Кабінет Міністрів України розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування. Відповідні зміни Уряд прийняв минулої п’ятниці, 2 червня.

Про це повідомила співзасновниця громадської організації «Razom for Ukraine», засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович.

«Міністерство Фінансів прославилось своїми коментарями про роботу волонтерів і запити від військових, але після зустрічі з міністром Сергій Марченко все реально почало рухатись дуже швидко. Сьогодні Кабмін проголосував зміни до постанови 112 і розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування», — написала волонтерка.

Мова йде про Постанову КМУ №112 від 24 жовтня 2016 року «Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб»

Засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович із дронами для ЗСУ. Фото: Facebook

За її словами, наразі перелік документу далеко не повний, але чиновники обіцяють розробити процедуру швидкого внесення змін і виділити спецпредставника від Уряду для волонтерів.

Оновлений список товарів і послуг

Перелік, що додали до Постанови КМУ №112:

• Брезенти, навіси й тенти, вітрила для човнів, дощок для віндсерфінгу чи наземних вітрильних апаратів, намети та спорядження для кемпінгів (зокрема надувні матраци).
• Мотузки, канати, шпагат і сіткове полотно, крім відходів.
• Полотно сіткове плетене, зі шпагату, мотузок або канатів; сітки готові з текстильних матеріалів; вироби з пряжі, стрічкових ниток, н. в. і. у.
• Зброя бойова, крім револьверів, пістолетів, мечів і подібної зброї.
• Тканина, решітки, сітки та огорожі із залізного, сталевого чи мідного дроту; лист просічно-витяжний із заліза, сталі чи міді.
• Комп’ютери, електронні й оптичні вироби.
• Складники та плати електронні.
• Плати електронні з умонтованими складниками.
• Апаратура зв’язку.
• Апарати для передавання та приймання звуку, зображення чи іншої інформації, зокрема апаратура для обміну інформацією мережею проводового чи безпроводового зв’язку (наприклад, локальною чи глобальною мережею), інші, ніж апарати для передавання чи приймання підтипу 26.20.16-40.00 та підкатегорій 20.40.11, 20.40.12, 20.40.20, 20.40.34, 26.20.17, 26.20.18, 26.30.11, 26.30.12, 26.30.13, 26.40.33, 26.70.13, 28.23.21, 28.23.22.
• Антени та антенні відбивачі будь-якого типу й частини до них; частини радіо- та телепередавальної апаратури та телевізійних камер.
• Апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення.
• Устатковання вимірювальне, випробовувальне та навігаційне.
• Прилади радіонавігаційні (зокрема радіомаяки, радіобуї, приймачі, радіокомпаси з кількома антенами чи зі спрямованою рамковою антеною).
• Прожектори.
• Машини й апаратура електричні спеціалізовані.
• Послуги супутникового зв’язку.
• Продукція сільського господарства, мисливства і пов’язані з цим послуг.
• Продукція лісового господарства, лісозаготівлі та послуги, пов’язані з лісництвом.
• Риба жива.
• Риба свіжа чи охолоджена, морська, нерозведена.
• Вироби тютюнові крім відходів.
• Паливо рідинне та газ; оливи мастильні.
• Бензин моторний (газолін), зокрема авіаційний бензин.
• Провітаміни, вітаміни й гормони; глікозиди та алкалоїди рослинного походження та їхні похідні; антибіотики.
• Гормони, похідні цих речовин; інші стероїди, що їх використовують переважно як гормони.
• Антибіотики.
• Препарати фармацевтичні.
• Матеріали перев’язувальні клейкі, кетгут і подібні матеріали; аптечки першої допомоги.
• Двері, вікна й рами до них і пороги до дверей металеві.
• Машини та устатковання загальної призначеності, Машини та устатковання загальної призначеності, інші.
• Устатковання електричне та побутові прилади.
• Машини та устатковання, н. в. і. у.
• Засоби транспортні моторні (крім мотоциклів), причепи та напівпричепи.
• Меблі.
• Інструменти і приладдя медичні та стоматологічні.
• Ремонтування металевих виробів, машин і устатковання.
• Послуги стаціонарних закладів медико-соціального доглядання.
• Безпілотні літальні апарати.
• Парашути для безпілотних літальних апаратів.
• Апаратура зв’язку для безпілотних систем.
• Відеокамери записувальні та інша відеозаписувальна й відеовідтворювальна апаратура для безпілотних систем.
• Лінзи та об’єкти камер для безпілотних систем.
• Камери цифрові для безпілотних систем.
• Прилади оптичні, їх частини для безпілотних систем.
• Прилади навігаційні для безпілотних систем.
• Радіоапаратура дистанційного керування для безпілотних систем.
• Двигуни для безпілотних систем.
• Перетворювачі статичні (модуль живлення для зниження напруги).
• Батареї та акумулятори для безпілотних систем.
• Двигуни внутрішнього згорання для безпілотних систем.
• Частини двигунів для безпілотних систем.
• Двигуни до морських суден для безпілотних плавучих комплексів.
• Частини безпілотних літальних апаратів в тому числі пропелери, гвинти-носії і шасі
• Роботи субпідрядні, як частина виробництва безпілотних літальних апаратів.
• Установки силові та двигуни для безпілотних літальних комплексів літальних комплексів.
• Частини авіаційних двигунів для безпілотних літальних апаратів.
• Ремонтування та технічне обслуговування безпілотних літальних апаратів.

Також Любов Шипович розповіла, що спільно з іншими волонтерами, працює над законопроєктом, який би скасував потребу списків і зафіксував дату 24 лютого 2022 року, щоб унеможливити спекуляції, з якої дати не оподатковувати збори.

Що передувало?

До слова, 30 травня засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович оприлюднила допис, у якому повідомила, що Міністерство фінансів планує оподатковувати 19,5% «прибутків» від волонтерських зборів.

Після розголосу в різних ЗМІ, 1 червня, міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що жодних податків на ті товари, які передають на потреби ЗСУ, сплачувати не потрібно.

«Хочу запевнити, що жодних податків з тих товарів, які передаються ЗСУ, сплачувати не потрібно. Це діюча норма Податкового кодексу. Тут не може бути жодних інших тлумачень. Наголошую, ті волонтери, хто офіційно ведуть свою діяльність для допомоги армії — не сплачує жодних податків!», — додав міністр.

Читайте також: В Україні запустили нову програму з оздоровлення та відпочинку дітей: як долучитися?  

Фото: aggeek.net

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Житлова субсидія на опалювальний сезон надається на період з 1 жовтня до 30 квітня. Частині отримувачів виплату перерахують автоматично, проте деяким категоріям потрібно звертатися за її призначенням окремо.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кому допомогу перерахують автоматично

Автоматичний перерахунок проводять для людей, які вже отримували житлову субсидію в неопалювальному сезоні. Також виплату автоматично продовжать тим громадянам, які мали призначену “нульову” субсидію.

Звернутися за призначенням допомоги потрібно у випадках, якщо субсидія призначається вперше, або якщо раніше у її призначенні відмовили. Заяву також необхідно подати, якщо змінився склад домогосподарства, соціальний стан або інші обставини, що впливають на призначення допомоги.

Окремо звернутися за субсидією потрібно певним категоріям громадян, якщо вони не подавали документи після 1 травня поточного року. Зокрема, це стосується:

• домогосподарств, де фактично проживає менше людей, ніж зареєстровано;
• ВПО, які отримують субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
• громадян, які орендують житло та самостійно сплачують за житлово-комунальні послуги.

Як можна подати документи

Людям, які не встигли або не мали можливості звернутися за субсидією протягом неопалювального сезону, необхідно подати заяву для її призначення на осінньо-зимовий період.

Звернутися для оформлення документів можна кількома способами:

• особисто до органів Пенсійного фонду України;
• поштою;
• в електронній формі;
• через уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Читайте також:

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які планують поїздки за кордон, можуть оформити закордонний паспорт за стандартною або пришвидшеною процедурою.

Як це зробити, куди звертатися, які документи потрібні та скільки коштуватиме послуга у 2026 році — пояснює редакція Бахмут IN.UA.

Куди звертатися для оформлення закордонного паспорта

Подати заяву на виготовлення закордонного паспорта можна у кількох установах:

• у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• у будь-якому підрозділі Державної міграційної служби (ДМС);
• у центрах обслуговування “Паспортний сервіс” від ДП “Документ”.

Громадяни України, які наразі перебувають за кордоном, можуть звернутися для оформлення документа до найближчого українського консульства або посольства.

Які документи необхідні

Для подання заяви-анкети необхідно підготувати такий пакет документів:

• паспорт громадянина України (для дітей до 14 років — свідоцтво про народження);
• індивідуальний податковий номер (ІПН);
• усі раніше видані закордонні паспорти, зокрема ті, що вже недійсні (за наявності);
• проїзні документи дитини (якщо є);
• за необхідності — заяву про втрату попереднього закордонного паспорта (в довільній формі) або виписку з ЄРДР від поліції у разі його викрадення.

Громадяни від 16 років заповнюють заявку самостійно. Для дітей віком 12–15 років документи подають батьки або опікуни, проте особиста присутність дитини є обов’язковою для сканування відбитків пальців. Для дітей до 12 років особиста присутність не вимагається — батьки можуть подати заяву за наявності кольорової фотокартки дитини розміром 10х15 см.

Вартість та терміни виготовлення у 2026 році

Ціна оформлення закордонного паспорта залежить від обраної установи та терміновості.

У ЦНАПах та підрозділах ДМС:

• 1147 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 1787 гривень — за прискорене оформлення до 3 або 7 робочих днів.

У сервісах ДП “Документ” (послуги коштують дорожче):

• 1 797 гривень — за виготовлення до 20 робочих днів;
• 2 437 гривень — за прискорене оформлення до 7 робочих днів.

Виняткові випадки швидкого виготовлення (до 3 робочих днів):

• терміновий виїзд за кордон на лікування;
• супровід тяжкохворого;
• смерть родича, який проживав за кордоном.

У разі виїзду на постійне місце проживання (ПМП) термін розгляду становить до 90 днів, а для усиновленої іноземцями дитини — до 10 робочих днів. Перевірити стан оформлення документа можна онлайн на офіційному сайті ДМС України.

Термін дії закордонного паспорта

Паспорт, виданий дітям, залишається дійсним протягом 4 років. Для громадян віком від 16 років термін дії документа становить 10 років.

Законодавство дозволяє повнолітнім українцям мати одночасно два чинні закордонні паспорти. Це зручно для тих, хто часто подорожує і має необхідність завчасно подавати документи на візи. Для оформлення другого паспорта потрібно додати до заяви відповідне обґрунтування.

Читайте також:

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!