Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Волині затримали ветеранку армії рф з Донецька: намагалася втекти до ЄС

Семаковська Тетяна 14:00, 23 Жовтня 2026
Затримана росіянка / фото СБУ

На Волині правоохоронці затримали колишню військовослужбовицю російської армії з Донецька, яка планувала виїхати до Європейського Союзу. Для цього жінка намагалася оформити український закордонний паспорт.

Про це 23 жовтня повідомили в Управлінні Служби безпеки України у Волинській області.

Від медсестри до служби в російській армії

За даними слідства, до початку повномасштабної війни жінка працювала медсестрою в Донецькій психіатричній лікарні. Однак у лютому 2022 року вона добровільно приєдналася до збройних угруповань рф та брала участь у бойових діях проти України.

Фігурантка проходила військову службу в 91-му окремому стрілецькому полку 1-го армійського корпусу Південного військового округу росії, де отримала звання сержанта. У лавах російської армії донеччанка перебувала до серпня 2024 року.

Втеча на Волинь та затримання

Після звільнення зі служби жінка вирішила покинути тимчасово окуповану територію Донеччини та переїхати на постійне проживання до країн ЄС. Щоб реалізувати цей план, вона нелегально перетнула кордон з боку Білорусі на Волині, маючи намір виготовити український біометричний паспорт.

Співробітники СБУ викрили та затримали фігурантку в одному з готелів міста Ковель. Під час обшуків правоохоронці вилучили у неї речові докази:

  • російський паспорт;
  • військові квитки армії рф;
  • посвідчення ветерана;
  • російські рублі.

Що загрожує підозрюваній

Наразі затримана перебуває під вартою. Слідчі повідомили їй про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). За цей злочин жінці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Карпатська зміна”: як діти з Бахмута можуть отримати можливість для відпочинку

Валентина Твердохліб 12:30, 23 Жовтня 2026
карпатська зміна
Відпочинок дітей / фото Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України

В Україні запустили проєкт для відпочинку, психологічного відновлення і оздоровлення дітей “Карпатська зміна”. Відпочинок у межах проєкту доступний дітям з десяти прифронтрових областей, в тому числі Донецької.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.

В Україні запустили проєкт “Карпатська зміна”: хто може взяти участь

Кабінет Міністрів України запустив експериментальний проєкт “Карпатська зміна”. Його мета — відпочинок, психосоціальне відновлення та оздоровлення дітей, які постраждали від війни.

Відпочинок буде організовано в безпечних закладах у західних регіонах країни. З дітьми працюватимуть психологи, медики та педагоги.

Програма передбачена для дітей віком від 7 до 18 років з десяти прифронтових областей:

  • Дніпропетровська;
  • Донецька;
  • Запорізька;
  • Луганська;
  • Миколаївська;
  • Одеська;
  • Сумська;
  • Харківська;
  • Херсонська;
  • Чернігівська.

Участь у проєкті зможуть взяти діти таких категорій:

  • діти, які проживають на території можливих бойових дітей;
  • діти, евакуйовані з зон активних або можливих бойових дій;
  • діти, які повернулися з тимчасово окупованих територій;
  • діти військовослужбовців, загиблих, зниклих безвісти або звільнених з полону;
  • діти загиблих (померлих) Захисників та Захисниць;
  • діти-сироти;
  • діти з інвалідністю;
  • діти, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Батькам або законним представникам не потрібно самостійно шукати заклади, платити за путівки чи вирішувати логістичні питання. Достатньо звернутися із заявою та пакетом документів до підрозділу соцзахисту у своїй громаді. Усю організацію та виїзд груп бере на себе держава.

Для приймаючих закладів встановлено суворі вимоги щодо безпеки. Це обов’язкова наявність облаштованих укриттів, якісне харчування та належні умови проживання.

Як звернутися до бахмутського Управління соцзахисту

В Управлінні соціального захисту населення працює гаряча лінія. Дзвінки примайють у понеділок–п’ятницю з 09:00 до 17:00.

Звернутися можна зе телефонами: +380 (95) 498 7615, +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Волині затримали ветеранку армії рф з Донецька: намагалася втекти до ЄС

На Волині правоохоронці затримали колишню військовослужбовицю російської армії з Донецька, яка планувала виїхати до Європейського Союзу. Для цього жінка намагалася оформити український закордонний паспорт. Про […]

карпатська зміна

“Карпатська зміна”: як діти з Бахмута можуть отримати можливість для відпочинку

В Україні запустили проєкт для відпочинку, психологічного відновлення і оздоровлення дітей “Карпатська зміна”. Відпочинок у межах проєкту доступний дітям з десяти прифронтрових областей, в тому […]

Як виглядає Бахмут у жовтні 2026: фото

У вересні російські військові опублікували нові відеокадри зі зруйнованого Бахмута. На відео зафіксовані масштабні руйнування міської інфраструктури та розбиті вулиці. Редакція Бахмут IN.UA публікує актуальні […]

11:00, 23.10.2026 Скопіч Дмитро
грошову допомогу

Де на Львівщині зареєструватися на виплати від ООН: графік роботи мобільних груп

У Львівській області проходить реєстрація на програму грошової допомоги від УВКБ ООН. Податися на допомогу можуть ВПО та родини, які повернулися до України з-за кордону. […]

Росіяни посилили тиск біля Костянтинівки — Генштаб ЗСУ

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському та Лиманському напрямках, де кількість штурмів суттєво зменшилася. Водночас на Костянтинівському […]