Заступники голови Донецької ОДА — Ігор Бойко, Олександр Шевченко і Юрій Ключка — оприлюднили свої декларації. Ми проаналізували доходи, нерухомість та інші активи трьох посадовців і зібрали головне про їхні статки.

Що декларували заступники голови Донецької ОДА за 2025 рік — детально в матеріалі.

Ігор Бойко, Донецька ОДА, декларація

Згідно з декларацією, Ігор Бойко спільно з дружиною Ганною володіють трьома об’єктами нерухомості. Серед них на Ігоря Бойка оформлений один — земельна ділянка площею 17 000 м² в Лубенському районі Полтавщини, придбана у грудні 2019 року. Її вартість не вказана.

Дружина Ігоря Бойка володіє двома об’єктами нерухомості, всі вони у Краматорську:

• будинок площею 118,4 м² (дата набуття — 09.02.2019). Вартість на дату набуття — 494 050 гривень. Ігор Бойко має право на користування будинком;
• земельна ділянка площею 651 м² (дата набуття — 09.02.2019). Вартість на дату набуття — 18 000 гривень.

Ігор Бойко також має легковий автомобіль HYUNDAI TUCSON 2018-го року випуску вартістю 630 000 гривень.

Заробітна плата Ігоря Бойка за 2025 рік склала 2 087 274 гривень, що на місяць у середньому 173,9 тисяч гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 475 631 гривень — пенсія;
• 9 556 гривень — дохід від надання майна в оренду.

Ганна Бойко отримала 300 542 гривень зарплати у військовій частині А-4638 та 378 231 гривень у ТОВ “Брокард-Україна”. Окрім цього, дружина Ігоря Бойка у 2025 році отримала:

• 225 805 гривень пенсії;
• 1 800 000 гривень одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю військовослужбовця;
• 9 913 гривень соціальних виплат від Донецького обласного центру зайнятості.

Окрім цього, заступник голови Донецької ОДА задекларував грошові активи. Це 78 000 доларів готівкою і 75 431 гривень на банківських рахунках, якими володіє Ігор Бойко. Та 23 000 євро готівкою, 1 430 922 гривень і 1 160 доларів на банківських рахунках, якими володіє Ганна Бойко.

Олександр Шевченко, Донецька ОДА, декларація

Згідно з декларацією, Олександр Шевченко спільно з дружиною Оксаною володіють трьома об’єктами нерухомості. Серед них на Олександра Шевченка оформлені два, всі вони в окупованій Новогродівці Покровського району:

• будинок площею 48,82 м² (дата набуття — 12.04.2002). Вартість на дату набуття — 2 302 гривень;
• земельна ділянка площею 828 м² (дата набуття — 24.10.2002). Вартість не вказана.

Дружина Олександра Шевченка володіє одним об’єктом нерухомості теж в окупованій Новогродівці. Це квартира площею 35,9 м², придбана у квітні 2004 року. Її вартість на момент набуття — 4 017 гривень.

Також Олександр Шевченко орендує квартиру (площа не вказана) у Павлограді. Дата набуття права оренди — 11 червня 2024 року.

Олександр Шевченко також має легковий автомобіль NISSAN PATHFINDER 2007-го року випуску вартістю 252 000 гривень.

Заробітна плата Олександра Шевченка за 2025 рік склала 1 898 169 гривень, що на місяць у середньому 158,1 тисяч гривень.

Окрім цього, заступник голови Донецької ОДА декларує грошові активи, якими володіє спільно з дружиною. Це 60 000 доларів та 5 000 євро готівкою.

Юрій Ключка, Донецька ОДА, декларація

У декларації Юрія Ключки за 2025 рік йдеться, що він разом з дружиною Анною володіють трьома об’єктами нерухомості. Серед них на Юрія Ключку оформлений один — земельна ділянка площею 500 м² у Білосарайській Косі Маріупольського району. Ділянка придбана у квітні 2013 року. Її вартість не вказана.

Дружина Юрія Ключки володіє двома об’єктами нерухомості, всі вони в Покровську:

• квартира площею 28,9 м² (дата набуття — 13.12.2018). Вартість на дату набуття — 109 820 гривень;
• квартира площею 58,4 м² (дата набуття — 21.07.2020). Вартість на дату набуття — 206 291 гривень.

Окрім цього, родина має у безоплатному користуванні квартиру і житловий будинок. Дружина і двоє синів посадовця з липня 2024 року безоплатно користуються квартирою у Дніпрі площею 48 м², а сам Юрій Ключка з жовтня 2025 року користується житловим будинком у селі Новостепанівка Краматорського району.

Юрій Ключка також має сім транспортних засобів:

• легковий автомобіль NISSAN LEAF 2013-го року випуску вартістю 9 870 гривень;
• легковий автомобіль ВАЗ 21213 2005-го року випуску, вартість не вказана;
• вантажний автомобіль ЗАЗ LANOS 2013-го року випуску вартістю 9 112 гривень;
• легковий автомобіль FORD ESCAPE 2019-го року випуску вартістю 435 000 гривень;
• два причепа ОДИСЕЙ-5 2012-го року випуску, вартість не вказана;
• надувний човен GRAND F480 2012-го року випуску, вартість не вказана.

Заробітна плата Юрія Ключки за 2025 рік склала 2 257 765 гривень, що на місяць у середньому 188,1 тисяч гривень. Окрім цього, він отримав 1 606 гривень у межах програми “Національний кешбек”.

Анна Ключка за 2025 рік отримала 12 040 гривень виплат при народженні дитини.

Декларує посадовець і грошові активи. Це 900 000 гривень, 100 000 доларів і 1 600 євро готівкою та 117 319 гривень і 1 955 євро на банківських рахунках. Анна Ключка має 150 000 гривень і 10 000 доларів готівкою та 3 385 гривень на банківських рахунках. Син посадовця Михайло має 2 400 гривень на банківському рахунку.

Читайте також:

• Мільйонна зарплата і 75 тисяч у валюті готівкою: що показує декларація першого заступника голови Донецької ОДА Юрія Винокурова
• Нова квартира і 2,5 мільйонів компенсації: що показав у декларації заступник начальника Часовоярської МВА
• Вадим Філашкін подав декларацію за 2025 рік: яку зарплату та майно вказав

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Зарплати до 2,2 млн і сотні тисяч доларів готівкою: що декларують заступники голови Донецької ОДА спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Нерухомість у Краматорську, майже 2 мільйони гривень річної зарплати та валютні заощадження в готівці — такий вигляд має декларація Романа Большакова, першого заступника голови Бахмутської РДА.

Редакція аналізувала, що декларував Роман Большаков за 2025 рік.

Роман Большаков, декларація за 2025 рік

Роман Большаков — перший заступник голови Бахмутської РДА. Згідно з декларацією, він володіє чотирма об’єктами нерухомості у Краматорську. Серед них:

• будинок площею 436,1 м² (дата набуття — 20.01.2014). Вартість на дату набуття — 329 028 гривень;
• земельна ділянка площею 658 м² (дата набуття — 20.01.2014). Вартість на дату набуття — 26 254 гривень;
• земельна ділянка площею 1000 м² (дата набуття — 20.01.2014). Вартість на дату набуття — 39 900 гривень;
• нежитлове приміщення магазину площею 686 м² (дата набуття — 27.12.2010). Вартість на дату набуття — 22 300 гривень.

Транспортних засобів та цінного майна посадовець не декларує.

Доходи Романа Большакова

Заробітна плата Романа Большакова за 2025 рік склала 1 959 195 гривень, що на місяць у середньому 163,2 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 123 699 гривень — дивіденди від ТОВ “НАК”;
• 1000 гривень — виплати в межах програми “Національний кешбек”.

Також Роман Большаков декларує доходи своєї дружини Ірини. За 2025 рік вона отримала 15 584 гривень зарплати в ТОВ “А ДЕЛІС” та 210 189 гривень зарплати в Службі у справах дітей Бахмутської РДА. Окрім цього, дружина Романа Большакова у 2025 році отримала 3000 гривень за програмою “Національний кешбек”.

Також перший заступник голови Бахмутської РДА задекларував грошові активи. Це 44 700 доларів, 27 000 євро і 200 000 гривень готівкою. Дружина посадовця має 7 500 євро та 20 000 гривень готівкою.

Читайте також:

• Закриті дані: хто з посадовців Бахмутського району приховує декларації та зарплати
• Що декларує мер Бахмута Олексій Рева за 2025 рік: як змінилися доходи і перелік майна
• Володимир Замотаєв: що відомо про звільненого голову Покровської РДА 

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Мільйонна зарплата і нерухомість у Краматорську: що задекларував заступник голови Бахмутської РДА Роман Большаков за 2025 рік спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

У березні 2026 року в так званому “уряді днр” відбулись зміни. Міністерство спорту і туризму “днр” очолив спортсмен Максим Швець. Він має великий досвід спорті — з 2011 року професійно займається змішаними бойовими мистецтвами. До окупації Донецька Максим Швець виступав під прапором України, а з 2014 року представляє так звану “днр”. Наразі його призначили відповідальним за розвиток дитячого спорту та збільшення туристичного потоку в “днр”.

Чим відомий Максим Швець і чим він займається на окупованій Донеччині? Редакція зібрала детальне досьє.

Максим Швець: біографія та спортивна кар’єра

Максим Швець народився 5 вересня 1993 року в селищі Тельманове Донецької області. У 16 років переїхав до Донецька, куди вступив на навчання. Там він навчався в училищі олімпійського резерву імені Сергія Бубки, а після цього — в Інституті фізкультури і спорту.

У 2011 році Максим Швець дебютував на професійній арені як боєць змішаних бойових мистецтв (ММА). До квітня 2014 року Максим Швець брав участь у змаганнях під українським прапором, брав участь у змаганнях у Криму, Одесі, Миколаєві, Донецьку. З листопада 2014 року, після окупації Донецька, він брав участь у змаганнях так званої “днр” та росії.

У 2016 та 2018 роках Максим Швець здобув звання чемпіона світу з бойового самбо. А у 2017 році здобув кубок світу WAKO.

Примітно, що на професійній арені Максим Швець продовжував виступати під українським прапором. Зокрема, у змаганнях ліги ProFC з ММА, що проходили в Ростові-на-Дону в 2016 році, Максима Швеця представляли як українця. При цьому Максим Швець не демонстрував жодну державну символіку: не розгортав прапори та не наносив жодні символи на форму. На всіх доступних у мережі фото він перебуває у формі нейтральних кольорів з назвою спортивного клубу, в якому тренується.

У рейтингу бійців ММА за 2019 рік сервісу FightMatrix Максим Швець також йде під українським прапором. Ймовірно, престижні турніри не визнають “днр”, тому спорстмен продовжив виступи під прапором України.

У спортивній кар’єрі Максима Швеця підтримував ватажок “днр” пушилін, який особисто приїздив на бої, в яких брав участь спортсмен. При цьому він представляє Швеця як спортсмена “днр”.

Максим Швець: робота на окупованих територіях

За даними порталу ГУР про спонсорів та співучасників агресії, Максим Швець є засновником організації “Сила Донбасу”, що реалізує політику мілітаризації молоді на тимчасово окупованій Донеччині шляхом проведення спортивних заходів та тренувань із бойових мистецтв. “Сила Донбасу” має дві зареєстровані в тимчасово окупованому Донецьку юридичні особи: АНО “СК “Сила Донбасса” та ТОВ “Сила Донбасса”. Швець є генеральним директором цих юридичних осіб.

Окрім цього, “Сила Донбасу” надає волонтерську допомогу збройним силам рф. За ініціативи цієї організації також проходить щорічний турнір з боксу в місті Моспине, присвячений пам’яті загиблих російських військовослужбовців.

У 2023 році Максим Швець розпочав політичну кар’єру — став депутатом “народної ради днр” та увійшов до складу комітету з фізкультури, спорту та туризму.

3 березня 2026 року ватажок “днр” денис пушилін призначив Максима Швеця міністром спорту і туризму. Він окреслив і його головні задачі на цій посаді. Максим Швець має провести ревізію спортивної інфраструктури, створити інтерактивну карту спортивних об’єктів та розробити програму збільшення туристичного потоку в “днр”.

У сфері спорту пушилін доручив більше розвивати дитяче направлення, а у сфері туризму — зробити акцент на військово-патріотичному та історичному туризмі. Також окупанти планують використати для своїх цілей окуповане Азовське узбережжя.

Читайте також:

• Путін похвалив ватажка “днр” за швидкі темпи відбудови окупованого Донбасу
• Хто така Елеонора Федоренко: досье на чиновницю “днр”, яка займається депортацією українських дітей
• Росіяни призначили “суддів” для окупованого Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Виступав під українським прапором, а зараз міністр у “днр”: досьє на Максима Швеця спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Попри тотальну російську пропаганду, мілітаризацію та реальні загрози для життя, тисячі підлітків з тимчасово окупованих територій (ТОТ) щороку намагаються здобути українську освіту. Їхній шлях до вільних міст супроводжується інформаційною блокадою, подоланням освітніх прогалин та тисячами кілометрів.

Редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з Валерією Куберською, юристкою Центру громадської просвіти “Альменда”. Експертка розповіла про те, з якими труднощами стикаються абітурієнти в окупації, як їм вдається приховувати навчання та що відбувається після переїзду на підконтрольну Україні територію.

Виїзд дітей з ТОТ для вступу в університеті в Україні

Головним рушієм вибору для молоді, яка роками живе в окупації, залишається те, що вони пов’язують власне майбутнє з Україною. За словами Валерії Куберської, дослідження серед студентів, які змогли виїхати та вступити до українських вишів, демонструє чітку тенденцію.

“Ми проводили дослідження, де опитували студентів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій і навчаються зараз в Україні. Найбільшим показником у відповідях були саме патріотичні мотиви. Вони обирають навчатися тут, тому що бачать своє життя в Україні, ідентифікують себе українцями. Відповідно, вони хочуть розбудовувати державу, доєднуватись до соціального та економічного життя країни“, — пояснює юристка.

Освітні втрати та інформаційний вакуум

Діти, які перебувають в окупації, роками не мають доступу до вивчення української мови, справжньої історії України чи географії. Наздоганяти програму доводиться самотужки, адже спеціальних адаптованих умов для складання іспитів немає — вимоги залишаються загальними.

Крім того, абітурієнти опиняються в умовах тотальної інформаційної блокади.

“Сайт Міністерства освіти і науки України має домен “ua”. Це вже автоматично втрата доступу до цього сайту, тому що навіть з VPN вкрай важко або навіть неможливо зайти й отримати інформацію“, — зазначає юристка.

Єдиними джерелами залишаються “сарафанне радіо”, допомога громадських організацій та сайти університетів. Проте й тут виникають проблеми. Навіть знайшовши контакти університету, абітурієнти часто не можуть отримати консультацію. Освітні центри при приймальних комісіях працюють переважно з 1 червня по 30 вересня. В інший час комунікація може бути відсутньою. Крім того, деякі заклади часом вимагають документи, не передбачені законом, наприклад, довідки про перетин гуманітарного коридору, військово-облікові документи або навіть просять надіслати геолокацію, що є вкрай небезпечним.

Безпекові ризики та загроза звинувачень в “екстремізмі”

Оскільки окупаційна влада незаконно поширила своє законодавство на ТОТ, відвідування російських шкіл стало обов’язковим. Якщо дитина ігнорує ці заняття, батькам загрожує позбавлення батьківських прав. Тому підлітки змушені вести подвійне життя: вдень ходити до окупаційної школи, а у вільний час таємно вивчати українські предмети за українознавчий компонент — аналогічний тому, яким користуються діти в країнах ЄС.

“Якщо ми говоримо про вивчення певних тем з історії України, то це може розцінюватися як екстремістська діяльність. У 2024 році в Росії була затверджена стратегія протидії екстремізму, відповідно до якої певні теми з історії України визнаються екстремістськими. Тому і гугління їх, вивчення, поширення інформації може мати відповідні наслідки“, — наголошує Валерія Куберська.

Навчання на ТОТ також може відбуватися за допомогою онлайн засобів та при долученні вчителів у заздалегідь обговоренний час чи різних громадських організацій онлайн, котрі займаються подібним.

Загалом проблемою для дітей може стати не тільки тиск окупантів, але й їх власні родини, зокрема, їх реакція на наміри здобути вищу освіту в Україні. У практиці “Альменди” є випадки, коли дорослі всіляко сприяють виїзду дитини та самі звертаються по допомогу. Але часто трапляються і драматичні ситуації, коли батьки категорично проти української освіти під впливом страху або пропаганди. Без їхньої заяви неповнолітній не може офіційно доєднатися до української школи.

“У нас був яскравий приклад, коли дівчинка сама збирала кошти таємно. Під приводом того, що вона їде з подружками відпочивати в росію, вона поїхала на підконтрольну територію для того, щоб вступити до українського закладу вищої освіти. Батьки потім були в шоці і дуже проти“, — ділиться історією юристка.

Шлях до студентства: іспити, евакуація та виклики адаптації

Вступникам з ТОТ не обов’язково складати Національний мультипредметний тест (НМТ) — вони мають право на внутрішні іспити (співбесіди) безпосередньо в університетах. Більшість робить це онлайн. Проте експерти радять заздалегідь перевіряти формат подальшого навчання у вибраному закладі. Наприклад, якщо університет працює виключно офлайн (як більшість вишів у Львові), а студент не має змоги виїхати з окупації, є ризик швидкого відрахування.

Для тих, хто наважується на виїзд, шлях лежить через білорусь або треті країни, наприклад, Казахстан, який останнім часом стає дедалі популярнішим для виїздк. Центр “Альменда” не займається фізичною евакуацією, але допомагає з пошкуком контактів для цього та/або документального супроводу.

Після успішного переїзду та зарахування на бюджет (або переведення на нього з контракту) на вступників чекає новий етап боротьби — адаптація.

“Якщо дитина переміщується сама, без підтримки батьків, їй елементарно немає за що жити. Потрібна фінансова допомога, потрібно десь мешкати. Житло зазвичай знаходять волонтери, цілеспрямованого забезпечення від держави ми не фіксуємо. Величезною проблемою стає оформлення паспорта громадянина України. Для цього треба пройти процедуру ідентифікації. Якщо батьки залишилися в окупації і не йдуть на контакт, підтвердити особу дитини стає вкрай складно — доводиться шукати інших родичів на вільній території“, — підкреслює Валерія Куберська.

Що держава має зробити вже сьогодні

Підсумовуючи розмову, експертка наголосила на головній проблемі: в Україні досі немає єдиної державної політики щодо молоді з тимчасово окупованих територій.

“Першочергово має бути комплексне бачення. Можливо, є сенс затвердити окрему концепцію доступу до української освіти. Потрібно підійти до цього питання системно, щоб воно охоплювало не лише навчання, а й подальшу реінтеграцію та соціальну адаптацію таких студентів“, — резюмувала юристка.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис “Вдень ходять до російської школи, а у вільний час вчать українські предмети”: як діти з ТОТ боряться за вступ в українські виші спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Щороку посадовці мають надавати декларацію, де вказують про свої доходи та майно. Ми підготували звітну таблицю щодо рівня відкритості посадовців Бахмутського району: хто подає декларації регулярно, у кого відсутні дані у відкритому доступі, а також у яких громадах не оприлюднюється інформація про зарплати посадовців взагалі.

У таблиці увагу надали керівникам міських військових адміністрацій та районної адміністрації, а також їхнім заступникам. Інший персонал до аналізу не включався.

Декларації: звітність по прозорості

У випадку Торецької МВА декларації не публікуються у відкритих джерелах з початку повномасштабного вторгнення, що робить громаду найбільш закритою у вибірці. Також Торецька громада єдина з переліку, яка не надає зарплати на запит. У Сіверській МВА та частково Соледарській МВА — дані про зарплати надаються за запитами, декларації не у відкритому доступі. Частина посадовців формально не подала декларації, але перебуває у межах законного строку подання. Окремі особи мають регулярну історію подання декларацій, що також враховано в оцінці.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Закриті дані: хто з посадовців Бахмутського району приховує декларації та зарплати спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Будинок на Львівщині в безоплатному користуванні, легкове авто і понад 53 тисячі доларів готівкою та на банківських рахунках — такий вигляд має декларація Надії Тутової, керівниці апарату Бахмутської РДА.

Редакція аналізувала, що задекларувала Надія Тутова за 2025 рік.

Декларація Надії Тутової за 2025 рік

Надія Тутова — керівниця апарату Бахмутської РДА. Згідно з декларацією за 2025 рік, Надія Тутова володє одним об’єктам нерухомості. На неї оформлена земельна ділянка в Роздолівці Соледарської громади площею 41 731 м² (дата набуття — 27.02.2006).

Окрім цього, Надія Тутова має в користуванні житловий будинок у селищі Розділ на Львівщині площею 90 м². Житло їй надане в безкоштовне проживання, як для ВПО.

Надія Тутова також має легкове авто DAEWOO 2008 року випуску вартістю 75 000 гривень.

Доходи Надії Тутової за 2025 рік

Заробітна плата Надії Тутової за 2025 рік склала 779 580 гривень, що на місяць у середньому 64,9 тисяч гривень. Окрім цього, вона також отримала доходи з інших джерел:

• 127 275 гривень — пенсія;
• 32 058 гривень — соціальні виплати;
• 2 458 гривень — проценти в “Райффайзен Банку”;
• 519 гривень благодійної допомоги від БФ “Єзуїтська служба біженців в Україні”.

Окрім цього, керівниця апарату Бахмутської РДА задекларувала грошові активи. Це:

• 34 000 доларів готівкою;
• 100 000 гривень готівкою;
• 7 000 євро готівкою;
• 5 428 доларів у банку “ПУМБ”;
• 7 088 доларів у “ПриватБанку”;
• 81 883 гривень у банку “ПУМБ”;
• 6 558 доларів у “Райффайзен Банку”.

Читайте також:

• Мільйонна зарплата, авто та жодної нерухомості: що задекларував заступник мера Бахмута Сергій Родін за 2025 рік
• Що задекларував за 2025 рік Сергій Кальян, голова Бахмутської РДА
• Преміювання працівників та призначення стипендій дітям: що буде робити Бахмутська міськрада у другому кварталі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Що декларує Надія Тутова, керівниця апарату Бахмутської РДА спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Сергій Родін, заступник міського голови Бахмута, оприлюднив свою щорічну декларацію про доходи та майновий стан за 2025 рік. За минулий рік його заробітна плата за основним місцем роботи склала понад мільйон гривень.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала нову декларацію посадовця.

Сергій Родін, декларація

Основним джерелом фінансових надходжень Сергія Родіна залишилася його заробітна плата у міській раді. Протягом 2025 року він отримав 1 025 044 гривні.

Окрім посадового окладу, заступник мера має пасивний дохід у вигляді відсотків від зберігання коштів на банківських рахунках. Зокрема, “Ощадбанк” нарахував йому 38 507 гривень відсотків, а “ПриватБанк” — 1 291 гривню. Крім того, посадовець також вказав те, що скористався державною програмою підтримки покупців і отримав 1 655 гривень виплат за програмою “Національний кешбек “Зроблено в Україні”.

Грошові активи та фінансові заощадження

Сергій Родін також зберігає в “Ощадбанку”, 938 541 гривню.

На рахунках у “ПриватБанку” посадовець задекларував — 3 994 гривні. Готівкові кошти складають 12 500 гривень.

Транспортні засоби

У власності посадовця перебуває один легковий автомобіль. Це кросовер Nissan X-Trail 2015 року випуску. Право власності на цю автівку Сергій Родін набув відносно нещодавно — 4 квітня 2024 року. У фінансовому звіті зазначено, що вартість транспортного засобу на момент його придбання становила 535 000 гривень.

Що відсутнє у декларації: жодного житла чи цінного майна

У Сергія Родіна відсутня будь-яка інформація про нерухомість. Посадовець не задекларував жодної квартири, житлового будинку чи земельної ділянки — ані на правах власності, ані на умовах оренди чи безоплатного користування.

Крім того, у декларації відсутні дані про об’єкти незавершеного будівництва, цінні папери, нематеріальні активи, корпоративні права чи будь-яке інше цінне рухоме майно (окрім згаданого автомобіля). Варто зауважити, що абсолютно аналогічна ситуація з відсутністю нерухомості спостерігалася і в його попередньому звіті за 2024 рік.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Мільйонна зарплата, авто та жодної нерухомості: що задекларував заступник мера Бахмута Сергій Родін за 2025 рік спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Марат Хуснуллін — російський посадовець, призначений відповідальним за так зване відновлення окупованих територій України — дав інтерв’ю російським пропагандистам. Він розповів про здобутки і плани відбудови на ТОТ. У планах росіян: відбудова житла для подальшого продажу в іпотеку громадянам рф, будівництво дороги, яка сполучатиме рф і ТОТ, та відновлення промисловості.

Ключові тези Марата Хуснулліна в контексті відбудови на ТОТ публікує Бахмут IN.UA.

Рф звітує про повну відбудову Маріуполя

В інтерв’ю пропагандистам віце-прем’єр рф Марат Хуснуллін розповів про відбудову Маріуполя. Він заявив, що в місті відбудували “весь житловий фонд, який потребував відновлення”. Зараз у Маріуполі, нібито, залишилось відбудувати тільки 30 будинків, які спочатку мали йти під знесення.

“Ніхто у світі за два роки до життєздатності місто на пів мільйони мешканців не повернув. У світі прикладів немає. Все, що на той момент потребувало відновлення ми відновили. У нас залишилось 30 будинків, які ми цього року “доб’ємо”. І то це ті будинки, які спочатку стояли під знесення, а потім ми все ж таки порахували, що пів будинку ціле, то давайте спробуємо його відновити. Тільки такі будинки залишились”, — заявив Марат Хуснуллін.

Тему відбудови Маріуполя рф використовує як приклад власної перемоги. Разом з цим російська влада замовчує про кількість жертв і не бере відповідальність за руйнування міста.

При цьому Хуснуллін зазначив, що в Маріуполі є проблеми. Пов’язані вони з системою ЖКГ. Але ці проблеми він перекладає на відповідальність України. Нібито, українські комунальники роками не ремонтували мережі. Цю тезу активно просувають окупанти для виправдання власної бездіяльності. Зокрема, саме старі мережі, які, нібито, не бачили ремонту, окупаційна адміністрація вважає однією з причин водної кризи на Донеччині.

“Складна проблема з комунальними мережами. Тому що труби там 50-60 років не ремонтувалися з радянських часів”, — сказав віце-прем’єр рф.

Рф заявила про відбудову Попасної

У своїй риториці Хуснуллін зачепив і Луганську область. Тут він не хвалився здобутками і не говорив точних цифр. Сказав, що в Сіверськодонецьку відновлені комунальні послуги для 20 тисяч мешканців. Про відбудову самого міста він не зазначав.

Зробив російський посадовець і заяви щодо Попасної. Нагадаємо, що це місто окуповане майже 4 роки — з 8 травня 2022 року. Внаслідок боїв місто було повністю зруйноване, там не лишилось вцілілих будівель.

За роки окупації рф так і не почала відбудову Попасної.

“У нас зараз питання: “Що робити з Попасною?”. Попасна сильно постраждала. Там багато ІЖС (ред. російська абревіатура “індивідуальне житлове будівництво”), частина людей повертаються і говорять: “Допоможіть хоча б елементарно відновити житло, ми готові”. Але це питання стоїть на повістці, чотири роки тому це питання взагалі не стояло”, — зауважив Марат Хуснуллін.

Нагдаємо, що у 2023 році Марат Хуснуллін робив подібні заяви і щодо Бахмута. Він особисто приїжджав у місто і робив гучні заяви щодо його відновлення. Зазначав, що Бахмут хоч і має серйозні пошкодження, його можна поступово відновити, і в рф, нібито, є подібний досвід. За понад 2 роки окупації ці обіцянки російський посадовець так і не виконав.

Росія будує дорогу навколо Азовського моря: де вона проходитиме

За ініціативи Марата Хуснулліна окупанти почали будівництво так званого Азовського автомобільного кільця. Це буде дорога, яка сполучає окуповані Донецьку, Запорізьку області і Крим з територією рф. Вона простягатиметься навколо Азовського моря. Її протяжність складатиме близько 1 400 кілометрів. Роботи вже почалися.

Також Хуснуллін заявив про плани відновлення доріг в так званих “опорних” населених пунктах. Однак їх перелік він не називає.

Житло на ТОТ видають в іпотеку росіянам

Саме поповнення житлового фонду рф, нібито, вважає однією з пріоритетних цілей на окупованих територіях. В цьому, зокрема, є політична мета. Будинки і квартири на ТОТ видають росіянам під вигідну іпотеку, що дозволяє заселяти території України етнічними росіянами. Марат Хуснуллін наводить статистику, що більша частина покупців житла на ТОТ є громадянами рф, в тому числі військові та працівники спецслужб.

“Те, що ми стали будувати житло приблизно розклад такий: 30% купують місцеві жителі, 30% — ті, хто працюють, у тому числі й військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, і ще 30% — ті, хто приїхали з інших регіонів. Найголовніше — це 2% іпотека на Далекому Сході і нових територіях. Це наші стратегічні точки у просторовому розвитку. Ми повинні туди приваблювати людей, і це політичне рішення, а не лише економічне”, — заявив Марат Хуснуллін.

Нагадаємо, що у списку дії іпотечної програми зазначені всі міста Донецької області. Примітно, що тут є й повністю зруйновані міста, такі як Бахмут, Соледар, Авдіївка, де не проводиться так зване “відновлення”. А також міста, які перебувають під контролем України.

Читайте також:

• Пушилін анонсував запуск аеропортів у Донецьку та Маріуполі: що відомо
• Невиконані обіцянки про відбудову і мародерство: як насправді живе окупована Авдіївка
• “Хотів знайти вцілілий будинок”: пушилін поскаржився на Вугледар

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис На ТОТ відбудовуватимуть житло, щоб заселяти росіян: у рф розповіли про плани на окуповані території спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Сергій Кальян обіймає посаду голови Бахмутської районної державної адміністрації. За минулий рік його заробітна плата склала понад 2 мільйони гривень. Посадовець подав оновлену декларацію 17 березня. Редакція аналізує, які доходи та майно має голова Бахмутської РДА.

Сергій Кальян, декларація

Голова Бахмутської районної державної адміністрації Сергій Кальян подав щорічну декларацію за 2025 рік. Відповідно до документа, основним джерелом його доходу є заробітна плата в РДА, яка склала 2 074 516 гривень. Також він задекларував:

• 2 000 гривень державної допомоги;
• 125 000 гривень доходу від відчуження рухомого майна.

Його дружина Ганна Кальян отримала:

• 105 303 гривень заробітної плати у фінансовому управлінні Бахмутської РДА;
• 28 896 гривень заробітної плати — в “Укрпошті”;
• 800 000 грн доходу від відчуження рухомого майна.

Нерухомість: квартири в Авдіївці, Маріуполі та оренда в Дніпрі

У декларації зазначено кілька об’єктів нерухомості. Сам Сергій Кальян є власником квартири лише в тимчасово окупованому Маріуполі площею 71,3 квадратних метрів.

Також у спільній власності з дружиною перебуває квартира в тимчасово окупованій Авдіївці площею 50 квадратних метрів. Дружина декларанта є власницею ще однієї квартири в Авдіївці (66,8 кв. м), а також має частку у квартирі площею 67,9 кв. м разом з іншими співвласниками.

У 2025 році сім’я, згідно з декларацією, орендує квартиру у Дніпрі площею 95 квадратних метрів. Сам декларант також орендує домоволодіння у Краматорську площею 420 квадратів.

Транспорт і заощадження

У власності родини є автомобіль Volkswagen Touareg 2018 року випуску, який належить дружині. Його вартість на момент набуття становила (це серпень 2025 року) 1 260 000 гривень.

Сергій Кальян також задекларував готівкові заощадження у розмірі 55 000 доларів США (за теперішнім курсом це близько 2 мільйонів 400 тисяч гривень). Також він і його дружина мають рахунки у кількох українських банках, зокрема у ПриватБанку, Ощадбанку, monobank та ПУМБ.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Що задекларував за 2025 рік Сергій Кальян, голова Бахмутської РДА спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, достроково залишити колонію за рішенням суду та укласти контракт із військом.

Разом із тим, ця практика залишає питання. Зокрема, вони стосуються того, наскільки прозоро працює механізм, а також чи існує статистика щодо подальшої служби таких осіб та можливих правопорушень після звільнення. Редакція вирішила з’ясувати, як саме працює ця процедура та чи є дані про те, що відбувається із засудженими після їхнього звільнення для служби.

Чи є статистика про військові злочини серед звільнених за ст. 81¹

Щоб з’ясувати, чи ведеться статистика щодо подальших правопорушень серед таких осіб, редакція звернулася до Офісу Генерального прокурора з офіційним запитом. Нас цікавила інформація про те, скільки осіб, звільнених за статтею 81¹ Кримінального кодексу України, після вступу до війська могли вчинити військові злочини. Зокрема, йшлося про такі правопорушення як:

• самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України);
• дезертирство (ст. 408 КК України).

У відповіді прокуратура повідомила, що такі дані не є відкритими для суспільства. Причиною назвали дію воєнного стану та питання національної безпеки.

В Офісі Генерального прокурора нам зазначили, що навіть загальні цифри щодо військових злочинів можуть бути використані для дискредитації Сил оборони України або в інформаційних операціях проти держави.

Крім того, у прокуратурі окремо підкреслили ще один важливий аспект: у державній звітності не ведеться окрема статистика щодо військових злочинів, які могли бути вчинені саме особами, звільненими за статтею 81¹.

Тобто навіть технічно такі дані не виокремлюються. Через це надати редакції запитувану інформацію у прокуратурі не змогли. Подібну відповідь редакція отримала і від Кадрового центру Збройних Сил України. Там повідомили, що запитувана інформація має гриф «для службового користування» відповідно до внутрішніх наказів та переліку службової інформації.

Таким чином, перевірити на практиці, чи стає механізм умовно-дострокового звільнення потенційною “лазівкою” для уникнення покарання, наразі неможливо — принаймні у публічному доступі.

Як зазначає експерт Андрій Яковлєв, говорити про системну проблему або зловживання можна лише на підставі конкретних статистичних даних, однак наразі такі дані державні органи не оприлюднюють.

Як працює умовно-дострокове звільнення для служби в армії

Андрій Яковлєв — адвокат, керуючий партнер АО “Амбрела”, експерт ГО “Медійна ініціатива за права людини” з міжнародного гуманітарного та кримінального права — пояснив редакції Бахмут IN.UA процедуру застосування статті 81¹.

За його словами, у травні 2024 року набув чинності закон, який дозволяє умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби. Станом на вересень 2025 року, за відкритими даними, близько 10 тисяч колишніх ув’язнених доєдналися до української армії завдяки цьому механізму. Водночас важливо розуміти, що люди, яких звільняють за цією процедурою, не звільняються від покарання повністю.

Рішення про дострокове звільнення ухвалює суд — за поданням установи виконання покарань. Перед цим людина проходить медичний огляд, а також відбувається погодження з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і військовою частиною. Після цих погоджень установа виконання покарань звертається до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення для проходження військової служби.

У разі позитивного рішення суду особу передають підрозділам Національної гвардії України, які доставляють її до ТЦК. Саме цей день є останнім днем відбування покарання. Далі людина укладає контракт і направляється до військової частини, де набуває статусу військовослужбовця.

Що буде, якщо людина не піде служити

Закон передбачає відповідальність у разі порушення умов звільнення. Якщо після звільнення особа не прибуває до ТЦК або ухиляється від укладення контракту, настає кримінальна відповідальність за статтею 336-2 Кримінального кодексу України — ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, звільненою для служби.

Після зарахування до військової частини на таку людину поширюються норми військового законодавства. Зокрема, самовільне залишення частини (ст. 407 КК України) або дезертирство (ст. 408 КК України) є окремими військовими злочинами.

Крім того, така особа перебуває під адміністративним наглядом.

У випадку засуджених Миколи Барабаша та Олександра Баришка, які проходили у справі про вбивство Артема Мирошниченка, нагляд за ними після звільнення поклали на командира військової частини.

Порушення правил такого нагляду може тягнути як адміністративну, так і кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. Як пояснює експерт, якщо після укладення контракту військовослужбовець вчиняє новий злочин — наприклад самовільно залишає частину або дезертирує — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку.

Приклад застосування закону: справа Артема Мирошниченка

Саме за цією процедурою умовно-дострокового звільнення вийшли на свободу і засуджені у справі вбивства активіста Артема Мирошниченка. Після їхнього звільнення виникло багато запитань у суспільстві. Зокрема, брат загиблого писав, що для засуджених це може стати “легальним способом уникнути тюрми та утекти”.

Рішення про звільнення ухвалювали суди після подання установ виконання покарань.

Зокрема:

• щодо Миколи Барабаша подання подавала Божковська виправна колонія №16;
• щодо Олександра Баришка — Первомайська виправна колонія №117.

Після рішення суду засуджених передали для проходження процедури укладення контракту та подальшої служби у війську. Водночас перевірити на практиці, чи може стаття 81¹ використовуватися як “лазівка”, наразі неможливо — принаймні публічно.

З технічного погляду закон містить запобіжники від зловживання, адже особу після суду передають підрозділам Національної гвардії України для доставки до ТЦК. Якщо контракт не буде укладено, застосовується стаття 336-2 КК України.

Після укладення контракту людина набуває статусу військовослужбовця, на якого поширюються норми військового кримінального законодавства.

Відповідно, якщо злочин вчиняється після укладення контракту — наприклад, самовільне залишення частини або дезертирство — суд призначає покарання за новий злочин і додає до нього невідбуту частину попереднього строку. Водночас через відсутність відкритої статистики щодо подальших правопорушень серед осіб, звільнених за статтею 81¹, питання щодо можливих ризиків залишається відкритим.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис З колонії до війська: як працює умовно-дострокове звільнення засуджених і в чому є ризик спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

У листопаді 2019 року двоє молодиків побили бахмутського волонтера ГО “Бахмут Український” та активіста Артема Мирошниченка. Він регулярно допомагав військовим, плів сітки, ходив на проукраїнські мітинги в Бахмуті. Після побиття з важкими травмами, не приходячи до тями, він помер у лікарні. Його кривдників затримали. Суд тривав роками. У 2024 році затриманим винесли вирок, за яким вони отримали 8 та 9 років ув’язнення. У 2025 році їм вдалося звільнитися умовно-достроково. Брат Артема припускав, що один із підозрюваних пішов у СЗЧ.

Що відомо про справу Артема Мирошниченка, та де зараз підозрювані, — читайте у матеріалі Бахмут IN.UA.

Вбивство Артема Мирошниченка

У листопаді 2019 року волонтера Артема Мирошниченка побили два на той час підлітки, які були в стані алкогольного сп’яніння. Молодики били активіста, кидаючи його головою об камінь та тротуар. 

“Два хлопця: одному 16 років, раніше не судимий, другому – 17 років, судимий за пограбування, має умовний строк, який ще триває, напали на Артема. Один з них бив його ногами та руками по голові та тулубі. Потім Артема кинули головою об плитку та перетягнули з тротуару на узбіччя. Самі втекли. Тілесні ушкодження наносив той, що молодший; він займається боксом та боями без правил, другий просто стояв та дивився”, – сказав під час брифінгу Ярослав Межений, в.о. начальника Бахмутської поліції у 2019 році.

Серед неофіційних версій чому на Артема напали молодики був мовний конфлікт. За версією одного з очевидців (який з міркувань власної безпеки не свідчив правоохоронним органам), підсудні, перебуваючи напідпитку, звернулися до Мирошниченка. Він відповів українською, після чого на нього напали. Бахмутський міськрайонний суд Донецької області у грудні 2019 року спростував інформацію про напад на активіста на ґрунті ненависті до української мови та України, але не повідомив, який мотив був у молодиків для нападу.

Мирошниченко помер 5 грудня від зупинки серця у лікарні в Лимані. Він так і не приходив до тями. Його  поховали 8 грудня 2019 року в Ямполі. 

Перебіг справи

Затримані підозрювані – 16-річний Микола Барабаш та 17-річний Олександр Баришок. Спершу суд обрав їм запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, як того вимагали адвокати. Проте згодом арештували обох, як на цьому наполягала прокуратура.

Суд над підозрюваними затягувався. Майже щомісяця відбувалося судове засідання, але до вироку справа не дійшла на той час, адже кілька разів розгляд справи переносили з різних причин: неявки адвокатів обвинувачуваних, хвороби суддів. Під час одного із засідань, наприклад, конвой із невідомих причин не зміг доставити підсудних (судове засідання відбувалося у Слов’янському суді, підсудних тримали у Бахмутському СІЗО). Влітку також судове засідання не почалося через помилково вказаний час. Паралельно із засіданнями у Слов’янську проходили вони й у Бахмуті. Протягом року підсудним лише продовжували термін тримання під вартою.

Представники потерпілого –  брат загиблого – заявляв, що є підстави вважати, що справу навмисно затягують, аби знизити розголос серед активістів та ЗМІ. У грудні 2020 замінили головуючу суддю у справі Любов Мірошниченко на суддю Володимира Старовецького, через тривалий лікарняний першої. Розгляд справи розпочався заново. 

Обоє обвинувачених перебували під вартою у Житомирській установі виконання покарань (№ 8). 

У червні 2024 року суд виніс вирок, зокрема й розмір компенсації, яку вони мали надати. Сума, про яку йдеться, — це близько 8 тисяч гривень. Обоє обвинувачених отримали 8 та 9 років ув’язнення. Однак фактично кожному з фігурантів кримінального провадження відмінусували по 4,5 року від кожного терміну, оскільки вони перебували у виправній колонії з 2019-го. У вересні Баришок та Барабаш подали апеляцію, вимагаючи  зменшити покарання. 

Де зараз засуджені?

У 2025 році обом засудженим вдалося вийти на волю – вони виявили бажання служити у Збройних Силах України. 

11 лютого 2025 року суд у Златополі (Харківська область) розглядав подання про умовно-дострокове звільнення Олександра Баришка для проходження військової служби за контрактом. 12 лютого 2025 року суд у Харківській області дозволив достроково звільнити з колонії засудженого, щоб він пішов служити в Збройні сили України за контрактом під час воєнного стану. Засуджений сам написав заяву, що хоче служити в армії. Він пройшов медичний огляд, психологічний відбір і був визнаний придатним до служби. Командир військової частини дав письмову згоду прийняти його на службу. Суд вирішив звільнити його умовно-достроково на той строк, який йому ще залишався — 3 роки 10 місяців 26 днів, але тільки для того, щоб він уклав контракт і пішов служити. Якщо він відмовиться служити, вчинить новий злочин або порушить умови, його можуть повернути до тюрми, а строк покарання стане ще більшим.

Також щодо нього встановили адміністративний нагляд на один рік. Він не мав права самовільно залишати місце служби або виїжджати без дозволу командира. Контроль за ним мав здійснювати командир військової частини.

У той же місяць у Полтаві суд дозволив умовно-достроково звільнити засудженого Миколу Барабаша для проходження військової служби за контрактом. Він відбував покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, але суд скоротив строк і звільнив його достроково на 2 роки 9 місяців і 26 днів.

Таке рішення суд ухвалив, бо засуджений також заявив про бажання служити в армії, був визнаний придатним за станом здоров’я, погоджений військовою частиною та відповідав вимогам закону. Суд також встановив адміністративний нагляд за Барабашем строком на один рік. Контроль за поведінкою мав здійснювати командир військової частини. Засудженому заборонили самовільно залишати місце дислокації військової частини та виїжджати в особистих справах без дозволу командира.

Попри це, у квітні 2025 року брат Мирошниченка, повідомив, що Баришок, ймовірно, самовільно залишив місце служби.  На запит Суспільне Донбас у Донецькому ТЦК СП повідомили, що Баришок зник безвісти під час служби. 

Бахмут IN.UA також звернувся до Донецького ТЦК СП у лютому 2026 року. Але нам повідомили, що ні Баришок, ні Барабаш на військовому обліку в районних ТЦК не перебувають, і відомості щодо їх військової служби відсутні.

Ми також подали журналістський запит до Донецької обласної прокуратури щодо ймовірного СЗЧ. Представники прокуратури заявили, що не можуть надати деталі конкретних кримінальних справ: “Орган прокуратури не може розкривати інформацію про хід досудового розслідування чи кримінальні провадження, оскільки це обмежено законом України “Про доступ до публічної інформації” та Кримінальним процесуальним кодексом”. 

За нашими джерелами, ми дізналися, що Олександр Баришок перебував на обліку у Лозівському ТЦК, а Микола Барабаш – у Полтавському. Ми подали запити до обох центрів. Лозівський ТЦК повідомив, що не може надати дані про службу Баришка без його письмової згоди.

У 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу, де він проходив службу , нам повідомили, що станом на початок березня 2026 року він вважається зниклим безвісти від 11 квітня 2025 року. У бригаді його описують як“нормального бійця, який добре воював”. Інформацію про СЗЧ Баришка у бригаді заперечили.

Щодо Барабаша, то Полтавський ТЦК СП відповів, що ми звернулися не за адресою, і його місцеперебування — невідоме. Остання публічна згадка від Барабаша була у липні 2025 року: на своїй сторінці в Instagram чоловік виклав фото у військовій формі.

Що каже адвокатка потерпілого

“Справа щодо нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до смерті Артема Мирошниченка, кваліфікована за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України. Вона наразі завершена. Досудове слідство давно закінчено, судовий розгляд завершився приблизно рік тому. Двоє злочинців отримали відповідні вироки. Вони не максимальні, оскільки на момент скоєння злочину один був неповнолітній, а інший щойно досяг повноліття. Наскільки мені відомо, вони покинули місця позбавлення волі через те, що уклали контракт із Збройними Силами України. Тут не можна сказати, що вони фактично на волі, оскільки вони перебувають у лавах ЗСУ”, — пояснила у коментарі Бахмут IN.UA Катерина Анфьорова. 

Родина Мирошниченка не могла подавати апеляційну скаргу щодо умовно-дострокового звільнення засуджених, пояснює адвокатка, оскільки  потерпілі не є стороною у цій справі. Це не кримінальна справа, а окреме провадження, і воно не має процесуального статусу, щоб оскаржувати таке рішення, додала вона.

Адвокатка зазначила, що такі випадки не є поодинокими, однак проблему потрібно вирішувати системно. На її думку, законодавство слід змінити так, щоб особи, засуджені за тяжкі злочини, не мали можливості звільнятися подібним чином. Вона також наголосила, що наразі неможливо стверджувати, напевно, що буде із засудженими після завершення воєнного стану, адже вони підписують контракт, строк якого може бути різним — як на період воєнного стану, так і на довший або коротший термін. Під час дії контракту вони перебувають у складі ЗСУ та не мають права самовільно залишати військову частину без дозволу командира.

За її словами, такі військовослужбовці проходять службу не в звичайних підрозділах, а в окремих частинах із власною системою контролю. Водночас закон наразі чітко не визначає, чи вважатиметься така служба повноцінним відбуттям покарання. Вона додала, що вирок суду та ухвала про стягнення моральної шкоди перебувають у виконавчій службі, а цивільна частина рішення виконується окремо.

Примітка. Матеріал підготовлено в межах проєкту «Діалог між медіа та судовою владою для підвищення прозорості правосуддя», менторської програми «Правосуддя в фокусі медіа», що реалізується ГО «Вектор прав людини» у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту”.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Шість років після смертельного побиття бахмутського активіста Артема Мирошниченка: засуджені пішли служити спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Шість об’єктів нерухомості, автомобіль CHEVROLET, понад 1,5 мільйонів гривень зарплати та понад 1,3 мільйонів гривень компенсації за втрачене майно — такий вигляд має декларація Андрія Рябухи, першого заступника начальника Соледарської МВА.

Редакція аналізувала, що задекларував Андрій Рябуха за 2025 рік.

Декларація Андрія Рябухи за 2025 рік

Андрій Рябуха — перший заступник начальника Соледарської МВА. Згідно з декларацією, він спільно з дружиною Ганною володіють шістьма об’єктами нерухомості. Серед них на Андрія Рябуху оформлені три об’єкти в Торецьку:

• будинок площею 43,5 м² (дата набуття — 24.01.2022). Вартість на дату набуття — 111 025 гривень;
• земельна ділянка площею 439 м² (дата набуття — 20.04.2021). Вартість на дату набуття — 7 368 гривень;
• нежитлове приміщення площею 41,5 м² (дата набуття — 21.04.2020). Вартість на дату набуття — 48 450 гривень.

Дружина Андрія Рябухи володіє двома об’єктами нерухомості, всі вони також у Торецьку:

• квартира площею 44,2 м² (дата набуття — 13.03.2007). Вартість не вказана;
• квартира площею 55,7 м² (дата набуття — 20.01.2009). Вартість не вказана.

Окрім цього, подружжя має у спільній власності квартиру в Ірпені площею 52,9 м². Вона придбана 29 листопада 2025 року, її вартість на той момент складала 2 120 000 гривень.

Також Андрій Рябуха спільно з дружиною і двома синами з 31 грудня 2016 року мають право на користування будинком у селищі Щербинівка Торецької громади.

Окрім цього, посадовцю з 1 березня 2024 року надано в позичку (безоплатне користування) квартиру в Краматорську.

Андрій Рябуха також має легкове авто CHEVROLET MALIBU 2012 року випуску вартістю 280 000 гривень.

Доходи Андрія Рябухи за 2025 рік

Заробітна плата Андрія Рябухи за 2025 рік склала 1 525 513 гривень, що на місяць у середньому 127,1 тисячі гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 8 291 гривень — інші доходи від ДП “Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв”;
• 1 354 378 гривень компенсації за пошкоджене/знищене майно.

Ганна Рябуха доходів за 2025 рік не отримувала.

Окрім цього, перший заступник начальника Соледарської МВА задекларував грошові активи. Це 35 000 доларів готівкою, якими володіє Андрій Рябуха, та 5 000 доларів, якими володіє Ганна Рябуха.

Читайте також:

• Яке майно і доходи декларує староста Іванівського Олена Данько: аналіз
• Яку зарплату у 2025 році отримували працівники Бахмутської МВА та міськради: аналіз
• Що декларує мер Бахмута Олексій Рева за 2025 рік: як змінилися доходи і перелік майна

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Нова квартира в Ірпені і мільйонна компенсація за втрачене майно: що декларує заступник начальника Соледарської МВА Андрій Рябуха спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Що задекларувала Олена Данько, голова Іванівського старостинського округу Бахмутської громади за 2025 рік? У річній декларації вона вказує понад 685 тисяч гривень зарплати та п’ять об’єктів нерухомості, якими володіє спільно з цивільним чоловіком.

Про наявне майно і доходи посадовиці читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Олена Данько, староста Іванівського: декларація за 2025 рік

Олена Данько оприлюднила декларацію про доходи за 2025 рік. Згідно з декларацією, посадовиця має житловий будинок площею 60,60 м² у селі Іванівське, придбаний у 1998 році.

Також вона володіє двома земельними ділянками в селі Іванівське. Одна з них площею 1 700 м² (набута у 1998 році), а інша — 20 000 м² (набута у 2003 році).

Окрім цього, посадовиця вказує у декларації майно чоловіка Віктора Журби, з яким вони спільно проживають, але не перебувають в офіційному шлюбі. Чоловік теж має дві земельні ділянки площею 20 000 квадратних метрів і 47 044 квадратних метрів. Вони набуті у 2019 році, розташовані в Бахмутській громаді (населений пункт не вказано).

Окрім цього, цивільний чоловік старости має автомобіль ВАЗ-21093, випущений у 1992 році. Автомобіль придбаний у 2008 році, його вартість тоді складала 20 000 гривень.

Які доходи у старости Іванівського округу Олени Данько

Олена Данько вказала, що за 2025 рік отримала 685 187 гривень зарплати. Серед інших джерел доходів вказані:

• 29 332 гривень пенсії;
• 24 000 гривень виплат ВПО;
• 2 265 гривень благодійної допомоги від БО “Центр волонтерства та захисту”;
• 426 гривень благодійної допомоги від благодійного фонду “Посмішка ЮА”;
• 1 гривня доходу від надання майна в оренду.

Цивільний чоловік посадовиці за 2025 рік отримав 363 116 гривень зарплати за офіційним місцем роботи в Бахмутській міськраді. Згідно з переліком працівників, наданому нашій редакції, він працює водієм. Окрім цього, Віктор Журба мав доходи з інших джерел:

• 2 832 гривень пенсії;
• 36 000 гривень виплат ВПО;
• 426 гривень благодійної допомоги від благодійного фонду “Посмішка ЮА”;
• 1 гривня доходу від земельної ділянки;
• 1 гривня доходу від надання майна в оренду;

Грошових активів готівкою чи на банківських рахунках в Олени Данько немає.

Читайте також:

• Що декларує мер Бахмута Олексій Рева за 2025 рік: як змінилися доходи і перелік майна
• Олександр Марченко подав декларацію за 2025 рік: що вказав
• Коли посадовці мають подати декларації про майно та доходи у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Яке майно і доходи декларує староста Іванівського Олена Данько: аналіз спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Сім об’єктів нерухомості, автомобіль, мільйонна зарплата, заощадження і проценти в банках — такий вигляд має декларація Олексія Реви, мера Бахмута, за 2025 рік. Чи змінились його доходи і майно, порівняно з минулим роком?

Редакція аналізувала, що декларував Олексій Рева за 2025 рік.

Олексій Рева, декларація за 2025 рік

Згідно з річною декларацією, Олексій Рева не має власних об’єктів нерухомості. Він декларує п’ять об’єктів нерухомості, якими володіє його дружина Олена:

• житловий будинок з господарськими спорудами та побудовами в Бахмуті площею 353,30 м² (дата набуття — 16.02.2007). Вартість за останньою грошовою оцінкою — 921 376 гривень;
• гараж у Бахмуті площею 52,90 м² (дата набуття — 28.03.2003). Вартість за останньою грошовою оцінкою — 17 359 гривень;
• земельна ділянка в Бахмуті площею 52 м² (дата набуття — 20.10.2003). Вартість об’єкта не вказана;
• земельна ділянка в Бахмуті площею 1 000 м² (дата набуття — 30.04.2004). Вартість об’єкта не вказана;
• земельна ділянка в Бахмуті площею 1 000 м² (дата набуття — 26.06.2008). Вартість об’єкта не вказана.

Також Олена Рева орендує два об’єкти нерухомості в селищі Обухівка Дніпропетровської області. З 1 січня 2024 року вона орендує житловий будинок площею 49,6 м² та земельну ділянку площею 1 200 м².

Дружина Олексія Реви також має легковий автомобіль Mercedes Benz 2010 року випуску. Його вартість не вказана.

Олексій Рева, доходи за 2025 рік

Заробітна плата Олексія Реви за 2025 рік склала 1 524 557 гривень, що на місяць у середньому 127 тисяч гривень. Окрім цього, він також отримав доходи з інших джерел:

• 244 999 гривень — пенсія;
• 60 503 гривень — проценти в банку “ПУМБ”.

Олена Рева за 2025 рік отримала 178 542 гривень зарплати. Окрім цього, дружина Олексія Реви за рік також отримала:

• 277 600 гривень — пенсія;
• 650 000 гривень — проценти в банку “ПУМБ”.

Окрім цього, мер Бахмута задекларував грошові активи. Це 1 243 307 гривень на банківських рахунках.

Олена Рева володіє 7 242 301 гривнями на банківських рахунках та готівковими заощадженнями: 790 000 гривень, 15 000 доларів і 5 000 євро.

Як змінилась декларація за рік

Якщо порівнювати річну декларацію Олексія Реви за 2025 рік з минулорічною, то можна помітити, що зникли дані про цінне рухоме майно. Мер більше не володіє зброєю — рушницею і карабіном.

Якщо порівнювати доходи, то у 2025 році зарплата і пенсія Олексія Реви зросли. Річна зарплата зросла на майже 100 тисяч гривень (для порівняння: 1 524 557 гривень у 2025 році і 1 454 615 гривень у 2024 році). Зросла також і пенсія посадовця: 244 999 гривень у 2025 році проти 204 253 гривень у 2024 році.

Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також:

• Олександр Марченко подав декларацію за 2025 рік: що вказав
• Коли посадовці мають подати декларації про майно та доходи у 2026 році
• Яку зарплату отримали директори бахмутських КП у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Що декларує мер Бахмута Олексій Рева за 2025 рік: як змінилися доходи і перелік майна спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

У 2025 році у штаті Соледарської міської військової адміністрації працювали шестеро людей. А в апараті Соледарської міської ради та її виконавчих органах — 53 працівників. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці МВА та міськради у 2025 році.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Соледарська МВА: яку зарплату отримували у 2025 році

У відповідь на запит редакції Соледарська МВА повідомляє, що штатна чисельність працівників складала 13 штатних одиниць. Фактично у складі МВА працювали шестеро людей.

• Сергій Гошко, начальник Соледарської МВА, який на сьогодні є ще й військовослужбовцем, за 2025 рік отримав 1 218 742,90 гривень.
• Андрій Рябуха, перший заступник начальника Соледарської МВА, за 2025 рік отримав 1 526 513,42 гривень. 
• Світлана Лощакова, заступниця начальника Соледарської МВА, за 2025 рік отримала 1 526 371,11 гривень. 
• Оксана Бабіч, начальниця відділу бухгалтерського обліку та звітності, головна бухгалтерка Соледарської МВА, за 2025 рік отримала 950 303,31 гривень. 
• Олександра Ляднова, начальниця юридичного відділу Соледарської МВА, за 2025 рік отримала 913 210,73 гривень. 
• Юлія Фоміченко, головна спеціалістка Соледарської МВА, за 2025 рік отримала 595 039,27 гривень. 

Соледарська міська рада: яку зарплату отримували у 2025 році

У відповідь на запит Соледарська МВА повідомила, що штатна чисельність працівників Соледарської міськради у 2025 році складала 43 штатні одиниці, а штатна чисельність виконавчих органів міськради — 63 штатних одиниць. Фактично у міськраді працювали 53 людей: 29 — в апараті міськради, і 24 — у виконавчих органах.

• Світлана Редченко, заступниця міського голови з гуманітарних питань та соціальної політики, за 2025 рік отримала 932 530,83 гривень. 
• Гелена Гребеник, секретарка міськради, за 2025 рік отримала 176 360,46 гривень. 
• Наталія Якушко, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, за 2025 рік отримала 858 930,07 гривень. 
• Ганна Галактіонова, керуюча справами виконкому, за 2025 рік отримала 174 901,63 гривень.
• Юрій Мороз, староста Васюківського старостинського округу, за 2025 рік отримав 913 780,32 гривень. 
• Тетяна Черноусова, начальниця загального відділу, за 2025 рік отримала 601 607,54 гривень.
• Тетяна Щемельова, головна спеціалістка загального відділу, за 2025 рік отримала 430 359,58 гривень.
• Антоніна Ляшенко, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу, за 2025 рік отримала 341 399,62 гривень.
• Наталя Пулова, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу, за 2025 рік отримала 347 667,59 гривень. 
• Наталя Ряпосова, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу, за 2025 рік отримала 355 102,94 гривень. 
• Марина Сташкевич, спеціалістка І категорії з загальних питань загального відділу, за 2025 рік отримала 343 818,18 гривень. 
• Ганна Пилипенко, спеціалістка І категорії з кадрової роботи, за 2025 рік отримала 384 170,01 гривень.
• Ольга Єрмакова, начальниця відділу бухгалтерського обліку та звітності, за 2025 рік отримала 603 110,23 гривень.
• Світлана Стеценко, спеціалістка-бухгалтерка І категорії відділу бухгалтерського обліку та звітності, за 2025 рік отримала 267 593,22 гривень. На цій посаді вона працювала 10 місяців. 
• Олена Гульбасова, начальниця відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій, за 2025 рік отримала 592 824,66 гривень.
• Леся Хоружевська, провідна спеціалістка відділу економічного розвитку, торгівлі та інвестицій, за 2025 рік отримала 297 241,11 гривень. 
• Марина Нікітіна, начальниця відділу з питань правового забезпечення діяльності виконавчих органів, за 2025 рік отримала 550 807,46 гривень. 
• Людмила Толстих, спеціалістка І категорії відділу з питань правового забезпечення діяльності виконавчих органів, за 2025 рік отримала 312 142,98 гривень. 
• Антон Ляднов, начальник відділу охорони здоров’я, за 2025 рік отримав 117 191,22 гривень. На цій посаді він працював 4 місяці. Також він отримав 614 733,43 гривень за 10 місяців роботи на посаді начальника Управління освіти. 
• Данило Зелений, головний спеціаліст відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва, за 2025 рік отримав 331 641,48 гривень. 
• Оксана Чуйко, начальниця відділу з управління комунальною власністю, за 2025 рік отримала 548 670,49 гривень.
• Маргарита Кучерявенко, спеціалістка І категорії відділу з реєстрації місця проживання фізичних осіб, за 2025 рік отримала 378 334,99 гривень. 
• Любов Кучеренко, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг, за 2025 рік отримала 418 086,86 гривень. 
• Олена Рубан, адміністраторка відділу надання адміністративних послуг, за 2025 рік отримала 97 667,66 гривень. На цій посаді вона працювала 4 місяці. 
• Олена Полякова, начальниця відділу з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи, за 2025 рік отримала 497 105,15 гривень. 
• Олексій Іванов, начальник відділу з питань інформаційного та комп’ютерного забезпечення, за 2025 рік отримав 532 922,78 гривень.
• Людмила Борисенко, спеціалістка І категорії з питань внутрішньої політики відділу з питань інформаційного та комп’ютерного забезпечення, за 2025 рік отримала 260 257,17 гривень. 
• Людмила Борщ, начальниця служби у справах дітей, за 2025 рік отримала 592 900,24 гривень.
• Андрій Замазій, головний спеціаліст архівної справи, за 2025 рік отримав 369 622,29 гривень. На цій посаді він працював 10 місяців. 
• Тетяна Теплюк, начальниця відділу культури, за 2025 рік отримала 526 781,03 гривень. 
• Ірина Важинська, спеціалістка-бухгалтерка І категорії, за 2025 рік отримала 383 197,65 гривень.
• Сергій Гончаров, начальник Управління житлово-комунального господарства, за 2025 рік отримав 616 767,49 гривень. 
• Олександр Первенко, головний спеціаліст КЗ “Школа мистецтв Соледарської міської ради”, за 2025 рік отримав 297 521,86 гривень. 
• Ольга Скидан, спеціалістка-бухгалтерка I категорії КЗ “Школа мистецтв Соледарської міської ради”, за 2025 рік отримала 179 946,21 гривень. На цій посаді вона працювала З місяці. 
• Юлія Павленко, бухгалтерка І категорії КЗ «Школа мистецтв Соледарської міської ради”, за 2025 рік отримала 270 987,44 гривень. На цій посаді вона працювала 8 місяців. 
• Алла Вишедська, начальниця фінансового управління, за 2025 рік отримала 713 407,55 гривень. 
• Катерина Огуєва, начальниця відділу обліку і звітності, головна бухгалтерка фінансового управління, за 2025 рік отримала 600 247,47 гривень. 
• Світлана Савенко, спеціалістка І категорії відділу обліку і звітності фінансового управління, за 2025 рік отримала 400 337,05 гривень. 
• Наталя Гузенко, заступниця начальника Управління освіти, за 2025 рік отримала 463 334,01 гривень. 
• Любов Поливода, головна спеціалістка Управління освіти, за 2025 рік отримала 379 204,16 гривень. 
• Катерина Шокола, головна спеціалістка Управління освіти, за 2025 рік отримала 404 731,24 гривень. 
• Марина Самойленко, спеціалістка І категорії Управління освіти, за 2025 рік отримала 434 845,09 гривень. 
• Любов Нех, головна бухгалтерка Управління освіти, за 2025 рік отримала 361 831,20 гривень. 
• Ольга Костюк, бухгалтерка-рахівниця Управління освіти, за 2025 рік отримала 337 702,36 гривень. 
• Ганна Кононенко, бухгалтерка-матеріалістка Управління освіти, за 2025 рік отримала 267 340,18 гривень. 
• Наталя Пилипенко, бухгалтерка Управління освіти, за 2025 рік отримала 140 595,67 гривень. 
• Анастасія Катасонова, начальниця Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 673 949,98 гривень. 
• Тетяна Мухіна, начальниця відділу з прийому та обробки документів Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 579 581,30 гривень. 
• Наталя Курінна, спеціалістка Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 363 896,71 гривень. 
• Ганна Буджина, спеціалістка-бухгалтерка І категорії Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 457 669,81 гривень. 
• Людміла Невідомська, спеціалістка-бухгалтерка I категорії Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 387 283,21 гривень. 
• Наталія Профатілова, головна спеціалістка Управління соціального захисту, за 2025 рік отримала 387 761,32 гривень.

Читайте також:

• Що купувала Бахмутська міськрада і її відомства у лютому 2026 року: аналіз закупівель
• Яку зарплату отримали директори бахмутських КП у 2025 році
• Скільки заробляли посадовці Часовоярської МВА у 2025 році: розбір зарплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Мільйон і вище: скільки за 2025 рік заробляли працівники Соледарської МВА та міськради спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

У лютому 2026 року Бахмутська міськрада та її структурні підрозділи провели 11 державних закупівель. Загалом у лютому для потреб Бахмутської громади придбали товарів та послуг на суму понад 448 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Бахмутська громада: витрати у лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Бахмутська МВА і Бахмутська міськрада провели три закупівлі на загальну суму 167 062 гривень.

Бахмутська МВА провела одну закупівлю на 3 760 гривень. За ці кошти придбали послуги з реєстрації в системі програми “АІС “Місцеві бюджети рівня розпорядника бюджетних коштів” та підтримки програми протягом року.

Бахмутська міськрада провела дві закупівлі. 63 342 гривень витратили на електроенергію — відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нежитлового приміщення. Послуга оформлена на приміщення, яке розташоване в селі Ріпна по вулиці Шкільна, 1. У цьому приміщенні зберігається архівний відділ Бахмутської міської ради.

Ще 99 960 гривень пішли на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування в газеті “Вперед”.

Управління культури Бахмутської міськради: закупівлі у лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Управління культури Бахмутської міськради провело три закупівлі на 127 400 гривень.

17 400 гривень пішли на відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги.

За 20 000 гривень оформили послуги поштового зв’язку та перевезення великогабаритних відправлень.

90 000 гривень витратили на висвітлення діяльності Управління культури в газеті “Вперед”.

Управління освіти Бахмутської міськради: закупівлі в лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Управління освіти Бахмутської міськради провело три закупівлі на 20 636 гривень.

4 200 гривень витратили на обов’язковий технічний контроль транспортних засобів.

За 8 036 гривень оформили страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

8 400 гривень пішли на доступ у режимі онлайн до електронних баз інформаційних ресурсів FactorPro.

Фінансове управління Бахмутської міськради: закупівлі в лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Фінансове управління Бахмутської міськради провело одну закупівлю на 49 896 гривень. Ці кошти витратили на публікації офіційних матеріалів, оголошень та повідомлень у газеті “Вперед”.

Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради: закупівлі в лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради провело одну закупівлю на 84 000 гривень. За ці кошти оплатили поштові послуги.

Загалом закупівлі Бахмутської громади за лютий 2026 року склали 448 994 гривень.

Читайте також:

• 80 мільйонів гривень пропонують виділити з бюджету Бахмутської МТГ на житло для бахмутян в Гощі
• Яку зарплату отримали директори бахмутських КП у 2025 році
• Скільки заробляли посадовці Часовоярської МВА у 2025 році: розбір зарплат

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Що купувала Бахмутська міськрада і її відомства у лютому 2026 року: аналіз закупівель спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

У 2025 році у штаті Часовоярської міської військової адміністрації працювали двоє людей. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували посадовці МВА у 2025 році.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Часовоярська МВА: яку зарплату отримували у 2025 році

У відповідь на запит редакції Часовоярська міськрада повідомляє, що штатна чисельність працівників МВА складала чотири штатних одиниць. Фактично у складі МВА працювали двоє людей: начальник МВА і його заступник.

Зарплати працівників МВА складали:

• Сергій Чаус, начальник Часовоярської МВА, за 2025 рік отримав 1 495 600,40 гривень.
• Руслан Прийменко, заступник начальника Часовоярської МВА, за 2025 рік отримав 1 268 669,26 гривень.

Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також:

• Яку зарплату отримали директори бахмутських КП у 2025 році
• Коли посадовці мають подати декларації про майно та доходи у 2026 році
• Олександр Марченко подав декларацію за 2025 рік: що вказав

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Скільки заробляли посадовці Часовоярської МВА у 2025 році: розбір зарплат спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

У 2025 році у штаті бахмутських підприємств житлово-комунального господарства працювали 18 людей. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували очільники бахмутських КП у 2025 році.

Детальний аналіз заробітних плат у матеріалі Бахмут IN.UA.

Яку зарплату отримували очільники комунальних підприємств Бахмута у 2025 році

У відповідь на запит редакції Бахмутська МВА повідомляє, що штатна чисельність працівників підприємств житлово-комунального господарства складала 90,75 штатних одиниць. Фактично у складі КП працювали 18 людей.

КП “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”

Найвищу річну зарплату серед очільників бахмутських КП отримав Андрій Атаманченко — директор КП “Бахмутське бюро технічної інвентаризації”. За 2025 рік йому нарахували 602 495,80 гривень.

Найвищу зарплату він отримав у травні — 97 606,10 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась від 42 до 50 тисяч гривень. Для порівняння: у 2023 році зарплата Атаманченка складала в середньому 23 тисячі гривень, за виключенням жовтня, коли він отримав понад 70 тисяч гривень. У 2024 році зарплата керівника БТІ стартувала вже від 40 тисяч гривень.

Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва

Надія Трофимова — виконувачка обов’язків начальниці Управління розвитку міського господарства та капітального будівництва Бахмутської міськради — за 2025 рік отримала 552 105,88 гривень.

Найвищу зарплату вона отримала в січні — 80 396,19 гривень. В інші місяці її зарплата коливалась від 33 до 77 тисяч гривень. Для порівняння: у 2023 році Надія Трофимова отримала 541,5 тисяч гривень зарплати, а з січня по червень 2024 року — 324,8 тисяч гривень. Місячна зарплата Надії Трофимової у 2024 році коливалась від 37 до 80 тисяч гривень.

КП “Бахмутська житлова управляюча компанія”

У 2025 році Олександр Бондарєв — директор комунального підприємства “Бахмутська житлова управляюча компанія” — отримав 449 463,13 гривень.

Найвищу зарплату він отримав у травні — 61 410,59 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась від 30 до 59 тисяч гривень. Для порівняння: заробітна плата Олександра Бондарєва за 2023 рік складала 845 тисяч гривень, тобто у 2025 році вона зменшилась в 1,8 разів. Місячна зарплата Олександра Бондарєва у 2023 році коливалась від мінімальної у 15 тисяч гривень до 153,8 тисячі гривень, а у 2024 році — від 34 до 86 тисяч максимальної оплати праці.

Нагадаємо, що днями Бахмутська МВА визначила КП “Бахмутська житлова управляюча компанія” замовником робіт з будівництва житла для ВПО в Гощі. Саме воно відповідатиме за організацію і виконання будівельних робіт. Директор підприємства — Олександр Бондарєв — має забезпечити реалізацію проєкту.

КП “Бахмут-Вода”

Роман Спічкін, директор комунального підприємства “Бахмут-Вода” у 2025 році отримав 442 995 гривень.

Найвищу зарплату він отримав у червні — 76 172,34 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась від 31 до 40 тисяч гривень. Для порівняння: за 2023 рік Роман Спічкін заробив понад 903 тисячі гривень, що в 2 рази більше, ніж у 2025 році. Його заробітна плата у 2024 році сягала від 34 до 137 тисяч гривень, залежно від місяця.

Опитненське сільське комунальне підприємство “Прогрес”

Найменшу річну зарплату серед керівників комунальних підприємств отримав Роман Гапєєв — директор Опитненського сільського комунального підприємства “Прогрес”. Загалом за 2025 рік він заробив на цій посаді 323 716,64 гривень.

Найвищу зарплату Роман Гапєєв отримав у лютому — 61 529,69 гривень. Вищу, порівняно з іншими місяцями виплату, він отримав і в січні — 41 706,61 гривень. В інші місяці його зарплата коливалась у районі 21-22 тисяч гривень.

Для порівняння: за 2023 рік Роман Гапєєв отримав понад 273 тисячі гривень, що в 1,1 рази менше за річну зарплату в 2025 році. У 2024 році його щомісячна зарплата була незмінна і складала 22,7 тисячі гривень.

Читайте також:

• 62 млн гривень: бахмутське КП оголосило тендер на проєкт житла для бахмутян у Гощі
• Що купували для Бахмута в першому місяці 2026 року: аналіз закупівель на Прозорро
• Бахмут спрямував понад 280 тисяч гривень з бюджету на газетні публікації

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Яку зарплату отримали директори бахмутських КП у 2025 році спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

Російська окупаційна влада на тимчасово підконтрольних їй територіях Донеччини продовжує масштабну кампанію з мілітаризації українських дітей. Напередодні російського “дня защитника Отечества” та річниці повномасштабного вторгнення, яку ворог називає “своєю” або визвольною спецоперацією, у школах, ліцеях та навіть дитячих садках окупованих Маріуполя і Донецька відбулася серія пропагандистських заходів.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала свідчення того, як окупанти змушують дітей вшановувати російських військових та інтегрують їх у військову ідеологію держави-агресора.

“Парти героїв” та свята у дитсадках

У маріупольській школі №47 окупаційна влада відкрила так звану “парту героя” на честь випускника Сергія Макарова. За версією пропагандистів, Макаров (позивний “Рюрик”) ще у травні 2014 року пішов в “ополчення” і воював у складі 9-го полку так званої “днр” у Слов’янську та Дебальцевому, де й загинув у 2015 році. На відкритті парти були присутні представники окупаційного “управління освіти”, які змусили учнів вшанувати пам’ять бойовика хвилиною мовчання. Загалом, це вже шоста подібна парта в Маріуполі, встановлена в рамках проєкту російської партії “єдина Росія».

У школі №26 відбулася показова “церемонія посвяти у гвардійці”. Юних українців змусили складати присягу перед представниками російської росгвардії, які вручили дітям посвідчення. Щоб надати заходу статусу, організатори залучили місцевого священника, який провів “обряд освячення” та благословив школярів на “вірне служіння Вітчизні”.

Мілітаризація не оминає і найменших. У дитячому садку №140 свято 23 лютого супроводжувалося спортивними змаганнями, де дошкільнят змушували читати вірші про “захисників вітчизни” та прославляти Збройні сили Росії.

Донецьк: присяга Росгвардії та 26 парт для бойовиків

У Донецьку у школі №80, у межах партійного проєкту “єдиної росії” відкрили одразу 26 “Парт героїв”. Більшість із них присвячена бойовикам так званої “днр” та російським військовим. Серед них — штурмовики батальйону “Сомалі” та навіть 17-річний підліток, який загинув у лавах окупаційних військ.

Пропаганда активно інтегрується у навчальний процес. Наприклад, для учнів 8-го класу ліцею “Престиж” у місцевому музеї провели “урок мужності”, присвячений річниці початку повномасштабної війни. Школярів змушували приміряти російську військову амуніцію, вчитися надавати першу допомогу та обговорювати пропагандистські фільми про “мужність земляків”.

У школі №35 відбулося інтерактивне заняття “служіння вітчизні” за участю ветерана так званої “сво” Андрія Ковальова. А в гімназії №6 школярок залучили до приготування “званої вечері” для російських військових у рамках акції “Смак дому – смак Перемоги”. Під час цього заходу окупанти демонстрували дітям роботу розвідувальних дронів.

Росія системно мілітаризує дітей, тому що це частина довгострокової державної стратегії формування лояльного покоління. Через шкільні програми, “патріотичні” заходи, воєнізовані гуртки та публічні церемонії дітям із раннього віку нав’язується уявлення про війну як норму, службу — як безумовний обов’язок, а державу, як найвищу цінність, яку не можна критикувати. Таким чином формується контрольований світогляд, у якому агресивна зовнішня політика подається як “захист батьківщини”, а військова сила — як головний інструмент національної гордості.

Крім ідеологічної складової, це також практичний розрахунок. Мілітаризація дітей створює кадровий резерв для армії та силових структур у майбутньому, знижує рівень критичного мислення щодо війни та легітимізує тривалу конфронтацію в суспільстві. Чим раніше дитина інтегрується в систему військово-патріотичного виховання, тим легше вона сприймає мобілізаційні наративи й менше ставить під сумнів політичні рішення влади. Це інструмент закріплення режиму та підтримки суспільної згоди на мілітаризовану модель держави.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис “Служу росії”: як окупанти мілітаризують дітей у школах і садках Донеччини до “дня защитника отчечества” спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.

У школах окупованої Донеччини активно проводять заходи з мілітаризації дітей. Змалечку для дітей проводять так звані “уроки мужності” з військовими армії рф. На таких уроках дітям показують зброю і проводять лекції про патріотизм. Таким чином школярів долучають до пропаганди війни.

Що відомо про уроки мужності в окупованих школах, розповідає Бахмут IN.UA.

Уроки мужності в “днр”

У школах на окупованій Донеччині проводять так звані “уроки мужності”. Це заходи, які проводять у межах школи за участі діючих військових армії рф та ветеранів. Зустрічі з окупантами проводять у форматі лекцій та діалогу. Під час розмови з дітьми окупанти розповідають про свій військовий досвід і важливість служби в армії рф. Таким чином дітям насаджують культ війни і сприяють посиленню іміджу військових.

Уроки мужності проводять не лише в “днр”, а й в інших окупованих регіонах України. У положенні цього проєкту йдеться, що він має на меті “зміцнення відчуття причетності дітей до історії та культури Росії і виховання громадянина, який любить свою Батьківщину та має активну життєву позицію”. Серед задач проєкту є й зміцнення престижу служби у збройних силах рф. Також такі уроки мають формувати в молоді готовності до захисту країни, вірності конституційному та військовому обов’язку в умовах мирного та військового часу. Фактично дітей психологічно готують приєднатися до лав російської армії в майбутньому.

На Донеччині уроки мужності проводять за ініціативи “асоціації ветеранів сво днр”. З пропагандистськими заходами вони відвідують школи Донецька, Сніжного, Амвросіївки, Іловайська, Горлівки, Дебальцева, Харцизька. Зустрічі проводять з учнями різного віку.

В основному уроки мужності проводять на базі шкіл, але бувають і позашкільні зустрічі, куди вчителі водять дітей.

Уроки мужності супроводжуються російською символікою і військовою атрибутикою. Переважно це прапори, георгіївські стрічки, плакати, книги про війну в Україні. Подекуди у класах навіть вивішують портрети путіна. Часто дітей одягають у форму юнармійців.

На зустрічі з військовими часто проводять пам’ятні заходи в честь загиблих бойовиків. До цього долучають і дітей. Вони носять портрети загиблих окупантів і військових Другої світової війни.

Раніше редакція розповідала, що школярів в окупованому Донецьку долучають до юнармійських загонів. Членів таких загонів вчать стройової підготовки, вогневої підготовки, захисту від зброї масового ураження тощо. Також у межах програми дітей вчать стрільби з пневматичної гвинтівки й автомата АК-74.

Читайте також:

• Студентський рух у “днр” очолив колишній військовий армії рф: що відомо
• “Узаконили викрадення дітей”: російська пропаганда залякує жителів Краматорська, Дружківки та Слов’янська
• Росіянин, який воював під Бахмутом, претендує на участь у Паралімпіаді-2026

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Запис Зустрічі з військовими і пам’ятні заходи в честь бойовиків: що стоїть за так званими “уроками мужності” на окупованій Донеччині спершу з'явиться на Останні новини України | Бахмут IN.UA.