Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від 10 800 до 12 300 гривень: як ВПО у шести областях можуть отримати нову грошову допомогу

Семаковська Тетяна 18:00, 6 Квітня 2026
Особиста консультація для ВПО / фото БФ “Право на захист”

Благодійний фонд “Право на захист” оголосив про старт нової програми фінансової підтримки. Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових територій у шести областях України можуть отримати до 12 300 гривень на кожного члена родини.

Про це повідомили представники БФ “Право на захист”.

Грошова допомога “Право на захист” для ВПО

Програма фінансової підтримки, яка фінансується урядом США, діє на території шести областей:

  • Дніпропетровської;
  • Запорізької;
  • Миколаївської;
  • Одеської;
  • Сумської;
  • Харківської.

Подати заявку на отримання допомоги можуть родини, які відповідають усім базовим критеріям:

  • мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО) або є місцевими мешканцями;
  • проживають близько до лінії фронту або державного кордону з російською федерацією у визначених програмою областях;
  • мають офіційно підтверджений низький дохід (щомісячний дохід домогосподарства має бути нижчим за 8 422 гривні на одну особу).

Окремо діють додаткові умови (пілотна реєстрація) для ВПО. Під неї підпадають переселенці, які залишили дім через ризики для безпеки, перемістилися понад 45 днів тому (але не більше ніж 6 місяців тому) та наразі проживають на відстані понад 50 кілометрів від лінії фронту чи кордону з рф.

Організатори наголошують, що сама лише відповідність одному або кільком критеріям не гарантує автоматичного зарахування до програми.

Критерії вразливості

Для участі у відборі благодійники враховують такі обставини та критерії вразливості:

  • статус зайнятості;
  • наявність інвалідності або серйозного медичного стану;
  • розмір і склад родини (зокрема, домогосподарства з батьками-одинаками);
  • вік членів домогосподарства;
  • близькість проживання до лінії фронту;
  • тип населеного пункту (місто чи село);
  • статус переміщення;
  • стратегії подолання труднощів, пов’язані із засобами до існування.

Сума допомоги та правила зарахування

Розмір грошової допомоги залежить від ситуації, у якій перебуває домогосподарство, та має два рівні:

  • 10 800 гривень на одну особу (виплачується з розрахунку 1 800 гривень на місяць за пів року) — для осіб, які проживають поблизу фронту чи кордону з рф в умовах підвищених ризиків та зростання витрат на життя.
  • 12 300 гривень на одну особу (виплачується з розрахунку 4 100 гривень на місяць за три місяці) — для осіб, які були змушені евакуюватися та залишити дім через загрозу життю та обстріли.

Кошти виплачуються одноразово одразу за весь період кожному члену домогосподарства. Переказ на банківський рахунок є єдиним можливим способом отримання допомоги. Орієнтовний термін очікування зарахування після успішної реєстрації становить 4–6 тижнів.

Рахунок (IBAN) обов’язково має бути гривневим, відкритим на фізичну особу (не ФОП), дійсним щонайменше пів року. Рахунки спеціальних карток “єПідтримка”, “еМалятко”, “Відновлення”, “Дія.Картка” та “Національний кешбек” для цієї програми не підходять.

Необхідні документи

Під час реєстрації необхідно надати такі документи:

  • документ, що посвідчує особу;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) усіх членів домогосподарства;
  • дійсний IBAN особистого рахунку в банку;
  • документи, що підтверджують склад домогосподарства та наявність заявлених уразливостей.

Як відбувається процедура реєстрації

Головна вимога під час реєстрації — особиста присутність усіх членів домогосподарства. Якщо в родині є маломобільна людина, для неї може бути організований виїзд мобільної групи у межах населеного пункту.

Процес отримання допомоги складається з таких кроків:

  • попередній відбір і оцінювання відповідності умовам програми;
  • запрошення відібраних домогосподарств на реєстрацію у визначений день і час;
  • надання всіх необхідних документів у пункті реєстрації;
  • ухвалення остаточного рішення про зарахування до програми після перевірки документів.

Точний час роботи та адреси пунктів реєстрації публікуються на офіційних сторінках представників місцевих громад у Facebook, Telegram або на сайтах місцевих рад.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На що витрачала кошти Званівська селищна рада у березні 2026 року: аналіз закупівель

Семаковська Тетяна 17:00, 6 Квітня 2026
Званівка / фото з відкритих джерел

У березні 2026 року Званівська селищна рада здійснила низку закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів становить понад 442 тисячі гривень. Найбільше коштів громада спрямувала на придбання палива, а також на підтримку та розвиток цифрових систем і сервісів.

Детальніше про витрати Званівської селищної ради у березні 2026 року — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Званівська селищна рада: що закупили у березні 2026 року

Найбільшою статтею витрат для ради у перший місяць весни стало забезпечення паливно-мастильними матеріалами. На закупівлю дизельного пального посадовці спрямували 307 110,00 гривень.

Значну увагу та частину бюджетних фінансів виділили на цифровізацію, адміністрування даних та підтримку електронного документообігу. Серед таких витрат зафіксовано:

  • послуги з технічної підтримки системи електронного документообігу на базі програмного забезпечення “Автоматизована система управління документами “ДОК ПРОФ 3” — 43 680,00 гривень;
  • послуги ведення бази геопросторових даних та їх подальша публікація на геопорталі територіальної громади — 39 840,00 гривень.

Окремий блок березневих витрат стосувався утримання, ремонту та обслуговування авто- і мотопарку. Для забезпечення цих потреб міськрада уклала наступні договори:

  • послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання обійшлися бюджету у 40 656,00 гривень;
  • матеріали для обслуговування автомобільного транспорту, зокрема спеціальна хімічна продукція, коштували 11 000,04 гривень.

Загальна сума бюджетних витрат за переліченими закупівлями Званівської селищної ради у березні склала 442 286,04 гривні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від 10 800 до 12 300 гривень: як ВПО у шести областях можуть отримати нову грошову допомогу

Благодійний фонд “Право на захист” оголосив про старт нової програми фінансової підтримки. Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових територій у шести областях України можуть отримати […]

Важливо

На що витрачала кошти Званівська селищна рада у березні 2026 року: аналіз закупівель

У березні 2026 року Званівська селищна рада здійснила низку закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів становить понад 442 тисячі гривень. Найбільше коштів […]

Важливо

Понад 10 мільйонів гривень: що купувала Часовоярська міська рада у березні 2026 року

У березні 2026 року Часовоярська міська рада та її структурні підрозділи здійснили низку закупівель через систему Prozorro на майже 10,5 мільйона гривень, левова частка фінансування […]

Дистанційне оформлення виплат ВПО: як подати заявку через вебпортал ПФУ

Внутрішньо переміщені особи отримали можливість оформлювати державну допомогу на проживання повністю дистанційно. Відповідна функція доступна на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Детальніше про те, […]

15:00, 06.04.2026 Скопіч Дмитро

Річниця молодіжного екопростору Зелений Вал

Повномасштабна війна суттєво вдарила по кліматичному руху в Україні. Частина ініціатив змінила фокус, частина втратила ресурси й можливості для довгострокового планування. Ми, у складі команди […]

14:08, 06.04.2026 Скопіч Дмитро