Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Допомога ВПО в Тернополі: стартувала реєстрація на продуктові набори

Валентина Твердохліб 13:00, 6 Лютого 2026
тернополі
Центр турботи в Тернополі / фото Telegram-канал центру

Сьогодні, 6 лютого, Центр турботи міста Тернопіль відкрив реєстрацію на отримання продуктових наборів. Їх можуть отримати ВПО, які мають категорію вразливості.

Умови отримання допомоги повідомляє Центр турботи.

Допомога для ВПО у Тернополі від Центру турботи

Сьогодні, 6 лютого, Центр турботи міста Тернопіль відкрив запис на продуктові набори для ВПО, які прибули в Тернопіль у 2024-2025 роках. Отримати допомогу можуть переселенці і переселенки, які належать до наступних категорій:

  • багатодітні родини;
  • вдови загиблих чи дружини зниклих безвісти військових;
  • люди, які опікуються сиротами;
  • одинокі матері/батьки;
  • одинокі люди віком від 65 років;
  • родини учасників бойових дій;
  • люди з інвалідністю (пріоритетно І та ІІ групи).            

Для отримання допомоги потрібно підтвердити документами приналежність до вищенаведених категорій. Серед умов також є неотримання допомоги в Центрі турботи чи в євангельських церквах протягом останніх 60 днів.

Як зареєструватися на допомогу

Форма реєстрації доступна за посиланням. Вона закриється, коли буде набрана необхідна кількість заявок.

У разі підтвердження заявки в день видачі з собою потрібно мати:

  • довідку ВПО отримувача та довідки ВПО всіх членів сім’ї, що зареєстровані за його адресою;
  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • документи підтвердження категорії вразливості.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи буде Бахмутська МВА відкривати нові центри підтримки у 2026 році

Валентина Твердохліб 12:20, 6 Лютого 2026
осередки підтримки
Прийом мешканців в осередку “З Бахмутом у серці. Полтава” / фото Бахмутська міськрада

В 11 містах України працюють осередки підтримки “З Бахмутом у серці”. Тут переселенцям і переселенкам з Бахмута надають різні види допомоги, в тому числі й гуманітарну. Чи будуть у 2026 році відкривати нові осередки підтримки?

Про це редакції Бахмут IN.UA розповіли в Бахмутській МВА у відповідь на запит.

Осередки підтримки “З Бахмутом у серці”, чи будуть відкриватися нові

Редакція Бахмут IN.UA звернулась із запитом до Бахмутської МВА з проханням повідомити, чи планується відкриття нових осередків підтримки у 2026 році. У відповідь нам повідомили, що наразі не заплановано відкриття нових локацій. Це питання поки розглядається.

“Бахмутська міська військова адміністрація розглядає питання щодо відкриття осередків підтримки бахмутян у 2026 році. На момент написання відповіді надати інформацію щодо орієнтовних термінів не вбачається можливим”, — зазначили в Бахмутській МВА.

Нагадаємо, що у 2026 році Бахмутська МВА запланувала прийоми мешканців Бахмутської громади в осередках підтримки “З Бахмутом у серці”. Вони проходитимуть в осередках, які працюють у Києві, Дніпрі, Харкові, Жовтих Водах і Львові. У Харкові прийоми триватимуть з понеділка по п’ятницю. В інших містах — двічі на місяць. Точні дати потрібно уточнювати на місцях.

Адреси та графіки роботи кожного осередку підтримки можна дізнатися в нашому матеріалі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

тернополі

Допомога ВПО в Тернополі: стартувала реєстрація на продуктові набори

Сьогодні, 6 лютого, Центр турботи міста Тернопіль відкрив реєстрацію на отримання продуктових наборів. Їх можуть отримати ВПО, які мають категорію вразливості. Умови отримання допомоги повідомляє […]

осередки підтримки

Чи буде Бахмутська МВА відкривати нові центри підтримки у 2026 році

В 11 містах України працюють осередки підтримки “З Бахмутом у серці”. Тут переселенцям і переселенкам з Бахмута надають різні види допомоги, в тому числі й […]

Поліція повідомила про підозру всім керівникам “Юнармії” на окупованій Донеччині

Поліцейські повідомили про підозру керівникам усіх осередків проросійської організації “Юнармія”, яка діє на окупованій Донеччині. Вони системно готували українських дітей до служби в збройних формуваннях […]

Підрив храмів і вбивство священника: пропагандисти без доказів звинувачують ЗСУ у злочинах в Бахмуті

Російські пропагандисти продовжують поширювати непідтверджені заяви про бахмутського священника Володимира Діаковського, який був настоятелем Храму Всіх Святих. Пропагандист ігор лапик, який неодноразово відвідував Бахмут, заявив, […]

Бої на Донеччині: ЗСУ не допустили прориву росіян

Російські війська продовжують штурми на Донеччині. Найінтенсивніші бої за минулу добу зафіксовані на Покровському, Костянтинівському, Слов’янському та Лиманському напрямках. Українські сили оборони відбили десятки атак […]