Фемінізм в суспільстві часто звикли трактувати доволі стереотипно. Відтак, звання феміністки інколи використовують, навіть, в якості образи для жінки. Крім того, це ще й поширює міфи, мовляв, всі жінки-фемінстки є некрасивими або ж ненавидять чоловіків. Чому ці судження хибні — розповідаємо в матеріалі.

Фемінізм – це ненависть до чоловіків

З 1917 року жінки почали відстоювати свої права, зокрема право на вільний вибір партнера/-ки. Застарілими наративами жінка/чоловік повинні мати “другу половинку”, отже без офіційно укладеного шлюбу людина є не повноцінна. Фемінізм – це саме історія про вільний вибір побудови свого життя і те що людина є повноцінна попри наявність свідоцтва про одруження. 

Фемінізм – це про заборону усього жіночного

Фемінізм – це про право вибору, про можливість жінки самостійно обирати комфортний для себе одяг, зачіску, професію тощо. Феміністки носять плаття, спідниці чи туфлі, й так само можуть носити ділові костюми, спортивний одяг. Жінки, роблять вони це тому, що вони так хочуть, їм так подобається та вони мають на це право. На жаль, далеко не всі жінки можуть одягатися так, як їм подобається. Наприклад, така заборона дії в Ірані, де жінок за порушення дрес-коду можуть покарати.

Фемінізм – це суто жіноча історія

Так, це жіночий рух, адже навіть назва походить від латинського слова “femina” – «жінка». Профеміністичний чоловічий рух — це явище, яке існує вже більше десятка років. Активісти та інтелектуали стверджують, що патріархат і жорсткі гендерні ролі пригнічують усіх людей, незалежно від статі.  Враховуючи історію фемінізму, в якій чоловіки брали активну участь з першої хвилі (18-19 століття), можна сміливо сказати, що це не виключно жіноча історія.

Всі феміністки недостатньо красиві

Наомі Вульф, громадська активістка. Фото: соцмережі

Зауважимо, що краса — це соціальна конструкція, створена в суспільстві в результаті патріархату та активно пропагована ним, тому поняття краси цілком суб’єктивне. Багато років насаджувалась уявлення про те що роль жінки: тішити чоловіче око й бути прикрасою чоловіка. Своєю чергою, формувалось поняття “краси”, яке у своїй суті може завдавати жінці не тільки психологічного дискомфорту, а й значних проблем зі здоров’ям.

Часи корсетів і отруйних очних крапель для розширення зіниць минули, але пластична хірургія та ліпосакція — це лише деякі з багатьох процедур, які згубно впливають на організм, і, попри всі ризики жінки продовжують це робити керуючись міфами про красу. Жінки, які наважуються відкинути міф про красу, стикаються з невиправданими та масовими негативними наслідками.

«Проблема з косметикою існує лише тоді, коли жінки почуваються без неї невидимими чи недостатньо гарними. Проблема з фітнесом існує лише тоді, коли жінки себе ненавидять, якщо ним не займаються. Коли жінка змушена себе прикрашати, щоб її почули, коли вона потребує “доглянутості”, щоб захистити свою ідентичність, коли вона голодує, щоб не втратити роботу, коли вона мусить бути привабливою для свого коханця, щоб мати змогу подбати про своїх дітей — саме в цьому полягає шкода від “краси”» – каже Наомі Вульф, громадська активістка та авторка книги «Міф про красу».

У феміністки йдуть ті кому нема чим зайнятись

Ідею фемінізму поширюють саме жінки, які прагнуть розвитку в особистому/кар’єрному/ освітньому середовищі. Ці жінки прагнуть розвивати світ з нульовою толерантністю і терпимістю до насильства та будь-яких проявів дискримінації; це люди, які прагнуть розвивати середовище, де жінка завжди буде відчувати себе у безпеці, адже якщо кожного дня не поширюються “гучні” історії про зґвалтування/домагання/ віктімблеймінг – це не значить, що цього не відбувається.

Натомість, це може свідчити, що про це все ще не заведено казати гучно, тому що насильство – це мовчазний та невидимий злочин. І важливо говорити про права жінок і перепони на шляху їх дотримання, про недопущення насильства, у тому числі сексуального, про терпимість до насильства і говорити кожен день, а не лише у видатні дати та після гучних трагічних історій.

Примітка: Матеріал є результатом дослідження в рамках Інформаційного проєкту “#Я_МОЖУ_БУТИ_СОБОЮ!”. Створений за підтримкою громадських організацій “Рада жінок Донеччини”, “Альянс за громадські права” та квіткарні “Deloriya flowers”

Фото: Вікіпедія, Феміністичний марш 8 березня 2019 року в Києві

Читайте також: Небанальні привітання з 8 березня

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

У жовтні 2025 року українці, які втратили роботу, можуть отримати допомогу по безробіттю від 1 500 до 8 000 гривень. Розмір виплат залежить від страхового стажу, середнього заробітку та підстав звільнення. Держава також передбачила спрощену процедуру реєстрації для внутрішньо переміщених осіб.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили в Донецькому обласному центрі зайнятості.

Який розмір допомоги по безробіттю станом на жовтень 2025 року

Станом на жовтень 2025 року мінімальна допомога по безробіттю в Україні становить 1 500 гривень. Таку суму можуть отримати громадяни віком до 35 років, які не мають страхового стажу, або ті, кого звільнили з роботи через порушення трудової дисципліни — зокрема, прогули чи крадіжки на робочому місці.

Для осіб із мінімальним страховим стажем передбачено виплату 3 600 гривень.

Розмір допомоги для інших категорій безробітних розраховується індивідуально — залежно від середньої заробітної плати та тривалості страхового стажу:

• до 3 років — 50%;
• від 3 до 6 років — 55%;
• від 6 до 12 років — 60%;
• від 12 до 18 років — 65%;
• від 18 до 24 років — 70%;
• від 24 до 30 років — 75%;
• понад 30 років — 80%.

При цьому максимальний розмір допомоги не може перевищувати мінімальну заробітну плату, яка з 1 січня 2025 року становить 8000 гривень.

Умови для отримання допомоги

Статус безробітного можуть отримати особи працездатного віку, які не мають роботи чи інших доходів і готові приступити до праці. Під час дії воєнного стану допомога призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Виплати проводяться в межах дворічного періоду, але під час війни тривалість допомоги обмежена 90 календарними днями. Для осіб передпенсійного віку цей термін збільшено до 360 днів.

Необхідні документи для реєстрації:

• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• податковий номер;
• трудова книжка або договір;
• документ про освіту;
• військовий квиток (для військовозобов’язаних);
• посвідчення УБД (за наявності);
• довідка МСЕК (для осіб з інвалідністю);
• реквізити банківського рахунку.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть отримати статус безробітного навіть без повного пакета документів, якщо втрачені трудові записи чи довідки.

Як зареєструватися:

Подати заяву на отримання статусу безробітного можна кількома способами:

• у центрі зайнятості особисто;
• через мобільний застосунок “Державна служба зайнятості”;
• на порталі “Дія”;
• через електронний кабінет шукача роботи на сайті dcz.gov.ua.

Читайте також:

• Які види пільг можуть отримати пенсіонери в Україні у 2025 році
• У якому випадку переселенці змушені повертати виплати ВПО: власний досвід 
• Як отримати дозвіл на зброю через “Дія” у 2025-2025 роках: покроковий гід

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У сьогоднішніх реаліях, коли в країні війна і щоденні тривоги, діти та підлітки зіштовхуються з різними тривожними станами. Коли діти мають зміни у поведінці, на допомогу їм можуть прийти батьки та школа, в якій вони навчаються. В бахмутських школярів зараз поширені тривожні стани через повітряні тривоги та службу батьків на фронті. Діти мріють про спокій, мир і повернення родини додому, а їхні переживання однаково гострі як у тих, хто залишився в Україні, так і у дітей, які виїхали за кордон — лише причини тривожності різні.

Як у бахмутських школах працюють програми підтримки ментального здоров’я та чим тривожаться діти, редакції Бахмут IN.UA розповіла Тетяна Слободянюк — практична психологиня Управління освіти Бахмутської міськради.

Які стани найчастіше спостерігаються у школярів?

Як кажуть у коментарі, в бахмутських школярів найчастіше проявляються тривожні стани. Найбільше на це впливають повітряні тривоги та те, що один із батьків зараз на службі і захищає країну.

“Спостерігаємо, що діти стали трішки тривожні, бо відчувають небезпеку через постійні повітряні тривоги. Додатково на багатьох дітей накладається ще й те, що хтось із батьків служить, вони також хвилюються через це. Наразі головні бажання дітей — щоб батьки повернулися додому, щоб був мир і щоб все було спокійно”, — розповідає практична психологиня.

За спостереженнями, психологічний стан дітей, які продовжують жити в Україні, та дітей, які виїхали за кордон, не відрізняється. Діти лише мають різні запити.

“Тривожність спостерігається і в тих, хто в Україні, і в тих, хто за кордоном. Відрізняються лише причини цих станів. Наприклад, діти, які за кордоном, тривожаться через проблеми в адаптації, мовний бар’єр, налагодження дружніх стосунків з іншими дітьми. Зараз діти вже адаптувалися до дистанційного навчання, але ж діти, які перебувають за кордоном, ходять там на очне навчання. Тому для них адаптація проходить так само, наче дитина знову вперше пішла до школи. А в дітей, які залишились в Україні, тривожність пов’язана з тим, що вони не відчувають безпечного місця через постійні тривоги. Також у них є запит щодо адаптації, але тут більше про те, як організувати дозвілля або куди піти”, — розповіла Тетяна Слободянюк.

Які програми підтримки ментального здоров’я працюють у бахмутських школах?

Бахмутські заклади освіти продовжують працювати дистанційно. Хоч навчання і проходить онлайн, вчителі змогли налагодити якісну комунікацію з учнями, в тому числі й з підтримки ментального здоров’я.

За словами Тетяни Слободянюк, у бахмутських школах щодня перед уроками проводяться ранкові зустрічі з класними керівниками, психологами та соціальними педагогами, а на кожному уроці педагоги приділяють кілька хвилин на психологічні вправи для зняття емоційної напруги. Ці короткі 2-3-хвилинні практики невеликі, але досить ефективні, і вчителі активно їх використовують для підтримки дітей.

Додатково у школах впроваджується програма ментального здоров’я “Ти як?”, що ініційована Оленою Зеленською. Також бахмутські заклади освіти долучились до ініціативи “Уроки турботи” від Міністерства освіти.

“Перед Днем ментального здоров’я, що був 10 жовтня, були проведені уроки турботи “Дотики підтримки”. До них долучилися майже всі заклади, в тому числі й дошкільної освіти. Такі уроки проводитимуть щомісяця. Програму надає Міністерство освіти — це конспекти і різні цікаві відео про емоції та емпатію. Уроки проводитимуть у закладах дошкільної освіти і в початковій ланці школи”, — розповіла психологиня.

Чи вчаться вчителі надавати психологічну допомогу?

Бахмутські вчителі регулярно проходять навчання з надання психологічної допомоги дітям та опановують програми для підтримки власного ментального здоров’я. Всі отримані знання вони можуть застосувати на практиці.

“Практичні психологи щомісяця проводять семінари і тренінги для педагогів у закладах освіти. На цих заняттях розповідають про техніки самопідтримки, як вислухати і підтримати дитину тощо. Також педагоги самостійно проходять онлайн-тренінги з надання першої психологічної допомоги та долучаються до проєктів з ментального здоров’я”, — каже Тетяна Слободян.

Куди звертатися батькам, якщо помітили зміни у стані дитини?

Педагогічні працівники працюють над тим, щоб батьки могли надати психологічну допомогу дітям у своїх родинах. Для цього вони спільно з психологами дають практичні поради.

“На наших сайтах ми розміщуємо поради щодо підтримки ментального здоров’я, також на батьківських зборах батькам розповідають як можна підтримати дитину. Додатково в дошкільних закладах освіти і в початковій ланці батьки часто присутні на уроках, тому також слухають поради, які дітям дають вчителі. Ще є Viber-групи, куди практичні психологи і класні керівники надсилають поради і відео з вправами”, — розповіла практична психологиня Тетяна Слободянюк.

У школах вже є випадки, коли батьки звертаються до вчителів за порадою як підтримати дитину. Тоді психологи дають індивідуальні консультації, де розповідають як правильно поводитись з дитиною в різних ситуаціях та діляться техніками і прийомами надання психологічної допомоги.

Психологиня радить — якщо батьки помітили зміни у стані дитини, то вони можуть звернутися із запитом до класного керівника. Тоді педагог скерує їх до шкільного психолога.

Читайте також:

• “Релокувати заклади немає можливості”: як працюють дитячі садочки Бахмута
• Вивчення мови і простір для спілкування: як працює гурток “Говорімо українською” для бахмутян
• “Найбільше вихованців зараз у Києві”: де і як працює Бахмутська КДЮСШ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!