Електронна комерція активно розвивається, і все більше підприємців прагнуть відкрити свій онлайн-магазин. За даними дослідницької компанії Statista, обсяг світової онлайн-торгівлі у 2022 році склав $5.7 трлн і, за прогнозами, досягне $8.1 трлн до 2026 року. Однак одного лише створення інтернет-магазину недостатньо для успіху. Ключовим фактором залишається залучення цільової аудиторії.

Якщо Ви не впевнені з чого почати або який метод підходить саме для Вашого бізнесу, проконсультуватися з приводу просування інтернет-магазину можна в агентстві AdwService — www.adwservice.com.ua/uk/prosuvannya-internet-magazynu. А сьогодні ми розберемо основні інструменти, які допоможуть у просуванні.

Ключові інструменти для просування магазину в інтернеті?

1. SEO-оптимізація. Це комплекс заходів щодо підвищення видимості сайту в органічній видачі пошукових систем. Сюди входять оптимізація контенту, структури платформи, мета-тегів, нарощування посилальної маси тощо.
2. Контекстна реклама для інтернет-магазину. Має на увазі розміщення рекламних оголошень на сторінках пошукової видачі та сайтах-партнерах рекламних систем. Вона показується користувачам, які шукають товари або послуги за певними ключовими словами.
3. Соціальні мережі. Тут можна публікувати пости про товари, запускати таргетовану рекламу, працювати з блогерами й лідерами думок. Згідно зі звітом Hootsuite, 78% споживачів готові купувати товари, які бачили в соцмережах.
4. Email-маркетинг. Він дає змогу інформувати передплатників про нові товари, акції та знижки, стимулюючи повторні продажі.
5. Партнерський маркетинг. Така співпраця з власниками інших ресурсів і блогів дає змогу отримувати трафік і продажі завдяки розміщенню у них посилань на Ваш магазин.
6. Ремаркетинг. Дозволяє показувати рекламу користувачам, які вже відвідували Ваш онлайн-ресурс, але не зробили покупку. Він допомагає повернути потенційних клієнтів і підвищити конверсію.

Що важливо враховувати для успішного просування онлайн-магазину?

Обов’язково беріть до уваги такі моменти, щоб просування було ефективним:

• Цільова аудиторія. Необхідно вивчити демографічні характеристики, інтереси, потреби та поведінку потенційних клієнтів. Це допоможе створювати релевантний контент, вибирати правильні рекламні канали та налаштовувати таргетинг реклами.
• Мобільна оптимізація. Інтернет-магазин повинен мати адаптивний дизайн, швидке завантаження і зручну навігацію на смартфонах і планшетах. Google рекомендує використовувати технологію AMP (Accelerated Mobile Pages) для прискорення завантаження мобільних сторінок.
• Користувацький досвід (UX). Позитивний досвід взаємодії користувачів з платформою безпосередньо впливає на конверсію і лояльність до бренду. Важливо забезпечити інтуїтивно зрозумілу структуру, просту навігацію, зручний пошук і фільтрацію товарів, наявність докладних описів і якісних фото.
• Швидкість завантаження сторінок. За даними Google, при збільшенні часу завантаження з 1 до 3 секунд ймовірність відмови зростає на 32%. Оптимізація зображень, мініфікація коду, використання CDN і кешування допоможуть прискорити роботу сайту.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перша леді Олена Зеленська приїздила з робочим візитом до Волині. Там вона відвідала музей сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку, де відбувся День спільнодії “СенсоТека” в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”. Одну з локацій представив мистецький простір “Рукодвійки”, яким керують переселенки з Донеччини — Аліна Андрєєва з Часів Яру та Олена Ярошук з Маріупольського району.

Як пройшов захід, редакції Бахмут IN.UA розповіла Аліна Андрєєва.

Візит Олени Зеленської у Волинську область

15 травня в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку відбувся День спільнодії “СенсоТека” в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?”. Захід відвідала перша леді Олена Зеленська.

Метою заходу було надання ментальної підтримки через мистецтво, спілкування та спільну діяльність. Для цього в музеї зібрали багато творчих локацій, де проводились різноманітні майстер-класи.

До створення однієї з локацій долучились переселенки Аліна Андрєєва з Часів Яру та Олена Ярошук з Маріупольського району, які створили в Луцьку мистецький простір “Рукодвійки”. Разом з благодійним фондом “Робимо добро дітям” вони організували “простір обіймів”, а також проводили майстер-класи з мандалотерапії і виготовленння ляльок-мотанок.

“Ці активності сприяли радості творчості та зміцненню зв’язків між учасниками. Луцька “СенсоТека” ще раз довела: навіть у складні часи підтримка, творчість і спільнота є надійними опорами”, — зазначила Аліна Андрєєва.

Окрім цього, в музеї були доступні майстер-класи з гончарства, малювання, кулінарії, каністерапії, а також працював куточок читання. Завдяки цьому територія волинського музею перетворилася на простір обіймів, ігор і антистресову зону для тих, хто шукає ментальної підтримки.

Раніше редакція розповідала історію Аліни Андрєєвої. Про її життя до війни, створення театру моди в Часів Ярі та нове життя в Луцьку читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

• “Життя йде, а ми сидимо?”: як троє бахмутянок на Полтавщині будують усе з нуля
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• У Києві відбудеться забіг на підтримку ВПО: як долучитися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олена Хатмулліна — підприємиця з міста Костянтинівка Донецької області. Тут вона мала власний бізнес з чотирма напрямками виробництва. Через війну жінка евакуювалась на Тернопільщину, куди перевезла й виробничі потужності. В новій громаді підприємиця започаткувала власну справу — виготовлення сублімованої їжі.

Про свій переїзд, відкриття нової справи і плани на майбутнє Олена Хатмулліна розповіла редакції Бахмут IN.UA.

Життя до війни і евакуація на Тернопільщину

Олена Хатмулліна родом з Костянтинівки. Тут вона займалася підприємництвом за різними виробничими напрямками: санітарно-гігієнічна продукція, миючі засоби, виготовлення мікрозелені та сублімованих овочів і фруктів.

Початок повномасштабного вторгнення не змусив жінку опустити руки і вона відкрила ще один напрямок роботи — перепелину ферму. Та коли безпекова ситуація почала погіршуватись, вона вирішила евакуюватись і вивезти виробничі потужності.

“Коли почалась повномасштабна війна, ми ще довго продовжували працювати на Донеччині. Я ще й започаткувала там невеличку перепелину ферму, тому що співробітники залишались і треба було якось їх підтримувати. Наприкінці 2022 року я вирішила евакуюватись, виїхала у Тернопільську область, місто Шумськ. З собою я забрала деяке обладнання, але остаточно ми релокувалися в жовтні 2024 року. Таке рішення ухвалила, коли остаточно зрозуміла, що навряд чи ми найближчим часом повернемось, і в Костянтинівці стало досить небезпечно”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Більшість робіт з релокації бізнесу підприємиця робила власним коштом.

Початок власної справи у новій громаді

Евакуювавшись на Тернопільщину, підприємиця змінила напрямок роботи, адже змінилась місцевість для роботи. Тому жінка вирішила шукати нові можливості для започаткування власної справи.

“Відновити власну справу і ті напрямки, які були раніше, мені не вдалося, тому що, на жаль, те, що було перспективно в нашому регіоні, нікому не потрібно тут, у західній частині України. В цих регіонів різний виробничий потенціал. Коли я все порахувала, то побачила, що просто немає сенсу відновлювати, краще і простіше започаткувати щось нове. Я почала шукати “родзинку” тут, у Тернопільській області. Шумськ — це маленьке містечко, і поблизу є багато сіл. Тому тут переважає сільське господарство, люди вирощують овочі і фрукти. Тому я подумала, що треба щось на цьому робити, тому що іншої промислової переваги я не бачила. Це було єдине, на що я могла опиратись”, — розповідає підприємиця.

Маючи деяке обладнання для сублімації овочів і фруктів, Олена Хатмулліна вирішила запустити виробництво сублімованої їжі. Але не просто фруктів чи овочів, а вже готових страв. Мотивацію жінці дав її брат-військовий, який розповів про потребу у швидкій гарячій їжі.

“Мій брат — військовий. І він постійно казав: “Придумай щось таке, щоб можна було швидко готувати, і щоб воно було смачне, як вдома, щоб можна було їсти військовим”. Так я почала експериментувати, а побратими з підрозділу мого брата стали моїми дегустаторами. Отак у мене і виник перший напрямок, який започаткувала вже на новому місці — це сублімована їжа швидкого приготування.

Цілий рік я працювала над цим напрямком. Коли я зрозуміла, саму технологію як воно має робитись і як готуватись, коли відточила всі страви, то потім почала робити документи, технічні умови, лабораторні випробування на безпечність харчових продуктів. Щоб мій продукт був безпечний. Потім я залучала грантові кошти, за які я придбала велике обладнання, що дозволило виготовляти цю продукцію в більшому об’ємі”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Робота над продуктом тривала майже рік, і в березні 2024 року його випустили в широке виробництво. Велику увагу приділили питанню безпеки продукції і лабораторним дослідженням.

“Робота над цим продуктом тривала майже рік, тому що це харчові продукти і їх потрібно було тестувати. Найважливішим було протестувати термін зберігання, щоб страви не псувалися і залишались якісними. Потім проводили лабораторні дослідження на макро- і мікробіологію, це теж був серйозний процес. І вже на початку 2024 року ми запустили інтернет-магазин і продаж через соцмережі”, — розповідає Олена Хатмулліна.

Допомогу в розвитку бізнесу надала і Шумська громада. У 2023-2024 роках Олена Хатмулліна орендувала кухню у приватному кафе. Та коли виробництво почало розширюватись, на кухні не вистачало місця. До того ж приміщення виставили на продаж і в підприємиці не було гарантій, що вона зможе там лишитись.

Тоді пані Олена звернулась за допомогою в міськраду, де їй допомогли. Жінці надали в оренду кухню в закритому сільському дитсадку. В січні 2025 року підприємство переїхало туди і облаштувало кухню за стандартами.

Тренд на здорову їжу

Наразі в асортименті бренду “Пожива” є 22 страви швидкого приготування. Це перші та другі страви і лінійка веганського меню. Власниця бізнесу розповідає, що її клієнтами є переважно мандрівники та офісні працівники. Також ця продукція популярна серед військових. Їм надають знижку на придбання страв.

“Переважно це люди, які ведуть активний спосіб життя, живуть у великих містах, люди, які багато їздять у відрядження чи подорожують. Тобто ті, в яких немає часу готувати їжу. Також це офісні працівники з великих міст, які витрачають багато часу на дорогу до роботи і не хочуть витрачати багато часу для приготування їжі вдома. Також це одинокі чоловіки або жінки, які не хочуть готувати. І, звісно, військові. Для них у нас діє 20% знижки на всі страви”, — розповідає підприємиця.

Наразі мета Олени Хатмулліної — зруйнувати стереотип про те, що швидка їжа це некорисно. Навпаки, сублімовані страви підтримують тренд на здорове харчування. Їх можна вживати і дітям до року.

“Сублюмована їжа — це напрямок здорового харчування, який я популяризую. Вона не містить ні консервантів, ні хімічних домішок, ні ГМО. Тут повністю природні компоненти, так, як ви готуєте вдома. Просто вона висушена в особливий спосіб за допомогою вакууму. Зі страв випаровується волога, і коли ви додаєте окріп, вона повністю відновлює свою структуру і смакові якості. Сам спосіб приготування і метод сублімації дозволяє залишати 95% корисних речовин у страві. Наразі в суспільстві панує стереотип, що швидка їжа — це некорисна їжа. Тому ми зараз ламаємо думки, які були зацементовані роками, що швидке харчування порівнюють з “мівіною” і що це дуже небезпечно для здоров’я”, — каже Олена Хатмулліна.

Окрім готових страв, пані Олена виготовляє ще й корисні смаколики — пастилу. А в майбутньому також планує запустити лінійку дієтичного харчування на основі перепелиних продуктів.

“З Костянтинівки ми забрали обладнання з перепелиної ферми, а також закупили нове за грантові кошти. Завдяки цьому в лютому 2025 року я запустила невеличку перепелину ферму на півтори тисячі перепілок. Зараз я маю на мети популяризувати перепелині продукти, тому що, як я помітила, в західних регіонах вони не такі популярні, як були у нас на сході”, — поділилась планами підприємиця.

Читайте також:

• “Життя йде, а ми сидимо?”: як троє бахмутянок на Полтавщині будують усе з нуля
• Створила театр моди на Донеччині, а нині підтримує переселенок у Луцьку: історія Аліни Андрєєвої з Часів Яру
• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!