Минулого тижня у Львові відбувся командний Чемпіонат України з легкої атлетики серед дорослих та молоді. Донецьку область на турнірі гідно представили спортсмени з Бахмута, Дружківки, Торецька, Маріуполя та Костянтинівки.

Про це повідомляє Управління фізичної культури та спорту Донецької ОДА.

Участь у змаганні взяли 514 учасників із 23 регіонів та столиці держави. 

Від Донецької області на турнірі виступили 28 спортсменів, з яких 19 увійшли до трійки кращих у своїх дисциплінах серед чоловіків і жінок. Це дозволило збірній Донеччини набрати в загальній сумі 2190 очок та посісти друге місце в командному заліку чемпіонату, поступившись лише Києву.

Здобутки легкоатлетів

Найбільший внесок у досягнення регіону зробили атлети Школи вищої спортивної майстерності, також залікові бали принесли вихованці Донецького обласного спеціалізованого фахового коледжу спортивного профілю ім. С. Бубки, Донецької обласної дитячо-юнацької спортивної школи для осіб з інвалідністю, Обласної комплексної дитячо-юнацької спортивної школи ДОО ФСТ «Україна» та міських ДЮСШ. 

Біг:

• У бігу на 5000 метрів перемогу з кращим особистим результатом 15 хвилин 38,63 секунд здобула Валерія Зіненко. Легкоатлетка з Дружківки підтвердила своє місце в складі збірної України для участі у III Європейських іграх, що пройдуть з 21 червня по 2 липня в Польщі.
• Друге місце на дистанції 5000 м посіла Вікторія Калюжна з Дружківки (15:48.27).
• Руслан Наумов у бігу на 3000 м з перешкодами посів друге місце серед чоловіків і перше серед молоді з кращим особистим результатом 8:58.12.
• Серед дорослих третіми також були: Оксана Долинчук — у бігу на 800 м (2:08.28), Вадим Лонський — у бігу на 1500 м (3:47.72).
• Друге місце серед молоді в бігу на 100 м з бар’єрами посіла Кристина Юрчук (13,85 с).
• Третіми серед молоді стали: Кирило Приходько — у бігу на 200 м (21,82 с), Марія Стрєлець — у метанні диска (42,47 м).

Валерія Зіненко (144 номер) та Вікторія Калюжна (145 номер). Фото: Олександр Залевський

Естафета:

• У чоловічій естафеті 4х100 м Кирило Приходько з Бахмута та Олександр Сосновенко з Дружківки разом з представниками Київської та Кіровоградської областей показали час 40.58 с. Вони стали другими серед чоловіків та першими серед молоді.
• За підсумками жіночої естафети 4х400 м перемогу з часом 3:46.22 здобула команда Донецької області. До її складу увійшли: Валентина Демченко, Марія Миколенко, Олена Радюк-Кючук та Аліна Логвиненко.

Олександр Сосновенко та Кирило Приходько (зліва-направо). Фото: Олександр Залевський

Штовхання ядра:

• Марія Ларіна, яка виграла змаганнях зі штовхання ядра з результатом 14,85 м, пройшла відбір на Європейські ігри. Окрім цього, спортсменка виконала норматив для участі в юніорському чемпіонаті Європи, що відбудеться у серпні в Ізраїлі. 
• Другою в штовханні ядра вагою 4 кг стала Наталія Урсуленко (14,52 м).

Потрійний стрибок:

• У потрійному стрибку кращою з результатом 13,63 м стала Анна Красуцька. 
• Друге місце серед жінок і перше місце серед молоді посіла Вікторія Баранівська з особистим рекордом 13,14 м. 
• Серед чоловіків другим у потрійному стрибку був Ігор Гончар (15,90 м), третім — Артем Коноваленко (15,73 м).

Учасники забігу з перешкодами. Фото: Олександр Залевський

Метання молота:

• Гліб Піскунов у метанні молота серед чоловіків став другим (73,34 м).

Стрибки з жердиною:

• Валентин Лобода в стрибках з жердиною посів третє місце з особистим рекордом 4,70 м.

Валентин Лобода під час виступу на турнірі. Фото: Олександр Залевський

Зазначимо, що відбір на молодіжний Чемпіонат Європи з легкої атлетики U23, який відбудеться в липні у Фінляндії, пройшли чотири спортсмени Донецької області: Руслан Наумов (біг на 3000 м з перешкодами), Вікторія Баранівська (потрійний стрибок), Кирило Приходько та Олександр Сосновенко (естафета 4х100 м).

До змагань легкоатлетів Донеччини підготували тренери: Костянтин Степанцов, Єгор Жуков, Олексій Семенов, Ольга Семенова, Іван Романенко, Юрій Ревенко, Наталя Василенко, Михайло Марченко, Тетяна Серорез, Юрій Кузьменко, Костянтин Мальков, Анатолій Чумак, Ігор Скирда, Ольга Лук’янова, Володимир Ліщук, Юрій Седньов та Олексій Логвіненко.

Читайте також: Борчині з Бахмута стали призерами міжнародних змагань

Нагадаємо, на Чемпіонаті України з важкої атлетики у Луцьку спортсмени з Бахмута, Вугледара, Краматорська, Білозерського, Селидового та Дружківки завоювали чотири «срібні» та дві «бронзові» нагороди.

Раніше ми повідомляли, що у Львові відбулася XVIII літня Універсіада України з легкої атлетики. На змаганнях Донеччину представили вихованці Школи вищої спортивної майстерності регіону (ШВСМ). «Золоті» медалі завоювали Кирило Приходько з Бахмута та Олександр Сосновенко з Дружківки.

Фото: Олександр Залевський

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Правильно оформлені документи дозволяють військовослужбовцям вирушити у щорічну відпустку без зайвих ускладнень та проблем на блокпостах чи кордоні. Міністерство оборони України надало чіткі роз’яснення щодо переліку обов’язкових паперів, процедури взяття на облік за місцем відпочинку та алгоритму дій у разі хвороби чи затримки в дорозі.

Детальніше про те, які документи потрібні для відпустки та як стати на облік, повідомили в Міноборони.

Які документи потрібні військовослужбовцю

Для законного перебування у відпустці за межами гарнізону військовослужбовцю недостатньо усної домовленості чи рапорту. При собі обов’язково потрібно мати:

• документ, що посвідчує особу: паперовий військовий квиток, посвідчення офіцера або електронний військово-обліковий документ (е-ВОД) у застосунку “Армія+” (має назву “Військовий документ”);
• відпускний квиток: офіційний документ, який підтверджує законність перебування поза межами частини (дійсний лише за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу).

Із липня 2026 року в застосунку “Армія+” доступний е-ВОД, який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ (перевіряється через QR-код). Проте для його відображення потрібен інтернет. Міноборони радить завжди мати при собі паперовий військовий квиток на випадок відсутності зв’язку. Важливо: якщо у застосунку відображається лише “Посвідчення захисника”, воно не замінює військово-обліковий документ.

Як перевірити відпускний квиток перед виїздом

Ще перебуваючи у військовій частині, військовослужбовець має особисто перевірити правильність заповнення відпускного квитка. Звірити потрібно п’ять ключових пунктів:

• вид, тривалість і дати відпустки;
• дата і місце повернення;
• місце відпустки;
• підпис і печатка;
• особисті дані.

Взяття на облік за місцем відпустки

Після прибуття до місця проведення відпустки військовослужбовець зобов’язаний не пізніше наступного дня стати на облік. Це потрібно зробити в органі управління Військової служби правопорядку (ВСП) або в найближчому ТЦК та СП.

Якщо місце відпочинку віддалене від ВСП або ТЦК на понад 30 кілометрів, стати на облік можна в органі місцевого самоврядування. За день до повернення на службу необхідно знятися з обліку, перевіривши, щоб у відпускному квитку проставили відповідні відмітки.

Правила виїзду у відпустку за кордон

Виїзд за кордон можливий виключно з індивідуального дозволу командира військової частини. Рапорт на таку відпустку (в якому вказуються дати, місце перебування, транспорт та пункт пропуску) подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до її початку.

Для перетину державного кордону необхідно мати:

• закордонний паспорт;
• військовий квиток або посвідчення офіцера;
• відпускний квиток встановленого зразка;
• витяг з наказу командира про дозвіл на виїзд за кордон.

Що робити в разі хвороби або затримки в дорозі

Якщо військовий захворів або затримується в дорозі, він повинен негайно повідомити про це свого безпосереднього командира або чергового по частині (зберігши докази повідомлення, наприклад, скриншоти переписки).

• у разі хвороби відпустку можуть продовжити на кількість діб хвороби або перенести. Підставою для цього є довідка з медзакладу, обов’язково завірена керівником місцевого ТЦК та СП;
• у разі затримки в дорозі необхідно отримати довідку про причини затримки або відповідну позначку у відпускному квитку. Цей документ видає військовий комендант на транспорті, начальник ВСП або керівник ТЦК та СП (якщо вони недоступні — адміністрація вокзалу чи місцева влада).

Відсутність на службі без поважних причин понад три доби в умовах воєнного стану розцінюється як самовільне залишення частини (СЗЧ) і карається за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України. Тому документальне підтвердження будь-яких затримок є критично важливим.

Читайте також:

Психологічна допомога для військових: куди звертатися та як отримати направлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

27 жовтня українці традиційно долучатимуться до Радіодиктанту національної єдності. Для когось це можливість перевірити знання української мови, а для інших — нагода відчути єдність з українцями в різних куточках світу. Однак навіть ті, хто добре знає правопис, можуть припуститися помилок через хвилювання або неуважність. Особливо складними під час написання диктанту залишаються розділові знаки та правопис окремих слів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася із заслуженою вчителькою України Іриною Савчук із Краматорська, яка тричі ставала переможницею Радіодиктанту національної єдності — у 2013, 2017 та 2018 роках. Педагогиня розповіла, як підготуватися до написання тексту, на які правила звернути увагу та що робити, якщо під час диктанту виникають сумніви.

Як підготуватися до Радіодиктанту: три головні складові

Ірина Савчук переконана, що універсального секрету написання диктанту без помилок не існує. Натомість результат залежить від знань, уважності та практики. Навіть досвідченим учителям української мови доводиться постійно повторювати правила й стежити за змінами в правописі. Тому підготовка до диктанту, це не лише повторення окремих тем напередодні події, а й постійна робота з мовою. Водночас педагогиня наголошує, що під час самого написання важливо зосередитися на тексті.

“Я думаю, що такого аж особливого секрету немає. Насамперед це знання, уважність і практика. Я вчителька української мови, постійно повторюю правила, стежу за змінами в правописі. Але навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, він теж постійно навчається”, — розповідає Ірина Савчук.

Одна з головних порад пані Ірини — не поспішати та уважно слухати людину, яка диктує текст. За словами педагогині, важливо не просто встигати записувати слова, а розуміти зміст кожного речення. Це допомагає краще орієнтуватися в його будові та правильно розставляти розділові знаки. Якщо людина надто хвилюється, вона може втратити увагу навіть там, де добре знає правила. Тому вчителька радить насамперед зосередитися на тому, що саме звучить у диктанті.

“Найважливіше, це не хвилюватися й уважно слухати диктора. Треба зрозуміти текст, речення, його будову. Коли ми починаємо хвилюватися, ми забуваємо про це. Тому важливо не поспішати, уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — радить Ірина Савчук.

Що може бути найскладніше у Радіодиктанті

На думку педагогині, найбільше труднощів під час написання радіодиктанту можуть спричинити саме розділові знаки. Навіть якщо учасник правильно записав усі слова, він може помилитися з комами чи іншими знаками пунктуації. Особливої уваги потребують складні речення та відокремлені конструкції. Додаткові труднощі можуть виникати через авторську пунктуацію, яка залежить від задуму автора тексту. Тому Ірина Савчук радить не лише слухати слова, а й аналізувати будову речень.

“Найважче, на мою думку, — це пунктуація, тобто розділові знаки. Слова можна написати правильно, але помилитися в розділових знаках, особливо коли вони авторські. Це стосується складних речень, різних відокремлених конструкцій. Тому потрібно уважно слухати і вдумуватися в зміст тексту”, — пояснює Ірина Савчук.

На які правила української мови звернути увагу перед Радіодиктантом

Окрім пунктуації, вчителька радить повторити правила написання складних слів. Зокрема, варто звернути увагу на випадки, коли слова потрібно писати разом, окремо або через дефіс. Не менш важливо орієнтуватися у чинній редакції українського правопису. Серед інших тем, які можуть викликати труднощі, педагогиня називає:

• написання власних назв;
• уживання апострофа та м’якого знака.

Саме ці правила вона радить пригадати тим, хто хоче краще підготуватися до диктанту.

“Якщо говорити про орфографію, то це, звичайно, правопис складних слів: разом, окремо, через дефіс. Це певні зміни, які стосуються нової редакції правопису. Можна ще взяти апостроф, м’який знак. Але написання складних слів і власних назв — це найскладніші теми”, — зазначає Ірина Савчук.

Як читання допомагає писати без помилок

Ірина Савчук наголошує, що знання української мови формуються не лише під час вивчення правил. Важливу роль відіграє регулярне читання, яке допомагає запам’ятовувати правильне написання слів. Завдяки цьому людина поступово розвиває мовне чуття. Така практика корисна не лише для Радіодиктанту, а й для повсякденного письма. Водночас педагогиня зауважує, що навіть хороша підготовка не гарантує відсутності помилок, якщо під час написання людина надто хвилюється.

“Я раджу багато читати, бо це справді допомагає. Коли ти розвиваєш своє мовне чуття, то запам’ятовуєш написання багатьох слів. Але найголовніше, це не панікувати. Бо саме через хвилювання ми можемо помилитися навіть у тому слові, яке добре знали”, — ділиться у розмові Ірина Савчук.

Проте, навіть досвідчені учасники Радіодиктанту можуть засумніватися у написанні слова або правильності розділового знака. За словами Ірини Савчук, у такій ситуації важливо не піддаватися паніці. Надмірне хвилювання заважає зосередитися й може призвести до нових помилок. Тому педагогиня радить зберігати спокій, слухати текст і не поспішати. Саме уважність, на її думку, допомагає краще застосувати знання на практиці.

“Найголовніше все ж не панікувати. Якщо буває так, що в чомусь засумнівався, не потрібно хвилюватися. Саме через хвилювання ми можемо помилитися вже в тому слові, яке чітко знали. Або в тих розділових знаках, у правильності яких були впевнені”, — пояснює Ірина Савчук.

Примітка. Пані Ірина уперше взяла участь у Радіодиктанті національної єдності у 2013 році. Уже перша участь принесла їй перемогу, а згодом вона повторила успіх у 2017 та 2018 роках. Найбільше, за словами вчительки, їй запам’ятався саме перший диктант, адже тоді хвилювання було особливо сильним.

“У 2013 році ми взяли участь у цьому радіодиктанті. Це була моя перша участь, і вона була результативною. Переможців було 14, але з Донеччини я одна була. Мені це було настільки приємно й несподівано, я пишалася собою, пишалися мною учні”, — пригадує Ірина Савчук.

Педагогиня переконана, що Радіодиктант, це не лише перевірка грамотності, а й можливість зацікавити дітей українською мовою. У Краматорській українській гімназії його написання свого часу стало спільною традицією для вчителів та учнів. Вони збиралися разом, хвилювалися та чекали на результати.

Де пишуть Радіодиктант?

27 жовтня, у вівторок, об 11:00 відбудеться всеукраїнський Радіодиктант. Писати його можна вдома, на роботі, у бібліотеках та в будь-якому іншому місці, де вам зручно. Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного:

• на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
• наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
• на YouTube-каналі Українського Радіо;
• у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Хто читатиме Радіодиктант?

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався. У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

До теми:

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!