Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО з дітьми в Одесі можуть отримати гігієнічні набори: умови

Валентина Твердохліб 17:00, 6 Березня 2026
гігієнічні набори
Гігієнічні набори, які будуть доступні до видачі / фото ГО “Серце вільних людей”

В Одесі видаватимуть гуманітарну допомогу родинам ВПО з дітьми. Люди, які мають статус ВПО з 2022 року, можуть отримати гігієнічні набори. Допомога передбачена переселенцям і переселенкам, які мешкають в Одесі або в селах поблизу.

Про це повідомляє громадська організація “Серце вільних людей”.

Гігієнічні набори для ВПО в Одесі

Громадська організація “Серце вільних людей” видаватиме гуманітарну допомогу родинам ВПО з дітьми, які перемістились з 2022 року. Переселенці і переселенки можуть отримати гігієнічні набори.

Один набір видають на родину. Отримати його можуть ті, хто раніше не отримував такий набір від цієї ГО.

Допомога передбачена для ВПО з таких областей:

  • Донецька;
  • Луганська;
  • Херсонська;
  • Запорізька;
  • Харківська;
  • Сумська.

Нове зареєстроване місце проживання має бути в місті Одеса або селах, розташованих поблизу:

  • Красносілка;
  • Корсунці;
  • Ліски;
  • Ілічанка;
  • Набережне;
  • Міжлиманське;
  • Нерубайське;
  • Усатове;
  • Крижанівка;
  • Фонтанка.

Як зареєструватися на допомогу

Для отримання наборів потрібно заповнити форму за посиланням. Списки отримувачів та дати видачі оприлюднять в Telegram-каналі організації протягом 13-16 березня.

Пакунки видаватимуть виключно матерям/батькам дитини або опікунам з підтверджуючими документами.

Додаткову інформацію можна уточнити за телефоном: +380 (66) 206 6961. Дзвінки приймають у вівторок-п’ятницю з 10:00 до 15:00.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Юридична допомога для бахмутян у Харкові: коли і з якими питаннями можна звернутися

Валентина Твердохліб 15:30, 6 Березня 2026
юрист
Консультація фахівцями Міжнародного комітету порятунку / фото Facebook-сторінка організації

Для бахмутян, які проживають у Харкові та області, проведуть зустріч із юристом Міжнародного комітету порятунку. На прийомі можна отримати консультації з питань встановлення факту смерті, отримання і відновлення документів, спадкування в умовах воєнного стану, перетину кордону тощо.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Харків”.

Юрист, Харків: прийом для бахмутян

У вівторок, 10 березня, для бахмутян, які мешкають на Харківщині, проведуть прийом юриста Міжнародного комітету порятунку. Бахмутяни можуть отримати безоплатні юридичні консультації з таких питань:

  • встановлення факту народження або смерті;
  • отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване житло;
  • отримання або відновлення документів;
  • порядок та умови отримання соціальних виплат;
  • спадкування в умовах воєнного стану;
  • отримання статусу ВПО;
  • перетин кордону.

Прийом триватиме з 12:00 до 13:30. Він відбудеться за адресою: місто Харків, вулиця Майка Йогансена, 9 (приміщення бахмутського осередку підтримки).

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

гігієнічні набори

ВПО з дітьми в Одесі можуть отримати гігієнічні набори: умови

В Одесі видаватимуть гуманітарну допомогу родинам ВПО з дітьми. Люди, які мають статус ВПО з 2022 року, можуть отримати гігієнічні набори. Допомога передбачена переселенцям і […]

юрист

Юридична допомога для бахмутян у Харкові: коли і з якими питаннями можна звернутися

Для бахмутян, які проживають у Харкові та області, проведуть зустріч із юристом Міжнародного комітету порятунку. На прийомі можна отримати консультації з питань встановлення факту смерті, […]

Україна повернула з російського полону 300 громадян: перші кадри після звільнення

Сьогодні, 6 березня 2026 року, відбувся масштабний обмін полоненими, внаслідок якого додому повернулися 300 українців. З полону вдалося визволити 298 військовослужбовців та двох цивільних громадян. […]

тактику

Росіяни застосовують нову тактику на Слов’янському напрямку: атакують дронами, схожими на українські

Російські військові змінили тактику атак на Слов’янському напрямку. Вичерпавши ресурси живої сили, вони нарощують удари дронами. Окупанти застосовують важкі бомбери-гексокоптери, які є аналогами українських дронів. […]

Важливо

Україна повернула 300 військових з полону: деталі обміну 6 березня

6 березня відбувся обмін полоненими між Україною та росією у форматі 300 на 300. Також додому повернулися 2 цивільних. У межах домовленостей 300 українських військовослужбовців […]