21 листопада у місті Гостомель запланований візит команди УВКБ ООН, яка реєструватиме переселенців та переселенок на отримання допомоги. Грошова допомога ООН складає 3 600 гривень на одного члена родини.

Про це повідомляє грошова допомога ВПО від УВКБ ООН у місті Київ та Київській області.

Виплати ООН в Гостомелі

21 листопада (четвер) у місті Гостомель (Бучанський р-н) відбудеться реєстрація переселенців та переселенок на грошову допомогу від ООН. Реєстрацію проведуть за адресою вулиця Святопокровська, 81Б (будинок культури). Години прийому з 10:00 до 16:00 у порядку живої черги. На одного члена домогосподарства виділяють 3 600 гривень. Тобто загальна сума на кожного члена родини становить 10 800 гривень.

Нагадуємо, що на запис мають прийти всі члени домогосподарства з оригіналами особистих документів. Винятком є діти віком до двох років, маломобільні люди, люди старшого віку (з можливістю підключення по відеозв’язку).

Як зареєструватися на допомогу від УВКБ ООН

Документи, оригінали яких потрібно надати в пункті збору даних для ВПО:

• документ, що посвідчує особу (паспорт, ID-картка, закордонний паспорт тощо), свідоцтво про народження дитини (для дітей віком до 14 років));
• податковий номер;
• довідка ВПО (за наявності);
• документи, що підтверджують належність до категорії вразливості (довідки, витяги, тощо).
• для осіб, що повернулися, після вимушеного переміщення:
• документ, що посвідчує особу (паспорт, ID-картка, закордонний паспорт тощо), свідоцтво про народження дитини (для дітей віком до 14 років));
• податковий номер;
• довідка ВПО (за наявності, або інший документ, що підтверджує факт переміщення; закордонний паспорт з відмітками про перетин кордону або документ про захист тощо);
• документи, що підтверджують належність до категорії вразливості (довідки, витяги, тощо).

При виборі способу отримання виплати на картку:

• номер банківської картки / реквізити гривневого рахунку головного отримувача коштів (картки “єПідтримка” не підходять);

Необхідний також особистий номер телефону отримувача коштів. Нагадаємо, що у липні УВКБ ООН запровадило нові критерії для отримання допомоги.

Читайте також:

• Чому не надійшли виплати ВПО у вересні/жовтні: пояснення і що робити
• ЮНІСЕФ надає грошову допомогу українцям: види підтримки та умови отримання
• Зимова підтримка від благодійників: на яку допомогу можуть розраховувати українці в холодну пору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де на кожному протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 99 наступальних дій противника, що на 5 менше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 29 липня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 32 штурми противника. Окупанти атакували в районах Миколайпілля, Степанівки, Русин Яру, Костянтинівки, Іллінівки, Олександро-Шультиного та Іванопілля.

Не поступається за кількістю атак противника і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 31 атаку. Окупанти атакували в районах Торецького, Шахового, Ганнівки, Сергіївки, Новопавлівки, Софіївки, Вільного, Нового Шахового, Родинського, Шевченка, Матяшевого, Мирного, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував 18 разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, Пискунівки, Миколаївки, Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районах Ставків, Дробишевого, Діброви, Нового Миру, Новоселівки, Лимана та Озерного. Загалом минулої доби тут відбулося 17 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів одну наступальну дію в бік Тихонівки.

Втрати рф за 29 липня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 29 липня російська армія втратила:

• близько 1 360 військових;
• 3 танки;
• 5 бойових броньованих машин;
• 41 артилерійську систему;
• 3 РСЗВ;
• 1 засіб ППО;
• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 362 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 440 одиниць автомобільної техніки;
• 2 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Українські захисники зривають спроби росіян просочитися до Костянтинівки
• Удар по логістиці та позиціях російської армії на Донеччині: що уразили ЗСУ
• Українські дрони знищили цінну техніку окупантів на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В українському сегменті Facebook і Telegram про ВПО найчастіше говорять не самі переселенці й переселенки, а представники влади, громадських організацій та благодійники. Такого висновку дійшли аналітики Центру досліджень “Детектор медіа”, які проаналізували майже 8 тисяч публікацій із січня до липня 2026 року.

Бахмут IN.UA розповідає про головне з результатів дослідження.

Що говорять про ВПО у соцмережах

Центр досліджень “Детектор медіа” проаналізував 7 831 публікацію за ключовими словами “біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені” в Facebook та Telegram, оприлюднених із січня по липень 2026 року. Дослідження присвячене тому, як українські соцмережі говорять про ВПО та українських біженців, які теми домінують у цих повідомленнях і хто найчастіше формує публічний дискурс.

З’ясувалося, що про переселенців пишуть у 3,6 раза частіше, ніж про українських біженців, які виїхали за кордон. У вибірці зафіксували 5 840 згадок про ВПО проти 1 619 згадок про біженців.

При цьому основною темою публікацій є саме допомога переселенцям. У Facebook вона фігурує більш ніж у 70% дописів, а в Telegram — майже у 63%. Найчастіше в ролі тих, хто допомагає ВПО, згадуються державні органи та місцева влада. Значно рідше — міжнародні організації чи громадські ініціативи.

Автори дослідження звертають увагу, що переселенці у соцмережах переважно залишаються об’єктом розповідей інших людей. Натомість історій про їхній власний досвід, адаптацію чи внесок у розвиток громад значно менше.

Лише 5% публікацій про ВПО згадують, що вони приносять користь громадам, де нині живуть. Щодо українських біженців цей показник становить лише 1,7%.

Ще одна тенденція — велика кількість повідомлень про можливе припинення виплат або інших видів підтримки. Дослідники зазначають, що ризик втрати допомоги згадується значно частіше, ніж випадки її фактичного припинення. Найчастіше йдеться про необхідність проходження ідентифікації, оновлення документів, підтвердження права на виплати чи зміни критеріїв отримання державної підтримки. На думку авторів дослідження, такі повідомлення формують відчуття постійної невизначеності, хоча нерідко стосуються звичайних адміністративних процедур.

У дослідженні також звернули увагу, що тема допомоги переселенцям інколи використовується для політичного піару. В таких публікаціях головними героями стають політики, чиновники чи громадські діячі, тоді як самі ВПО залишаються лише фоном для висвітлення благодійної діяльності.

Читайте також:

• Як посприяти відновленню ВПО з Донеччини та Луганщини: у Києві представили дослідження й провели дискусію
• Житло для ВПО: як в Офісі Омбудсмана оцінюють доступні програми та рівень їхньої ефективності
• В Україні створили міністерство у справах громад, територій та ВПО: що зміниться для переселенців

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!