Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську російський дрон атакував автобус і цивільне авто: є загиблий та поранені

Семаковська Тетяна 17:00, 7 Жовтня 2026
Наслідки обстрілу 7 жовтня / фото Вадим Лях

У Слов’янську 7 жовтня сталися дві атаки дронів на цивільний транспорт. FPV-дрон влучив у рейсовий автобус, унаслідок чого поранено водія. Ще один дрон атакував автомобіль, у якому їхало подружжя: 64-річний чоловік загинув, його дружина отримала поранення.

Про це повідомив Вадим Лях, очільник громади.

Дрони атакували автобус та автомобіль у Слов’янську

Близько 12:00 7 жовтня FPV-дрон влучив у рейсовий автобус маршруту №13 у Слов’янську. Внаслідок атаки поранення отримав водій. Після атаки рух автобусів за маршрутом №13 тимчасово призупинили.

Ще одна атака сталася близько 10:00 у віддаленому районі Слов’янська. За словами Вадима Ляха, дрон на оптоволокні вдарив по цивільному автомобілю, в якому перебувало подружжя. Унаслідок удару 64-річний чоловік загинув на місці. Його дружина отримала поранення та зазнала шоку.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сили оборони уразили Сніжнянський машинобудівний завод на окупованій Донеччині

Семаковська Тетяна 16:22, 7 Жовтня 2026
Момент ураження / скриншот з відео

Сили оборони України уразили Сніжнянський машинобудівний завод на тимчасово окупованій Донеччині. За даними військових, підприємство працює на російський військово-промисловий комплекс та виготовляє деталі для двигунів бойової авіації.

Про це повідомив 413-й полк Сил безпілотних систем “Рейд”.

Сніжнянський машинобудівний завод на Донеччині: що відомо про ураження

У вересні 2026 року оператори 4-го батальйону 413-го полку Сил безпілотних систем “Рейд” у взаємодії з іншими складовими Сил оборони України завдали удару по Сніжнянському машинобудівному заводу. Підприємство розташоване на тимчасово окупованій території Донецької області. Про це 6 жовтня повідомив 413-й полк СБС “Рейд”, опублікувавши кадри ураження підприємства.

За інформацією військових, Сніжнянський машинобудівний завод є важливим об’єктом російського військово-промислового комплексу.

Підприємство спеціалізується на виготовленні деталей для газотурбінних двигунів. Зокрема, йдеться про диски та лопатки компресорів і турбін.

Як зазначили у 413-му полку “Рейд”, продукцію підприємства використовує російська військова промисловість для виробництва елементів двигунів літаків-штурмовиків та бойових вертольотів.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську російський дрон атакував автобус і цивільне авто: є загиблий та поранені

У Слов’янську 7 жовтня сталися дві атаки дронів на цивільний транспорт. FPV-дрон влучив у рейсовий автобус, унаслідок чого поранено водія. Ще один дрон атакував автомобіль, […]

Сили оборони уразили Сніжнянський машинобудівний завод на окупованій Донеччині

Сили оборони України уразили Сніжнянський машинобудівний завод на тимчасово окупованій Донеччині. За даними військових, підприємство працює на російський військово-промисловий комплекс та виготовляє деталі для двигунів […]

Бахмутська міська рада організовує “Пряму лінію”: як долучитися

Завтра, 8 жовтня, Бахмутська міська рада проведе “Пряму лінію” з мешканцями громади. Бахмутяни зможуть зателефонувати заступнику міського голови Сергію Родіну та поставити питання, які їх […]

15:00, 07.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Матеріальна допомога бахмутянам у 2026 році: МВА оновила умови та додала нову виплату 

У Бахмутській громаді оновили правила надання матеріальної допомоги. Серед головних змін — нова щорічна виплата у 10 тисяч гривень на кожного члена сім’ї загиблого Захисника […]

Як жителям Донеччини та ще 5 областей отримати 10 тисяч гривень від Fight For Right

Громадська організація Fight For Right запустила програму підтримки для людей з інвалідністю та людей старшого віку, які проживають у прифронтових регіонах України. Благодійники надають ваучери […]

13:20, 07.10.2026 Скопіч Дмитро