Росіяни продовжують наступ на Курахове. Одночасно вони наступають із трьох боків — на півночі, півдні і сході від міста. У такий спосіб окупанти намагаються реалізувати масштабний план огортання міста.

Про це повідомляють аналітики DeepState.

Курахівський напрямок, просування росіян

За минулу добу, 11 листопада, російська армія просунулася біля села Дальнє. Ворог провів атаку відразу в чотирьох місцях, три з яких у межах села. Росіяни застосували щонайменше один танк, п’ять бойових броньованих машин та одне багі. На околиці Дальнього було десантовано значне число ворожої піхоти. Ситуація важка.

Крім цього, росіяни на двох броньованих бойових машинах заїхали в Курахове в район школи №3. Їхня доля поки невідома.

Плани росії на Курахове

Росіяни продовжують реалізацію свого масштабного плану огортання Курахового, заходячи з флангів. Посиливши тиск з нових напрямків, вони намагаються вийти на логістичні шляхи ЗСУ. Для цього окупанти штурмують позиції українських військових з півночі, півдня та сходу.

Північна та південна частини є метою обходу міста з флангів. Тут ворогу важливо, як мінімум, взяти під вогневий контроль трасу Н15 Запоріжжя — Донецьк, щоб здійснювати ураження по будь-якому переміщенню. Від лінії боєзіткнення до траси наразі залишається близько 10 кілометрів. З півдня рух йде шляхом Ясна Поляна — Максимівка —Трудове, де росіяни з постійним тиском і втратами, але мають просування.

З півночі росіяни зосередили свою максимальну увагу на село Сонцівка. Вони мали декілька успішних спроб заходу в село, але поки ЗСУ вдається знищувати піхоту. Постійний тиск малими групами, які в разі виживання стараються заховатися з метою накопичення, даються взнаки і дадуть можливість закріпитися. Паралельно з цим йдуть активні спроби зайти в Берестки і Старі Терни.

Східна сторона штурмових дій також дається росіянам успішно. Вони заходять на східні околиці Курахового і так само намагаються закріплятися.

Одночасно несприятлива обстановка складається в “кишені” в районі населених пунктів Антонівка — Катеринівка — Єлизаветівка, адже росіяни ще більш активізувалися і постійно йдуть на позиції українських військових. При виході окупантів на трасу Н15 ця ділянка буде найнебезпечнішою для перебування.

“Маємо вкотре нагадати, що “брехня нас всіх погубить”, але навіть в залученні додаткових ресурсів, які прибувають в район Курахового, виникають питання адекватності розгортання. Такими діями втрата контролю над Кураховим залишається питанням часу. А якщо ще й не взяти під контроль проблему з флангами, то дуже скоро вона перетвориться на чергову катастрофу”, — резюмують у DeepState.

Читайте також:

• Скільки людей залишаються в Часів Ярі та яка ситуація в місті
• Росіяни підірвали Курахівську дамбу і звинувачують у цьому Україну: деталі
• Бої за Курахове: як змінювалась карта бойових дій з літа по осінь 2024

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги об’єднають в одну щомісячну виплату.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Як працюватиме базова соціальна допомога

Згідно із законопроєктом, розмір фінансової підтримки (БСД) розраховуватимуть індивідуально для кожної родини. Ключовими критеріями для призначення стануть рівень доходів, склад сім’ї та її майновий стан.

Особливості нової системи:

• грошові виплати поєднають із наданням соціальних послуг та підтримкою у працевлаштуванні;
• базова соціальна допомога буде доступною для родин, які опинилися у кризовій ситуації;
• держава здійснюватиме виявлення та інформування родин про їхнє право на отримання допомоги.

Умови переходу та поточний експеримент

Перехід на нову модель здійснюватиметься виключно добровільно та за відповідною заявою отримувача. Важливий нюанс: якщо розрахований розмір базової допомоги виявиться меншим за ту суму загальної державної підтримки, яку родина має на момент звернення, нову виплату не призначатимуть.

За словами Павла Фролова, наразі в Україні вже діє експериментальний проєкт із надання базової соціальної допомоги. Сума допомоги в його межах розраховується індивідуально на основі базової величини, яка становить 4 500 гривень.

У разі ухвалення законопроєкту №15094 у цілому, нова система соціальних виплат має офіційно запрацювати з 1 січня 2028 року. Документом також передбачається окремий перехідний період для її поступового та злагодженого впровадження.

Читайте також:

Виплати від ЮНІСЕФ у 2026 році: хто може отримати 4 100, 12 300, 16 700 та 19 400 гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!