У місті Рівне запрацювала нова програма для ВПО, в межах якої офіційно працевлаштованим громадянам та громадянкам надаватимуть часткове відшкодування податкових витрат.

Про це повідомили представники Рівненської міської ради.

“Реверсивний податок” у Рівному

“Реверсивний податок” — це механізм грошової компенсації, який передбачає повернення внутрішньо переміщеним громадянам суми податку, сплаченого роботодавцем, саме до Рівненської міської територіальної громади.

Це означає, що ВПО, які офіційно працевлаштовані в організаціях, установах, закладах, які зареєстровані у Рівненській міській територіальній громаді, отримають часткове відшкодування податкових витрат, а саме – 64% від сплаченого податку.

Ця ініціатива є частиною міської цільової програми інтеграції ВПО на 2025–2026 роках. Вона має на меті економічний розвиток громади.

Як отримати компенсацію

Отримати компенсацію можуть ВПО, які офіційно працевлаштовані в організації, котрі сплачують податки до міського бюджету.

Якщо громадянин та громадянка відповідають вказаній категорії, то їм потрібно звернутися до Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради у Центрі Життєстійкості за адресою: місце Рівне, вулиця Словацького, 3а.

ВПО при собі потрібно мати:

• паспорт заявника або ID картка (копія та оригінал);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код: копія та оригінал);
• довідка про перебування заявника на обліку саме у Рівненській міській територіальній громаді (копія та оригінал);
• довідка про доходи за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 27 серпня 2004 році №192 (у  редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 5 червня 2015 році №591) за відповідний період роботи;
• довідка з місця роботи про відсутність заборгованості по сплаті податків за відповідний період;
• довідка з місця роботи/витяг з реєстру, що засвідчує реєстрацію підприємства, установи, закладу у ДПС у місті Рівне;
• реквізити розрахункового рахунку заявника, відкритого в установі банку (бажано Ощадбанк).

Усі довідки з місця роботи мають бути з вихідним номером, датою, підписом керівника, печаткою.

У разі позитивного рішення після розгляду заяви комісією, кошти надійдуть на банківський рахунок заявника.

Читайте також:

• Вагітних бахмутянок просять оновити дані для отримання допомоги
• ВПО можуть долучитися до обговорення законопроєкту №11161 про компенсацію за житло на ТОТ
• 14 300 гривень від Карітасу: хто і як може отримати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!