У селищі Котлине, яке останні дні штурмували росіяни, Січеславські десантники з 25 окремої повітрянодесантної бригади відновили положення. Тим самим, перекривши дорогу російській армії. Окупація Котлиного дозволила б окупантам вийти на трасу Покровськ-Дніпро.

Про відновлення позицій ЗСУ в Котлиному повідомили в 25 ОПДБр.

Котлине, карта бойових дій

Під час штурму десантники 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади зачистили від окупантів основну населеного пункту Котлине, що під Покровськом. Як повідомили в бригаді, відновити положення вдалось завдяки штурмам у середині місяця. Зазначимо, що селище було практично повністю втрачено.

“Вже можна говорити про успіх, так як відбулося закріплення в самому селі. Південна вулиця села, на жаль, ще перебуває під ворогом. Всі ці дні кацапи продовжують щодня штурмувати Котлине з метою відбити втрачене”, — пишуть в бригаді.

Мапу бойових дій оновлено і в Deep State. На ній позначили, що Сили Оборони України відновили положення у Котлиному. Ворог просунувся у населеному пункті Погребка.

Читайте також:

• Російська армія збільшує активність біля Великої Новосілки: чи є просування
• Міський голова Покровська звернувся до Зеленського із закликом “укласти мир”
• За тиждень росіянам не вдалось зробити жодних просувань у Часів Ярі: яка ситуація в місті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ навесні — це місто, яке розквітає разом із першими теплими променями сонця. Зелені парки, квітучі дерева та затишні вулички створюють особливу атмосферу спокою та надії.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує добірку з дев’яти світлин, що демонструють красу весняного Краматорська.

Краматорськ у 2025 році

Весна у Краматорську — це час, коли місто оживає після зими: сонце лагідно торкається дахів будинків, дерева вкриваються молодим листям, а повітря наповнюється свіжістю й новими надіями. Усе довкола ніби нагадує, що навіть після найтемнішої пори настає світло.

Пропонована добірка складається з дев’яти фотографій, які опублікувала Влада Гузова.

Читайте також:

• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Бахмут з висоти пташиного польоту: добірка фотографій довоєнного міста
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і половців намагалися зупинити просування монгольських військ, однак зазнали нищівної поразки. Ця битва продемонструвала небезпеку роздробленості серед руських земель і стала передвісником майбутнього монгольського вторгнення на українські терени.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як саме відбувалась битва на річці Калка.

Битва на річці Калка

У ХІІІ столітті Київська Русь переживала період феодальної роздробленості. Колишні удільні князівства фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного осереддя країни, Київ залишався тільки релігійним осередком Руських земель.

У той самий час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія, створена Чингісханом. Монгольська орда швидко докотилася до кордонів Київської Русі, де жили половці. На той момент половці вже були слабкі аж настільки, що звернулися до своїх ж ворогів –  русичів, й просили допомоги.

Літописець так описує цю подію: “Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете“. Скликали раду всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич, прозваний за свої подвиги Удатним, переконав правителів Київської та Чернігівської землі виступити разом проти монголів.

31 травня 1223 року русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Там їх зустріла монгольська орда. Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська.

Києвичі отримали тактичну поразку від монголів, але зрозуміли їх тактику ведення бою. Битву програти, не значить – програти війну.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

• Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста
• В’ячеслав Чорновіл та Донеччина: як пройшло знайомство українського державотворця з регіоном

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!