У Львові нещодавно завершилася ініціатива “Ліс для ВПО”, яка протягом місяця об’єднувала місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб через висадження дерев та екскурсії парком “Знесіння”.

Редакція Бахмут IN.UA з’ясувала деталі акції у виконавчого директора ГО “Лісові ініціативи і суспільство” Дмитра Карабчука та керівника Центру лісовідновлення й експерта з екоосвіти ГО “Лісові ініціативи та суспільство” Тараса Харачко

Екологічна ініціатива для ВПО  

Протягом квітня у львівському парку “Знесіння” проходила акція “Ліс для ВПО”. Щосуботи мешканці Львова разом з внутрішньо переміщеними особами з таких міст: як Бахмут, Авдіївка, Алчевськ, Маріуполь, Мелітополь, Харків, Бердянськ та Нова Каховка, збиралися разом, щоб долучитися до висадження дерев та екскурсій парком.

Мета заходу — об’єднання та інтеграція ВПО у громаду 

Всі учасники отримали позитивні емоції від подібної ініціативи. Хоча організатори кажуть, хвилювалися, щоб набралася достатня кількість людей.

“Ми боялися, що ми не знайдемо такої кількості осіб ВПО. Але згодом побачили скільки людей пишуть і зрозуміли, що нам треба вже закривати реєстраційну форму, тому що кількість перевищила очікування”, – каже Тарас Харачко

Головною метою проєкту було допомогти ВПО адаптуватися до нових умов життя у Львові та знайти спільну платформу для зближення з місцевими мешканцями. Організатори заохочували сім’ї брати участь у висадженні дерев разом, аби 100 нових дубів були посаджені не поодинокими людьми, а сім’ями.

“Ми намагалися в цьому проєкті відповідати певним вимогам, а саме інтеграція ВПО у Львівську громаду”, – розповідає Тарас Харачко.

Про ВПО

Тарас Харачко зазначив, що до ініціативи “Ліс для ВПО” долучилося понад 50 людей, всі учасники прибули з різних міст. За його словами, хтось прийшов, щоб корисно провести час, отримати інформацію, а хтось — у святковому настрої.

Парк “Знесіння” врятовано від небажаних забудов

Експерт з екоосвіти Тарас Харачко пояснив, що виявилося, не скрізь можна саджати дерева, адже є території, де дозволені певні види діяльності, а є об’єкти природно-заповідного фонду. Він зазначив, що регіональний ландшафтний парк “Знесіння” розташований вже в центральній частині міста, але там все ж таки дозволено висаджувати рослини. За його словами, директор парку схвально відреагував на ініціативу, адже на таких привабливих ділянках, як цей парк, місцеві олігархи намагаються отримати землю для забудови, тому вони потребують підтримки від населення та громадських організацій.

Наразі інформації про повторення подібної акції немає, проте на сайті організації публікують нові схожі ініціативи, до яких ви можете долучитися.

“Це дуже складне запитання, коли буде наступна акція, адже ми мали проєкт з IREX, який запропонував таку ініціативу і ми вибороли грант на проведення. Це була одноразова акція і поки що я не впевнений що наші менеджери звертались до IREX для повторення акції”, – заявив Тарас Харачко

Більше акцій та ініціатив можна знайти на сайті.

Читайте також:

• Що почитати у травні: ТОП-8 новинок для дітей
• Безплатна психологічна допомога постраждалим від сексуального насильства російських військових: як отримати
• Де цивільним та військовим отримати безплатну реабілітацію в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Невелика, але важлива для Донеччини річка Бахмутка десятиліттями формувала життя регіону, забезпечуючи водою міста, села й промисловість. Проте, зараз вона опинилася на межі повного зникнення через дії росіян в Бахмуті.

Детальніше про те, що ми знаємо про річку Бахмутку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутка: що відомо про річку

Річка Бахмутка — одна з малих водних артерій Донеччини, яка, попри свої скромні розміри, відігравала важливу роль у житті регіону. Її протяжність становить 88 кілометрів, а басейн охоплює площу 1 680 км².

Бахмутка протікає через Горлівку, Бахмут, Соледар і Сіверськ, зрештою впадаючи в Сіверський Донець поблизу села Дронівка.

Свій початок річка бере неподалік Горлівки. У верхній течії її долина має V-подібну форму, нижче — трапецієподібну, а ширина коливається від 700 метрів до 3 кілометрів. Заплава у верхів’ї заболочена, місцями сягає 600 метрів завширшки. Річище помірно звивисте, завширшки 15–20 метрів і глибиною до 3 метрів. Похил річки становить 2,1.

Бахмутка живиться переважно сніговими та дощовими водами. Льодостав триває з грудня до березня, однак крига нестійка. Під час весняної повені у пониззі можливе затоплення територій на глибину до двох метрів. Серед приток річки — Мокра Плотва і Кам’янка з правого берега, а також Жованка і Суха з лівого.

Тваринний світ поблизу Бахмутки

Заплава Бахмутки характерна для степової зони: тут росте різнотрав’я, береги вкриті вищою водною рослинністю, а влітку мілководдя заростає лататтям і ряскою. У басейні річки мешкали дрібні ссавці — тушканчики, ховрахи, миші. Серед птахів траплялися качки, кулики, ворони, горлиці, а під час міграцій — сірі гуси та казарки. Через забруднення води чисельність риби суттєво зменшилася, однак ще зберігалися окунь, плітка, краснопірка та деякі інші види. З початку повномасштабного вторгнення — ситуація погіршилася, проте доступу до річки немає, тож не відомо чи збереглася тут живність.

Екологічний стан

Річка не є судноплавною. Її воду використовували для зрошення та технічних потреб, а на окремих ділянках облаштовані зони відпочинку. Стік Бахмутки зарегульований чотирма водосховищами та численними ставками.

Водночас екологічний стан річки залишався проблемним до початку повномасштабного вторгнення. За даними моніторингу Сіверськодонецького басейнового управління водних ресурсів, станом на 2021 рік у Бахмутку здійснювали скиди десять комунальних і промислових підприємств. Фіксувалося перевищення середньорічних концентрацій марганцю, міді, цинку, кадмію та свинцю.

Вперше про критичні зміни в Бахмутці заговорили у 2023 році, коли російські військові засипали річище річки ґрунтом, створюючи переправи для техніки. Це суттєво змінило природний ландшафт та порушило баланс річкового потоку.

Такі насипи фактично перетворюють Бахмутку на мінігреблю. Вода застоюється, течія сповільнюється, річка втрачає здатність до самоочищення. Це означає втрату біорізноманіття, порушення природного руху води та ризики для навколишніх громад.

Весною 2025 року стає дедалі помітніше — Бахмутка змінюється. На кадрах з окупованої території, оприлюднених російськими джерелами, видно — вода у річці майже не рухається, вона застоюється. Раніше це була жива водна артерія, тепер же майже ставок.

Легенди

Окрім наукових і господарських фактів, із Бахмуткою пов’язана й місцева легенда. За переказами, у давнину річка була настільки повноводною, що по ній могли ходити судна, і нібито один із човнів із золотом затонув на її дні. Після здобуття Україною незалежності іноземна компанія пропонувала розчистити річище в обмін на право забрати все знайдене, однак влада відмовилася.

Читайте також:

Як росіяни перетворюють Бахмутку в ставок

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Щовесни християни відзначають Великдень — одне з головних релігійних свят, присвячене воскресінню Ісуса Христа. Попри те, що Великдень завжди припадає на неділю, його дата щороку змінюється.

Детальніше про те, коли Великдень відзначатимуть у 2026 році католики та православні християни — в матеріалі Бахмут IN.UA

Коли святкуватимуть Великдень у 2026 році

Дата Великодня не є фіксованою, адже її визначають за спеціальною формулою, пов’язаною з місячним календарем. За традицією, за основу беруть день весняного рівнодення — 21 березня, після якого визначають першу повню. Найближча до неї неділя і стає днем святкування Великодня.

Водночас у католиків і православних християн дати часто різняться. Причина полягає в різних календарях: православна церква досі користується юліанським календарем, де весняне рівнодення припадає на 3 квітня. Саме тому дати святкування у двох конфесій збігаються лише приблизно в третині випадків.

У 2026 році католицький Великдень припаде на 5 квітня. Православні та греко-католики же святкуватимуть Великдень пізніше — 12 квітня. Таке переміщення дати пов’язане ще й з тим, що святкування не може збігатися з єврейським святом Песах.

Як відзначається Великдень

У католицькій традиції Великодня є особливий символ — великодній заєць. За повір’ями, саме він приносить дітям солодощі та іграшки, а також ховає по оселі шоколадні яйця, які малеча шукає під час святкових розваг.

В Україні ж на Великдень переважають православні звичаї. До свята традиційно фарбують і розписують яйця — крашанки й писанки, орнаменти яких відрізняються залежно від регіону. Родини також готують святковий стіл із м’ясними стравами, де головною візитівкою стає паска — дріжджова або сирна випічка. Напередодні свята в церквах також освячують великодні кошики з продуктами.

Читайте також:

Де провести новорічні свята в Україні: найкращі напрямки для відпочинку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!