6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС, внаслідок чого тонни води затопили села та міста Херсонщини. Жителі Нової Каховки опинилися в небезпеці, а люди, які все ще залишаються на окупованій території не змогли евакуюватися, бо росія всіма можливими методами блокувала для людей можливість врятуватися. Однак, ще більше за вчинок росію здивувала реакція міжнародних організацій на цю катастрофу, а точніше її відсутність. Ми також проаналізували, як європейці коментували матеріали про екоцид.

Редакції «Бахмут. IN.UA» зібрала дані про запізнілу реакцію світової спільноти на підрив Каховської ГЕС.

6 червня. Перші години мовчання від ООН та Міжнародного Червоного Хреста 

6 червня в День катастрофи Організація Об’єднаних націй ні словом зранку не обмовилася про підрив Каховської ГЕС. Натомість, на сторінці в Twitter ООН опублікувала допис про святкування дня російської мови. В день, коли росія зруйнувала життя тисячі херсонців й потопила їхні будинки, цей допис виглядав особливо цинічно. 

Твіт опублікований ООН в день підриву ГЕС. Фото: скріншот

Згодом на сторінці ООН з’являється ретвіт посту про Каховську ГЕС. Фото: скріншот

Зауважимо, що ООН, навіть, не зробила власний пост, а лише ретвітнула повідомлення української філії, й вже після привітання із днем російської мови. Крім того, в пості ООН не вказала, хто є винуватцем катастрофи. Потім генсек ООН Антоніу Гутерреш зазначив, що інституція не має доступу для інформації, аби “незалежно перевірити причину підриву” Каховської ГЕС. Тобто, в ООН були навіть версії, що ГЕС підірвали не росіяни.

Кияни нагадали про безкорисність ООН приклеївши до автівок організації плакати. Фото: з відкритих джерел

Більше постів про підрив та наслідки Каховської ГЕС починають з’являтися аж 8 червня. Президент України Володимир Зеленський розкритикував ООН, а разом з ним й Червоний Хрест за мляву реакцію на техногенну катастрофу

 «Їх тут немає! Хоча катастрофа сталася стільки годин тому, їх там немає», — зауважив президент.

Попри те, що катастрофа на Каховській ГЕС потребувала швидкого рішення, щоб врятувати людей — ні ООН, ні Червоний Хрест не виїхали з рятувальною місією. Перші години, які були критично важливими рятувати людей вирушили волонтери, місцева влада та просто небайдужі українці.

Чому Україна вимагала міжнародної реакції на підрив Каховської ГЕС? 

Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту до дій, адже Україна не має змоги евакуювати людей, які залишилися під окупацією росії. Частина води, яка вирвалася внаслідок підриву ГЕС затопила території Херсонщини, які наразі ще тимчасово окуповані росіянами. Доступу до цих земель Україна немає, а там живуть українці в окупації. За повідомленнями місцевих жителів на ТОТ, росіяни блокували людям можливість евакуації, людей просто кинули напризволяще або що гірше відкривали вогонь по тих, хто намагався вибратися.

Власне, це також одна з причин чому Україна просила долучитися до допомоги міжнародні організації, які б допомогли українцям на ТОТ, оскільки окупанти цього не зробити. Особливо складна ситуація була в окупованих Олешках.

Люди з Олешок не мають можливості евакуюватися через росіян. Фото: Ґрунт, соцмережі.

Важливо зазначити, що допомоги не було від Міжнародного Червоного Хреста, у компетенціях якого якраз допомога на окупованих територіях. Український Червоний Хрест не має доступу до територій непідконтрольних Україні, оскільки це українська гуманітарна організація, яка може проводити свою діяльність згідно з українським законодавством і виключно на території підконтрольній.

Що говорив світ про підрив Каховської ГЕС?

Ілон Маск запостив твіт, у якому скандальний американський ведучий Такер Карлсон з яким нещодавно розірвали співпрацю FOX News, звинувачує Україну у підриві Каховської ГЕС.

Цю тезу згодом підхопили консервативні американські блогери з мільйонною аудиторією, MAGA-республіканці в Конгресі, представник росії в ООН й звісно російські пропагандисти, але варто зазначити, що окупанти від початку звинувачували Україну. Тому виступ Такера лише допоміг їм виправдати себе.

«Відео повне маніпуляцій та викривлень. Однак за 6 годин — понад 38 млн переглядів, і вони ростуть з якоюсь неймовірною швидкістю. Коли я закінчу це писати, їх, мабуть, буде ще більше», — написав український журналіст “Голосу Америки” Остап Яриш.

Додамо, що крім того, що Такер Карлсон звинуватив Україну у підриві ГЕС він ще повідомив, що на Землю прилітали НЛО. Компанія Fox News, в якій працював Карлсон зараз стверджує, що він порушив контракт. 

Думки в соцмережах розділилися?

Ми також проаналізували коментарі під публікаціями іноземних медіа про підрив ГЕС на Херсонщині. Для різноманіття ми обрали медіа Британії, Італії, Франції, Ірландії та США. Навіть попри те, що реакція світу здається пасивною – люди збентежені, тому реагують по різному. Втім, єдина загальна тенденція, яку можна вивести – це те, що  в коментарях більшості негативно налаштованих до України коментаторів простежуються російські наративи, а значить російська пропаганда у світі звучить достатньо гучно. 

Коментар піо дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментарю вище. Фото: скріншот

У коментарях The Telegraph неодноразово повторюється теза про необхідність арешту Зеленського:

• “Коли Міжнародний Суд надасть ордер на арешт Зеленського”;
• “Зеленський та його банда не зупиняться ні перед чим для виконання завдань заходу”;
• “Всі, хто тут підтримує Зеленського – припиніть бути інструментарієм”. 

Подібні наративи повторює й російська пропаганда, розповідаючи про Президента України, як про маріонетку заходу. 

Коментар під дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментаря. Фото: скріншот

Окремі читачі The Guardian побачили в ілюстрації елемент пропаганди, але більшість все ж пише про те, що ці злочини здійснила та ж країна, що й підірвала Північний потік та обстрілювала мирних мешканців, які намагались врятуватись від потопу. 

Найкраще наслідки російської пропаганди зчитуються у коментарях під публікацією від Irish Examiner. Ніщо не звучить так традиційно по російськи, як історії про неіснуючих українських нацистів. 

Коментар під дописом про підрив ГЕС. Фото: скріншот

Переклад коментаря. Фото: скріншот

Разом з тим, під цією ж публікацією є коментатори, які розглядають ситуацію більш раціонально – можливість для росії перешкодити контрнаступу та згадки документації, згідно з якою росія припинила процедури розслідувань техногенних катастроф. 

Коментатори під публікацією в італійських та французьких медіа здебільшого налаштовані негативно. Окрім слідів пропаганди тут також присутні теорії змови та диванна критика:

“Росіянам не обов’язково було підривати ГЕС, вони могли просто витягти клапани”;

“Україна відбирає воду в Криму”;

“Вона не вибухнула уся одразу, центральна частина була повільно зруйнована. Населення встигне виїхати, у ЗАЕС не буде проблем, а от Крим залишиться без води. Зрозуміло, що це потрібно лише Україні”; “Це контрнаступ – їм (українцям) дозволено все”;

Подекуди люди говорять, що росія в такий спосіб намагається помститись за нещодавні обстріли.

Серед коментарів під публікаціями британських та американських медіа знайшлось також місце для обвинувачування Америки у підриві ГЕС, багатьох турбує як швидко після цієї події піднімуться ціни, а хтось закликає не зупинятись надавати Україні якомога більше зброї.

Як Україна комунікувала зі світом про підрив Каховської ГЕС, та які зрушення отримала?

Реакція від міжнародної спільноти все ж була, хоча й запізніла. Відтак, екоактивістка Грета Тунберг опублікувала пост у твіттері, де вказала, що за цей екоцид має відповісти росія:

Пост екоактивістки. Фото: скріншот

«Цей екоцид як продовження неспровокованого повномасштабного вторгнення Росії в Україну є ще одним звірством, яке залишає світ втраченим для слів. Наші погляди знову звернені до Росії, яка має відповісти за свої злочини», — написала активістка.

Вам може бути цікаво

• Бахмутські екологи стурбовані ймовірним підривом Каховської ГЕС
• Окупанти заборонили евакуацію мешканців затопленого лівого берега Дніпра
• Евакуація з Нової Каховки та прихисток: перелік контактів волонтерів для херсонців

ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) вже направила в Україну екстрені вантажі для Херсонщини та готується реагувати на низку ризиків для здоров’я населення. Гендиректор ВООЗ Тедрос Гебреєсус заявив, що не можна недооцінювати негативний вплив розливу Дніпра на системи водопостачання, санітарію та охорону здоровʼя. 

ООН після хвилі хейту в соцмережах та за підсумками зустрічі глави МЗС Дмитра Кулеби і Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун повідомили про домовленості направити на постраждалі окуповані території лівобережжя групи ООН за умови отримання від РФ гарантій безпеки. Однак, чи дасть росія ці гарантії — питання без відповіді.

Федеральне агентство з технічної допомоги ФРН направило в Україну вісім вантажівок із гуманітарною допомогою. Для херсонців привезуть фільтри для питної води та електрогенератори. Далі буде відправлено все необхідне для проживання – намети, ковдри, розкладачки. Цю допомогу запросила Україна після знищення Каховської ГЕС.

В перші години підриву ГЕС росія отримала інформаційну перевагу

Каховська ГЕС. Фото: з відкритих джерел

Ймовірно, що Україна недостатньо гучно розповідала про техногенну катастрофу спричинену росіянами, як наслідок в перші години російська пропаганда заполонила соцмережі та деякі жовті видання. Внаслідок цього, з’явилися й докори в сторону України.

Згодом, впливові видання, такі як Reuters та AFP News почали публікувати неоднозначні заголовки, натякаючи, що винних у трагедії підриву ГЕС може бути двоє. Міністр МЗС Дмитро Кулеба зазначив, що таким чином преса підіграє російській пропаганді, яка в усьому звинувачує Україну.

У виданні The New York Times повідомили, що найімовірнішою причиною руйнування дамби Каховської ГЕС є вибух зсередини.

Видання з посиланням на інженерно-технічних фахівців та спеціалістів із боєприпасів пише, що наявні докази свідчать про те, що руйнування дамби спричинив вибух зсередини. Місцеві жителі повідомляли в соціальних мережах, що чули потужний вибух приблизно о 2:50 ночі, коли прорвало дамбу.

“Вибух у закритому просторі, коли вся його енергія спрямовується на конструкцію навколо, може завдати найбільшої шкоди. Навіть тоді, за словами експертів, для прориву дамби знадобилися б щонайменше сотні фунтів вибухівки (100 фунтів – приблизно 45 кг – ред.), – йдеться в матеріалі.

Жозеп Боррель. Фото: з відкритих джерел

Знадобилося лише декілька годин, щоб росія отримала перевагу й встигла запустити коло фейків про підрив ГЕС, зараз ця ситуація вже не критична. Є офіційні заключення від посадових осіб та іноземних авторитетних джерел, які підтвердили — ГЕС підірвали окупанти.

 «Греблю не бомбардували. Вона була знищена вибухівкою, встановленою в місцях розташування турбін. Ця територія перебуває під контролем росії», — головний дипломат ЄС Жозеп Боррель упевнений, що підривом ГЕС стоїть росія.

Однак, російська пропаганда не спить, й лише чекає наступного приводу, щоб дискредитувати Україну.

Фото: «Бахмут. IN.UA»

Бахмут живе тут! Підписуйтесь на наш телеграм, тут завжди оперативні новини про місто, найсвіжіші фото та відео

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Переселенці нерідко стикаються із синдромом відкладеного життя, фоновою тривогою та труднощами у комунікації з місцевими мешканцями, котрі змушують їх відкладати власне життя “на потім”. До того ж , втрата власного дому, вимушений переїзд та процес адаптації у новій громаді супроводжуються складними психологічними станами, і стан “жити потім” все більше стає звичним. Проте, а чи правильне це рішення?

Практична психологиня Юлія Сирота, яка сама має досвід вимушеного переселення з міста Родинське на Донеччині, розповідає про головні проблеми внутрішньо переміщених осіб. Фахівчиня пояснює механізми адаптації, методи боротьби з тривогою та правила вибудовування особистих кордонів у нових громадах.

Втрата дому

Психологиня Юлія Сирота, яка регулярно працює з переселенцями, поділилася власним узагальнюючим досвідом у Threads, написавши, що ВПО іноді сумують не тільки за домом, аі за своєю версією, котра залишилася в минулому. Редакція Бахмут IN.UA побачила цей допис та зв’язалася з фахівчинею. Вона розповідає, що передумовою для створення допису у платформі Threads став тренінг по визначеній та невизначеній втраті:

“Як психологиня, яка працює з ВПО, скажу: іноді люди сумують не тільки за містом чи квартирою. А за версією себе, яка залишилася в минулому житті”, — написала експертка.

“На тренінгу я зустрілася з жінками зі свого рідного міста. Всі ці почуття втрати спільноти та дому я вирішила вкласти в один допис. Найбільше запам’ятовувалися ті коментарі, де люди писали, що вони досі зберігають ключі від дому в сумочці або в кишенці. І також ті, де люди шкодували, що не забрали фотографії“, — зізнається Юлія Сирота.

Загалом, фахівчиня каже, що психологічні потреби ВПО постійно змінювалися. У перший рік повномасштабної війни запити переселенців до психологів рідко стосувалися безпосередньо втрати житла.

“На початку війни було багато завмирання і витіснених почуттів. Основна мета — вижити, адаптуватися. Більшість запитів були пов’язані з чимось особистим: робота, особисте життя, дружні стосунки”, — зазначає експертка.

Усвідомлення втрати почало приходити пізніше, коли війна продовжувалася, люди були змушені покинути власні домівки та почасти адаптуватися новому місці.

“Тема дому настільки болюча, що вона навіть не одразу виринає. Коли я розпитую, звідки ви, коли виїхали, зазвичай чую відповіді: “Я виїхала, але все добре”. Проте це не те “добре” в нашому розумінні. Людина просто намагається з цим впоратися і витісняє почуття”, — додає Юлія.

Окремо експертка виділила людей, які втрачають дім вдруге (починаючи з 2014 року), стикаються зі специфічними психологічними реакціями.

“З того, що я бачила, це здебільшого тотальне виснаження. Людина повністю намагається від цього відійти, переїхати якомога далі, відрізати болючі зв’язки, бо не має можливості з цим впоратися“, — коментує Юлія.

Проте є й інший досвід. За словами психологині, у соціальних мережах ділилися більш позитивним контекстом: коли ВПО відпускали думку про повернення додому, то починали жити. 

Адаптація та пошук внутрішньої опори

Процес звикання до нового міста вимагає часу та поваги до власного стану.

“Найперше — це не вимагати від себе швидкої адаптації, бо це неможливо. Якщо людина довго живе під обстрілами, в небезпеці, основна задача — вижити, і немає місця почуттям. На новому безпечному місці ми трішечки розморожуємося. Стан може нахлинути ікс-два“, — пояснює психологиня.

Важливою частиною адаптації є робота з різними емоціями, зокрема зі злістю.

“Не всі люди відчувають тільки сум. Там може бути багато злості. Такі техніки, як медитації, можуть не допомагати. Треба вивільняти цю злість — це може бути бокс або інші фізичні навантаження. Не стримувати її в собі, бо вона має поганий вплив на стан“, — акцентує експертка.

Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, теж є дієвим інструментом для соціалізації та пошуку внутрішньої гармонії.

“Коли ми проживаємо щось складне, то це краще проживати поруч з людьми. Це можливість бути серед своїх. Ця спільнота не буде знецінюючою, бо є розуміння, як це — залишати власний дім. У таких спільнотах є шанс побути і погурювати погорювати“, — зазначає Юлія.

Найголовнішою проблемою в контексті адаптації, з якою особисто працює Юлія Сирота — це те, що багато переселенців живуть у стані “життя на потім”, очікуючи на повернення, що гальмує процес адаптації.

“Якщо не відгоювати відгорюватис  певні моменти, то вони не запускають нормального життя. Невизначена втрата сповільнює процес адаптації. Треба вводити рутину, помічати маленькі радощі. Це може бути смачний обід, дитина знайшла нового друга. Якщо ми кожного дня намагаємося помічати  щось хороше, то це формує нові нейронні зв’язки.Це формує нові нейронні зв’язки. Важливо нормально їсти, нормально спати, мати фізичну активність“, — розповідає фахівчиня.

“Червоні прапорці” для звернення до спеціаліста

Юлія Сирота радить ВПО звертатися до психолога, особливо, якщо люди починають бачити в собі чи в близьких конкретні сигнали у поведінці, які свідчать про необхідність фахової допомоги:

“Найперше — подивитися, як виглядає власна квартира. Якщо житло захаращене, а прибирання не в топі, і це нетипова поведінка. Якщо людина відчуває фонову тривогу: вибухів немає, ніч тиха, але вона не може заснути. Плутає звуки сильного вітру зі звуками снаряду. Це сигнал про те, що краще звернутися за допомогою“, — пояснює Юлія.

Серед інших ознак експертка виділяє розлади харчової поведінки (переїдання або повна відмова від їжі), безсоння, коли людина перестає з усіма спілкуватися або якщо вона просто нічого не відчуває — ані радості, ані суму, ані страху.

Взаємодія з місцевими мешканцями та владою

Комунікація між ВПО та жителями приймаючих громад часто може супроводжуватися напругою через брак ресурсу на співчуття. Юлія Сирота каже, що часто в таких випадках у людей, які стали переселенцями, немає контакту з місцевими жителями, через що останні не можуть зрозуміти почуттів перших.

“Ми мало говоримо про почуття людей, які вимушені покинути власний дім. В умовах війни це досить складно, бо кожен з нас виснажений по-своєму. Треба прямо казати, коли неприємно, або що ви не хочете про це розмовляти. Питання інших людей можуть ретравматизувати та нашкодити“, — радить психологиня.

Щодо дій влади, експертка зазначає, що місцевій владі варто формувати групи підтримки і для тих людей, до яких переселяються, щоб у них був ресурс на підтримку, і для ВПО. 

Перший крок для самопідтримки вже сьогодні

Для тих, хто прямо зараз відчуває втому та тугу в орендованій квартирі, психологиня дає таку пораду:

“Я би рекомендувала зробити те, що ви давно відкладали. Це може бути нова рослинка, або купівля покривала на ліжко. Зробити щось комфортне, щось приємне для свого життя тут і зараз. Піти на прогулянку і відкрити нове місце. І також легалізувати той факт, що ви не обирали того, що трапилося. Визнавати це і  приймати прийняти, щоб рухатися далі“, — каже експертка.

Читайте також:

“Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенці в Україні мають можливість дистанційно подавати заяви, оновлювати власні дані та контролювати процес нарахування фінансової допомоги. Головним інструментом для цього є вебпортал Пенсійного фонду України.

Детальніше про те, як самостійно перевірити статус нарахування державної допомоги ВПО — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як перевірити статус виплат ВПО онлайн

Для дистанційної перевірки інформації на порталі Пенсійного фонду заявнику знадобиться доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

Процес контролю відбувається у двох розділах особистого кабінету:

• у розділі “Мої звернення” після подання заяви відображається статус обробки документів та фінальне рішення щодо призначення фінансової допомоги;
• у розділі “Мої виплати” міститься інформація про фактичне нарахування коштів. Там вказано, чи активна допомога наразі, за який саме період нарахували гроші та чи існують підстави для подальшого продовження виплат.

Додатково статус внутрішньо переміщеної особи та окремі соціальні дані відображаються у державному застосунку “Дія”.

Як дізнатися про нарахування без електронного підпису

Для громадян, які не користуються кваліфікованим електронним підписом та не мають реєстрації на сайті Пенсійного фонду, передбачені альтернативні варіанти перевірки.

Отримати консультацію щодо призначення, продовження або припинення соціальних виплат можна через гарячу лінію Пенсійного фонду за номерами:

• 0 800 400 870;
• 0 800 406 360.

Також ВПО можуть особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного перебування. Під час візиту фахівці установи надають інформацію щодо:

• чинності статусу ВПО;
• факту призначення або продовження фінансових виплат;
• причин відсутності грошових нарахувань або їх повного припинення.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!