Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині українські захисники врятували чоловіка, який два дні провів під обстрілами в посадці

Валентина Твердохліб 18:00, 9 Вересня 2026
Евакуація чоловіка / скриншот

На Лиманщині бійці 25-го окремого протитанкового батальйону врятували чоловіка старшого віку. Він впав з велосипеда і застряг у посадці. Там цивільний провів два дні під обстрілами.

Про це повідомляє 25-й ОПТБ.

Українські військові врятували чоловіка на Лиманщині

На Лиманщині бійці 25-го окремого протитанкового батальйону врятували чоловіка старшого віку. Він родом з Лимана. На велосипеді чоловік вирішив поїхати до Святогірська за продуктами. Та під час поїздки впав і не зміг підвестися.

Дві доби чоловік провів у посадці. Це зона бойових дій, тому там були постійні обстріли.

Ледве пересуваючись, цивільний вийшов до бійців 2-ї роти батальйону. Там його нагодували, дали води і надали медичну допомогу.

Чоловіка нагодували і надали медичну допомогу / скриншот

Після цього чоловіка евакуювали. Зараз він перебуває у безпеці, його життю нічого не загрожує.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Втрата доступу до медицини та порушення законів війни: міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії

Валентина Твердохліб 17:00, 9 Вересня 2026
реєстр збитків
Реєстр збитків відкрив нові категорії для українців / ілюстративне фото Міністерство юстиції

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії для подачі заяв. Українці зможуть подати інформацію про втрату доступу до медицини і освіти через війну, а також про порушення міжнародного права, законів і звичаїв війни.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Відкрили нові категорії заяв у міжнародному Реєстрі збитків

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії заяв:

  • A3.7 “Інші економічні втрати”. Йдеться про економічні втрати, які не підпадають під інші категорії заяв, відкриті Реєстром збитків. Це можуть бути втрата матеріальної підтримки внаслідок смерті, зникнення безвісти, позбавлення свободи, насильницького переміщення або депортації близького члена сім’ї, витрати, пов’язані зі смертю близького члена сім’ї, втрата або пошкодження рухомого майна значної вартості, зокрема, транспортних засобів, а також окремі втрати фізичних осіб підприємців та самозайнятих осіб;
  • A4.1 “Втрата доступу до медичної допомоги”. Йдеться про втрату доступу до медичної допомоги, якщо це призвело до швидкого або незворотного погіршення стану здоров’я, що спричинило сильні страждання, або до значного скорочення очікуваної тривалості життя;
  • A4.2 “Втрата доступу до освіти”. Йдеться про втрату доступу до початкової, середньої, професійної, вищої освіти та освіти для дорослих протягом тривалого часу. Зокрема через неможливість фізичного доступу до освіти, її офіційну заборону, пошкодження або знищення закладів освіти;
  • A2.10 “Інші порушення міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни”. Йдеться про душевний біль та страждання, спричинені порушеннями міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни, які не охоплюються іншими категоріями заяв, відкритими Реєстром збитків.

Подати заяву до Реєстру збитків України можна в електронному форматі через вебпортал “Дія”.

Нагадаємо, що наразі основна задача Реєстру збитків — це збір і фіксація даних про завдану шкоду. Механізм виплат компенсацій буде розроблено у майбутньому, а подані заяви передаватимуть відповідним органам для розгляду та ухвалення рішень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

врятували

На Донеччині українські захисники врятували чоловіка, який два дні провів під обстрілами в посадці

На Лиманщині бійці 25-го окремого протитанкового батальйону врятували чоловіка старшого віку. Він впав з велосипеда і застряг у посадці. Там цивільний провів два дні під […]

реєстр збитків

Втрата доступу до медицини та порушення законів війни: міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії

Міжнародний Реєстр збитків відкрив нові категорії для подачі заяв. Українці зможуть подати інформацію про втрату доступу до медицини і освіти через війну, а також про […]

Важливо

Єдиний інститут просторового планування рф: як російська установа проєктує забудову окупованого Бахмута

На тимчасово окупованій частині Донеччини та Луганщини активно працюють фахівці російського “Єдиного інституту просторового планування рф” (ЄІПП). Ця установа розробляє генеральні плани для захоплених українських […]

краматорськ

Росіяни скинули п’ять авіабомб на Краматорськ: є поранені

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Краматорської громади. Сьогодні, 9 вересня, російські авіабомби вдарили по цивільних об’єктах у Краматорську. Влучання зафіксували у приватному секторі. Про це повідомляє Донецька […]

“Пакунок школяра” 2026: хто може отримати 5 000 грн і як оформити допомогу іноземцям

Батьки, які купують шкільне приладдя для першокласника, у 2026 році можуть отримати 5 000 гривень від держави за програмою “Пакунок школяра“. Гроші можна витратити на […]