Через війну чимало людей втратили свої правоустановчі документи або ж вони пошкоджені. Однак, ця ситуація не є критичною та безвихідною, адже відновити паспорт, документ про освіту, довідку МСЕК чи водійське посвідчення можливо.

Редакція Бахмут IN.UA ділиться покроковим гайдом для відновлення важливих документів.

Як відновити втрачений паспорт

Паспорт в сучасних реаліях досить легко відновити. Перше, що потрібно зробити — це звернутися із заявою про втрату документа до поліції й отримати витяг Єдиного реєстру досудових розслідувань. Далі для оформлення нового документа потрібно прийти до якоїсь із цих трьох установ:

• підрозділ ДМС України;
• ЦНАП;
• центр обслуговування громадян “Паспортний сервіс”;

При собі треба мати наступні документи:

• заяву про втрату паспорта;
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• документ, що підтверджує оплату адмінзбору або оригінал документа про звільнення від його сплати;
• за наявності, довідку органу реєстрації встановленого зразка про місце проживання;
• документ (копія), що засвідчує реєстрацію в Держреєстрі фізичних осіб — платників податків з даними про РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків);
• одне кольорове фото розміром 10 на 15 сантриметрів для осіб, які не можуть пересуватися самостійно або відбуває покарання;
• свідоцтво про зміну імені, про народження, про шлюб, розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який підтверджує ці факти.

Зазначимо, якщо ви втратили або у вас викрали паспорт, що був оформлений територіальним підрозділом ДМС або МВС, який зараз не працює, то вам потрібно додатково подати всі наявні документи. Вони включають в себе й ті, що містять фотозображення людини для подальшої ідентифікації.

Рішення щодо оформлення паспорта або відмову в його оформленні прийматиметься за результатами ідентифікації та перевірки належності людини до громадянства України.

У середньому, відновлення паспорта громадянина України займає до 20 днів, але якщо потрібно встановити особу, то це може тривати до двох місяців.

Як відновити закордонний паспорт

Щоб відновити закордонний паспорт потрібно звернутися до найближчого відділу ДС чи ЦНАПу а з собою мати такі документи:

• заява – анкета;
• заява про втрату закордонного паспорта;
• паспорт громадянина України або свідоцтво про народження (для осіб віком до 14 років);
• квитанція про сплату адміністративного збору.

Детально переглянути відеопояснення про відновлення втраченого закордонного паспорта можна у сюжеті БФ “Право на захист” за посиланням, а якщо ви втратили закордонний паспорт за межами України потрібно звернутися до найближчого посольства або консульства України та оформити тимчасове посвідчення особи для повернення на Батьківщину.

Детально у відео за посиланням.

Як відновити свідоцтво про народження

Якщо ви втратили свідоцтво про народження, то потрібно звернутися до найближчого відділу ДРАЦСу та написати заяву про повторну видачу свідоцтва про народження, а після цього ви отримаєте документ. Отримання свідоцтва здійснюється поштою або у відділі ДРАЦС.

Детально переглянути відеопояснення про відновлення свідоцтва про народження можна у сюжеті БФ “Право на захист” за посиланням.

Як відновити довідку про РНОКПП

Для того, щоб відновити довідку про РНОКПП потрібно звернутися до Головного управління ДПСУ в областях у місті Київ або у ЦНАП. Потім потрібно подати заяву за формою номер 5ДР (зразок за посиланням). Така заява заповнюється на підставі діючого документа, що посвідчує особу/свідоцтва про народження – це для малолітньої особи. Дублікат картки видають безкоштовно з відміткою “Дублікат” протягом 3-5 днів.

Як відновити РНОКПП можна переглянути за посиланням від фахівців БФ “Право на Захист”.

Відновлення водійського посвідчення

Якщо ви втратили посвідчення водія старого зразка (до 2013 року), то ви маєте складати екзамени на нові — з кожної з водійських категорій. У випадку, якщо документ нового зразка, то треба звернутися до:

Онлайн формат: 

• електронний кабінет водія;
• портал Дія.

Офлайн формат::

• територіальний сервісний центр МВС;
• держпідприємство, що належить до сфери управління ДМС;
• ЦНАП.

Якщо людина втратила сучасний варіант документа, то для його відновлення варто звернутися до:

• територіального органу Нацполіції (якщо посвідчення вкрали);

Для відновлення водійського посвідчення потрібно подати наступні документи:

• паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;
• довідку про РНОКПП (у разі її відсутності на ID-картці, штампу в паспорті або в базах даних МВС);
• витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у випадку викрадення посвідчення водія)
• квитанцію про оплату адміністративних послуг;
• за наявності, довідку ВПО;
• медична довідка на час воєнного стану не обов’язкова

Відновити посвідчення зможуть орієнтовно за 10 днів. Вартість такої послуги приблизно 270 гривень.

Як відновити пенсійне посвідчення

Можна звернутися онлайн через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ (Пенсійного фонду України) або офлайн. В такому випадку, треба йти в територіальний орган ПФУ. Для оформлення заявки на відновлення документа потрібно надати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• довідку про РНОКПП;
• фото;
• зразок підпису для електронного пенсійного посвідчення.

Територіальний орган ПФУ може видати на руки пенсійне посвідчення, а відділення банку може дати електронне пенсійне посвідчення. Ця послуга надається безоплатно, можуть бути стягнуть кошти за комісію. Термін виготовлення паперового посвідчення — два тижні, а електронного — 30 робочих днів

Зверніть увагу, що ВПО яким призначено пенсію, можуть отримати лише платіжні карти, які одночасно є пенсійним посвідченням.

Як відновити документи видані у РАЦСі

Ви можете звернутися  онлайн через портал Дія, забрати документ у ДРАЦС або ж замовити доставку Укрпоштою додому. Офлайн можна звернутися у ДРАЦС, в якому можна замовити дублікат свідоцтва або витяг:

• про народження (батьки або законні представники);
• про смерть (другому з подружжя та близьким родичам);
• про зміну імені;
• про реєстрацію шлюбу (дублікат лише якщо шлюб дійсний і не був розірваний або витяг про підтвердження дошлюбного прізвища)
• про розірвання шлюбу

Щоб відновити свідоцтво з РАЦСу потрібно надати:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• документ, що підтверджує родинні зв’язки/повноваження;
• заяву;
• документ, що підтверджує сплату державного мита/послуги.

Зверніть увагу, що за надання повторного свідоцтва потрібно сплатити державне мито — 0,51 грн. Плата за видачу витягу з Реєстру становить 73 грн. 

Якщо ви подали запит електронно, то це займе до 3 робочих днів, у разі особистого звернення — запит розглядають в той же день, або у разі відправки поштою — протягом 15 днів.

Як відновити свідоцтво про середню освіту

Для відновлення свідоцтва потрібно звернутися у заклад освіти, який видав документ особисто або ж через законного представник. Для тих осіб, які здобули загальну середню освіту в закладах освіти на ТОТ, треба звернутися із заявою до будь-якого ЗЗСО (загальноосвітня школа) за місцем перебування. При цьому потрібно надати:

• письмову заяву про видачу дубліката, її можна подати особисто або через уповноваженого представника.

Дублікати видаються в разі їх утрати та за письмовою заявою, я якій зазначаються:

• причина втрати;
• прізвище, ім’я та по батькові;
• місце проживання;
• телефон (за наявності);
• найменування документа, який втрачено або пошкоджено;
• назва закладу освіти та дата його закінчення;
• інші відомості.

Додається також: оголошення у ЗМІ та підтвердження про оплату послуги з виготовлення дублікат.

Детально переглянути, як відновити документи про середню освіту можна у відео БФ “Право на Захист” за посиланням.

Як відновити документи про професійну освіту

Для відновлення документу про отримання професійної освіти потрібно звернутися у заклад освіти, який видав документ особисто або ж через уповноваженого представника. Дублікат документа виготовляє заклад освіти у разі втрати або викрадення. Для отримання дублікату необхідно подати письмову заяву про видачу дубліката, при цьому вказуючи в ньому наступні речі:

• ПІБ особи, дата народження;
• тип, серія (за наявності), номер, ким і коли видано документ, що посвідчує особу
• РНОКПП (за наявності);
• унікальний номер запису в ЄДДР (за наявності);
• місце проживання, телефон особи, на ім’я якої було видано документ;
• найменування закладу освіти та рік його закінчення;
• назва документа, дублікат якого замовляється;
• найменування професії (групи професій) / освітньої програми, вид професійної підготовки;
• причина замовлення дубліката;
• інші відомості, які особа, на ім’я якої було видано;
• документ, що вважає суттєвим для отримання дублікат.

Як відновити документ про вищу освіту?

Необхідно звертатися у заклад освіти, який видав документ особисто або ж через уповноваженого представника. Дублікат документа про вищу освіту виготовляє ВНЗ у разі втрати або викрадення. Для цього потрібно подати письмову заяву про видачу дубліката, у якій вказати:

• ПІБ, дата народження;
• серія, номер, ким і коли видано документ, що посвідчує особу;
• РНОКПП (за наявності);
• унікальний номер запису в ЄДДР (за наявності);
• місце проживання, телефон особи, на ім’я якої було видано документ про вищу освіту;
• найменування закладу освіти та рік його закінчення;
• назва документа про вищу освіту, дублікат якого замовляється;
• найменування спеціальності (напряму підготовки, спеціалізації, освітньої програми);
• причина замовлення дубліката документа про вищу освіту.

Як відновити документи про трудову діяльність

Якщо ви втратили трудові документи потрібно звертатися за місцем останньої роботи або за новим місцем роботи за дублікатом. Документи, які підтверджують загальний стаж — це довідки підприємств, установ, організацій, що уточнюють характер роботи працівника. Крім того, ви можете звернутися до правонаступника, якщо підприємтсва, де ви працювали раніше зараз немає, тоді довідку, що підтверджує загальний стаж, може видати правонаступник.

Також, можна звернутися до архіву, якщо немає правонаступника, там мають зберігатись документи цієї організації. У іншому випадку, коли документи в архіві не збереглися можна звертатися до суду.

Досі, проблемою залишається підтвердження стажу до 2001 року, коли не було персоніфікованого обліку відомостей.

Як відновити документи на майно

Документами, які посвідчують право власності, можуть бути:

• договір дарування, купівлі-продажу;
• свідоцтво про право на спадщину;
• рішення суду, яке набрало чинності;
• ухвала суду між співвласниками нерухомого майна про визнання мирової угоди;
• свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 01.01.2013;
• або державним реєстратором з 01.01.2013 до 01.01.2016;
• державний акт на право приватної власності на землю, який видавався з 03.1992 до 01.01.2013;
• інформаційна довідка з реєстру речових прав, видана в період з 01.01.2016 по 02.11.2016, зверніть увагу, що вона видавалась без підпису та печатки реєстратора;
• витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (наявний підпис і печатка реєстратора). Видається  з 02.11.2016 по теперішній час.

Важливо, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом.  Якщо він був загублений або зіпсований, можна зробити новий.

Якщо ви втратили документи на майно, то орган, який видав або посвідчив документ на будинок чи квартиру видає дублікат втраченого документа. Дублікат виготовляється на такому самому бланку, що й оригінал, та містить інформацію, аналогічну інформацію. На ньому проставляються відбиток печатки установи і підписи посадових осіб. На дублікаті також проставляється у правому верхньому куті відмітка “Дублікат”. Куди можна звернутися:

• нотаріус;
• посадова особа виконавчого комітету за місцем зберігання документа;
• ЦНАП ;
• Державний нотаріальний архів ;
• Державний земельний кадастр;
• Реєстр прав власності на нерухоме майно;
• архів БТІ — у разі, якщо архівний запис у реєстрі відсутній;
• судовий орган — у разі, якщо право власності було набуте за рішенням суду.

Для відновлення документа потрібно надати:

• заяву зі згодою всіх повнолітніх співвласників житла, які брали участь в приватизації, вона заповнюється в присутності адміністратора
• копії паспортів або свідоцтв про народження для осіб, що не досягли 16-річного віку, які є співвласниками житла та оригінали документів для посвідчення;
• документ з поліції про те, що оригінал свідоцтва про право власності на житло був викрадений або втрачений;
• оголошення про втрату свідоцтва в друкованих засобах масової інформації;
• копія втраченого документа, за наявності.

Державна реєстрація права власності проводиться державним реєстратором близько 5 робочих днів. Якщо ж право власності на нерухомість зареєстроване записом у Державному реєстрі прав — підтверджуючі документи не потрібні.

Як відновити документи на земельну ділянку

У такому випадку людина може отримати інформаційну довідку, яка є правовстановлюючим документом. Це можливо, тоді, коли втрачено державний акт на право приватної власності на земельну ділянку:

• без кадастрового номера (довідка рожевого кольору) необхідно замовити послуги з розроблення технічної документації по відновленню меж земельної ділянки в натурі, присвоїти кадастровий номер і звернутися до державного реєстратора для отримання витягу;
• виданий після 2004 року (документ зеленого або синього кольору), в якому зазначений кадастровий номер земельної ділянки замовляти послуги з розроблення технічної документації не потрібно.

Для відновлення документа на право володіння землею потрібні:

• копія примірника втраченого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно;
• оголошення про втрату документа у друкованих ЗМІ. В оголошенні повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий та яким органом.

Державна реєстрація прав поводиться тільки за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих прав в інформаційних системах. Там, де державна реєстрація прав була до 1 січня 2013 року, або на паперових документах, які вели БТІ.

Правоустановчим документом, замість втраченого, буде витяг з реєстру прав на  нерухоме майно.

Як відновити довідку МСЕК

Якщо ви втратили довідку видану МСЕК (медико-соціальна експертна комісія), то комісія видає довідку до акта МСЕК та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк наступні документи:

• виписку з акта огляду комісії, органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи соцдопомоги, що призначається замість пенсії
• виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги

Зверніть увагу, що від 2012 року не передбачено виготовлення та видача МСЕК дублікатів довідок.

Читайте також:

• ЦНАП для бахмутян у Дніпрі: як записатися
• ЦНАП для бахмутян у Києві: графік роботи, послуги та адреса
• “Подати заяву на компенсацію можна в будь-якому ЦНАПі”, — Кубраков

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Станом на жовтень 2026 року в Україні надають первинну медичну допомогу 21 релокований заклад Донеччини. Вони обслуговують жителів громад Бахмутського, Краматорського, Покровського, Маріупольського та Волноваського районів. Медзаклади переїхали до інших областей України і продовжують надавати допомогу пацієнтам.

Які медичні заклади релокувалися, їхні нові адреси та контакти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Медичні заклади Донецької області, які продовжують працювати

За інформацією Департаменту охорони здоровʼя Донецької ОДА, на сьогодні в Україні працює 21 релокований заклад первинної медичної допомоги з Бахмутського, Краматорського, Покровського, Маріупольського і Волноваського районів.

Найбільше релокованих центрів первинної медичної допомоги обслуговують громади Покровського району.

Бахмутський район

На сьогодні в Україні працюють три заклади первинної медичної допомоги з громад Бахмутського району. Це:

• Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Торецька;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги Соледарської міської ради;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради (обслуговує жителів Бахмутської, Часовоярської, Сіверської та Світлодарської громад).

Центр первинної медико-санітарної допомоги Бахмутської районної ради працює в Дніпрі за адресою: бульвар Слави, 46. Телефон: +380 (50) 930 6129. У медзакладі приймають лікар загальної практики-сімейний лікар та терапевт.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Соледарської міської ради працює в місті Кам’янське Дніпропетровської області за адресою: проспект Гімназичний, 9Г. Телефон: +380 (67) 456 5578. У медзакладі працюють сімейний лікар, терапевт і педіатр.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Торецька має дві локації. Одна працює в Києві на вулиці Вишгородська, а інша — в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київщини по вулиці Соборна, 103/8, нежитлове приміщення №51. Тут приймають сімейні лікарі, лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи.

Краматорський район

З Краматорського району релокувалися чотири медзаклади первинної допомоги:

• Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Краматорської міської ради;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов’янська;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги Костянтинівської міської ради;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги Дружківської міської ради.

Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Краматорської міської ради працює в Києві на вулиці Завальній, 1-Б. Телефон: +380 (50) 458 3375. Тут приймають сімейний лікар та педіатр.

Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Слов’янська релокований до Вінниці. Він працює за адресою: вулицю Стельмаха, 43-А. Телефон: +380 (66) 103 0009. Тут приймають сімейні лікарі.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Костянтинівської міської ради працює в Дніпрі за адресою: вулиця Олександра Щербакова, 3. Телефон: +380 (95) 068 1083. Сюди можна звернутися за консультацію сімейного лікаря.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Дружківської міської ради працює в Харкові на провулку Лісопарківський 2-й, 13. Тут приймають сімейний лікар і терапевт.

Покровський район

З Покровського району релокувалися найбільше закладів — 8. Серед них:

• Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради;
• Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги;
• Центр первинної медичної допомоги Курахівської міської ради;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги Гродівської селищної ради (обслуговує жителів Гродівської та Удачненської громади);
• Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги Білозерської міської ради;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги Очеретинської селищної територіальної громади.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради працює в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області на вулиці Волинська, 1. Телефон: +380 (99) 728 7060. Тут приймають сімейний лікар, терапевт, педіатр, акушер-гінеколог та лікар з УЗД.

Мирноградський центр первинної медико-санітарної допомоги релокований до Кропивницького. Він працює за адресою: вулиця Віктора Чмиленка, 73, офіс 2. Телефони: +380 (63) 158 4579, +380 (63) 158 3544. У медзакладі приймають сімейні лікарі.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Гродівської селищної ради працює в Дніпрі на вулиці Короленка, 15. Телефон: +380 (50) 754 8875.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Очеретинської громади працює в місті Верхівцеве Дніпропетровської області по вулиці Покровська, 2. Телефон: +380 (63) 568 7372. Тут консультують сімейний лікар і терапевт.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Білозерської міської ради працює дистанційно. Його місцем релокації вказане місто Первомайськ Миколаївської області, вулиця Корабельна, 19А, кабінет 30. Контактного номера немає.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Покровської міської ради має три амбулаторії, релоковані в різних регіонах. Амбулаторія №1 працює у місті Трускавець Львівської області по вулиці Довбуша, 15. Амбулаторія №8 релокувалася в місто Камʼянське Дніпропетровської області за адресою: проспект Тараса Шевченка, 14. Амбулаторія №9 працює на Одещині в селі Крижанівка по вулиці Академіка Сахарова, 1Б. Телефон: +380 (50) 482 8905. В амбулаторіях приймають сімейні лікарі та терапевти.

Центр первинної медичної допомоги Курахівської міської ради працює у Дніпрі за адресою: вулиця Осіння, 11А. Телефон: +380 (66) 902 9715. Заклад має стоматологічне направлення, тут працюють сімейний лікар, педіатр, стоматолог-терапевт, стоматолог-хірург і стоматолог-ортопед.

Добропільський центр первинної медико-санітарної допомоги працює в селі Ковалівка Вінницької області по вулиці Заводська, 2. Тут ведуть прийом сімейний лікар, терапевт і педіатр.

Маріупольський район

З Маріупольського району релокувалися чотири заклади:

• Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 міста Маріуполя;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 міста Маріуполя;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 міста Маріуполя;
• Центр первинної медико-санітарної допомоги Нікольської селищної ради.

Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 міста Маріуполя релокований до Одеси на вулицю Сім’ї Глодан, 20. Телефони: +380 (66) 078 3768, +380 (97) 869 7169. Тут приймають сімейні лікарі.

Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 працює в Хмельницькому на вулиці Волочиська, 6. Телефон: +380 (67) 660 7855. Тут приймають сімейний лікар, терапевт і педіатр.

Центр первинної медико-санітарної допомоги №5 має три локації: село Минай Закарпатської області, провулок Парковий; Київ, вулиця Якова Гніздовського, 9; Черкаси, вулиця Самійла Кішки, 185/1. Телефон: +380 (97) 207 1627. Тут приймають сімейні лікарі та терапевти.

Центр первинної медико-санітарної допомоги Нікольської селищної ради працює в Києві по вулиці Преображенська, 25. Телефон: +380 (67) 495 3655. Тут консультують сімейний лікар, терапевт і педіатр.

Волноваський район

З Волноваського району релокувалися два заклади:

• Великоновосілківський центр первинної медико-санітарної допомоги;
• Волноваський районний центр первинної медико-санітарної допомоги.

Великоновосілківський центр первинної медико-санітарної допомоги релокований до Дніпра на вулицю Княгині Ольги, 16. Телефон: +380 (68) 612 4248. Тут приймають сімейні лікарі.

Волноваський районний центр первинної медико-санітарної допомоги працює в Києві на бульварі Ігоря Шамо, 19, кабінет 2. Телефон: +380 (50) 929 7905. Тут працюють сімейний лікар і терапевт.

Читайте також:

Бахмутська лікарня у Броварах: скільки людей прийняли за 2025 рік і які послуги надали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут IN.UA поговорив із трьома жінками, які навесні та влітку 2026 року виїжджали з Краматорська та Слов’янська. Вони розповіли, скільки грошей знадобилося для переїзду, хто допомагав їм фінансово та як планували забезпечувати себе на новому місці.

Скільки коштує переїзд із Донеччини

Героїні, з якими поспілкувалася редакція Бахмут IN.UA, виїжджали з Краматорська та Слов’янська навесні й улітку 2026 року. Кожна мала різні обставини, одна переїжджала самостійно, інша, з дитиною, а третя жінка, пенсіонерка, вирушила до родини, яка вже облаштувалася в іншому місті. Відрізнялися й витрати. Комусь вдалося знайти житло через знайомих і не платити рієлтору, хтось мусив одразу внести кілька платежів за орендовану квартиру. А для тих, хто переїжджав до родичів, найбільшими початковими витратами стали дорога та перевезення речей.

Примітка. Однак від часу переїзду наших героїнь ситуація змінилася. Під час підготовки матеріалу редакція Бахмут IN.UA зателефонувала кільком перевізникам, які займаються транспортуванням особистих речей. Вони повідомили, що більше не здійснюють перевезень із Краматорська та Слов’янська через небезпеку. Це не означає, що перевезти майно з цих міст зараз неможливо взагалі. Проте знайти перевізника може бути складніше, ніж навесні чи влітку. Тому наведені в матеріалі суми відображають витрати конкретних родин на момент їхнього переїзду, а не актуальну вартість таких послуг для всіх переселенців.

40 тисяч гривень від батьків і кімната за 6 тисяч: історія Катерини з Краматорська

Катерина, молода дівчина з Краматорська. Її батьки наразі залишаються в рідному місті, а сама вона вирішила переїхати до Києва. У столиці дівчина сподівалася знайти роботу та почати самостійне життя. Наразі Катерина не працює (ред. вона переїхала у серпні, і пошуки роботи розпочала, як каже, лише кілька тижнів тому) , тому на перший час фінансово їй допомагають батьки. Також при переїзді вони дали доньці 40 тисяч гривень заощаджень, які мали покрити початкові витрати на переїзд і проживання.

Щоб зменшити витрати, дівчина вирішила не орендувати окрему квартиру, а жити разом із двома іншими дівчатами. За підселення в кімнату вона платить 6 тисяч гривень на місяць. Житло вдалося знайти через знайомих, так Катерина зекономила на послугах рієлтора, а для заселення їй потрібно було внести лише плату за перший місяць. Утім, ще до переїзду дівчина витратила гроші, щоб переконатися, що квартира їй підходить. Вона спеціально їздила до Києва на огляд житла, тоді автобусний квиток в один бік коштував близько 2 тисяч гривень. Стільки ж довелося заплатити за дорогу назад. Ще приблизно 1 500 гривень Катерина витратила на одну ніч у готелі у столиці. Таким чином, лише поїздка для огляду квартири обійшлася їй у 5 500 гривень, майже стільки ж, скільки коштує місяць проживання в орендованій кімнаті. Особистих речей дівчина мала небагато. Їх вона відправила поштою. Точну вартість доставки Катерина не пам’ятає.

Скільки грошей знадобилося Катерині

Стаття витрат	Сума
Квиток до Києва для огляду квартири	2 000 грн
Зворотний квиток	2 000 грн
Ніч у готелі	1 500 грн
Гроші на перший час від батьків	40 тис грн
Оренда кімнати за перший місяць	6 000 грн
Разом	51 500 грн

До цієї суми не входять квиток для остаточного переїзду, доставка речей “Новою поштою”, харчування, транспорт містом та інші повсякденні потреби. Якщо припустити, що всі перелічені витрати Катерина оплачувала з 40 тисяч гривень, які дали батьки, після них у дівчини залишалося б 28 500 гривень. Однак це не означає, що всі ці кошти вона зможе витратити лише на проживання: попереду ще інші витрати, точний розмір яких невідомий. Катерина сподівається знайти роботу в Києві, щоб надалі самостійно оплачувати житло й не залежати від фінансової підтримки батьків.

Понад 32 тисячі гривень за переїзд із дитиною: історія Людмили

Людмила виїхала з Краматорська разом із дитиною. До переїзду родина мешкала у власному житлі. Тому оренда квартири стала для жінки новою та однією з найбільших статей витрат. Новим місцем проживання Людмила обрала Харків, у цьому місті вже живуть її знайомі. Дорога бусом коштувала 1 113 гривень з людини. За два квитки жінка заплатила 2 226 гривень. Перевезти речі допомогли родичі, які мали мікроавтобус. Завдяки цьому Людмилі не довелося самостійно шукати транспорт для перевезення майна. Найбільше грошей знадобилося для заселення у квартиру. Щоб не витрачати гроші на дорогу на перегляд квартири, подруга Людмили обійшла 3 оселі, вона показувала жінці через телефон умови, так Людмилі вдалося зекономити бодай на квитках туди-назад.

Щомісячна оренда житла в Харкові для Людмили становить 12 тисяч гривень. Однак під час заселення потрібно було заплатити значно більше, ніж одну місячну плату. Окрім першого місяця оренди, Людмила мала сплатити комісію рієлтору, це 50% вартості місячного проживання, тобто 6 тисяч гривень, і ще 12 тисяч гривень становив заставний платіж. Отже, тільки для заселення у квартиру Людмилі потрібно було 30 тисяч гривень. Разом із дорогою, понад 32 тисячі.

Скільки коштував переїзд Людмилі з дитиною

Стаття витрат	Сума
Два автобусні квитки до Харкова	2 226 грн
Оренда квартири за перший місяць	12 000 грн
Комісія рієлтора — 50%	6 000 грн
Заставний платіж	12 000 грн
Разом	32 226 грн

Це лише відомі витрати на дорогу та заселення. У розрахунок не входять комунальні платежі, продукти, побутові покупки й витрати на дитину. До переїзду Людмила працювала продавчинею. У вона знайшла нову роботу, також у продутковому магазині. Вона також сподівається отримати допомогу для ВПО. Для Людмили переїзд означає не тільки витрату значної суми на початку, а й появу постійного платежу, якого раніше не було. У Краматорську родина мала власне житло, а тепер повинна щомісяця знаходити кошти на оренду.

Переїзд до дітей і життя на пенсію: історія Олени зі Слов’янська

Олена, старша жінка зі Слов’янська. На відміну від двох попередніх героїнь, вона не планувала починати життя в новому місті самостійно, жінка каже, що відмовлялася поки не прилетіло у сусідній будинок. Врешті переїхати її вмовили син із невісткою, які раніше оселилися в Полтаві. Жінка погодилася залишити рідне місто й переїхати до родини, у Полтаві вона житиме разом із сином, і його дружиною. Квиток до Полтави коштував Олені близько 2 тисяч гривень, його оплатив син. Особисті речі родина перевозила власним автомобілем. На пальне витратили приблизно 4 500 гривень. Таким чином, відомі витрати на переїзд становили близько 6 500 гривень.

Скільки коштував переїзд Олени

Стаття витрат	Сума
Квиток до Полтави	2 000 грн
Пальне для перевезення речей	4 500 грн
Разом	6 500 грн

Однак ці витрати не відображають повної вартості життя Олени після переїзду. Син із невісткою орендують у Полтаві частину будинку за 25 тисяч гривень на місяць. Обоє працюють, а Олена отримує пенсію. Жінка планує віддавати її повністю до спільного сімейного бюджету, щоб допомагати з оплатою житла та інших потреб. Розмір пенсії Олена не уточнила, тому визначити, яку частину витрат родини вона зможе покривати, наразі неможливо.

Для жінки зміниться не лише місце проживання, а й звичний побут. У Слов’янську Олена мала власний будинок і господарство. Вона вирощувала продукти на городі, тому частину харчів забезпечувала самостійно. Після переїзду до міста все необхідне доведеться купувати. Скільки грошей щомісяця йде на продукти, жінкане знає. Однак розуміє, що витрати на харчування інші, ніж удома, де можна було користуватися власним урожаєм. Є й інша стаття витрат, пов’язана з житлом, яке залишилося у Слов’янську. Перед від’їздом Олена попросила сусідів наглядати за будинком. За цю допомогу їм платитиме син, але скільки саме, жінка не знає. Хоча Олені не потрібно окремо орендувати житло, її переїзд також впливає на сімейний бюджет. Родина має оплачувати квартиру в Полтаві, купувати продукти та підтримувати будинок, який залишився у Слов’янську.

Від 6,5 до понад 32 тисяч гривень: скільки витратили переселенки

Історії трьох жінок показують, що вартість переїзду залежить від багатьох обставин: чи є родичі в іншому місті, чи потрібно орендувати окрему квартиру, скільки людей переїжджають і чи є можливість перевезти речі власним транспортом.

Порівняння відомих витрат героїнь:

Героїня	Маршрут	Початкові витрати	Вартість оренди
Катерина	Краматорськ — Київ	51 500 грн	6 000 грн/міс.
Людмила з дитиною	Краматорськ — Харків	32 226 грн	12 000 грн/міс.
Олена	Слов’янськ — Полтава	6 500 грн	25 000 грн/міс. за квартиру всієї родини

Найбільші відомі початкові витрати мала Людмила, яка переїжджала з дитиною. Лише за можливість заселитися у квартиру їй потрібно було заплатити 30 тисяч гривень. Ще 2 226 гривень коштувала дорога. Катерина змогла зекономити на оренді завдяки підселенню та пошуку житла без рієлтора. Проте навіть у її випадку відомі витрати становлять 11 500 гривень. При цьому частина платежів, зокрема за остаточний переїзд і доставку речей, залишається невідомою.

Найменше на сам переїзд витратила Олена, близько 6 500 гривень, але це стало можливим завдяки допомозі дітей та проживанню разом із ними. Водночас родина щомісяця платить за орендовану квартиру 25 тисяч гривень. Ці суми не можна вважати повною вартістю переїзду або першого місяця життя на новому місці. У кожної жінки залишилися витрати, які не вдалося точно підрахувати: харчування, комунальні послуги, ліки, транспорт, перевезення майна та інші повсякденні потреби. Крім того, фінансові обставини героїнь різні. Катерина мала 40 тисяч гривень заощаджень від батьків, які повинні допомогти їй протриматися до працевлаштування. Людмила після переїзду залишилася без роботи на кілька тижнів, а пані Олена отримує пенсію, яку планує спрямовувати на потреби родини.

Переїзд, це не лише витрати на дорогу

Для людей, які залишають Краматорськ і Слов’янськ і інші прифронтові місця, фінансові труднощі не закінчуються після прибуття до нового міста. Дві героїні нашого матеріалу після переїзду були змушені шукати роботу, поки вони не матимуть стабільного доходу, оплачувати житло та повсякденні потреби доведеться завдяки заощадженням, допомозі близьких. Олена має пенсію та підтримку дітей, однак також стикається з новими витратами. У Слов’янську вона жила у власному будинку, мала господарство й частину продуктів вирощувала самостійно. У Полтаві її побут залежатиме від спільного бюджету родини. Водночас можливості організувати переїзд теж змінюються. Якщо навесні та влітку героїні могли перевезти речі поштовою службою, за допомогою родичів або власним автомобілем, то зараз частина перевізників, яких опитала редакція, вже відмовляється працювати з Краматорськом і Слов’янськом через небезпеку.

Тому питання, скільки коштує бути переселенцем, не має однієї відповіді. Для когось це кілька тисяч гривень на дорогу до родичів, для когось, понад 30 тисяч лише на транспорт і заселення. Підраховуючи вартість переїзду, найпростіше скласти витрати на квитки, оренду житла, перевезення речей та продукти. Однак за цими сумами залишається те, що складно перевести у гривні, час і сили, які людина витрачає на те, щоб знову налагодити звичне життя.

Після переїзду навіть найпростіші побутові справи можуть перетворитися на окремі завдання. Потрібно знайти продуктові магазини з прийнятними цінами та якісними товарами, дізнатися, де купувати необхідні речі, як працює громадський транспорт, до якого лікаря звернутися та де отримати потрібні послуги. Окремий виклик, знайти нового сімейного лікаря, перевірених спеціалістів і медичні заклади, яким можна довіряти.

На все це потрібен час. Іноді такі пошуки означають ще й додаткові витрати. Наприклад, людина може заплатити за консультацію лікаря, але залишитися незадоволеною послугою й бути змушеною шукати іншого спеціаліста. Або придбати продукти в незнайомому магазині, витратити гроші й зрозуміти, що їхня якість чи смак не відповідають очікуванням. Для місцевих мешканців такі ситуації можуть бути звичайними побутовими незручностями. Але для людини, яка щойно переїхала, вони додаються до десятків інших питань, які доводиться вирішувати одночасно.

Є й соціальна складова. У рідному місті люди зазвичай мають своє коло спілкування: друзів, знайомих, сусідів, колег. Вони знають, до кого можна звернутися по допомогу, кому довірити певну справу чи з ким просто провести час. Після переїзду ці зв’язки часто залишаються на відстані, а нове коло спілкування доводиться формувати поступово. Такі, на перший погляд, дрібниці можуть виснажувати. Людина не просто змінює адресу, вона опиняється в середовищі, де навіть звичні дії потребують додаткових зусиль, рішень і пошуків. Саме тому вартість вимушеного переселення не можна визначити лише за витратами на дорогу та оренду квартири. До неї варто додати час, витрачений на адаптацію, емоційні ресурси, пошук нових соціальних зв’язків і побутові помилки, яких складно уникнути в незнайомому місті.

До теми:

“Я така ж сама, як і ви”: як бахмутянка Вікторія Канаєва після евакуації почала допомагати ВПО в Ірпені

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!