Краматорськ, тут на вікнах Палацу культури тепер є унікальний меморіал: портрети полеглих українських воїнів на дерев’яних фанерах замінили вибиті вікна місцевого палацу культури, перетворивши будівлю на живий пам’ятник героям.
Анастасія Раус, це українська художниця, яка знайшла особливий спосіб вшанувати пам’ять загиблих захисників України. Портрети створені на дерев’яних фанерах на закритих вибитих вікнах палацу культури Краматорська.
Кожен портрет – це вікно у життя героя, що віддав його за Україну.
На дощечках зображено воїнів з такими позивними:
Малі;
Леміш;
Восток;
Мішаня;
ДаВінчі;
Чека;
Грінка.
Портрет ДаВінчі / фото Анастасія Раус
ДаВінчі — український доброволець та Герой України, що загинув 7 березня 2023 року в боях поблизу Бахмута, йому було 27 років.
Станіслав Артеменко “Восток” / фото Анастасія Раус
Станіслав Артеменко — боєць полку “Азов” і захисник Маріуполя, загинув внаслідок російського теракту в Оленівці. Вдома на нього чекали наречена та мати, яка боролася з онкологічною хворобою. Стас мріяв стати професійним боксером і допомогти матері одужати.
Андрій Плитус “Леміш” / фото Анастасія Раус
Андрій Плитус — боєць 2-го батальйону спеціального призначення бригади “Азов”, відомий під позивним “Леміш”. Герой брав участь в обороні Маріуполя, пережив полон і знову повернувся на передову. Андрій загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойових завдань на території Серебрянського лісництва.
Назар Гринцевич “Гренка” / фото Анастасія Раус
Назар Гринцевич — наймолодший захисник “Азовсталі”, боєць “Азову” із позивним “Грінка”. Він опинився у полоні, понад 4 місяці його тримали на території окупованої Донеччини. Після звільнення з полону Назар повернувся на фронт. 7 травня він загинув. Хлопцеві було всього 21 рік.
“Чека” / фото Анастасія Раус
Ірина Цибух — медикиня добровольчого батальйону “Госпітальєри” із позивним “Чека”. Ірина загинула на Харківському напрямку 29 травня 2024 року.
Під час дії воєнного стану для українських військовослужбовців діє спеціальний порядок оподаткування грошового забезпечення. Зокрема, законодавство передбачає право на звільнення захисників від сплати 1,5% військового збору за певних умов.
Детальніше про те, хто звільняється від військового збору серед військових, розповіли в Міноборони.
У яких випадках військовий збір не утримується
Відповідно до Податкового кодексу України, військовий збір не стягується з грошового забезпечення тих військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, а також відсічі та стримування збройної агресії рф.
Застосування цієї податкової пільги працює за такими правилами:
якщо захисник брав безпосередню участь у бойових діях чи відповідних заходах лише частину звітного місяця, пільгова ставка 0% застосовується виключно до доходу за ці дні;
за дні звітного місяця, коли військовослужбовець не залучався до таких заходів, військовий збір вираховується із зарплати за стандартною ставкою — 1,5%.
Остаточний розрахунок виплат та право на звільнення від сплати збору залежать від фактичних обставин проходження служби. Ці обставини обов’язково мають підтверджуватися відповідними наказами та документами командирів.
Які ще податки нараховують на зарплату військових
Військовий збір — це єдиний податок, який безпосередньо утримується з виплат військовослужбовця «на руки» у разі відсутності підстав для застосування пільги. Щодо інших відрахувань діють такі правила:
податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) нараховується за ставкою 18%, проте для військових працює спеціальний компенсаторний механізм. Усі утримані суми ПДФО повністю спрямовуються на виплату рівноцінної компенсації втрат доходів захисника;
єдиний соціальний внесок (ЄСВ) нараховується окремо за ставкою 22%. Цей внесок сплачують самі військові частини, тому він жодним чином не вираховується із суми грошового забезпечення, яку захисник отримує до виплати.
Військовослужбовці та ветерани в Україні мають право на безоплатну реабілітацію після поранень, травм або захворювань. Отримати допомогу можна як у спеціалізованих закладах Міністерства оборони України, так і в цивільних лікарнях, які уклали договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ).
Міністерство оборони України надало детальні роз’яснення щодо етапів відновлення, необхідного пакета документів та порядку звернення.
Хто має право та що входить у безоплатні послуги
Безоплатна реабілітація доступна всім військовослужбовцям та ветеранам. У закладах Міноборони вона фінансується за рахунок держави, а в цивільних закладах — через Програму медичних гарантій НСЗУ. За послуги, обстеження, ліки та матеріали, передбачені відповідним пакетом, платити не потрібно.
У межах стаціонарного реабілітаційного пакета пацієнти безоплатно отримують:
первинне та підсумкове обстеження мультидисциплінарною командою фахівців на чолі з лікарем фізичної та реабілітаційної медицини;
індивідуальний реабілітаційний план з чітко визначеними цілями;
заняття з фізичної терапії, ерготерапії, терапії мови й мовлення, а також психологічну підтримку;
необхідні лабораторні та інструментальні дослідження;
лікарські засоби й витратні матеріали з Національного переліку;
цілодобовий медичний догляд та харчування;
підбір, налаштування та навчання користуванню допоміжними засобами реабілітації (кріслами колісними, протезами тощо).
Протези та інші допоміжні засоби забезпечуються за окремими державними програмами, причому постраждалим унаслідок війни чекати на встановлення інвалідності для отримання протеза не потрібно.
Етапи та місця проходження реабілітації
Процес відновлення проводиться поетапно:
Гострий етап (одразу після поранення/травми): розпочинається в госпіталі чи лікарні одразу після стабілізації стану пацієнта для запобігання пролежням, контрактурам суглобів та тромбозам;
Інтенсивне відновлення: здійснюється у військовому або цивільному реабілітаційному закладі після усунення загрози для життя;
Підтримуюча реабілітація: повторні курси для покращення досягнутих результатів або під час складного протезування.
Пройти реабілітацію можна у військових госпіталях, реабілітаційних центрах Міноборони, понад 400 стаціонарних та 530 амбулаторних цивільних закладах з договором НСЗУ (зокрема в 20 центрах мережі RECOVERY). Для пацієнтів із травмами спинного мозку діють спеціалізовані заклади (наприклад, у смт Клевань на Рівненщині), а для осіб із ампутаціями МОЗ затвердило окремий перелік підпорядкованих закладів.
Знайти цивільний заклад можна на сайті НСЗУ (розділ “НСЗУ цифрова” → “Аналітичні панелі” → пакет № 53 для стаціонару або № 54 для амбулаторії) або за номером контакт-центру 16-77.
Як потрапити на реабілітацію діючим військовослужбовцям
Для військових, які продовжують службу, порядок переведення включає такі кроки:
розпочати реабілітаційні заходи у відділенні госпіталю чи лікарні одразу після стабілізації стану;
отримати висновок лікаря про можливість переведення (коли загоєно рани, стабілізовано переломи та відсутня потреба в цілодобовому нагляді хірурга чи травматолога);
пройти Військово-лікарську комісію (ВЛК), яка ухвалює постанову про потребу в реабілітації із зазначенням конкретного закладу та терміну (якщо лікування триває понад 120 днів, ВЛК приймає рішення про потребу в тривалому лікуванні);
отримати направлення від командира військової частини або ТЦК та СП;
прибути до обраного реабілітаційного закладу.
Для переведення діючому військовослужбовцю потрібні такі документи:
направлення командира військової частини або ТЦК та СП;
постанова ВЛК із зазначенням назви закладу та строку реабілітації;
рішення лікаря про переведення;
медична книжка;
документ, що посвідчує особу;
атестат на продовольство;
довідка про обставини травми (видається начальником медслужби військової частини протягом 5 днів).
Порядок оформлення для ветеранів
Для ветеранів, які вже звільнилися зі служби, порядок є спрощеним: постанова ВЛК та направлення командира не потрібні.
Алгоритм дій для ветеранів:
отримати електронне направлення від сімейного лікаря або лікаря-спеціаліста (на амбулаторну реабілітацію) чи від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини (на стаціонарну);
підготувати документ, що посвідчує особу, та наявні медичні виписки (результати МРТ, КТ, рентгенівські знімки);
обрати заклад через сайт НСЗУ або за номером 16-77 та звернутися туди для складання індивідуального плану.
Коли інтенсивну реабілітацію можуть тимчасово відкласти
Інтенсивну стаціонарну реабілітацію тимчасово не проводять за наявності таких станів:
гострі інфекційні захворювання або активна форма туберкульозу;
гнійні чи інфекційні ураження шкіри (зокрема короста, грибкові захворювання);
декомпенсовані хронічні хвороби (цукровий діабет, важка серцева, дихальна, печінкова чи ниркова недостатність);
часті кровотечі або тяжка анемія (рівень гемоглобіну менше 80 г/л);
підвищена температура тіла невідомого походження;
гострий тромбоз вен або тромбоемболія легеневої артерії;
психічний стан, що потребує спеціалізованого нагляду.
У разі виникнення цих ускладнень спочатку проводиться відповідне лікування, після чого пацієнт повертається до виконання реабілітаційної програми.
Під час дії воєнного стану для українських військовослужбовців діє спеціальний порядок оподаткування грошового забезпечення. Зокрема, законодавство передбачає право на звільнення захисників від сплати 1,5% військового […]
Військовослужбовці та ветерани в Україні мають право на безоплатну реабілітацію після поранень, травм або захворювань. Отримати допомогу можна як у спеціалізованих закладах Міністерства оборони України, […]
Минулої доби, 29 жовтня, російські війська завдали чергових ударів по населених пунктах Донецької області. Найбільше від ворожого вогню постраждав Слов’янськ, де поранення отримали п’ятеро цивільних […]
Після публікації Бахмут IN.UA про недовіру ветеранів до начальника Званівської сільської військової адміністрації Олександра Білицького на офіційній сторінці СВА у Facebook відкрили коментарі. До цього […]
Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) анонсувала надання комплексної гуманітарної підтримки, яка поєднує в собі продуктові набори та грошову виплату в розмірі 900 гривень. Для зручності […]