Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Штурмовики, сапери і зв’язківці: у “днр” дітей залучають до армійської підготовки під прикриттям ігрових змагань

Валентина Твердохліб 13:10, 20 Квітня 2026
зарніца

У так званій “днр” проходять дитячі змагання “Зарніца”. Це всеросійська воєнно-патріотична гра, яка є частиною великої системи мілітаризації дітей. Дітей віком від 6 років долучають до так званих змагань, які насправді мають на меті базову армійську підготовку. Учасники гри змагаються в умовах, наближених до поля бою, та освоюють різні військові спеціальності, серед яких інженер-сапер, штурмовик, воєнкор, медик та інші.

Як окупанти мілітаризують українських дітей на ТОТ під прикриттям змагань, розповідає Бахмут IN.UA.

Гра “Зарніца” у “днр”: як мілітаризують молодь

На тимчасово окупованій Донеччині набирає популярності дитяча гра “Зарніца”. Це воєнно-патріотичні змагання, які проводять на території росії та тимчасово окупованих територіях України. Участь у ній беруть збірні команди молодіжних громадських об’єднань та учнів освітніх закладів. До змагань залучають як старшокласників, так і першачків — грати у “Зарніцу” можуть діти віком від 6 років.

До гри “Зарніца” залучають дітей з першого класу / фото росджерела

Примітка. Гра “Зарніца” сягає корінням у радянські часи. Офіційно її заснували у 1967 році. Метою гри було військово-патріотичне виховання радянської молоді. Також “Зарніца” входила до плану початкової військової підготовки у середніх навчальних закладах у зв’язку зі скороченням військової служби з 3 до 2 років. Першим командувачем гри був радянський воєначальник Василь Казаков. Він наказав створити юнармійські батальйони, навчити молодь навичкам армійського життя, а також виховувати молодь у дусі “готовності протистояти будь-яким ворогам”.

У лютому 2026 року в так званій “днр” стартував третій сезон гри “Зарніца 2.0”. Вона має видозмінену назву, оскільки є наступницею радянської гри, яку продовжує рф. Організатором “Зарніци” є рух “юнармія”, який займається мілітаризацією дітей, та громадська організація “Російський союз молоді”.

Партнером гри виступає міноборони рф. Саме за сприяння міністерства дітям надають навчально-матеріальну базу та майданчики для проведення гри, які фактично є полігонами.

Гра “Зарніца” проходить на російських полігонах / фото росджерела

У російському інформаційному просторі “Зарніца” подається як захоплива гра, де діти можуть змагатися командами однолітків. Та насправді за нею ховається справжня армійська підготовка. Для того, щоб взяти участь у грі, діти мають опанувати базові військові навички, а саме:

  • стройову підготовку;
  • знання з військової історії та символіки росії;
  • орієнтування на місцевості;
  • стрільбу;
  • метання гранати;
  • силову підготовка.
Діти беруть участь у справжньому армійському вишколі / фото росджерела

Фактично діти приміряють на себе ролі військових. Кожен учасник команди виконує різні функції, які передбачені такими військовими спеціальностями:

  • воєнкор;
  • командир загону;
  • медик;
  • оператор БПЛА;
  • інженер-сапер;
  • зв’язківець;
  • штурмовик.

Для підготовки до змагань у рф розробили онлайн-курс підготовки на кожну зі спеціальностей. Зокрема, медики вчаться надавати першу допомогу “пораненим” бійцям та евакуювати їх з поля бою. Зв’язківці мають навчитися організувати зв’язок між командиром та “бійцями”, опанувати шифрування і дешифрування інформації. Діти, які хочуть приміряти роль командира, повинні вміти вибудовувати бойовий порядок групи, працювати з топографічними картами і визначати дальність до мети. Сапери проводять розвідку місцевості, виявляють мінно-вибухові загородження та допомагають організувати безпечний прохід через перешкоди. А оператори БПЛА, керуючи дронами, відповідають за повітряну розвідку.

Ключові ролі виконують штурмовики. Під час гри вони відповідають за придушення позицій противника і прикриття “побратимів”. Щоб успішно виконати завдання, штурмовику потрібні навички вогневої підготовки, розуміння принципів ведення бою в обмеженому просторі, а також вміти правильно заходити до приміщень, працювати з кутами та діяти під час штурму.

Діти приміряють ролі військових / фото росджерела

Суть гри — першим захопили фортецю та прапор противника. Самі ігри відбуваються на полігонах, де створюють реальні умови бою. На кадрах з ігор видно, що діти пересуваються окопами, полями та “воюють” в умовах житлової забудови. Таким чином дітей у форматі гри навчають, як діяти на полі бою. Це фактично є підготовкою до службі в армії рф.

З 23 лютого по 10 червня 2026 року на окупованій Донеччині триватуть відбіркові ігри. Найкращі команди у різних вікових категоріях представлятуть так звану “днр” на фінальній грі, яка відбудеться 10 серпня.

За словами ватажка “днр” дениса пушиліна, на окупованій Донеччині серйозно готуються до “Зарніци”. Окупанти налагодили роботу центру “Воїн”, де діти вчаться керувати дронами, опановують навички надання першої допомоги та елементи військово-патріотичної підготовки. За словами пушиліна, це необхідно для “формування сильного та відповідального покоління”.

Пушилін у центрі “Воїн” / фото росджерела

Переможцям гри передбачені різні види нагород. Серед них солодкі призи, грошові призи (передбачаються в окремих регіонах за ініціативи місцевої влади), та додаткові пільги, наприклад компенсація витрат на навчання у вищих чи середніх закладах освіти або іменні стипендії.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Полтаві видадуть гігієнічні набори для ВПО: хто може отримати допомогу

Семаковська Тетяна 12:00, 20 Квітня 2026
Новоприбулі ВПО у Полтаві можуть отримати допомогу з 22 квітня / фото ілюстративне, Вікіпедія

З 22 квітня у Полтаві стартувала видача спеціалізованих гігієнічних наборів для внутрішньо переміщених осіб, які переїхали до області у 2026 році та належать до вразливих категорій.

Про це повідомляє Карітас Полтава.

Хто може отримати допомогу

Благодійна організація “Карітас Полтава” розпочне з 22 квітня видачу спеціалізованих гігієнічних наборів для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які переїхали до Полтавської області після 1 січня 2026 року. Допомога надається тим, хто раніше не отримував подібні набори та належить до однієї з вразливих категорій:

  • особи з інвалідністю (1, 2, 3 групи, а також інвалідність з дитинства);
  • люди з важкими захворюваннями;
  • особи віком 70+ за наявності медичних показань.

Реєстрація на отримання допомоги проводиться у Полтаві за адресою: вулиця Гоголя, 28. Прийом здійснюється щодня з 10:00. Перед отриманням допомоги організатори перевірятимуть, чи отримувала особа подібну підтримку раніше.

Для реєстрації необхідно надати:

  • паспорт (оригінал);
  • ідентифікаційний код;
  • довідку ВПО;
  • документи, що підтверджують належність до вразливої категорії.

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном +380 (50) 346 4883.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

зарніца
Важливо

Штурмовики, сапери і зв’язківці: у “днр” дітей залучають до армійської підготовки під прикриттям ігрових змагань

У так званій “днр” проходять дитячі змагання “Зарніца”. Це всеросійська воєнно-патріотична гра, яка є частиною великої системи мілітаризації дітей. Дітей віком від 6 років долучають […]

У Полтаві видадуть гігієнічні набори для ВПО: хто може отримати допомогу

З 22 квітня у Полтаві стартувала видача спеціалізованих гігієнічних наборів для внутрішньо переміщених осіб, які переїхали до області у 2026 році та належать до вразливих […]

бахмут

Бахмут із висоти: росіяни оприлюднили нові кадри з міста

Російські пропагандистські канали опублікували нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані руйнування у житлових кварталах. Коли саме зроблені ці кадри не повідомляється, однак оприлюднили їх у квітні […]

deepstate

DeepState оновив карту боїв: війська рф просунулись у Бахмутському районі

Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед на Слов’янському напрямку фронту. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування рф на Донеччині, […]

Архівні фото весняного Бахмута: як виглядало місто до руйнувань

Дмитро Балховітін, фотограф з Донецька, опублікував архівні фото Бахмута до повномасштабної війни. Як виглядало місто до руйнувань — дивіться у матеріалі. Як виглядав Бахмут до […]