У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На тимчасово окупованій Донеччині окупаційна влада почала економити на харчуванні дітей у школах та дитячих садках. Про це повідомляють активісти громадянського руху спротиву “Жовта Стрічка”. Водночас на пропагандистських каналах, окупанти поширюють новини про нібито покращення харчування у шкільних столовах.

Що про це відомо, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA

Харчування в школах окупованого Донецька

За інформацією активістів “Жовтої Стрічки”, у навчальних закладах Донецька різко зменшили порції, а з меню майже повністю прибрали м’ясо, фрукти та молочні продукти. Основу дитячого раціону нині становлять каші на воді, макарони та хліб. Офіційно адміністрації закладів заявляють, що харчування нібито відповідає нормам.

У січні 2026 року “Міністерство освіти у днр” заявило, що покращує матеріально-технічну базу шкіл у днр, в тому числі і столових. Водночас проблеми з харчуванням шкіл в окупованому Донецьку не нові. Раніше повідомляли, що у частині шкіл немає гарячого харчування. Про це заявляв денис пушилін, ватажок “днр”. Тоді причину обґрунтували браком кухарів.

Разом з тим, ціни на харчування в школах “днр” зросли з минулого року. Так, сніданок для учнів 1–4 класів коштує близько 114,5 рублів (63 гривні), обід — 171,8 рублів (95 гривень). Для учнів 5–11 класів сніданок коштує 134,6 рублів (74 гривні), а обід — 201,8 рублів 111 гривень). Безкоштовне гаряче харчування передбачене для всіх учнів 1–4 класів, але гарячого харчування у багатьох школах немає.

Скорочення меню, за словами активістів, неофіційно працівники пояснюють дефіцитом фінансування з регіональних бюджетів.

За даними російських джерел, бюджет так званої “Донецької Народної Республіки” на 2024–2026 роки коливався в межах 230–266 мільярдів рублів. Важливо розуміти, що це загальний бюджет “республіки”, який включає місто Донецьк і інші адміністративні території і не деталізує витрати на конкретні статті, такі як харчування школярів. Але все ж на прикладі цього бюджету помітно, як змінювалися видатки та доходи.

Рік	Доходи (млрд руб.)	Видатки (млрд руб.)	Коментар
2024	>250	>266	Вищий обсяг витрат у порівнянні з доходами, бюджет збалансований із дефіцитом.
2025	~230–230,5	~230–230,5	Поступове зниження загального бюджету.
2026	~243,9	~248,8	Поступове зростання доходів, але все ж нижче, ніж у 2024 році. Дефіцит близько 4,9 млрд рублів

Офіційних даних про те, яку частину виділяють на харчування дітей у школах, російська окупаційна влада не публікує. На це звертали увагу правозахисники Human Rights Watch у звіті 2024 року “Освіта під окупацією”.

До теми:

Школярів в окупованому Донецьку долучають до юнармійських загонів: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Держава посилює соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, збільшивши фінансування профільних програм на поточний рік до 72,6 мільярда гривень. Це на 16,5 мільярда більше порівняно з 2025 роком. Пріоритетами залишаються виплати на проживання, розширення житлових програм та підтримка вразливих категорій громадян.

Про це повідомив Павло Фролов, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО.

Виплати на проживання: допомога для мільйона українців

Левова частка бюджету спрямована на збереження щомісячної допомоги на проживання у розмірі 2000 грн на дорослу особу та 3000 грн на дитину або особу з інвалідністю.

За словами Павла Фролова, держава зберегла ці виплати для найбільш вразливих категорій. Очікується, що допомогу отримуватимуть від 1,1 до 1,3 мільйона громадян. Автоматичне продовження виплат стосується:

• пенсіонерів із доходом до 10 380 грн;
• осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю;
• дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для працездатних осіб діє вимога щодо економічної активності: якщо переселенець не працює і не перебуває на обліку в центрі зайнятості понад 6 місяців, він втрачає право на виплати.

Житлові програми: 14 мільярдів для переселенців з ТОТ

У бюджеті закладено фінансування для вирішення найгострішої проблеми ВПО — втрати житла.

Зараз реалізується програма компенсації за житло на ТОТ. За словами Павла Фролова, вперше передбачено 14 мільярдів гривень на житлові ваучери для людей, чиї домівки залишилися в окупації (наприклад, у Бахмуті, Соледарі, Маріуполі). Наразі програма поширюється на дві категорії: учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Також в Україні продовжує діяти программа “єВідновлення”, на фінансування якої закладено 6,7 мільярда гривень.

ВПО можуть скористатися программою пільгового іпотечного кредитування “єОселя”, на яку виділено 4,4 мільярда гривень. Як вказує Павло Фролов, наразі триває робота над зниженням відсоткової ставки для ВПО з 7% до 3%, а також над зменшенням вимог до віку нерухомості, щоб люди могли купувати дешевше житло, збудоване понад 20 років тому.

Тимчасове житло та підтримка громад

Павло Фролов в інтерв’ю також розповів й про те, що Україна продовжує фінансувати створення фондів тимчасового житла. Субвенція місцевим бюджетам становить 1,5 мільярда гривень. Ці кошти підуть на:

• облаштування місць тимчасового проживання (МТП);
• переобладнання нежитлових приміщень у житлові;
• забезпечення житлом ВПО у сільській місцевості.

Також 1,1 мільярда гривень передбачено на програму “Прихисток” — компенсацію комунальних послуг власникам житла, які безкоштовно прихистили переселенців.

Соціальні послуги та догляд

Окремим рядком у бюджеті виділено 2 мільярди гривень на соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб. Ці кошти будуть спрямовані на фінансування:

• підтриманого проживання;
• стаціонарного догляду та медсестринського обслуговування;
• створення спеціалізованих притулків для маломобільних людей.

Читайте також:

ВПО з окупованих територій лишилися без пенсій у січні: що відомо

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!