Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Великодній обмін: Україна повернула 182 військових та цивільних з російського полону

Семаковська Тетяна 14:38, 11 Квітня 2026

11 квітня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією, приурочений до Великодня. У межах домовленостей вдалося повернути 175 військових та 7 цивільних. Серед звільнених — бійці різних підрозділів Збройних сил, Нацгвардії та інших силових структур.

Про це повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та президент Володимир Зеленський.

Великодній обмін 2026 року

11 квітня 2026 року відбувся черговий обмін військовополоненими між Україною та росією. Сторони передали одна одній по … полонених, в результаті чого … військових та … цивільних повернулися до України.

Серед звільнених з російського полону є представники:

  • Сухопутних військ;
  • ДШВ;
  • Військово-Морських Сил;
  • Сил ТрО;
  • Повітряних Сил;
  • Сил Безпілотних Систем;
  • бійці Національної гвардії України;
  • Державної прикордонної служби;
  • Державної спеціальної служби транспорту.

Серед визволених сьогодні Захисників, окрім солдатів та сержантів, є офіцери. Наймолодшому звільненому бранцю виповнилося … років, найстаршому — … .

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу. Багато з них тривалий час перебували у полоні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Привітання з православним Великоднем 2026: добірка найкращих листівок

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 13:00, 11 Квітня 2026

Вже 12 квітня 2026 року православні віряни відзначатимуть Великдень. Саме у цей святковий час кожен прагне поділитися щирою радістю, надією та добром із рідними, друзями й навіть далекими знайомими. Найкращий спосіб зробити це — надіслати теплі слова та тематичні листівки.

Редакція Бахмут IN.UA публікує обрану добірку листівок до Великодня.

Як правильно привітати з Великоднем

Цього року віряни східного обряду святкують православний Великдень 12 квітня. Це глибоко духовний день, коли світло воскресіння Христового наповнює серця непохитною вірою й надією.

Історично та релігійно Великдень є найголовнішим символом перемоги життя над смертю, світлого добра над темрявою та любові над байдужістю. Це традиційний час, коли родини збираються разом за одним столом, діляться освяченою паскою, крашанками, писанками й теплом власної душі.

У цей період заведено вітатися по-особливому. Замість звичних щоденних слів при зустрічі віряни вітаються традиційною фразою: “Христос Воскрес!”, на яку обов’язково потрібно відповідати: “Воістину Воскрес!”.

Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest
Привітання з Великоднем / фото Pinterest

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Великодній обмін: Україна повернула 182 військових та цивільних з російського полону

11 квітня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією, приурочений до Великодня. У межах домовленостей вдалося повернути 175 військових та 7 цивільних. […]

Привітання з православним Великоднем 2026: добірка найкращих листівок

Вже 12 квітня 2026 року православні віряни відзначатимуть Великдень. Саме у цей святковий час кожен прагне поділитися щирою радістю, надією та добром із рідними, друзями […]

13:00, 11.04.2026 Скопіч Дмитро

У 24-й бригаді імені короля Данила показали, як виглядає Костянтинівка під обстрілами

Військові 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оприлюднили кадри з Костянтинівки на Донеччині, яка щодня зазнає обстрілів російської армії. Місто поступово перетворюється на руїни. […]

естонська рада

Новий набір на грошову допомогу від Естонської ради у справах біженців: як податися

У понеділок, 13 квітня, Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє новий збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можна протягом п’яти годин, форма […]

гостомель
Важливо

У Гостомелі планують звести житло для бахмутян: ключові факти і актуальні дані на 2026 рік

З 2025 року в селищі Гостомель на Київщині планують збудувати житло для бахмутян. У межах реалізації проєкту міська влада Бахмута стикнулась з проблемами, які, в […]