Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:00, 6 Липня 2026
Компенсація за контрактне навчання / фото НБУ

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати.

Які існують види допомоги, який розмір виплат у 2026 році та як правильно оформити документи — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Програми пенсійних виплат та право на їх отримання

На сьогодні в Україні діють три основні програми пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника. Громадяни можуть оформити стандартні виплати, пенсії для родин загиблих військовослужбовців, а також виплати для родичів осіб, які зникли безвісти. Важливо, що родини зниклих безвісти отримують право на пенсію через місяць після внесення поліцією інформації про зникнення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Пенсія призначається непрацездатним членам родини, які перебували на утриманні годувальника. Обов’язковою умовою є наявність у померлого страхового стажу на день смерті. Винятком є діти — їм виплати призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні. До того ж усиновлені діти мають однакові права з рідними.

Згідно з законодавством, непрацездатними членами сім’ї вважаються:

  • чоловік або дружина, батько чи мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
  • діти до 18 років, або старші, якщо вони отримали інвалідність до повноліття;
  • чоловік або дружина, а за їх відсутності — один з батьків, брат, сестра, дідусь чи бабуся, які доглядають за дитиною померлого до восьми років, незалежно від їхнього віку і працездатності.

Батьки або дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію у разі втрати джерела доходу.

Виплати родинам військовослужбовців та їх розмір у 2026 році

Право на пенсію за померлого військовослужбовця мають батьки та дружина чи чоловік, які досягли пенсійного віку. Для них не обов’язкова наявність страхового стажу або встановлення інвалідності. Також виплати отримують діти військового. Якщо захисник загинув під час виконання службових обов’язків, право на пенсію виникає не раніше, ніж за 5 років до досягнення віку, який дає право на пенсію за віком.

Розмір такої пенсії коливається від 30% до 70% від грошового забезпечення померлого. З 1 березня 2026 року Кабінет Міністрів України в рамках щорічної індексації суттєво підвищив мінімальні гарантовані виплати. Раніше мінімальна пенсія становила 7 800 гривень. Тепер для одного непрацездатного члена сім’ї ця сума складає 12 810 гривень на місяць. Якщо ж допомога призначається двом або більше членам родини (крім батьків, дружини та дітей), мінімальна сума становить 10 020 гривень для кожного.

У цивільних випадках розмір пенсії розраховується на основі стажу та заробітку померлого. На одну непрацездатну особу виділяється 50% від розрахованої пенсії за віком, на двох і більше — 100%, які розподіляються рівними частинами.

Процедура оформлення та необхідні документи

Звернутися за призначенням пенсії можна до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, незалежно від місця прописки чи фактичного проживання. Альтернативний спосіб — подати електронну заяву через вебпортал ПФУ у розділі “Призначення пенсії”.

До заяви необхідно додати наступний пакет документів:

  • документи про місце проживання;
  • індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків або свідоцтво про соціальне страхування заявника та померлого;
  • свідоцтво про народження або паспорт заявника;
  • довідка про склад сім’ї померлого за наявності;
  • копії документів, що засвідчують родинні стосунки;
  • свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання зниклим безвісти або оголошення померлим, чи витяг з ЄРДР;
  • документи про вік померлого, якщо цих даних немає у свідоцтві про смерть;
  • довідки з навчальних закладів про денну форму навчання дітей;
  • довідка про те, що член родини не працює і доглядає за дитиною померлого до восьми років;
  • документ про перебування членів сім’ї на утриманні;
  • експертний висновок про зв’язок смерті з наслідками аварії на ЧАЕС, якщо це релевантно;
  • документ від військової частини чи комісаріату про дату та причину смерті військовослужбовця;
  • документи про стаж.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Cкільки немовлят народилося в пологовому Слов’янська перед його закриттям: статистика

Валентина Твердохліб 16:25, 6 Липня 2026
пологове відділення, пологовий
Пологовий будинок у Слов’янську / фото сторінка медзакладу в Facebook

За перше півріччя 2026 року в Донецькій області народилися 108 дітей. Всі вони з’явилися на світ у пологовому будинку Слов’янська, який був останнім закладом, де приймали пологи на Донеччині. До повномасштабної війни у стінах закладу за рік народилися понад 700 дітей.

Про це у відповідь на запит редакції Бахмут IN.UA повідомили відділі охорони здоров’я Слов’янської МВА.

Пологовий будинок Слов’янська: статистика народжуваності

За даними відділу охорони здоров’я Слов’янської МВА, за перше півріччя 2026 року в Донецькій області народилися 108 дітей. Всі вони з’явилися на світ в акушерському вiддiленнi КНП СМР “Micькa клiнiчна лiкарня м.Слов’янська”. Статистика народжуваності за статтю немовлят не ведеться.

До повномасштабної війни, у 2021 році, в пологовому будинку Слов’янська народилися 728 дiтей. У 2022 році був великий спад — 115 дітей. У наступні роки кількість немовлят збільшувалася. У 2023 році було 382 новонароджених, у 2024 році — 572 дітей, і у 2025 році — 503 дiтей.

Загалом через війну на Донеччині був сильний спад народжуваності. У 2021 році в регіоні народилися 6 797 дітей, тоді як у 2025 році — 503 дітей. Кількість немовлят зменшилася у близько 13 разів.

У Слов’янську закрили пологовий будинок: що буде далі

8 червня 2026 року начальник Слов’янської МВА ухвалив рішення про закриття акушерського вiддiлення міської лікарні Слов’янська. На це вплинуло погiршення безпекової ситуацiї у громадi: наближення лiнiї фронту, збiльшення кiлькостi обстрiлiв, пошкодження та руйнування об’єктiв критичної та цивiльної iнфраструктури, зростання кiлькостi поранених та загиблих.

Пологовий будинок Слов’янська був останнім, який працював на Донеччині. Більше пологи в регіоні не прийматимуть.

На сьогоднi в жiночiй консультацiї пiд наглядом знаходяться 55 вагiтних жiнок.

Розпочато процес оптимiзацiї акушерського відділення. Він триватиме 2 мiсяцi.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати. Які існують види допомоги, який […]

18:00, 06.07.2026 Скопіч Дмитро
пологове відділення
Важливо

Cкільки немовлят народилося в пологовому Слов’янська перед його закриттям: статистика

За перше півріччя 2026 року в Донецькій області народилися 108 дітей. Всі вони з’явилися на світ у пологовому будинку Слов’янська, який був останнім закладом, де […]

Важливо

У Соледарській громаді витрати через Prozorro впали майже у шість разів: що купували у червні

У червні 2026 року Соледарська міська рада та її структурні підрозділи зменшили обсяг фінансування через закупівлі майже у шість разів — з понад 79 тисяч […]

15:00, 06.07.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

У Києві розгорнуто штаби для допомоги постраждалим від російського обстрілу: адреси

У ніч проти 6 липня російська армія масовано атакувала Київ. Дізнайтеся адреси, графіки роботи та телефони оперативних штабів допомоги постраждалим у районах міста. Детальніше про […]

7 корпус ДШВ заявив про ураження складів росіян на півдні Покровська дронами Fire Point

7 корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомив про початок застосування нових ударних комплексів-камікадзе Fire Point на Покровському напрямку. За даними військових, перші удари були […]