Бахмутський коледж мистецтв через війну евакуювався у Кам’янець-Подільськ, сьогодні саме тут проводять навчання майбутніх музикантів. Попри війну діти продовжують грати, більша кількість учнів має змогу навчатися офлайн, але є й вихованці, які музику опановують дистанційно.

Людмила Бойко викладає в Бахмутському коледжі мистецтв, за сумісництвом вона займається з дітьми в У Центрі культури та мистецтв ім.Є.Мартинова у вокальній студії. Зараз навчання вихованців, які були в гуртках, відбувається онлайн. Швидкість інтернету в кожного різна, тому проводити заняття по вокалу в онлайні буває важко. Водночас якщо в дітей є змога, то вони зустрічаються з викладачем і займаються очно.

“В Кам’янець-Подільськ переїхала більша частина студентів. Хоча дітей менше ніж було в Бахмуті, але робота продовжується, ми даємо концерти. Працювати дистанційно нам допоміг досвід карантину”, — наголошує Людмила Бойко.

Людмила Бойко. Фото: Фейсбук

Попри труднощі у навчання, вихованці пані Людмили брали участь в конкурсах, щоб підтримувати мотивацію вихованців педагогиня намагається давати творчі завдання.

“Звісно, що працювати офлайн краще, але головне, щоб в учня було бажання займатися музикою”, — каже вчителька.

Людмила Бойко прокоментувала й питання про повернення в Бахмут, каже що за можливості хотіла б повертатися й відновлювати місто, такої ж позиції дотримуються й учні.

Що кажуть вихованці Бахмутського коледжу мистецтв?

Олександра Церне. Фото: особистий архів героїні

Олександра Церне навчається під кураторством Людмили Бойко, дівчина займається офлайн, грає на народних інструментах разом із пані Людмилою. Оркестр, де грають бахмутянки, нещодавно зайняв перше місце у місцевому конкурсі.

“До війни я не мала досвіду життя у гуртожитку разом із студентами. В Бахмуті жила на квартирі, тому дуже лячно було їхати сюди самостійно, дуже далеко. Спершу я евакуювалася до Ужгорода оскільки в Бахмуті не було безпечно. З новим помешканням допомогла моя викладачка зі спеціальності”, — каже Олександра.

Дівчина додає, що життя в новому місті дало їй новий цікавий досвід.

Володимир Пилипенко також навчається у Бахмутському коледжі мистецтв, юнак грає на народних інструментах, як й Олександра займається в оркестрі.

Володимир Пилипенко. Фото: особистий архів героїні

“Спочатку адаптуватися було важко до нового міста та навчання. Зараз ми вже звикли, можу сказати, що тут дуже гарні люди, доброзичливі, що змогли для нас зробили. Колектив оркестру став менший, якщо в Бахмуті це було близько 50 людей, то наразі приблизно 20”, — каже юнак.

В більшості учні займаються на інструментах, які евакуювали з Бахмута, зокрема акордеони та гітари, дещо довелося докупити. 

Фото: Фейсбук, Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв ім.І.Карабиця

Читайте також: Пластуни збирають книги для українських військових у шпиталях

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Кабінет міністрів України змінив умови фінансування за програмою “Власна справа”. З 1 вересня 2026 року механізм запрацює за новою моделлю.

Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Уряд оновив програму “Власна справа”

У межах проєкту “Зроблено в Україні” мікрогранти на відкриття бізнесу отримали понад 34 тисячі українців. Це дозволило створити 60 тисяч робочих місць та залучити в економіку понад 6,8 мільярда гривень.

З 1 вересня 2026 року програма охоплюватиме заявників, які лише планують відкрити бізнес, а також підприємців, котрі вже працюють. Передбачені такі суми фінансування:

• на старт бізнесу: від 100 до 300 тисяч гривень. Ліміт може бути збільшений до 500 тисяч гривень;
• на масштабування: від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень. Максимальна сума може бути збільшена до 2,5 мільйона гривень.

Критерії та цільове призначення коштів

Розмір гранту розраховується на основі кількості створених робочих місць, регіону, обраної галузі та категорії заявника.

Отримані кошти підприємці мають право витратити на:

• закупівлю обладнання;
• оренду та ремонт приміщень;
• процеси цифровізації;
• маркетинг;
• розвиток виробництва.

“Цього року ми розширили можливості програми для учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих захисників: збільшили мікрогранти до 300–500 тис. грн залежно від кількості робочих місць, для молоді – до 200 тис. грн на старт бізнесу“, — заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

Наразі уряд працює над тим, щоб відкрити можливості для створення бізнесу в громадах по всій території України. Подати заявку на участь у програмі можна через портал “Дія”.

Читайте також:

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство оборони України оприлюднило чіткий алгоритм дій для військовослужбовців ЗСУ, які зіткнулися з порушенням своїх прав. Незаконні накази, несправедливі стягнення, сумнівні висновки військово-лікарських комісій або проблеми з виплатами — усе це можна оскаржити. Головне — знати, куди саме звертатися та як правильно оформити документи.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як військовослужбовцю оскаржити незаконні дії командира

Відповідно до чинних правил, військовослужбовець має законне право подати скаргу на:

• прийняття незаконних рішень, дії чи бездіяльність командування, які порушують права та інтереси;
• незаконне покладення обов’язків або безпідставне притягнення до відповідальності;
• факти порушення рівності прав, сексуальні домагання чи насильство у колективі;
• рішення військово-лікарської комісії;
• накази про дисциплінарні стягнення;
• порушення порядку нарахування та виплати грошового забезпечення;

Головні правила оскарження

Перед початком процедури захисту своїх прав варто пам’ятати про три базові принципи:

• подання скарги не зупиняє дію наказу, винятком є лише очевидно злочинні накази, від виконання яких підлеглий зобов’язаний відмовитися;
• скарги подаються виключно індивідуально із дотриманням субординації, колективні звернення не передбачені правилами;
• скарги не подаються під час виконання службових обов’язків, несення варти чи занять, окрім випадків офіційного опитування особового складу;

Позасудовий шлях вирішення проблеми

Це найшвидший варіант, який не потребує залучення юристів. Базовий механізм полягає у поданні письмового рапорту своєму безпосередньому командиру або старшому начальнику. На розгляд звернення дається до 30 днів, а у складних ситуаціях — до 45 днів.

Ключове правило процедури полягає у тому, що рапорт треба подавати із фіксацією доказу реєстрації. Це може бути відмітка на другому примірнику або відправлення цінним листом з описом вкладення. Без такого підтвердження довести факт звернення буде неможливо.

У самому рапорті обов’язково треба вказати:

• повне найменування посади та прізвище адресата і дані заявника;
• хронологічний виклад фактів порушення;
• конкретну вимогу щодо скасування рішення, перерахунку чи призначення перевірки;
• копії документів, які підтверджують викладені факти;

Куди звертатися, якщо командир ігнорує проблему

Якщо вирішити питання на рівні військової частини не вдалося, існують інші контрольні та правоохоронні інстанції:

• гаряча лінія Міноборони за номером 1512 для ініціювання перевірок щодо виплат чи процедурних порушень;
• представник з питань рівних прав жінок і чоловіків у разі фактів насильства за ознакою статі;
• Військова служба правопорядку для фіксації фактів фізичного насильства чи перевищення повноважень командирами;
• Офіс Військового омбудсмана, куди можна написати на електронну пошту “[email protected]”, термін розгляду становить 10 днів, а при загрозі життю — 3 дні;
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини для захисту від дискримінації чи приниження гідності;
• Спеціалізована прокуратура у сфері оборони для розгляду неправомірних дій командування чи питань самовільного залишення частини;
• Державне бюро розслідувань, якщо дії командування містять чіткі ознаки кримінального злочину, наприклад, фізичне насильство чи знущання;

Судовий захист прав

Якщо контрольні органи не допомогли, військовослужбовець має право звернутися до адміністративного суду. Зробити це потрібно протягом одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Якщо перед судом була спроба письмового досудового оскарження, цей строк становить три місяці з моменту отримання офіційної відповіді. Важливо знати, що військовослужбовці звільнені від сплати судового збору у справах, які стосуються виконання їхніх службових обов’язків.

Загальний алгоритм дій

У будь-якій конфліктній ситуації варто дотримуватися чіткої послідовності:

• зафіксувати порушення та зберегти копії документів;
• підготувати та подати рапорт із обов’язковими доказами реєстрації;
• звернутися до вищих інстанцій чи на гарячу лінію 1512 у разі ігнорування;
• звернутися до правоохоронних органів при наявності кримінального злочину або до суду з дотриманням строків;

Читайте також:

Довідка форми 5 для військових: як оформити документ та які пільги він надає

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!