У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи та українці, які через війну втратили роботу або дохід, можуть отримати до 4 000 доларів (близько 176 тисяч гривень) на запуск власної справи. Конкурс мікрогрантів оголосила гуманітарна організація “Людина в біді”.

Переселенцям пропонують гранти до 4000 доларів на відкриття бізнесу

Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” відкрила конкурс мікрогрантів для людей з обмеженими економічними можливостями. Переможці зможуть отримати до 4 000 доларів США (близько 176 тисяч гривень) для запуску або розвитку власного бізнесу.

Грантові кошти можна використати на придбання обладнання, ремонт приміщення, закупівлю матеріалів, маркетинг або інші витрати, необхідні для старту підприємницької діяльності.

Крім фінансової підтримки учасники програми отримають навчання та менторський супровід, що допоможе підготуватися до запуску власної справи.

Податися на грант можуть повнолітні громадяни України, зокрема внутрішньо переміщені особи, які проживають у визначених громадах Дніпропетровської та Харківської областей. Зокрема, у Дніпропетровській області участь можуть взяти мешканці міст Дніпро, Кривий Ріг, Павлоград, а також Дніпровського та Самарівського районів.

У Харківській області заявки приймають від мешканців Берестинського, Харківського, Лозівського, Богодухівського та Чугуївського районів.

Перевага під час відбору надаватиметься людям з інвалідністю, внутрішньо переміщеним особам, одиноким батькам, людям старшого віку та ветеранам.

Подати заявку на участь у програмі можна до 31 березня 2026 року.

Пріоритет у виборі учасників буде наданий:

• особам з інвалідністю;
• внутрішньо переміщеним особам;
• одиноким матерям/батькам/опікунам;
• людям передпенсійного віку (50+) або старшим (60+);
• представникам етнічних меншин;
• ветеранам.

До теми:

Як ВПО в Києві отримати 36 тисяч гривень від Карітасу: деталі програми

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні планують запровадити нову соціальну виплату для пенсіонерів та людей, які отримують державну соціальну допомогу. У квітні уряд має підготувати програму спеціальної доплати у розмірі 1 500 гривень, яку отримають щонайменше 13 мільйонів українців.

Про це повідомив Володимир Зеленський, президент України.

Уряд готує доплату 1 500 гривень для пенсіонерів та отримувачів соцдопомоги

Уряд України доручив Міністерству соціальної політики підготувати програму спеціальної доплати для пенсіонерів та громадян, які отримують соціальну допомогу. Зазначається, що виплата становитиме 1 500 гривень. Її планують надати щонайменше 13 мільйонам українців.

Кошти нараховуватимуть автоматично — без необхідності подавати додаткові заяви або проходити бюрократичні процедури. Доплату отримають громадяни, рівень доходів яких свідчить про потребу у додатковій підтримці.

Очікується, що деталі програми підтримки будуть підготовлені та представлені суспільству найближчим часом.

До теми:

У Рівному переселенцям виплачуватимуть по 2000 грн: відкрито реєстрацію на допомогу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!