У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які отримують доходи за кордоном, у більшості випадків зобов’язані задекларувати їх в Україні та сплатити відповідні податкові платежі. У Державній податковій службі України роз’яснили, які саме надходження підлягають декларуванню, за якими ставками вони оподатковуються та як правильно зарахувати податки, вже сплачені в інших країнах.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які іноземні доходи потрібно декларувати

Відповідно до Податкового кодексу України, декларуванню та оподаткуванню підлягають усі доходи, отримані податковими резидентами України від діяльності за кордоном, якщо для них не передбачено спеціального звільнення відповідно до законодавства або міжнародних договорів.

До таких надходжень, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи, належать:

• дивіденди та проценти;
• роялті;
• доходи від оренди майна;
• кошти від продажу майна за кордоном;
• спадщина та подарунки;
• виграші;
• інші доходи, отримані за межами України.

Ставки податків та військового збору

За загальним правилом, іноземні доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за основною ставкою 18%.

Водночас для окремих видів надходжень діють спеціальні умови. Зокрема, для дивідендів, нарахованих нерезидентами, передбачено знижену ставку ПДФО у розмірі 9%.

Окрім ПДФО, іноземні доходи фізичних осіб є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 5%.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України, а конкретний порядок для іноземних доходів визначено пунктом 170.11 статті 170 Кодексу.

Як уникнути подвійного оподаткування

Якщо громадянин уже сплатив податок з іноземного доходу в країні його отримання, ця сума у певних випадках може бути зарахована під час визначення податкових зобов’язань в Україні. Це дозволяє уникнути подвійного оподаткування в межах, передбачених міжнародними угодами.

Для зарахування сплачених за кордоном податків під час подання річної податкової декларації необхідно:

• зазначити суму податку, сплаченого за кордоном;
• надати офіційне документальне підтвердження сплати податку в іншій державі;
• врахувати положення відповідного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

У ДПС наголошують, що факт отримання доходу за межами України не звільняє податкового резидента від обов’язку подавати декларацію. Проте за дотримання визначених умов податки, сплачені в іншій країні, можна офіційно зарахувати в Україні.

Читайте також:

Скасування виплат ВПО: як дізнатися причину та куди звертатися

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Водії, які потрапили в незначну дорожньо-транспортну пригоду, за певних умов можуть оформити ДТП без виклику поліції. Для цього передбачений Європротокол, який тепер можна заповнити безпосередньо в застосунку “Дія”. Розповідаємо, коли доступна послуга, які документи потрібні та як правильно оформити аварію онлайн.

Як оформити Європротокол у “Дії” та коли це дозволено

Як повідомляє “Юридичний порадник для ВПО” Європротокол дозволяє водіям самостійно оформити дорожньо-транспортну пригоду без залучення поліції. Однак скористатися ним можна лише за дотримання визначених умов.

Зокрема, необхідно, щоб:

• у ДТП брали участь лише два транспортні засоби з чинними полісами ОСЦПВ;
• ніхто не постраждав, а пошкодження отримали лише автомобілі;
• водії не мали ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння або впливу препаратів, що погіршують реакцію;
• обидва водії погоджувалися з обставинами аварії.

Для оформлення документа через “Дію” також потрібні цифрові документи: верифікований РНОКПП, паспорт або посвідка, водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію автомобіля та чинний страховий поліс.

Як оформити Європротокол онлайн: покрокова інструкція

Щоб оформити ДТП через застосунок “Дія”, потрібно:

1. Оновити застосунок та перейти до розділу “Сервіси” → “Водієві” → “Європротокол”.
2. Перевірити інформацію про водіїв, транспортні засоби та страхові поліси, яка автоматично завантажується з державних реєстрів.
3. Заповнити обставини ДТП, зазначити розташування автомобілів, напрямок руху, дорожні знаки та розмітку. Додати фотографії пошкоджень.
4. Узгодити інформацію з другим водієм. Він має підтвердити її через QR-код або сповіщення в “Дії”.
5. Підписати Європротокол обома водіями за допомогою “Дія.Підпису”.
6. Надіслати документ та перевірити його статус у застосунку.

Після успішного оформлення повідомлення автоматично передається до Моторного (транспортного) страхового бюро України, а потім — до страхових компаній.

Коли після ДТП потрібно викликати поліцію

Електронний Європротокол має таку саму юридичну силу, як і паперовий. Якщо документ оформлено належним чином і всі передбачені законом умови виконані, водії можуть залишити місце ДТП без виклику поліції. Однак поліцію необхідно викликати, якщо в аварії є постраждалі, брали участь понад два автомобілі, пошкоджено інше майно або водії не погоджуються з обставинами пригоди.

Якщо оформити документ через “Дію” неможливо, водії можуть скористатися електронним сервісом МТСБУ або паперовим Європротоколом, якщо для цього виконані законні умови. Після оформлення документа потрібно переконатися, що його успішно надіслано, а також зв’язатися зі страховою компанією для уточнення подальших дій щодо отримання виплати.

До теми:

Звільнення в кілька кліків: як припинити трудові відносини з роботодавцем на ТОТ через “Дію”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!