Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переговори в Абу-Дабі: Україна та рф домовилися про обмін полоненими

Семаковська Тетяна 19:00, 10 Листопада 2026
Звільнені військові / фото Володимир Зеленський

В Абу-Дабі тривають тристоронні мирні переговори за участю делегацій України, США та росії. За підсумками першого дня зустрічей, 10 листопада, сторони попередньо домовилися про проведення обміну військовополоненими вже найближчим часом.

Про це повідомили в Радіо Свобода.

Україна та рф домовилися про новий обмін

Про досягнення згоди щодо звільнення бранців повідомило видання “Радіо Свобода”, посилаючись на власні джерела у складі переговорної делегації. Наразі точних деталей, кількості людей у списках чи конкретних дат майбутнього обміну не розголошують. Офіційних заяв від представників української влади та координаційних штабів щодо цього питання поки не надходило.

Коли відбувся попередній обмін

Варто зауважити, що попередній великий обмін військовополоненими між Україною та рф відбувся 23 жовтня. Тоді з російської неволі на Батьківщину вдалося повернути 270 українців, серед яких було дев’ятеро цивільних осіб. Наймолодшому звільненому тоді виповнилося 24 роки, а найстаршому — 63.

Під час жовтневого обміну додому повернулися представники різних підрозділів Сил оборони:

  • військовослужбовці Національної гвардії України (зокрема, бійці підрозділу «Азов»);
  • військовослужбовці Сухопутних та Десантно-штурмових військ;
  • представники Військово-морських сил;
  • воїни територіальної оборони та прикордонники Державної прикордонної служби;
  • співробітники Державної спеціальної служби транспорту.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До якого числа бахмутяни можуть звернутися по матеріальну допомогу в 2026 році

Валентина Твердохліб 18:00, 10 Листопада 2026
матеріальна допомога

У Бахмутській громаді триває збір заяв на отримання матеріальної допомоги. Її можуть отримати військові, ВПО та представники пільгових категорій. Кінцевий строк подачі заяв — 1 грудня 2026 року.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Матеріальна допомога бахмутянам: до якої дати приймають заяви у 2026 році

Окремі категорії мешканців Бахмутської громади мають право на матеріальну допомогу. Актуальний перелік видів матеріальної підтримки доступний у Положенні.

Подати необхідні документи на матеріальну допомогу можна до 1 грудня 2026 року. Заяви і пакети документів приймають дистанційно на електронну пошту: [email protected]. Звернення розглядають у порядку надходження.

Консультацію щодо отримання матеріальної допомоги можна отримати на гарячій лінії Управління соціального захисту населення за телефонами: +380 (95) 498 7615, +380 (99) 713 3980. Дзвінки приймають у будні з 09:00 до 17:00.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переговори в Абу-Дабі: Україна та рф домовилися про обмін полоненими

В Абу-Дабі тривають тристоронні мирні переговори за участю делегацій України, США та росії. За підсумками першого дня зустрічей, 10 листопада, сторони попередньо домовилися про проведення […]

матеріальна допомога

До якого числа бахмутяни можуть звернутися по матеріальну допомогу в 2026 році

У Бахмутській громаді триває збір заяв на отримання матеріальної допомоги. Її можуть отримати військові, ВПО та представники пільгових категорій. Кінцевий строк подачі заяв — 1 […]

психологічну допомогу

Від тривоги до адаптації після фронту: з якими проблемами допомагає впоратися психологиня бахмутської лікарні

Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною загального благополуччя людини. Турбота про психологічний стан є актуальним питанням для українців, особливо в умовах повномасштабної війни. Психологічну допомогу бахмутянам […]

СБУ затримала експосадовицю окупаційного “Донбасгазу”, яка переховувалася в Ужгороді

Служба безпеки України затримала жінку, яка співпрацювала з ворогом на тимчасово окупованій частині Донеччини. Колишня очільниця так званої ділянки управління окупаційного підприємства “Донбасгаз” через треті […]

Російські війська намагаються повернути втрачені позиції на Лиманському напрямку — 66 ОМБр

На Лиманському напрямку російські війська накопичують піхоту та намагаються контратакувати, щоб повернути позиції, втрачені після наступальної операції Сил оборони України “Вівальді”. Також росіяни збільшують кількість […]