Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Нова система повітряних тривог в Україні: що означають жовтий та червоний рівні та як вони працюватимуть на практиці

Семаковська Тетяна 17:35, 7 Вересня 2026
Повітряна тривога / фото ілюстративне

В Україні змінюють формат оповіщення про повітряну небезпеку. Тепер сигнал тривоги не лише попереджатиме про загрозу, а й вказуватиме її рівень — жовтий або червоний. Від цього залежатиме режим роботи бізнесу, рух громадського транспорту та функціонування метрополітену. Уряд вже затвердив відповідні правила, а в Києві нову систему частково запустили з 6:00 ранку 6 вересня.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Нова система повітряних тривог в Україні

Уряд змінив порядок інформування населення про повітряні загрози. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1092 від 4 вересня 2026 року, сигнал “Повітряна тривога” відтепер диференціюється за двома рівнями небезпеки — жовтим та червоним.

Жовтий рівень оповіщення запроваджується у разі фіксації дронової загрози. Червоний рівень оголошується під час ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової небезпеки.

Дані про поточні загрози з повітря до обласних управлінь Державної служби з надзвичайних ситуацій передають Повітряні сили України, використовуючи для цього загальнодержавну автоматизовану систему централізованого оповіщення.

Правила роботи бізнесу та транспорту

Під час жовтого рівня небезпеки підприємства мають право продовжувати роботу за умови забезпечення доступу до укриттів для працівників та відвідувачів. За відсутності тимчасового чи постійного укриття діяльність дозволяється продовжувати за погодженням із трудовим колективом на період до трьох місяців, поки укриття не буде облаштоване.

Під час червоного рівня роботу необхідно повністю зупинити, а всім людям перейти у безпечне місце. Уряд рекомендує забезпечити безперебійну роботу метрополітену в Києві, Дніпрі та Харкові під час жовтої тривоги. Також пропонується збільшити кількість наземного громадського транспорту для доступу людей до лікарень, роботи та станцій метро.

Зазначається, що на роботі шкіл колір тривог не позначився: при будь-якій загрозі діти мають бути в укриттях.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У серпні Соледарська міськрада провела всього чотири закупівлі: куди витратили кошти

Валентина Твердохліб 16:30, 7 Вересня 2026
закупівлі
Покажчик “Соледар” / фото фонд “Ізоляція”

У серпні 2026 року Соледарська міськрада та її структурні підрозділи провели чотири державні закупівлі. Загалом у серпні для потреб Соледарської громади придбали товарів та послуг на понад 17 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Соледарська міськрада: витрати у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Соледарська міськрада провела одну закупівлю на 3 400 гривень. Стільки вартували запчастини та матеріали для ремонту автомобільного транспорту. Загалом придбано 5 товарів.

Управління соціального захисту населення Соледарської міськради: закупівлі у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Управління соціального захисту населення Соледарської міськради провело одну закупівлю на 10 497 гривні. Ці кошти пішли на офісні меблі. Загалом придбано 3 одиниці меблів, точний перелік найменувань не вказаний.

Управління освіти Соледарської міськради: закупівлі у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Управління освіти Соледарської міськради провело дві закупівлі на 3 630 гривень.

За 3 066 гривень оформили страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.

564 гривні витратили на кваліфіковані електронні довірчі послуги та право використання програмного комплексу “Варта”.

Загалом закупівлі Соледарської громади за серпень 2026 року склали 17 527 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Нова система повітряних тривог в Україні: що означають жовтий та червоний рівні та як вони працюватимуть на практиці

В Україні змінюють формат оповіщення про повітряну небезпеку. Тепер сигнал тривоги не лише попереджатиме про загрозу, а й вказуватиме її рівень — жовтий або червоний. […]

закупівлі

У серпні Соледарська міськрада провела всього чотири закупівлі: куди витратили кошти

У серпні 2026 року Соледарська міськрада та її структурні підрозділи провели чотири державні закупівлі. Загалом у серпні для потреб Соледарської громади придбали товарів та послуг […]

взуття

В Одесі ВПО з Донеччини можуть безоплатно отримати взуття для дітей

Благодійний фонд “На крок ближче” анонсував допомогу для ВПО з Донецької області, які перемістилися на Одещину. Родини переселенців можуть безоплатно отримати взуття для дітей і […]

19 400 гривень на опалювальний сезон для мешканців прифронтових громад: хто отримає кошти від держави

Цього року понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах, отримають одноразову фінансову допомогу в розмірі 19 400 гривень для проходження опалювального сезону. Проєкт […]

Безоплатне харчування у школах: що змінилося з 1 вересня 2026 року

З 1 вересня 2026 року державна субвенція на шкільне харчування поширилася на учнів початкової, базової та профільної середньої освіти в усіх регіонах України. Відповідні зміни […]