Покарання не за горами: чи наблизить 2023 рік покарання для російських воєнних злочинців?

Семаковська Тетяна 14:22, 9 Січня 2023

Screenshot 334 84cb3Вже майже рік в Україні триває повномасштабна війна. За цей час російські окупанти вчинили безліч злочинів, деякі з них відверто не вкладаються в голову: знущання, тортури, зґвалтування. Які механізми правосуддя може залучити Україна, аби домогтися справедливості щодо російських воєнних злочинців? Ми зібрали головне з матеріалу медіа НВ, коментує експерт національного та міжнародного кримінального права, Гюндуз Мамедов.

Станом на 22 грудня в Україні маємо вже понад 100 тисяч проваджень щодо наслідків збройного конфлікту. 

Що вже зроблено?

Щодо конкретних міжнародних злочинів, то жодна національна судово-правова система не здатна самостійно впоратися з таким величезним масивом. Тому ми звертаємося до всіх інших механізмів правосуддя, які доповнюють національні зусилля. Насамперед це Міжнародний кримінальний суд. 

Наразі триває важливий дискурс щодо того, як покарати максимальну кількість воєнних злочинців за всі міжнародні злочини. 

В Україні зараз найбільше обговорюється створення Трибуналу по агресії, тобто спеціального трибуналу, який судитиме російську верхівку за один із чотирьох найтяжчих міжнародних злочинів — злочин агресії. Ця модель пропонується тому, що Міжнародний кримінальний суд у нашому випадку не має юрисдикції розглядати злочин агресії через те, що Росія (як, до речі, і Україна) не ратифікувала Римський статут. Трибунал по агресії, у разі здобуття відповідної підтримки, може подолати імунітети глав держави, і це, безумовно, плюс. 

Має сенс розглянути альтернативний варіант. Наприклад, внесення змін до Римського статуту. Про це, до речі, 5 грудня, на цьогорічній Асамблеї Римського статуту, говорив прокурор МКС Карім Хан.

Зміни можуть стосуватися ретроспективності покарання за злочин агресії; поширення на держави, що не ратифікували цього документа, і розширення кола осіб, відповідальних за злочин агресії, передбачивши співучасть.

Натомість посилити й легітимізувати національну систему можна з допомогою міжнародного елемента, впровадивши так званий гібридний механізм правосуддя.

Крім того, не варто забувати про принцип універсальної юрисдикції, який відображає спроби різних держав сприяти покаранню за особливо тяжкі злочини, що становлять загрозу для всього світу (тобто за найтяжчі міжнародні злочини), незалежно від місця вчинення. У контексті ситуації в Україні цей принцип украй актуальний. У публічному просторі комунікується, що понад 20 держав займаються розслідуваннями міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Більш-менш чітку інформацію можна знайти про 18 із них. Такі розслідування насамперед пов’язані із масовою хвилею українських біженців до інших держав. Серед них чимало жертв, що звертаються до місцевих правоохоронних органів. 

Читайте також: Чи можуть військові використовувати майно цивільних: пояснення від військового юриста

На що чекати?

Цілий ряд держав на рівні парламентів і міжнародних організацій підтримали створення Трибуналу по агресії. Але якщо заглибитися, виявиться, що в реальності все значно складніше. Більшість резолюцій мають політико-декларативний характер і не пропонують реальних кроків, які наблизили б нас до справедливості, а дискусії щодо моделі досі тривають.

Маємо чітко розуміти, що саме ми, українці, найбільше зацікавлені в тому, щоб усі епізоди війни були розслідувані, а злочинці — покарані. 

Головне — перемогти на полі бою й відновити територіальну цілісність. 

Також маємо донести до наших партнерів, що майбутній суд за жодних обставин не є предметом торгів. Кожен воєнний злочинець має розуміти невідворотність покарання. Так, Росія — держава з найбільшим ядерним арсеналом, і ми мусимо це враховувати, але це не може бути аргументом для того, щоб жертвувати правами потерпілих.

І, зрештою, ми маємо визнати, що правосуддя — довгий шлях. Тож сподіватися на те, що 2023-го ми почуємо вирок російському політичному та воєнному керівництву, було б наївно. 

Фото: ілюстративне, Getty Images

Читайте також: У Європарламенті ПВК «Вагнер» можуть визнати терористичною організацією: що це означає?

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Перші кадри після повернення додому: фото українців, звільнених з полону 5 червня

Валентина Твердохліб 15:45, 5 Червня 2026
Звільнені з полону 5 червня / фото Володимир Зеленський

5 червня відбувся черговий обмін полоненими, у межах якого до України повернули 185 військових та 1 цивільного. Серед звільнених захисників — воїни ЗСУ, Нацгвардії та Державної прикордонної служби. Деякі з них обороняли Маріуполь і перебували в полоні з 2022 року.

Редакція публікує обрані кадри звільнених з полону.

Обмін 5 червня: фото звільнених

Звільнені українці / фото Володимир Зеленський
Військові, звільнені з полону / фото Володимир Зеленський
Всі військові, яких звільнили 5 червня / фото Володимир Зеленський
Сльози після повернення додому / фото Володимир Зеленський
Після обміну військові відправляються на реабілітацію / фото Володимир Зеленський
Обійми з побратимами / фото Володимир Зеленський
Перший дзвінок до рідних / фото Володимир Зеленський
Військові зі стягами своїх бригад / фото Володимир Зеленський
Обійми / фото Володимир Зеленський
Звільнені українці / фото Володимир Зеленський
Дзвінок додому після звільнення / фото Володимир Зеленський
Звільнені полонені в межах обміну 5 червня / фото Володимир Зеленський
полону
Військові на рідній землі / фото Володимир Зеленський

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна повернула з полону 185 захисників, серед них оборонці “Азовсталі”

Валентина Твердохліб 14:57, 5 Червня 2026
полону
Звільнені з полону 5 червня 2026 року / фото Володимир Зеленський

Сьогодні, 5 червня, пройшов черговий обмін полоненими між Україною та рф. Загалом з неволі повернулися додому 185 захисників. Деякі з них перебували в полоні з 2022 року.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.

Обмін 5 червня

Сьогодні, 5 червня, ще 185 українських захисників сьогодні повернулися додому з російського полону. Це воїни ЗСУ, Нацгвардії та Державної прикордонної служби.

Звільнені військові тримали оброну в Маріуполі та на “Азовсталі”, на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Серед них є ті, хто перебував у полоні ще з 2022 року.

Разом із захисниками з полону звільнили одного цивільного.

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фоторепортаж

Перші кадри після повернення додому: фото українців, звільнених з полону 5 червня

5 червня відбувся черговий обмін полоненими, у межах якого до України повернули 185 військових та 1 цивільного. Серед звільнених захисників — воїни ЗСУ, Нацгвардії та Державної […]

полону
Важливо

Україна повернула з полону 185 захисників, серед них оборонці “Азовсталі”

Сьогодні, 5 червня, пройшов черговий обмін полоненими між Україною та рф. Загалом з неволі повернулися додому 185 захисників. Деякі з них перебували в полоні з […]

житлом
Важливо

Скільки родин із тимчасово окупованих територій купили житло за ваучери

В Україні працює житлова програма для ВПО з тимчасово окупованих територій. Переселенці і переселенки зі статусом УБД або отриманою інвалідністю внаслідок війни можуть отримати житлові […]

засудили

Передавала росіянам дані про захисників Маріуполя: суддю з Бердянська засудили на 15 років за держзраду

У 2022 році суддя окупованого міста Бердянськ на Донеччині почала працювати на спецслужби рф. За власною ініціативою вона передавала дані про бійців “Азову”, які обороняли […]

бахмута

Окупанти звітують про виплату компенсацій на ТОТ: мешканці ставлять ці заяви під сумнів

Російські окупанти поширюють заяви про виплату компенсацій на окупованій Донеччині. Останнім часом ця тема є головною в риториці окупаційних адміністрацій. За словами Олексія Муратова, очільника […]