Фемінізм в суспільстві часто звикли трактувати доволі стереотипно. Відтак, звання феміністки інколи використовують, навіть, в якості образи для жінки. Крім того, це ще й поширює міфи, мовляв, всі жінки-фемінстки є некрасивими або ж ненавидять чоловіків. Чому ці судження хибні — розповідаємо в матеріалі.

Фемінізм – це ненависть до чоловіків

З 1917 року жінки почали відстоювати свої права, зокрема право на вільний вибір партнера/-ки. Застарілими наративами жінка/чоловік повинні мати “другу половинку”, отже без офіційно укладеного шлюбу людина є не повноцінна. Фемінізм – це саме історія про вільний вибір побудови свого життя і те що людина є повноцінна попри наявність свідоцтва про одруження. 

Фемінізм – це про заборону усього жіночного

Фемінізм – це про право вибору, про можливість жінки самостійно обирати комфортний для себе одяг, зачіску, професію тощо. Феміністки носять плаття, спідниці чи туфлі, й так само можуть носити ділові костюми, спортивний одяг. Жінки, роблять вони це тому, що вони так хочуть, їм так подобається та вони мають на це право. На жаль, далеко не всі жінки можуть одягатися так, як їм подобається. Наприклад, така заборона дії в Ірані, де жінок за порушення дрес-коду можуть покарати.

Фемінізм – це суто жіноча історія

Так, це жіночий рух, адже навіть назва походить від латинського слова “femina” – «жінка». Профеміністичний чоловічий рух — це явище, яке існує вже більше десятка років. Активісти та інтелектуали стверджують, що патріархат і жорсткі гендерні ролі пригнічують усіх людей, незалежно від статі.  Враховуючи історію фемінізму, в якій чоловіки брали активну участь з першої хвилі (18-19 століття), можна сміливо сказати, що це не виключно жіноча історія.

Всі феміністки недостатньо красиві

Наомі Вульф, громадська активістка. Фото: соцмережі

Зауважимо, що краса — це соціальна конструкція, створена в суспільстві в результаті патріархату та активно пропагована ним, тому поняття краси цілком суб’єктивне. Багато років насаджувалась уявлення про те що роль жінки: тішити чоловіче око й бути прикрасою чоловіка. Своєю чергою, формувалось поняття “краси”, яке у своїй суті може завдавати жінці не тільки психологічного дискомфорту, а й значних проблем зі здоров’ям.

Часи корсетів і отруйних очних крапель для розширення зіниць минули, але пластична хірургія та ліпосакція — це лише деякі з багатьох процедур, які згубно впливають на організм, і, попри всі ризики жінки продовжують це робити керуючись міфами про красу. Жінки, які наважуються відкинути міф про красу, стикаються з невиправданими та масовими негативними наслідками.

«Проблема з косметикою існує лише тоді, коли жінки почуваються без неї невидимими чи недостатньо гарними. Проблема з фітнесом існує лише тоді, коли жінки себе ненавидять, якщо ним не займаються. Коли жінка змушена себе прикрашати, щоб її почули, коли вона потребує “доглянутості”, щоб захистити свою ідентичність, коли вона голодує, щоб не втратити роботу, коли вона мусить бути привабливою для свого коханця, щоб мати змогу подбати про своїх дітей — саме в цьому полягає шкода від “краси”» – каже Наомі Вульф, громадська активістка та авторка книги «Міф про красу».

У феміністки йдуть ті кому нема чим зайнятись

Ідею фемінізму поширюють саме жінки, які прагнуть розвитку в особистому/кар’єрному/ освітньому середовищі. Ці жінки прагнуть розвивати світ з нульовою толерантністю і терпимістю до насильства та будь-яких проявів дискримінації; це люди, які прагнуть розвивати середовище, де жінка завжди буде відчувати себе у безпеці, адже якщо кожного дня не поширюються “гучні” історії про зґвалтування/домагання/ віктімблеймінг – це не значить, що цього не відбувається.

Натомість, це може свідчити, що про це все ще не заведено казати гучно, тому що насильство – це мовчазний та невидимий злочин. І важливо говорити про права жінок і перепони на шляху їх дотримання, про недопущення насильства, у тому числі сексуального, про терпимість до насильства і говорити кожен день, а не лише у видатні дати та після гучних трагічних історій.

Примітка: Матеріал є результатом дослідження в рамках Інформаційного проєкту “#Я_МОЖУ_БУТИ_СОБОЮ!”. Створений за підтримкою громадських організацій “Рада жінок Донеччини”, “Альянс за громадські права” та квіткарні “Deloriya flowers”

Фото: Вікіпедія, Феміністичний марш 8 березня 2019 року в Києві

Читайте також: Небанальні привітання з 8 березня

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Це основний документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство. Для підлітків ця послуга є безкоштовною, а сама процедура чітко регламентована законодавством.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала роз’яснення щодо процедури отримання першого паспорта, спираючись на чинні норми законодавства.

ID-картка: формат та термін дії

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка). Це сучасний документ, який замінив старі паперові книжечки.

Законодавством встановлено різні терміни дії документа залежно від віку отримувача:

• особам віком від 14 до 18 років паспорт оформляється на 4 роки;
• особам, які досягли 18-річного віку, паспорт видається на кожні 10 років.

Перелік необхідних документів

Для оформлення паспорта громадянина України вперше при досягненні 14-річного віку заявнику необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби (ДМС) або Центру надання адміністративних послуг.

Із собою потрібно мати такий пакет документів:

• свідоцтво про народження (оригінал);
• паспорти обох батьків (або одного з них);
• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ІПН/РНОКПП);
• документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання (це може бути довідка органу реєстрації із зазначеною датою реєстрації, будинкова книга або картка реєстрації/прописки).

Терміни виготовлення та вартість

Важливою умовою для тих, хто отримує паспорт вперше у 14 років, є відсутність адміністративного збору. Оформлення документа здійснюється безкоштовно.

Стандартний строк виготовлення ID-картки у звичайному режимі складає 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети.

Отримання паспорта у 14 років є обов’язковим кроком для кожного громадянина, адже цей документ необхідний для подальшої реалізації прав, зокрема для вступу до навчальних закладів, оформлення банківських карток та отримання державних послуг.

Читайте також:

Як звернутися в бахмутський ЦНАП у Києві і які послуги тут можна отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Києві проводять прийом представники Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) та відділу реєстрації Бахмутської громади. Тут ВПО з Бахмута можуть отримати різні види послуг, в тому числі зареєструвати місце проживання, отримати витяги з реєстру громади, оформити відстрочку від мобілізації.

Детальніше про те, які послуги надає бахмутський ЦНАП у Києві, розповідає Бахмут IN.UA.

Бахмутський ЦНАП у Києві: послуги

У Києві працюють представники Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради. Вони проводять прийом людей, які евакуювалися з Бахмута.

Для бахмутян доступні такі види послуг:

• реєстрація місця проживання;
• актуалізація даних у реєстрі громади;
• внесення змін до інформації про особу;
• зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
• надання витягу з реєстру громади;
• подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
• оформлення відстрочки від мобілізації;
• надання відомостей з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
• подання повідомлення про використання терміналів Starlink;
• “Скринінг здоров’я 40+”.

Бахмутський ЦНАП у Києві: адреса і контакти

Бахмутський ЦНАП у Києві працює за адресою: провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (орієнтир — станція метро “Шулявська”).

Прийом мешканців проходить за попереднім записом. Запланувати прийом можна за телефонами:

• +380 (99) 667 9206;
• +380 (98) 850 0561 (представник ЦНАПу),
• +380 (93) 940 3116;
• +380 (68) 851 5089 (представники відділу реєстрації).

Консультації за вказаними номерами можна у понеділок-п’ятницю з 10:00 до 16:00. Також є можливість звернутися на електронні пошти: [email protected] та [email protected].

Читайте також:

Телефони осередків бахмутян в Україні: актуальні контакти у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!