Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині понад 200 дітей перебувають у зонах примусової евакуації: де саме

Валентина Твердохліб 17:35, 25 Лютого 2026
дітей
Евакуйована дитина / фото Національна поліція

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються понад 200 дітей, 41 з яких — у зоні активних бойових дій. Примусова евакуація триває у чотирьох громадах Донеччини.

Скільки дітей лишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на лютий 2026 року

Станом на 25 лютого в Донецькій області залишаються проживати 11 635 дітей. Наразі примусова евакуація дітей триває у чотирьох громадах області. Є діти і в зоні активних бойових дій, а саме в місті Дружківка. Загалом у восьми населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 201 дитина.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

  • Дружківська міська громада, місто Дружківка — 41 дитина (40 сімей);
  • Андріївська сільська громада, село Сергіївка — 33 дитини (23 сім’ї);
  • Миколаївська міська громада — 107 дітей (79 сімей);
  • Святогірська міська громада — 20 дітей (13 сімей).

За минулий тиждень з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 87 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Верховна Рада підтримала закон про соцзахист військових і їхніх родин: що зміниться

Валентина Твердохліб 16:00, 25 Лютого 2026
Воїни ЗСУ, закон
Українські військові на позиції / фото Генштаб

Верховна Рада України прийняла закон, який регулює соціальні, трудові та пенсійні права військовослужбовців і членів їхніх сімей під час проходження різних видів військової служби. Зокрема, ухвалений закон формує систему соціальних гарантій для військовослужбовців базової служби — до, під час і після її проходження.

Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради України.

Закон про соціальний захист військових: основні зміни

Сьогодні, 25 лютого, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №13646 про соціальний захист військових і членів їхніх родин. Він регуляє питання соціальних гарантій, грошових виплат, пенсійних прав.

Закон передбачає такі основні зміни:

  • працівники, які призвані або направлені на військову службу, зберігають своє місце роботи та посаду на час служби;
  • передбачена грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки;
  • час служби зараховується до стажу роботи, страховий стаж та вислуга років для пенсій і пільг;
  • члени сімей військовослужбовців мають переважне право на працевлаштування, грошову допомогу при переїзді, оплату лікарняних і одноразову допомогу в разі загибелі чи поранення військовослужбовця;
  • додаткові гарантії для військовослужбовців, звільнених з полону або інтернованих: збереження виплат, матеріальна допомога під час лікування, компенсації за тривалий стаціонарний догляд.

Окрім того, встановлено максимальні розміри одноразових виплат — до 15 мільйонів гривень — та порядок їх нарахування для військових і служб цивільного захисту.

“Ми пропонуємо чітке правило: загальний обсяг допомоги — ₴15 млн. Тобто якщо військовий отримав статус безвісти зниклого, його родина отримує виплати близько ₴120 тис. на місяць, а в разі підтвердження загибелі, рідні отримають виплату в такому розмірі, щоб загальна сума допомоги становила ₴15 млн. Це створює рівність, прозорість і зрозумілі гарантії для кожної родини — незалежно від дати чи обставин підтвердження статусу”, — пояснив міністр оборони України Михайло Федоров.

Також Михайло Федоров роз’яснив, як закон працюватиме на практиці для військових, які перебувають на службі і які повернулися з фронту.

Діючі військові мають гарантоване грошове, медичне, продовольче та речове забезпечення. Передбачені відпустки за сімейними обставинами, лікування й реабілітація за рішенням ВЛК. Держава також забезпечує проживання, безоплатний проїзд і поштовий зв’язок.

Після повернення зі служби у військових зберігається право повернутися на роботу на посаду не нижчу за попередню. Передбачена допомога в розмірі середньої зарплати після постановки на військовий облік. Військові отримують можливість професійної адаптації, повноцінний страховий і трудовий стаж, а також право на щорічну відпустку вже в перший рік роботи.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині понад 200 дітей перебувають у зонах примусової евакуації: де саме

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, […]

Воїни ЗСУ

Верховна Рада підтримала закон про соцзахист військових і їхніх родин: що зміниться

Верховна Рада України прийняла закон, який регулює соціальні, трудові та пенсійні права військовослужбовців і членів їхніх сімей під час проходження різних видів військової служби. Зокрема, […]

NRC

NRC завершила прийом заявок на грошову допомогу: як перевірити статус і коли чекати виплат

Норвезька рада у справах біженців (NRC) повідомила про завершення прийому заявок на участь у програмі грошової допомоги. Подання форм закрито, і організація переходить до наступного […]

Як українським біженцям за кордоном подати заяву до Реєстру збитків: усе про категорію А1.2

Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), офіційно затвердив правила для фіксації шкоди громадянам, які рятувалися від війни за кордоном. Тепер українські […]

комунальні підприємства
Важливо

Яку зарплату отримали директори бахмутських КП у 2025 році

У 2025 році у штаті бахмутських підприємств житлово-комунального господарства працювали 18 людей. Редакція Бахмут IN.UA подала запит, аби дізнатися, яку зарплату отримували очільники бахмутських КП […]