Данська рада у справах біженців (DRC) допомагає українцям, які постраждали від вибухонебезпечних предметів по всій території України. Хоча наразі організація не надає грошових виплат, постраждалі можуть отримати іншу індивідуальну допомогу. DRC працює безпосередньо з людьми, які постраждали внаслідок війни, щоб надати саме ту допомогу, яка відповідає їхнім нагальним потребам.

Детальніше про те, яку допомогу надають в DRC — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога постраждалим від війни

Індивідуальна допомога від Данської ради у справах біженців (DRC) спрямована на підтримку постраждалих від мінно-вибухових травм. Ініціатива реалізовується по всій території України, незалежно від місця проживання або перебування постраждалої особи.

Підтримка надається на основі аналізу індивідуальних потреб кожного бенефіціара. Вже зараз мова йде про:

• сприяння екстреному транспортуванню осіб, які не можуть дістатися до медичного закладу;
• надання доступу до освіти та/або сприяння працевлаштування, спеціальні курси;
• створення інклюзивних умов проживання, наприклад, за допомогою ремонту ванних кімнат, встановлення спеціальних спальних місць чи створення пандусів ;
• витрати на відновлення/отримання документів;
• витрати на проїзд до місць отримання необхідних послуг;
• надання допоміжних пристроїв, наприклад, протезів для кінцівок або колісних крісел;
• медичну допомогу, зокрема, ліками та обстеженнями;
• реабілітацію та відновлення після мінно-вибухових травм;
• надання психологічної допомоги.

Грошова допомога від DRC

Данська рада у справах біженців реалізовує гуманітарні програми, які передбачають надання широкого спектра послуг. Вони наразі не передбачають надання багатоцільової грошової допомоги для українців. Проте, ситуація може змінитися в майбутньому.

Як отримати та куди звертатися

Реєстрація на отримання допомоги відбувається за телефоном, через перенаправлення від організацій-партнерів DRC або особисто. Отримати інформацію також можна за допомогою номерів гарячої лінії:

• 380 (50) 393 3943;
• 380 (63) 069 2515.

Вказані номери працюють з понеділка по п’ятницю, з 9:00 по 17:00.

Читайте також:

• Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП
• Як купити пенсійний стаж у 2025 році: гід на процедуру та скільки коштує
• Допомога малозабезпеченим сім’ям в Україні: як працює механізм у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Уряд затвердив Програму діяльності та подав її на розгляд парламенту. Документ передбачає створення спеціального Реєстру житла для внутрішньо переміщених осіб у 2027 році, хоча раніше систему планували запустити до 1 жовтня 2026 року. Виконавцем цього проєкту визначено Міністерство з питань громад, територій та ВПО.

Про це повідомив Павло Фролов, Голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Ключові новації майбутнього Реєстру

Новий Реєстр має стати фундаментальною основою для переходу від тимчасового розміщення переселенців до системної житлової політики та довгострокових рішень. Система міститиме такі можливості:

• інтерактивна карта з детальною інформацією про кожен об’єкт, зокрема фотографіями, технічним станом та кількістю доступних місць для проживання;
• вільний вибір житла у будь-якому регіоні України;
• прозорі механізми для залучення партнерських інвестицій на ремонт та будівництво житла.

Окрім створення житлового реєстру, урядова програма визначає й інші важливі кроки для підтримки громадян:

• запровадження інструментів інформування та доступу ВПО до послуг і пільг у форматі “єдиного вікна” у 2026 році;
• запуск єдиного маршруту супроводу та інтеграції ВПО у громадах у 2027 році.

Представники влади наголошують, що Уряд має максимально пришвидшити створення житлового реєстру, оскільки люди, які через війну втратили власні домівки, не мають часу чекати та гостро потребують розв’язання житлового питання вже сьогодні.

Читайте також:

“Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися”: як відбувається вивезення цивільних на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З прифронтових міст Донецької області триває виїзд цивільного населення з речами. Через зруйновані мости жителі змушені долати частину шляху пішки, а процес евакуації ускладнюється нестачею палива, засобів радіоелектронної боротьби та безпековими загрозами.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомила Ольга Кравченко, керівниця проекту “Дорога життя”.

Звідки виїжджають люди та як шукають житло

За словами керівниці проекту “Дорога життя”, наразі найбільшу кількість заявок на евакуацію надходять з Краматорська, також зі Слов’янська, Дружківки та навіть Костянтинівки.

“Зараз масово почали їхати люди, дуже багато заявок на евакуацію саме з речами. Зі Слов’янська, Краматорська, Дружківки, а ще з Костянтинівки люди пішки виходять. Люди йдуть пішки з Костянтинівки до Дружківки, щоб евакуюватися“, — зазначає Ольга Кравченко.

З останньої евакуація відбувається особливо складно, адже через зруйновані мости спеціалізований транспорт може заїхати лише на початок Дружківки. Тому жителі Костянтинівки змушені йти туди пішки до “пунктів незламності”, де їх забирають волонтери.

“Зараз мости перебиті, тому тільки на початку Дружківки можна заїхати та забрати людей. Їм потрібно дійти до пункту незламності. Усі оповіщені, всі знають, куди виходити, і там волонтери їх забирають“, — пояснює керівниця проекту.

Евакуйовані переважно просять відвезти їх до центральної або західної частини України. Для пошуку житла працює спеціальний менеджер з адаптації, який пропонує варіанти оренди залежно від фінансових можливостей людей. Також волонтери співпрацюють з місцевими адміністраціями:

“Ми ще співпрацюємо з адміністрацією і можемо пропонувати житло в плані села, там, де будинки порожні”, — каже представниця “Дорога життя”.

Хто евакуюється найчастіше

Найчастіше на евакуацію записуються такі категорії населення:

• сім’ї з дітьми — потребують переселення у безпечніші регіони країни;
• маломобільні люди похилого віку — для їхнього перевезення використовують звичайні автомобілі швидкої допомоги, а за потреби залучають медичний персонал для супроводу.

Головні проблеми: безпека, паливо та житло

Процес порятунку людей супроводжується низкою критичних проблем. Місцеві громади частково допомагають волонтерам із паливом та організацією, однак загальних ресурсів не вистачає.

“Для нашої організації на цей момент перша проблема — це пальне. Його недостатньо, ціни ростуть, а через велику кількість евакуацій фінансування не вистачає, щоб вивезти всіх людей. Маломобільні люди просять розселення, але не завжди їм можна знайти соціальне житло“, — наголошує волонтер.

Також окрему становлять ворожі дрони та брак захисного обладнання. За словами Ольги Кравченко, волонтери мають у своєму розпоряджені лише одну машину з РЕБ, яка може заїжджати в Дружківку та інші наближені до фронту населені пункти.

Читайте також:

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!