Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Дмитро Єриш: що відомо про начальника відділу окупаційної адміністрації Старобешевого

Семаковська Тетяна 16:30, 11 Вересня 2026
Дмитро Єриш / фото росзмі

В окупаційній адміністрації так званого “Старобешівського муніципального округу днр” начальником відділу економічного розвитку, торгівлі, інвестиційної політики та підтримки підприємництва призначено Дмитра Єриша. Він є фіналістом кадрового конкурсу окупантів “Донбас. СВОї Герої”.

Що відомо про Дмитра Єриша та його діяльність на тимчасово окупованій території? Редакція зібрала досьє.

Дмитро Єриш: освіта та трудова діяльність

Дмитро Олександрович Єриш має вищу освіту. Відомо, що він закінчив Донецький університет економіки та права. У відкритому доступі немає інформації щодо дати його народження чи інших деталей ранньої біографії.

До початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Єриш працював начальником відділу розвитку мережі Центрального Республіканського Банку — фінансової установи, створеної окупаційною владою на захопленій території Донеччини.

Участь у бойових діях проти України

Дмитро Єриш на фронті / фото росзмі

У 2022 році Дмитро Єриш добровільно вступив до лав незаконних збройних формувань. Він служив у складі 107-го стрілецького полку “народної міліції днр” та брав безпосередню участь у бойових діях проти Збройних Сил України. Згідно з російськими джерелами, Єриш воював на Попаснянському та Маріупольському напрямках.

Під час боїв на півдні Донеччини його підрозділ нібито потрапив в оточення. Протягом трьох діб вони утримували позицію під постійним вогнем, внаслідок чого Єриш отримав поранення. Після відновлення він продовжив службу в штабі в окупованій Попасній, а пізніше був комісований.

Участь у кадрових конкурсах окупантів

Після повернення з фронту Дмитро Єриш активно долучився до російських кадрових програм, спрямованих на інтеграцію учасників так званої “сво” у владні структури. Спочатку він брав участь у федеральному проєкті “Час героїв”, а згодом увійшов до списку 50 фіналістів регіонального кадрового конкурсу “Донбас. СВОї Герої”. Метою цього конкурсу є формування управлінського корпусу “республіки” саме з-поміж колишніх бойовиків.

У межах програми Єриш проходив стажування під керівництвом заступника голови “адміністрації Донецька” Володимира Зайцева. За словами наставника, стажер активно вивчав нормативно-правову базу, брав участь у нарадах, виїжджав на території та відвідував окупований Великоновосілківський район.

Кадровий конкурс дав можливість не лише продемонструвати свої компетенції, а й отримати зворотний зв’язок від експертів. Навчання та наставництво дозволили швидше освоїти специфіку роботи в органах місцевого самоврядування“, — зазначає сам Єриш.

Плани на новій посаді

Після завершення стажування Дмитра Єриша призначили начальником відділу економічного розвитку в Старобешівському районі. На новій посаді колишній бойовик планує провести аудит поточних економічних проєктів, запустити ініціативи з підтримки малого бізнесу та сформувати пул пропозицій для зовнішніх інвесторів.

Ключовим завданням вважаю синхронізацію галузевих планів із довгостроковими цілями розвитку Старобешівського муніципального округу. Також бачу одним із завдань створення умов для стійкого зростання доходів бюджету“, — заявляє новопризначений керівник.

Зазначимо, що його призначення є частиною ширшої політики російської окупаційної влади щодо працевлаштування учасників збройної агресії проти України на керівні посади в захоплених українських регіонах.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Бахмутський осередок підтримки в Полтаві змінив формат роботи: як тепер звернутися

Валентина Твердохліб 15:30, 11 Вересня 2026
осередки підтримки
Прийом мешканців в осередку “З Бахмутом у серці. Полтава” / фото Бахмутська міськрада

Осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Полтава” змінив формат роботи. Він не працює на фізичній локації, а надаватиме послуги дистанційно. Такий формат роботи ввели тимчасово.

Про це повідомляє осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Полтава”.

Осередок “З Бахмутом у серці. Полтава” змінив формат роботи

З 2 вересня осередок “З Бахмутом у серці. Полтава” припинив роботу на локації за адресою: вулиця Володимира Козака, 3А. Осередок тимчасово перейшов на дистанційний формат роботи.

Попри перехід в онлайн-режим, фахівці продовжують надавати допомогу бахмутянам. Якщо ви мешкаєте в Полтаві, звертайтеся за допомогою за телефоном: +380 (99) 707 49 01. Консультації надають у будні з 09:00 до 14:00.

Зміни в форматі роботи тимчасові. Планується відновлення роботи фізичної локації. Про повернення до звичного прийому і нову адресу осередку повідомлять додатково.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Дмитро Єриш: що відомо про начальника відділу окупаційної адміністрації Старобешевого

В окупаційній адміністрації так званого “Старобешівського муніципального округу днр” начальником відділу економічного розвитку, торгівлі, інвестиційної політики та підтримки підприємництва призначено Дмитра Єриша. Він є фіналістом […]

осередки підтримки

Бахмутський осередок підтримки в Полтаві змінив формат роботи: як тепер звернутися

Осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Полтава” змінив формат роботи. Він не працює на фізичній локації, а надаватиме послуги дистанційно. Такий формат роботи ввели тимчасово. […]

Росіяни атакували сквер у Слов’янську двома авіабомбами: є загиблий

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Словʼянської громади. Сьогодні, 11 вересня, російські авіабомби вдарили по Словʼянську. Влучання зафіксували у сквері. Про це повідомив голова Словʼянської МВА Вадим Лях. […]

Пільги на комунальні послуги для ВПО: чи можна оформити за місцем проживання

Людина, яка має право на пільгу, може оформити її не лише за зареєстрованим місцем проживання. Пільги, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, можуть надаватися за фактичним […]

ваучери

Грошова допомога для родин: хто може отримати 43 200 гривень від “Карітас-Спес”

“Карітас-Спес” анонсував допомогу для багатодітних родин і сімей, у складі яких є люди з інвалідністю. Вони можуть отримати 43 200 гривень на власну справу чи […]