У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Карітас Полтава” надає грошову допомогу на оренду житла терміном на 6 місяців в межах проєкту “Багатосекторна допомога постраждалим від війни людям в Україні”.

Про це повідомили представники фонду.

Грошова допомога від “Карітас”

Ініціатива спрямована на фінансову підтримку внутрішньо переміщених осіб, які щойно прибули до Полтавського регіону та потребують допомоги в оплаті орендованого житла.

Основна послуга, яку надає фонд у межах проєкту — це цільова грошова допомога на оплату оренди житла. Програма передбачає покриття витрат на наймання оселі терміном на 6 місяців.

Хто може отримати допомогу: критерії відбору

Подати заявку можуть лише новопереміщені ВПО, які перебувають у приймаючій громаді менше ніж 30 днів на момент реєстрації.

Окрім терміну переміщення, домогосподарство має належати до однієї з категорій вразливості:

• особи з інвалідністю або наявність важкої хвороби у члена родини;
• самотні люди похилого віку (віком 55 років і старше);
• одинокі батьки або опікуни, які самостійно виховують дітей;
• багатодітні родини (троє і більше дітей);
• вагітні жінки або матері з дітьми віком до 3 років.

Перелік документів

Для успішного проходження реєстрації заявник повинен надати оригінали документів, що підтверджують особу та право на отримання пільг. До переліку входять:

• паспорт громадянина України;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код);
• довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
• довідка про доходи за формою ОК-5 або ОК-7;
• реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Документи, що офіційно підтверджують категорію вразливості (медичні довідки, посвідчення тощо).

Куди звертатися

Прийом заявок здійснюється у порядку живої черги в офісі організації. Реєстрація проходить за адресою: місто Полтава, вулиця Гоголя, 28.

Фахівці фонду працюють у будні дні (з понеділка по п’ятницю) за графіком: з 9:00 до 17:00.

Читайте також:

Гранти до 42 000 гривень: Естонська рада розпочинає програму підтримки ВПО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 28 січня 2026 року, пройшла презентація проєкту “Спільне бачення нового дому: передпроєктне обговорення житлового кварталу для ВПО з Бахмута”. Саме на ньому Олександр Марченко, заступник міського голови Бахмута, розповів про те, які саме населені пункти громади зможуть отримувати компенсацію за зруйноване житло.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які населені пункти громади отримають компенсацію за зруйноване житло

За словами Олександра Марченко, наразі лише два населених пункти Бахмутської громади зможуть отримуватимуть компенсацію за зруйноване житло:

“На сьогодні, на території Бахмутської громади, користуючись нагодою, бо нас дивляться наші мешканці на платформах в прямому ефірі. Компенсацію за пошкоджене або знищене майно зможуть отримати мешканці двох населених пунктів — це Кліщіївка та Андріївка“, — заявив Олександр Марченко.

Крім того, він доповнив, що село Іванівка та інші населені пункти поки не можуть отримувати компенсації.

Марченко також вказав, що єдиний наразі спосіб зібрати докази щодо пошкодження або знищення житла — це використання супутників. Процедура отримання знімків проходить через космічну агенцію, яка працює по заявках.

Читайте також:

Бахмутяни можуть поспілкуватися з Ревою: дата та контакти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!