В Уряді відбуваються великі кадрові зміни. Вчора декілька міністрів самі подали заяви на відставку, а сьогодні їх розглянула Верховна Рада.

Про результати голосування повідомляє нардеп Ярослав Железняк.

Хто подав заяви на звільнення

3 вересня до Верховної Ради подали заяви про відставку:

• віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина;
• міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін;
• міністр юстиції України Денис Малюська;
• міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець;
• міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук;
• міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Кого відправили у відставку

За результатом голосування Верховної Ради звільнили:

• Олександра Камишіна з посади міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. На цьому посту він був з березня 2023 року;
• Ольгу Стефанішину з посади віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. На цій посаді вона працювала з червня 2020 року;
• Руслана Стрільця з посади міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. На цій посаді він перебував з квітня 2022 року;
• Дениса Малюську з посади міністра юстиції України. Він очолював відомство з серпня 2019 року.

Звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби терміново відклали.

А звільнення Ірини Верещук з посади міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій депутати не підтримали. За інформацією голови спеціальної комісії з питань захисту ВПО Павла Фролова, за цю відставку не проголосували, бо разом зі звільненням міністерки планувалося ліквідувати Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Його функції хотіли передати новоствореному Міністерству регіонального розвитку.

Читайте також:

• Верховна Рада дозволила цивільним використовувати вогнепальну зброю для відсічі агресії рф
• Верховна Рада перейменувала 5 сіл у Донецькій області: що змінилося для Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні першого червня завершується термін подання заяв на призначення допомоги на проживання для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб. Діти-переселенці та непрацездатні особи мають змогу отримати виплати за попередні місяці, якщо встигнуть оформити документи до вказаної дати.

Детальніше про це розповіли в Мінсоцполітики.

Допомога для дітей та непрацездатних осіб зі статусом ВПО

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб мають право отримувати державні виплати незалежно від рівня доходів їхньої родини. У разі подання відповідної заяви до першого червня фінансова допомога буде нарахована ретроспективно, починаючи з першого березня.

Непрацездатні переселенці, яким раніше припинили нарахування допомоги через перевищення граничного розміру доходу, мають законне право на повторне подання заяви. За умови звернення до першого червня виплати для цієї категорії громадян також будуть нараховані починаючи з першого березня.

Наслідки несвоєчасного подання документів

Оформлення документів до встановленого терміну дозволяє не втратити можливість отримати гроші за попередні місяці. Якщо людина звернеться за перерахунком після першого червня, державна допомога нараховуватиметься виключно з місяця безпосереднього подання заяви.

Способи оформлення допомоги

Подати заяву на призначення допомоги на проживання можна кількома способами:

• онлайн через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;
• особисто у найближчому сервісному центрі Пенсійного фонду України;
• через уповноважену особу виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради відповідної територіальної громади; . через Центр надання адміністративних послуг;
• поштовим відправленням на адресу територіального органу Пенсійного фонду України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині продовжують фіксувати нарощування російських сил в окупованих містах та посилення тиску на Родинське й Костянтинівку, а також взяти під контроль небо над Покровськом. Водночас Генеральний штаб ЗСУ повідомляє про зростання кількості штурмових дій на Покровському відтинку фронту до 66 атак.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення та зміни в інтенсивності боїв порівняно з минулою добою — у матеріалі.

Аналітика DeepState: Покровськ, Мирноград та Родинське

За даними DeepState, після окупації Покровська та Мирнограда російська армія продовжує нарощувати там свої сили. У містах облаштовуються екіпажі операторів безпілотників, які взяли під контроль небо над агломераціями. Це значно ускладнює роботу українських військових. Актуальним завданням для російської армії залишається подальше просування в глибину української оборони.

Зберігається активний тиск на Родинське, де частина території переходить у “червону зону”. Українські військові стримують наступальні дії, регулярно залучаючи авіацію, адже Родинське є важливою опорною точкою для подальшого просування в район населених пунктів на південь від Добропілля, яке відіграє значну роль у логістиці.

Ситуація в Костянтинівці

За даними аналітиків, у Костянтинівці теж фіксується погіршення ситуації через застосування “тактики просочування”. Російські військові збільшують контроль над територією навколо міста та накопичують сили в навколишніх селах. Звідти відбуваються спроби зайти в межі міста та закріпитися в різних його точках. Одночасно з цим Костянтинівку перетворюють на руїну, яку в результаті буде неможливо утримувати.

Дані Генштабу: Покровський та Костянтинівський напрямки

Найбільша кількість штурмових дій зафіксована на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 66 атак у районах населених пунктів Новоолександрівка, Родинське, Гришине, Затишок, Муравка, Котлине, Удачне, Молодецьке, а також у бік Кучерового Яру, Вільного, Сергіївки, Білицького, Шевченка, Мирного та Новопавлівки. Порівняно з минулою добою інтенсивність боїв на цій ділянці зросла — напередодні тут зафіксували 53 штурми.

На Костянтинівському напрямку російські військові здійснили 15 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Степанівки, Іллінівки та Русиного Яру. Кількість боєзіткнень на цій ділянці зменшилася порівняно з показниками минулої доби, коли відбулося 26 атак.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 11 разів намагалася просунутися у бік Лиману, Дробишевого, Торського, Ямполя та в районах Колодязів, Ставків і Шандриголового. Кількість атак тут залишилася майже на рівні попередньої доби, коли фіксувалося 12 спроб штурму.

На Слов’янському напрямку українські військові зупинили вісім спроб здійснити просування у бік населених пунктів Закітне, Каленики та Рай-Олександрівка. Інтенсивність боїв на цій ділянці не змінилася порівняно з учорашнім днем.

На Краматорському напрямку російські військові провели три наступальні дії в районах Федорівки Другої та Міньківки. Це на дві атаки більше, ніж фіксувалося минулої доби.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 1 160 осіб;
• танків — 1 одиниця;
• бойових броньованих машин — 7 одиниць;
• артилерійських систем — 42 одиниці;
• РСЗВ — 1 одиниця;
• наземних робототехнічних комплексів — 7 одиниць;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 560 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 261 одиниця;
• спеціальної техніки — 3 одиниці.

Читайте також:

Більше 50 атак на Покровському напрямку: Генштаб відзвітував про штурми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!