Краматорськ, тут на вікнах Палацу культури тепер є унікальний меморіал: портрети полеглих українських воїнів на дерев’яних фанерах замінили вибиті вікна місцевого палацу культури, перетворивши будівлю на живий пам’ятник героям.

Про це повідомляє ВікноВідновлення.

Краматорськ. Портрети українських воїнів

Анастасія Раус, це українська художниця, яка знайшла особливий спосіб вшанувати пам’ять загиблих захисників України. Портрети створені на дерев’яних фанерах на закритих вибитих вікнах палацу культури Краматорська.

Кожен портрет – це вікно у життя героя, що віддав його за Україну.

На дощечках зображено воїнів з такими позивними:

• Малі;
• Леміш;
• Восток;
• Мішаня;
• ДаВінчі;
• Чека;
• Грінка.

ДаВінчі — український доброволець та Герой України, що загинув 7 березня 2023 року в боях поблизу Бахмута, йому було 27 років.

Станіслав Артеменко — боєць полку “Азов” і захисник Маріуполя, загинув внаслідок російського теракту в Оленівці. Вдома на нього чекали наречена та мати, яка боролася з онкологічною хворобою. Стас мріяв стати професійним боксером і допомогти матері одужати.

Андрій Плитус — боєць 2-го батальйону спеціального призначення бригади “Азов”, відомий під позивним “Леміш”. Герой брав участь в обороні Маріуполя, пережив полон і знову повернувся на передову. Андрій загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойових завдань на території Серебрянського лісництва.

Назар Гринцевич — наймолодший захисник “Азовсталі”, боєць “Азову” із позивним “Грінка”. Він опинився у полоні, понад 4 місяці його тримали на території окупованої Донеччини. Після звільнення з полону Назар повернувся на фронт. 7 травня він загинув. Хлопцеві було всього 21 рік.

Ірина Цибух — медикиня добровольчого батальйону “Госпітальєри” із позивним “Чека”. Ірина загинула на Харківському напрямку 29 травня 2024 року.

Читайте також:

• Бахмутяни зможуть подавати документи на компенсацію: у Парламенті проголосували
• У Мінреінтеграції повідомили, що буде з тими,хто заселяється у майно на ТОТ
• У жителів Донецької області відбирають житло: що робити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські правоохоронці повідомили про підозру військовослужбовцю російської армії, який у 2025 році стратив українського військовополоненого. Інцидент стався на Покровському напрямку під час боїв за село Шахове.

Про це повідомили в Донецькій обласній прокуратурі.

Росіянин стратив полоненого командира ЗСУ: деталі справи

З травня 2025 року підрозділи російської армії вели активні бойові дії на Покровському напрямку для захоплення села Шахове. 10 жовтня мала піхотна група противника проникла на околиці населеного пункту.

Росіяни взяли в полон двох військовослужбовців Сил оборони України, серед яких був 34-річний командир одного з підрозділів. Після допиту російський штурмовик за наказом свого керівника вивів командира до лісосмуги та здійснив постріл з автомата йому в потилицю. Іншого українського військового росіяни також розстріляли.

Сили оборони України під час бойових дій взяли цього російського військового в полон. Правоохоронці встановили його особу за такими даними:

• вік та походження — це 34-річний уродженець Красноярського краю російської федерації;
• військовий підрозділ — стрілець “336-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти (військова частина 06017)”;
• позивний — російський військовослужбовець використовував псевдонім “Тай”.

Розслідування справи

Затриманому повідомили про підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими, що спричинило загибель людини. Досудове розслідування здійснюють слідчі поліції Донецької області за процесуального керівництва обласної прокуратури. Наразі тривають заходи для встановлення особи іншого виконавця цього злочину.

Читайте також:

Наводив удари на військових: у Краматорську затримали адміністратора місцевого телеграм-каналу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!