Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українцям у Польщі потрібно підтвердити PESEL UKR до 31 серпня 2026: деталі

Семаковська Тетяна 12:35, 18 Квітня 2026
Паспорт 06b06
Українцям у Польщі потрібно підтвердити PESEL UKR до 31 серпня 2026 / фото ПФУ

Українцям у Польщі, які отримали номер PESEL зі статусом UKR без пред’явлення паспорта, необхідно підтвердити свою особу до 31 серпня 2026 року. Інакше є ризик втратити право на легальне перебування та роботу.

Як це зробити, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Як українцям у Польщі підтвердити PESEL UKR та не втратити статус

Українці, які перебувають у Польщі та мають номер PESEL зі статусом UKR, повинні перевірити спосіб його оформлення. Якщо номер був отриманий без пред’явлення паспорта, необхідно обов’язково пройти процедуру підтвердження особи. Згідно з вимогами польського законодавства, зробити це потрібно до 31 серпня 2026 року.

Що потрібно зробити

Для підтвердження особи необхідно:

  • звернутися до управління гміни або міста;
  • пред’явити чинний паспорт.

Після цього відповідний орган самостійно оновить дані в державному реєстрі.

Які наслідки у разі ігнорування

Якщо не виконати цю вимогу вчасно, можливі такі наслідки:

  • втрата статусу UKR;
  • зміна статусу в реєстрі;
  • втрата законних підстав для перебування та роботи в Польщі.

Важливо перевірити дані

Також українцям радять перевірити актуальність своїх персональних даних, особливо у випадках зміни паспорта або прізвища. Це має значення під час подачі документів на карту побиту CUKR, у тому числі для дітей.

У разі порушення прав громадяни можуть звернутися до Офісу Омбудсмана: вулиця Інститутська, 21/8, м. Київ, [email protected], за номерами 0800 501 720, 044 299 74 08.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

169 тисяч ВПО досі без пенсій: причини та як відновити виплати

Семаковська Тетяна 10:00, 18 Квітня 2026
Прийом фахівцями пенсійного фонду / фото Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

Станом на квітень 2026 року понад 169 тисяч пенсіонерів із числа внутрішньо переміщених осіб залишаються без виплат через непроходження обов’язкової ідентифікації. Попри зменшення кількості таких випадків, проблема досі залишається актуальною.

Як відновити виплати, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Чому пенсіонери ВПО не отримують виплати та як пройти ідентифікацію

Як повідомив Павло Фролов, голова спеціальної комісії з питань захисту ВПО, станом на початок квітня 2026 року понад 169 тисяч пенсіонерів ВПО не отримують пенсійні виплати через непроходження обов’язкової фізичної ідентифікації.

Хоча порівняно з початком року ситуація покращилася (тоді без виплат залишалися близько 337 тисяч осіб), проблема досі є масовою. Основними причинами називають великі черги в сервісних центрах Пенсійного фонду України, а також складність використання цифрових інструментів, особливо для літніх людей.

Як відновити виплати пенсії

Пенсіонери можуть скористатися кількома способами для відновлення виплат:

  • подати заяву про неотримання пенсії від рф: через особистий кабінет на порталі Пенсійного фонду України, у сервісному центрі ПФУ або пройти відеоідентифікацію, попередньо записавшись через вебпортал ПФУ;
  • якщо особа перебуває за кордоном — отримати підтверджуючий документ у дипломатичній установі України та надіслати його до Пенсійного фонду.

Рідні та близькі можуть допомогти пенсіонерам налаштувати відеозв’язок та пройти необхідну перевірку.

Для ВПО, які отримують пенсію на підконтрольній території України, достатньо лише повідомити про неотримання виплат від РФ.

Експерти наголошують, що пенсія є базовим елементом соціального захисту, а не привілеєм. Відтак процедури верифікації мають бути доступними та зрозумілими для всіх категорій громадян.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Паспорт 06b06

Українцям у Польщі потрібно підтвердити PESEL UKR до 31 серпня 2026: деталі

Українцям у Польщі, які отримали номер PESEL зі статусом UKR без пред’явлення паспорта, необхідно підтвердити свою особу до 31 серпня 2026 року. Інакше є ризик […]

169 тисяч ВПО досі без пенсій: причини та як відновити виплати

Станом на квітень 2026 року понад 169 тисяч пенсіонерів із числа внутрішньо переміщених осіб залишаються без виплат через непроходження обов’язкової ідентифікації. Попри зменшення кількості таких […]

Важливо

“Смерть Володимира Рибака означала незворотність”: спогади горлівчанки

12 років тому, 17 квітня 2014 року, в нині окупованій Горлівці пройшов проукраїнський мітинг. Люди, які були проти самопроголошеної влади “днр” виступили з мирним протестом. […]

Дрони ССО атакували секретний центр БПЛА РФ під Маріуполем

Сили спеціальних операцій ЗСУ у ніч проти 17 квітня завдали удару по логістичній базі російського центру безпілотних технологій “Рубікон” в окупованому Мангуші на Донеччині. На […]

юрій сироватко
Важливо

Відкривав РАЦСи і утримував полонених з “Азовсталі”: досьє на колишнього українського правоохоронця Юрія Сироватка, який перейшов на бік рф (Оновлено)

У грудні 2022 року на окупованій Донеччині запрацювало управління росреєстру по “днр”. Ця структура займається реєстрацією та переоформленням нерухомості на ТОТ у російську систему. Також […]