Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кому виплачують лікарняні у розмірі 100% середньої зарплати: пояснення від ПФУ

Семаковська Тетяна 16:00, 15 Травня 2026
Гроші / фото НБУ

В Україні розмір виплат за лікарняними залежить від страхового стажу та статусу працівника. Згідно із законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, застраховані особи можуть отримувати від 50% до 100% середнього доходу за період тимчасової непрацездатності.

Детальніше про умови нарахування повної суми допомоги — у матеріалі.

Загальні умови розрахунку виплат

Допомога по тимчасовій непрацездатності розраховується на основі офіційного страхового стажу працівника. Сума виплат становить 50%, 60%, 70% або 100% середньої заробітної плати. Компенсацію у розмірі 100% отримують ті застраховані особи, які набули понад вісім років страхового стажу.

Окремі групи громадян отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої зарплати без врахування тривалості страхового стажу. До цих категорій належать:

  • ветерани війни, постраждалі учасники Революції Гідності, члени сімей загиблих ветеранів війни та захисників України;
  • громадяни, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • один із батьків або особа, яка їх замінює, під час догляду за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Умови для працівників простору “Дія Сіті”

Працівникам та гіг-спеціалістам резидента “Дія Сіті” лікарняні виплачуються за окремим принципом. Для цих застрахованих осіб розмір допомоги розраховується без прив’язки до набутого страхового стажу. Виплата здійснюється у повному розмірі заробітної плати, з якої фактично були сплачені страхові внески.

Виплати при нещасних випадках та вагітності

Стовідсоткова оплата оподатковуваного доходу гарантується ще у кількох випадках без вимог до кількості років стажу. У повному обсязі виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або через професійне захворювання. Також у розмірі 100% розраховується і надається допомога по вагітності та пологах.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Кременчуці попрощалися з військовим з Бахмута, Сергієм Сергіянським

Семаковська Тетяна 14:30, 15 Травня 2026
Церемонія прощання / фото Олександра Шепеленко

У місті Кременчук відбулося прощання та поховання Сергія Сергіянського, українського військовослужбовця родом із Бахмута. Церемонію провели 13 травня 2026 року.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Поховання Сергія Сергіянського

Сергія Сергіянського поховали 13 травня на Свіштовському кладовищі у місті Кременчук. Чоловік народився в Бахмуті та брав участь у бойових діях, забезпечуючи оборону території та незалежності України.

Церемонія прощання з Сергієм Сергіянським пройшла у Свято-Миколаївському соборі Кременчука. Родина військовослужбовця висловила вдячність усім присутнім за присутність та підтримку під час проведення поховання.

Відання шани військовому / фото Олександра Шепеленко
Прощання з військовим / фото Олександра Шепеленко
Хрест, який встановили загиблого військового / фото Олександра Шепеленко

Нагадаємо, що 3 травня 2026 року в селі Осикове, що неподалік Дружківки, під час виконання бойового завдання загинув Сергій Сергіянський з Бахмута. Із 19 квітня 2025 року він брав участь у бойових діях на Сумському напрямку у складі 156-ї окремої механізованої бригади, у підрозділі САБ. Із вересня 2025 року тримав оборону на Костянтинівському напрямку.

Відомо, що 4 грудня 2025 року Сергія Сергіянського нагородили “Золотим хрестом” за успішне виконання бойових завдань та героїзм, повідомив друг Сергія, Олександр Шепеленко.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Кому виплачують лікарняні у розмірі 100% середньої зарплати: пояснення від ПФУ

В Україні розмір виплат за лікарняними залежить від страхового стажу та статусу працівника. Згідно із законом “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, застраховані особи можуть отримувати […]

Важливо

У Кременчуці попрощалися з військовим з Бахмута, Сергієм Сергіянським

У місті Кременчук відбулося прощання та поховання Сергія Сергіянського, українського військовослужбовця родом із Бахмута. Церемонію провели 13 травня 2026 року. Детальніше — в матеріалі Бахмут […]

“Євробачення-2026”: чим завершилися пів-фінали для України та коли відбудеться гранд-фінал

Представниця України на цьогорічному пісенному конкурсі “Євробачення-2026”, співачка Leléka, виступила у другому півфіналі з композицією “Ridnym” та пройшла до фінального етапу. Детальніше про те, як […]

13:00, 15.05.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Кого звільнили з полону 15 травня 2026 року: перші фото після повернення до України

15 травня 2026 року відбувся черговий етап обміну полоненими, в межах якого до України повернулися 205 військових. Цей етап став першим у серії “1000 на […]

часів яр

Окупанти назвали населені пункти Бахмутського району для можливого дистанційного обстеження: список

Днями росіяни зробили заяву про можливість дистанційного обстеження майна на окупованій Донеччині. Ця процедура, нібито, може запрацювати в так званому “Артемівському муніципальному окрузі”. В яких […]