Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Безоплатні курси для ВПО в Києві: які заняття доступні

Валентина Твердохліб 18:20, 13 Серпня 2026
курси
Заходи для ВПО / фото волонтерська спілка “Поруч”

У Києві проводять безоплатні навчальні курси, майстер-класи та заходи для ВПО. У серпні-жовтні 2026 року доступні безоплатні курси, які передбачені для переселенців і переселенок старшого віку.

Про заходи для ВПО повідомляє волонтерська спілка “Поруч”.

Безоплатні курси для ВПО

У серпні-жовтні ВПО в Києві можуть долучитися до безоплатних курсів. Їх організовують у межах проєкту “Університет III покоління” волонтерської спілки “Поруч”. Заходи передбачені для людей старшого віку.

Найближчим часом відбудуться три курси.

“Технічний факультет” розрахований на людей, які хочуть краще опанувати сучасні цифрові технології. Під час занять учасники вчитимуться користуватися смартфоном, комп’ютером, працювати з електронною поштою і месенджерами. Також вони дізнаються, як користуватися державними, медичними та банківськими онлайн-сервісами, робити покупки й оплачувати комунальні послуги через інтернет.

Окремий блок присвятять цифровій безпеці та захисту від шахрайства. Крім того, учасникам розкажуть про сучасні технології та можливості штучного інтелекту.

Цей курс триватиме з 18 серпня до 8 жовтня. Заняття проходитимуть двічі на тиждень за адресою: місто Київ, вулиця Срібнокільська, 1, квартира 443, 4-й під’їзд. Реєстрація за посиланням.

“Факультет творчості” передбачений для активного дозвілля та спілкування. Учасники зможуть розкривати свої таланти, познайомитися з однодумцями та цікаво провести час. Організатори зазначають, що заняття сприятимуть підтримці емоційного стану та допоможуть зменшити відчуття самотності.

Курс триватиме з 24 серпня до 29 жовтня. Заняття проходитимуть двічі на тиждень за адресою: місто Київ, вулиця Срібнокільська, 1, квартира 443, 4-й під’їзд. Реєстрація за посиланням.

“Факультет здоров’я” передбачений для підтримки фізичного здоров’я й активності у старшому віці. Програма передбачає рухливі заняття, лікувальну фізкультуру та прості практики відновлення. Також учасникам розкажуть про принципи здорового харчування, безпечне використання ліків і профілактику вікових змін. Серед інших тем — базові техніки самомасажу та формування корисних звичок.

Курс триватиме з 2 вересня до 30 жовтня. Заняття проходитимуть двічі на тиждень за адресою: місто Київ, вулиця Срібнокільська, 1, квартира 443, 4-й під’їзд. Реєстрація: за посиланням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Африці загинув пілот пвк “Вагнер”, який, ймовірно, брав участь в боях за Бахмут

Семаковська Тетяна 17:30, 13 Серпня 2026

На території однієї з країн Африки під час виконання бойового вильоту загинув російський пілот Дмитро Сердінов. Він був льотчиком приватної військової компанії “Вагнер” та одним з адміністраторів пропагандистського каналу.

Про це повідомили росджерела.

Обставини загибелі та медійна діяльність

Дмитро Сердінов загинув під час виконання бойового завдання в одній з африканських республік. Окрім участі в бойових діях, він був одним з адміністраторів російського пропагандистського каналу “Воєвода вєщаєт”.

Дмитро Сердінов був відомий під позивним “Старий”. Він мав військове звання капітана запасу Повітряно-космічних сил російської федерації. У структурі регулярної армії він проходив службу як льотчик-штурмовик 18-го гвардійського штурмового авіаційного полку. Пізніше Сердінов перейшов до складу авіаційного загону приватної військової компанії “Вагнер”.

Участь ПВК “Вагнер” у знищенні Бахмута

Приватна військова компанія “Вагнер”, у структурі якої перебував пілот, брала участь у бойових діях на території України. Зокрема, підрозділи цього угруповання брали участь у боях за Бахмут. Внаслідок цих бойових дій та застосованої тактики ведення бою місто було майже повністю знищено.

Відомо, що “вагнер” залучив на війну в Україні щонайменше 48 366 ув’язнених з російських колоній. За 327 днів битви за Бахмут загинули 19 547 вагнерівців, з яких 17 175 — завербовані в’язні. Тобто, не повернувся кожен третій. Саму пвк “вагнер” українським військовим вдалося ліквідувати під час боїв за Бахмут, про це зазначала Ганна Маляр в інтерв’ю з редакцією Бахмут IN.UA.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

курси

Безоплатні курси для ВПО в Києві: які заняття доступні

У Києві проводять безоплатні навчальні курси, майстер-класи та заходи для ВПО. У серпні-жовтні 2026 року доступні безоплатні курси, які передбачені для переселенців і переселенок старшого […]

В Африці загинув пілот пвк “Вагнер”, який, ймовірно, брав участь в боях за Бахмут

На території однієї з країн Африки під час виконання бойового вильоту загинув російський пілот Дмитро Сердінов. Він був льотчиком приватної військової компанії “Вагнер” та одним […]

матеріальна допомога

Від 10 до 15 тисяч гривень: мешканці Донеччини можуть отримати матеріальну допомогу перед опалювальним сезоном

На Донеччини триває підготовка до опалювального сезону. Мешканці області можуть отримати грошову допомогу для проходження осінньо-зимового періоду. Вона передбачена для місцевих жителів і ВПО. Звернутися […]

Грошова допомога від Естонської ради у справах біженців: коли відкриється реєстрація

Естонська рада у справах біженців в Україні анонсувала нову програму гуманітарної грошової допомоги для людей, які постраждали внаслідок війни. Фінансова підтримка передбачена для мешканців прифронтових […]

севастополі

У Севастополі підірвали чоловіка: загиблим, ймовірно, є капітан військово-морського флоту рф

У Севастополі внаслідок вибуху загинув чоловік. За попередніми даними, загиблим є капітан військово-морського флоту рф Роберт Шагєєв. Вибух пролунав, коли чоловік спускався вуличними сходами. Ймовірно, […]