На українського волонтера Сергія Стерненка було скоєно напад, у результаті якого він отримав поранення. Нападницю затримано.

Про це повідомив сам Сергій Стерненко у своєму Telegram-каналі.

Напад на Сергія Стерненка

Сьогодні, 1 травня, на українського волонтера та громадського діяча Сергія Стерненка скоїли збройний напад. Унаслідок якого він зазнав поранення. Нападницю затримали співробітники Служби безпеки України (СБУ).

За інформацією СБУ, напад скоїла жінка з використанням вогнепальної зброї. Її оперативно затримали на місці події. Наразі тривають слідчі дії.

Детальна інформація про місце нападу та характер поранення поки що не оприлюднена. Водночас сам Стерненко повідомив, що з ним усе гаразд, а поранення — незначне.

Сергій Стерненко: що відомо про громадського діяча

Сергій Стерненко народився 20 березня 1995 року в селі Садове Одеської області. Закінчив Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу за спеціальністю “Правознавство”, а згодом продовжив навчання за тим самим фахом в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова.

У 2014 році Стерненко долучився до Євромайдану в Одесі, згодом очолив місцевий осередок. Також він брав участь у подіях на Майдані Незалежності в Києві.

Після Революції Гідності він очолив одеський осередок “Правого сектору”. Брав активну участь у громадській діяльності: організовував акції протесту, зриви виступів російських артистів тощо.

Наразі Сергій Стерненко активно займається волонтерською діяльністю, допомагає українським військовим на фронті.

Читайте також:

• Росіяни збираються відкрити залізничний вокзал у Донецьку, який не працював з 2014 року
• Україна і США підписали угоду про надра: 9 фактів, які варто знати
• Росіяни показали нові кадри з тренувань армії КНДР на полігонах у рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд ухвалив зміни до програми доступного кредитування, завдяки яким мобілізовані українці тепер можуть отримати іпотеку під 3% річних — на тих самих умовах, що й військові за контрактом.

Про це повідомили в Міністерстві цифрової трансформації України

Нові умови єОселі для мобілізованих

Мобілізовані військові отримали право на іпотеку під 3% річних у межах державної програми єОселя. Раніше така ставка була доступна лише для військових за контрактом, силовиків, медиків, педагогів та науковців. До змін мобілізовані могли оформити кредит лише на загальних умовах під 7%.

Також уряд встановив нові фіксовані межі площі житла, яке можна придбати за програмою, незалежно від кількості членів сім’ї. Для квартири максимально дозволено 115,5 м², для житлового будинку — 125,5 м².

В міністерстві додали, що програмою доступного кредитування населення для подальшої купівлі житла вже скористалися 21 864 родини, серед яких 6 438 — це військовослужбовці за контрактом та ветерани. Загальна сума виданих кредитів становить 37,4 мільярда гривень.

Читайте також:

Кабмін ухвалив постанову, яка компенсує до 70% першого внеску за іпотекою єОселя для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!