У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська продовжують штурми на напрямку Добропілля та намагаються розширювати “сіру зону”, зокрема за допомогою інфільтраційних груп. Водночас Сили оборони України виявляють і знищують російські підрозділи.

Про ситуацію на цьому напрямку розповів Ігор Яременко, в етері “Єдині новини” 22 вересня, начальник штабу дивізіону артилерійської розвідки окремої артилерійської бригади Національної гвардії України.

Що відбувається на напрямку Добропілля

За словами Ігоря Яременка, твердження про значні успіхи російських військ у районі Добропілля не відповідають реальній ситуації на полі бою. Військовий зазначив, що російська армія продовжує здійснювати велику кількість штурмових дій. Окремою проблемою залишаються інфільтраційні групи, які намагаються проникати на позиції та розширювати “сіру зону”. Сили оборони України, за його словами, виявляють і знешкоджують такі групи.

Яременко також розповів, що російські війська продовжують використовувати тактику випаленої землі. Йдеться про масовані артилерійські обстріли, удари великою кількістю безпілотників та застосування керованих авіаційних бомб.

“Сказати, що ворог має якісь великі здобутки, це не зовсім відповідає дійсності. Але завдяки тому, що це постійна і велика кількість штурмових дій, плюс не будемо забувати, що ворог продовжує все ж таки тактику випаленої землі”.

За словами військового, російські удари значно руйнують інфраструктуру населених пунктів, до яких армія РФ може дістати. Ігор Яременко зазначив, що українські військові не лише протидіють штурмам та інфільтраційним групам російської армії. За його словами, Сили оборони також розробляють плани контрнаступальних дій на окремих ділянках фронту.

“Сили оборони активно борються не тільки з інфільтраційними групами, але і розробляється дуже багато планів контрнаступальних дій. Ми прекрасно бачимо, що Сили оборони мають в даному аспекті також успіхи”.

Військовий додав, що російські війська продовжують спроби просування, однак, за його оцінкою, суттєвих позитивних результатів для армії РФ наразі немає.

Восени РФ може активніше використовувати бронетехніку

Окремо Яременко звернув увагу на початок осінньої кампанії. За його словами, із погіршенням погодних умов та появою густих туманів російські війська можуть активніше застосовувати бронегрупи. Влітку російська армія використовувала бронетехніку значно рідше. Водночас, за словами військового, Сили оборони за цей період посилили можливості розвідки.

Йдеться, зокрема, про оптичні та радіолокаційні засоби розвідки, а також безпілотники. Це ускладнює для російських військ приховане переміщення бронетехніки до району Добропілля та інших ділянок фронту. Яременко також зазначив, що українські засоби ураження працюють по логістичних шляхах російської армії та місцях концентрації її техніки.

“Тому ворогу вкрай складно перекидати якраз таки саме в район Добропілля техніку, оскільки за допомогою засобів, таких як оптичні засоби розвідки, радіолокаційні, не будемо забувати активну роботу БпЛА, вкрай важко ворогу непомітно висунути свою бронетехніку”.

За оцінкою військового, російське командування продовжує намагатися захопити всю Донецьку агломерацію. Водночас через втрати особового складу та невідповідність початкових планів ситуації на полі бою російські війська змушені переносити терміни досягнення поставлених цілей.

До теми:

Просування росіян у бік Краматорська: як змінювалася ситуація на фронті протягом 2026 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійна організація “Карітас-Спес Київ” анонсувала видачу допомоги для ВПО. Переселенці і переселенки, які мають інвалідність першої групи, можуть отримати продуктові набори. Реєстрація проходить телефоном.

Про це повідомляє “Карітас-Спес Київ”.

ВПО безоплатно видаватимуть продуктові набори в Києві

Благодійна організація “Карітас-Спес Київ” оголосила реєстрацію на продуктові набори для ВПО, які мають інвалідність першої групи. Видача допомоги запланована на середу, 23 вересня.

Реєстрація на отримання допомоги проходить у телефонному режимі. Якщо ви бажаєте отримати продуктовий набір, телефонуйте за номером: +380 (68) 600 2009. Дзвінки приймають сьогодні, 22 вересня, з 10:00 до 14:00.

Кількість наборів обмежена, тому попередня реєстрація є обов’язковою.

Допомогу видаватимуть за адресою: місто Київ, вулиця Анни Ахматової, 3-А. У день видачі з собою потрібно мати оригінали документів:

• паспорт;
• довідку ВПО;
• посвідчення про інвалідність 1-ї групи.

Читайте також:

• Гуманітарна допомога від Grocery Box: як ВПО отримати набір
• Грошова допомога від “СОС Дитячі Містечка Україна”: як отримати виплати на дітей
• ВПО з Бахмута можуть отримати будинок у селі вартістю до 500 тисяч гривень

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!