На українського волонтера Сергія Стерненка було скоєно напад, у результаті якого він отримав поранення. Нападницю затримано.

Про це повідомив сам Сергій Стерненко у своєму Telegram-каналі.

Напад на Сергія Стерненка

Сьогодні, 1 травня, на українського волонтера та громадського діяча Сергія Стерненка скоїли збройний напад. Унаслідок якого він зазнав поранення. Нападницю затримали співробітники Служби безпеки України (СБУ).

За інформацією СБУ, напад скоїла жінка з використанням вогнепальної зброї. Її оперативно затримали на місці події. Наразі тривають слідчі дії.

Детальна інформація про місце нападу та характер поранення поки що не оприлюднена. Водночас сам Стерненко повідомив, що з ним усе гаразд, а поранення — незначне.

Сергій Стерненко: що відомо про громадського діяча

Сергій Стерненко народився 20 березня 1995 року в селі Садове Одеської області. Закінчив Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу за спеціальністю “Правознавство”, а згодом продовжив навчання за тим самим фахом в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова.

У 2014 році Стерненко долучився до Євромайдану в Одесі, згодом очолив місцевий осередок. Також він брав участь у подіях на Майдані Незалежності в Києві.

Після Революції Гідності він очолив одеський осередок “Правого сектору”. Брав активну участь у громадській діяльності: організовував акції протесту, зриви виступів російських артистів тощо.

Наразі Сергій Стерненко активно займається волонтерською діяльністю, допомагає українським військовим на фронті.

Читайте також:

• Росіяни збираються відкрити залізничний вокзал у Донецьку, який не працював з 2014 року
• Україна і США підписали угоду про надра: 9 фактів, які варто знати
• Росіяни показали нові кадри з тренувань армії КНДР на полігонах у рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою

У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.

Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.

За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.

Читайте також:

• Грошова допомога на опалення 19 400 грн: хто з ВПО отримати виплату у Сумській області
• Краматорці можуть отримати 2 тисячі гривень від GEM
• Людям з інвалідністю доступна грошова допомога у шести прифронтових областях

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.

Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.

Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти

У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.

Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.

За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.

Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242

Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.

Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.

Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.

Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.

Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.

До теми:

Скільки заробляло керівництво Званівської СВА під час повномасштабної війни: дані за 2022-2026 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!