З 1 грудня 2025 року в Україні запрацював механізм житлової підтримки переселенців і переселенок з тимчасово окупованих територій. ВПО можуть отримати житлові ваучери на 2 мільйони гривень для придбання житла. Заяви людей розглядають комісії на місцях, однак люди не можуть дочекатися фінансування через спливання термінів.

Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.

Житлові ваучери для ВПО: скільки подано заяв і коли чекати кошти

Програма надання ваучерів на житло для ВПО з ТОТ з перших днів отримала високий попит. У перший тиждень її роботи надійшло понад 18 тисяч звернень. Надалі середній темп сповільнився до близько 1000 заяв на тиждень.

Станом на кінець січня подано майже 29 тисяч заяв. Із них понад 9 тисяч заяв в обробці, і ще понад 12 тисяч — чекають розгляду комісіями на місцях. За правилами, комісії мають ухвалювати рішення протягом 30 днів. Кошти не можуть призначити, доки немає рішення на місцевому рівні. Виплати гальмуються, оскільки терміни розгляду заяв спливають.

“Мінрозвитку звернулося до громад із вимогою до 10 лютого опрацювати всі заяви, за якими спливли терміни. Ми очікуємо, що наприкінці лютого розпочнеться фінансування за програмою, тому відпрацювання всіх заявок від людей є критично важливим”, — зауважила заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

Де швидше розглядають заяви на житлові ваучери для ВПО

За тиждень до запуску програми комісії були створені у 541 громадах, наразі їх уже понад 1200. У середньому по країні комісії опрацювали понад 6300 заяв, але різниця між регіонами суттєва.

Найефективніша робота комісій наразі у таких областях:

• Вінницька (опрацьовано 74% заяв);
• Черкаська (опрацьовано 50% заяв);
• Сумська (опрацьовано 48% заяв);
• Полтавська (опрацьовано 36% заяв);
• Донецька (опрацьовано 36% заяв).

Серед регіонів з найбільшим залишком нерозглянутих заяв — Дніпропетровська, Одеська, Львівська області та місто Київ.

Читайте також:

• ЮНІСЕФ запускає в Києві програму підтримки дітей з інвалідністю: виплата 6500 грн. ВПО також можуть податися
• У лютому планують повернути виплати дітям-ВПО без врахування доходу батьків — нардеп Сергій Козир
• ВПО у Полтаві можуть отримати допомогу на ремонт житла у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У селищі Гоща на Рівненщині відбувся конфлікт навколо релокованого Бахмутського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО). Місцевий депутат Леонід Бондар публічно висловив невдоволення присутністю закладу в громаді, назвавши переселенців “зеками” та обурившись передачею їм комунальних приміщень у безоплатну оренду.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Миколою Панчуком, головою Гощанської селищної ради, аби з’ясувати деталі конфлікту, позицію місцевої влади та умови роботи релокованого закладу.

Конфлікт навколо ЦПТО у Гощі

Публічного розголосу ситуація набула після коментарів депутата Гощанської селищної ради від фракції “Батьківщина” Леоніда Бондара. У спілкуванні з журналістами він різко висловився проти переселенців і самого факту релокації Бахмутського ЦПТО до Гощі.

“Я свою позицію не міняю. Нам вони не треба. У 37-му році Сталін так зробив із Бахмутом. Всіх хлопців наших патріотів вислав на Воркуту, а сюда заслав цих зеків. А тепер ці зеки переїхали вже сюда і тут будуть заказувать музику. Нема державницької позиції, нема… Це буде знищена наша ідентичність. Якщо вони зайдуть сюда, то не буде вже Гощі“, — заявив депутат у репортажі “Рівне Онлайн” на другій хвилині тридцять п’ятій секунді.

За словами керівництва громади, від самого початку переїзду закладу депутат систематично негативно висловлювався щодо ВПО. Крім того, Бондар обурився виділенням приміщень для навчання: “Сім об’єктів забрали з нульовою ставкою… Нах*р їхнє училище”.

Позиція голови Гощанської громади

Голова Гощанської селищної ради Микола Панчук у коментарі для Бахмут IN.UA розповів, що конфліктна поведінка депутата триває ще з 2022 року, коли релокація лише розпочиналася.

“Ця історія триває з 22-го року. Людина одразу протестувала проти людей, які переїжджали сюди з Бахмута. Він неодноразово робив усе, щоб цього не відбулося, підбурював інших. Це відбувалося і на сесіях селищної ради, де він публічно під запис озвучував подібні речі. На мою думку, це взагалі недопустимо. Його позиція незрозуміла і протиукраїнська“, — наголосив Микола Панчук.

Він додав, що сьогодні обов’язок кожної громади — простягнути руку допомоги українцям із постраждалих регіонів. Крім того, наявність училища є великим плюсом для самої Гощі: діти мають можливість здобувати професійну освіту поруч із домом, а місцевий бізнес, який страждає від кадрового голоду, отримує необхідних фахівців (електриків, будівельників тощо).

Що відомо про 7 об’єктів і нульову ставку?

Коментуючи висловлювання депутата щодо передачі 7 приміщень “з нульовою ставкою”, Микола Панчук пояснив, що всі процедури відбулися згідно з чинним законодавством в умовах воєнного стану.

“Це державний заклад, який забезпечує освітній процес у нашій громаді, а не якась приватна установа. Ми передали вільні комунальні приміщення. Наприклад, будівлю колишньої поліклініки (лікарів перевели у відремонтовані кабінети лікарні), двоповерхове приміщення колишньої селищної ради, яке простоювало (там зробили гуртожиток), частину центру зайнятості та порожню школу в селі, де немає дітей“, — зазначив голова громади.

Ремонтні роботи та облаштування цих приміщень фінансувалися не з бюджету Гощі. Кошти виділяла Донецька ОВА та Бахмутська МВА, допомагали підприємці, а самі ремонти студенти та викладачі ЦПТО частково робили власноруч у межах практики. Крім того, за словами Панчука, Бахмутська міська військова адміністрація виділила значні кошти (понад 130 мільйонів гривень) на будівельні проєкти у громаді.

Примітка. Державний навчальний заклад “Бахмутський центр професійно-технічної освіти” через повномасштабну війну релокувався до селища Гоща на Рівненщині та продовжує працювати за адресою: сел. Гоща, вул. Незалежності, 82а.
Заклад працює в громаді вже третій рік, навчає молодь, співпрацює з місцевим бізнесом та реалізує спільні ініціативи (зокрема, створення металевих арт-об’єктів місцевими майстрами та студентами).

Чи буде відповідальність для депутата?

За словами голови селищної ради, колектив Бахмутського ЦПТО вже звертався до влади з публічною заявою про приниження та дискредитацію з боку депутата. Питання мали розглядати на депутатській комісії з етики, членом якої є сам Леонід Бондар, проте він ці засідання просто ігнорує.

“Враховуючи ті слова, які були озвучені зараз, я звернувся особисто до членів партії “Батьківщина” з тим, що він дискредитує їхню політичну силу. Якщо з їхнього боку не буде ніяких дій, ми будемо звертатися до всеукраїнського керівництва партії, щоб зрозуміти: це позиція політичної сили чи лише однієї людини“, — резюмував Микола Панчук, додавши, що до справи мають долучитися і відповідні правоохоронні служби.

Позиція Бахмутського ЦПТО

Редакція Бахмут IN.UA намагалася зв’язатися з керівництвом Бахмутського центру професійно-технічної освіти для отримання коментаря щодо ситуації, що склалася. Однак на момент публікації матеріалу зв’язатися з представниками закладу не вдалося. Ми продовжуємо стежити за ситуацією та готові опублікувати позицію освітян, щойно її вдасться отримати.

Зазначимо, що Леонід Бондар не вперше мав проблеми через нецензурні висловлювання та поведінку. У 2021 році видання “Рівненські новини” повідомляло, що тодішньому депутату Гощанської районної ради від ВО “Батьківщина” суд призначив 12 діб адміністративного арешту за дрібне хуліганство.

За даними видання, суд встановив, що 25 квітня Бондар під час телефонної розмови нецензурно висловлювався та ображав тодішнього голову Гощанської РДА Василя Романюка. Його дії кваліфікували за статтею 173 КУпАП.

“Рівненські новини” також писали, що мали у розпорядженні відео розмови, під час якої Бондар неодноразово використовував образливі висловлювання на адресу Романюка. Видання зазначало, що під час конфлікту він також згадав про смерть дитини посадовця.

Читайте також:

Бахмутський ЦПТО готує навчання для ветеранів та ветеранок у Гощі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Також інтенсивність дещо зросла на Краматорському напрямку. Водночас на Костянтинівському та Слов’янському напрямках спостерігається спад інтенсивності атак, а на Лиманському напрямку ситуація залишається без змін.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій загалом зафіксовано на Покровському напрямку, де активність російської армії зросла. Українські військові зупинили тут 27 атак, що на 4 штурмові дії більше порівняно з попередньою добою. Противник зосередив основні зусилля в районах Сергіївки та Молодецького, а також здійснював наступальні дії у напрямках Кучерового Яру, Вільного, Білицького, Водянського, Добропілля та Новогришиного.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність боїв пішла на спад. Тут зафіксовано 14 атак, що на 4 штурмові дії менше порівняно з минулим днем. Російські війська вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки, Миколайпілля та Осикового.

Кількість штурмів на Лиманському напрямку залишилася на рівні попередньої доби. Українські військові відбили 8 спроб противника просунутися. Росіяни атакували поблизу населених пунктів Новомихайлівка, Надія, Ставки, Новоселівка та Лиман.

На Краматорському напрямку інтенсивність дещо зросла — українські військові відбили 2 атаки противника в районі населеного пункту Міньківка, тоді як вчора на цій ділянці фіксувалася одна атака.

На Слов’янському напрямку фіксується зменшення кількості штурмів. Протягом минулої доби противник активних дій не проводив, тоді як попереднього дня була зафіксована 1 спроба просунутися.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад противника зазнав втрат на 1 690 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 890 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 577 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 51 артилерійську систему.

Окрім цього, знищено:

• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 8 реактивних систем залпового вогню;
• 5 одиниць спеціальної техніки;
• 4 бойові броньовані машини;
• 2 засоби протиповітряної оборони.

Читайте також:

На Донеччині зупинили понад 50 російських атак — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!