Методологія фактчеку

Місія та принципи проєкту “Брехомір” редакції Бахмут IN.UA

Місія проєкту “Брехомір” – розвиток критичного мислення та підвищення суспільної свідомості через наповнення інформаційного простору перевіреною інформацією та навчання читачів. 

Наша діяльність допомагає аудиторії усвідомити важливість аналізу інформації та вміння відрізняти достовірні джерела від маніпулятивних чи неправдивих. Наше завдання – стимулювати аудиторію до більш активного вивчення та аналізу інформації, що сприятиме формуванню більш обізнаного та відповідального суспільства.

Наш проєкт сприяє формуванню в українському суспільстві культури перевірки інформації та підвищенню вимог до джерел інформації. Через аналіз маніпулятивних тез, відредагованих фото або відео та дослідження контексту ми показуємо, як відрізнити факти від вигадки, аргументи від маніпуляцій і, загалом, як правильно оцінювати інформацію з різних джерел.

Для реалізації нашої місії, у нашій діяльності ми керуємося наступними принципами фактчекерів: 

Обʼєктивність та незалежність. Ми використовуємо однакові сталі підходи та єдину методологію для перевірки будь-яких матеріалів. 

Відкритість джерел. Ми використовуємо лише відкриті джерела інформації. У кожному нашому матеріалі ми залишаємо посилання на першоджерела, щоб читачі могли відтворити наш шлях перевірки та перевірити інформацію за нами.  

Якість джерел. Ми послуговуємося офіційними достовірними джерелами інформації для перевірок фактів. Анонімні, неверифіковані, упереджені або ненадійні джерела інформації НЕ можуть слугувати джерелами фактчеку. 

Навчання через інформування. Ми вчимо своїх читачів перевіряти факти та визначати їхню достовірність. Коли ви проходите за нами шлях фактчеку – від першоджерел достовірної інформації, крізь використання тих чи інших інструментів для фактчеку, до формування висновків – фактично ви отримуєте зразок аналізу інформації, який можете застосовувати у своєму повсякденному житті.

Визнання помилок. Ми НЕ видаляємо матеріали з помилками, опубліковані на нашому сайті, і НЕ змінюємо статті таким чином, щоб приховати зміни. Ми відкрито виправляємо помилки у матеріалах (оновлюємо текст, додаємо примітку про зміни та плашку “Оновлено” у заголовку) та у разі потреби повідомляємо читачів про виправлення через наші канали комунікації. 

Крім дотримання принципів фактчекінгу, нашій редакції важливо залишатися відкритими та чесними із нашими читачами. Для цього ми дотримуємося наступних редакційних принципів:

Неупередженість колективу. Працівники проєкту “Брехомір” редакції Bahmut.in.ua не належать до жодної політичної партії, не представляють інтереси політиків чи інших зацікавлених сторін. У разі наявності конфлікту інтересів, такий конфлікт обов’язково має бути розкритий співробітником.

Розкриття політик організації. Проєкт “Брехомір” у своїй діяльності керується статутом ГО “Бахмутська фортеця” (до складу якої він входить), редакційною політикою bahmut.in.ua та політикою конфлікту інтересів організації.  

Відкритий склад команди. На нашому сайті відкритий склад команди, де можна знайти імена та біографії людей, які пишуть фактчек для проєкту “Брехомір”. Ми можемо публікувати матеріали анонімно чи під псевдонімом, коли оприлюднення авторства несе небезпеку для людини. При цьому ми враховуємо, що інформація має бути суспільно важливою, а автор є експертом у цій сфері. 

Методологія проєкту “Брехомір”

Моніторинг дезінформації 

Ми ретельно відбираємо теми, використовуючи результати моніторингу російських та проросійських онлайн-ресурсів, включаючи соціальні мережі та онлайн-медіа. Наша команда аналізує та відстежує поширення дезінформації для вибору найбільш актуальних тем для подальшого дослідження та опублікування.

Важливим етапом у виборі тем для фактчеку є оцінка потенційного негативного впливу дезінформаційних повідомлень на українське інформаційне середовище та суспільство. Ми звертаємо увагу на теми, які можуть викликати паніку, сприяти поширенню негативних стереотипів або впливати на формування громадської думки. Пріоритетно ми працюємо з темами, що стосуються Бахмута і Донеччини.

Під час моніторингу ми не лише визначаємо теми для фактчеку, але й аналізуємо методи поширення дезінформації та розповсюдження маніпулятивних матеріалів. Це дозволяє нам не лише реагувати на актуальні події, а й розуміти, як впливати на запобігання подібним сценаріям у майбутньому.

Ми беремо у роботу лише ті матеріали, де можемо перевірити інформацію на основі відкритих джерел.

Крім того, наша команда співпрацює з експертами з різних галузей, щоб забезпечити об’єктивний та докладний аналіз. Ми прагнемо забезпечити громадськість достовірною інформацією та допомогти у зборі фактів та аргументів для боротьби з дезінформацією в українському медіапросторі.

Оформлення матеріалів

Ми пишемо чітко та лаконічно, уникаємо субʼєктивних оцінок будь-яких осіб чи подій. Матеріал повинен бути неупередженим та посилатись на факти.

До кожного факту ми додаємо підтвердження — посилання, скриншот, опис коментаря. На скріншоті залишаємо назви першоджерел. Читачі можуть перевірити після нас усі етапи фактчеку. В основній частині перевірки завжди пояснюємо, як отримали певні результати, за допомогою яких інструментів або джерел.

У описі фейку використовуємо якомога більше слів, які змусять читача недовіряти фейковій інформації, наприклад, використовуємо «нібито», «начебто», «мовляв» при описі неправдивої інформації. 

Ми додаємо скриншоти з фото та відео фейків, щоб користувачі могли впізнати матеріал, який вони бачили.

Один матеріал — один вердикт. До кожного матеріалу ми присвоюємо один вердикт на основі фактчеку. Або можливий варіант, коли до кожної тези ми обираємо окремий вердикт.

Ми додаємо інформаційні довідки та посилання на наші попередні матеріали, якщо це необхідно.

Вердикти 

Після перевірки фактажу у відібраних повідомленнях, наші експерти приймають рішення про вердикт, керуючись наступними критеріями:

ФЕЙК: Цей вердикт застосовується, коли інформація виявляється абсолютно вигаданою. У відкритих офіційних достовірних джерелах існують лише факти, що доводять протилежне до тези, яку ми перевіряємо. Сфальсифіковані документи, фото та відео, які внаслідок додаткової обробки набули змін, що вводять аудиторію в оману — одні з прикладів застосування вердикту “Фейк”. 

МАНІПУЛЯЦІЯ: У разі маніпуляції, інформація може містити елементи правдивості, проте вона спотворена або використовується в хибному контексті для. До маніпуляцій відносяться, зокрема, порушення причинно-наслідкових зв’язків, підміна причин або наслідків, використання фото та відео (реальних та не змінених у будь-яких програмах) у хибному контексті тощо.

БЕЗПІДСТАВНО: У випадку, коли інформація не має наукових чи фактичних обґрунтувань, ми визначаємо її як безпідставну. У цьому випадку немає достатніх доказів, щоб стверджувати, що це неправда, так само, як немає фактичних доказів, що це — правда. 

ШАХРАЙСТВО: Цей вердикт ми використовуємо у тих випадках, коли інформація поширюється для введення в оману користувачів, наприклад, для отримання доступу до їх особистих даних через шахрайські схеми.

САТИРА: Якщо матеріал має розважальну мету та створений як сатиричний контент, ми вказуємо на це у нашому вердикті. Цей вердикт застосовується, якщо користувачі НЕ можуть легко ідентифікувати, що це сатира, а не правда.

ТЕОРІЯ ЗМОВИ: У випадках, коли інформація передбачає або пропагує теорії змови, ми визначаємо це як окремий вердикт.

Деякі повідомлення можуть містити кілька тез. У такому випадку кожна теза отримує окремий вердикт. 

Структура фактчеку

  • Заголовок: теза, яку спростовуємо, та вердикт.
  • Вступ: переказ недостовірної інформації, яку поширюють.
  • Вердикт та короткий висновок, чому ця інформація не відповідає дійсності.
  • Основна частина перевірки: розбір кожної тези з посиланням на відкриті джерела.

Джерела для перевірок

Відповідно до нашого принципу якості джерел, ми НЕ використовуємо анонімні ресурси та дані неверифікованого походження. Для перевірки фактів ми використовуємо лише відкриті офіційні достовірні джерела інформації, зокрема:

  • дані урядових установ, державних підприємств та організацій України та країн світу (наприклад, міністерства, Державна служба статистики України, Eurostat тощо);
  • державні організації, що займаються протидією дезінформації (Центр протидії дезінформації РНБО, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки), українські та іноземні фактчекери, включаючи учасників Міжнародної мережі фактчекінгу (IFCN);
  • міжнародні організації (наприклад, ООН, ЄС, НАТО та ін.);
  • авторитетні аналітичні центри та наукові установи (наприклад, Національний інститут стратегічних досліджень, Центр Разумкова, Pew Research Center, Центр стратегічних та міжнародних досліджень тощо);
  • урядові та неприбуткові установи, які надають інформацію про російське вторгнення (Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України та аналогічні установи інших країн (Великої Британії, США), Інститут вивчення війни, Фонд “Повернися живим” тощо);
  • офіційні дані від компаній, асоціацій та фондів;
  • OSINT-розслідувачі (наприклад, Bellingcat, Oryx, GeoConfirmed, InformNapalm, DeepStateUA);
  • академічні статті, що пройшли peer review (рецензування експертами). 

Для пошуку інформації у іноземних медіа ми обираємо джерела з рейтингом НЕ нижче “Mostly Factual” за підходом Media Bias / Fact Check та/або джерела, що отримують не менше 40 балів за якість фактажу за підходом Interactive Media Bias Chart. Також перевіряємо історію медіа, власників та команду. Оцінюємо коректність матеріалу, автора публікації. Також перевіряємо, чи не поширювало це медіа фейки/неправду/маніпуляції та чи поширює це ЗМІ достовірну інформацію про Україну. Якщо у статті є унікальний коментар, необхідний для фактчеку, то посилаємось на це джерело.

Для пошуку інформації в українських медіа, ми послуговуємося лише джерелами з:

Ми не перевіряємо факти, якщо не можемо знайти публічно доступних доказів. Якщо для перевірки фактів потрібна інформація на запит від органів влади, місцевого самоврядування або неприбуткових установ, ми робимо це тільки у випадку, якщо ми можемо зробити відповідь на наш запит публічно доступною.

Ми звертаємось за коментарями до експертів у галузі — фахових людей, які не поширюють фейки, не співпрацюють з російськими медіа та можуть надати унікальний коментар.