У Львові нещодавно завершилася ініціатива “Ліс для ВПО”, яка протягом місяця об’єднувала місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб через висадження дерев та екскурсії парком “Знесіння”.

Редакція Бахмут IN.UA з’ясувала деталі акції у виконавчого директора ГО “Лісові ініціативи і суспільство” Дмитра Карабчука та керівника Центру лісовідновлення й експерта з екоосвіти ГО “Лісові ініціативи та суспільство” Тараса Харачко

Екологічна ініціатива для ВПО  

Протягом квітня у львівському парку “Знесіння” проходила акція “Ліс для ВПО”. Щосуботи мешканці Львова разом з внутрішньо переміщеними особами з таких міст: як Бахмут, Авдіївка, Алчевськ, Маріуполь, Мелітополь, Харків, Бердянськ та Нова Каховка, збиралися разом, щоб долучитися до висадження дерев та екскурсій парком.

Мета заходу — об’єднання та інтеграція ВПО у громаду 

Всі учасники отримали позитивні емоції від подібної ініціативи. Хоча організатори кажуть, хвилювалися, щоб набралася достатня кількість людей.

“Ми боялися, що ми не знайдемо такої кількості осіб ВПО. Але згодом побачили скільки людей пишуть і зрозуміли, що нам треба вже закривати реєстраційну форму, тому що кількість перевищила очікування”, – каже Тарас Харачко

Головною метою проєкту було допомогти ВПО адаптуватися до нових умов життя у Львові та знайти спільну платформу для зближення з місцевими мешканцями. Організатори заохочували сім’ї брати участь у висадженні дерев разом, аби 100 нових дубів були посаджені не поодинокими людьми, а сім’ями.

“Ми намагалися в цьому проєкті відповідати певним вимогам, а саме інтеграція ВПО у Львівську громаду”, – розповідає Тарас Харачко.

Про ВПО

Тарас Харачко зазначив, що до ініціативи “Ліс для ВПО” долучилося понад 50 людей, всі учасники прибули з різних міст. За його словами, хтось прийшов, щоб корисно провести час, отримати інформацію, а хтось — у святковому настрої.

Парк “Знесіння” врятовано від небажаних забудов

Експерт з екоосвіти Тарас Харачко пояснив, що виявилося, не скрізь можна саджати дерева, адже є території, де дозволені певні види діяльності, а є об’єкти природно-заповідного фонду. Він зазначив, що регіональний ландшафтний парк “Знесіння” розташований вже в центральній частині міста, але там все ж таки дозволено висаджувати рослини. За його словами, директор парку схвально відреагував на ініціативу, адже на таких привабливих ділянках, як цей парк, місцеві олігархи намагаються отримати землю для забудови, тому вони потребують підтримки від населення та громадських організацій.

Наразі інформації про повторення подібної акції немає, проте на сайті організації публікують нові схожі ініціативи, до яких ви можете долучитися.

“Це дуже складне запитання, коли буде наступна акція, адже ми мали проєкт з IREX, який запропонував таку ініціативу і ми вибороли грант на проведення. Це була одноразова акція і поки що я не впевнений що наші менеджери звертались до IREX для повторення акції”, – заявив Тарас Харачко

Більше акцій та ініціатив можна знайти на сайті.

Читайте також:

• Що почитати у травні: ТОП-8 новинок для дітей
• Безплатна психологічна допомога постраждалим від сексуального насильства російських військових: як отримати
• Де цивільним та військовим отримати безплатну реабілітацію в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Водночас на Покровському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, хоча інтенсивність боїв тут дещо пішла на спад. Українські військові зупинили тут 24 атаки, що на 7 штурмових дій менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися у районах населених пунктів Білицьке, Світле, Василівка, Молодецьке та в напрямку Ганнівки, Добропілля, Сергіївки.

На Костянтинівському напрямку активність армії рф зросла. Тут зафіксовано 23 атаки, що на 7 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російські війська вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки та в напрямку Осикового, Миколайпілля, Райського, Торського і Новопавлівки.

Зниження активності російських військ відбулося на Лиманському напрямку. Українські військові відбили тут 7 спроб противника просунутися, що на 2 атаки менше, ніж минулої доби. Росіяни атакували поблизу населених пунктів Дерилове, Дробишеве, Зарічне та Лиман.

На Слов’янському напрямку фіксується суттєве зменшення кількості штурмів. Противник здійснив 1 атаку в районі Миколаївки, що на 6 штурмових дій менше порівняно з попереднім днем.

На Краматорському напрямку інтенсивність також знизилася — українські військові відбили 1 атаку противника в районі населеного пункту Федорівка Друга, тоді як вчора на цій ділянці фіксувалися дві атаки.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 2 020 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 727 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 47 артилерійських систем.

Окрім цього, знищено:

• 22 наземні робототехнічні комплекси;
• 5 одиниць спеціальної техніки;
• 4 бойові броньовані машини;
• 3 реактивні системи залпового вогню;
• 2 танки;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

Росіяни просунулися поблизу Білицького та Шевченка — DeepState

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої світової війни його вихованці вирушили на фронт, а частину інструкторів та авіатехніки направили до бойових підрозділів.

Історію аероклубу розповіли в КЗК “Бахмутський краєзнавчий музей”.

Як у Бахмуті працював аероклуб до Другої світової війни

Наприкінці 1930-х років в Артемівську відкрили філію Костянтинівського аероклубу. Її розмістили у приміщенні колишньої синагоги. Польовий аеродром облаштували на території, де згодом з’явилися будівлі Центру зайнятості та школи №12. Начальником аероклубу призначили Сидоренка, комісаром був В. С. Гілка. Викладачами та інструкторами працювали Литовцев, Шевельов, Надточій, Баєв, Полуянов і Боярко.

У клубі проходили підготовку юнаки 1923–1924 років народження. Вони вивчали теорію авіації, проходили стройову підготовку, вивчали історію ВКП(б) та політекономію, а також несли вартову службу. Для навчання використовували чотири літаки У-2.

Серед тих, хто займався в аероклубі, були й жінки. До польотів та парашутної підготовки долучалися Надія Седенко, Євгенія Красножон та Клавдія Нечхайлова.

Що сталося з аероклубом після початку Другої світової війни

З початком Другої світової війни на аеродром аероклубу з Костянтинівки перебазувалася ескадрилья винищувачів І-16. Німецькі літаки вже з’являлися в небі над містом, тому з місцевого аеродрому почали підніматися чергові винищувачі.

Згодом трьох інструкторів аероклубу, Шевельова, Баєва та Боярка, разом із літаками відрядили до Південно-Західного фронту. Разом із ними вирушили техніки, які обслуговували авіаційну техніку. Наприкінці вересня 1941 року до Артемівська прибула велика група літаків У-2. Начальник аероклубу Сидоренко став старшим цієї групи. Згодом вона передислокувалася до одного із сіл Оренбурзької області.

Вихованці аероклубу воювали на різних фронтах Другої світової війни. Серед тих, хто дожив до Перемоги, у джерелі згадуються Дукмасов, Кривошеєв, Єфремов, Лещук, Рябоконь, Овчаренко, Прокопенко та Костенко.

Коритін, Седаш, Єщенко, Покашевський, Макогон і Бризгалов загинули. Четверо випускників Артемівського аероклубу — В. Б. Корсунський, С. І. Мосієнко, О. М. Мироненко та Г. Литвинов, були Героями Радянського Союзу.

Літак-пам’ятник на околиці Бахмута

Згодом на західній околиці міста встановили пам’ятник на честь людей, які починали свій шлях у небо в Артемівському аероклубі. Це був літак, спрямований угору. Протягом десятиліть він залишався одним із символів міста.

Під час повномасштабного російського вторгнення пам’ятник став одним із символів Бахмута, а у 2023 році був зруйнований внаслідок бойових дій та обстрілів.

До теми:

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!