Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

УВКБ ООН міняє правила виплат з 1 квітня: що відомо

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:00, 30 Березня 2026
Реєстрація на отримання грошової допомоги від УВКБ ООН / фото БФ “Право на життя”

З 1 квітня 2026 року Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) повністю оновлює підхід до надання фінансової підтримки в Україні. Головна новація стосується розміру виплат, зокрема, йдеться про скасування єдиного стандарту та введення індивідуального підходу.

Про це повідомили представники УВКБ ООН.

Грошова допомога від УВКБ ООН: нові правила

До квітня цього року програма передбачала стандартну виплату для всіх затверджених категорій — 10 800 гривень на людину (сума покривала тримісячний період). Відтепер фінансова допомога стала диференційованою.

Згідно з новими правилами, вже з 1 квітня 2026 року розмір підтримки становитиме:

  • 12 300 гривень (виплата за три місяці) — для людей, які евакуюються або були змушені покинути свої домівки поблизу лінії фронту;
  • 12 300 гривень (виплата за три місяці) — для громадян, які безпосередньо постраждали від ворожих обстрілів;
  • 1 800 гривень на людину щомісяця — для жителів, які продовжують проживати поблизу лінії фронту. Це абсолютно новий тип допомоги, який раніше не надавався;
  • від 2 000 до 3 000 гривень на людину щомісяця — для вразливих переселенців (ВПО), які перебувають у цьому статусі понад пів року та мають законне право на державну допомогу, але з певних причин не мають до неї доступу. Це також нова програма підтримки.

Крім того, УВКБ ООН продовжить фінансово підтримувати вразливі родини, які повернулися до своїх постійних місць проживання після вимушеного переміщення по Україні або з-за кордону.

Оновлені критерії відбору

Після 1 квітня 2026 року претендувати на фінансову допомогу зможуть такі категорії населення:

  • родини, чиє житло було пошкоджене бомбардуваннями або стало непридатним для життя через бойові дії;
  • сім’ї, які втратили близького родича внаслідок ракетного удару чи атаки безпілотників;
  • домогосподарства, де хтось із членів родини потребує лікування або був госпіталізований через атаки ракет чи БпЛА;
  • евакуйовані жителі з територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій;
  • вразливі ВПО, які перемістилися протягом останніх шести місяців;
  • вразливі громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, але повернулися в Україну протягом останніх 12 місяців і безперервно перебувають тут щонайменше три місяці;
  • вразливі ВПО, які протягом останнього року повернулися до свого постійного місця проживання і знаходяться там не менше трьох місяців.

Як визначатимуть пріоритетність

Для переселенців та людей, які повернулися додому, запроваджено додаткове оцінювання. Гуманітарні організації проводитимуть спеціальне опитування, щоб визначити, хто потребує коштів найперше.

Під час оцінювання враховуватимуть рівень небезпеки (близькість до лінії зіткнення), умови проживання (місто чи село), розмір родини, її соціально-економічний стан, а також наявність у сім’ї дітей, людей cтаршого віку чи осіб з інвалідністю.

Перевірка на дублювання та винятки з правил

Організатори наголошують: отримати один і той самий вид грошової допомоги від різних благодійних фондів одночасно неможливо. Гуманітарні місії координують свої бази даних, щоб уникнути подвійних виплат.

Проте існують винятки. Якщо родина евакуювалася або постраждала від обстрілів, ви можете отримати допомогу, навіть якщо раніше вже отримували виплати. При цьому діє ліміт: допомога у зв’язку з евакуацією чи обстрілами надається максимум два рази протягом одного року.

Остаточне рішення про нарахування коштів ухвалюється лише після проходження повної реєстрації, яку здійснює офіційний партнер УВКБ ООН — благодійний фонд “Право на захист”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Валентина Твердохліб 13:15, 30 Березня 2026
сітки, найманці
Військовослужбовці армії рф / фото росджерела

Росія залучає до війни в Україні військових з африканських країн, зокрема Ефіопії і Марокко. Вони вже перебувають на полігонах, де готуються до участі в бойових діях. Африканських військових планують залучати до наступу на Донеччині.

Про це в ефірі каналу “Еспресо” розповів Володимир Черняк — офіцер бригади “Рубіж” НГУ.

Військові з Африки в Україні

Військові з країн Африки, зокрема Ефіопії та Марокко, готуються до бойових дій в Україні в лавах російської армії. Вони вже перебувають на полігонах в окупованій частині Донецької області, де готуються до майбутніх штурмів. Таким чином рф хоче поповнити особовий склад своєї армії.

“Так як людський ресур противника не є необмежений, противник час від часу має потребу в тому, щоб його накопичувати. У нас є інформація про те, що противник активно залучає найманців з країн Африки, рекрутує їх, наприклад, з Марокко і не тільки. Зараз доволі велика кількість таких військовослужбовців перебуває на полігонах на території Донецької області, у нас є про це інформація”, — заявив Володимир Черняк.

Військовий припускає, що найманців з Африки рф використовуватиме для подальших штурмів. Таку практику противник вже використовує на полі бою. Першими у штурми йдуть саме найманці, а після закріплення на позиції заходять добре підготовлені російські підрозділи.

Нагадаємо, що рф не вперше залучає іноземних найманців для війни в Україні. Зокрема, військових КНДР залучали до бойових дій у Курській області. А в окупованому Бахмуті був помічений темношкірий військовий. З якої країни був цей іноземець окупанти не повідомляли, але стверджували, що він, нібито, афроамериканець.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

УВКБ ООН міняє правила виплат з 1 квітня: що відомо

З 1 квітня 2026 року Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) повністю оновлює підхід до надання фінансової підтримки в Україні. Головна новація стосується розміру […]

15:00, 30.03.2026 Скопіч Дмитро
сітки

Росія вербує бійців в Африці: іноземні найманці вже перебувають на Донеччині

Росія залучає до війни в Україні військових з африканських країн, зокрема Ефіопії і Марокко. Вони вже перебувають на полігонах, де готуються до участі в бойових […]

поліклініка

Бахмутська стоматологія тепер у складі БЛІЛ: деталі рішення

Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила рішення про реорганізацію Бахмутської стоматологічної поліклініки. Вона припинила діяльність як юридична особа і була приєднана до багатопрофільної лікарні Бахмута. Про […]

ціни
Важливо

В окупованому Донецьку скаржаться на ціни за оренду: вартість квартир сягає понад 80 тисяч гривень

Люди в окупованому Донецьку обурюються щодо цін на орендоване житло. Вартість орендованого житла стартує від 37 тисяч гривень і може сягати 80 тисяч гривень. Через […]

У Кривому Розі стартує нова хвиля видачі продуктових наборів: хто отримає допомогу

З 30 березня у Кривому Розі стартує нова хвиля видачі безкоштовних продуктових наборів. Допомогу отримають понад 25 тисяч родин містян та внутрішньо переміщених осіб, які […]