Фемінізм в суспільстві часто звикли трактувати доволі стереотипно. Відтак, звання феміністки інколи використовують, навіть, в якості образи для жінки. Крім того, це ще й поширює міфи, мовляв, всі жінки-фемінстки є некрасивими або ж ненавидять чоловіків. Чому ці судження хибні — розповідаємо в матеріалі.

Фемінізм – це ненависть до чоловіків

З 1917 року жінки почали відстоювати свої права, зокрема право на вільний вибір партнера/-ки. Застарілими наративами жінка/чоловік повинні мати “другу половинку”, отже без офіційно укладеного шлюбу людина є не повноцінна. Фемінізм – це саме історія про вільний вибір побудови свого життя і те що людина є повноцінна попри наявність свідоцтва про одруження. 

Фемінізм – це про заборону усього жіночного

Фемінізм – це про право вибору, про можливість жінки самостійно обирати комфортний для себе одяг, зачіску, професію тощо. Феміністки носять плаття, спідниці чи туфлі, й так само можуть носити ділові костюми, спортивний одяг. Жінки, роблять вони це тому, що вони так хочуть, їм так подобається та вони мають на це право. На жаль, далеко не всі жінки можуть одягатися так, як їм подобається. Наприклад, така заборона дії в Ірані, де жінок за порушення дрес-коду можуть покарати.

Фемінізм – це суто жіноча історія

Так, це жіночий рух, адже навіть назва походить від латинського слова “femina” – «жінка». Профеміністичний чоловічий рух — це явище, яке існує вже більше десятка років. Активісти та інтелектуали стверджують, що патріархат і жорсткі гендерні ролі пригнічують усіх людей, незалежно від статі.  Враховуючи історію фемінізму, в якій чоловіки брали активну участь з першої хвилі (18-19 століття), можна сміливо сказати, що це не виключно жіноча історія.

Всі феміністки недостатньо красиві

Наомі Вульф, громадська активістка. Фото: соцмережі

Зауважимо, що краса — це соціальна конструкція, створена в суспільстві в результаті патріархату та активно пропагована ним, тому поняття краси цілком суб’єктивне. Багато років насаджувалась уявлення про те що роль жінки: тішити чоловіче око й бути прикрасою чоловіка. Своєю чергою, формувалось поняття “краси”, яке у своїй суті може завдавати жінці не тільки психологічного дискомфорту, а й значних проблем зі здоров’ям.

Часи корсетів і отруйних очних крапель для розширення зіниць минули, але пластична хірургія та ліпосакція — це лише деякі з багатьох процедур, які згубно впливають на організм, і, попри всі ризики жінки продовжують це робити керуючись міфами про красу. Жінки, які наважуються відкинути міф про красу, стикаються з невиправданими та масовими негативними наслідками.

«Проблема з косметикою існує лише тоді, коли жінки почуваються без неї невидимими чи недостатньо гарними. Проблема з фітнесом існує лише тоді, коли жінки себе ненавидять, якщо ним не займаються. Коли жінка змушена себе прикрашати, щоб її почули, коли вона потребує “доглянутості”, щоб захистити свою ідентичність, коли вона голодує, щоб не втратити роботу, коли вона мусить бути привабливою для свого коханця, щоб мати змогу подбати про своїх дітей — саме в цьому полягає шкода від “краси”» – каже Наомі Вульф, громадська активістка та авторка книги «Міф про красу».

У феміністки йдуть ті кому нема чим зайнятись

Ідею фемінізму поширюють саме жінки, які прагнуть розвитку в особистому/кар’єрному/ освітньому середовищі. Ці жінки прагнуть розвивати світ з нульовою толерантністю і терпимістю до насильства та будь-яких проявів дискримінації; це люди, які прагнуть розвивати середовище, де жінка завжди буде відчувати себе у безпеці, адже якщо кожного дня не поширюються “гучні” історії про зґвалтування/домагання/ віктімблеймінг – це не значить, що цього не відбувається.

Натомість, це може свідчити, що про це все ще не заведено казати гучно, тому що насильство – це мовчазний та невидимий злочин. І важливо говорити про права жінок і перепони на шляху їх дотримання, про недопущення насильства, у тому числі сексуального, про терпимість до насильства і говорити кожен день, а не лише у видатні дати та після гучних трагічних історій.

Примітка: Матеріал є результатом дослідження в рамках Інформаційного проєкту “#Я_МОЖУ_БУТИ_СОБОЮ!”. Створений за підтримкою громадських організацій “Рада жінок Донеччини”, “Альянс за громадські права” та квіткарні “Deloriya flowers”

Фото: Вікіпедія, Феміністичний марш 8 березня 2019 року в Києві

Читайте також: Небанальні привітання з 8 березня

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування.

Про це повідомили видання Освіта.юа.

Друга хвиля вступу 2026

До другого етапу вступу на контракт мають право долучитися вступники, які:

• не отримали жодної рекомендації на зарахування 6 серпня;
• отримали рекомендацію на контракт, але не виконали вимоги для зарахування;
• виконали вимоги, зараховані на навчання та хочуть паралельно здобувати ще одну вищу освіту.

Заяви, які абітурієнти подали під час основного періоду вступної кампанії, беруть участь у конкурсному відборі на контракт автоматично. Під час проведення другої хвилі ці заяви вже не мають пріоритетності.

Вступник може отримати рекомендації на контрактне навчання одразу від кількох університетів. Це відбувається за умови наявності вільних місць у закладі та достатнього конкурсного бала. Університети формують списки рекомендованих у межах свого ліцензованого обсягу, розпочинаючи зарахування зі вступників із найвищим конкурсним балом.

Процес зарахування вступників на контрактну форму навчання до закладів вищої освіти триватиме до 30 серпня. Абітурієнти мають змогу перевіряти наявність вільних контрактних місць безпосередньо в обраних університетах для вступу або здобуття додаткової спеціальності.

Умови отримання гранту на навчання

Учасники другої хвилі мають право претендувати на грант для оплати навчання. Це правило діє для тих вступників, які під час першого етапу відмовилися від контрактного місця за пріоритетом, а під час другої хвилі вступають на контракт. Існує обмеження: фінансова підтримка у вигляді гранту не надається тим абітурієнтам, які раніше відмовилися від рекомендації на навчання за кошти бюджету.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом для розрахунку прожиткового мінімуму, від якого залежать мінімальні зарплати, пенсії та соціальні субсидії. У 2026 році цей економічний індикатор чітко демонструє розрив між державними стандартами, затвердженими ще у 2016 році, та реальними цінами в магазинах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Ціни та прожитковий мінімум: скільки коштує кошик

Вартість споживчого кошика щомісяця коригується відповідно до середніх цін по Україні, фіксуючи рівень інфляції, зокрема, для прикладу, у лютому 2026 року інфляція склала 1%, де найбільший ціновий стрибок припав на овочі.

У 2026 році загальний усереднений показник вартості кошика становить 3 209 гривень. Однак ця сума варіюється залежно від соціальної та вікової групи:

• діти до 6 років: 2 817 гривень.
• діти та підлітки (6–18 років): 3 512 гривень (найдорожчий кошик);
• працездатні дорослі: 3 328 гривень.
• пенсіонери (непрацездатні особи): 2 595 гривень (найдешевший кошик).

Оскільки офіційні цифри не враховують оренду житла чи вартість дорогих медикаментів, реальні мінімальні витрати українських сімей часто перевищують ці показники у 1,5–2 рази.

Продовольчий кошик: левова частка витрат

Понад 65% вартості українського споживчого кошика йде саме на харчування (для порівняння: у Європі цей показник рідко перевищує 30%). Офіційний набір розрахований на забезпечення базового калоражу (2790 ккал для дорослого), проте акцент зроблено на найдешевших продуктах — хлібі та картоплі.

Категорія продуктів	Діти до 6 років	Діти 6–18 років	Працездатні	Непрацездатні
Хліб та хлібобулочні	43,8 кг	79,1 кг	101 кг	85 кг
М’ясо та м’ясопродукти	26,8 кг	43 кг	47 кг	29,4 кг
Молочні продукти (л екв.)	182,6 л	164,2 л	220 л	105 л
Овочі та картопля	110 кг	140 кг	155 кг	120 кг
Фрукти та ягоди	50 кг	60 кг	60 кг	40 кг
Яйця	182,5 шт.	365 шт.	220 шт.	180 шт.

Зважаючи на постійні коливання цін на ринку, багато українців змушені доповнювати цей набір продуктами з власного городу або купувати дешевші сезонні овочі.

Непродовольчі товари та послуги (близько 33% вартості)

На одяг, техніку, гігієну та комунальні послуги залишається близько третини від загальної суми прожиткового мінімуму. Саме ця частина кошика демонструє найбільш жорстку економію і є найважчим фінансовим тягарем, особливо для пенсіонерів:

• одяг та взуття — закладено вкрай тривалі терміни використання. Зимова куртка чи пальто має прослужити 4 роки, зимові чоботи — 3 роки, а постільна білизна оновлюється раз на 5 років;
• гігієна —розраховано лише 1 рулон туалетного паперу. На рік виділяється 14 шматків мила та 6 тюбиків зубної пасти. Жінкам не передбачено окремих норм на шкарпетки;
• побутова техніка — холодильник має працювати 15 років, пральна машина — 14 років, а телевізор — 10 років.
• послуги та медицина — електроенергія обмежена нормою 150 кВт-год на місяць, а транспорт — 600 поїздок на рік, домашня аптечка включає лише базові засоби (парацетамол, пластирі) без сучасних вітамінів, культурне дозвілля обмежене 1–2 заходами на рік.

Міжнародний контекст: чи відповідає кошик сучасності

Структура українського споживчого кошика (297 позицій) суттєво відстає від світових стандартів. Наприклад:

• у США кошик включає 300 товарів, але з обов’язковим урахуванням витрат на інтернет та розваги;
• у Німеччині набір складається з 475 позицій (включно з тонометрами та технікою);
• у Великій Британії та Франції до мінімальних витрат держава відносить послуги перукаря, корм для тварин і навіть витрати на хобі.

Застарілість українських норм призводить до того, що офіційна вартість кошика не враховує витрати на сучасні базові потреби, як-от смартфон, мобільний зв’язок чи швидкісний інтернет, перетворюючи його скоріше на інструмент бюджетної економії, ніж на відображення реального життя.

Читайте також:

Чи треба платити податки з допомоги сім’ям загиблих військових: пояснення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!