Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни оприлюднили кадри із Забахмутки: у кадр потрапив і завод Artwinery

Валентина Твердохліб 18:00, 28 Вересня 2026
artwinery
Будинок на Забахмутці / фото росджерела

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд мають будівлі на вулиці Патріса Лумумби. У кадр потрапили житлові багатоповерхівки та завод Artwinery.

Редакція публікує вибрані кадри.

Бахмут, вулиця Патріса Лумумби, фото 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті на вулиці Патріса Лумумби. Кадри зроблені в русі, окупанти їдуть під антидроновими сітками.

У кадр потрапив завод Artwinery. Головна прохідна заводу знищена.

Завод Artwinery / фото росджерела
Завод Artwinery до війни / фото ua-city.com

Також окупанти показали стан житлових будинків. Всі вони зазнали значних руйнувань. Деякі під’їзди знищені вщент, від них лишилися тільки руїни.

Вулиця під антидроновими сітками / фото росджерела
Зруйнована багатоповерхівка / фото росджерела
Будинок неподалік заводу Artwinery / фото росджерела
Приватний будинок / фото росджерела

Зазначимо, що з початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну на території Бахмутської громади руйнацій зазнали 769 багатоквартирних будинків (100 %) і 13 000 (близько 84%) приватних будинків. Кількість зруйнованих житлових будинків є орієнтовною і підлягає уточненню.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку

Семаковська Тетяна 17:01, 28 Вересня 2026
Військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку / скриншот з відео

Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку у Донецькій області. У межах операції “Vivaldi” прикордонники підрозділу “Срібна трійка” бригади “Помста” діяли спільно з бійцями 3-ї окремої штурмової бригади та вибили російських військових із населеного пункту.

Про це повідомили у Держприкордонслужбі.

Карпівку звільнили в межах операції “Vivaldi”

Село Карпівку, на Лиманському напрямку звільнили від російських військових. Про це повідомили прикордонники підрозділу “Срібна трійка” бригади “Помста”.

За повідомленням прикордонників, операція зі звільнення населеного пункту відбулася пліч-о-пліч із 3-ю окремою штурмовою бригадою у межах операції “Vivaldi”.

Прикордонники також опублікували кадри, на яких показали роботу українських захисників під час операції.

“За цими короткими кадрами – важкі бої, безсонні ночі, злагоджена робота і мужність українських воїнів”, — зазначили прикордонники.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни оприлюднили кадри із Забахмутки: у кадр потрапив і завод Artwinery

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд мають будівлі на вулиці Патріса Лумумби. У кадр потрапили житлові багатоповерхівки та завод Artwinery. Редакція […]

Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку

Українські військові звільнили Карпівку на Лиманському напрямку у Донецькій області. У межах операції “Vivaldi” прикордонники підрозділу “Срібна трійка” бригади “Помста” діяли спільно з бійцями 3-ї […]

Уряд схвалив новий алгоритм врегулювання конфлікту інтересів для військовослужбовців — Міноборони

Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міністерством оборони законопроєкт про внесення змін до Статуту внутрішньої служби ЗСУ. Документ визначає особливості застосування антикорупційних обмежень та встановлює алгоритм […]

прапор

Прапор з Краматорська продадуть на аукціоні у Великій Британії: на що підуть кошти

Пошкоджений прапор України із Краматорська стане частиною артоб’єкту. Його планують виставити на аукціон у Великій Британій. Зібрані кошти використають для підтримки українських військових. Про це […]

НМТ в Україні може перейти на дводенний формат: деталі

Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) спільно з Міністерством освіти і науки та профільним комітетом Верховної Ради розробляє нові моделі проведення національного мультипредметного тесту у […]