У місті Рівне запрацювала нова програма для ВПО, в межах якої офіційно працевлаштованим громадянам та громадянкам надаватимуть часткове відшкодування податкових витрат.

Про це повідомили представники Рівненської міської ради.

“Реверсивний податок” у Рівному

“Реверсивний податок” — це механізм грошової компенсації, який передбачає повернення внутрішньо переміщеним громадянам суми податку, сплаченого роботодавцем, саме до Рівненської міської територіальної громади.

Це означає, що ВПО, які офіційно працевлаштовані в організаціях, установах, закладах, які зареєстровані у Рівненській міській територіальній громаді, отримають часткове відшкодування податкових витрат, а саме – 64% від сплаченого податку.

Ця ініціатива є частиною міської цільової програми інтеграції ВПО на 2025–2026 роках. Вона має на меті економічний розвиток громади.

Як отримати компенсацію

Отримати компенсацію можуть ВПО, які офіційно працевлаштовані в організації, котрі сплачують податки до міського бюджету.

Якщо громадянин та громадянка відповідають вказаній категорії, то їм потрібно звернутися до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради у Центрі Життєстійкості за адресою: місце Рівне, вулиця Словацького, 3а.

ВПО при собі потрібно мати:

• паспорт заявника або ID картка (копія та оригінал);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код: копія та оригінал);
• довідка про перебування заявника на обліку саме у Рівненській міській територіальній громаді (копія та оригінал);
• довідка про доходи за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 27 серпня 2004 році №192 (у  редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 5 червня 2015 році №591) за відповідний період роботи;
• довідка з місця роботи про відсутність заборгованості по сплаті податків за відповідний період;
• довідка з місця роботи/витяг з реєстру, що засвідчує реєстрацію підприємства, установи, закладу у ДПС у місті Рівне;
• реквізити розрахункового рахунку заявника, відкритого в установі банку (бажано Ощадбанк).

Усі довідки з місця роботи мають бути з вихідним номером, датою, підписом керівника, печаткою.

У разі позитивного рішення після розгляду заяви комісією, кошти надійдуть на банківський рахунок заявника.

Читайте також:

• Вагітних бахмутянок просять оновити дані для отримання допомоги
• ВПО можуть долучитися до обговорення законопроєкту №11161 про компенсацію за житло на ТОТ
• 14 300 гривень від Карітасу: хто і як може отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!