Матеріальна допомога на оздоровлення — це різновид соціальної грошової виплати. Вона передбачена окремим категоріям працівників, які йдуть у щорічну відпустку.

Хто та за яких умов може отримати цю виплату, розповідає юридичний порадник для ВПО.

Хто має право на матеріальну допомогу на оздоровлення

Матеріальна допомога на оздоровлення може виплачуватись окремим категоріям працівників. Серед них:

• державні службовці;
• посадові особи місцевого самоврядування;
• педагогічні та науково-педагогічні працівники;
• медичні та фармацевтичні працівники;
• бібліотекарі, працівники будинків культури та музеїв.

Водночас не існує єдиного нормативно-правового акта, яким би було врегульоване питання виплати цієї допомоги. Для кожної з категорій працівників прописані окремі умови.

Умови для отримання матеріальної допомоги на оздоровлення

Хоч для кожної категорії є свої умови отримання виплати, існують загальні правила її нарахування. А саме:

• головна умова виплати матеріальної допомоги на оздоровлення — надання працівнику щорічної основної відпустки;
• допомога виплачується лише працівникам за основним місцем праці;
• людям, які працюють на умовах неповного робочого часу, допомога виплачується пропорційно відпрацьованому часу;
• матеріальна допомога на оздоровлення належить до фонду оплати праці, тому її прирівнюють до заробітної плати і нараховують на неї податки — ПДФО та військовий збір.

Законодавством не передбачено коли виплачується цей вид допомоги: при наданні основної частини відпустки чи при наданні її частини. У будь-якому випадку разом із заявою на відпустку працівник має написати заяву про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення.

Розмір допомоги залежить від категорії, до якої належить працівник. Наприклад, для більшості працівників бюджетних установ вона виплачується в розмірі не більше одного посадового окладу. Для держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування — у розмірі середньомісячної зарплати.

Неотримана матеріальна допомога на оздоровлення не підлягає компенсації при звільненні.

Читайте також:

• Які критерії для отримання виплат ВПО встановлені у 2025 році
• УВКБ ООН розпочинає нову реєстрацію на грошову допомогу для переселенців та переселенок
• Як у Краматорську отримати матеріальну допомогу за поранення чи пошкоджене житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

СБУ викрила посадовців одеської компанії, які легалізували викрадене в Маріуполі зерно на 60 мільйонів гривень. Вони робили росіянам фіктивні висновки про походження зерна, легалізовуючи продукцію для продажу в третіх країнах.

Про це повідомляє СБУ.

Одеська компанія допомагала росіянам легалізовувати крадене українське зерно

СБУ викрила схему легалізації майже 8 тисяч тонн українського зерна, яке росіяни незаконно вивезли з тимчасово окупованого Маріуполя для продажу третім країнам. Пособників країни-агресора затримали в Одесі. Це директор одеської філії іноземної компанії, що спеціалізується на сертифікації сільгосптоварів, та його підлегла — керівниця лабораторії. Вони допомагли рф приховати походження викраденої агропродукції на понад 60 мільйонів гривень.

Встановлено, що у 2024 році росіяни завантажили 7 857 тонн української пшениці на підсанкційне судно “Альфа М” у порту Маріуполя. Звідти викрадений вантаж переправили до порту в місті Темрюк Краснодарського краю, де оформили фіктивні документи про нібито російське походження зерна. Після цього товар доставили до однієї з країн Близького Сходу для подальшого збуту через місцеву компанію-експортера.

Щоб приховати справжнє походження товару, росіяни замовили підроблені документи в керівництва одеського спеціалізованого підприємства. Директор філії та його підлегла, знаючи про українське походження викраденої пшениці, на папері організували її дослідження і оформили фіктивний висновок про нібито російське походження зерна.

Обох фігурантів справи затримали. Під час обшуків у їхніх помешканнях та в офісі компанії виявили комп’ютерну техніку, мобільні телефони, документацію та підроблені лабораторні висновки з доказами злочинів в інтересах рф.

Затриманим повідомили підозру в пособництві державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб. За це їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зараз вони перебувають під вартою.

Читайте також:

• Ексголова НБУ та ще п’ятеро уродженців Донеччини потрапили під санкції ЄС через участь у виборах на ТОТ
• У Краматорську таксист збирав координати для російських ударів
• Як СБУ викриває колаборантів на Донеччині та скільки вироків вже винесли за співпрацю з рф

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні пропонують дозволити приватизацію квартир і будинків, які стали аварійними внаслідок російських обстрілів. Нині мешканці такого житла можуть опинитися в ситуації, коли оформити право власності вже неможливо, а без нього, отримати компенсацію за знищену нерухомість. Вирішити проблему має урядовий законопроєкт №16012. Водночас запропоновані зміни не поширюються на житло в тимчасово окупованих громадах, зокрема в Бахмуті.

Що саме передбачає документ, хто зможе скористатися новими правилами та які питання залишаються невирішеними — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

В Україні хочуть дозволити приватизацію аварійного житла, пошкодженого через війну

У Верховній Раді розглядають законопроєкт №16012 “Про внесення зміни до статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Документ зареєстрував Кабінет Міністрів України 2 вересня 2026 року.

Його головна мета, це усунути законодавчу перешкоду, через яку люди не можуть приватизувати житло, що стало аварійним унаслідок російської агресії. Зараз законодавство забороняє приватизацію квартир і будинків, які перебувають в аварійному стані та не можуть забезпечити безпечного проживання людей.

Це створює проблему для тих, хто мешкав у державному житловому фонді, але не встиг оформити житло у приватну власність до його пошкодження або знищення. Наприклад, людина роками проживала у неприватизованій квартирі. Після російського обстрілу будинок зазнав значних пошкоджень, а квартиру визнали аварійною.

За чинними правилами приватизувати її вже неможливо. Водночас для отримання компенсації за програмою “єВідновлення” необхідно мати належним чином оформлене право власності. Таким чином, людина не може оформити нерухомість у власність через її аварійний стан, а відсутність права власності перешкоджає отриманню компенсації. Саме цю ситуацію уряд пропонує врегулювати законопроєктом №16012.

Що передбачає законопроєкт №16012

Законопроєкт пропонує змінити частину другу статті 2 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”. Зараз ця стаття визначає категорії житла, які не підлягають приватизації. Серед них, квартири та будинки в аварійному стані. Уряд пропонує зробити виняток для житла, яке було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією проти України.

Йдеться про пошкодження або знищення, що сталися з 24 лютого 2022 року. Важлива умова, щодо такого об’єкта має бути звіт або акт про обстеження пошкодженого чи знищеного житла. Отже, якщо закон ухвалять, аварійний стан квартири чи будинку, спричинений російською агресією, більше не буде автоматичною перешкодою для приватизації.

Це дозволить людям, які мають право на приватизацію відповідного житла, розпочати оформлення права власності та надалі звернутися по компенсацію. Однак сам законопроєкт не встановлює автоматичного права на компенсацію. Він лише усуває одну з перешкод на шляху до її отримання, неможливість приватизувати аварійне житло.

Які умови потрібно виконати для приватизації пошкодженого житла

З аналізу тексту законопроєкту випливає, що запропонований виняток стосуватиметься житла за кількох умов:

• квартира або будинок належить до житла, яке може бути приватизоване відповідно до законодавства;
• нерухомість стала аварійною внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених російською агресією;
• пошкодження або знищення відбулося починаючи з 24 лютого 2022 року;
• є звіт або акт про обстеження пошкодженого чи знищеного об’єкта;
• житло не розташоване на території громади, яка перебуває під тимчасовою окупацією Росії.

Водночас законопроєкт не скасовує інших обмежень на приватизацію, передбачених законодавством. Наприклад, у запропонованій редакції залишаються обмеження щодо службового житла, квартир-музеїв та інших визначених законом категорій нерухомості. Тому ухвалення документа не означатиме, що будь-яку неприватизовану квартиру можна буде оформити у власність незалежно від її правового статусу.

Чи зможуть мешканці Бахмута та інших окупованих міст приватизувати аварійне житло

Для мешканців тимчасово окупованої Донеччини законопроєкт №16012 має суттєве обмеження.

У тексті документа прямо передбачено, що квартири та будинки, розташовані на території тимчасово окупованих Росією громад, не підлягають приватизації. Йдеться про громади, включені до офіційного переліку територій, на яких ведуться або велися бойові дії чи які тимчасово окуповані Російською Федерацією.

Це означає, що запропонований механізм не дозволить мешканцям Бахмута, які до окупації проживали у неприватизованому житлі, оформити його у власність, поки громада має статус тимчасово окупованої. Навіть якщо квартира або будинок були знищені внаслідок російських обстрілів, законопроєкт не передбачає винятку із заборони приватизації для житла на окупованих територіях.

Крім того, документ вимагає наявності акта або звіту про обстеження пошкодженого чи знищеного об’єкта. Для нерухомості в окупованих містах проведення такого обстеження може бути неможливим через відсутність доступу.

Наразі, законопроєкт №16012 насамперед спрямований на вирішення проблеми неприватизованого аварійного житла на підконтрольних Україні територіях.

Що сказав Віталій Безгін про компенсації за аварійне житло

Про необхідність ухвалення законопроєкту №16012 повідомив міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

За словами посадовця, документ має усунути правову перешкоду, через яку власники неприватизованого житла не можуть отримати компенсацію після його пошкодження або знищення. Міністр повідомив, що уряд уже підготував напрацювання для внесення необхідних змін до підзаконних нормативних актів.

“Напрацювання для необхідних змін до підзаконних актів уже є. Тож після ухвалення закону зможемо оперативно запустити механізм, який дозволить людям оформити право власності та отримати компенсацію”, — зазначив Віталій Безгін.

Таким чином, уряд планує після ухвалення закону привести відповідні процедури у відповідність до нових правил. Сам законопроєкт передбачає, що закон набере чинності наступного дня після офіційного опублікування. Кабінет Міністрів матиме три місяці, щоб привести власні нормативно-правові акти у відповідність до нового закону та забезпечити відповідні зміни в документах інших органів влади. Однак до ухвалення закону запропонований механізм не діє.

Компенсація за житло на територіях, непридатних для життя: що пропонує законопроєкт №11444

Окремо Віталій Безгін порушив питання компенсацій за нерухомість у населених пунктах, де через фактичний стан інфраструктури неможливо забезпечити нормальну життєдіяльність. Це питання актуальне для громад Донеччини, які зазнали масштабних руйнувань унаслідок бойових дій.

За словами міністра, стандартний механізм оцінювання пошкодженого або знищеного житла не завжди дозволяє справедливо визначити право людини на компенсацію в таких умовах. Для вирішення цієї проблеми уряд підтримує положення іншого документа — законопроєкту №11444.

Він передбачає зміни до механізмів компенсації за пошкоджене та знищене житло, зокрема для нерухомості на територіях, непридатних для проживання. Серед запропонованих рішень, можливість не проводити обстеження об’єктів нерухомості, розташованих на територіях, непридатних для життєдіяльності, за визначених законом умов.

Скільки грошей планують виділити на компенсації за житло у 2027 році

Під час виступу у Верховній Раді Віталій Безгін також повідомив про фінансування державної програми “єВідновлення”. За його словами, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачено 11,5 мільярда гривень на компенсації за знищене майно. Це більше, ніж було передбачено на відповідні потреби у 2026 році, зазначив міністр.

Однак ідеться саме про заплановане фінансування. Остаточний обсяг коштів залежатиме від ухваленого державного бюджету на 2027 рік. Крім того, наявність фінансування не означає автоматичного отримання компенсації всіма заявниками. Для цього необхідно відповідати вимогам відповідної програми та пройти встановлені процедури.

Коли законопроєкт №16012 набере чинності

Станом на 19 жовтня 2026 року законопроєкт №16012 перебуває на розгляді Верховної Ради України. Документ зареєстрований 2 вересня 2026 року та опрацьовується парламентським комітетом із питань економічного розвитку. Якщо Верховна Рада ухвалить закон, а його підпише Президент України, нові правила почнуть діяти з дня, наступного за днем офіційного опублікування.

Водночас уряд матиме три місяці для приведення нормативно-правових актів у відповідність до ухваленого закону. Для людей, чиє неприватизоване житло стало аварійним через російські обстріли на підконтрольних Україні територіях, ухвалення документа може усунути одну з головних юридичних перешкод для отримання компенсації.

До теми:

Держбюджет-2027: як і на що розподілять державний кошторис

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!