Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перехід на літній час 2026: коли Україна переводить годинники та графік по світу

Семаковська Тетяна 14:25, 20 Лютого 2026
Переведення годинника / фото ілюстративне, Pexel

У 2026 році понад 70 країн світу знову перейдуть на літній час. Україна та більшість держав Європи переведуть годинники вже наприкінці березня.

Коли саме відбудеться перехід на літній час 2026 року, о котрій годині потрібно перевести стрілки та які країни відмовилися від сезонної зміни часу — розповідаємо детально у матеріалі.

Коли Україна переходить на літній час у 2026 році

В Україні перехід на літній час відбудеться в ніч із 28 на 29 березня 2026 року.

О 03:00 за київським часом годинники потрібно перевести на одну годину вперед — на 04:00.
Україна переходить із зимового часу (EET, UTC+2) на літній (EEST, UTC+3).

Перехід традиційно відбувається в останню неділю березня відповідно до європейської практики.

Перехід на літній час 2026 у Європі

Більшість країн Європейського Союзу синхронно змінює час 29 березня 2026 року.

Країни з часовою зоною EET (UTC+2 → UTC+3)

О 03:00 стрілки переводять на 04:00:

  • Україна;
  • Естонія;
  • Латвія;
  • Литва;
  • Фінляндія;
  • Греція.

Країни з часовою зоною CET (UTC+1 → UTC+2)

О 02:00 за місцевим часом:

  • Німеччина;
  • Франція;
  • Польща.
  • Італія;
  • Іспанія.

Також за європейським графіком 29 березня годинники переведе Молдова.

Водночас росія та білорусь не застосовують сезонне переведення часу та живуть за постійним стандартним часом протягом року.

США та Канада: коли переходять на літній час у 2026 році

У Північній Америці перехід відбудеться раніше, ніж у Європі — у неділю, 8 березня 2026 року.

У більшості штатів США годинники переведуть о 02:00 ночі.

Проте існують винятки:

  • Гаваї не використовують літній час.
  • Більша частина штату Аризона також не переходить на DST.
  • Американські території — Пуерто-Рико та Гуам — залишаються на постійному часі.

У Канада більшість провінцій переходять на літній час 8 березня, однак значна частина провінції Саскачеван живе без сезонної зміни часу.

Південна півкуля: повернення до зимового часу

Поки країни Північної півкулі готуються до літнього сезону, держави Південної півкулі навпаки завершують його.

В Австралії (штатах Вікторії, Новому Південному Уельсі, Тасманії) перехід на стандартний час відбудеться 5 квітня 2026 року.

Аналогічні зміни заплановані й у Нова Зеландія.

Які країни відмовилися від переведення годинників

Останніми роками дедалі більше держав відмовляються від сезонної зміни часу.

У Бразилія практика літнього часу застосовується обмежено та періодично переглядається. Більшість країн Азії, Африки та значна частина Південної Америки не використовують DST через:

  • відсутність доведеної економічної вигоди,
  • складнощі для бізнесу та транспорту,
  • негативний вплив на біоритми та здоров’я людей.

Чому переведення годинників досі не скасували

Попри тривалі дискусії в Європейському Союзі щодо скасування сезонної зміни часу, остаточного рішення на загальноєвропейському рівні досі не ухвалено. Країни продовжують діяти за чинними регламентами, що передбачають перехід на літній час в останню неділю березня та повернення на зимовий — в останню неділю жовтня.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Родини ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати пташники і теплиці: як податися

Валентина Твердохліб 13:30, 20 Лютого 2026
теплиці
Вирощування овочів у теплиці / ілюстративне фото Pexels

Родини ВПО на Дніпропетровщині, можуть отримати допомогу для ведення господарства. Людям, які мешкають у приватному секторі, пропонують теплиці з рослинами та добривами і пташники з підрощеними курками.

Про це повідомляє ГО “Це — наша справа!”.

Допомога господарствам ВПО на Дніпропетровщині

ГО “Це — наша справа!” розпочинає прийом заявок на участь у програмі підтримки приватних домогосподарств у Перещепинській громаді Дніпропетровської області. У межах програми надаватимуть грант у натуральному вигляді: теплиці з рослинами та добривами або пташники з підрощеними курками та кормом.

Взяти участь у програмі можуть родини, які мають категорію вразливості:

  • родини ВПО;
  • родини з трьома і більше дітьми.

Детальну інформацію про конкурс, його вимоги, рекомендації щодо заповнення заявок можна дізнатися на інформаційній сесії, яку проведуть у четвер, 26 лютого за адресою: місто Перещепине, мікрорайон Орільський, 14 (ветеранський хаб). Початок зустрічі об 11:00.

Телефон для довідок: +380 (97) 830 5583.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перехід на літній час 2026: коли Україна переводить годинники та графік по світу

У 2026 році понад 70 країн світу знову перейдуть на літній час. Україна та більшість держав Європи переведуть годинники вже наприкінці березня. Коли саме відбудеться […]

теплиці

Родини ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати пташники і теплиці: як податися

Родини ВПО на Дніпропетровщині, можуть отримати допомогу для ведення господарства. Людям, які мешкають у приватному секторі, пропонують теплиці з рослинами та добривами і пташники з […]

уроки мужності
Важливо

Зустрічі з військовими і пам’ятні заходи в честь бойовиків: що стоїть за так званими “уроками мужності” на окупованій Донеччині

У школах окупованої Донеччини активно проводять заходи з мілітаризації дітей. Змалечку для дітей проводять так звані “уроки мужності” з військовими армії рф. На таких уроках […]

Уряд спростив оренду держмайна для переселенців: ставка 0,01% та 1 грн на рік

Кабінет Міністрів України затвердив пільгові умови оренди державного та комунального майна для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Відтепер громадські та благодійні організації зможуть орендувати […]

поранених

Операція тривала 6 годин: як під Покровськом рятували поранених бійців

Підрозділи 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади провели евакуацію поранених бійців у районі Покровська. Військові перебували на передових позиціях, де й отримали поранення. Операція з порятунку […]