Жителі Соледарської громади можуть отримати матеріальну допомогу. Вона передбачена міською Програмою соціального захисту пільгових категорій населення, соціальної підтримки, адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб та/або евакуйованих осіб.

Про це повідомляє Соледарська МВА.

Хто та скільки грошей може отримати

Подати заяву на отримання допомоги можуть люди похилого віку, люди з інвалідністю та діти з інвалідністю. Їм допомога надається в наступних випадках:

• тяжка хвороба (онкологічне захворювання – 5 тисяч гривень, захворювання серця, нирок, печінки, цукровий діабет – від 1 до 5 тисяч гривень);
• проходження лікування методом програмного діалізу або поранення, отримані внаслідок бойових дій – від 2 до 5 тисяч гривень;
• ускладнення внаслідок операції або довготривалого стаціонарного лікування, яке відбулося протягом останніх шести місяців до дати звернення – від 3 до 5 тисяч гривень.

Також на допомогу можуть розраховувати люди у складних життєвих обставинах. Їм допомога надаються у випадках:

• часткова або повна втрата рухової активності чи пам’яті у розмірі – від 3 до 5 тисяч гривень;
• невиліковні хвороби та хвороби, що потребують тривалого лікування – від 1 до 5 тисяч гривень;
• потреба у забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації осіб, які не мають інвалідності (окрім зубопротезування) – 3 тисячі гривень;
• безробіття, малозабезпеченість та інші обставини з негативним впливом – від 1 до 5 тисяч гривень.

Діти-сироти можуть отримати 2 тисячі гривень допомоги, а дитячі будинки сімейного типу – 8 тисяч гривень.

Багатодітні родини – 1 тисяча гривень на дитину, але не більше 5 тисяч гривень на сім’ю.

Розмір матеріальної допомоги визначається комісією для кожної людини окремо. При цьому враховуються вік, стан здоров’я, соціальне становище та життєві обставини, в яких опинилася людина.

Які документи треба для отримання грошової допомоги

Для отримання матеріальної допомоги, громадяни мають надати заяву та прикласти до неї:

• копію паспорта;
• копію свідоцтва про народження у разі звернення в інтересах дитини;
• копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (для громадян, які через релігійні переконання його не мають – копія сторінки паспорта з відповідною відміткою);
• копію пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, посвідчення про наявність пільги (за наявності);
• копію висновку медико-соціальної експертної комісії (для осіб з інвалідністю);
• копію висновка лікувально-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу (для дітей з інвалідністю) про встановлення інвалідності;
• документ медичної установи (довідка медичного закладу, виписка із медичної карти хворого);
• інші документи, які підтверджують обставини, у яких перебуває заявник (за наявності);
• копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
• реквізити особистого банківського рахунку;
• копію трудової книжки (за наявності).

Заяву та всі необхідні документи про надання матеріальної допомоги треба подати в Управління соціального захисту населення наступними способами:

• Новою Поштою (за рахунок відправника): м.Київ відділення 120 Катасонова Анастасія 0953443583.
• Особисто за попереднім записом:
• м.Київ, вул.Бориславська, 72/3, 0954630657; м.Дніпро вул.Мандриківська, 47, 0500654004; м.Черкаси, вул. Добровольського, 20, 0509809814.

Читайте також:

• Чи можна отримати гроші від ЮНІСЕФ у 2024 році. Пояснення
• Учні-переселенці, які живуть у Києві, можуть безоплатно користуватися громадським транспортом
• В Україні хочуть модернізувати програму “єОселя”: які зміни передбачені для ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!