У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До міжнародного Реєстру збитків додали 14 нових напрямів, за якими фізичні особи, комерційний сектор та держава зможуть фіксувати шкоду від російської агресії. Ці категорії поступово стануть доступними для подання через застосунок “Дія”.

Про це повідомили Юлія Свириденко та Міністерство цифрової політики України.

Оновлення послуг для різних секторів

За словами прем’єр міністерки, Уряд розширив перелік категорій, за якими громадяни, власники бізнесів, а також держава Україна зможуть офіційно фіксувати шкоду та втрати, завдані російською агресією після 24 лютого 2022 року. Після технічного запуску нових сервісів заявники зможуть фіксувати специфічні втрати. громадяни отримають змогу подавати заяви щодо:

• втрати доступу до медичної допомоги та освіти, економічних втрат, а також порушення прав людини й законів війни;
• бізнес зможе заявляти про втрати культурних об’єктів, витрати на евакуацію активів, гуманітарні та інші економічні збитки;
• держава фіксуватиме екологічну шкоду, розкрадання природних ресурсів, руйнування об’єктів культурної спадщини, витрати на підтримку населення та розмінування територій.

Наразі через електронний сервіс уже діє можливість подання документів за 21 категорією. Нові напрямки відкриватимуть у міру їхньої готовності.

Особливості роботи міжнародного реєстру

Міжнародний Реєстр збитків створили Україна, Європейський Союз та 43 країни для документування наслідків бойових дій після 24 лютого 2022 року. Подані заяви проходять перевірку на відповідність правилам системи та передаються до компенсаційної комісії разом із доказами.

Процес формування компенсаційної комісії стартував у грудні 2025 року. Конвенцію про її створення підписали 38 держав та Європейський Союз. Нині тривають організаційні процедури для повноцінного запуску роботи цього органу.

Читайте також:

Окупанти заговорили про офіційне визнання Бахмута знищеним: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Американсько-британська благодійна організація UKRAINIAN ACTION запускає літню програму реабілітації ветеранів з подружжям. У межах програми ветерани і ветеранки зі своїми чоловіками/ дружинами можуть безоплатно відновитися в Карпатах. Учасникам програми будуть доступні прогулянки в горах, психологічна терапія та відновлюючі процедури.

Про умови програми повідомляє UKRAINIAN ACTION.

Програма реабілітації ветеранів у Карпатах

Американсько-британська благодійна організація UKRAINIAN ACTION запускає літню програму реабілітації ветеранів і ветеранок з дружинами/чоловіками. Вона передбачає щоденну групову психологічну підтримуючу терапію, індивідуальні та парні сесії, а також походи і прогулянки в горах. 

Також програма може включати різні відновлюючі процедури і розваги:

• йогу;
• тілесні практики;
• арт- і музичну терапію;
• чайні церемонії;
• техніки усвідомлення (майндфулнес), медитації;
• сауну, чан, басейн, купання в джерельній купелі;
• активності на свіжому повітрі.

Відновлення заплановане на гірськолижному курорті Драгобрат. У межах програми передбачені три заїзди: 4-11, 13-20 і 21-28 липня. Учасників, які хочуть приїхати в перший заїзд 4-11 липня, попереджають про зйомки документального фільму про українських ветеранів, їхній досвід, шлях повернення до цивільного життя та процес відновлення. Участь у цій зміні передбачає готовність до присутності знімальної групи, можливу участь в інтерв’ю та надання згоди на зйомку і використання матеріалів у межах документального проєкту.

Безоплатна програма реабілітації для ветеранів: хто і як може подати заявку

Взяти участь у програмі реабілітації в Карпатах можуть ветерани і ветеранки, які відповідають таким критеріям:

• сім’ї українських ветеранів військових дій (дружина/чоловік без дітей);
• ветерани, які завершили службу, не продовжують військову справу та повертаються до цивільного життя;
• дружина або чоловік ветерана/ветеранки мають змогу і бажання взяти участь у програмі (обов’язково);
• вік ветерана/ветеранки — 25-50 років;
• здатність витримувати фізичне навантаження, зокрема піші походи в горах тривалістю до двох годин поспіль;
• наявність психотравмуючого досвіду під час служби (легкі та середні випадки), включаючи ПТСР та/або фізичні травми;
• наявність рекомендації щодо проходження психологічної реабілітації для реінтеграції у суспільство та/або повернення до професійної діяльності.

До участі у програмі не прийматимуть кандидатів із досвідом вживання наркотичних речовин, серйозного зловживання алкоголем, осіб із судимостями чи незавершеними судовими справами.

Витрати на проживання, харчування та участь у всіх заходах програми покриватимуть організатори. За можливості учасників просять самостійно покрити витрати на дорогу до/з селища Ясіня.

Подати заявку на участь у програмі реабілітації можна за покликанням.

Читайте також:

• “Усі пішли вперед, а ти залишився десь там”: правда про повернення ветеранів у цивільне життя
• Пільги на навчання для дітей ветеранів: уряд спростив процедуру оформлення
• Разова виплата до Дня Незалежності: які суми передбачені для ветеранів та УБД

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!