Покарання не за горами: чи наблизить 2023 рік покарання для російських воєнних злочинців?

Семаковська Тетяна 14:22, 9 Січня 2023

Screenshot 334 84cb3Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

“Дружківка — це вже друга Костянтинівка”: волонтер Богдан Зуяков розповів про поточний стан евакуації на Донеччині

Семаковська Тетяна 13:00, 23 Липня 2026
Богдан Зуяков / фото з Facebook

На території Донецької області безпекова ситуація продовжує ускладнювати проведення евакуаційних заходів. Російські війська щоденно застосовують авіабомби та FPV-дрони, через що в Краматорську та на його околицях збільшились темпи евакуації, а в Дружківка перетворилася на “Костянтинівку, періоду листопада минулого року”.

Волонтер Богдан Зуяков розповів редакції Бахмут IN.UA про стан логістики, ціни на пальне та темпи виїзду цивільного населення з прифронтових міст.

Евакуація з Краматорська, Слов’янська та ситуація у Миколаївці

За словами Богдана Зуякова, жителі околиць Краматорська, розташованих у бік фронту, почали активно залишати власні домівки. Йдеться про населені пункти Біленьке, Красногірка, Красноторка та Малотаранівка. Відстань до лінії бойового зіткнення там становить близько 10 кілометрів.

Постійно кожного дня обстріли, постійно машини палять. Це все загострилось прям кратно, стало всього більше летіти сюди“, — констатує Богдан Зуяков.

Проти цивільного населення застосовують FPV-дрони та авіабомби. Наразі волонтерські екіпажі мають змогу заїжджати у ці райони та забирати людей.

У Слов’янську обстановка відносно спокійніша, проте жителі околиць у напрямку Миколаївки також зазнають ударів з безпілотників та обстрілів. Сама Миколаївка перебуває під постійним вогнем ворога. Будь-яка евакуація транспортом звідти неможлива через зруйновану логістику. Цивільні змушені виходити з населеного пункту виключно пішки.

Дружківка як друга Костянтинівка

За словами Богдана Зуякова, основний пік евакуації з Дружківки завершився близько трьох тижнів тому. Зараз виїзд відбувається планомірно, але в значно гірших умовах.

Дружківка вже перетворилась на Костянтинівку листопада місяця минулого року. Це вже прям фронтове місто, яке повністю зруйновано внаслідок бойових дій. І з кожного кутка може вилетіти дрон“, — зазначає волонтер.

Екіпажі продовжують заїжджати до Дружківки, однак, як вказує Богдан Зуяков, цей період є останньою фазою можливої евакуації, після якої заїжджати в місто стане неможливо. Наразі пересування містом ускладнюється не лише загрозою ударів з безпілотників, а й засипаними уламками дорогами, що вимагає постійного пошуку нових маршрутів.

Напрямки виїзду та категорії евакуйованих

Люди переважно обирають короткі дистанції для переїзду, прагнучи залишатися ближче до рідного краю. Частина евакуйованих з Краматорська переміщується до сусідніх сіл, наприклад, Олександрівки, або вирушає до Дніпропетровської області. Основною категорією осіб, які зараз погоджуються на виїзд, є літні та маломобільні громадяни.

Знищені заправки та дефіцит пального

Головними викликами для волонтерських місій стали FPV-дрони та знищення інфраструктури. Російська армія цілеспрямовано завдає ударів по автозаправних станціях на Донеччині, через що половина АЗС вже закрита. Волонтери змушені максимально скорочувати час перебування на заправках через ризик ураження.

Дефіцит та руйнування інфраструктури суттєво вплинули на вартість пального. Ціна за літр дизеля у Донецькій області сягає 90 гривень, тоді як у місті Дніпро вона становить 75 гривень. Волонтерські екіпажі витрачають близько тонни пального на місяць, що призводить до значних перевитрат. Робота таких невеликих груп фінансується виключно завдяки фінансовій підтримці глядачів та благодійників.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Якою сьогодні є Дружківка: фото з прифронтового міста

Валентина Твердохліб 11:45, 23 Липня 2026
Центр Дружківки / фото Денис Казанський

Дружківка сьогодні перебуває в зоні бойових дій. Місто регулярно обстрілює противник. Через наближення лінії фронту Дружківка опинилася в зоні ураження ворожих дронів, окупанти також б’ють по місту КАБами.

Який вигляд сьогодні має Дружківка, показав журналіст Денис Казанський.

Дружківка після обстрілів: фото

Місто Дружківка на Донеччині перебуває під постійними обстрілами російської армії. Населення поступово покидає місто, адже мішенню окупантів часто є житлові будинки. Багато будинків у місті стоять зруйновані і спалені пожежами.

Спалений будинок у Дружківці / фото Денис Казанський
Руїни колишніх квартир / фото Денис Казанський
Житлові будинки під ударом окупантів / фото Денис Казанський

Понівечений обстрілами і центр міста. Тут можна побачити загородження і протидронові сітки. Всюди пусто, більшість магазинів зруйновані.

Загородження у центрі Дружківки / фото Денис Казанський
Пусті вулиці міста / фото Денис Казанський
Зруйнована будівля у центрі Дружківки / фото Денис Казанський

За словами голови Донецької ОВА, зараз саме у Дружківці є найскладніша ситуація в області. Там досі залишаються близько 4 тисяч жителів, вони живуть без газо-, водо- і електропостачання. Мешканці використовують питну воду зі свердловин.

Наразі росіяни намагаються взяти під контроль об’їзні шляхи, які ведуть до Дружківки і Олексієво-Дружківки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

“Дружківка — це вже друга Костянтинівка”: волонтер Богдан Зуяков розповів про поточний стан евакуації на Донеччині

На території Донецької області безпекова ситуація продовжує ускладнювати проведення евакуаційних заходів. Російські війська щоденно застосовують авіабомби та FPV-дрони, через що в Краматорську та на його […]

Якою сьогодні є Дружківка: фото з прифронтового міста

Дружківка сьогодні перебуває в зоні бойових дій. Місто регулярно обстрілює противник. Через наближення лінії фронту Дружківка опинилася в зоні ураження ворожих дронів, окупанти також б’ють […]

ваучери

Новоприбулі ВПО в Харкові можуть отримати продуктові набори

Релігійна місія “Карітас-Спес-Харків” оголосила реєстрацію на отримання продуктових наборів. Допомогу можуть отримати новоприбулі ВПО та місцеві жителі, які постраждали внаслідок обстрілів. Про це повідомляє “Карітас-Спес-Харків”. […]

штурми

На Донеччині зросла інтенсивність російських штурмів: найбільше — на Покровському напрямку

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 40 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби […]

Важливо

На Донеччині залишилося понад 6 тисяч дітей — Донецька ОВА

На підконтрольній українській владі території Донецької області досі перебувають діти. За даними Донецької ОВА, мова йде про 6 124 неповнолітніх осіб. Деталі щодо ситуації на […]