Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: кількість атак зрівнялася з Покровським відтинком

Валентина Твердохліб 09:47, 4 Серпня 2026
слов'янський напрямок
Ситуація в районі Слов’янська / скриншот мапи DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Зріст атак фіксують і на Слов’янському напрямку, який за кількістю штурмів зрівнявся з Покровським. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували 90 наступальних дій противника, що на 12 більше ніж вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 3 серпня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 35 штурмів противника. Окупанти атакували в районах Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Русин Яру та в бік Новопавлівки.

На Покровському напрямку минулої доби російська армія провела 22 атаки. Окупанти атакували в районах Котлиного, Удачного, Новомиколаївки, в бік Нового Шахового, Шевченка, Матяшевого, Василівки, Мирного і Новопідгороднього.

Не поступається за кількістю атак і Слов’янський напрямок. Тут противник nt; атакував 22 рази, намагаючись просунутися в районах Закітного, Кривої Луки, Різниківки та в бік Миколаївки й Рай-Олександрівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в районі Зарічного та в бік Дробишевого, Ставків і Діброви. Загалом минулої доби тут відбулося дев’ять боєзіткнень.

На Краматорському напрямку противник провів дві наступальні дії в районі Федорівки Другої та в бік Юрківки.

Втрати рф за 3 серпня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 3 серпня російська армія втратила:

  • близько 1 240 військових;
  • 5 танків;
  • 4 бойові броньовані машини;
  • 55 артилерійських систем;
  • 4 РСЗВ;
  • 5 засобів ППО;
  • 12 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 792 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
  • 379 одиниць автомобільної техніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як українські FPV-дрони змінюють логістику російської армії на окупованій Донеччині

Валентина Твердохліб 18:00, 3 Серпня 2026
донецьку, fpv-дрони
Бійці ЗСУ запускають дрони по окупантах / ілюстративне фото Генштаб ЗСУ

ЗСУ все частіше завдають ударів по складах, маршрутах постачання та інших військових об’єктах на окупованій Донеччині. Дальність українських FPV-дронів зростає, і це дозволяє змінити хід війни.

Як українські дрони впливають на логістику окупантів, розповідає Бахмут IN.UA.

Як впливають війну удари українських дронів на окупованій Донеччині

Українські військові дедалі активніше працюють по російській логістиці та військовій інфраструктурі на ТОТ. Розширення дальності FPV-дронів дозволяє атакувати цілі на десятки кілометрів у тилу противника, ускладнюючи постачання російських військ на фронті. Під удар потрапляють логістичні маршрути, військові склади та інші важливі об’єкти.

У результаті змінюється тактика російської армії. Чим далі українські дрони можуть діставати ворожі цілі, тим складніше окупантам організовувати стабільне забезпечення своїх підрозділів.

Як удари по російській логістиці впливають на наступальні можливості армії рф? Чому FPV-дрони дедалі частіше використовують для роботи по цілях на відстані до 50 кілометрів? І як розширення зони ураження впливає на ситуацію на фронті, зокрема на Донеччині та в районі Бахмута? Про це розповідаємо у новому відео.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

слов'янський напрямок

Росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: кількість атак зрівнялася з Покровським відтинком

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Зріст атак фіксують і на Слов’янському […]

донецьку

Як українські FPV-дрони змінюють логістику російської армії на окупованій Донеччині

ЗСУ все частіше завдають ударів по складах, маршрутах постачання та інших військових об’єктах на окупованій Донеччині. Дальність українських FPV-дронів зростає, і це дозволяє змінити хід […]

опалення

Які категорії людей не зможуть отримати або втратять статус ВПО з жовтня 2026 року

Президент України підписав Закон №4924-IX, який оновлює законодавство щодо ВПО. Він запроваджує низку змін, що стосуються підтвердження статусу ВПО та підстав для його скасування. Закон набере […]

Оплата комуналки для ВПО: як не платити за послуги в покинутому житлі

Внутрішньо переміщені особи мають законне право не сплачувати за окремі комунальні послуги у житлі, де вони фактично не проживають. Про це розповіла Ольга Алтуніна, представник […]

16:15, 03.08.2026 Скопіч Дмитро
торецьк закупівлі

Торецька МВА придбала медалі на понад 93 тисячі гривень: аналіз липневих закупівель

У липні 2026 року Торецька МВА спільно зі своїми структурними підрозділами провела 13 державних закупівель. Загалом у липні для потреб Торецької громади придбали товарів та […]