Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як виграти фруктовий бокс до 8 березня: ідея корисного та оригінального подарунка

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 17:30, 3 Березня 2026
Фруктовий бокс / фото СrazyBox

Напередодні 8 березня стрічки соцмереж традиційно заповнюються пошуками — що подарувати на 8 березня, аби це було не “чергова коробка цукерок” і не формальний букет. Хочеться чогось легкого, красивого й небанального. Саме тому цього сезону все більше уваги привертають фруктові бокси з екзотикою — а ще більше приваблює можливість отримати такий подарунок безкоштовно, просто залишивши лайк і коментар.

Фруктові бокси від CrazyBox 

Бренд CrazyBox спеціалізується на доставці екзотичних і сезонних фруктів з усього світу. У наборах можна знайти як рідкісні смаки (наприклад, дуріан), так і популярні тренди на кшталт корейського винограду Shine Muscat.

Формат подарункових боксів дозволяє обрати готовий варіант або зібрати індивідуальний набір під конкретну людину. До свят бренд створює лімітовані колекції з тематичним оформленням.

Фруктові бокси — це поєднання естетики, користі та емоцій. У час, коли все більше людей обирають корисні подарунки на 8 березня, формат зі свіжими фруктами виглядає актуально та сучасно. Такий подарунок для мами, подруги, сестри чи коханої людини здивує навіть найвибагливіших. А можливість виграти фруктовий бокс за лайк і коментар додає ще один привід звернути увагу на цей формат подарунка.

Як виграти фруктовий бокс за лайк та коментар

До свят CrazyBox традиційно проводить розіграші у своїх соцмережах. Участь передбачає прості умови — підписка на сторінку, лайк під конкурсним дописом та коментар. Допис за посиланням.

Такий формат дозволяє отримати корисні подарунки безкоштовно, а також познайомитися з асортиментом бренду перед тим, як замовити подарунок з доставкою.

Замовити подарунок з доставкою по Україні

Для тих, хто не хоче покладатися лише на удачу, доступне замовлення на сайті:
https://crazybox.com.ua/uk/

CrazyBox пропонує:

  • швидку відправку;
  • доставку crazy-кур’єром у Києві;
  • доставку по Україні у відділення НП;
  • можливість додати безкоштовну листівку з персональним текстом.

Контакти:

+380 (98) 222 3750;
+380 (50) 501 7119
[email protected]

Соцмережі:

Instagram —https://www.instagram.com/crazybox.com.ua/
Facebook —https://www.facebook.com/crazybox.com.ua/
TikTok —https://www.tiktok.com/@crazybox.com.ua

Примітка. Рекламний текст

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Компенсація за знищене майно: що змінилося після ухвалення постанови 815 для території у зоні активних бойових дій

Семаковська Тетяна 16:59, 3 Березня 2026

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, Поровськ, Лиман або Мирноград. Тобто, люди звідси з минулого року мають право подавати заяви на компенсацію за зруйноване житло. Фактично, документ дав змогу мешканцям прифронтових громад подати заяву та розпочати процедуру навіть без фізичного доступу до об’єкта. Водночас практика показала: новий механізм не розв’язав усіх проблем, а в окремих випадках створив додаткове навантаження на комісії.

Про те, як працює постанова № 815 на практиці та які прогалини виявилися під час її реалізації, ми поговорили з Ольгою Алтуніною, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Постанова 815: “Механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою”

За словами Ольги Алтуніної, дистанційний формат став критично важливим для громад, розташованих поблизу лінії фронту.

“Цей механізм не стільки пришвидшив процедуру, скільки зробив її можливою в умовах активних бойових дій. До ухвалення постанови №815 на територіях активних бойових дій взагалі не було інструменту для фіксації руйнувань, адже передбачалася лише фізична присутність комісії”, — пояснює вона.

Водночас навантаження на місцеві комісії не зменшилося, а навпаки — суттєво зросло. Люди, які раніше отримували відмову через неможливість виїзду, почали активно подавати заяви на дистанційне обстеження. В окремих громадах зараз комісії опрацьовують тисячі звернень.

Зокрема на Донеччині, статистика за кількістю нерозглянутих заяв —  наступна:

  • Покровськ — понад 10 тисяч заяв;
  • Мирноград — 8 тисяч;
  • Лиман — 4 тисячі.

Як каже Ольга Алтуніна, тисячі людей звертаються до представництва Офісу Уповноваженого, зокрема, 84% звернень, які вони отримують, надходять із Донецької області. 10% — Харківська, 4% — Сумська і 2% — Запорізька.

Чи скоротила постанова 815 строки розгляду заяв на компенсацію?

“На жаль, у низці випадків строки не скоротилися, а подовжилися. Це пов’язано з необхідністю отримувати інформацію від інших органів — Міноборони, Держгеокадастру, Державного космічного агентства, ДСНС, СБУ”, — пояснює Ольга Алтуніна.

Комісії змушені запитувати:

  • у ДСНС — інформацію про мінну ситуацію;
  • у СБУ/прокуратури — підтвердження факту обстрілу;
  • у Космічного агентства — супутникові знімки.

Це впливає на строки розгляду заяв.

Основні проблеми з якими стикаються люди при подачі заяв 

Однією з найбільших труднощів залишається збір належних доказів руйнування. Фото чи відео, які надають заявники, не завжди відповідають вимогам постанови або не дають змоги чітко ідентифікувати об’єкт.

“Комісії розпоряджаються значними державними коштами й несуть відповідальність за кожне рішення. Тому вони дуже обережно підходять до підтвердження факту руйнування, адже за рішення, яке не відповідає вимогам, може бути притягнуто до кримінальної відповідальності. Іноді матеріали заявника не збігаються з даними супутникових знімків чи іншими джерелами”, — говорить представниця Омбудсмана.

Що потребує доопрацювання

За словами Ольги Алтуніної, постанова №815 потребує комплексного вдосконалення. Зокрема, йдеться про мінімізацію міжвідомчої бюрократії, уточнення методики дистанційного обстеження та врегулювання питання обстеження багатоквартирних будинків.

“Ми дуже зацікавлені в тому, аби 815-ту постанову вдосконалили, і це має бути комплексний підхід. Зараз є норма, за якою будинок визнають зруйнованим, якщо руйнування складає понад 80%. Не можна сказати, що зменшення цього відсотка вирішить всі проблеми. Також треба покращити методику дистанційного обстеження. Я публікувала фото багатоквартирного будинку в Покровську, який повністю вигорів. І коли ми у Міністерстві розвитку спитали, чи вважається цей будинок зруйнованим, то за нормами постанови — ні. Бо стіни стоять, дах є, але ми розуміємо, що конструкції після такої пожежі навряд чи будуть функціональними, і невідомо, чи буде колись відновлено цей будинок. А родини, тим часом, які жили в цьому будинку, не можуть подати на компенсацію. Необхідно чітко визначити критерії економічної доцільності відновлення такої будівлі”, — наголошує вона.

Будинок в Покровську / фото Ольги Алтуніної

Також законодавство не передбачає механізму оскарження рішень, дій або бездіяльності комісії:

В Офісі Уповноваженого зазначають, що вже звернулися до Уряду з пропозиціями щодо змін. Адже мова йде не лише про технічну процедуру, а про відновлення довіри людей до держави та забезпечення справедливості для тих, хто втратив житло через війну.“Водночас я хочу сказати, що сьогодні є багато нарікань від людей щодо неможливості отримання компенсації за зруйноване житло, особливо від людей з ТОТ. Та наразі Україна — це єдина країна у світі, яка ще до завершення бойових дій почала виплату проміжних репарацій. Питання компенсацій за зруйноване житло — це частина від всіх збитків, які сьогодні отримали українці, бо держава й світ має враховувати інші категорії, які також постраждали від війни. Це збитки, які люди зазнали через внутрішнє переміщення, вимушений виїзд за кордон, за смерть близького члена родини, за зникнення безвісти, за тілесні ушкодження, за сексуальне насильство під час війни, катування, полон, примусову працю, депортацію дітей…Тому цей весь спектр має бути опрацьований і державою і міжнародною спільнотою, і вестись облік всіх постраждалих”, — резюмує Ольга Алтуніна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як виграти фруктовий бокс до 8 березня: ідея корисного та оригінального подарунка

Напередодні 8 березня стрічки соцмереж традиційно заповнюються пошуками — що подарувати на 8 березня, аби це було не “чергова коробка цукерок” і не формальний букет. […]

17:30, 03.03.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Компенсація за знищене майно: що змінилося після ухвалення постанови 815 для території у зоні активних бойових дій

У липні 2025 Кабмін запровадив постанову № 815, це механізм дистанційного обстеження зруйнованого житла на територіях, де тривають активні бойові дії. Зараз це вже, наприклад, […]

Ворог просунувся поблизу трьох населених пунктів на Донеччині: зведення з фронту

Ситуація на передовій у Донецькій області залишається стабільно важкою. Російські окупаційні війська продовжують інтенсивні штурмові дії, концентруючи свої сили на кількох ключових напрямках. Попри жорсткий […]

Фейкові повідомлення від Ощадбанку

Ощадбанк відкрив спеціальні рахунки для виплат на дитину до 1 року: як отримати кошти

Ощадбанк відкрив перші спеціальні рахунки для виплати допомоги по догляду за дитиною до одного року та за програмою “єЯсла”. Виплати вже профінансовані, а перші отримувачі […]

Важливо

Що купувала Бахмутська міськрада і її відомства у лютому 2026 року: аналіз закупівель

У лютому 2026 року Бахмутська міськрада та її структурні підрозділи провели 11 державних закупівель. Загалом у лютому для потреб Бахмутської громади придбали товарів та послуг на […]