У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 2 листопада 2026 року в Бахмутській міській територіальній громаді розпочалося громадське обговорення проєкту Статуту. Документ визначає права жителів, порядок їхньої участі в ухваленні місцевих рішень, громадського контролю та взаємодії з органами місцевого самоврядування. Бахмутяни можуть ознайомитися з проєктом і подати свої пропозиції до 21 листопада включно.

Що про це відомо, а також, як мешканцям долучитися, розповідає Бахмут IN.UA

Що передбачає новий Статут Бахмутської громади

Статут — це основний локальний нормативно-правовий документ громади, який визначає принципи роботи місцевого самоврядування та взаємодії влади з жителями. Проєкт підготувала робоча група за участі представників місцевого самоврядування та громадськості.

Редакція “Бахмут IN.UA” ознайомилася з документом і виокремила положення, які безпосередньо стосуються жителів громади.

1. Права бахмутян, які виїхали через війну

У проєкті Статуту зазначено, що жителем Бахмутської громади вважається громадянин України, який має зареєстроване або задеклароване місце проживання в громаді або чиє фактичне місце проживання чи перебування підтверджується довідкою ВПО.

Таким чином, документ враховує становище переселенців, які через війну були змушені залишити свої домівки.

2. Можливість впливати на рішення місцевої влади

Проєкт передбачає різні форми участі жителів у вирішенні питань громади. Серед них:

• подання індивідуальних і колективних звернень;
• електронні петиції;
• громадські слухання;
• місцеві ініціативи;
• публічні консультації;
• участь у консультативно-дорадчих органах.

Порядок використання цих інструментів детально описаний у Статуті та додатках до нього.

3. Участь жителів у формуванні місцевого бюджету

У проєкті закріплено право жителів брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом подання пропозицій. Це один із механізмів, за допомогою якого бахмутяни можуть порушувати питання фінансування потреб громади.

4. Контроль за діяльністю місцевої влади

Документ передбачає можливість громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Зокрема, жителі можуть подавати інформаційні запити, індивідуальні та колективні звернення, а також долучатися до роботи консультативно-дорадчих органів.

5. Звітування посадовців перед громадою

Окремий розділ Статуту присвячений інформуванню жителів і звітуванню міського голови, депутатів, виконавчих органів, старост та комунальних підприємств.

Також документ містить положення щодо відкритості роботи органів місцевого самоврядування та оприлюднення інформації на офіційному сайті міської ради.

Водночас варто враховувати, що під час воєнного стану окремі механізми участі жителів можуть бути обмежені відповідно до законодавства. Повний проєкт Статуту Бахмутської міської територіальної громади доступний за посиланням.

Як бахмутянам взяти участь у громадському обговоренні

Через безпекову ситуацію обговорення Статуту проводять дистанційно — у форматі електронних консультацій.

Подати свої зауваження та пропозиції наразі можна двома способами:

• надіслати листа на електронну адресу [email protected];
• скористатися Єдиною платформою місцевої електронної демократії «Е-DEM»: https://consult.e-dem.ua/consultations/1853.

У пропозиції необхідно зазначити:

• прізвище, ім’я та по батькові;
• контактні дані;
• зміст пропозиції або зауваження до проєкту Статуту.

Громадське обговорення триватиме з 2 до 21 листопада 2026 року включно.

Анонімні пропозиції, а також звернення, які надійдуть після завершення встановленого терміну, не розглядатимуться. Детальні умови участі в обговоренні оприлюднені на офіційному сайті Бахмутської міської ради.

Наразі документ перебуває на етапі громадського обговорення, тому жителі ще можуть запропонувати зміни до його положень.

Читайте також:

Компенсація за зруйноване житло на ТОТ: чому бахмутяни досі чекають на рішення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У тимчасово окупованому Харцизьку готують до відкриття філіал корпоративного університету уряду Нижньогородської області. Ця установа готуватиме державних службовців для роботи в російських органах влади і державних структурах. Будівництвом займаються фахівці з Нижньогородської області. Відкриють заклад у будівлі колишньої зимової танцювальної зали.

Про це розповідає Бахмут IN.UA.

В окупованому Харцизьку будують філіал російського університету

У Харцизьку окупанти проводять так звану реконструкцію місцевого парку імені Чехова. Роботи стартували у 2025 році. Примітно, що реконструкцією парку займаються не місцеві фахівці, а будівельники з Нижньогородської області. Цей російський регіон є так званим “шефом” Харцизька.

Примітка. Система “регіонів-шефів” є одним із ключових інструментів для інтеграції окупованих територій до росії. Регіони росії стають основними “партнерами” для так званої відбудови та “покращення” життя на ТОТ. 9 червня 2022 року губернатор Нижньогородської області Гліб Нікітін підписав угоду про співпрацю з окупаційною головою Харцизька Вікторією Жуковою. Метою співпраці було відновлення та розвиток комунальної, інженерної та транспортної інфраструктури. Для проведення робіт російський регіон відправив до Харцизька необхідну техніку. Станом на сьогодні фахівці з Нижньогородської області працюють у комунальній сфері та реалізують різні проєкти реконструкцій.

Одним із проєктів Нижнього Новгорода в Харцизьку є реконструкція парку імені Чехова. Хід робіт висвітлюють пропагандисти. У жовтні росіяни випустили сюжет, де розповіли, що в парку змінили тротуарну плиту, встановили нові лавки і реконструюють вхідну групу.

Як один із здобутків показують відновлення будівлі зимової танцювальної зали, яка була роками закинута. Та цю будівлю використали не для відновлення занять із танців. У ній працюватиме філіал корпоративного університету уряду Нижньогородської області (КУПНО).

Зазначимо, що популяризація цього університету в Харцизьку розпочалася задовго до реконструкції парку. У липні 2022 року для молодих держслужбовців Харцизька провели збори, де розповідали про можливості навчання в нижньогородському КУПНО. Росіяни розповідали, що цей університет готує “держслужбовців нової якості” та пропонували пройти кілька освітніх програм для підвищення професійних компетенцій.

А вже у листопаді-грудні 2022 року курси підвищення кваліфікації в корпоративному університеті пройшли методистки харцизького Центру дитячої та юнацької творчості. У такий спосіб росіяни намагаються формувати кадрове середовище за власними управлінськими стандартами.

У 2023 році окупанти почали поширювати інформацію про корпоративний університет уряду Нижньогородської області серед молоді Харцизька. Для цього Росмолодь та КУПНО запустили профорієнтаційний проєкт “ГосСтарт.Диалог”. Він спрямований на знайомство молоді з державною та муніципальною службою через відкриті зустрічі з представниками органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Мета програми — підвищення привабливості державної та муніципальної служби серед молоді.

Роботи з безпосереднього будівництва філіалу корпоративного університет уряду Нижньогородської області стартували у травні 2025 року. Примітно, що початкові строки завершення робіт були перенесені майже на рік. Спочатку планувалося завершити реконструкцію будівлі до кінця грудня 2025 року. Але у січні 2026 року окупаційна адміністрація Харцизька оприлюднила відео, де видно, що всередині будівлі ще нічого не зроблено. Тепер окупанти обіцяють завершити роботи до кінця листопада 2026 року.

У будівлі, яку роками використовували як зимову танцювальну залу, окупанти облаштовують філіал університету, що готуватиме кадри для державних і муніципальних структур рф. Просування цього університету розпочалося ще у 2022 році через освітні програми для місцевих чиновників, а згодом через профорієнтаційні заходи для молоді. Тепер цю діяльність планують закріпити відкриттям повноцінного навчального осередку.

Читайте також:

• Як директорка гімназії в Донецьку поширює російську пропаганду: досьє на Альбіну Афенченко
• Палац культури Шевченка в окупованому Донецьку: хто керує закладом і чим він займається
• Хто керує захопленим Донецьким інститутом залізничного транспорту: досьє на Михайла Чепцова

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!