Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які аптеки працюватимуть у Києві під час відключень світла: перелік

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 17 Січня 2026
Київська міська клінічна лікарня №1 / фото КМДА

Деякі аптеки в місті Київ працюватимуть навіть в умовах тривалих відключень світла.

Про це розповіли в Київській міській держаній адміністрації.

Які аптеки працюватимуть у Києві під час блекаутів

Цілодобово в Києві працюватимуть чергові аптечні пункти КП “Фармація”. В них можна буде купити як звичайні ліки, так і життєво необхідні медикаменти, зокрема, інсулін.

У департаменті охорони здоров’я радять мати із собою готівку, адже під час відключень світла банківські термінали можуть працювати нестабільно.

Де працюватимуть аптеки

Аптеки з резервним живленням з резервним живленням розташовані в лікарнях як на лівому, так і на правому березі Києва.

Лівий берег:

  • Дарницький район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №1”, корпус 1, аптечний пункт № 1 (аптека № 69), Харківське шосе, 121;
  • Деснянський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги”, аптечний пункт № 3 (аптека № 119), вулиця Кубанської України, 10.

Правий берег:

  • Оболонський район — КНП “Київська міська дитяча клінічна лікарня №1”, аптечний пункт № 3 (аптека № 74), вулиця Богатирська, 30, корпус 1;
  • Солом’янський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №6” (Медмістечко), аптечний пункт № 4 (аптека № 99), проспект Любомира Гузара, 3;
  • Печерський район — КНП “Київська міська клінічна лікарня №12”, аптечний пункт № 1 (аптека № 125), вулиця Професора Підвисоцького, 4-А;
  • Шевченківський район – НДСЛ “Охматдит”, аптека № 52, вулиця В’ячеслава Чорновола, 28/1.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:00, 17 Січня 2026
Ожеледиця / фото ілюстративне, iStock

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто несе відповідальність.

Про це йдеться в повідомлені Міністерства юстиції України.

Як діяти у разі травмування через сніг та ожеледицю

У разі травмування передусім необхідно викликати екстрену медичну допомогу. Це дозволяє отримати допомогу та офіційно зафіксувати факт травми. Важливо, щоб у медичних документах були зазначені обставини її отримання. Також слід зберігати всі довідки, висновки лікарів і платіжні документи, пов’язані з лікуванням.

Для підтвердження неналежного утримання території потрібно зібрати докази. Зокрема, варто зафіксувати контакти свідків, зробити фото місця падіння з орієнтирами, зафіксувати стан території:

  • лід;
  • сніг;
  • відсутність протиожеледних засобів;
  • необгороджені небезпечні ділянки або бурульки на карнизах тощо.

Обов’язок із прибирання снігу та льоду покладається на власника або балансоутримувача території. Дороги й тротуари мають утримувати шляхово-експлуатаційні служби, прибудинкові території — керуючі компанії або ОСББ, приватні ділянки та будівлі — їхні власники.

За порушення правил утримання територій передбачена адміністративна відповідальність. Для громадян штраф становить від 340 до 1 360 гривень, а для посадових осіб та підприємців — від 850 до 1 700 гривень.

Після збору доказів постраждала особа має право звернутися до власника або балансоутримувача з вимогою про відшкодування матеріальної та або моральної шкоди. У разі відмови спір може бути вирішений у суді. Щоб встановити відповідального за утримання конкретної ділянки, можна подати інформаційний запит до органів місцевого самоврядування.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які аптеки працюватимуть у Києві під час відключень світла: перелік

Деякі аптеки в місті Київ працюватимуть навіть в умовах тривалих відключень світла. Про це розповіли в Київській міській держаній адміністрації. Які аптеки працюватимуть у Києві […]

12:00, 17.01.2026 Скопіч Дмитро

Ожеледиця і падіння: що робити у разі травмування взимку та хто несе за це відповідальність

У зимовий період зростає ризик травмування через сніг та ожеледицю на тротуарах і прибудинкових територіях. У таких ситуаціях важливо знати алгоритм дій і розуміти, хто […]

11:00, 17.01.2026 Скопіч Дмитро

Зарплати військовим: скільки вони отримуватимуть у 2026 році

У Міністерстві оборони повідомили про підготовку нових контрактів для військовослужбовців у 2026 році, які мають передбачати зростання рівня грошового забезпечення. Водночас наразі йдеться лише про […]

виставка
Історії

“Роботи надсилали навіть з-за кордону”: виставка з малюнками бахмутян мандрує Україною

Школа мистецтв Бахмутської громади долучилась до культурного проєкту “Різдво єднає”. Його спільно реалізують школи мистецтв Володимира, Бахмута, Білої Церкви та Києва. У межах проєкту в […]

2 бахмутські школи підписали Меморандум з ліцеєм в Гостомелі

Ліцей №1 Гостомельської селищної ради, Бахмутський НВК №11 та Бахмутська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №10 підписали Меморандум про співпрацю. Про це повідомили представники Донецької обласної […]