Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни вдарили БПЛА по приміщенню магазину “Аврора” у Слов’янську: сталася пожежа

Семаковська Тетяна 10:33, 20 Серпня 2026
Росіяни вдарили по працюючому магазину / фото Вадим Лях

Уранці 20 серпня російські війська атакували безпілотником працюючий магазин “Аврора” у Слов’янську Донецької області. У момент удару всередині перебували покупці та працівники. Після атаки в приміщенні спалахнула пожежа. Інформацію про можливих постраждалих наразі уточнюють.

Про атаку повідомив Вадим Лях, начальник Слов’янської міської військової адміністрації.

Росіяни вдарили по працюючому магазину у Слов’янську

За його словами, у четвер, 20 серпня, на початку дев’ятої години ранку російські війська завдали удару БПЛА по магазину , який на той момент працював. На кадрах начальника Слов’янської міської військової адміністрації є магазин “Аврора”.

У приміщенні перебували покупці та персонал. Унаслідок удару в магазині спалахнула пожежа.

Станом на момент повідомлення Вадим Лях зазначив, що інформацію щодо можливих постраждалих з’ясовують.

Оновлюється…

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни просунулися біля Калеників — DeepState

Семаковська Тетяна 09:45, 20 Серпня 2026
Просування росіян / фото з DeepState

Російська армія продовжує наступальні дії на Донеччині та має просування поблизу населеного пункту Каленики. Також інтенсивність штурмів противника на ключових напрямках зазнала змін порівняно з попередньою добою.

Про це свідчать дані аналітиків DeepState та Генерального штабу Збройних Сил України.

Просування противника та ситуація за напрямками

Зафіксовано просування російської армії поблизу населеного пункту Каленики. Разом із цим противник перерозподілив наступальний тиск на інших ділянках фронту.

На Покровському напрямку зафіксовано найбільшу кількість бойових зіткнень — 26 атак (на одну менше, ніж напередодні). Росіяни виявляли активність у районах Білицького, Котлиного та Молодецького, а також здійснювали штурми у напрямках Мирного, Вільного, Кучерового Яру, Ганнівки, Матяшевого, Світлого, Шевченка, Василівки, Удачного та Муравки.

На Костянтинівському напрямку інтенсивність штурмів суттєво знизилася. Тут зафіксовано 24 атаки (проти 31 минулої доби). Противник вів штурмові дії в районах Костянтинівки, Іллінівки та Іванопілля, а також у напрямках Новодмитрівки, Павлівки, Олександро-Шультиного та Новоселівки.

На Слов’янському напрямку кількість атак зросла. Російська армія здійснила 19 штурмових дій (проти 16 напередодні) у районах Різниківки, Озерного, Кривої Луки та Закітного, а також у напрямках Рай-Олександрівки та Миколаївки.

На Лиманському напрямку кількість штурмів збільшилася майже вдвічі — з 6 до 11. Спроби противника вклинитися в оборону відбито в районах Зарічного та Лимана, а також у напрямках Шийківки, Карпівки, Новоселівки та Дробишевого.

На Краматорському напрямку російська армія здійснила чотири атаки (на три більше порівняно з минулою добою) у напрямках населених пунктів Никифорівка, Діброва та Васютинське.

Втрати російської армії

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 472 640 осіб. За останню добу ліквідовано 1 480 російських військовослужбовців.

Також за минулу добу знищено:

  • 1 672 безпілотники оперативно-тактичного рівня;
  • 500 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
  • 56 артилерійських систем;
  • 10 наземних робототехнічних комплексів;
  • 7 танків;
  • 7 реактивних систем залпового вогню;
  • 3 бойові броньовані машини;
  • 3 одиниці спеціальної техніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни вдарили БПЛА по приміщенню магазину “Аврора” у Слов’янську: сталася пожежа

Уранці 20 серпня російські війська атакували безпілотником працюючий магазин “Аврора” у Слов’янську Донецької області. У момент удару всередині перебували покупці та працівники. Після атаки в […]

Росіяни просунулися біля Калеників — DeepState

Російська армія продовжує наступальні дії на Донеччині та має просування поблизу населеного пункту Каленики. Також інтенсивність штурмів противника на ключових напрямках зазнала змін порівняно з […]

Важливо Досьє

Хто керує медичним університетом в окупації: досьє на ректора Григорія Ігнатенка

У Донецьку під керівництвом окупантів функціонує медичний університет. З 2017 року посаду ректора цього навчального закладу обіймає Григорій Ігнатенко — доктор медичних наук, професор та […]

дружківки
Евакуація

На Донеччині з початку серпня евакуювали понад 9400 людей, серед них 740 дітей

На Донеччині з 1 серпня за межі області евакуювали або самостійно виїхали понад 9 400 людей, серед них 740 дітей. На підконтрольній Україні території області […]

Евакуація

Евакуація на Донеччині ускладнюється: до Костянтинівки та Лиману групи майже не можуть заїжджати

У Костянтинівку та Лиман евакуаційні групи не можуть нормально заїжджати. У Дружківку вони ще прибувають, однак в окремих районах людей доводиться збирати пішки. Водночас зі […]