Краматорськ, тут на вікнах Палацу культури тепер є унікальний меморіал: портрети полеглих українських воїнів на дерев’яних фанерах замінили вибиті вікна місцевого палацу культури, перетворивши будівлю на живий пам’ятник героям.

Про це повідомляє ВікноВідновлення.

Краматорськ. Портрети українських воїнів

Анастасія Раус, це українська художниця, яка знайшла особливий спосіб вшанувати пам’ять загиблих захисників України. Портрети створені на дерев’яних фанерах на закритих вибитих вікнах палацу культури Краматорська.

Кожен портрет – це вікно у життя героя, що віддав його за Україну.

На дощечках зображено воїнів з такими позивними:

• Малі;
• Леміш;
• Восток;
• Мішаня;
• ДаВінчі;
• Чека;
• Грінка.

ДаВінчі — український доброволець та Герой України, що загинув 7 березня 2023 року в боях поблизу Бахмута, йому було 27 років.

Станіслав Артеменко — боєць полку “Азов” і захисник Маріуполя, загинув внаслідок російського теракту в Оленівці. Вдома на нього чекали наречена та мати, яка боролася з онкологічною хворобою. Стас мріяв стати професійним боксером і допомогти матері одужати.

Андрій Плитус — боєць 2-го батальйону спеціального призначення бригади “Азов”, відомий під позивним “Леміш”. Герой брав участь в обороні Маріуполя, пережив полон і знову повернувся на передову. Андрій загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойових завдань на території Серебрянського лісництва.

Назар Гринцевич — наймолодший захисник “Азовсталі”, боєць “Азову” із позивним “Грінка”. Він опинився у полоні, понад 4 місяці його тримали на території окупованої Донеччини. Після звільнення з полону Назар повернувся на фронт. 7 травня він загинув. Хлопцеві було всього 21 рік.

Ірина Цибух — медикиня добровольчого батальйону “Госпітальєри” із позивним “Чека”. Ірина загинула на Харківському напрямку 29 травня 2024 року.

Читайте також:

• Бахмутяни зможуть подавати документи на компенсацію: у Парламенті проголосували
• У Мінреінтеграції повідомили, що буде з тими,хто заселяється у майно на ТОТ
• У жителів Донецької області відбирають житло: що робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська метеостанція — це один із найстаріших подібних об’єктів України, який розмістився у селищі Опитному на південній околиці Бахмута. До війни саме вона обслуговувала всю північ Донеччини.

Детальніше про те, як з’явилася метеостанція поблизу Бахмута, розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Історія Бахмутської метеостанції

Бахмутська метеорологічна станція з’явилася у 1886 році, коли її створили за рішенням міської управи. Тоді спостереження за погодою проводили працівники залізниці, але вони були нерегулярними. Регулярні ж метеоспостереження розпочалися у 1906 році, коли в місті утворили станцію 3-го розряду, яка діяла до 1923 року.

У 1924 році, після створення “Укрмету”, станцію перейменували на “Метеорологічну станцію Артемівськ” 20-го розряду.

З 1943 по 1975 роки станція працювала в районі залізничної станції Бахмут-II. З 1 травня 1975 року її перенесли до села Опитне на територію Донецької дослідної станції садівництва, де щоденні метеопоказники були важливими для місцевих садівників та селекціонерів.

У 2010 році розпочалося будівництво нового приміщення для метеостанції, яке було введене в експлуатацію в червні 2011 року. У 2014 році метеостанція опинилася в зоні АТО, порушився зв’язок із Донецьким регіональним метцентром. Узимку 2014–2015 років фахівці працювали без електропостачання, опалення та води, але продовжували спостереження.

З 1 травня 2016 року станція отримала назву “Метеорологічна станція Бахмут 2-го розряду” й увійшла до Міжнародної мережі спостережень. Метеостанція не робила власних прогнозів, а збирала і передавала дані кожні три години до Маріупольського та столичного гідрометцентрів. Від них отримували прогнози для Бахмутського району, після чого метеорологи інформували місцеву владу та служби.

Від початку роботи та до 2022 року спостереження переривалися лише двічі: під час громадянської війни 1917–1921 років та у період нацистської окупації. Після визволення Бахмута у 1943 році станція відновила свою роботу через 12 днів.

Читайте також:

“Регіон, куди їхали рятуватися”: історик Роман Молдавський про Голодомор на Донеччині 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб в Україні досягає 17%, що майже вдвічі більше, ніж серед тих, хто повернувся з-за кордону або не покидав домівки.

Про це свідчать дані Міжнародної організації з міграції (МОМ), які навів Національний банк у макроекономічному та монетарному огляді за 2025 рік

Рівень безробіття серед ВПО

За результатами опитування Міжнародної організації з міграції (МОМ), рівень безробіття серед внутрішньо переміщених осіб становить 17%. Це майже удвічі більше, ніж серед українців, які повернулися з-за кордону (9%), та серед тих, хто не виїжджав під час війни (10%).

За оцінкою МОМ, станом на вересень 2025 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. У структурі загального рівня безробіття їх частка має значний вплив, враховуючи масштаб переміщень.

У попередньому звіті МОМ зазначалося, що у 2024 році рівень безробіття серед ВПО працездатного віку сягав 15%.

Читайте також:

Як отримати довідку ВПО без прописки: детальна інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!