У Львові нещодавно завершилася ініціатива “Ліс для ВПО”, яка протягом місяця об’єднувала місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб через висадження дерев та екскурсії парком “Знесіння”.

Редакція Бахмут IN.UA з’ясувала деталі акції у виконавчого директора ГО “Лісові ініціативи і суспільство” Дмитра Карабчука та керівника Центру лісовідновлення й експерта з екоосвіти ГО “Лісові ініціативи та суспільство” Тараса Харачко

Екологічна ініціатива для ВПО  

Протягом квітня у львівському парку “Знесіння” проходила акція “Ліс для ВПО”. Щосуботи мешканці Львова разом з внутрішньо переміщеними особами з таких міст: як Бахмут, Авдіївка, Алчевськ, Маріуполь, Мелітополь, Харків, Бердянськ та Нова Каховка, збиралися разом, щоб долучитися до висадження дерев та екскурсій парком.

Мета заходу — об’єднання та інтеграція ВПО у громаду 

Всі учасники отримали позитивні емоції від подібної ініціативи. Хоча організатори кажуть, хвилювалися, щоб набралася достатня кількість людей.

“Ми боялися, що ми не знайдемо такої кількості осіб ВПО. Але згодом побачили скільки людей пишуть і зрозуміли, що нам треба вже закривати реєстраційну форму, тому що кількість перевищила очікування”, – каже Тарас Харачко

Головною метою проєкту було допомогти ВПО адаптуватися до нових умов життя у Львові та знайти спільну платформу для зближення з місцевими мешканцями. Організатори заохочували сім’ї брати участь у висадженні дерев разом, аби 100 нових дубів були посаджені не поодинокими людьми, а сім’ями.

“Ми намагалися в цьому проєкті відповідати певним вимогам, а саме інтеграція ВПО у Львівську громаду”, – розповідає Тарас Харачко.

Про ВПО

Тарас Харачко зазначив, що до ініціативи “Ліс для ВПО” долучилося понад 50 людей, всі учасники прибули з різних міст. За його словами, хтось прийшов, щоб корисно провести час, отримати інформацію, а хтось — у святковому настрої.

Парк “Знесіння” врятовано від небажаних забудов

Експерт з екоосвіти Тарас Харачко пояснив, що виявилося, не скрізь можна саджати дерева, адже є території, де дозволені певні види діяльності, а є об’єкти природно-заповідного фонду. Він зазначив, що регіональний ландшафтний парк “Знесіння” розташований вже в центральній частині міста, але там все ж таки дозволено висаджувати рослини. За його словами, директор парку схвально відреагував на ініціативу, адже на таких привабливих ділянках, як цей парк, місцеві олігархи намагаються отримати землю для забудови, тому вони потребують підтримки від населення та громадських організацій.

Наразі інформації про повторення подібної акції немає, проте на сайті організації публікують нові схожі ініціативи, до яких ви можете долучитися.

“Це дуже складне запитання, коли буде наступна акція, адже ми мали проєкт з IREX, який запропонував таку ініціативу і ми вибороли грант на проведення. Це була одноразова акція і поки що я не впевнений що наші менеджери звертались до IREX для повторення акції”, – заявив Тарас Харачко

Більше акцій та ініціатив можна знайти на сайті.

Читайте також:

• Що почитати у травні: ТОП-8 новинок для дітей
• Безплатна психологічна допомога постраждалим від сексуального насильства російських військових: як отримати
• Де цивільним та військовим отримати безплатну реабілітацію в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!