Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пільги на комунальні послуги для ВПО: чи можна оформити за місцем проживання

Семаковська Тетяна 13:00, 11 Вересня 2026
Опалювальна система / фото ілюстративне, Pexel

Людина, яка має право на пільгу, може оформити її не лише за зареєстрованим місцем проживання. Пільги, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, можуть надаватися за фактичним місцем проживання, якщо воно належним чином підтверджене. Для внутрішньо переміщених осіб підтвердженням фактичного місця проживання може бути довідка про взяття на облік ВПО.

Як це зробити, пояснюють у Пенсійному фонді України.

Які документи підтверджують фактичне проживання

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються людям, інформація про яких внесена до Реєстру осіб, які мають право на пільги. Якщо людина проживає не за місцем реєстрації, для оформлення пільги вона може підтвердити фактичне місце проживання відповідними документами.

Для ВПО таким підтвердженням є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Також фактичне проживання можна підтвердити іншим документом. Наприклад, це може бути договір оренди житла. Таким чином, відсутність реєстрації за адресою, де людина фактично живе, сама по собі не означає, що вона не може оформити пільгу.

Що робити, якщо немає документів на житло

Не всі люди можуть мати договір оренди або інший документ, який підтверджує проживання за конкретною адресою. У такому випадку фактичне місце проживання можна підтвердити актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Такий акт може скласти посадова особа виконавчого органу сільської, селищної або міської ради відповідної територіальної громади. Це може бути актуально для людей, які після евакуації проживають в іншій громаді та не мають можливості зареєструвати місце проживання за фактичною адресою.

Куди звертатися за пільгою

Для отримання пільги інформація про людину має бути внесена до Реєстру осіб, які мають право на пільги. Якщо пільговик фактично проживає за іншою адресою, йому необхідно мати документ, який підтверджує це місце проживання.

Для ВПО таким документом є довідка про взяття на облік ВПО. В інших випадках можна використовувати, зокрема, договір оренди або акт обстеження матеріально-побутових умов. Отже, пільговик не обов’язково має проживати за адресою своєї реєстрації, щоб отримувати пільгу на оплату житлово-комунальних послуг. Головне, це підтвердити фактичне місце проживання та мати право на відповідну пільгу.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Грошова допомога для родин: хто може отримати 43 200 гривень від “Карітас-Спес”

Валентина Твердохліб 12:40, 11 Вересня 2026
ваучери
Реєстрація на отримання допомоги / фото “Карітас-Спес Україна”

“Карітас-Спес” анонсував допомогу для багатодітних родин і сімей, у складі яких є люди з інвалідністю. Вони можуть отримати 43 200 гривень на власну справу чи професійне навчання.

Про це повідомляє “Карітас-Спес Львівської Архідієцезії”.

Грошова допомога від “Карітас-Спес”

Карітас-Спес Львівської Архідієцезії розпочав прийом заявок на участь у проєкті “Родина родині: Індивідуальна підтримка”. У межах програми можна отримати одноразову грошову допомогу в розмірі 43 200 гривень.

Програма спрямована на підтримку родин та людей, які постраждали від наслідків війни та потребують допомоги для відновлення фінансової стабільності або створення нового джерела доходу.

Участь у проєкті можуть взяти:

  • багатодітні родини;
  • родини, де проживає людина з інвалідністю.

Програма діє у чотирьох областях:

  • Львівській;
  • Тернопільській;
  • Івано-Франківській;
  • Чернівецькій.

На що можна витратити 43 200 гривень від “Карітас-Спес”

Допомога має на меті профінансувати заходи, які допоможуть родині збільшити або відновити доходи. Гроші можна витратити на:

  • професійне навчання або перекваліфікацію;
  • придбання сільськогосподарських матеріалів та обладнання, в тому числі насіння і тварин;
  • започаткування або розвиток власної справи.

Термін реалізації проєкту — вересень–грудень 2026 року. Зареєструватися можна до 27 листопада.

Як зареєструватися

Подати заявку на участь у проєкті можуть люди, які раніше не отримували грошову допомогу в межах інших проєктів “Карітас-Спес Україна” або інших благодійних організацій в Україні.

Подати заявку можна за такими кроками:

  • завантажте грантову заявку за покликанням;
  • заповніть грантову заявку;
  • пройдіть попередню реєстрацію і додайте до форми готову заявку.

За додатковою інформацією можна звернутися за телефоном: +380 (97) 464 92 36. Консультації надають у вівторок і четвер з 11:00 до 15:00.

Також запитання можна надсилати на електронну адресу [email protected].

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пільги на комунальні послуги для ВПО: чи можна оформити за місцем проживання

Людина, яка має право на пільгу, може оформити її не лише за зареєстрованим місцем проживання. Пільги, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, можуть надаватися за фактичним […]

ваучери

Грошова допомога для родин: хто може отримати 43 200 гривень від “Карітас-Спес”

“Карітас-Спес” анонсував допомогу для багатодітних родин і сімей, у складі яких є люди з інвалідністю. Вони можуть отримати 43 200 гривень на власну справу чи […]

навчання у школах бахмута

Скільки дітей навчається у школах, садочках і позашкільних гуртках Бахмута у 2026 році

У бахмутських закладах освіти розпочався новий навчальний рік. Цьогоріч школи, дитячі садки і позашкільні заклади продовжують роботу в онлайн-форматі. На сьогодні в Бахмутській громаді працюють […]

терикони

Окупанти почали ліквідацію териконів на Донеччині: що за цим стоїть

Російські окупанти почали ліквідацію териконів на Донеччині. Планується прибрати всі терикони, що розташовані на окупованій території. Окупаційна влада розглядає їх як джерело корисних копалин і […]

Росіяни просунулися на околицях Костянтинівки — DeepState

На Донеччині російські війська просунулися на західних околицях Костянтинівки. Загалом на напрямків фіксується зміна інтенсивності бойових дій: на Костянтинівському та Лиманському напрямках кількість атак суттєво […]