Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які виплати при народженні дитини може отримати військовий у 2026 році

Валентина Твердохліб 11:00, 20 Вересня 2026
народжуваність, виплати
Немовля / ілюстративне фото Unsplash

У 2026 році народження дитини дає право на державну допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Військовослужбовці, крім того, можуть отримати матеріальну допомогу від військової частини та скористатися відпусткою за сімейними обставинами.

Про це розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на Спілку ветеранів.

Яку допомогу може отримати військовий при народженні дитини

Якщо дитина народилася після 31 грудня 2025 року, один із батьків або опікун, з яким вона постійно проживає, може отримати 50 000 гривень одноразової допомоги від держави. Ця виплата не залежить від того, чи є один із батьків військовослужбовцем.

Для військовослужбовців ЗСУ народження дитини є підставою для отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. У 2026 році її розмір становить місячне грошове забезпечення військовослужбовця. При цьому враховуються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення, крім винагород.

Таким чином, військовослужбовець має право на дві окремі виплати:

  • 50 000 гривень — державна допомога при народженні дитини;
  • місячне грошове забезпечення — матеріальна допомога від військової частини.

Як отримати матеріальну допомогу

Для отримання виплати військовослужбовцю потрібно подати рапорт та документи, які підтверджують народження дитини.

Рапорт можна подати в тому числі й через застосунок “Армія+”.

Відпустка після народження дитини для військового

Військовослужбовець може отримати до 10 календарних днів відпустки за сімейними обставинами зі збереженням грошового забезпечення. Час на проїзд до місця проведення відпустки та назад до її тривалості не зараховується в межах встановлених законодавством обмежень.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Укрзалізниця змінює тарифи на приміські поїзди: скільки коштуватиме проїзд

Валентина Твердохліб 10:00, 20 Вересня 2026
приміські поїзди
Приміський поїзд / фото Укрзалізниця

Укрзалізниця запроваджує нову систему тарифів на приміські поїзди. Вартість квитка тепер залежатиме від відстані поїздки.

Скільки тепер коштуватиме проїзд та де вже діють нові тарифи, розповіли в АТ “Укрзалізниця”.

Нові тарифи на приміські поїзди

Вартість проїзду залежатиме від однієї з шести тарифних зон:

  • до 50 кілометрів — 30 гривень;
  • від 51 до 90 кілометрів — 55 гривень;
  • від 91 до 130 кілометрів — 75 гривень;
  • від 131 до 170 кілометрів — 95 гривень;
  • від 171 до 250 кілометрів — 115 гривень;
  • понад 250 кілометрів — 150 гривень.

У межах однієї зони діятиме фіксована вартість квитка.

Де вже діють нові тарифи

З 15 вересня нова система працює у Київській, Чернігівській та Житомирській областях.

З 22 вересня нові тарифи почнуть діяти в Одеській, Дніпропетровській, Миколаївській та Черкаській областях.

Надалі систему планують запровадити в інших регіонах України.

Чому Укрзалізниця змінює тарифи

В Укрзалізниці пояснюють, що приміські перевезення залишаються збитковими. На витрати компанії впливають, зокрема, подорожчання електроенергії, пального та інших ресурсів.

Також компанія зазначає, що не всі витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів компенсуються вчасно.

В Укрзалізниці очікують, що нова тарифна система дозволить скоротити збитки від приміських перевезень та спрямувати кошти на ремонт і модернізацію поїздів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

народжуваність

Які виплати при народженні дитини може отримати військовий у 2026 році

У 2026 році народження дитини дає право на державну допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Військовослужбовці, крім того, можуть отримати матеріальну допомогу від військової частини […]

приміські поїзди

Укрзалізниця змінює тарифи на приміські поїзди: скільки коштуватиме проїзд

Укрзалізниця запроваджує нову систему тарифів на приміські поїзди. Вартість квитка тепер залежатиме від відстані поїздки. Скільки тепер коштуватиме проїзд та де вже діють нові тарифи, […]

психологічна допопомога

Психологічна допомога ветеранам в Україні: де отримати безоплатну підтримку

БФ “Право на захист” запустив кампанію “Довір свій досвід” про психологічну підтримку ветеранів і ветеранок. Мета — допомогти ветеранам побороти страх звернення за психологічною допомогою. […]

В Україні планують підвищити ПДВ на 1% для страхування пошкодженого бізнесу

Міністерство економіки України розробляє механізм створення спеціального страхового фонду для підприємств, які зазнали руйнувань внаслідок російських атак. Для фінансування ініціативи розглядається підвищення податку на додану […]

10:00, 19.09.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

“Потрібні набої для боротьби з FPV-дронами”: редакція Бахмут IN.UA відкрила збір для військового із Часів Яру

Військовий Руслан Петренко із Часів Яру має великий досвід служби. У 2014-2016 році воював у зоні АТО, а з 2022 року боронив рідний край у […]