Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи обрала Бахмутська МВА земельну ділянку для будівництва житла в Гостомелі

Валентина Твердохліб 12:05, 7 Квітня 2026
гостомель
Вулиці Гостомеля / фото Гостомельська СВА

У Гостомельській громаді Київщини планують створити житловий квартал для бахмутян. Ця ініціатива впроваджується в межах меморандуму про співпрацю, підписаному у серпні 2025 року між Бахмутською МВА та Гостомельською СВА. На сьогодні роботи з будівництва не розпочаті, оскільки не визначена земельна ділянка для майбутнього проєкту.

На якій стадії перебуває проєкт будівництва житла для бахмутян у Гостомельській громаді, повідомляє Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції.

Гостомель: на якій стадії житловий проєкт для ВПО з Бахмута

26 серпня 2025 року Бахмутська МВА та Гостомельська СВА підписали Меморандум про співпрацю. У межах меморандуму заплановане будівництво житла для ВПО з Бахмута. Реалізацію ініціативи розпочали з пошуку земельної ділянки для майбутнього будівництва. Раніше тривали перемовини та узгоджувальні процедури з приватними власниками щодо передачі земельних ділянок Бахмутській громаді у тимчасове користування на умовах суперфіцію. Але ці перемовини не завершилися результативно.

За інформацією, яку надала Бахмутська МВА редакції, пошук земельної ділянки ще триває. Її шукають на території Гостомельської громади. На сьогодні пріоритетними та найбільш придатними визначено три земельні ділянки, але остаточний вибір ще не зроблений. Точних строків отримання земельної ділянки для будівництва не прогнозують.

“Потенційні строки ухвалення рішення щодо конкретної земельної ділянки на сьогоднішній день відсутні. Наступні етапи будуть обговорюватися спільно з Гостомельською селищною військовою адміністрацією”, — зазначили в Бахмутській МВА.

Основними труднощами та викликами під час пошуку земельних ділянок стали:

  • місцерозташування;
  • площа;
  • відповідність містобудівній документації на місцевому рівні;
  • транспортне сполучення;
  • наявність інженерних мереж.

Нагадаємо, що в Гостомелі проживають майже 3 тисячі переселенців, серед яких є й родини бахмутян, їх близько 15. Громада розвиває власні волонтерські осередки, допомагає з житлом і інтегрує ВПО в культурне та соціальне життя, створюючи приклад співпраці замість розділення. Чим у Гостомелі займаються місцеві та як живуть у громаді переселенці, розповідаємо в нашому матеріалі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Луганщині продають сіль із маркуванням “Артемсолі”: продавці кажуть про контрабанду

Валентина Твердохліб 11:00, 7 Квітня 2026
сіль
Сіль, яку продають на ТОТ Луганщини / фото росджерела

На окупованій Луганщині продають сіль в упаковках з етикеткою “Артемсолі”. Її можна зустріти в магазинах Сіверськодонецька та Лисичанська. Про походження цієї солі продавці не знають.

Про це стало відомо із росджерел.

На Луганщині продають артемівську сіль

У російському пропагандистському каналі з’явилась інформація про продаж солі, яка, нібито, виготовлена на підприємстві “Артемсіль”. Її продають у магазинах на окупованій Луганщині.

Зокрема, таку сіль побачили на полицях магазину в Сіверськодонецьку. Її, нібито, возять з Бахмута.

“У “Бризі” продають ось таку артемівську сіль, на запитання продавцю – це що старі запаси? Відповідають, що Артемівськ тепер наш, от і возять”, — йдеться в анонімному зверненні.

На фото, опублікованому на каналі, видно, що сіль продають у поліетиленових упаковках. Вся інформація написана українською мовою із зазначенням, що сіль із Артемівського родовища. При цьому дата виготовлення солі не зазначається. Також люди відмічають, що “дивною” є і сама спайка упаковки.

Сіль, яку продають у Сіверськодонецьку / фото росджерела

Подібну сіль люди купували і в окупованому Лисичанську. На питання звідки вона з’явилась у магазині, людям відповідали, що це контрабанда. Про якість цієї солі люди не пишуть.

Коментарі людей, які купували сіль / скриншот

Зазначимо, що офіційно росіяни не відновили роботу зруйнованого ними підприємства “Артемсіль”. Хоча заяви про це лунали від ватажка “днр” ще у 2024 році. Станом на літо 2025 року об’єкти підприємства так і були зруйновані, а територія заросла кущами. На сьогодні доступ до копалень та сховищ “Артемсолі” є лише в російських військових, які перебувають у Соледарі і Бахмуті.

соледар
Окупант біля підприємтсва “Артемсіль”, червень 2025 року / фото росджерела

Чи справді окупанти займаються контрабандою запасів солі, невідомо. Насправді ж під брендом “Артемсолі” може бути і продукція, випущена в рф. Бо росіяни неодноразово використовували його для власних цілей. Зокрема, раніше в рф випустили пиво “Пітерська Сіль”, дизайн якого майже повністю копіював дизайн “Артемсолі”. А нещодавно російська художниця Олександра Овчиннікова використала зображення бренду “Артемсіль” для афіші власної виставки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

гостомель
Важливо

Чи обрала Бахмутська МВА земельну ділянку для будівництва житла в Гостомелі

У Гостомельській громаді Київщини планують створити житловий квартал для бахмутян. Ця ініціатива впроваджується в межах меморандуму про співпрацю, підписаному у серпні 2025 року між Бахмутською […]

сіль

На Луганщині продають сіль із маркуванням “Артемсолі”: продавці кажуть про контрабанду

На окупованій Луганщині продають сіль в упаковках з етикеткою “Артемсолі”. Її можна зустріти в магазинах Сіверськодонецька та Лисичанська. Про походження цієї солі продавці не знають. […]

донеччині

Понад 60 штурмів відбили на Донеччині: де противник наступає найактивніше

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше росіяни атакують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині зафіксували 64 наступальні […]

Від 10 800 до 12 300 гривень: як ВПО у шести областях можуть отримати нову грошову допомогу

Благодійний фонд “Право на захист” оголосив про старт нової програми фінансової підтримки. Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових територій у шести областях України можуть отримати […]

Важливо

На що витрачала кошти Званівська селищна рада у березні 2026 року: аналіз закупівель

У березні 2026 року Званівська селищна рада здійснила низку закупівель через електронну систему Prozorro. Загальна сума укладених договорів становить понад 442 тисячі гривень. Найбільше коштів […]