Бахмутський коледж мистецтв через війну евакуювався у Кам’янець-Подільськ, сьогодні саме тут проводять навчання майбутніх музикантів. Попри війну діти продовжують грати, більша кількість учнів має змогу навчатися офлайн, але є й вихованці, які музику опановують дистанційно.

Людмила Бойко викладає в Бахмутському коледжі мистецтв, за сумісництвом вона займається з дітьми в У Центрі культури та мистецтв ім.Є.Мартинова у вокальній студії. Зараз навчання вихованців, які були в гуртках, відбувається онлайн. Швидкість інтернету в кожного різна, тому проводити заняття по вокалу в онлайні буває важко. Водночас якщо в дітей є змога, то вони зустрічаються з викладачем і займаються очно.

“В Кам’янець-Подільськ переїхала більша частина студентів. Хоча дітей менше ніж було в Бахмуті, але робота продовжується, ми даємо концерти. Працювати дистанційно нам допоміг досвід карантину”, — наголошує Людмила Бойко.

Людмила Бойко. Фото: Фейсбук

Попри труднощі у навчання, вихованці пані Людмили брали участь в конкурсах, щоб підтримувати мотивацію вихованців педагогиня намагається давати творчі завдання.

“Звісно, що працювати офлайн краще, але головне, щоб в учня було бажання займатися музикою”, — каже вчителька.

Людмила Бойко прокоментувала й питання про повернення в Бахмут, каже що за можливості хотіла б повертатися й відновлювати місто, такої ж позиції дотримуються й учні.

Що кажуть вихованці Бахмутського коледжу мистецтв?

Олександра Церне. Фото: особистий архів героїні

Олександра Церне навчається під кураторством Людмили Бойко, дівчина займається офлайн, грає на народних інструментах разом із пані Людмилою. Оркестр, де грають бахмутянки, нещодавно зайняв перше місце у місцевому конкурсі.

“До війни я не мала досвіду життя у гуртожитку разом із студентами. В Бахмуті жила на квартирі, тому дуже лячно було їхати сюди самостійно, дуже далеко. Спершу я евакуювалася до Ужгорода оскільки в Бахмуті не було безпечно. З новим помешканням допомогла моя викладачка зі спеціальності”, — каже Олександра.

Дівчина додає, що життя в новому місті дало їй новий цікавий досвід.

Володимир Пилипенко також навчається у Бахмутському коледжі мистецтв, юнак грає на народних інструментах, як й Олександра займається в оркестрі.

Володимир Пилипенко. Фото: особистий архів героїні

“Спочатку адаптуватися було важко до нового міста та навчання. Зараз ми вже звикли, можу сказати, що тут дуже гарні люди, доброзичливі, що змогли для нас зробили. Колектив оркестру став менший, якщо в Бахмуті це було близько 50 людей, то наразі приблизно 20”, — каже юнак.

В більшості учні займаються на інструментах, які евакуювали з Бахмута, зокрема акордеони та гітари, дещо довелося докупити. 

Фото: Фейсбук, Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв ім.І.Карабиця

Читайте також: Пластуни збирають книги для українських військових у шпиталях

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У 2026 році відбудеться додаткова сесія Національного мультипредметного тесту для вступників, які не змогли пройти тестування під час основного етапу. Процедура має чіткі часові межі, визначені категорії учасників та алгоритм реєстрації.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Додаткова сесія НМТ у 2026 році

Міністерство освіти і науки України наказом від 24 грудня 2025 року №1701 встановило дати проведення додаткових сесій. Тестування триватиме у період з 17 по 24 липня 2026 року.

Взяти участь у додаткових сесіях мають право вступники, які зареєструвалися в додатковий період реєстрації, а також ті, хто з поважних причин не пройшов або не завершив тестування під час основної сесії. До таких випадків належать:

• неявка до тимчасового екзаменаційного центру або неможливість взяти участь у тестуванні через поважні причини;
• участь у міжнародних або всеукраїнських офіційних заходах (змагання, олімпіади, турніри), тренувальних зборах чи перебування в дорозі до місць їх проведення у день іспиту;
• різке погіршення стану здоров’я під час виконання сертифікаційної роботи;
• виникнення обставин у центрі тестування, що загрожували життю та здоров’ю учасників;
• дочасне припинення процедури іспиту через неможливість створення належних умов;
• погане самопочуття або психоемоційний стан після нічних обстрілів та довготривалої повітряної тривоги напередодні іспиту.

Процедура подачі документів при неявці

Вступники, які не з’явилися на тестування через поважні причини або участь в офіційних заходах, повинні подати заяву до регіонального центру оцінювання якості освіти. До заяви додається документ, що підтверджує обставини пропуску.

Документи необхідно подати протягом трьох робочих днів із дня проведення основної сесії, в якій особа мала брати участь. Передбачено три способи подачі:

• поштовим зв’язком, враховуючи час на доставлення;
• електронною поштою, де датою подачі вважається дата отримання листа регіональним центром;
• особисто вступником або через уповноважену особу з належно оформленими повноваженнями.

Дії при перериванні іспиту

Учасники, які розпочали, але не змогли завершити тестування через погіршення здоров’я чи загрозу безпеці, подають заяву про допуск до додаткової сесії до відповідного регіонального центру. Це можна зробити безпосередньо в центрі тестування до моменту виходу з нього через відповідальну особу або самостійно протягом трьох робочих днів.

Рішення про допуск таких осіб ухвалює регламентна комісія на основі записів у документах екзаменаційного центру. Обов’язковою умовою допуску є задоволення клопотання про анулювання попереднього результату апеляційною комісією.

Розгляд заяв та оскарження рішень

Регламентна комісія розглядає заяви протягом періоду їх прийняття та трьох робочих днів після його завершення. Інформація про допуск або недопуск до додаткової сесії з’являється у персональному кабінеті вступника.

У разі отримання відмови вступник має право оскаржити рішення. Заяву про оскарження необхідно подати до апеляційної комісії Українського центру оцінювання якості освіти протягом трьох календарних днів з дати розгляду, яка вказана в персональному кабінеті.

Читайте також:

Як змінилася вступна кампанія у 2026 році: основні нововведення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава надає військовослужбовцям грошову компенсацію у разі переїзду до іншого населеного пункту через зміну місця служби. Виплата складається з підйомної допомоги та добових на час перебування в дорозі для військового і членів його родини.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Підйомна допомога при переїзді

За даними Міноборони, право на фінансову допомогу мають громадяни, які проходять військову службу за контрактом, перебувають на кадровій військовій службі або призвані як особи офіцерського складу.

Мобілізовані особи та військовослужбовці базової служби не мають права на отримання підйомних виплат.

Підстави для нарахування грошової компенсації

Виплати призначають при переїзді до іншого населеного пункту за кількох обставин. До них належать призначення на нову військову посаду, передислокація військової частини чи підрозділу, а також переведення з пункту постійної дислокації до відокремленого підрозділу або між підрозділами у різних містах.

Гроші нараховують у разі зарахування до військового навчального закладу на термін від шести місяців, якщо за військовослужбовцем не зберігається попередня посада. Також компенсація передбачена при поверненні з відрядження до державних органів, підприємств чи закладів освіти, після служби або навчання за кордоном, та при переході з інших військових формувань до Збройних Сил України з призначенням на посаду в іншому місті.

У яких випадках гроші не виплачують

Фінансова допомога не передбачена при направленні на навчання терміном до шести місяців або якщо за військовим зберігається його посада. Гроші не виплачують після закінчення навчального закладу у разі призначення на посаду в тому ж населеному пункті, де відбувалося навчання, за умови, що родина вже переїжджала туди під час освітнього процесу.

Розмір виплат для військового та родини

Сума підйомної допомоги на самого військовослужбовця становить одне місячне грошове забезпечення за новим місцем служби. На кожного члена сім’ї, який переїжджає разом із ним, додатково виплачують 50 відсотків від цієї суми.

Також держава компенсує добові за кожен день у дорозі. Розрахунок базується на проїзних документах: день вибуття та день прибуття рахуються як дві доби. Якщо квитків немає, добові виплачують лише за одну добу переїзду. Протягом одного календарного року компенсацію можна отримати максимум за два переїзди.

Критерії для членів сім’ї

Виплати нараховують на родичів, які вказані в особовій справі військовослужбовця на момент приїзду. До переліку входять чоловік або дружина, незалежно від віку та працездатності, за умови реєстрації шлюбу до дати прибуття на нове місце служби.

Гроші передбачені на дітей військовослужбовця та його партнера, зокрема усиновлених, які є неповнолітніми або мають інвалідність незалежно від віку. Компенсацію також виплачують на непрацездатних батьків або усиновителів подружжя, які досягли пенсійного віку чи мають інвалідність. У випадку, коли обоє з подружжя є військовослужбовцями, підйомну допомогу виплачують кожному окремо за новим місцем служби. Кошти на інших членів сім’ї розраховують із грошового забезпечення одного з них за їхнім вибором.

Процедура оформлення та терміни

Для отримання коштів військовослужбовець має написати рапорт на ім’я командира після прибуття до нової частини. Датою виникнення права на виплату є день прийняття посади, дата зарахування на навчання або оголошена наказом дата прибуття частини до нового місця дислокації.

На основі рапорту командир видає наказ із зазначенням суми виплати. У разі необхідності він може створити комісію для перевірки факту переїзду родини. Виплату здійснює нова військова частина. Звернутися за підйомною допомогою дозволяється протягом трьох років з моменту виникнення такого права.

Читайте також:

Як відновити втрачене або пошкоджене посвідчення УБД: інструкція від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!