Минулого тижня у Львові відбувся командний Чемпіонат України з легкої атлетики серед дорослих та молоді. Донецьку область на турнірі гідно представили спортсмени з Бахмута, Дружківки, Торецька, Маріуполя та Костянтинівки.

Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА.

Участь у змаганні взяли 514 учасників із 23 регіонів та столиці держави. 

Від Донецької області на турнірі виступили 28 спортсменів, з яких 19 увійшли до трійки кращих у своїх дисциплінах серед чоловіків і жінок. Це дозволило збірній Донеччини набрати в загальній сумі 2190 очок та посісти друге місце в командному заліку чемпіонату, поступившись лише Києву.

Здобутки легкоатлетів

Найбільший внесок у досягнення регіону зробили атлети Школи вищої спортивної майстерності, також залікові бали принесли вихованці Донецького обласного спеціалізованого фахового коледжу спортивного профілю ім. С. Бубки, Донецької обласної дитячо-юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю, Обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи ДОО ФСТ «Україна» та міських ДЮСШ. 

Біг:

• У бігу на 5000 метрів перемогу з кращим особистим результатом 15 хвилин 38,63 секунд здобула Валерія Зіненко. Легкоатлетка з Дружківки підтвердила своє місце в складі збірної України для участі у III Європейських іграх, що пройдуть з 21 червня по 2 липня в Польщі.
• Друге місце на дистанції 5000 м посіла Вікторія Калюжна з Дружківки (15:48.27).
• Руслан Наумов у бігу на 3000 м з перешкодами посів друге місце серед чоловіків і перше серед молоді з кращим особистим результатом 8:58.12.
• Серед дорослих третіми також були: Оксана Долинчук — у бігу на 800 м (2:08.28), Вадим Лонський — у бігу на 1500 м (3:47.72).
• Друге місце серед молоді в бігу на 100 м з бар’єрами посіла Кристина Юрчук (13,85 с).
• Третіми серед молоді стали: Кирило Приходько — у бігу на 200 м (21,82 с), Марія Стрєлець — у метанні диска (42,47 м).

Валерія Зіненко (144 номер) та Вікторія Калюжна (145 номер). Фото: Олександр Залевський

Естафета:

• У чоловічій естафеті 4х100 м Кирило Приходько з Бахмута та Олександр Сосновенко з Дружківки разом з представниками Київської та Кіровоградської областей показали час 40.58 с. Вони стали другими серед чоловіків та першими серед молоді.
• За підсумками жіночої естафети 4х400 м перемогу з часом 3:46.22 здобула команда Донецької області. До її складу увійшли: Валентина Демченко, Марія Миколенко, Олена Радюк-Кючук та Аліна Логвиненко.

Олександр Сосновенко та Кирило Приходько (зліва-направо). Фото: Олександр Залевський

Штовхання ядра:

• Марія Ларіна, яка виграла змаганнях зі штовхання ядра з результатом 14,85 м, пройшла відбір на Європейські ігри. Окрім цього, спортсменка виконала норматив для участі в юніорському чемпіонаті Європи, що відбудеться у серпні в Ізраїлі. 
• Другою в штовханні ядра вагою 4 кг стала Наталія Урсуленко (14,52 м).

Потрійний стрибок:

• У потрійному стрибку кращою з результатом 13,63 м стала Анна Красуцька. 
• Друге місце серед жінок і перше місце серед молоді посіла Вікторія Баранівська з особистим рекордом 13,14 м. 
• Серед чоловіків другим у потрійному стрибку був Ігор Гончар (15,90 м), третім — Артем Коноваленко (15,73 м).

Учасники забігу з перешкодами. Фото: Олександр Залевський

Метання молота:

• Гліб Піскунов у метанні молота серед чоловіків став другим (73,34 м).

Стрибки з жердиною:

• Валентин Лобода в стрибках з жердиною посів третє місце з особистим рекордом 4,70 м.

Валентин Лобода під час виступу на турнірі. Фото: Олександр Залевський

Зазначимо, що відбір на молодіжний Чемпіонат Європи з легкої атлетики U23, який відбудеться в липні у Фінляндії, пройшли чотири спортсмени Донецької області: Руслан Наумов (біг на 3000 м з перешкодами), Вікторія Баранівська (потрійний стрибок), Кирило Приходько та Олександр Сосновенко (естафета 4х100 м).

До змагань легкоатлетів Донеччини підготували тренери: Костянтин Степанцов, Єгор Жуков, Олексій Семенов, Ольга Семенова, Іван Романенко, Юрій Ревенко, Наталя Василенко, Михайло Марченко, Тетяна Серорез, Юрій Кузьменко, Костянтин Мальков, Анатолій Чумак, Ігор Скирда, Ольга Лук’янова, Володимир Ліщук, Юрій Седньов та Олексій Логвіненко.

Читайте також: Борчині з Бахмута стали призерами міжнародних змагань

Нагадаємо, на Чемпіонаті України з важкої атлетики у Луцьку спортсмени з Бахмута, Вугледара, Краматорська, Білозерського, Селидового та Дружківки завоювали чотири «срібні» та дві «бронзові» нагороди.

Раніше ми повідомляли, що у Львові відбулася XVIII літня Універсіада України з легкої атлетики. На змаганнях Донеччину представили вихованці Школи вищої спортивної майстерності регіону (ШВСМ). «Золоті» медалі завоювали Кирило Приходько з Бахмута та Олександр Сосновенко з Дружківки.

Фото: Олександр Залевський

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!