В Уряді відбуваються великі кадрові зміни. Вчора декілька міністрів самі подали заяви на відставку, а сьогодні їх розглянула Верховна Рада.

Про результати голосування повідомляє нардеп Ярослав Железняк.

Хто подав заяви на звільнення

3 вересня до Верховної Ради подали заяви про відставку:

• віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина;
• міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін;
• міністр юстиції України Денис Малюська;
• міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець;
• міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук;
• міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Кого відправили у відставку

За результатом голосування Верховної Ради звільнили:

• Олександра Камишіна з посади міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. На цьому посту він був з березня 2023 року;
• Ольгу Стефанішину з посади віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. На цій посаді вона працювала з червня 2020 року;
• Руслана Стрільця з посади міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. На цій посаді він перебував з квітня 2022 року;
• Дениса Малюську з посади міністра юстиції України. Він очолював відомство з серпня 2019 року.

Звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби терміново відклали.

А звільнення Ірини Верещук з посади міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій депутати не підтримали. За інформацією голови спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павла Фролова, за цю відставку не проголосували, бо разом зі звільненням міністерки планувалося ліквідувати Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Його функції хотіли передати новоствореному Міністерству регіонального розвитку.

Читайте також:

• Верховна Рада дозволила цивільним використовувати вогнепальну зброю для відсічі агресії рф
• Верховна Рада перейменувала 5 сіл у Донецькій області: що змінилося для Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Готельний комплекс “Одеса” може стати першим арештованим активом, частину приміщень якого використають для тимчасового розміщення внутрішньо переміщених осіб. Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) наразі розробляє практичні кроки для реалізації цього механізму.

Про це розповіла Ярослава Максименко, т.в.о. голови АРМА.

Заарештований готель в Одесі можуть передати ВПО

За попередніми підрахунками Одеської міської ради, інфраструктура готельного комплексу дозволяє прийняти до 700 переселенців:

• кількість номерів: 175;
• місткість одного номера: від двох до чотирьох осіб.

Зазначимо, що готельний комплекс “Одеса” арештували 16 грудня 2022 року. Відповідну ухвалу виніс Київський районний суд Одеси.

Арешт передбачав заборону відчуження, розпорядження, реєстраційних дій та інших операцій із майном. Згідно з даними слідства, кінцева власниця комплексу мала громадянство РФ.

Механізм передачі активу

Законодавство про АРМА дозволяє залучати арештовані активи для підтримки переселенців. Передача об’єкта в управління відбувається двома шляхами:

• за результатами відкритого конкурсу;
• за спеціальним рішенням Кабінету міністрів України.

В обох випадках умови договору можуть передбачати використання частини будівлі для тимчасового розміщення людей, які втратили дім.

Ярослава Максименко, тимчасово виконуюча обов’язки голови АРМА, наголошує, що реформа агентства спрямована на ефективну роботу активів. Завдяки такому підходу арештовані об’єкти не просто зберігаються, а приносять надходження до державного бюджету, не втрачають економічної цінності та розв’язують суспільно важливі завдання.

Також АРМА працює над тим, щоб закріпити у майбутніх договорах управління спеціальну умову — обов’язкове резервування частини номерного фонду виключно для потреб ВПО.

Загальний потенціал арештованої нерухомості в Україні

На сьогодні під управлінням АРМА перебуває значна кількість об’єктів, загальна площа яких становить майже 36,7 тисячі квадратних метрів. Серед них:

• житлові комплекси та будинки;
• готелі;
• санаторії.

Враховуючи санітарний норматив у 9 квадратних метрів на одну особу, наявний ресурс потенційно дозволяє забезпечити тимчасовим житлом понад 4 000 внутрішньо переміщених осіб.

Читайте також:

Бахмутська МВА розпочинає громадське обговорення житлової програми для ВПО на 2026-2028 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили 26 штурмів. Майже таку кількість атак фіксують і на Покровському напрямку. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 78 наступальних дій противника, що на 19 менше ніж вчора. Кількість атак зменшилася на всіх напрямках, окрім Слов’янського.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 10 серпня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 26 штурмів противника. Окупанти атакували в районах Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, в напрямку Новоселівки, Торського та Миколайпілля.

Не поступається за кількістю атак і Покровський напрямок. Тут противник атакував 25 разів, намагаючись просунутися в районах Білицького, Новоолександрівки, Котлиного, Сергіївки, в бік Кучерів Яру, Торецького, Вільного, Нового Донбасу, Світлого, Василівки, Удачного, Новомиколаївки, Молодецького та Новоплатонівки.

На Лиманському напрямку минулої доби російська армія провела 10 атак. Окупанти намагалися вклинитись в українську оборону в районах Лимана, Діброви, в бік Новоселівки та Карпівки.

На Слов’янському напрямку росіяни намагалися просунутись у районах Закітного, Кривої Луки, в бік Дронівки та Рай-Олександрівки. Загалом минулої доби тут відбулося 15 боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів дві наступальні дії в районі Часів Яру та в бік Юрківки.

Втрати рф за 10 серпня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 10 серпня російська армія втратила:

• близько 1 190 військових;
• 4 танки;
• 4 бойових броньованих машин;
• 44 артилерійські системи;
• 1 РСЗВ;
• 2 засоби ППО;
• 9 наземних робототехнічних комплексів;
• 1 578 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
• 307 одиниць автомобільної техніки;
• 3 одиниці спецтехніки.

Читайте також:

• Евакуація з Донеччини: скільки дітей залишається у небезпечних громадах та звідки стартує новий етап
• Українські військові уразили пункт управління окупантів у районі Бахмута
• Чому Бахмут більше не є російським тилом — пояснює експерт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!