Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський ЦПТО оголосив набір студентів: вступити можуть і діти з особливими освітніми потребами

Валентина Твердохліб 16:00, 30 Червня 2026
бахмутський цпто
Будівля Бахмутського ЦПТО в селищі Гоща / фото Facebook-сторінка навчального закладу

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти, який у 2023 році релокувався в селище Гоща на Рівненщині, стартувала вступна кампанія. Загалом до навчального закладу планують набрати понад 320 студентів. Вступити на навчання можуть діти з різних куточків України, навчання проходить у змішаній формі. Також цьогоріч передбачений набір студентів з особливими освітніми потребами.

Про вступну кампанію редакції Бахмут IN.UA розповіла Людмила Калініченко — директорка Бахмутського ЦПТО.

Бахмутський ЦПТО: на які професії можна вступити у 2026 році

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти стартувала вступна кампанія. Загалом у новому навчальному році планують набрати 324 студентів. 304 дітей можуть вступити на спеціальності за регіональним замовленням, і 20 — на спеціальність “Слюсар-ремонтник” за державним замовленням.

Навчання за всіма спеціальностями безоплатне.

“Ми набираємо студентів з різних напрямків. Це електротехнічний, будівельний, зварювальне виробництво, швейна промисловість, харчові технології, слюсарі контрольно вимірюваних приладів, ремонт автомобілів”, — зазначає Людмила Калініченко.

На вибір доступні спеціальності для випускників 9 і 11 класів.

  • оператор з обробки інформаційного та програмного забезпечення;
  • швачка;
  • слюсар з ремонту колісних транспортних засобів / електрогазозварник;
  • електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування / електрозварник ручного зварювання;
  • електрогазозварник / електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах;
  • слюсар-ремонтник / електрозварник ручного зварювання;
  • кухар-кондитер;
  • маляр-штукатур;
  • електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування;
  • електрозварник ручного зварювання;
  • муляр.

Також ЦПТО набирає групу студентів з особливими освітніми потребами. Вони можуть отримати професію маляра.

“Це буде спеціальна група, в якій може навчатися до 12 осіб. Ми давно маємо ліцензію на навчання студентів з особливими освітніми потребами. В нас є і кадровий склад, який вже довго працює з такими дітьми”, — зауважила директорка навчального закладу.

Які умови навчання пропонує Бахмутський ЦПТО

На сьогодні заклад працює в змішаному форматі, щоб дати можливість отримати освіту студентам із різних регіонів України. Теоретичну частину студенти можуть вивчати дистанційно. Всі кабінети обладнані сучасною технікою, яка дає можливість бути просутніми на заняттях в онлайн-форматі. Практичну частину відпрацьовують безпосередньо в закладі.

Для студентів-ВПО пропонують гуртожиток.

“Ми цього року набираємо дітей з числа сиріт та позбавлених батьківського піклування. Гуртожиток на 150 місць, повністю обладнаний кухнею, санітарно-гігієнічними кімнатами, створена зона дозвілля. Маємо гарну локацію, біля неї розташований парк, спортивна зона”, — каже Людмила Калініченко.

Дізнатися детальніше про умови вступу та подати документи на зарахування можна на офіційному сайті Бахмутського ЦПТО.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Костянтинівка 2026: як росіяни місяць за місяцем просувалися до міста — повна хроніка боїв

Семаковська Тетяна 15:00, 30 Червня 2026

Костянтинівка — один з найважчих відтинків фронту на Донеччині у 2026 році. Протягом перших шести місяців року російські війська послідовно змінювали тактику: від пошуку слабких місць в обороні до повної інфільтрації околиць.

У цьому матеріалі ми зібрали хронологію подій навколо Костянтинівки з січня по червень 2026 року на основі зведень аналітичного проєкту DeepState.

Чому Костянтинівка є стратегічно важливим містом для росіян

Костянтинівка — це “ворота” до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Захоплення міста відкриває росіянам шлях на Дружківку, а далі, на Краматорськ, який є одним з ключових логістичних і адміністративних центрів Сил оборони на Донеччині. Відтак з початку 2026 року бойові дії навколо Костянтинівки продовжувалися безперервно — то затихаючи, то посилюючись новими хвилями піхотних штурмів.

Лінія фронту біля Костянтинівки: як змінювалася ситуація по місяцях

Січень 2026

У січні росіяни просуваються у бік Костянтинівки / фото Deep State

На початку січня DeepState зафіксував перше у 2026 році просування противника поблизу Костянтинівки — поряд зі Степовою Новоселівкою, Грабовським та Високим. Уже в середині місяця ситуацію навколо міста аналітики називали такою, що погіршується, поряд із Покровськом і Мирноградом. До кінця січня противник продовжував тиснути на Сіверськ і прощупував позиції біля Покровська, а Костянтинівський відтинок потрапив до переліку проблемних ділянок фронту поряд із Добропільським напрямком.

Лютий 2026: пошук слабких місць і перший удар по логістиці

Село Бересток росіяни намагалися захопити з лютого, воно відкриває для них можливість пройти далі до Костянтинівки / фото Deep State

У лютому росіяни почали системно шукати шлях для інфільтрації в місто. Бійці 157 окремої механізованої бригади фіксували спроби росіян проникнути через позиції Сил оборони в районі Іллінівки, DeepState прямо вказував, що росіяни “все більше і більше активізовується” на Костянтинівському напрямку. У середині лютого головною ціллю росіян стало село Бересток і сусідня Іллінівка: їх захоплення дало б змогу накопичувати піхоту для подальшого просочування у щільну забудову Костянтинівки, де виявляти і знищувати армію рф значно складніше. Згодом росіяни знищили один з мостів на північно-західних околицях Костянтинівки. Сили Оборони вже шукали інші шляхи логістики.

Росіяни підірвали дамбу в районі населеного пункту Осикове / фото Deep State

Водночас, наприкінці лютого росіяни керованою авіабомбою знищили дамбу біля Осикового, що спричинило підтоплення дороги Дружківка–Костянтинівка. DeepState прямо назвав це підготовкою до більш концентрованих наступальних дій на місто.

Березень 2026: бої на околицях

Бої розпочинаються на околицях міста / фото Deep State

Березень приніс різке зростання активності. Бійці 5 окремої штурмової бригади фіксували знищення груп противника на східних і південно-східних околицях Костянтинівки — росіяни шукали слабке місце в обороні по всьому периметру міста, від південного сходу до південного заходу. У середині березня Костянтинівка поряд з Покровськом і Гуляйполем увійшла до переліку найгарячіших напрямків фронту.

До кінця березня DeepState зафіксував, що Костянтинівський відтинок став другим за кількістю штурмових дій росіян після Покровського — вони активно прощупували оборону, а Іллінівка з Бересткам залишалися ключовими цілями для затягування піхоти в місто. Аналітики прямо пов’язували це пожвавлення з покращенням погодних умов навесні.

Квітень 2026: масова інфільтрація приватного сектору

Росіяни наближаються до Костянтинівки / фото Deep State

У квітні бойові дії посилилися. DeepState повідомляв про активну інфільтрацію росіян у приватний сектор на південно-східних околицях Костянтинівки: щільна забудова дозволяла противнику ховатися в руїнах і будинках, ускладнюючи роботу українських дронарів. Паралельно фіксувалося просочування на сході, в районі Новодмитрівки, та на південному заході — біля Берестка й Іллінівки, причому аналітики навіть зазначали невизначеність щодо того, чи контролюють Сили оборони Бересток повністю.

За підсумками березня Костянтинівський відтинок забрав 20% усіх штурмових дій ворога на фронті — другий показник після Покровська. Наприкінці квітня DeepState знову фіксував просування ворога безпосередньо біля міста.

Травень 2026: руйнування міста

Костянтинівка вкінці травня 2026 / фото Deep State

На початку травня аналітики оцінили площу Костянтинівки в 66 квадратних кілометрів і вказали, що при тогочасних темпах росіянам знадобиться щонайменше пів місяця інтенсивних штурмів, аби просунутися лише на один квадратний кілометр, це підкреслювало складність прямого штурму великого міста.

Однак уже на початку травня бійці поділилися кадрами зруйнованої Костянтинівки, DeepState констатував, що “від населеного пункту не залишилося живого місця” через постійні удари дронами та КАБами. Противник на той момент затягувався переважно в південну частину міста, пробував підходи зі сходу, а поодинокі групи фіксувалися вже ближче до центру.

Наприкінці травня, після повної окупації Покровська і Мирнограда, DeepState відзначив, що ситуація в Костянтинівці погіршується за тим самим сценарієм “просочування”: армія рф нарощує контроль території навколо міста, закріплюється в навколишніх селах і намагається проникати в саме місто в різних точках, продовжуючи одночасно руйнувати забудову вщент.

Червень 2026: бої практично на околицях міста

Костянтинівка наприкінці червня 2026 року / фото Deep State

На початку червня DeepState фіксував збільшення зони контролю росіян одразу з кількох напрямків: на південь від Іллінівки, в районі Ступочок і Предтечного зі сходу, та спроби зайняти Новодмитрівку, це загрожувало відрізати північну частину Костянтинівки від решти міста. Аналітики прямо попереджали, що збільшення зони просочування росіян “може стати наслідком невідворотного поглинання населеного пункту ворогом”. Бійці на цій ділянці повідомляли про критичну нестачу особового складу для стримування тиску.

До середини червня ситуація розгорталася наступним сценарієм: противник вийшов на околиці міста практично з усіх напрямків одночасно — фіксувалася піхота зі сходу через Новодмитрівку, з південного заходу через Бересток та Іллінівку. DeepState прямо порівняв ситуацію зі сценарієм Покровська, коли росіяни намагалися вийти на перешийок у північній частині міста, щоб відрізати центральну і південну частини від постачання, одночасно продовжуючи рівняти забудову із землею. Аналітики констатували, якщо Костянтинівка впаде, наступною ціллю стане Дружківка, а за нею — Краматорськ.

За шість місяців 2026 року росіяни напівоточили Костянтинівку, послідовно блокували логістику, нарощували контроль навколишніх сіл — Берестка, Іллінівки, Новодмитрівки — і одночасно знищували саму забудову міста авіаударами, повторюючи тактику, застосовану раніше в Покровську. Станом на кінець червня бої за місто тривають.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

бахмутський цпто
Важливо

Бахмутський ЦПТО оголосив набір студентів: вступити можуть і діти з особливими освітніми потребами

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти, який у 2023 році релокувався в селище Гоща на Рівненщині, стартувала вступна кампанія. Загалом до навчального закладу планують набрати понад […]

Важливо

Костянтинівка 2026: як росіяни місяць за місяцем просувалися до міста — повна хроніка боїв

Костянтинівка — один з найважчих відтинків фронту на Донеччині у 2026 році. Протягом перших шести місяців року російські війська послідовно змінювали тактику: від пошуку слабких […]

Інформація з реєстру нерухомості: як отримати довідку про майно онлайн та офлайн

Громадяни можуть отримати офіційну інформацію про об’єкти нерухомого майна з державних реєстрів. Послуга доступна в електронному вигляді через портал “Дія”, а також у паперовому форматі […]

14:00, 30.06.2026 Скопіч Дмитро

Допомога від ООН для жителів Донеччини: стартував запис на виплати до 10 800 гривень

Агенція ООН у справах біженців розпочала прийом заявок на отримання фінансової підтримки для мешканців Донецької області, які постраждали внаслідок бойових дій. Кожен член родини може […]

Mercy Corps

ВПО можуть отримати 5 тисяч доларів від Mercy Corps: деталі програми

Міжнародна організація Mercy Corps реалізує програму BLOOM для підтримки українців. Вона має на меті підтримку ВПО та бізнесу, який постраждав від війни. Про це повідомляє Mercy Corps. […]