19 грудня утвердили Програму економічного й соціального розвитку Бахмутської міської територіальної громади. Тоді на її реалізацію заклали понад 549 мільйонів гривень, з них саме з бюджету Бахмутської МТГ передбачали близько 469 мільйонів. Однак 12 лютого 2025 року у Програму внесли зміни, збільшили суму. Так, на всю Програму передбачено понад 731 мільйон гривень. Тобто загальну суму збільшили на понад 180 мільйонів гривень.

Які зміни внесли в Програму та на що планують витрачати кошти з державного та місцевого бюджету, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Програма економічного й соціального розвитку Бахмутської МТГ, зміни

У попередній прийнятій Програмі загальний обсяг на її реалізацію складав понад 549 мільйонів гривень, у зміненій Програмі ця сума збільшилась. Тепер на Програму потрібно понад 731 мільйон гривень. Саме з бюджету Бахмутської МТГ потрібно понад 651 мільйон гривень, замість 469.

Найбільше коштів передбачили на заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф. Підтримка ВПО. Йдеться про 602 мільйони 470 тисяч 900 гривень. Нагадаємо, що уряд обговорює фінансування купівлі житла з місцевих бюджетів.

На що планують витрачати кошти?

Інвестиційна діяльність — на неї планують витратити 310 тисяч гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.

На розвиток інформаційного простору та забезпечення доступу до неупереджених джерел інформації планують витратити 1 мільйон гривень 260 тисяч гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та бюджету територіальної громади, а також з інших джерел.

На розвиток громадянського суспільства передбачено 1 мільйон 880 тисяч гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та бюджету територіальної громади, а також з інших джерел.

На рівний доступ населення до базових соціальних, адміністративних та комунальних послуг потрібно 5 тисяч, ці кошти візьмуть з районного бюджету та бюджету територіальної громади.

На розвиток комп’ютерних технологій потрібно 1 мільйон 315 тисяч двісті гривень.

На транспортний комплекс передбачено 1 мільйон 390 тисяч гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.

На освіту потрібно 1 мільйон 791 тисяча гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та бюджету територіальної громади, а також з інших джерел.

На підтримку сім’ї, дітей та молоді потрібно 2 мільйони 381 тисяча гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.

На охорону здоров’я планують витратити 2 мільйони 729 тисяч 600 гривень, більшу частину коштів візьмуть з державного бюджету, також з районного бюджету та з бюджету територіальної громади, інших джерел.

На фізичне виховання та спорт заклали 1 мільйон 168 тисяч 300 гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади, інших джерел.

На культуру й туризм планують витратити 758 тисяч 100 гривень, ці кошти візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади, інших джерел.

На захист населення і територій від надзвичайних ситуацій потрібно 500 тисяч гривень, всі гроші візьмуть з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.

На соціальний захист населення потрібно 102 мільйони дев’ятсот чотирнадцять тисяч двісті гривень. Гроші будуть брати з державного бюджету, обласного бюджету, районного бюджету та з бюджету територіальної громади.

На захист прав дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування потрібно 1 мільйон, 100 тисяч гривень. Всі кошти передбачають виділили з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.

На житлове господарство та комунальну інфраструктуру планують витратити 8 мільйонів тринадцять тисяч сто гривень. Всі кошти передбачають виділити з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.

На заходи, пов’язані з наслідками військової агресії рф. Підтримка ВПО передбачено найбільше коштів, це 602 мільйони 470 тисяч 900 гривень. Гроші братимуть і з державного, і з обласного, і з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.

На впровадження заходів територіального планування передбачено 1 мільйон 130 тисяч гривень. Кошти передбачають виділити з районного бюджету та з бюджету територіальної громади, інших джерел.

На охорону навколишнього природнього середовища потрібно 11 тисяч гривень. Їх планують виділити з районного бюджету та з бюджету територіальної громади.

На промисловий та агропромисловий комплекс грошей в цій Програмі не передбачено. Також тут не передбачено коштів на розвиток зовнішньоекономічної діяльності та на розвиток підприємницького середовища. Зазначимо, що термін реалізації Програми 2025 рік.

Тож, загальна сума Програми тепер складає 731 мільйон 127 тисяч 400 гривень. З них з державного бюджету потрібно 77 мільйонів 522 тисячі 400 гривень. З обласного бюджету потрібно 440 тисяч 300 гривень, з районного бюджету та з бюджету територіальної громади потрібно 651 мільйон 98 тисяч 400 гривень, з інших джерел понад 2 мільйони.

Читайте також:

• Скільки податків сплатили підприємці в бюджет Бахмутської громади
• Рада ВПО при Бахмутській МВА: хто туди входить та що робили за 2023-2024 роки
• Бахмут-Гоща: перспективи побудови житла для ВПО. Розпитали у влади Бахмута й Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що об’єднує спільноту українського Сходу? Як визначити ідентичність українського сходу та її особливості? Які ініціативи важливі для збереження ідентичності найближчим часом та в перспективі. Відповіді на ці питання шукала спільнота небайдужих людей до майбутнього українського сходу. Питання відновлення, повернення людей, обмін досвідом щодо практик як фізичної, так і інформаційної залученості до тематики українського майбутнього Донецької та Луганської областей, турбує мешканців регіону.

Сьогодні більша частина Луганської області та частина Донецької окуповані російськими військами. Жителі та жительки цих регіонів розпорошені по всій Україні: переселенці та переселенки намагаються почати життя спочатку, люди адаптуються до нових сіл та міст, водночас намагаючись знайти те, що їх об’єднує — устав, який був звичний для них на Донеччині та Луганщині. Як ВПО не втратити свою ідентичність в новій громаді, як можна її зберегти, щоб відновити після повернення та не розгубитись, не розчинитись у новому – про це активісти зі Сходу дискутували на початку лютого.

Примітка. Дискусія відбувалась під час онлайн зустрічі “Студії Сходу: збереження ідентичності українського Сходу. Ініціативи релокованих громад” в межах проєкту «Посилення спроможності активістів українського Сходу впливати на процеси відновлення регіону (II фаза)» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, який реалізує ГО “Асоціація”Відродження та розвиток” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Найцікавіші ідеї, які озвучили громадські активісти та представники місцевого самоврядування для збереження ідентичності, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зшивати громаду за допомогою кухні

Зацікавлені в розвитку громади люди об’єднались навколо ідеї приготування страв. Так з’явилась ініціатива, яку зараз знають якщо не у всій Україні, то в більшості областей — це Авдіївська каша. Цю страву включили до національного переліку нематеріальної культурної спадщини. Саме локальна унікальна кухня для Авдіївської громади стала відкриттям, як можна “зшивати” громаду за допомогою кухні.

Авдіївська каша в прямому сенсі — це традиція, яка мандрує Україною, об’єднуючи всіх. Фестивалі з приготуванням страви збирають не тільки Авдіївську громаду, але й долучають до свята місцевих. Їм цікаво познайомитись з новими традиціями, спробувати щось особливе — так їжа знайомить з новим регіоном, виступає таким собі посередником.

“Наша їжа, наша кулінарна спадщина стає першим ідентифікатором національної культури й останнім бастіоном, який її захищає. Особливо в такі часи, як зараз, в часи криз та війни”, — каже Тетяна Переверзєва, представниця ГО “Сила ідей ініціативи зі збереження ідентичності”.

Жінки та чоловіки старшого покоління передають рецепти донькам, синам, внучкам та внучкам. Це формує особливий емоційний зв’язок, адже потім цей рецепт стає не просто стравою, а способом зібрати родину, поділитись переживаннями або горем — коли, наприклад, готують поминальну Авдіївську кашу, або щастям, коли готують святкову кашу. Саме так працюють елементи нематеріальної культурної спадщини, тому важливо підтримувати її.

Не загубити своїх: створення осередків/хабів для евакуйованих жителів та жительок

Осередки, які допомагають переселенцям та переселенкам в евакуації, також можуть стати одним із способів зберегти ту саму ідентичність. Важливо, щоб там не лише видавали гуманітарну допомогу, але й проводили заходи для дітей, дорослих, ветеранів, мам й тощо, щоб якомога більше людей відчували себе включеними в життя громади в евакуації.

Таким прикладом став й Бахмут, міська рада якого організувала роботу осередків бахмутян, на базі яких проводять майстер-класи, уроки, лекції для дітей, а дорослі можуть отримати юридичну, соціальну чи психологічну підтримку. Наразі працює 9 осередків підтримки бахмутян та бахмутянок. У 2025 році планують розширити цю мережу — осередки хочуть відкрити в Рівному, Черкасах, Луцьку та Кременчуці.

“Для наших громадян важливо відчувати, що вони всі нам потрібні, відчувати причетність до Сходу”, — каже Тетяна Татаринова, начальниця Управління економічного розвитку Бахмутської міської ради.

Яна Любимова, голова ради з розв’язання питань ВПО Луганської області, додає, що наразі Луганщина має понад 30 гуманітарних хабів по всій Україні, які також фактично стали у людей асоціацією зі збереженням їх ідентичності.

Тамара Лук’янчук, голова ради з розв’язання питань внутрішньо переміщених осіб (ВПО) Донеччини, розповідає, що нині діє 94 гуманітарні хаби, створені переселенцями для переселенців. Вони стали не просто центрами допомоги, а справжніми осередками життя: тут можна отримати підтримку, знайти друзів, навчитися нового, а головне – відчувати себе вдома.

“З одного боку людям важливо надати допомогу, щоб вони інтегрувалися на новому місці, а з іншого боку, якщо ми всі сподіваємось та мріємо, щоб ми повернулись й відбудували регіон, то ми повинні думати й про реінтеграцію. Якщо на початку створення головна мета цих хабів була надати допомогу, то вже у 2023 році ми зрозуміли, що потрібно долучати мешканців до культурного життя, пропагувати у нових громадах, де вони сьогодні перебувають наші традиції. Важливо показати, що Схід України — це не ті міфи та стереотипи, які про нього поширювали”, – вважає Тамара Лук’янчук.

Переселенці та переселенки не просто шукають нові можливості, а й діляться своїм досвідом, розповідають про традиції, створюють спільні проєкти з місцевими громадами. Люди відкривають для себе нові сторони культури Сходу України, а самі ВПО так відчувають, що їхнє коріння не зникає, а стає частиною загальноукраїнської історії. І ця частинка вже стає міцним містком єднання.

“Для чого це робиться? Щоб показати, що Донеччина як й Луганщина — вона є різна, багатогранна й українська“, — каже пані Тамара.

Проте не всюди місцеві органи самоврядування мають змогу організувати такі ініціативи самостійно. Тому важливим кроком є укладання Меморандумів між громадами – як тими, що приймають переселенців, так і тими, що були евакуйовані. Співпраця допомагає швидше адаптуватися, розвивати економіку й культуру, підтримувати людей у важкі часи.

Включати рівноцінно: гендерний баланс

Говорячи про ідентичність людей Сходу, важливо звертати увагу й на те, що більша частина ВПО — це саме жінки, які часто перебувають у вразливому становищі. Тож осередки, коаліції, які формують за гендерною приналежністю, можуть стати рішенням не лише щоб жінки могли отримати базову підтримку, але й активно брали участь у відновленні.

Луганська коаліція “Жінки.Мир.Безпека” почала працювати ще до повномасштабного вторгнення, й зараз жінки працюють над тим, як можуть брати участь у відновленні.

“Сьогодні серед керівників військових адміністрацій (ред. в Луганській області всі громади є військовими адміністраціями) 19% керівників — це жінки”, — зазначає Яна Любимова.

Плекати у найменших: залучення дітей до збереження свого регіону

Андрій Грудкін, голова коаліції “На лінії зіткнення”, пояснює, що особливу увагу потрібно приділяти молодому поколінню Донеччини, яке народилась вже за часів повномасштабної війни. Ці діти змалку були змушені залишити свій дім через російське вторгнення. Збереження цієї ідентичності допоможе у відновленні після деокупації, яка, за песимістичного сценарію, може бути не скоро.

Ще активіст пояснює, що, працюючи над збереженням ідентичності, потрібно не забувати співпрацювати з владою, аби доносити до них ініціативи, лобіювати їх на національному рівні.

“Наша спільнота усіх зацікавлених осіб, які хочуть тримати голос Донеччини та Луганщини на вищому рівні, особливо в контексті того, що нам можуть почати продавати корейські сценарії тощо. Нам потрібно мати конкретні важелі впливу на державну політику й мати представництво при формуванні державної політики й для репрезентації поглядів наших земляків. Якщо тільки громадський сектор буде реалізувати ініціативи, то без державного бачення це буде виглядати, як щось відбувається, але без національного бачення”, — додає Андрій Грудкін.

Говорити історіями: документування війни

Олександр Явтушенко, голова ради з питань ВПО при Київській обласній державній адміністрації, вважає, що найбільше людей Сходу об’єднує травматичний досвід війни. Й щоб його трансформувати та показати іншим, варто документувати цю війну, записувати історії людей, аби інші покоління розуміли, через що проходили жителі та жительки Сходу протягом останніх 10 років. Крім того, документування реальних історій допомагає протидіяти російській пропаганді. Як приклад Олександр Явтушенко наводить журнал The Ukranian Review, який націлений на іноземну авдиторію, де розповідають реальні історії війни.

Голова ради з питань ВПО при КМДА також поділився результатами роботи — за минулий рік вдалось провести інвентаризацію будівель та залучити донорів для того, щоб створити місця проживання для ВПО. Таким чином бачимо, що, працюючи разом, громадськість та влада можуть об’єднуватись, шукати рішення та втілювати їх, починаючи від базових потреб й завершуючи тими, які формують нас, як націю.

В ході онлайн зустрічі учасники дискусії також об’єднались у робочі групи, про хід цих напрацювань та подальші зустрічі ми розповідатимемо в наступних публікаціях.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду “Відродження”.

Читайте також:

• “У нас різне минуле, але точно спільне майбутнє”: що спільного у Нарви та Бахмута
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!