Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Понад 120 будинків у Краматорську будуть без опалення взимку

Валентина Твердохліб 18:00, 19 Жовтня 2026
опалення
Будинки зі суттєвими пошкодженнями будуть без опалення / фото Краматорська міськрада

Опалювальний сезон у Краматорську неможливо повноцінно розпочати. Понад 120 будинків не підключатимуть до опалення через руйнування та безпекові ризики. При цьому кількість таких будинків може збільшуватися.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 122 будинки будуть без опалення

У Краматорську до 122 багатоповерхівок неможливо підключити опалення. Йдеться про будинки, в яких є суттєві пошкодження та ті, що розташовані в зонах підвищеної небезпеки.

У частині будинків для відновлення теплопостачання необхідно провести капітальні ремонтні роботи. Однак через активні бойові дії та постійні обстріли їх проведення неможливе. Водночас у деяких районах через обстріли неможливе своєчасне реагування на аварійні ситуації й обслуговування теплових мереж.

Серед будинків зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія без проведення капітальних відновлювальних робіт:

  • вулиця Анатолія Солов’яненка № 4, 6А, 8;
  • вулиця Богдана Хмельницького № 7;
  • вулиця Водобаки № 17;
  • вулиця Василя Стуса № 1, 2, 4, 9, 48, 50, 55, 61, 65;
  • вулиця В’ячеслава Чорновола № 15, 17;
  • вулиця Героїв Небесної Сотні № 38, 40, 42;
  • вулиця Гідності № 8;
  • вулиця Дружби № 37;
  • вулиця Миколи Древетняка № 12;
  • вулиця Марії Приймаченко № 1, 3, 9;
  • вулиця П’ятого Липня № 5, 8;
  • вулиця Проїзна № 112, 114, 116, 147, 149;
  • вулиця Паркова № 56, 58, 83, 89, 91, 93;
  • вулиця Прилуцька № 16;
  • вулиця Рум’янцева № 19, 21, 23;
  • вулиця Стрийська № 2;
  • вулиця Старогородська № 16;
  • вулиця Транспортна № 18, 22, 24;
  • проспект Незалежності № 21, 38, 40А, 42, 53;
  • вулиця Конрада Гампера № 7;
  • вулиця Кришталева № 2, 8, 10;
  • вулиця Катерини Білокур № 136, 138;
  • вулиця Катеринича № 27, 29, 46;
  • вулиця Біленьківська № 127;
  • бульвар Краматорський № 10;
  • бульвар Машинобудівників № 49, 51;
  • вулиця Софіївська № 205, 209;
  • вулиця Ярослава Мудрого № 51;
  • вулиця Академічна № 78;
  • вулиця Миколи Леонтовича № 2;
  • вулиця Об’їзна № 14, 16, 18, 34, 36.

Також є окремий перелік будинків, розташованих у зоні підвищеної небезпеки. За цими адресами є ризики для цивільного населення та працівників комунальних служб, а також неможливе обслуговування теплових мереж:

  • вулиця Дружби № 70;
  • бульвар Краматорський № 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 13, 15, 19, 21, 27, 31, 33, 35, 37, 39;
  • вулиця Марії Приймаченко № 5, 7, 11;
  • проспект Незалежності № 54, 55, 56, 57, 58, 61, 67;
  • вулиця Паркова № 54, 60, 99, 101, 103, 105, 107;
  • вулиця Софіївська № 207;
  • вулиця Леоніда Бикова № 1, 5, 9, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25.

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова та наслідки ворожих ударів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З Донеччини за тиждень евакуювали понад 1,6 тисячі людей: динаміка зростає

Валентина Твердохліб 16:50, 19 Жовтня 2026
евакуація
Евакуація мешканців Донеччини / фото Вадим Філашкін

Упродовж 12-18 жовтня з Донецької області евакуювали 1 613 цивільних, серед них 194 дитини. Динаміка евакуації зростає майже щодня.

Про це йдеться у щоденних зведеннях начальника Донецької ОВА Вадима Філашкіна.

Скільки людей виїхали з Донеччини за тиждень

У Донецькій області протягом 12-18 жовтня евакуювали 1 613 мирних жителів. Серед них 194 дитини. Кількість евакуйованих зростає.

Найбільше людей виїхали у четвер, 15 жовтня — 297. Майже стільки ж — 295 людей — евакуювали в неділю, 18 жовтня.

Щоденні показники евакуації були такими:

  • 12 жовтня — 154 людини, з них 29 дітей;
  • 13 жовтня — 241 людина, з них 35 дітей;
  • 14 жовтня — 179 людей, з них 33 дитини;
  • 15 жовтня — 297 людей, з них 28 дітей;
  • 16 жовтня — 219 людей, з них 20 дітей;
  • 17 жовтня — 228 людей, з них 22 дитини;
  • 18 жовтня — 295 людей, з них 27 дітей.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація безоплатна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

опалення

Понад 120 будинків у Краматорську будуть без опалення взимку

Опалювальний сезон у Краматорську неможливо повноцінно розпочати. Понад 120 будинків не підключатимуть до опалення через руйнування та безпекові ризики. При цьому кількість таких будинків може […]

евакуація
Евакуація

З Донеччини за тиждень евакуювали понад 1,6 тисячі людей: динаміка зростає

Упродовж 12-18 жовтня з Донецької області евакуювали 1 613 цивільних, серед них 194 дитини. Динаміка евакуації зростає майже щодня. Про це йдеться у щоденних зведеннях […]

Викрадене зерно з Маріуполя легалізовували за сприяння одеської компанії

СБУ викрила посадовців одеської компанії, які легалізували викрадене в Маріуполі зерно на 60 мільйонів гривень. Вони робили росіянам фіктивні висновки про походження зерна, легалізовуючи продукцію […]

Компенсація

Компенсація за неприватизоване житло: що змінить законопроєкт №16012

В Україні пропонують дозволити приватизацію квартир і будинків, які стали аварійними внаслідок російських обстрілів. Нині мешканці такого житла можуть опинитися в ситуації, коли оформити право […]

виплати

Бахмутяни у Дніпрі можуть оформити картку для виплат від GEM: куди звертатися

Бахмутяни, які мешкають у Дніпрі, можуть оформити картку та подати заяву на виплати від благодійного фонду Global Empowerment Mission (GEM). Звернутися можна 19 та 22 […]