Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До 14 000 грн на дітей та мінімалка 12 000 грн: які виплати пропонують на 2027 рік

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:00, 6 Жовтня 2026
Грошова виплата / фото НБУ

Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев оприлюднив пропозиції щодо нових соціальних стандартів, які планують закласти до державного бюджету на 2027 рік. Ініціатива передбачає збільшення мінімальної заробітної плати, пенсій, прожиткового мінімуму, а також перегляд допомоги сім’ям із дітьми.

Детальніше про заплановані зміни — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Зарплати, пенсії та прожитковий мінімум

З 1 січня 2027 року урядникам пропонують затвердити нові базові показники доходів громадян. Зокрема, планується встановити:

  • мінімальну заробітну плату на рівні 12 000 гривень;
  • мінімальну пенсію за віком — 6 500 гривень. Окремо передбачається забезпечення повної щомісячної виплати пенсій, які призначені або перераховані на виконання судових рішень;
  • загальний прожитковий мінімум на одну особу — 7 200 гривень.

Для різних категорій населення прожитковий мінімум розраховуватиметься окремо: для працездатних осіб він становитиме 7 488 гривень, а для тих, хто втратив працездатність — 5 832 гривні.

Допомога малозабезпеченим та виплати на дітей

Парламентарі пропонують переглянути підхід до нарахування допомоги малозабезпеченим сім’ям. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для її призначення має складати 100% для працездатних осіб та 150% — для дітей, осіб, які втратили працездатність, і людей з інвалідністю.

Також пропонується встановити нові розміри виплат для сімей із дітьми:

  • допомога у зв’язку з вагітністю та пологами — до 7 000 гривень на місяць;
  • виплати на догляд за дитиною до року — до 8 000 гривень (за дитиною з інвалідністю — до 12 500 гривень);
  • виплати за програмою «єЯсла» — 9 000 гривень на місяць (для дитини з інвалідністю — 14 000 гривень);
  • одноразова допомога «Пакунок школяра» — 5 000 гривень.

За словами Данила Гетманцева, базові цифри, від яких залежить соціальний захист громадян, мають відповідати реальним потребам людей.

Він зазначив, що наразі держава не має достатніх коштів для одномоментного встановлення у 2027 році стандартів, які б повністю відповідали фактичному прожитковому мінімуму. Проте комітет шукатиме додаткові ресурси, щоб забезпечити зближення цих показників якомога швидшими темпами.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закупівлі Часів Яру у вересні: куди МВА та міськрада витратили понад 650 тисяч гривень

Валентина Твердохліб 13:00, 6 Жовтня 2026
часовоярська, часів яр
Стела на в’їзді в Часів Яр / фото сайт Часовоярської міськради

У вересні 2026 року Часоярська МВА, міськрада та її структурні підрозділи провели 21 державну закупівлю. Загалом у вересні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та послуг на понад 650 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Часовоярська МВА: витрати у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Часовоярська МВА провела чотири закупівлі на 400 680 гривень.

За 388 080 гривень придбали талони на 4 000 літрів дизельного палива (Євро 5).

4 800 гривень витратили на моторну оливу.

У 2 400 гривень обійшлись технічне обслуговування та ремонт автомобіля VOLKSWAGEN T.6.1 Kombi City. За 5 400 гривень придбали запчастини для ремонту цього авто: масляний, повітряний, паливний і салонний фільтри.

Часовоярська міськрада: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Часовоярська міськрада провела 12 закупівель на 229 303 гривні.

За 57 600 гривень оплатили проживання в готелі на Закарпатті ветеранів із Часовоярської громади та членів їхніх родин.

26 450 гривень витратили на технічне обслуговування і ремонт автомобіля MITSUBISHI L200. 63 650 гривень витратили на 16 одиниць запчастин для ремонту цього авто.

За 17 330 гривень придбали моторну оливу. Ще одну закупівлю на ці ж потреби провели за 4 500 гривень.

За 12 900 гривень провели технічне обслуговування та ремонт вантажного самоскида КС-17/1. 13 455 гривень витратили на запчастини для його ремонту.

6 908 гривень витратили на 90 літрів рідини нейтралізатора палива.

5 450 гривень витратили на технічне обслуговування і ремонт автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER. За 18 050 гривень придбали запчастини для ремонту цього авто.

За 1 700 гривень провели технічне обслуговування і ремонт автомобіля MERCEDES BENZ. За 1 310 гривень придбали запчастини для ремонту.

Фінансовий відділ Часовоярської міськради: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Фінансовий відділ Часовоярської міськради провів чотири закупівлі на 13 108 гривень.

Закупівля на 3 738 гривень передбачала придбання 101 штуки офісного устаткування та приладдя.

3 770 гривень витратили на 11 одиниць компʼютерного обладнання.

3 300 гривень пішли на світильники та освітлювальну арматуру.

За 2 300 гривень отримали пʼять послуг з ремонту й обслуговування компʼютерної та організаційної техніки.

Відділ культури, спорту, сімʼї та молоді Часовоярської міськради: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року відділ культури, спорту, сімʼї та молоді Часовоярської міськради провів одну закупівлю на 6 990 гривень. Стільки вартувала продукція для відзначення та нагородження: 60 рамок для грамот, сувенірів.

Загалом закупівлі Часовоярської громади за вересень 2026 року склали 650 081 гривню.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

До 14 000 грн на дітей та мінімалка 12 000 грн: які виплати пропонують на 2027 рік

Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев оприлюднив пропозиції щодо нових соціальних стандартів, які планують закласти до державного бюджету на 2027 рік. Ініціатива передбачає […]

14:00, 06.10.2026 Скопіч Дмитро
часовоярська
Важливо

Закупівлі Часів Яру у вересні: куди МВА та міськрада витратили понад 650 тисяч гривень

У вересні 2026 року Часоярська МВА, міськрада та її структурні підрозділи провели 21 державну закупівлю. Загалом у вересні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та […]

бахмута

Державне та комунальне майно зможуть передавати для потреб ВПО за 1 гривню — Зеленський підписав закон

Президент України підписав закон №15579, який розблоковує передачу об’єктів державної і комунальної власності для розміщення ВПО. Йдеться про будинки та гуртожитки, які громади зможуть передавати […]

донеччини

На Донеччині зупинили понад 50 російських атак — Генштаб

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 23 штурми. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували […]

Росіяни вдарили по Словʼянську і Суханівці: загинула жінка, серед поранених — дитина

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Словʼянської громади. 5 жовтня росіяни вдарили по Словʼянську і селищі Суханівка. Внаслідок обстрілу є загибла та поранені. Про це повідомляє начальник Слов’янської […]