Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Європейський грант на бізнес у трьох областях: як ВПО його отримати

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:00, 18 Квітня 2025
Грант / фото ілюстративне, iStock

Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” анонсувала надання допомоги на розвиток бізнесу у Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Отримати грант можуть як місцеві мешканці, так і внутрішньо переміщені особи.

Про це повідомили представники благодійної організації у Facebook.

Грант для українців у 2025 році

Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” за підтримки Швейцарської агенції розвитку анонсувала конкурс для українців, які бажають відкрити власну справу або вже ведуть бізнес. Грант надаватиметься особам, які проживають у таких громадах:

  • Дніпропетровська область: Павлоградська, Зеленодольська, Покровська (Нікопольський район), П’ятихатська (Кам’янський район), Царичанська, Магдалинівська громади, а також міста Кривий Ріг і Дніпро;
  • Харківська область: Харківська, Чугуївська, Роганська, Златопільська (Первомайська), Берестинська (Красноградський район) громади;
  • Миколаївська область: Баштанська, Шевченківська, Снігурівська, Березнегуватська, Первомайська громади.

Хто може отримати грант

Подати заявку на участь у грантовій програмі можуть:

  • місцеві жителі або внутрішньо переміщені особи, які проживають у цільових громадах;
  • фізичні особи, які втратили бізнес або роботу через війну;
  • особи, які бажають змінити професію (перекваліфікуватися);
  • особи, які досягли повноліття (18 років).

Пріоритет під час відбору матимуть такі категорії:

  • особи з інвалідністю;
  • внутрішньо переміщені особи;
  • одинокі матері/батьки/опікуни;
  • особи передпенсійного віку (50+) або старші (60+);
  • представники етнічних меншин;
  • ветерани.

У межах програми передбачене навчання з основ ведення бізнесу. Після проходження навчання відбуватиметься конкурсний відбір, за результатами якого переможці зможуть отримати один із трьох видів грантів:

  • до 2000 доларів — для фізичних осіб з обмеженими економічними можливостями, які бажають пройти навчання або перекваліфікацію;
  • до 4000 доларів — для фізичних осіб, які планують започаткувати власну справу в цільових громадах;
  • до 5000 доларів — для підприємств, які працевлаштовують представників вразливих категорій населення.

Як подати заявку

Щоб стати учасником грантової програми та отримати фінансову підтримку, необхідно заповнити спеціальну анкету за посиланням. Подати заявку можна до 30 квітня 2025 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У росії дали понад 20 років ув’язнення трьом бійцям “Азову”: деталі справи

Валентина Твердохліб 13:00, 18 Квітня 2025
азову
Полонені бійці за ґратами / фото росджерела

У росії судили українських військових з “Азову”, яких у 2022 році взяли в полон у Маріуполі. Їх звинуватили в обстрілах цивільної інфраструктури. Військових визнали винними у сфабрикованій справі і засудили до 23 і 24 років ув’язнення.

Про це повідомляє слідчий комітет рф.

Полонені бійці “Азову”, суд

У росії судили полонених старших солдатів “Азову” — Владислава Ручку, Андрія Ярошинського і Дмитра Ігнатенка. Їх звинуватили у “жорстокому поводженні з цивільним населенням” та вбивстві мирного жителя.

Полонених військових звинуватили у тому, що вони, нібито, зробили не менше 200 вистрілів з міномета по зерносховищу, де перебували місцеві жителі. Внаслідок цього, нібито, загинув чоловік.

У 2022 році азовців взяли в полон і відкрили на них кримінальну справу. Російський суд визнав українців винними у “злочинах”. Всім трьом військовим призначили тривале ув’язнення:

  • Владиславу Ручці і Андрію Ярошинському — 24 роки ув’язнення;
  • Дмитру Ігнатенку — 23 роки і 9 місяців ув’язнення.

Строки вони відбуватимуть у колонії суворого режиму.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Європейський грант на бізнес у трьох областях: як ВПО його отримати

Чеська гуманітарна організація “Людина в біді” анонсувала надання допомоги на розвиток бізнесу у Харківській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Отримати грант можуть як місцеві мешканці, так […]

14:00, 18.04.2025 Скопіч Дмитро
азову

У росії дали понад 20 років ув’язнення трьом бійцям “Азову”: деталі справи

У росії судили українських військових з “Азову”, яких у 2022 році взяли в полон у Маріуполі. Їх звинуватили в обстрілах цивільної інфраструктури. Військових визнали винними […]

пам'ятник

У Бахмуті росіяни влаштували показове “відновлення” пам’ятника танкістам: який вигляд має монумент

На російських пропагандистських каналах публікують нові кадри з Бахмута. Окупанти показали знімки з району Забахмутки, а саме — пам’ятник воїнам-танкістам. Росіяни звітують про те, що […]

продуктові набори

У Києві роздаватимуть продуктові набори для родин ВПО з дітьми: хто і як може отримати

У Києві видаватимуть гуманітарну допомогу домогу родинам ВПО. Продуктові набори передбачені для родин з двома і більше дітьми. Про це повідомляє благодійна організація P.F.C.U. Продуктові […]

Росіяни намагаються прорвати оборону на Новопавлівському напрямку: карта

Російські окупанти просунулись на Новопавлівському напрямку фронту. Переважно ворог проводить атаки на мотоциклах. Українські захисники тримають оборону, попри переважаючі сили противника. Про ситуацію на Новопавлівському […]