У місті Рівне запрацювала нова програма для ВПО, в межах якої офіційно працевлаштованим громадянам та громадянкам надаватимуть часткове відшкодування податкових витрат.

Про це повідомили представники Рівненської міської ради.

“Реверсивний податок” у Рівному

“Реверсивний податок” — це механізм грошової компенсації, який передбачає повернення внутрішньо переміщеним громадянам суми податку, сплаченого роботодавцем, саме до Рівненської міської територіальної громади.

Це означає, що ВПО, які офіційно працевлаштовані в організаціях, установах, закладах, які зареєстровані у Рівненській міській територіальній громаді, отримають часткове відшкодування податкових витрат, а саме – 64% від сплаченого податку.

Ця ініціатива є частиною міської цільової програми інтеграції ВПО на 2025–2026 роках. Вона має на меті економічний розвиток громади.

Як отримати компенсацію

Отримати компенсацію можуть ВПО, які офіційно працевлаштовані в організації, котрі сплачують податки до міського бюджету.

Якщо громадянин та громадянка відповідають вказаній категорії, то їм потрібно звернутися до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради у Центрі Життєстійкості за адресою: місце Рівне, вулиця Словацького, 3а.

ВПО при собі потрібно мати:

• паспорт заявника або ID картка (копія та оригінал);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код: копія та оригінал);
• довідка про перебування заявника на обліку саме у Рівненській міській територіальній громаді (копія та оригінал);
• довідка про доходи за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 27 серпня 2004 році №192 (у  редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 5 червня 2015 році №591) за відповідний період роботи;
• довідка з місця роботи про відсутність заборгованості по сплаті податків за відповідний період;
• довідка з місця роботи/витяг з реєстру, що засвідчує реєстрацію підприємства, установи, закладу у ДПС у місті Рівне;
• реквізити розрахункового рахунку заявника, відкритого в установі банку (бажано Ощадбанк).

Усі довідки з місця роботи мають бути з вихідним номером, датою, підписом керівника, печаткою.

У разі позитивного рішення після розгляду заяви комісією, кошти надійдуть на банківський рахунок заявника.

Читайте також:

• Вагітних бахмутянок просять оновити дані для отримання допомоги
• ВПО можуть долучитися до обговорення законопроєкту №11161 про компенсацію за житло на ТОТ
• 14 300 гривень від Карітасу: хто і як може отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!