Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

3 фільми, які можна подивитися в кіно просто зараз: “Одіссея”, “Людина-павук” та “Кінець Оук-стріт”

Семаковська Тетяна 12:00, 22 Серпня 2026
Кадр з фільму “Кінець Оук-стріт” / фото Мультиплекс

У серпні 2026 року в українських кінотеатрах є щонайменше кілька великих прем’єр на різний смак. Ми зібрали три фільми, які можна подивитися на великому екрані: “Кінець Оук-стріт”, “Людина-павук: Абсолютно новий день” та “Одіссея”.

“Кінець Оук-стріт”

Рік виходу: 2026

“Кінець Оук-стріт” — фантастичний трилер і пригодницький фільм режисера Девіда Роберта Мітчелла з Енн Гетевей та Юеном Макгрегором у головних ролях. У центрі сюжету — родина Платтів, яка живе у звичайному американському передмісті. Після загадкової космічної події їхній район переноситься у невідоме місце. Родині доводиться разом розбиратися з новою реальністю та намагатися вижити в незнайомому світі з динозаврами.

Фільм у кінотеатрах з 13 серпня, вікове обмеження — 16+.

“Людина-павук: Абсолютно новий день”

Рік виходу: 2026

Новий фільм про Пітера Паркера продовжує історію Людини-павука у виконанні Тома Голланда. Цього разу Пітер живе у світі, де ніхто не пам’ятає його як Пітера Паркера, і повністю зосереджується на боротьбі зі злочинністю. Водночас він намагається впоратися з самотністю та тиском нового життя. На цьому тлі з’являється небезпечна загроза, а зміни, які відбуваються з самим Пітером, можуть стати ключем до її подолання.

“Людина-павук: Абсолютно новий день” вийшов у кінотеатрах у липні. Це варіант для тих, хто хоче провести вечір за супергеройським екшеном і продовженням історії одного з найвідоміших персонажів Marvel.

“Одіссея”

Рік виходу: 2026

“Одіссея”Крістофера Нолана — масштабна екранізація давньогрецького епосу Гомера. Головну роль Одіссея виконує Метт Деймон. Після завершення Троянської війни цар Ітаки вирушає додому. Його подорож розтягується на роки та перетворюється на небезпечну пригоду з морськими випробуваннями, міфічними істотами та іншими перешкодами. Фільм зберігає основну історію повернення Одіссея додому, але Крістофер Нолан переосмислює окремі епізоди античного сюжету.

“Одіссея” вийшла у прокат у липні та створена з розрахунком на великий екран, зокрема IMAX.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Де безоплатно пройти УЗД за е-направленням: як знайти медзаклад

Семаковська Тетяна 10:00, 22 Серпня 2026
Лікар / фото ілюстративне, Pexel

Ультразвукове дослідження (УЗД), яке призначив лікар, можна пройти безоплатно в медзакладі, що має відповідне обладнання та договір із Національною службою здоров’я України.

Розповідаємо, як знайти лікарню або діагностичний центр і що потрібно для обстеження.

Як знайти медзаклад, де можна безоплатно пройти УЗД

Як повідомляє МОЗ, УЗД входить до пакета медичних послуг 2Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах”. Тому пацієнт може пройти призначене лікарем обстеження безоплатно за умови звернення до закладу, який має договір із НСЗУ та надає відповідну послугу.

Знайти такий медзаклад можна через Електронну карту місць надання послуг із медичної допомоги.

Для цього потрібно:

  1. Відкрити електронну карту місць надання медичних послуг;
  2. У фільтрах ліворуч обрати область, громаду або населений пункт;
  3. У фільтрі «Назва послуги» вказати код або назву послуги, зазначені в електронному направленні;
  4. Переглянути перелік медичних закладів, які надають необхідну послугу, та їхні контакти;
  5. Зателефонувати до обраного закладу й уточнити можливість запису на УЗД.

Детальна інструкція щодо користування фільтрами розміщена внизу сторінки електронної карти.

Що потрібно для безоплатного УЗД

Для проходження УЗД безоплатно пацієнту потрібне електронне направлення від лікаря та звернення до медзакладу, який має договір із НСЗУ на відповідну послугу. Водночас під час планової або екстреної госпіталізації пацієнту не потрібно окремо отримувати е-направлення. Необхідні обстеження, зокрема УЗД, проводять у лікарні, де людина перебуває на стаціонарному лікуванні.

Якщо самостійно знайти потрібний заклад не вдається, можна звернутися до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Оператор допоможе знайти найближчі медичні заклади, де можна отримати необхідну послугу. Таким чином, перед оплатою УЗД варто перевірити, чи входить призначене обстеження до послуг, які медзаклад надає за договором із НСЗУ. Якщо є відповідний договір та е-направлення, обстеження має бути безоплатним.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

3 фільми, які можна подивитися в кіно просто зараз: “Одіссея”, “Людина-павук” та “Кінець Оук-стріт”

У серпні 2026 року в українських кінотеатрах є щонайменше кілька великих прем’єр на різний смак. Ми зібрали три фільми, які можна подивитися на великому екрані: […]

Де безоплатно пройти УЗД за е-направленням: як знайти медзаклад

Ультразвукове дослідження (УЗД), яке призначив лікар, можна пройти безоплатно в медзакладі, що має відповідне обладнання та договір із Національною службою здоров’я України. Розповідаємо, як знайти […]

1000 гривень у руках

Майже 4 мільйони гривень для підтримки бахмутян у серпні: кому надададуть допомогу

Начальник Бахмутської міської військової адміністрації підписав розпорядження №242рр від 18 серпня 2026 року, згідно з яким окремим категоріям громадян громади буде надано одноразову матеріальну допомогу […]

У Краматорську знайшли тіло другої загиблої після обстрілу торгівельного центру

У Краматорську тривають пошуково-рятувальні роботи на місці зруйнованого російськими військами торгівельного центру. Рятувальники дістали з-під завалів тіло ще однієї загиблої людини. Про це повідомили в […]

Росіяни оновили перелік закритих населених пунктів у Бахмутському районі: деталі

Російська окупаційна адміністрація оприлюднила новий перелік закритих населених пунктів на території Бахмутського району. Відповідний документ датований 20 серпня 2026 року та містить десятки міст, селищ […]