Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У росіян є просування на Слов`янському напрямку: DeepState

Семаковська Тетяна 09:50, 19 Червня 2026
Просування на Слов’янському напрямку / скриншот

Аналітичний проєкт DeepState зафіксував просування російської армії поблизу Різниківки, що на Слов’янському напрямку неподалік Рай-Олександрівки.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Ситуація на Покровському та Костянтинівському напрямках

На Покровському відтинку українські військові зупинили 36 штурмових дій. Цей показник є дещо більшим порівняно з попередньою добою, коли фіксувалося 34 атаки. Наступальні дії російської армії відбувалися у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Родинське, Новомиколаївка та Філія. Також атаки відбито у бік Василівки, Білицького, Дорожнього, Шевченка, Сергіївки та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку кількість атак зросла з 19 до 23. Зіткнення точилися поблизу Плещіївки, Костянтинівки, Іллінівки, Торецького та Софіївки.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російська армія 16 разів намагалася прорвати лінію оборони. Інтенсивність боїв тут зменшилася порівняно з 22 зіткненнями напередодні. Бойові дії відбувалися у районах населених пунктів Новомихайлівка, Новоселівка, Дерилове, Зарічне, Ямпіль, а також у бік Шийківки, Ставків, Дробишевого та Лимана.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів залишилася незмінною порівняно з минулою добою і склала 11 атак. Українські військові фіксували зіткнення у районі Закітного й Калеників, а також у бік Рай-Олександрівки та Кривої Луки. Водночас аналітики DeepState в останньому оновлені вказують, що саме на ділянці фронту поблизу Різниківки у бік Рай-Олександрівки відбулося просування противника.

На Краматорському напрямку відбулося одне боєзіткнення в районі Малинівки. Напередодні російські війська наступальних дій на цій ділянці не проводили.

Втрати російської армії

За минулу добу кількість ліквідованого особового складу російських військ склала 1370 осіб, цей показник залишився ідентичним до попереднього дня. Українські військові також знищили наступну кількість техніки та озброєння:

  • 1 968 безпілотників оперативно-тактичного рівня порівняно з 1 996 напередодні;
  • 441 одиницю автомобільної техніки та автоцистерн, що на 10 більше показників минулої доби;
  • 58 артилерійських систем порівняно з 71 напередодні;
  • 4 крилаті ракети, тоді як минулої доби таких втрат не фіксували;
  • 4 бойові броньовані машини, кількість залишилася незмінною;
  • 4 реактивні системи залпового вогню порівняно з 3 напередодні;
  • 4 наземні робототехнічні комплекси проти 7 одиниць минулої доби;
  • 3 одиниці спеціальної техніки, показник ідентичний до попереднього дня;
  • 2 танки порівняно з 5 напередодні;
  • 1 засіб протиповітряної оборони, тоді як минулої доби було знищено 4 одиниці.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чому евакуація з Донеччини стає складнішою: у “Пролісці” назвали дві причини

Семаковська Тетяна 19:00, 18 Червня 2026
Евакуація на Донеччині / фото гуманітарної місії “Проліска”

Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами та відсутність базових номерних знаків на будинках.

Про це редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині: проблематика вивезення

За словами представника “Проліски”, радіус дії дронів постійно збільшується, що становить пряму загрозу для евакуаційних бригад. Волонтери місії щодня фіксують знищені автомобілі на значній відстані від лінії зіткнення.

Дрони літають все далі. Кожного дня, коли їдемо на евакуацію, ми бачимо нові вражені дронами автівки навіть на відстані 40 кілометрів від умовної лінії фронту. Навіть у Краматорську в деяких районах завантажуємо речі, а поруч стоять спалені машини“, — констатує Євген Ткачов.

Окрім безпекових ризиків, бригади стикаються з організаційними перешкодами, які суттєво уповільнюють евакуацію. За словами представника “Проліски”, волонтери втрачають час через такі фактори:

  • неготовність місцевих жителів до виїзду на момент прибуття вантажівки;
  • відсутність табличок із назвами вулиць;
  • відсутність номерів на будинках та дверях квартир;
  • плутанина з адресами через перейменування вулиць у небезпечних районах.

“Напружує те, що немає назв вулиць, номерів будинків чи квартир на дверях. Люди ставлять дорогі броньовані двері, але шкодують грошей купити номер квартири. Також у небезпечних районах заважає перейменування вулиць. Навігатори показують одне, карти інше, люди називають по-третє, і це викликає затримки та складнощі. По кожній заявці втрачається до 5 зайвих хвилин, а за день це виливається в годину втраченого часу“, — підсумовує Євген Ткачов.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У росіян є просування на Слов`янському напрямку: DeepState

Аналітичний проєкт DeepState зафіксував просування російської армії поблизу Різниківки, що на Слов’янському напрямку неподалік Рай-Олександрівки. Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA. Ситуація на Покровському […]

Чому евакуація з Донеччини стає складнішою: у “Пролісці” назвали дві причини

Процес вивезення людей з небезпечних районів Донецької області ускладнюється логістичними проблемами та безпековими загрозами. Головною перешкодою, окрім розширення радіуса дії безпілотників, стала плутанина з адресами […]

На підтримку бахмутян додатково виділили 216 мільйонів гривень: що відомо

Бахмутська МВА ухвалила зміни до Програми економічного і соціального розвитку Бахмутської громади на 2026 рік. Зміни полягають у видатках на реалізацію програми, їх збільшили майже […]

Досьє

Присяга у “днр” замість шкільного щоденника: хто готує дітей Донецька до війни. Досьє на Віктора Пудака

У 2015 році, коли Донецьк уже рік як був під окупацією, місцевий мешканець Віктор Пудак вирішує піти на службу до окупантів. Спочатку, скромним заступником начальника […]

Евакуація

Евакуація з Дружківки: кількість охочих виїхати зростає, — представник “Проліска”

На тлі загострення ситуації на Донеччині зростає кількість людей, які прагнуть евакуюватися з Дружківки. Благодійна місія “Проліска” продовжує щоденно вивозити десятки жителів небезпечних районів в […]