Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО у Вінницькій області можуть подати заявку на ремонт житла

Валентина Твердохліб 13:00, 26 Травня 2026
ремонт
Ремонт житла / фото Facebook

Благодійний фонд “Право на захист” розпочав збір заявок на програму покращення житлових умов для ВПО. Участь у програмі можуть взяти ВПО, які мешкають на Вінниччині.

Про це повідомляє благодійний фонд “Право на захист”.

Ремонт житла для ВПО на Вінниччині

Благодійний фонд “Право на захист” оголосив попередній збір заявок на участь у програмі проведення легких ремонтів для ВПО. Вона передбачена для переселенців і переселенок, які мешкають у Вінницькій області.

Подати заявку можуть ВПО, які переїхали до громад Вінниччини після 24 лютого 2022 року та проживають у приватних будинках. Ремонти для квартир не передбачені.

Взяти участь у програмі ремонту житла можуть ВПО, які мешкають у будинках:

  • які перебувають у їхній власності;
  • які використовують на умовах оренди, позики чи іншого договору;
  • які надані в безоплатне користування.

Відбір учасників проводитимуть з урахуванням критеріїв вразливості. Перевагу надаватимуть:

  • сім’ям з дітьми до 3 років;
  • багатодітним родинам;
  • вагітним жінкам;
  • сім’ям з усиновленими дітьми або дітьми під опікою;
  • сімʼям, які очолюють одинокі мати/батько;
  • людям з інвалідністю чи хронічними захворюваннями;
  • людям віком понад 60 років.

Також під час розгляду заявок враховуватимуть правовий статус житла та потенційний вплив ремонту на створення безпечних і належних умов проживання.

Зареєструватися на участь у програмі можна за покликанням. Представники фонду контактуватимуть лише з тими, хто потенційно відповідає визначеним критеріям.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житло як пріоритет: уряд розробляє нову стратегію державної політики щодо ВПО

Семаковська Тетяна 12:30, 26 Травня 2026
Денис Улютін / фото Мінсоцполітики

Житлове забезпечення внутрішньо переміщених осіб стане одним із головних напрямів Стратегії державної політики щодо ВПО до 2030 року. Документ найближчим часом затвердить Кабінет Міністрів України, оскільки наявність дому є базою для інтеграції людей у нових громадах, працевлаштування та планування майбутнього.

Про це повідомив Денис Улютін, міністр соціальної політики України.

Житло для переселенців-2030

За словами міністра, вже найближчим часом Кабінет Міністрів України затвердить нову Стратегію державної політики щодо ВПО до 2030 року. Він додав, що деякі з положень, які стосуються інструментів надання житла для переселенців уже діють, зокрема, для них та жителів прифронтових територій наразі працює програма пільгового кредитування житла. У межах цієї ініціативи держава пропонує такі умови:

  • покриває 70% першого внеску;
  • компенсує 70% щомісячних платежів протягом першого року;
  • бере на себе витрати на оформлення документів.

Залучення соціально відповідального бізнесу

За словами міністра, державних ресурсів не вистачає для повного покриття житлових потреб усіх внутрішньо переміщених осіб. Для розв’язання проблеми представники уряду закликають соціально відповідальний бізнес долучатися та підсилювати наявні державні програми підтримки.

Водночас міністр зауважив, що у 2026 році уряд спрямував 1 мільярд гривень субвенції для громад. Кошти призначені для ремонту та облаштування місць тимчасового проживання з урахуванням стандартів безбар’єрності.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ремонт

ВПО у Вінницькій області можуть подати заявку на ремонт житла

Благодійний фонд “Право на захист” розпочав збір заявок на програму покращення житлових умов для ВПО. Участь у програмі можуть взяти ВПО, які мешкають на Вінниччині. […]

Житло як пріоритет: уряд розробляє нову стратегію державної політики щодо ВПО

Житлове забезпечення внутрішньо переміщених осіб стане одним із головних напрямів Стратегії державної політики щодо ВПО до 2030 року. Документ найближчим часом затвердить Кабінет Міністрів України, […]

авдіївська мва

Авдіївська МВА отримала нового начальника: деталі призначення

Авдіївська міська військова адміністрація отримала нового очільника. Ним став посадовець Євген Удовенко, який раніше обіймав посади в МВА. Відповідне розпорядження підписав Президент Володимир Зеленський. Про […]

Для ВПО запустили єдиний портал держпідтримки: деталі

В Україні запрацював єдиний онлайн-ресурс, де зібрані державні сервіси для внутрішньо переміщених осіб. Водночас уряд оновив критерії для отримання фінансової допомоги на проживання, суттєво розширивши […]

ЗСУ відбили 47 атак на Покровському напрямку — Генштаб

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Найбільша інтенсивність боєзіткнень наразі фіксується на Покровському відтинку фронту, де українські військові відбили майже […]