На Донеччині російські окупаційні війська намагаються підтримувати свій наступальний рівень. ЗСУ вдалося втримати лінію фронту та пригальмувати просування загарбників. Наразі росіяни “спалюють” останні ресурси. Коли вони остаточно видихнуться, то продовжать наступ у районі Донецька і Часового Яру.

Про це військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан розповів у коментарі 24 Каналу.

Росія “спалила” свої резерви

Роман Світан наголосив, що припущення про нібито прорив фронту або вихід росіян на Дніпро чи Запоріжжя є безпідставними. Наразі окупанти не мають ресурсів для виконання саме таких завдань.

Йдеться про:

• Донецький напрямок (Авдіївська та Мар’їнська ділянки фронту). Тут росіяни спробують відкинути українські сили до Карлівки, Курахового, на відстань 30 кілометрів від Донецька;
• напрямок Бахмута-Часів Яру. Часів Яр є панівною висотою, тому батареї, що там розташовані, накривають Бахмут. Через це російський гарнізон у місті постійно зазнаватиме втрат, доки ЗСУ будуть у Часовому Ярі. Росіяни змушені постійно реагувати на цей “подразник”.

“Ці два напрямки (Донецьк і Бахмут- Часів Яр) залишаться активними, доки Сили оборони не розпочнуть серйозні наступальні дії”, — резюмував Роман Світан.

До слова, речник Генерального штабу Олександр Штупун сьогодні повідомив, що на Бахмутському напрямку ЗСУ відбили 5 атак окупантів у районах Іванівського, Кліщіївки та східніше Часового Яру.

Нагадаємо, 80-та окрема десантно-штурмова бригада знищила російську бронетехніку та піхоту, яка намагалась прорватися на Бахмутському напрямку.

Читайте також:

• В Іванівському триває пекло: окупанти масовано атакують село
• Сили оборони активно вибивають росіян на околицях Бахмута
• РФ потрібно пройти через “горлечко пляшки”, щоб просунутись до Часів Яру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!