Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни почали використовувати коней для військових цілей: що відомо

Валентина Твердохліб 17:35, 28 Травня 2026
коні
Російські військові на конях / фото росджерела

Російські окупанти почали використовувати тварин для військових цілей. Зокрема, були помічені вози на конях, якими противник перевозить солдатів.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Росіяни проводять евакуацію на конях

Російська армія почала використовувати тварин для військових цілей. Про це стало відомо з відео, опублікованого в Telegram-каналі Exilenova+.

На відео видно, що в полі їде віз, запряжений конем. У ньому перебувають троє росіян: один із них керує возом, і один лежить, ймовірно, поранений.

Де саме зняте відео не уточнюється.

Зазначимо, що російська армія не вперше використовує тварин на фронті. Ще у лютому 2025 року бійці армії рф хизувались використанням коней.

Російські військові на конях / скриншот

Про плани використання коней у штурмових підрозділах раніше повідомляло і пропагандистське видання “Коммерсант”.

“У російських штурмових підрозділах, що беруть участь у спеціальній військовій операції (сво), можуть з’явитися коні. Раніше випадки застосування гужового транспорту під час сво були епізодичними і виглядали швидше як польові імпровізації. Проте останнім часом з’явилася інформація про спроби відродження повноцінних кавалерійських загонів. Навіть якщо ці випадки залишаться поодинокими, вони багато в чому символічні, тому що відбивають глухий кут, в який стала сучасна техніка на перевантаженому електронікою фронті”, — писали пропагандисти.

Про спроби сформувати повноцінний кавалерійський штурмовий підрозділ пропагандистам розповідав командир загону спецпризначення “Шторм”. Його бійці, нібито, вже навчаються верховій їзді.

Окупанти також заявляли про переваги використання коней. Тварини, нібито, завдяки своїм інстинктам менше наступатимуть на міни, краще орієнтуватимуться в темряві і зможуть рухатися в умовах бездоріжжя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські десантники знищили десятки артсистем рф біля Покровська та Мирнограда

Валентина Твердохліб 16:05, 28 Травня 2026
знищення
Карта уражень техніки противника / скриншот

У Покровському районі Донеччини бійці 7 корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ (ДШВ) знищили близько 35 артилерійських установок російської армії. Серед ураженої техніки – гаубиці, польові гармати, САУ та РСЗВ “Ураган”.

Про це повідомляє 7 корпус ДШВ.

Бійці ДШВ знищують російську артилерію в районі Покровська

За останні 10 днів бійці 7 корпусу швидкого реагування ДШВ знищили близько 35 артилерійських установок російської армії. Це сталося в Покровському районі, в радусі до 20 кілометрів від Покровська. Ураження були в районах Новотроїцького, Звірового, Леонтовичів, Новопавлівки, Гнатівки, Рога, Мирнограда, Балагана і Новоекономічного.

Серед ураженої техніки – гаубиці, польові гармати, САУ та РСЗВ “Ураган”. Окупанти намагаються маскувати артилерію в населених пунктах та лісосмугах.

Збитки і втрати противника не уточнюються.

Раніше ми повідомляли, що росіяни розміщують військових у багатоповерхівках Покровська. Противник маскує свої військові локації в цивільній забудові, щоб уникнути виявлення та ураження.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

коні

Росіяни почали використовувати коней для військових цілей: що відомо

Російські окупанти почали використовувати тварин для військових цілей. Зокрема, були помічені вози на конях, якими противник перевозить солдатів. Про це повідомляє Бахмут IN.UA. Росіяни проводять […]

знищення

Українські десантники знищили десятки артсистем рф біля Покровська та Мирнограда

У Покровському районі Донеччини бійці 7 корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ (ДШВ) знищили близько 35 артилерійських установок російської армії. Серед ураженої техніки – гаубиці, польові […]

впо

Як отримати допомогу на оренду житла переселенцям і родинам, які повернулися з-за кордону

Благодійний фонд “Право на захист” у партнерстві з УВКБ ООН надає грошову допомогу ВПО на оренду житла. Проєкт реалізують у п’яти областях. Отримати допомогу можуть […]

Важливо

Бахмутський міський центр соцслужби реорганізували: що зміниться для бахмутян

У Бахмутській громаді розпочався процес реорганізації та об’єднання соціальних установ. Відтепер Бахмутський міський центр соціальних служб матиме нову назву та розширений функціонал, який охопить всі […]

поїзд перемоги

Як прибічник окупантів Олександр Парецький зустрічав “Поїзд перемоги” у Бахмуті — архівне відео

У 2013 році на Донеччині ініціювали акцію “Поїзд перемоги” до Дня визволення Донбасу. Акція передбачала курсування містами Донеччини пам’ятного поїзда, який був максимально схожим на […]