Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський медичний коледж набирає студентів на контракт: чи можуть вступити УБД

Валентина Твердохліб 18:00, 5 Серпня 2026
медичний коледж
Бахмутський медичний коледж / фото сайт навчального закладу

У Бахмутському медичному фаховому коледжі, який у 2022 році релокувався на Полтавщину, триває вступна кампанія. Навчальний заклад вже закрив набір на бюджетну форму навчання, держзамовлення склало 105 студентів. Зараз триває набір на контрактну форму навчання, вступити також можуть учасники бойових дій.

Про вступну кампанію редакції Бахмут IN.UA розповіла директорка коледжу Наталія Красножон.

Вступна кампанія-2026 у Бахмутському медичному коледжі

У Бахмутському медичному фаховому коледжі продовжується вступна кампанія, вона триватиме до 8 вересня і може бути продовжена. Станом на сьогодні до навчального закладу вступили понад 100 студентів. Набір на бюджетні місця завершено, але є можливість вступити на контрактну основу.

“Вступна кампанія триватиме до 8 вересня. Це перша сесія, а може бути і друга додаткова сесія, яка може тривати протягом вересня і розтягнутися до жовтня. Держзамовлення складало 105 місць на всі відділення: і на базі 9 класів, і на базі 11 класів. Ще у нас є 105 місць — це контракт. Маю надію, що зберемо групу-дві”, — розповіла Наталія Красножон.

Вступити до Бахмутського медичного коледжу можуть випускники 9 і 11 класів. Для них доступні такі спеціальності:

  • на основі 9 класів — “Сестринська справа” (професія медична сестра, медичний брат);
  • на основі 11 класів — “Лікувальна справа” (професія фельдшер) і “Сестринська справа”.

Навчання проходить у змішаній формі. Теоретичні заняття відбуваються онлайн. А практика проходить безпосередньо в медзакладах.

“Що стосується практики, виробничої і переддипломної, то наші студенти мають можливість знайти собі базу, де вони зможуть її пройти. Ми допомагаємо скласти договір з цією базою, і вони проходять там практичне навчання”, — розповідає директорка коледжу.

Вступити на навчання до медколеджу можуть і учасники бойових дій. Єдина умова — бути демобілізованим з війська. Оскільки до навчання доступна лише очна форма, яку не можна поєднувати з військовою службою.

“Якщо людина перебуває в лавах ЗСУ, то ми не можемо її прийняти. Якщо ж вона демобілізована, тоді може до нас вступати, і вона матиме пільги, як учасник бойових дій. Але якщо вона продовжує служити, ми не маємо права її прийняти. Не всі коледжі мають право на це. Якщо людина є військовослужбовцем ЗСУ, то його можуть прийняти лише ті навчальні заклади, де є вечірні відділення або заочна форма навчання. У нас же денна, очна форма. Тому на навчання до нас можуть вступити лише демобілізовані УБД”, — розповіла Наталія Красножон.

Як подати документи до Бахмутського медичного коледжу

Вступити на контрактну форму навчання до Бахмутського медичного фахового коледжу можна до вересня. Якщо ви бажаєте вступити, заповніть анкету майбутнього вступника за покликанням. Вона не є підставою для вступу, її мета — збір інформації про абітурієнта.

Нові анкети перевіряють щодня. Коли ваша анкета буде отримана, з вами зв’яжуться фахівці приймальної комісії для роз’яснення подальших кроків.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Загинув керівник пошукового загону “Плацдарм” Олексій Юков зі Слов’янська

Семаковська Тетяна 17:00, 5 Серпня 2026
Олексій Юков / фото Констянтина і Влади Ліберових

5 серпня загинув Олексій Юков зі Слов’янська, керівник пошукового загону “Плацдарм”.

Про це повідомила його дружина Євгенія Калугіна.

Загинув очільник пошукового загону Олексій Юков

Дружина Євгенія Калугіна повідомила у соціальній мережі про загибель свого чоловіка Олексія Юкова. Він був уродженцем Слов’янська та керував українською волонтерською гуманітарно-пошуковою організацією “Плацдарм”.

Загін займається розшуком, ексгумацією та евакуацією тіл загиблих військовослужбовців і цивільних осіб. Робота проходить у зонах бойових дій та на деокупованих територіях. Діяльність волонтерів полягає у пошуку полеглих українських захисників для подальшого повернення їх родинам. Організація також здійснює вилучення тіл загиблих російських військових для поповнення обмінного фонду та збирає особисті речі й ДНК-матеріали для ідентифікації знайдених осіб.

До 2013-2014 років ця пошукова організація досліджувала події Другої світової війни. Згодом загін повністю переорієнтував свою діяльність на роботу з наслідками російсько-української війни.

У 2024 році Олексій Юков ділився з редакцією Бахмут IN.UA особливостями своєї складної роботи з пошуку та ексгумації тіл на деокупованих територіях. За його словами, волонтери стикалися не лише з важким моральним та фізичним навантаженням, але й із постійною загрозою життю через активність російських безпілотників.

Для підтримки власного психологічного стану після важкої роботи він займався тренуваннями з дітьми, навчаючи їх основам першої медичної допомоги.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

медичний коледж
Важливо

Бахмутський медичний коледж набирає студентів на контракт: чи можуть вступити УБД

У Бахмутському медичному фаховому коледжі, який у 2022 році релокувався на Полтавщину, триває вступна кампанія. Навчальний заклад вже закрив набір на бюджетну форму навчання, держзамовлення […]

Загинув керівник пошукового загону “Плацдарм” Олексій Юков зі Слов’янська

5 серпня загинув Олексій Юков зі Слов’янська, керівник пошукового загону “Плацдарм”. Про це повідомила його дружина Євгенія Калугіна. Загинув очільник пошукового загону Олексій Юков Дружина […]

Важливо

З окремих територій Краматорської громади мають евакуювати у примусовий спосіб 525 дітей

Начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін підписав наказ про проведення обов’язкової евакуації у примусовий спосіб дітей з окремих територій Краматорської громади. Евакуації підлягають 525 […]

закупівлі

У липні Званівська сільрада провела одну закупівлю на понад 255 тисяч гривень: що придбали

У липні 2026 року Званівська сільрада провела всього одну державну закупівлю. Загалом у липні на потреби Званівської громади витратили понад 255 тисяч гривень. Що саме […]

пенсії

З 1 жовтня пенсійні виплати на картки “Укрексімбанку” припинять: що робити одержувачам

“Укрексімбанк” з 1 жовтня 2026 року припиняє співпрацю з Пенсійним фондом України (ПФУ). Отримати пенсії, житлові субсидії та пільги, інші державні соціальні виплати на картки […]