З 1 квітня 2023 року українці зможуть купляти рецептурні ліки не тільки за паперовим, але й за електронним рецептом. Чи потрібно мати рецепт на всі ліки та, чи продадуть вам рецептурні ліки за е-рецептом, якщо не буде світла?

Міністерство охорони здоров’я пояснило все, що потрібно про е-рецепт

Що таке електронний рецепт?

Електронний рецепт — це аналог паперового рецепта, але в цифровому вигляді. Він створюється лікарем відповідно, зберігається та передається за допомогою електронної системи охорони здоров’я. Завдяки електронному рецепту можна придбати необхідні вам ліки, адже гаджет завжди під рукою.

Е-рецепти почали вводити ще з 2019 року. З серпня 2022 року е-рецепт поширився на антибіотики, а з листопада за е-рецептом відпускають наркотичні препарати, які потрібні для пацієнтів. 

Як отримати електронний рецепт? 

• Запишіться до лікаря
• Прийдіть на прийом
• Лікар на прийомі має переконатися, що номер телефону, який вказаний в декларації актуальний для пацієнта, бо сама на нього прийде рецепт
• Лікар виписує е-рецепт, або дає електронне направлення пацієнта до фахівця, який вже випише е-рецепт
• На номер телефону пацієнта приходить повідомлення із вказаним е-рецептом, який буде потрібно надати в аптеці, щоб придбати рецептурні ліки.

Виписати е-рецепт зможуть лікарі усіх спеціальностей державних, комунальних чи приватних клінік, або ж лікар-ФОП.

Чи діятимуть паперові рецепти з 1 квітня 2023?

МОЗ запевняє, що так, діятимуть. Е-рецепт буде впроваджуватися поступово. якщо в лікарні не буде світла, то лікар, як і раніше, випише вам рецепт на паперовому бланку. 

На які ліки поширюється е-рецепт?

Електронний рецепт пошириться на всі зареєстровані в Україні лікарські засоби, що підлягають відпуску за рецептом лікаря. Важливо, що перелік рецептурних ліків не розширюється, тобто усі ліки, які раніше підлягали відпуску за рецептом лікаря, можна буде отримати зокрема і за електронним рецептом. Для пацієнта це може стати зручнішим варіантом, не потрібно хвилюватися, що можете загубити паперовий рецепт.

Які ліки є рецептурними?

Рецептурні ліки. Фото: МОЗ

Рецептурні ліки – лікарські засоби, які підлягають відпуску виключно за призначенням лікаря та призначаються на спеціальних рецептурних бланках.

Цей перелік може включати зокрема:

• антибіотики;
• протисудомні засоби;
• гормональні препарати (у тому числі й протизаплідні);
• препарати для лікування артеріального тиску, серцевих хвороб;
• деякі антигельмінтні препарати;
• деякі антигістамінні засоби;
• кроворозріджуючі препарати;
• антидепресанти, нейролептики та релаксанти;
• стероїдні лікарські засоби;
• деякі ліки проти болю, кашлю, заспокійливі.

Військові організації зможуть закупляти ліки оптово без рецепта. Фото: «Бахмут. IN.UA».

Чи випише лікар рецепт на конкретну торгову назву ліків?

В Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що Е-рецепт не містить торгових назв препаратів, а лише – діючу речовину. Тобто, пацієнт сам обирає, які ліки йому придбати відштовхуючись від купівельної спроможності.

Чи можна придбати меншу кількість ліків за рецептом, ніж призначив лікар?

Така функція також доступна, пацієнт може погасити електронний рецепт частково, тобто придбати меншу кількість ліків, аніж йому призначив лікар. Наприклад, одноразово погасити рецепт на мінімальну кількість препарату. Водночас не потрібно повторно отримувати рецепт для відпуску залишку ліків.

Що робити з е-рецептом в селах, і якщо у мене немає телефону?

В селах, де є проблеми,  пацієнти зможуть придбати рецептурні ліки за паперовим рецептом від фельдшера. Якщо пацієнт не матиме телефону, то лікар надрукує спеціальну інформаційну пам’ятку з деталями призначення, номером та кодом для погашення рецепта в аптеці.

Е-рецепт на територіях, де ведуться бойові дії

На цих територіях на період дії воєнного стану буде діяти виключення на придбання рецептурних ліків без рецепта лікаря. Це буде діяти тільки в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення активних воєнних дій.

Фото: Пексель

Читайте також: У Броварах працює Бахмутська лікарня, яка надає послуги для дітей з неврологічними захворюваннями

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

На період дії воєнного стану в Україні працюють адаптовані правила призначення допомоги для людей, які втратили роботу. Процедуру отримання статусу безробітного значно спростили, особливо для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Детальніше про те, скільки отримуватимуть громадяни допомоги по безробіттю в 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як оформити статус безробітного у 2026 році

Щоб почати отримувати фінансову підтримку від держави, необхідно офіційно зареєструвати статус безробітного. Зробити це можна кількома шляхами:

• особисто звернутися до найближчого центру зайнятості;
• подати заявку через державний вебпортал електронних послуг “Дія”;
• скористатися мобільним застосунком “Дія”;
• заповнити форму на офіційному сайті Державної служби зайнятості (для цього знадобиться кваліфікований електронний підпис).

Для громадян із зон бойових дій або окупованих територій, які не мають на руках необхідних документів для стандартної реєстрації, передбачена спрощена процедура. Це також стосується вимушених переселенців. Статус безробітного, а разом із ним і виплати, призначаються з першого дня реєстрації за особистою заявою людини.

Умови та тривалість фінансової підтримки

У 2026 році претендувати на стандартну допомогу можуть ті громадяни, чий страховий стаж протягом останнього року (12 місяців) перед реєстрацією становить не менше 7 місяців.

Тривалість нарахування коштів тепер чітко прив’язана до загального трудового стажу людини:

• до 3 років стажу — 180 календарних днів;
• від 3 до 6 років — 210 днів;
• від 6 до 12 років — 240 днів;
• від 12 до 18 років — 270 днів;
• від 18 до 24 років — 300 днів;
• від 24 до 30 років — 330 днів;
• понад 30 років стажу — 360 днів.

Який розмір допомоги встановлено на 2026 рік

З 1 січня 2026 року в Україні зросли ліміти виплат по безробіттю. Базовий мінімальний розмір допомоги підняли до 3 900 гривень (раніше він становив 3 600 гривень). На ці гроші можуть розраховувати:

• застраховані працівники, які не накопичили 7 місяців стажу за останній рік;
• люди, які працювали неповний робочий день або тиждень, через що неможливо вирахувати їхню середню заробітну плату;
• внутрішньо переміщені особи та мешканці окупованих територій, які не мають документів для підтвердження свого стажу.

Також зріс знижений мінімальний розмір — з 1 500 до 1 650 гривень. Таку суму виплачуватимуть молоді без страхового стажу, яка шукає своє перше робоче місце, та працівникам, яких звільнили за порушення трудової дисципліни або втрату довіри.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю у 2026 році встановлено на рівні 8 647 гривень (минулого року цей ліміт складав 8 000 гривень).

Чому виплати можуть припинитися

Якщо гроші перестали надходити на ваш рахунок, це означає, що ви втратили статус безробітного або вичерпали ліміт допомоги. Держава припиняє фінансування у двох основних випадках: якщо людина повністю використала дозволену кількість днів для отримання виплат у межах свого періоду, або ж якщо центр зайнятості ухвалив офіційне рішення про скасування статусу безробітного.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли потрібен поліс та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році українці витрачатимуть на великодній кошик на 14,4% ніж у 2025. Лише за паску доведеться віддати 266,89 грн за один кілограм, адже відбулося суттєвим стрибком цін на більшість складових.

Детальніше про те, скільки доведеться витратити українським сім’ям на типовим великодній кошик у 2026 році, розповів Юрій Лупенко, академік та керівник Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”.

Вартість великоднього кошику в 2026 році

За середніми цінами станом на кінець березня 2026 року, традиційний набір продуктів на родину з чотирьох осіб коштуватиме близько 1 903,19 гривень. Це на 14,4% дорожче порівняно з минулим роком, коли аналогічний кошик обходився у 1 663,26 гривень.

Головний символ Великодня — паска домашньої випічки за традиційним рецептом — цьогоріч коштуватиме 266,89 грн за один кілограм. Це на 14,6% більше за торішні показники. Здорожчання зумовлене стрибком цін на більшість складових:

• молоко подорожчало на 49,6%;
• борошно — на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• ізюм — на 14,1%;
• дріжджі — на 12,8%;
• вершкове масло — на 6,8%.

Єдиним продуктом для випічки, який впав у ціні порівняно з минулим роком, став цукор, який подешевшав на 18%. Водночас готові паски у супермаркетах коштуватимуть значно дорожче через витрати на доставку, пакування та торговельні націнки.

Традиційно найбільшу частку витрат при формуванні кошика становлять м’ясні вироби. Розрахунок за 0,5 кг продукції виглядає так:

• буженина — 353 ггривень (зростання ціни на 16,5%);
• домашня ковбаса— 287,5 гривень (найбільше подорожчання у категорії — на 35,3%);
• сало— 123 гривні (вартість залишилася майже на рівні 2025 року, додавши лише 0,4%).

Молочні продукти також зазнали цінових коливань. За пів кілограма твердого сиру доведеться заплатити близько 298 гривень (+3,7% до минулого року). Така ж кількість вершкового масла обійдеться у 292 гривні (+3,1%), а м’якого сиру — у 157,5 гривні (+31,3%).

Серед обов’язкових дрібниць у кошику: 200 грамів хріну коштуватимуть у середньому 31 гривню, а порція солі — близько 6,72 гривні.

Якщо родина має можливість доповнити традиційний кошик необов’язковими складовими — свіжими овочами, фруктами та пляшкою червоного вина, — загальна вартість свята зросте до 2 347,94 гривень (на 16,8% дорожче, ніж торік).

Овочі цієї весни демонструють помітне зростання цін:

• тепличні томати — 187-278 гривень за кілограм;
• тепличні огірки — 175-275 ггривень за кілограм (майже на 38,5% дорожче за минулорічні показники);
• Яблука — в середньому 25 гривень за 0,5 кілограма (+17,4%).
• церковне вино “Кагор” — близько 189 гривень за пляшку.

Причини здорожчання та вимушена економія

Як пояснює Юрій Лупенко, стрімке зростання вартості продуктів є прямим наслідком воєнних дій. На ціни вплинули матеріальні втрати економіки, скорочення виробничих потужностей, подорожчання енергоносіїв та ускладнена логістика.

Найбільше фінансовий тягар відчують мешканці зон бойових дій, окупованих територій та вимушені переселенці. Багато українців будуть змушені зменшувати кількість продуктів у кошику або відмовлятися від найдорожчих делікатесів на користь дешевших аналогів. Дехто обмежиться лише базовим набором для освячення — паскою та крашанками.

Читайте також:

Як зробити глазур на паску: 3 цікавих та простих рецепти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!