Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До Дня Бахмута шукають пари, які відзначили 25 і 50 років шлюбу

Валентина Твердохліб 14:46, 28 Липня 2026
подружжя
Молодята на День міста в Бахмуті, 2020 рік / фото Бахмутська міськрада

Цьогоріч Бахмут відзначатиме 455-річницю. З нагоди Дня міста шукають подружні пари бахмутян, які відзначили 25 або 50 років шлюбу.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Жовті Води”.

День Бахмута-2026, підготовка до свята

Цьогоріч у вересні Бахмут відзначить 455-у річницю. Вже розпочалася організаційна робота з підготовки до відзначення свята.

До Дня міста розшукують родини, які відзначають круглу дату весілля. Оголошення про це дав осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Жовті Води”.

До привітань запрошують подружні пари, які відзначають або відзначили 25 та 50 років спільного життя в період з вересня 2025 року по вересень 2026 року. Якщо у вашій родині є такі пари-ювіляри, повідомте про це за телефоном: +380 (95) 010 33 09. Для підтвердження факту потрібно надати підтверджуючі документи.

Зазначимо, що Бахмутська міськрада відновила традицію вітати молодят до Дня міста з 2024 року. Вітання отримують і новостворені родини, і подружжя, які відсвяткували золоту річницю весілля.

Нагадаємо, що раніше Бахмутська громада оголосила збір інформації про бахмутян, які планують одружитися у вересні 2026 року. Його теж проводять для підготовки святкових заходів до Дня міста. Основною вимогою для участі є приналежність до Бахмутської громади. Також майбутнє подружжя має проживати на території України. Деталі — в нашому матеріалі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Таксиста з Краматорська підозрюють у коригуванні ударів по місту

Валентина Твердохліб 13:00, 28 Липня 2026
краматорську
Затриманий таксист у Краматорську / фото СБУ

СБУ затримала таксиста у Краматорську. Чоловіка підозрюють у роботі на російську воєнну розвідку. За даними правоохоронців, завербований таксист коригував удари по Краматорську.

Про це повідомляє СБУ.

У Краматорську затримали таксиста, який працював на рф

СБУ викрила у Краматорську таксиста, який був інформатором російської воєнної розвідки. Працюючи на ворога, чоловік коригував обстріли Краматорська та прилеглих територій. Росіяни використовували завербованого місцевого жителя для наведення ударів по запасних командних пунктах, логістичних складах та бойових позиціях українських військових.

Під виглядом робочих поїздок чоловік об’їжджав прифронтову місцевість та фіксував на Google-карті пункти базування і маршрути руху українських військ. Зібрані дані він відправляв через месенджер своєму родичу, який живе в рф та співпрацює зі спецслужбами.

Співробітники СБУ виявили розвідактивність коригувальника, убезпечили локації Сил оборони і затримали агента за місцем проживання. Під час обшуків у чоловіка знайшли і вилучили бойову гранату Ф-1 та смартфон із доказами роботи на ворога.

Слідчі повідомили затриманому підозру, він перебуває під вартою. За скоєне чоловікові загрожує до 8 років позбавлення волі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

подружжя

До Дня Бахмута шукають пари, які відзначили 25 і 50 років шлюбу

Цьогоріч Бахмут відзначатиме 455-річницю. З нагоди Дня міста шукають подружні пари бахмутян, які відзначили 25 або 50 років шлюбу. Про це повідомляє осередок підтримки “З […]

краматорську

Таксиста з Краматорська підозрюють у коригуванні ударів по місту

СБУ затримала таксиста у Краматорську. Чоловіка підозрюють у роботі на російську воєнну розвідку. За даними правоохоронців, завербований таксист коригував удари по Краматорську. Про це повідомляє […]

зарплати
Важливо

Часовоярська МВА відмовилася надавати дані про зарплати своїх працівників

У Часовоярській МВА відмовилися надавати інформацію стосовно зарплат працівників МВА та міської ради. У відповідь на інформаційний запит редакції Бахмут IN.UA нам відповіли, що надати […]

Свято-Миколаївський храм

Окупанти показали зруйнований Свято-Миколаївський храм у Бахмуті: що залишилося від святині

На одному з російських пропагандистських каналів опублікували нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані руйнування Свято-Миколаївського храму. Кадри зроблені влітку 2026 року. Редакція публікує вибрані знімки. Бахмут, […]

комунальні послуги

На Полтавщині стартувала реєстрація на допомогу до опалювального сезону для ВПО

У Миргородській громаді Полтавщини ВПО можуть оформити грошову допомогу на проходження майбутнього опалювального сезону. Кошти можна витратити на оплату комунальних послуг або тверде паливо. Допомога […]