У Львові нещодавно завершилася ініціатива “Ліс для ВПО”, яка протягом місяця об’єднувала місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб через висадження дерев та екскурсії парком “Знесіння”.

Редакція Бахмут IN.UA з’ясувала деталі акції у виконавчого директора ГО “Лісові ініціативи і суспільство” Дмитра Карабчука та керівника Центру лісовідновлення й експерта з екоосвіти ГО “Лісові ініціативи та суспільство” Тараса Харачко

Екологічна ініціатива для ВПО  

Протягом квітня у львівському парку “Знесіння” проходила акція “Ліс для ВПО”. Щосуботи мешканці Львова разом з внутрішньо переміщеними особами з таких міст: як Бахмут, Авдіївка, Алчевськ, Маріуполь, Мелітополь, Харків, Бердянськ та Нова Каховка, збиралися разом, щоб долучитися до висадження дерев та екскурсій парком.

Мета заходу — об’єднання та інтеграція ВПО у громаду 

Всі учасники отримали позитивні емоції від подібної ініціативи. Хоча організатори кажуть, хвилювалися, щоб набралася достатня кількість людей.

“Ми боялися, що ми не знайдемо такої кількості осіб ВПО. Але згодом побачили скільки людей пишуть і зрозуміли, що нам треба вже закривати реєстраційну форму, тому що кількість перевищила очікування”, – каже Тарас Харачко

Головною метою проєкту було допомогти ВПО адаптуватися до нових умов життя у Львові та знайти спільну платформу для зближення з місцевими мешканцями. Організатори заохочували сім’ї брати участь у висадженні дерев разом, аби 100 нових дубів були посаджені не поодинокими людьми, а сім’ями.

“Ми намагалися в цьому проєкті відповідати певним вимогам, а саме інтеграція ВПО у Львівську громаду”, – розповідає Тарас Харачко.

Про ВПО

Тарас Харачко зазначив, що до ініціативи “Ліс для ВПО” долучилося понад 50 людей, всі учасники прибули з різних міст. За його словами, хтось прийшов, щоб корисно провести час, отримати інформацію, а хтось — у святковому настрої.

Парк “Знесіння” врятовано від небажаних забудов

Експерт з екоосвіти Тарас Харачко пояснив, що виявилося, не скрізь можна саджати дерева, адже є території, де дозволені певні види діяльності, а є об’єкти природно-заповідного фонду. Він зазначив, що регіональний ландшафтний парк “Знесіння” розташований вже в центральній частині міста, але там все ж таки дозволено висаджувати рослини. За його словами, директор парку схвально відреагував на ініціативу, адже на таких привабливих ділянках, як цей парк, місцеві олігархи намагаються отримати землю для забудови, тому вони потребують підтримки від населення та громадських організацій.

Наразі інформації про повторення подібної акції немає, проте на сайті організації публікують нові схожі ініціативи, до яких ви можете долучитися.

“Це дуже складне запитання, коли буде наступна акція, адже ми мали проєкт з IREX, який запропонував таку ініціативу і ми вибороли грант на проведення. Це була одноразова акція і поки що я не впевнений що наші менеджери звертались до IREX для повторення акції”, – заявив Тарас Харачко

Більше акцій та ініціатив можна знайти на сайті.

Читайте також:

• Що почитати у травні: ТОП-8 новинок для дітей
• Безплатна психологічна допомога постраждалим від сексуального насильства російських військових: як отримати
• Де цивільним та військовим отримати безплатну реабілітацію в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія активно поширює заяви про відбудову зруйнованих міст на Донеччині. Втім за гучними обіцянками насправді стоять руїни, відсутність комунікацій і поодинокі показові ремонти. Найскладніша ситуація — у Бахмуті, Авдіївці та Мар’їнці, які були майже повністю знищені під час бойових дій.

Чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Розбиралась редакція Бахмут IN.UA.

Що відбувається в окупованих містах на Донеччині

Після окупації частини міст Донеччини російська влада регулярно звітує про нібито масштабну відбудову. У пропагандистських сюжетах показують нові квартири, ремонт будинків та “відновлення мирного життя”. Однак реальна ситуація в багатьох містах залишається критичною.

Авдіївка, яку російські війська окупували у 2024 році, зазнала понад 90% руйнувань. Попри обіцянки окупантів швидко відновити комунікації та житло, більшість робіт так і не реалізували. Подібна ситуація і в Мар’їнці та Бахмуті, які росія перетворила на руїни. Росіяни заявляють про майбутню відбудову, однак реальних робіт у містах немає.

Тож чи справді росія відбудовує окуповані території чи тільки дає обіцянки? Ми поспілкувалися з Петром Андрющенком, Констянтином Скоркіним, Катериною Арісою та очевидицею відбудови на ТОТ — про все це дивіться у відеосюжеті Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!