Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скринінг здоров’я 40+: як українцям отримати 2000 гривень на медичне обстеження

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 14 Лютого 2026
Скринінг здоров’я / фото ілюстративне, Pexels

В Україні у 2026 році запрацювала нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, спрямована на раннє виявлення хронічних захворювань у людей середнього віку. Держава покриває витрати на діагностику, щоб попередити розвиток діабету та серцево-судинних хвороб, які часто протікають безсимптомно.

Детальніше про те, які умови програми — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що таке скринінг 40+ та навіщо він потрібен

Скринінг — це система обстежень для людей без явних симптомів. Після 40 років в організмі людини різко зростають ризики розвитку хронічних хвороб, які тривалий час можуть протікати непомітно. Програма “Скринінг здоров’я 40+” базується на принципах доказової медицини та допомагає виявити фактори ризику інфарктів, інсультів і цукрового діабету на стадіях, коли їм ще можна ефективно запобігти.

Умови та процедура отримання виплати наступні:

  • віковий поріг — учасниками можуть стати громадяни, яким виповнилося 40 років;
  • сповіщення надходить на 30-й день після вашого дня народження у застосунку “Дія” з’явиться офіційне запрошення;
  • після прийняття запиту необхідно створити спеціальну “Дія.Картку” зі спецрахунком;
  • кошти надійдуть на рахунок протягом 7 днів після підтвердження заяви.

Що входить у скринінг

Скринінг складається з трьох пунктів:

  • анкетування — оцінка ризиків серцево-судинних хвороб, цукрового діабету 2-го типу та проблем ментального здоров’я;
  • лабораторні дослідження — покажуть роботу серця, судин, нирок;
  • фізикальне обстеження — вимірювання тиску, частоти серцевих скорочень, ваги, зросту, окружності талії тощо.

Підготовка до візиту: важливі рекомендації

Спеціальної підготовки (наприклад, суворої дієти) скринінг не потребує, проте для коректності результатів вимірювання тиску та ритму серця за 30 хвилин до обстеження слід:

  • утриматися від куріння;
  • не вживати чай, каву та інші напої з кофеїном;
  • уникати інтенсивних фізичних навантажень (швидкої ходьби чи підйому сходами).

Якщо за результатами тестів лікар виявить високі ризики або відхилення, він одразу сформує електронне направлення до профільного спеціаліста (кардіолога, ендокринолога чи нефролога) для подальшого лікування в межах Програми медичних гарантій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як виглядала набережна Бахмута у квітні 2022 року: добірка ностальгічних фотографій

Семаковська Тетяна 10:30, 14 Лютого 2026
Набережна міста Бахмут / фото Ганни Стрельникової

Квітень 2022 року. Другий місяць повномасштабного вторгнення. Бахмут ще стоїть цілим, хоча повітря вже просякнуте тривогою та невизначеністю. Місто продовжувало жити, а весна — вступати у свої права. Однією з головних локацій для прогулянок містян у той час залишалася набережна річки Бахмутка.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста, зроблені фотографинею Ганною Стрельниковою.

Як виглядала бахмутська набережна у квітні 2022 року

Набережна річки Бахмутка завжди була візитівкою міста. У квітні 2022 року, попри наближення фронту, тут панувала оманлива тиша. Комунальні служби продовжували дбати про благоустрій: алеї були прибрані, а зелені насадження доглянуті.

На фотографіях, зроблених Ганною Стрельниковою, зафіксовано момент, коли природа прокидалася від зими. Дерева вздовж річки вже вкривалися першою зеленню, а вода у Бахмутці спокійно текла своїм руслом, ще не понівеченим вирвами від снарядів.

Цвітіння дерев у Бахмуті / фото Ганни Стрельникової
Травянні інсталяції / фото Ганни Стрельникової
Паркова зона / фото Ганни Стрельникової
Дитячий майданчик поблизу набережної / фото Ганни Стрельникової
Веснянна алея у Бахмуті / фото Ганни Стрельникової
Паркова зона у квітні / фото Ганни Стрельникової
Бахмутка / фото Ганни Стрельникової
Набережна міста / фото Ганни Стрельникової
Квіти на території набережної / фото Ганни Стрельникової

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скринінг здоров’я 40+: як українцям отримати 2000 гривень на медичне обстеження

В Україні у 2026 році запрацювала нова національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, спрямована на раннє виявлення хронічних захворювань у людей середнього віку. Держава покриває витрати […]

12:00, 14.02.2026 Скопіч Дмитро

Як виглядала набережна Бахмута у квітні 2022 року: добірка ностальгічних фотографій

Квітень 2022 року. Другий місяць повномасштабного вторгнення. Бахмут ще стоїть цілим, хоча повітря вже просякнуте тривогою та невизначеністю. Місто продовжувало жити, а весна — вступати […]

Подарунки

Персональна книга як подарунок: як створити власну історію разом з mytets.agency

Не всі подарунки залишаються в пам’яті надовго. Саме тому персональні книги стають новим трендом серед подарунків. Вони зберігають спогади, почуття та особливі моменти життя. Один […]

гігієнічні набори

У Краматорську родинам з дітьми видають гігієнічні набори: хто може отримати

У Краматорську родини з дітьми можуть отримати гігієнічні набори. Їх видаватимуть родинам місцевих мешканців та сім’ям-ВПО, зареєстрованих у Краматорській громаді. Про це повідомляє Краматорська міськрада. […]

Bakhmut Before
Історії

“Хочеться зберігати теплі спогади про місто”: як Олексій Халтурін створив фотопроєкт пам’яті про довоєнний Бахмут

У березні 2023 року бахмутянин Олексій Халтурін побачив на фото свій зруйнований дім. Проживаючи важкі емоції, Олексій вирішив створити спільноту в Telegram, де бахмутяни могли […]