поїздки. Українці, які виїжджають за кордон для отримання тимчасового захисту, звільняються від цієї вимоги. Наприклад, у Польщі статус PESEL автоматично надає біженцям доступ до безкоштовної медицини.

Натомість для туристів та людей, які їдуть у приватних справах, медичне страхування та захист від нещасних випадків є обов’язковими за законом. Якщо ви купуєте готовий тур, про документи дбає туроператор. Якщо подорожуєте самостійно — це повністю ваша відповідальність.

Прикордонники залишають за собою право перевірити наявність поліса, і його відсутність може стати реальною причиною для відмови у в’їзді. До того ж лікування за кордоном коштує надзвичайно дорого. Страховка — це гарантія того, що звичайна травма чи раптова хвороба не обернуться для вас колосальними боргами.

“Зелена картка”: обов’язковий документ для водіїв

Якщо ви вирушаєте за кордон на власному автомобілі, без “Зеленої картки” не обійтися. Це міжнародний аналог української “автоцивілки”, який діє на території країн-учасниць системи.

Без цього сертифіката митники просто не пропустять авто через кордон. Головне завдання “Зеленої картки” — гарантувати відшкодування збитків (пошкодженого майна або шкоди здоров’ю та життю), завданих третім особам, якщо ви станете винуватцем ДТП.

Варто пам’ятати, що наявність і дійсність страховки може перевірити й місцева поліція вже всередині іншої країни. За їзду без документа водію загрожують величезні штрафи та навіть заборона на подальший в’їзд.

Як оформити поліс та від чого залежить його ціна

У 2026 році процес отримання страховки максимально автоматизований. Самостійні мандрівники можуть легко купити електронний поліс онлайн на сайті обраної компанії. Такий цифровий документ має однакову юридичну силу з паперовим оригіналом. Для оформлення знадобляться лише дані чинного закордонного паспорта та деталі поїздки (країна, мета, точні дати).

Базовий страховий пакет можна розширити під власні потреби. Він може включати не лише медицину, а й компенсацію за втрачений багаж, відновлення документів чи оплату послуг юриста.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Вступ до магістратури та аспірантури 2026: календар іспитів та структура тестів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!