Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлові субсидії для ВПО на опалювальний сезон: хто має право та як оформити

Семаковська Тетяна 18:30, 3 Листопада 2026
Житлова субсидія / фото ілюстративне

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні мають право оформити житлову субсидію на оплату комунальних послуг за місцем свого фактичного проживання, незалежно від офіційної реєстрації (прописки). При цьому наявність укладеного договору оренди житла не є обов’язковою умовою для переселенців.

Детальніше про механізм оформлення та строки — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати субсидію

Згідно з чинними базовими розрахунками, родина має право претендувати на призначення житлової субсидії у тому разі, якщо її загальні витрати на оплату житлово-комунальних послуг перевищують 15% від сукупного доходу всіх членів сім’ї.

Необхідні документи та способи подання

Для оформлення субсидії заявнику необхідно підготувати такий пакет документів:

  • заяву встановленого зразка;
  • декларацію про доходи всіх членів родини;
  • паспорт громадянина України;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
  • дійсну довідку про наявність статусу ВПО.

Подати підготовлені документи переселенці можуть кількома зручними способами:

  • офлайн або поштою — до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України (ПФУ);
  • дистанційно — через вебпортал електронних послуг ПФУ або офіційний мобільний застосунок ПФУ;
  • онлайн — через державний портал “Дія”;
  • особисто — через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або уповноважену особу відповідної територіальної громади.

Строки опалювального сезону та особливості розрахунку

Опалювальний період для розрахунку субсидії офіційно триває з 16 жовтня до 15 квітня. Витрати на опалення за жовтень враховуються саме з 16 числа, навіть якщо фактичне подання тепла в будинки розпочалося пізніше. Субсидію за поточний жовтень українці отримають уже в листопаді.

Важливо: якщо родина подасть усі необхідні документи до 30 листопада поточного року, субсидія буде призначена заднім числом — від початку опалювального сезону (тобто з жовтня). Якщо ж заяву буде подано після 1 грудня, допомога призначатиметься лише з місяця фактичного звернення.

Родинам переселенців, яким житлова субсидія вже була успішно призначена ще з травня (на літній період), повторно звертатися з пакетом документів не потрібно — на новий опалювальний сезон її розрахують і подовжать автоматично. Єдиний виняток із цього правила становлять ті домогосподарства, які отримують цільову субсидію на придбання твердого або рідкого пічного побутового палива.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закупівлі Званівської громади у жовтні 2026: на що витратили майже 170 тисяч гривень

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 17:30, 3 Листопада 2026

У жовтні 2026 року Званівська сільська рада провела п’ять державних закупівель. Загалом за цей місяць для потреб громади придбали товарів та послуг на понад 169 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська сільрада: закупівлі у жовтні 2026 року

Протягом жовтня 2026 року Званівська сільська рада здійснила закупівлі на загальну суму 169 147 гривень. Основні витрати спрямували на обслуговування автопарку спецтехніки та придбання солодких подарунків:

  • 68 500 гривень витратили на послуги страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
  • 56 672 гривні загалом коштували подарункові набори цукерок “Годинник” вагою 700 грамів (закупівлю провели двома окремими тендерами на суми 29 601 гривня та 27 071 гривня);
  • 26 175 гривень спрямували на послуги з технічного обслуговування спеціальної техніки (колісного екскаватора-навантажувача BOBCAT B780) на виконання заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;
  • 17 800 гривень склали витрати на мастильні засоби для проведення ремонту спеціальної техніки.

Загалом закупівлі Званівської громади за жовтень 2026 року склали 169 147 гривень. Зазначимо, що сума витрат суттєво зросла порівняно з попереднім місяцем. До прикладу, у вересні Званівська громада витратила найменше коштів за цей рік — трохи більше ніж 12 тисяч гривень. Найбільшу суму у жовтні виділили на страхування транспорту, а найдешевшою стала закупівля мастильних матеріалів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлові субсидії для ВПО на опалювальний сезон: хто має право та як оформити

Внутрішньо переміщені особи (ВПО) в Україні мають право оформити житлову субсидію на оплату комунальних послуг за місцем свого фактичного проживання, незалежно від офіційної реєстрації (прописки). […]

Закупівлі Званівської громади у жовтні 2026: на що витратили майже 170 тисяч гривень

У жовтні 2026 року Званівська сільська рада провела п’ять державних закупівель. Загалом за цей місяць для потреб громади придбали товарів та послуг на понад 169 […]

17:30, 03.11.2026 Скопіч Дмитро
удар по ясногірці

Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Краматорської громади. 3 листопада росіяни вдарили по селищу Ясногірка. Влучання зафіксували у приватному секторі. Внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, одна […]

чаес
Важливо

Бахмутяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС, можуть отримати 10 000 гривень: як подати заяву

Бахмутяни, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть отримати матеріальну допомогу від міської ради. Розмір виплати становить 10 000 гривень. Заяви на отримання допомоги […]

Курахівська громада оголосила про виплати переселенцям без житла: які суми передбачені

Курахівська громада надає одноразову допомогу на проживання своїм мешканцям. Сума допомоги складає від 6 до 10 тисяч гривень на родину. Її пропонують сім’ям вразливих категорій, […]