Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

З полону палестинського угруповання ХАМАС звільнили 35-річного українця Максима Харкіна, який народився в Донецьку, але перед потраплянням у полон до бойовиків уже тривалий час жив в Ізраїлі.

Про це повідомили представники Міністерства закордонних справ Ізраїлю.

З полону ХАМАС звільнили українця

Фото звільненого Максима Харкіна з’явилося в російськомовному Telegram-каналі Міністерства закордонних справ Ізраїлю. У підписі до знімка зазначалося, що чоловік уже прямує додому. Згодом відомство також опублікувало кадри його зустрічі з матір’ю.

“Після двох болісних років невизначеності, тривоги та надії Максим повернувся до нас. Ми вдячні народу Ізраїлю за підтримку, солдатам Армії оборони Ізраїлю та силам безпеки, які день і ніч боролися за повернення Максима та інших наших близьких. Наш Максим сильний — він пережив важкі випробування в нелюдських умовах і довів, наскільки міцні його дух і тіло. Тепер на нього чекає шлях одужання, любові та реабілітації“, — процитувало заяву родини видання Ynet.

За інформацією Israel Hayom, Максим Харкін переїхав до Ізраїлю разом із матір’ю. У нього є молодший брат Петро, цивільна дружина Анна та п’ятирічна донька Моніка, які мешкають у росії.

ХАМАС узяв його в заручники під час нападу на музичний фестиваль “Nova” 7 жовтня 2023 року. Тоді Максим був там із другом та його дружиною — обох згодом знайшли мертвими.

Пізніше бойовики опублікували відео, на якому Харкін разом з іншим заручником, Баром Куперштейном, говорили, що “повільно помирають на глибині 30 метрів під землею”.

Мати та донька Харкіна мають російське громадянство. Після підтвердження факту полону родина оформила російський паспорт і для Максима — у сподіванні, що це допоможе його звільнити, повідомляло Maariv.

Війна в Газі

Війна у Секторі Газа розпочалася у 2023 році, після масованого нападу бойовиків ХАМАС із подальшим захопленням заручників.

Наприкінці вересня 2025 року Білий дім представив план із 20 пунктів, який передбачає припинення бойових дій у Секторі Гази та звільнення заручників протягом 72 годин після погодження угоди між Ізраїлем і ХАМАС.

Документ пропонував поетапне виведення ізраїльських військ і створення в Газі демілітаризованої зони. Членам ХАМАС, які відмовляться від зброї та визнають мирне співіснування з Ізраїлем, обіцяють амністію, а тим, хто захоче залишити анклав, — безпечний виїзд до інших країн.

Читайте також:

• Хто напише Радіодиктант національної єдності 2025 — авторка, читиця, дата проведення
• В окупованому Вугледарі провели богослужіння серед руїн
• У росії видали книгу вагнерівця про Бахмут: про що вона

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У селищі Софіївка Дніпропетровської області планують реконструювати будівлю амбулаторії під житловий будинок. Проєкт передбачає облаштування 28 однокімнатних квартир. Отримати житло тут зможуть переселенці із Бахмутської громади, які перебувають на обліку як ВПО, а також окремі категорії місцевих жителів Софіївської громади.

Які умови отримання, яким буде житло та що відомо про нього, редакції повідомили у Бахмутській міській військовій адміністрації.

Житло у Софіївці: хто зможе отримати

У селищі Софіївка Криворізького району планують реконструювати будівлю амбулаторії під житловий будинок. Проєкт має забезпечити житлом внутрішньо переміщених осіб, зокрема мешканців Бахмутської громади, які нині проживають на території Софіївської селищної громади та перебувають у Єдиній базі даних ВПО. Нагадаємо, що у Софіївці проживають 70 родин з Бахмутської громади. У липні з цією громадою підписали Меморандум про співпрацю. Також житло там отримають окремі категорії мешканців Софіївської громади.

Нагадаємо, що 30 вересня на сайті Прозорро опублікували тендер на 1 мільйон 198 тисяч 217 гривень та 40 копійок. За ці гроші розроблять проєктну документацію для реконструкції будівлі амбулаторії під житловий будинок. Кошти на розробку проєкту реконструкції амбулаторії надали порівну дві громади: Бахмутська та Софіївська.

Скільки людей зможуть жити в реконструйованій амбулаторії?

Реконструйований будинок за адресою вулиця Спортивна, 1, корпус 6 передбачатиме 28 однокімнатних квартир, розрахованих на 33–49 людей.

Які умови будуть у квартирах?

Квартири матимуть окремі входи, кухні та санвузли, а в нежитловій частині будівлі облаштують кімнату для дітей та приміщення для прання. Загальна площа кожної квартири складатиме близько 30 квадратних метрів.

Яка інфраструктура передбачена?

Поруч із будинком планується облаштування дитячого, дорослого та спортивного майданчиків, майданчика для збору сміття, тимчасової автостоянки, зони для зберігання велосипедів, а також озеленення прибудинкової території.

Після заселення мешканці самостійно оплачуватимуть житлово-комунальні послуги. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України №495 від 29 квітня 2022 року, якою визначено порядок надання житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.

Коли будуть завершені роботи по реконструкції?

Наразі проєкт перебуває на стадії розробки проєктно-кошторисної документації, тому терміни завершення робіт ще не визначені. Замовником будівництва виступає виконавчий комітет Софіївської селищної ради, який погоджує обсяг робіт для подальшого укладання договору з проєктною організацією.

До теми:

Стало відомо скільки будинків для бахмутян планують побудувати до 2028 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!