Росіяни продовжують наступ на Курахове. Одночасно вони наступають із трьох боків — на півночі, півдні і сході від міста. У такий спосіб окупанти намагаються реалізувати масштабний план огортання міста.

Про це повідомляють аналітики DeepState.

Курахівський напрямок, просування росіян

За минулу добу, 11 листопада, російська армія просунулася біля села Дальнє. Ворог провів атаку відразу в чотирьох місцях, три з яких у межах села. Росіяни застосували щонайменше один танк, п’ять бойових броньованих машин та одне багі. На околиці Дальнього було десантовано значне число ворожої піхоти. Ситуація важка.

Крім цього, росіяни на двох броньованих бойових машинах заїхали в Курахове в район школи №3. Їхня доля поки невідома.

Плани росії на Курахове

Росіяни продовжують реалізацію свого масштабного плану огортання Курахового, заходячи з флангів. Посиливши тиск з нових напрямків, вони намагаються вийти на логістичні шляхи ЗСУ. Для цього окупанти штурмують позиції українських військових з півночі, півдня та сходу.

Північна та південна частини є метою обходу міста з флангів. Тут ворогу важливо, як мінімум, взяти під вогневий контроль трасу Н15 Запоріжжя — Донецьк, щоб здійснювати ураження по будь-якому переміщенню. Від лінії боєзіткнення до траси наразі залишається близько 10 кілометрів. З півдня рух йде шляхом Ясна Поляна — Максимівка —Трудове, де росіяни з постійним тиском і втратами, але мають просування.

З півночі росіяни зосередили свою максимальну увагу на село Сонцівка. Вони мали декілька успішних спроб заходу в село, але поки ЗСУ вдається знищувати піхоту. Постійний тиск малими групами, які в разі виживання стараються заховатися з метою накопичення, даються взнаки і дадуть можливість закріпитися. Паралельно з цим йдуть активні спроби зайти в Берестки і Старі Терни.

Східна сторона штурмових дій також дається росіянам успішно. Вони заходять на східні околиці Курахового і так само намагаються закріплятися.

Одночасно несприятлива обстановка складається в “кишені” в районі населених пунктів Антонівка — Катеринівка — Єлизаветівка, адже росіяни ще більш активізувалися і постійно йдуть на позиції українських військових. При виході окупантів на трасу Н15 ця ділянка буде найнебезпечнішою для перебування.

“Маємо вкотре нагадати, що “брехня нас всіх погубить”, але навіть в залученні додаткових ресурсів, які прибувають в район Курахового, виникають питання адекватності розгортання. Такими діями втрата контролю над Кураховим залишається питанням часу. А якщо ще й не взяти під контроль проблему з флангами, то дуже скоро вона перетвориться на чергову катастрофу”, — резюмують у DeepState.

Читайте також:

• Скільки людей залишаються в Часів Ярі та яка ситуація в місті
• Росіяни підірвали Курахівську дамбу і звинувачують у цьому Україну: деталі
• Бої за Курахове: як змінювалась карта бойових дій з літа по осінь 2024

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже мільйон гривень річної зарплати, готівкові заощадження у валюті, але без нерухомості — таке майно і доходи декларує Артур Насібян, начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА.

Редакція аналізувала, що задекларував Артур Насібян за 2025 рік.

Декларація Артура Насібяна

Артур Насібян — начальник управління з питань ветеранської політики Донецької ОДА. Згідно з декларацією, він не володіє об’єктами нерухомості. У декларації він показує лише нерухоме майно дружини Олени. Жінка має квартиру в Ужгороді площею 66,3 м², придбану у липні 2024 року. На той момент квартира коштувала 2 524 000 гривень.

З майна Артур Насібян має лише легковий автомобіль Suzuki Vitara 2020-го року випуску вартістю 49 000 гривень. Автомобіль посадовець придбав у березні 2023 року.

Заробітна плата Артура Насібяна за 2025 рік склала 962 522 гривень, що на місяць у середньому 80,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 93 828 гривень — пенсія;
• 36 000 гривень — державна допомога ВПО;
• 23 697 гривень — знижка плати за користування комунальними послугами для УБД;
• 6 000 гривень — виплата в межах програми “Ветеранський спорт”;
• 3 000 гривень — виплата в межах програми “Зимова підтримка”;
• 1 948 гривень — виплата за компенсацію автоцивілки.

Олена Насібян за рік отримала заробітні плати у трьох місцях роботи:

• 1 194 732 гривень у Всесвітній організації охорони здоров’я;
• 139 600 гривень у КНП “Лікарня Святого Мартина”;
• 29 634 гривень у Донецькому національному медичному університеті.

Окрім цього, начальник управління з питань ветеранської політики декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 24 000 доларів готівкою.

Читайте також:

• Зарплати до 2,2 млн і сотні тисяч доларів готівкою: що декларують заступники голови Донецької ОДА
• Мільйонна зарплата і 75 тисяч у валюті готівкою: що показує декларація першого заступника голови Донецької ОДА Юрія Винокурова
• Нова квартира і 2,5 мільйонів компенсації: що показав у декларації заступник начальника Часовоярської МВА

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація на Донеччині залишається напруженою. Російські війська посилюють тиск, використовуючи керовані авіабомби та дрони, що змушує місцевих жителів залишати свої домівки. Проте навіть в умовах небезпеки деякі люди відкладають виїзд заради того, аби відсвяткувати Великдень вдома.

Про це та інші актуальні тенденції евакуаційного процесу, географію виїздів та головні виклики розповів Богдан Зуяков, волонтер, який безпосередньо займається вивезенням людей.

Евакуація на Донеччині: звідки найчастіше виїжджають люди

За словами Богдана Зуякова, протягом останніх місяців стабільною залишається тенденція на евакуацію з Дружківки та Слов’янська. Останніми днями, через загострення безпекової ситуації, до цього переліку додалися мешканці околиць Краматорська та Миколаївки.

Абсолютну більшість серед тих, хто погоджується на виїзд з допомогою волонтерів, становлять люди старшого віку, понад 70 років. За словами волонтера, відсоток сімей з дітьми у їхніх заявках є мінімальним і становить близько 5%. Це пояснюється тим, що родини з дітьми переважно намагаються виїхати самостійно, не чекаючи критичного моменту.

Головним тригером, який змушує людей покинути все та сісти в евакуаційне авто, стають безпосередні удари по їхніх домівках або масовані атаки з повітря.

“Дрони або КАБи. Тобто щось таке надзвичайне. Якщо приліт КАБу і повністю зруйнований будинок, то люди виїжджають. Інтенсивність обстрілів з дронів також є дуже великим тригером для виїзду“, — пояснює волонтер.

Кількість врятованих та вплив свят на евакуацію

Попри стабільні загальні тенденції, локальні загострення суттєво впливають на кількість заявок. За останній тиждень команді Богдана Зуякова вдалося евакуювати близько 70 осіб, переважно з Дружківки та Миколаївки.

Однак на статистику зараз активно впливає наближення Великодня. Як зауважує волонтер, деяка частина жителів прифронтових міст свідомо відкладає свій порятунок, бажаючи зустріти свято у рідних стінах, зокрема, лише у Богдана Зуякова наразі є близько 20 заявок від людей, які попросили перенести евакуацію на післясвятковий період.

Транзитні пункти та облаштування на новому місц

За словами Богдана Зуякова, маршрут порятунку для жителів Донеччини переважно пролягає через транзитні пункти у Лозовій або Павлограді. Саме туди екіпажі доправляють евакуйованих із небезпечних зон.

Далі до процесу долучаються інші волонтерські групи та великі благодійні фонди. Вони займаються питаннями розселення та пошуком житла для тих, кому нікуди їхати. Волонтери докладають максимум зусиль, щоб знайти для людей нормальні умови проживання та повністю облаштувати побут, особливо якщо йдеться про родини з дітьми.

Проблеми з евакуацією

За словами Богдана Зуякова, під час виконання рейсів рятувальні екіпажі стикаються з серйозними небезпеками та логістичними труднощами. Головною загрозою залишаються російські дрони, які постійно атакують прифронтові території.

Іншою глобальною проблемою є перебої з комунікаціями. Через російські обстріли прифронтові міста та селища часто залишаються без електроенергії та мобільного покриття.

“Буває зараз проблемка, що Дружківка потерпає від нестачі зв’язку місцями. Світла немає і буває проблема, щоб зв’язатися з людьми. Те саме і з Миколаївкою“, — зазначає волонтер.

Щоб не зірвати евакуацію, команда знайшла вихід — координація через родичів. Оформлюючи заявку, волонтери обов’язково беруть контакти близьких евакуйованого.

“Люди знаходять точки, де є інтернет чи зв’язок. Вони виходять на нього, наприклад, ввечері, щоб сказати, що з ними все добре. І через родичів ми можемо повідомити, що завтра будемо вивозити. Вони кажуть: завтра в дев’ять ранку тебе заберуть, чекай“, — підсумовує схему роботи Богдан Зуяков.

Читайте також:

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!