Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені

Валентина Твердохліб 16:30, 3 Листопада 2026
удар по ясногірці
Наслідки атаки / фото Донецька обласна прокуратура

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Краматорської громади. 3 листопада росіяни вдарили по селищу Ясногірка. Влучання зафіксували у приватному секторі. Внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, одна людина загинула.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Удар по Ясногірці 3 листопада

3 листопада війська рф атакували селище Ясногірка. Противник вдарив чотирма авіабомбами “ФАБ-250” по приватному сектору.

Внаслідок обстрілу загинула жінка, її вік не повідомляється. Також постраждали п’ятеро людей. Четверо серед них — це члени однієї родини: 64-річні чоловік і дружина та їхні сини віком 29 і 40 років. Також травмувалася їхня сусідка. У постраждалих діагностували уламкові поранення, мінно-вибухові травми та контузії.

Удар по приватному сектору Ясногірки / фото Донецька обласна прокуратура

Внаслідок обстрілу є руйнування інфраструктури. Пошкоджень зазнали 16 будинків.

Пошкоджені будинки / фото Донецька обласна прокуратура

Краматорська окружна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом воєнного злочину.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС, можуть отримати 10 000 гривень: як подати заяву

Валентина Твердохліб 15:15, 3 Листопада 2026
чаес
Чорнобильська АЕС / фото Вікіпедія

Бахмутяни, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть отримати матеріальну допомогу від міської ради. Розмір виплати становить 10 000 гривень. Заяви на отримання допомоги прийматимуть протягом листопада.

Про це повідомляє Бахмутська міськрада.

Допомога бахмутянам, постраждалим від аварії на ЧАЕС: як отримати

Бахмутська міська рада оголосила про можливість отримання матеріальної допомоги до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що відзначається 14 грудня. Її можуть отримати бахмутяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до І категорії. Розмір виплат становить 10 000 гривень.

Щоб отримати допомогу, потрібно надати пакет документів до Управління соцзахисту населення. Документи прийматимуть з 1 до 30 листопада.

Для оформлення допомоги потрібні заява та скани або фотокопії таких документів:

  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • довідка про взяття на облік ВПО;
  • посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи (І категорія);
  • реквізити рахунку в банківській установі.

Всі ці документи разом із заявою потрібно надіслати на електронну пошту Управління соціального захисту населення Бахмутської міськради: [email protected]

За додатковою інформацією можна звернутися на гарячу лінію за номерами: +380 (95) 498 7615, +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

удар по ясногірці

Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Краматорської громади. 3 листопада росіяни вдарили по селищу Ясногірка. Влучання зафіксували у приватному секторі. Внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, одна […]

чаес
Важливо

Бахмутяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС, можуть отримати 10 000 гривень: як подати заяву

Бахмутяни, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть отримати матеріальну допомогу від міської ради. Розмір виплати становить 10 000 гривень. Заяви на отримання допомоги […]

Курахівська громада оголосила про виплати переселенцям без житла: які суми передбачені

Курахівська громада надає одноразову допомогу на проживання своїм мешканцям. Сума допомоги складає від 6 до 10 тисяч гривень на родину. Її пропонують сім’ям вразливих категорій, […]

На що Бахмутська лікарня витратила понад 1 млн грн у жовтні

У жовтні 2026 року багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування міста Бахмут провела майже два десятки закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна вартість успішних та активних тендерів […]

13:30, 03.11.2026 Скопіч Дмитро
бахмутська мва

Скільки Бахмутська МВА витратила на закупівлі у жовтні

У жовтні 2026 року Бахмутська МВА провела сім державних закупівель. Загалом у жовтні для потреб Бахмутської громади придбали товарів та послуг на понад 119 тисяч […]