Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За катування українських полонених судитимуть трьох наглядачів колонії з Донеччини

Семаковська Тетяна 18:00, 2 Квітня 2026
Підозрювані в справі / фото Офісу Генпрокурора України

До суду скеровано справу проти трьох працівників окупаційної “Виправної колонії №4” на Донеччині. Їх звинувачують у жорстокому поводженні з українськими військовополоненими та цивільними заручниками протягом 2022–2024 років.

Про це повідомили в пресслужбі Офісу Генерального прокурора України.

Деталі справи

За інформацією Офісу Генерального прокурора України, перед судом постануть інспектор та двоє молодших інспекторів відділу нагляду та безпеки “Калінінської виправної колонії” (зареєстрованої окупантами як “Федеральна казенна установа Виправна колонія №4 ГУФСВП по ДНР”).

Слідство встановило, що після початку повномасштабного вторгнення фігуранти систематично піддавали ув’язнених тортурам. Полонених регулярно били гумовими кийками типу “ПР-73”, ногами, руками та різними підручними предметами. У прокуратурі наголошують, що фізичне насильство мало системний характер і використовувалося цілеспрямовано для залякування та приниження українців.

Дії всіх трьох наглядачів кваліфіковано за статтею 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). За скоєні злочини їм загрожує позбавлення волі на строк від 8 до 12 років.

Розглядом цієї справи займатиметься Печерський районний суд міста Києва.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“МиДонеччина”: для ВПО з Донецької області створили інформаційний чат-бот

Семаковська Тетяна 17:00, 2 Квітня 2026
Чат-бот “МиДонеччина” / скриншот

Донецька обласна військова адміністрація запустила новий онлайн-сервісу для внутрішньо переміщених осіб під назвою “МиДонеччина”. Це чат-бот, який містить інформацію для ВПО щодо гуманітарних хабів nf допомоги.

Про це повідомили представники Донецької ОВА.

Чат-бот “МиДонеччина”

Новостворений сервіс об’єднує в собі весь масив найнеобхіднішої для переселенців інформації, забезпечуючи цілодобовий доступ до актуальних даних, зокрема, він містить:

  • перелік та геолокацію гуманітарних хабів/центрів підтримки ВПО;
  • перелік місць тимчасового проживання та центрів життєстійкості;
  • перелік побутових центрів;
  • перелік телефонів “гарячих ліній” для ВПО;
  • інформацію про отримання/відновлення довідки ВПО;
  • інформацію про інші юридичні питання для ВПО, контакти волонтерських і гуманітарних організацій, інші корисні інформаційні ресурси.

Зазначається, що чат-бот працює повністю в автоматичному режимі та постійно оновлюється актуальною інформацією.

Чат-бот є зручним інформаційним сервісом, який дозволяє оперативно отримати базову консультацію, зокрема в умовах обмеженого доступу до зв’язку або в позаробочий час, та слугує додатковим каналом інформування громадян“, — вказують представники Донецької ОВА.

Скористатися чат-ботом “МиДонеччина” можна у Telegram за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За катування українських полонених судитимуть трьох наглядачів колонії з Донеччини

До суду скеровано справу проти трьох працівників окупаційної “Виправної колонії №4” на Донеччині. Їх звинувачують у жорстокому поводженні з українськими військовополоненими та цивільними заручниками протягом […]

“МиДонеччина”: для ВПО з Донецької області створили інформаційний чат-бот

Донецька обласна військова адміністрація запустила новий онлайн-сервісу для внутрішньо переміщених осіб під назвою “МиДонеччина”. Це чат-бот, який містить інформацію для ВПО щодо гуманітарних хабів nf […]

Важливо

“Пояснювала іноземцям, що моє місто повністю знищене”: досвід бахмутянки на навчанні в Естонії за програмою Еразмус+

Програма міжнародного обміну студентами Erasmus+ — це не лише можливість здобути європейську освіту, а й шанс стати справжнім амбасадором своєї країни за кордоном. Студентка з […]

офіси, виплати

На Дніпропетровщині розпочали прийом заявок на виплати від БФ “Право на захист”: як податися

На Дніпропетровщині стартувала реєстрація на отримання грошової допомоги від благодійного фонду “Право на захист”. Загальна сума допомоги складає 10 800 гривень на людину, виплати тривають […]

заступники
Важливо

Зарплати до 2,2 млн і сотні тисяч доларів готівкою: що декларують заступники голови Донецької ОДА

Заступники голови Донецької ОДА — Ігор Бойко, Олександр Шевченко і Юрій Ключка — оприлюднили свої декларації. Ми проаналізували доходи, нерухомість та інші активи трьох посадовців […]