Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Білі янголи” вивезли людей із Дружківки під час атаки КАБами

Валентина Твердохліб 17:10, 31 Серпня 2026
білі янголи
Евакуація з Дружківки / фото відділ комунікації поліції Донецької області

Евакуаційна група “Білий янгол” провела евакуацію людей з Дружківки. Вивозити їх довелося під час атаки КАБами. Ускладнила дорогу ще й поломка автомобіля. Втім все це не завадило доправити людей у безпечне місце.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Донецької області.

“Білі янголи” вивезли людей з Дружківки

Евакуаційна група “Білий янгол” провела евакуацію людей у Дружківці. У момент, коли поліцейські забирали місцевих мешканців, росіяни почали скидати на місто КАБи. Ситуацію ускладнила поломка авто — пробите колесо. Поки лунали вибухи, екіпаж поспіхом лагодив свій транспорт.

Попри складні обставини, евакуаційна група змогла вивезти з-під вогню близько десятка людей. Усі вони зараз у безпечному місці.

За даними поліції, перебувати у Дружківці небезпечно для місцевих жителів. Росіяни полюють дронами на цивільних, тому навіть пересуватися пішки ризиковано.

На сьогодні у Дружківці залишаються близько 2 600 людей.

“Білі янголи”, контакти для евакуації

На сьогодні евакуація у Дружківці триває. Якщо вам або вашим рідним потрібна допомога з виїздом, звертайтеся до евакуаційної групи “Білий янгол” за телефонами: 102, +380 (66) 561 6102, +380 (66) 561 9102.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

Семаковська Тетяна 16:00, 31 Серпня 2026
Monobank / фото ілюстративне

У дитячій версії застосунку Monobank з’явилася нова кнопка “Попросити гроші у батьків”. За її допомогою дитина може сформувати запит на певну суму, а батьки — погодити його або відхилити.

Про нову функцію повідомив співзасновник Monobank Олег Гороховський.

Як працює нова функція Monobank

Для надсилання запиту дитині потрібно натиснути кнопку “Попросити гроші у батьків”, після чого вказати необхідну суму. До запиту також можна додати коментар. Після надсилання батьки отримують сповіщення. Вони можуть вирішити, чи переказувати зазначену суму, або відхилити запит.

Нова функція у дитячому застосунку / фото Олег Гороховський
Батьки мають 24 години, щоб ухвалити рішення / фото Олег Гороховський

За словами Гороховського, на прийняття рішення у батьків є 24 години. Для нової функції також встановили обмеження. Дитина може надіслати до п’яти запитів на гроші протягом одного дня.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

білі янголи

“Білі янголи” вивезли людей із Дружківки під час атаки КАБами

Евакуаційна група “Білий янгол” провела евакуацію людей з Дружківки. Вивозити їх довелося під час атаки КАБами. Ускладнила дорогу ще й поломка автомобіля. Втім все це […]

У Monobank з’явилася нова функція для дітей: можна попросити гроші у батьків

У дитячій версії застосунку Monobank з’явилася нова кнопка “Попросити гроші у батьків”. За її допомогою дитина може сформувати запит на певну суму, а батьки — […]

маріуполя

П’ятеро рятувальників з Маріуполя перейшли на бік окупантів: їх судитимуть за державну зраду

Територіальне управління ДБР у Краматорську направили до суду обвинувальні акти щодо п’ятьох рятувальників з Маріуполя. Після окупації міста вони добровільно перейшли на бік ворога та […]

окуповані території
Важливо

Що стоїть за російськими заявами про “відновлення” окупованих територій

Росія намагається створити картинку “відбудови” тимчасово окупованих територій України, однак реальна ситуація суттєво відрізняється від пропагандистських заяв. Захоплені регіони дедалі більше використовуються як військовий і […]

Як дізнатися, чи зарахували фізичну ідентифікацію в ПФУ: інструкція

Пенсіонери можуть самостійно перевірити, чи успішно пройшли фізичну ідентифікацію у 2026 році. Для цього на вебпорталі Пенсійного фонду України (ПФУ) працює сервіс “Моя ідентифікація”, де […]