З 1 вересня 2024 року в українських школах запровадили оновлену шкільну програму “Захист України”. Вона призначена для учнів 10-11 класів і має на меті дати дітям практичні навички з основ національної безпеки і оборони.

Чи працює оновлена програма “Захист України” в бахмутських школах, редакції “Бахмут IN.UA” розповіла Тетяна Стецюк — завідувачка відділу методичної та психологічної роботи Управління освіти Бахмутської міськради.

Уроки захисту України у школах Бахмута

Наразі всі бахмутські школи працюють у дистанційному форматі. Для учнів 10-11 класів проводять уроки захисту України, однак за старою програмою. Проводити практичні тренінги і створювати міжшкільні осередки для навчання за новим зразком наразі неможливо.

“Мета оновленої програми “Захист України” насправді дуже важлива — замінити теоретичний матеріал практичними навичками. Цей курс спрямований на тренінговий формат, тобто відпрацювання отриманих практичних навичок. В ідеалі в одному закладі створюється осередок, куди приходять діти з усіх шкіл і навчаються там цілий день. Також і вчитель має ставку, бо, як правило, викладач “Захисту України” не має повної ставки. Але оскільки заклади освіти Донецької області працюють виключно в дистанційному форматі, то в цьому році ми використовуємо навчальну програму попередніх років”, — повідомила Тетяна Стецюк.

Хоч зараз і неможливо впровадити оновлену навчальну програму, бахмутські вчителі вже ознайомилися з нею. Зараз уроки “Захисту України” проводять старі кадри, але на роботу запрошують і нових спеціалістів. Перевагу надаватимуть людям, які мають військовий досвід.

“Хоч ми і працюємо в дистанційному форматі, всі вчителі ознайомилися з оновленою програмою “Захист України”. Для всієї Донецької області є рекомендація готувати викладачів, також виділяються субвенції для оновлення обладнання. Але, на жаль, ми не маємо цих можливостей. Зараз ми активно запрошуємо на роботу учасників бойових дій. Донецький обласний іститут післядипломної педагогічної освіти пропонує їм перепідготовку. Та, на жаль, до нас ще не потрапляли учасники бойових дій саме як вчителі. У нас працюють старі кадри, з них лише двоє колишніх офіцерів, які викладають “Захист України” у 5-ій та 11-ій школах”, — розповідає Тетяна Стецюк.

Точних строків, коли в бахмутських школах має запрацювати оновлена програма “Захист України”, немає.

Захист України: нова програма

Згідно з оновленою програмою, уроки захисту України відтепер будуть спрямовані не на теоретичні знання, а на практичні навички. Заняття відбуватимуться раз на місяць у форматі тренінгів. Такі тренінги мають проходити упродовж цілого дня в міжшкільних осередках, де збиратимуться учні з різних освітніх закладів громади.

Курс не матиме поділу на стать. Єдина програма запроваджена і для хлопців, і для дівчат. Тренуватимуться вони разом.

За інформацією Міністерства освіти і науки України, учні 10 класу вивчатимуть основи національної безпеки та оборони України, знайомитимуться із принципами управління та планування, вивчатимуть озброєння та військову техніку. Значну увагу надають практичним навичкам: орієнтуванню на місцевості, основам інженерної фортифікації, стрілецькій підготовці.

Програма 11 класу фокусується на розвитку військових технологій, особливостях інформаційної безпеки, поглибленні знань з домедичної допомоги. Важливим аспектом є вивчення методів захисту цивільного населення в кризових умовах, можливостей і способів оборони України.

Читайте також:

• Понад 200 тисяч гривень: школам на прифронтових територіях виділять кошти від ЮНІСЕФ
• Діти-переселенці не зможуть навчатися онлайн — їх зобов’яжуть ходити у школи за місцем проживання
• Чи повинні батьки школярів здавати кошти на школу: відповідь Омбудсмена

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ватажок так званої “днр” денис пушилін відвідав нещодавно окуповані населені пункти Покровського району — місто Гірник і селище Курахівка. Там він зустрівся з російськими військовими і оглянув захоплені території.

Про це повідомляють російські пропагандистські джерела.

Покровський район, приїзд пушиліна

Денис пушилін відвідав тимчасово окуповані місто Гірник і селище Курахівка. Сюди він завітав у супроводі російських військових, які руйнують українські міста.

Окупанти відзвітували пушиліну про захоплення населених пунктів і показали руйнування. На кадрах, знятими окупантами, видно, що пошкодження населених пунктів не критичні. Є будівлі, які отримали мінімальні пошкодження і можуть бути відновлені. Також на кадрах видно, що в населених пунктах залишаються цивільні.

Окремо пушилін показав релігійні споруди. Ватажок “днр” особисто зустрівся з отцем Серафимом, який служить у Хрестовоздвиженському храмі в Гірнику. Він пообіцяв священнослужителю, що окупаційна влада, нібито, буде поступово “відновлювати” храми.

Нагадаємо, що місто Гірник росіяни окупували 28 жовтня 2024 року. Курахівка була захоплена росіянами 3 листопада 2024 року.

Читайте також:

• Окупанти заговорили про “відбудову” Авдіївки: що обіцяють
• “Заїдуть будівельники і знесуть місто повністю”: росіяни вирішили долю Бахмута
• Пам’ятник Булавіна та уціліла мозаїка: росіяни показали Бахмут восени

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 23 листопада, в Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів. Радянська влада закатувала мільйони людей голодом. В матеріалі редакція “Бахмут IN.UA” зібрала свідчення родичів та експертів про те, яка ситуація була на Донеччині та безпосередньо в самому Бахмуті. Даємо посилання на видання та онлайн архіви, до яких можна долучити і свої сімейні спогади.

Голодомор в Україні

В 1932-1933 роках радянська влада вчинила акт геноциду українського народу, точні цифри загиблих від голоду невідомі й досі. Офіційні дані кажуть про 4-10,5 мільйонів жертв. Однак, ці цифри недостовірні: кількість загиблих приховували, часто в документах не писали справжню причину смерті.

Марко Залізняк, фотохудожник та краєзнавець з Донеччини, зазнімкував, що відбувалося на Сході України в період з 1920-х до початку 1930-х. років. Праці Залізняка зберігаються в Центральному державному кінофотофоноархіві України. Тут і розкуркулення селян, відбирання хліба та виселення людей до Сибіру.

Його фотороботи взяли за основу при створенні документальних фільмів “Миті нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інші.

Під час Голодомору тогочасна влада запрошувала Залізняка працювати фотографом у НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ), але він не погодився, бо знав, що насправді означала б така співпраця.

Сьогодні в музеї Голодомору будь-хто може поділитися своєю історією зі світом. Якщо Ваші рідні стали свідками геноциду, розповісти їхні свідчення можна на сайті музею. У випадку, якщо ваш рідний помер від Голодомору, дані про його смерть можна занести у Єдиний реєстр жертв за посиланням.

Своїми історіями люди ділилися, щоб не дати їм загубитися. Ми публікуємо спогад пані Віри Канарейської. Вона народилася у селі Григорівка, у Бахмутському районі. Мати пані Віри була арештована і померла у в’язниці за приховування їжі.

За посиланням ви можете знайти мапу свідчень по всій Україні, де люди розповіли про Голодомор зі слів рідних чи власних дитячих спогадів.

Бахмут — 500 прізвищ жертв

Наша редакція розпитала у завідувача відділу Бахмутського краєзнавчого музею Ігоря Корнацького, що відомо про знищення людей під час Голодомору в Бахмутському районі.

Бахмутський краєзнавчий музей проводив роботу зі збирання свідчень очевидців Голодомору. Чимало зусиль і праці до цієї кропіткої роботи приклав у 2000-ні роки районний державний архів. Результатом цієї праці стало декілька  документальних видань як от збірка “Скорботний тлін”, де зібрані імена кількасот жертв голоду на території міста Бахмут, на той час Артемівська, це близько 500 прізвищ. Як розповів Ігор Корнацький, згодом ці дані увійшли до національної книги пам’яті жертв Голодомору до тому по Донецькій області.

“Статистика звичайно не повна і сумнівна, тому що вона ґрунтується на даних тогочасної реєстрації актів цивільного стану, де причини зазначалися, але часто не достовірні, відомо що факти голоду замовчували і точну статистику назвати навіть сьогодні досить важко”, — пояснює Ігор Корнацький.

Ще десять років тому співробітникам Бахмутського музею доводилося розмовляти із очевидцями Голодомору, які розповіли про спогади із дитячих літ. Насправді свідчень від очевидців в Бахмуті дуже мало, мова йде про десятки записів, адже чимало людей, які застали геноцид, вже пішли з життя, розповідає завідувач відділу Бахмутського краєзнавчого музею.

Ігор Корнацький додає, що про голод, який був в 1932-1933 роках на території Луганщини, яка на той час входила до складу Донецької області доповідали навіть у звітах партійні чиновники.

“Звідти доходили навіть у звітах партійних чиновників страшні випадки масового голоду на цих територіях. Є така записка і по артемівському району де засвідчується факти голоду в довколишніх селах”, — каже краєзнавець. 

Ігор Корнацький прокоментував й питання, про голод, який росіяни застосовують до українських полонених, як метод катування.

“Нічого не змінилося у тактиці загарбників, якою вона була  в 20-30 ті роки ХХ століття, така сама вона і зараз. Не обов’язково це спадкоємність якогось радянських методів. Це звичайна тактика геноциду, нехтування людським життям, людською гідністю, те з чим  Україна зустрічалася в усіх загарбницьких спробах росії”, — резюмує пан Корнацький.

Світ і Голодомор. Визнання геноциду

Зазначимо, що й сьогодні в росії Голодомор часто спростовують як явище геноциду. Станом на сьогодні не всі країни визнали Голодомор, який вчинила радянська влада актом геноциду.

Голодомор в Україні 1932—1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу 17 держав до 2022-го року. Станом на зараз, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 32 країни світу. Румунія визнала Голодомор злочином проти людства й українського народу, також Білоруська опозиція визнала Голодомор геноцидом українського народу.

Пам’ятка для українців

Якщо ви прагнете більше дізнатися та усвідомити, які наслідки спричинив Голодомор 1932–1933 років, на сайті Українського інституту національної пам’яті підготували перелік видань, які можна легально завантажити.

1. “Репресовані” щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні“. Селянин, учителька, студент, партієць фіксували свої почуття, писали про те, що бачили. Завантажити: https://cutt.ly/EMRSBpt.
2. “Людяність у нелюдяний час“. Книга про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував. Завантажити: https://cutt.ly/eMRS59s.
3. “Скажи про щасливе життя“. Збірка спогадів сільської вчительки Анастасії Лисивець про Голодомор. Завантажити: https://cutt.ly/8MRDEHz.
4. “По той бік себе“. Книга психологині про соціально-психологічні й культурні наслідки Голодомору та сталінських репресій. Завантажити: https://bit.ly/3Oz7ZSK.

Читайте також:

• “Прадід пішов з дому та оселився на березі ставка, що зараз зветься Північним”, – бахмутянка про виживання родини в Голодомор
• Боротьба донеччан за українську державність

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!