Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У якому стані родина з Костянтинівки, що потрапила під удар російського дрона

Семаковська Тетяна 18:18, 10 Грудня 2025
Зруйновані будинки у Костянтинівці / фото Євгена Ткачова

8 грудня близько 09:00 росіяни вдарили по Костянтинівці FPV-дроном. Тоді під удар потрапила родина з чотирьох людей — батьки та двоє неповнолітніх дітей. Усі вони отримали поранення. Зараз родина вже у безпеці.

На брифінгу Донецької ОВА повідомили детальні обставини атаки російського FPV-дрона по родині з двома дітьми у Костянтинівці, а також розповіли про стан постраждалих та шлях їх евакуації після поранення.

Удар по Костянтинівці 8 грудня

8 грудня 2025 року росіяни вдарили по Костянтинівці, під удар потрапила місцева родина. Поранення отримали 42-річний чоловік, його 32-річна дружина та їхні діти — 7-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. У всіх діагностували мінно-вибухові травми, осколкові поранення та контузію.

Під час брифінгу 10 грудня у Донецькій ОВА повідомили, що ця сім’я була евакуйована до Покровська, коли там було спокійно, і рахувалася у відповідних списках. Після загострення ситуації на цьому напрямку родина повернулася до Костянтинівки.

Згодом родина вирішила самостійно евакуюватися звідси у напрямку Дружківки, проте у районі Олексієво-Дружківки вони потрапили під атаку дрона.

Внаслідок атаки, у 12-річної дитини виявили опіки, а в 7-річної — пробиту грудну клітину. Родина вимушено зняла приміщення, щоб перечекати ніч. Вранці батько зупинив військових, які доставили постраждалих у Дружківку. Після надання першої допомоги їх направили до Краматорська.

Батько з сином залишилися в лікарні Краматорська, а дівчинку з мамою перевезли до Дніпра через більш тяжкі поранення. Стан дівчинки стабілізовано.

Представники Донецької ОВА уточнили, що перебувають на постійному зв’язку з родиною та контролюють ситуацію.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

  • +380 (98) 890 3318;
  • +380 (66) 285 6290;
  • 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

  • +380 (99) 710 4872;
  • +380 (99) 311 5314;
  • +380 (96) 108 6048;
  • 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки дітей на Донеччині перебувають у зоні примусової евакуації: що відомо

Семаковська Тетяна 17:25, 10 Грудня 2025
Евакуація на Донеччині / фото гуманітарна місія “Проліска”

На Донеччині продовжується евакуація з дітьми. Станом на 10 грудня, в області залишається 12 642 дитини, з яких 383 перебувають в зоні примусової евакуації сімей, зокрема, в Дружківці.

Про це під час брифінгу 3 грудня 2025 року повідомила Юлія Рижакова, виконувачка обов’язків начальниці Служби у справах дітей при Донецькій ОВА.

Евакуація на Донеччині

За даними Юлії Рижакової, у населених пунктах з двох територіальних громад Донецької області, де оголошена обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, залишається близько 383 дітей з 329 сімей. З них:

  • у місті Дружківка — 379 дітей з 327 сімей;
  • у селищі Комишуваха — 4 дитини з 2 сімей.

За останній тиждень з вказаних населених пунктів евакуювали 38 дітей з 31 сімей.

Скільки залишається людей у зонах бойових дій

За даними Дмитра Петліна, начальника відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА, загальна кількість евакуйованих з початку війни становить понад 1 318 600 осіб, з яких 201 900 — діти, а понад 47 300 — люди з інвалідністю. За минулий тиждень виїхало 650 жителів Донеччини.

Наразі в Донецькій області залишається 195 600 осіб цивільного населення, з яких у населених пунктах, віднесених до зон бойових дій, залишається 13 800 донеччан. Серед них близько 3 990 осіб знаходиться у Костянтинівці, а 1 250 — у Покровську. Дмитро Петлін додав, що вказані цифри — це останні дані, коли в адміністрації ще була можливість підрахувати кількість цивільних в населених пунктах.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

  • +380 (98) 890 3318;
  • +380 (66) 285 6290;
  • 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

  • +380 (99) 710 4872;
  • +380 (99) 311 5314;
  • +380 (96) 108 6048;
  • 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У якому стані родина з Костянтинівки, що потрапила під удар російського дрона

8 грудня близько 09:00 росіяни вдарили по Костянтинівці FPV-дроном. Тоді під удар потрапила родина з чотирьох людей — батьки та двоє неповнолітніх дітей. Усі вони […]

Скільки дітей на Донеччині перебувають у зоні примусової евакуації: що відомо

На Донеччині продовжується евакуація з дітьми. Станом на 10 грудня, в області залишається 12 642 дитини, з яких 383 перебувають в зоні примусової евакуації сімей, […]

торецьк
Важливо

На що пішли 900 тисяч? Розбираємо листопадові закупівлі Торецької громади

У листопаді 2025 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 29 державних закупівель. Загалом минулого місяця для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг на […]

Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата у 2026 році: на які зміни варто чекати українцям

Прийняття державного бюджету на 2026 рік остаточно визначило розмір мінімальної зарплати та інших категорій, які напряму залежать від цього показника. Редакція Бахмут IN.UA пояснює, якими […]

ілля ємельянов
Важливо

Від бойовика до віцепрем’єра: досьє на іллю ємельянова, якого планують призначити “відповідальним” за окуповані території Донеччини

У “днр” планують призначити нового віцепрем’єра, який буде відповідальним за окуповані після 2022 року території. Ним стане бойовик “днр” — ілля ємельянов. Він брав участь […]