Кабінет Міністрів України розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування. Відповідні зміни Уряд прийняв минулої п’ятниці, 2 червня.

Про це повідомила співзасновниця громадської організації «Razom for Ukraine», засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович.

«Міністерство Фінансів прославилось своїми коментарями про роботу волонтерів і запити від військових, але після зустрічі з міністром Сергій Марченко все реально почало рухатись дуже швидко. Сьогодні Кабмін проголосував зміни до постанови 112 і розширив список товарів, на які волонтери можуть збирати кошти без оподаткування», — написала волонтерка.

Мова йде про Постанову КМУ №112 від 24 жовтня 2016 року «Про затвердження переліку засобів, товарів (робіт, послуг), сума (вартість) благодійної допомоги для закупівлі або у вигляді яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб»

Засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович із дронами для ЗСУ. Фото: Facebook

За її словами, наразі перелік документу далеко не повний, але чиновники обіцяють розробити процедуру швидкого внесення змін і виділити спецпредставника від Уряду для волонтерів.

Оновлений список товарів і послуг

Перелік, що додали до Постанови КМУ №112:

• Брезенти, навіси й тенти, вітрила для човнів, дощок для віндсерфінгу чи наземних вітрильних апаратів, намети та спорядження для кемпінгів (зокрема надувні матраци).
• Мотузки, канати, шпагат і сіткове полотно, крім відходів.
• Полотно сіткове плетене, зі шпагату, мотузок або канатів; сітки готові з текстильних матеріалів; вироби з пряжі, стрічкових ниток, н. в. і. у.
• Зброя бойова, крім револьверів, пістолетів, мечів і подібної зброї.
• Тканина, решітки, сітки та огорожі із залізного, сталевого чи мідного дроту; лист просічно-витяжний із заліза, сталі чи міді.
• Комп’ютери, електронні й оптичні вироби.
• Складники та плати електронні.
• Плати електронні з умонтованими складниками.
• Апаратура зв’язку.
• Апарати для передавання та приймання звуку, зображення чи іншої інформації, зокрема апаратура для обміну інформацією мережею проводового чи безпроводового зв’язку (наприклад, локальною чи глобальною мережею), інші, ніж апарати для передавання чи приймання підтипу 26.20.16-40.00 та підкатегорій 20.40.11, 20.40.12, 20.40.20, 20.40.34, 26.20.17, 26.20.18, 26.30.11, 26.30.12, 26.30.13, 26.40.33, 26.70.13, 28.23.21, 28.23.22.
• Антени та антенні відбивачі будь-якого типу й частини до них; частини радіо- та телепередавальної апаратури та телевізійних камер.
• Апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення.
• Устатковання вимірювальне, випробовувальне та навігаційне.
• Прилади радіонавігаційні (зокрема радіомаяки, радіобуї, приймачі, радіокомпаси з кількома антенами чи зі спрямованою рамковою антеною).
• Прожектори.
• Машини й апаратура електричні спеціалізовані.
• Послуги супутникового зв’язку.
• Продукція сільського господарства, мисливства і пов’язані з цим послуг.
• Продукція лісового господарства, лісозаготівлі та послуги, пов’язані з лісництвом.
• Риба жива.
• Риба свіжа чи охолоджена, морська, нерозведена.
• Вироби тютюнові крім відходів.
• Паливо рідинне та газ; оливи мастильні.
• Бензин моторний (газолін), зокрема авіаційний бензин.
• Провітаміни, вітаміни й гормони; глікозиди та алкалоїди рослинного походження та їхні похідні; антибіотики.
• Гормони, похідні цих речовин; інші стероїди, що їх використовують переважно як гормони.
• Антибіотики.
• Препарати фармацевтичні.
• Матеріали перев’язувальні клейкі, кетгут і подібні матеріали; аптечки першої допомоги.
• Двері, вікна й рами до них і пороги до дверей металеві.
• Машини та устатковання загальної призначеності, Машини та устатковання загальної призначеності, інші.
• Устатковання електричне та побутові прилади.
• Машини та устатковання, н. в. і. у.
• Засоби транспортні моторні (крім мотоциклів), причепи та напівпричепи.
• Меблі.
• Інструменти і приладдя медичні та стоматологічні.
• Ремонтування металевих виробів, машин і устатковання.
• Послуги стаціонарних закладів медико-соціального доглядання.
• Безпілотні літальні апарати.
• Парашути для безпілотних літальних апаратів.
• Апаратура зв’язку для безпілотних систем.
• Відеокамери записувальні та інша відеозаписувальна й відеовідтворювальна апаратура для безпілотних систем.
• Лінзи та об’єкти камер для безпілотних систем.
• Камери цифрові для безпілотних систем.
• Прилади оптичні, їх частини для безпілотних систем.
• Прилади навігаційні для безпілотних систем.
• Радіоапаратура дистанційного керування для безпілотних систем.
• Двигуни для безпілотних систем.
• Перетворювачі статичні (модуль живлення для зниження напруги).
• Батареї та акумулятори для безпілотних систем.
• Двигуни внутрішнього згорання для безпілотних систем.
• Частини двигунів для безпілотних систем.
• Двигуни до морських суден для безпілотних плавучих комплексів.
• Частини безпілотних літальних апаратів в тому числі пропелери, гвинти-носії і шасі
• Роботи субпідрядні, як частина виробництва безпілотних літальних апаратів.
• Установки силові та двигуни для безпілотних літальних комплексів літальних комплексів.
• Частини авіаційних двигунів для безпілотних літальних апаратів.
• Ремонтування та технічне обслуговування безпілотних літальних апаратів.

Також Любов Шипович розповіла, що спільно з іншими волонтерами, працює над законопроєктом, який би скасував потребу списків і зафіксував дату 24 лютого 2022 року, щоб унеможливити спекуляції, з якої дати не оподатковувати збори.

Що передувало?

До слова, 30 травня засновниця благодійного фонду «Dignitas» Любов Шипович оприлюднила допис, у якому повідомила, що Міністерство фінансів планує оподатковувати 19,5% «прибутків» від волонтерських зборів.

Після розголосу в різних ЗМІ, 1 червня, міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що жодних податків на ті товари, які передають на потреби ЗСУ, сплачувати не потрібно.

«Хочу запевнити, що жодних податків з тих товарів, які передаються ЗСУ, сплачувати не потрібно. Це діюча норма Податкового кодексу. Тут не може бути жодних інших тлумачень. Наголошую, ті волонтери, хто офіційно ведуть свою діяльність для допомоги армії — не сплачує жодних податків!», — додав міністр.

Читайте також: В Україні запустили нову програму з оздоровлення та відпочинку дітей: як долучитися?  

Фото: aggeek.net

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Після березневого перерахунку пенсій частина українців так і не побачила відчутного зростання своїх виплат. Причини відсутності надбавок у кожному випадку є індивідуальними, адже механізм нарахування залежить від багатьох факторів.

Детальніше про це розповіли в Пенсійному фонді України.

Хто повністю залишився без індексації у 2026 році

Без березневого підвищення залишилися насамперед ті громадяни, яким пенсійні виплати були призначені вже у 2026 році. За інформацією Пенсійного фонду України, індексація від 1 березня не застосовується до цієї категорії. Уряд поширив дію перерахунку виключно на ті виплати, що були офіційно оформлені до 31 грудня 2025 року включно.

Саме через це частина новоспечених пенсіонерів не отримала жодної доплати, хоча індексація формально пройшла по всій країні. Логіка держави полягає у тому, що пенсії, призначені у 2026 році, обчислюються з урахуванням найактуальніших економічних параметрів, тоді як індексація покликана “осучаснювати” лише старіші виплати.

Як рік виходу на пенсію впливає на розмір надбавки

Ще однією причиною того, що надбавка виявилася непомітною або значно меншою за очікувану, є різниця у коефіцієнтах перерахунку. Основний коефіцієнт індексації у 2026 році становить 1,121, проте його застосували далеко не до всіх пенсійних справ.

Діє чітке правило: що “свіжішою” є пенсія, то меншим буде відсоток її підвищення. Для виплат, призначених у період з 2021 по 2025 роки, уряд встановив занижені коефіцієнти:

• для пенсій 2025 року застосовують коефіцієнт 1,024;
• для виплат 2024 року — 1,036;
• для пенсій 2023 року — 1,048;
• для пенсій 2021-2022 років — 1,061.

Через таку градацію частина людей формально потрапила під цьогорічну індексацію, але фактично отримала на руки мінімальні суми доплат.

Суть механізму осучаснення пенсій

Головна мета перерахунку полягає в оновленні показника середньої заробітної плати, який закладається у формулу розрахунку кожної пенсії. У 2026 році цей базовий показник збільшили на основний коефіцієнт 1,121. Тепер він становить 9 992,40 гривні.

Такий механізм дозволяє підтягувати раніше призначені виплати до сучасних економічних реалій. Однак він не гарантує однакового приросту для всіх. Кінцевий результат завжди залежатиме від року виходу людини на заслужений відпочинок, виду самої виплати та індивідуальних параметрів її страхової справи.

Якими є мінімальні пенсійні стандарти

У квітні 2026 року базовий мінімальний розмір пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зафіксовано на рівні 2 595 гривень. Це загальна мінімальна межа для відповідної категорії отримувачів.

Водночас для непрацюючих громадян віком від 65 років, які повністю виконали вимоги щодо страхового стажу, діє вищий гарантований державний стандарт. Згідно із законом, який прив’язує цей мінімум до 40% від розміру мінімальної заробітної плати, пенсійна виплата для таких осіб не може бути меншою за 3 458,80 гривні.

Читайте також:

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні відбулося розширене засідання експертної ради з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. Головною темою обговорення стала організація цьогорічної вступної кампанії для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій (ТОТ). У 2025 році кількість вступників з тимчасово окупованих територій зменшилася майже на 17% порівняно з 2024 роком.

Редакція видання Бахмут IN.UA детально проаналізувала хід дискусії та зібрала ключові проблеми, через які механізм вступу для дітей з ТОТ досі працює зі збоями.

Примітка. Захід, у якому взяли участь Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, представники Міністерства освіти і науки України (МОН), Міністерства соціальної політики, лідери громадських організацій та керівники переміщених університетів, виявив глибоку кризу в державній політиці щодо молоді з окупації. 

Тривожна статистика: Україна втрачає молодь

Відкриваючи засідання, Омбудсман Дмитро Лубінець навів статистику, яка свідчить про системну проблему та поступову втрату зв’язку з молоддю, яка залишається на окупованих територіях.

“Якщо у 2024 році з ТОТ переїхали і вступили до українських закладів освіти 11 325 осіб, то у 2025 році вступило 9 418 осіб. Тобто тенденція є до зменшення кількості. І, на мій погляд, це є тривожний сигнал“, — наголосив Уповноважений з прав людини.

Окрім очевидних зовнішніх причин, таких як посилення російської пропаганди, блокування доступу до українських сайтів та максимальне ускладнення фізичного виїзду за межі ТОТ, існують і серйозні внутрішні проблеми. За словами Лубінця, держава за 12 років війни так і не побудувала системної роботи зі створення єдиного алгоритму вступу.

“Уявіть собі, дитина на ТОТ, яка хоче вступити в український виш. От на сьогодні у нас вже 10 березня, а у нас ще досі немає правил цьогорічної вступної кампанії“, — підкреслив Омбудсман, додавши, що ця ситуація повторюється з року в рік.

Позиція МОН: чому затримуються правила вступу?

Міністерство освіти і науки на засіданні представляв державний експерт Андрій Охрімовський. Низький рівень представництва профільного міністерства (замість міністра чи його заступників) викликав обурення Уповноваженого.

Пояснюючи затримку із затвердженням правил вступу, представник МОН зіслався на законодавчі та процедурні перепони. Відповідно до базового Закону “Про вищу освіту”, умови прийому мають затверджуватися до 15 жовтня. Проте цей закон передбачає проведення паперового ЗНО, що в умовах війни є неможливим через безпекові ризики. Тому щороку Верховна Рада приймає спеціальний перехідний закон, який дозволяє проводити Національний мультипредметний тест (НМТ).

За словами Андрія Охрімовського, МОН вчасно подало свої пропозиції народним депутатам, однак законопроєкт був зареєстрований лише у серпні 2025 року, прийнятий 3 грудня, а набув чинності тільки 25 грудня 2025 року.

“Таким чином, Міністерство освіти і науки набуло повноваження розробляти порядок прийому на 2026 рік, починаючи лише з цього моменту“, — зазначив експерт. Наразі готовий документ проходить процедуру державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, і до моменту її завершення офіційних правил не існує.

Інформаційний вакуум для абітурієнтів з ТОТ

Відсутність офіційно затверджених правил у березні створює інформаційний вакуум. Громадські організації, які традиційно беруть на себе левову частку роботи з консультування вступників з окупації, опинилися із зав’язаними руками, каже Валентина Потапова, представниця правозахисної організації “Альменда”.

Вона зазначила: “Сьогодні в нас 10 березня, і громадські організації знають, що буде в тих правилах вступу… Але ми не маємо права зараз запустити інформаційну кампанію, бо ми не бачили того документа на сайті Верховної Ради із позначкою “чинний”. До нас звертаються щодня майбутні вступники… Але ми не можемо їх консультувати, бо консультація може не відповідати дійсності“.

Правозахисники наголошують, що родини на ТОТ ухвалюють рішення про вступ та виїзд набагато раніше, ніж діти на підконтрольній території — як правило, крайнім терміном є лютий. Невизначеність змушує багатьох відмовлятися від планів навчатися в Україні.

Нова програма підготовки: порятунок чи “потьомкінські дєрєвні”?

Щоб підтримати абітурієнтів, які перемістилися з ТОТ після 1 жовтня, дати закриття освітніх центрів “Донбас-Україна”, уряд 10 грудня 2025 року ухвалив постанову про експериментальний проєкт “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”).

За словами представника МОН, ця програма дозволяє молоді з ТОТ:

• безкоштовно навчатися від 3 до 6 місяців на підготовчих відділеннях університетів (вивчення української мови, історії України, математики та предмета на вибір для складання НМТ);
• безкоштовно проживати у гуртожитку закладу вищої освіти.
• отримувати “споживчу допомогу” у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (близько 3 328 гривень на місяць).

Однак ця ініціатива зазнала критики з боку громадськості. Зокрема, через відсутність масової кампанії про неї — інформаційна кампанія була зведена до розсилки рекомендацій університетам щодо розміщення банерів на їхніх сайтах. Також фінансова складова у ній виглядає нереалістичною. Зазначимо, що за програмою “Відкритий шлях до вищої освіти” (так званий “нульовий курс”) учасникам, які переїхали з ТОТ, пропонують 3 328 гривень на час підготовчих курсів до вступу.

“Яка сума компенсується людині, яка перемістилася з ТОТ, в якої немає грошей для того, щоб поїсти? Тобто ця людина повинна не працювати, бути на підготовчих курсах вдень офлайн і жити на 3 328 гривень? Це неможливо“, — обурилася Валентина Потапова.

Крім того, учасники засідання повідомили у чаті, що деякі провідні університети (наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та Київський політехнічний інститут (КПІ)) виставили за ці курси (ред. які мали бути безкоштовними) прайси у розмірі 17–27 тисяч гривень.

Паперова стіна: проблема з ІПН та розподілом квот

Ще однією перепоною для дітей з окупації є бюрократія. Реєстрація на НМТ у 2026 році триває з 5 березня по 2 квітня. Для цього абітурієнтам необхідний індивідуальний податковий номер (ІПН), якого в дітей на ТОТ немає. Отримати його можна лише особисто на підконтрольній території.

Виїзд з окупації через територію РФ та Білорусь наразі коштує від 400 до 600 доларів (від 17 000 до 26 000 гривень), а виготовлення російського біометричного паспорта, без якого виїхати неможливо, обходиться у 6 тисяч рублів (3 300 гривень). Вимагати від родин таких витрат лише заради отримання довідки для реєстрації на тест — означає свідомо відрізати їх від української освіти, кажуть активісти.

Шлях з окупації: як ГО “Плурітон” допомагає українцям повернутися додому

Також представники “Донбас СОС” підняли проблему “Квоти 2”. Наразі вона об’єднує як вступників з ТОТ, так і дітей з територій активних бойових дій (які фізично перебувають на підконтрольній території та мають доступ до українських шкіл). Громадськість вимагає розділити ці категорії, щоб держава могла адресно підтримувати саме тих, хто вирвався з окупації, та вести чітку статистику. У МОН відповіли, що Закон “Про вищу освіту” дозволяє існування лише двох квот, а бюджетні місця фіксуються Мінфіном ще до 15 березня, тому змінити цей механізм міністерство самостійно не може.

Університети-переселенці

На заході також був представник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля — закладу, який через війну двічі втрачав свої стіни.

Він наголосив, що кожен студент, якого вдається витягти з окупації, — “це перемога України у війні за уми”. За 10 років роботи програми “Донбас-Україна” через цей університет пройшли 2 866 студентів з ТОТ.

“Це мінус 2 866 гвинтиків, якби вони залишилися на тій території для пропагандистської машини, і плюс 2866 свідомих громадян України, яких ми навчаємо, які стануть потім відбудовувати наші окуповані території“, — зазначив освітянин. Він закликав винести проблему інформаційної боротьби за молодь на рівень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), оскільки зусиль лише освітніх закладів вже недостатньо.

Підсумок Омбудсмана

Підбиваючи підсумки засідання, Дмитро Лубінець зазначив про проблему у глобальному баченні освіти для дітей з ТОТ.

“Я побачив, що у міністерстві, яке відповідальне за розробку політики… взагалі немає глобального бачення, як ми боремося за наших дітей на тимчасово окупованих територіях. Для уряду, для МОН не стоїть питання, яка кількість дітей виїжджає. Стоїть питання формальності: “Ми зробили все, що хотіли, а далі це вже не до нас“, — заявив він.

Омбудсман також розкритував перекладання відповідальності між відомствами (МОН, Мінфін, Мінюст) і висунув пропозицію для вирішення проблеми:

“За кордоном, куди виїжджають українські діти… їх просто беруть, приймають, дають гранти, і вони починають розвивати інші держави. А Україна досі розмірковує, чи треба нам 4 предмети для дітей з ТОТ, чи треба 3, чи знають вони історію. Ви тільки зрозумійте: якщо вони сюди приїхали, вони вже зробили свій вибір на користь України. Їх автоматично треба всіх брати і приймати до українських вишів. Всіх. Без жодних умов”.

Завершилося засідання рішенням сформувати офіційний протокол та направити окремий лист за підписом Уповноваженого безпосередньо на ім’я прем’єр-міністерки України. У документі будуть прописані чіткі рекомендації зі строками виконання для кожного міністерства, щоб змусити урядовий механізм працювати на повернення української молоді додому.

Читайте також:

Як зареєструватися на НМТ-2026: покрокова інструкція через “Дію” та вручну

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!