У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські пропагандисти зняли новий сюжет, в якому використали юного бахмутянина. Героєм сюжету став хлопчик з Бахмута, який зараз проживає в окупованому Торезі. Метою програми, в якій взяв участь бахмутянин, є здійснення мрій дітей, але й тут росіяни змогли поширити кілька фейків про Бахмут.

Про це стало відомо із росджерел.

Дитина з Бахмута в сюжеті росіян

Російські пропагандисти оприлюднили новий випуск програми “Шаг к мечте”. У центрі ролика — 14-річний хлопчик Володимир Мішура, який стверджує, що він родом з Бахмута, зараз він навчається у восьмому класі.

Володимир розповідає, що він виїхав на бік рф разом з батьками 18 травня 2023 року. Весь час родина не виїжджала з міста попри небезпеку та обстріли. Батько хлопчика стверджує, що вони з дружиною свідомо чекали російську армію, щоб виїхати на бік рф.

Зараз родина мешкає в пункті тимчасового розміщення в окупованому Торезі. Їм дали кімнату в будівлі, облаштованій під гуртожиток.

Метою програми, в якій взяв участь хлопчик, є здійснення мрій дітей. Головний мотив сюжету — зустріч дитини з людьми, які здійснюють його бажання. Зокрема, Володимира привезли в москву, де він відвідав архітектурний інститут, куди планує вступати, театр та кінний клуб.

Разом з цим у програмі використовують пропагандистські тези, які активно просуває росія. Серед них — розповіді про те, що ЗСУ, нібито, мінували будинки з цивільними під час виходу з міста. Зазначимо, що жодних підтверджених фактів мінування цивільних об’єктів на сьогодні немає. Цими фейками росіяни намагаються виправдати власні злочини. Адже саме через дії рф Бахмут було знищено.

Також родина підіграє російській пропаганді з тезами про викрадення дітей. І сам хлопчик, і його батьки розповідають, що найбільше вони боялися зустріти евакуаційні групи “Білий янгол”. Голова родини розповідає, що “Білі янголи” разом з оброєними військовими силоміць забирали дітей у батьків, а потім про їхню долю не було нічого відомо. Чоловік активно поширює фейки про продаж дітей та чорних трансплантологів, які активно поширює росія у своєму інфопросторі.

Зазначимо, що насправді в Бахмуті діяла обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Однак їх не забирали силоміць з родин. Поліція і ДСНС могли лише вмовляти сім’ї на виїзд і вивозити дітей лише з кимось із батьків або законних представників. Випадків вилучення дітей без згоди батьків у Бахмуті не фіксували.

Станом на сьогодні на Донеччині не працює механізм вилучення дітей без згоди батьків. У березні 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає вилучення дітей із родин, які відмовляються від евакуації із зон активних бойових дій. Втім станом на 15 квітня закон не працює, бо не розроблені підзаконні акти, які б регулювали цей процес.

Загалом з початку повномасштабної війни на Донеччині було лише два випадки, коли дітей довелося евакуювати примусово через відмову опікунів чи батьків від евакуації. Своєю чергою, відмова створювала ризики для життя дитини.

Читайте також:

• “Узаконили викрадення дітей”: російська пропаганда залякує жителів Краматорська, Дружківки та Слов’янська
• Cкільки бахмутян вбили росіяни від початку повномасштабного вторгнення: дані СБУ
• Росіяни “евакуювали” близько сотні людей з Покровського району: чи є серед них діти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються понад 50 дітей, 10 з яких — у зоні активних бойових дій. Примусова евакуація триває у п’яти громадах Донеччини.

Скільки дітей лишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, та чи були випадки примусового вилучення дітей з родин, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на квітень 2026 року

Станом на 15 квітня в Донецькій області залишаються проживати 10 099 дітей. Наразі примусова евакуація дітей триває у п’яти громадах області. Є діти і в зоні активних бойових дій, а саме в містах Дружківка, Миколаївка та селищі Райгородок. Загалом у шести населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 55 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

• Дружківська міська громада, місто Дружківка — 2 дітей;
• Андріївська сільська громада, село Сергіївка — 7 дітей (5 сімей);
• Миколаївська міська громада, місто Миколаївка — 7 дітей (6 сімей);
• Миколаївська міська громада, селище Райгородок — 1 дитина;
• Святогірська міська громада, місто Святогірськ — 2 дітей (1 сім’я).

Триває евакуація дітей і в місті Слов’янськ. Нагадаємо, що там евакуація оголошена в окремих районах, розташованих ближче до лінії фронту. На сьогодні в цих районах залишаються 36 дітей з 27 сімей. Із них у районі Семенівка перебувають 13 дітей (10 сімей) і в мікрорайоні Східному — 23 дітей (17 сімей).

З початку квітня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 55 дітей. Найбільше з них — 23 дітей — зі Слов’янська.

Чи були випадки примусової евакуації дітей

Нагадаємо, що 2 березня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон № 4779-IX, який передбачає зміни щодо евакуації дітей із зон активних та можливих бойових дій. Закон передбачає, що поліція може вилучати дітей з родин, які перебувають у зоні бойових дій і батьки яких відмовляються від евакуації. Далі вилучених дітей передаватимуть в органи опіки та пікування, де визначатимуть їхнє подальше місце проживання.

Начальниця Служби у справах дітей Донецької ОДА повідомила, що поки на Донеччині не було фактів вилучення дітей з родин. Причиною є те, що не розроблені підзаконні акти, які б регулювали цей процес.

“Зараз опрацьовується питання внесення змін до постанови №866 Кабінету міністрів України, в якій буде визначений чіткий алгоритм дій з моменту, коли дитина вилучається, і далі її маршрут — куди вона першочергово влаштовується, на підставі яких документів. Тобто все це буде прописано у змінах до 866-ї постанови”, — зазначила Юлія Рижакова.

Контакти для евакуації

Звернення на евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Читайте також:

• З Костянтинівки можна вийти лише пішки: представник Донецької ОВА про евакуацію
• “Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини
• Люди виїжджають з Донеччини більше: у ОВА розповіли де є безоплатне житло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!