Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Валентина Твердохліб 16:00, 12 Жовтня 2026
радіодиктант
Бахмутські учні пишуть радіодиктант / фото Facebook-сторінка Бахмутської школи №18

Автором тексту Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка та волонтерка Даша Астаф’єва. Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня.

Про це повідомляє “Суспільне. Культура”.

Хто напише та читатиме Радіодиктант національної єдності — 2026

Автором тексту для Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Текст наживо читатимуть вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і співачка, громадська діячка та волонтерка Даша Астаф’єва. Імена учасників оголосила в ефірі Українського Радіо координаторка проєкту Юлія Шелудько.

Артур Дронь — автор поетичної збірки “Тут були ми”, яка вийшла у 2023 році, та книги прози “Гемінґвей нічого не знає” (2025).

У березні 2022 року письменник долучився до Збройних сил України. Він служив у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони та брав участь у бойових діях в Донецькій, Харківській і Запорізькій областях. У жовтні 2024 року Артур Дронь отримав тяжке поранення та демобілізувався.

У своїх творах автор звертається до тем військової служби, пам’яті полеглих захисників і власного досвіду життя під час війни.

Хто читатиме текст Радіодиктанту-2026

Одним із читців стане Артур Пройдаков — вчитель української мови та літератури, який популяризує українську мову. У 2023 році він увійшов до десятки найкращих вчителів світової премії Global Teacher Prize.

Також текст читатиме Даша Астаф’єва — співачка, громадська діячка та волонтерка, яка підтримує ЗСУ. Вона є засновницею книжкового застосунку UnderBooks, що популяризує українську літературу.

Координаторка Радіодиктанту Юлія Шелудько пояснила, що цього року організатори вирішили спробувати новий формат — дуетне читання. За її словами, такий підхід має об’єднати аудиторії, які хотіли б почути як відому медійну особистість, так і професійного педагога.

Коли відбудеться Радіодиктант національної єдності — 2026

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться у вівторок, 27 жовтня, в День української писемності та мови. Під час диктанту збиратимуть кошти на підтримку проєкту “Дронопад” благодійного фонду “Повернись живим”.

Трансляцію можна буде слухати й дивитися:

  • на Українському Радіо та Радіо Культура;
  • на YouTube-каналі Українського Радіо;
  • на телеканалі, сайті та YouTube-каналі “Суспільне Культура”;
  • у застосунках suspilne.radio та “Дія”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині ліквідували російського кілера, який пішов на війну з тюрми

Валентина Твердохліб 15:10, 12 Жовтня 2026
ліквідували
Олександр Шарапов воював на боці окупантів / фото росджерела

На Донеччині ліквідували російського кримінального авторитета і кілера Олександра Шарапова. Він підписав контракт з російською армією, перебуваючи в тюрмі. Окупант зник після виходу на бойове завдання у травні 2026 року, зараз стало відомо, що він загинув.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Російський кримінальний авторитет Олександр Шарапов загинув на війні в Україні

За інформацією росджерел, на Лиманському напрямку фронту ліквідували 55-річного росіянина Олександра Шарапова. Він був відомим кримінальним авторитетом у росії: членом Оріхівської злочинної групи і кілером. Доведено, що у складі банди він організував пʼять вбивств.

У 2001 році Олександра Шарапова оголосили в міжнародний розшук. Затримати його змогли лише у 2017 році. У 2020 році московський суд засудив його за організацію пʼяти вбивств до 15 років позбавлення волі.

Олександр Шарапов у складі банди / фото росджерела

Перебуваючи в тюрмі, Олександр Шарапов вирішив підписати контракт з російською армією. Спочатку він воював у складі підрозділу “Шторм” для засуджених росіян, а потім перевівся до 423-го гвардійського мотострілецького полку “Ямпіль”.

25 травня 2026 року Шарапов пішов на бойове завдання на Лиманському напрямку і зник. Спочатку була інформація про те, що він потрапив у полон, але вона не підтвердилася. Нещодавно родичам надіслали сповіщення про його смерть. Тіло додому поки не доставили, похорону не було.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

радіодиктант

Радіодиктант національної єдності проведуть 27 жовтня: вже відомі автор і читці

Автором тексту Радіодиктанту національної єдності у 2026 році став український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Читатимуть диктант вчитель української мови та літератури Артур […]

На Донеччині ліквідували російського кілера, який пішов на війну з тюрми

На Донеччині ліквідували російського кримінального авторитета і кілера Олександра Шарапова. Він підписав контракт з російською армією, перебуваючи в тюрмі. Окупант зник після виходу на бойове […]

Історії

“Мої рідні — найголовніше, що ми змогли забрати з дому”: бахмутянка про евакуацію, життя в Києві та роботу в судовій психології

Бахмутянка Альона пам’ятає рідне місто різним: із затишними вулицями, людними парками, культурними заходами та місцями, куди хотілося повертатися. Вона зростала тут, навчалася музики, працювала з […]

краматорськ

У Краматорську оновили список адрес для евакуації дітей: перелік

На Донеччині оновили перелік вулиць, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Загалом її оголосили на 130 вулицях. Про це повідомляє Вадим Філашкін. Примусова евакуація дітей […]

подарунки

Бахмутська громада завершує реєстрацію на новорічні подарунки у трьох областях

Сьогодні, 12 жовтня, Бахмутська МВА завершує реєстрацію на отримання новорічних подарунків у трьох областях. Заявки прийматимуть до 17:00. Про це повідомляє Бахмут IN.UA. Коли завершується […]