Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти визначили опорні міста на захоплених територіях Донеччини: що це означає

Валентина Твердохліб 18:00, 16 Червня 2026
опорні міста
Окупанти планують розвиток захоплених міст Донеччини / фото росджерела

Так званий “уряд днр” ухвалив постанову, яка передбачає формування опорних населених пунктів і прилеглої сільської місцевості. У цих опорних формуваннях впроваджуватимуть плани з соціально-економічного розвитку до 2030 року з прогнозом до 2036 року. Населених пунктів, окупованих росією після 2022 року, в переліку немає, при тому що окупанти продовжують поширювати заяви про їхню майбутню відбудову. Свої заяви представники окупаційної влади документально не підтверджують.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Які окуповані міста росія планує розвивати до 2030 року

28 травня 2026 року так званий уряд “днр” ухвалив поставнову №46-1 “Про затвердження переліку опорних населених пунктів і прилеглих сільських територій днр”. Вона документально затверджує перелік міст, де окупанти планують реалізувати “довгострокові плани соціально-економічного розвитку та стратегію просторового розвитку”. Ці плани розраховані до 2030 року з прогнозом до 2036 року.

Загалом до переліку, як опорні, увійшли 13 населених пунктів. Лише 3 з них були окуповані після повномасштабного вторгнення. Це Волноваха, Нікольське і Мангуш Маріупольського району, які були захоплені навесні 2022 року. Самого Маріуполя в переліку немає. Також немає жодного населеного пункту, окупованого після 2022 року.

Опорними окупанти визначили:

  • Амвросіївку;
  • Волноваху;
  • Нікольське;
  • Мангуш;
  • Новоазовськ;
  • Старобешеве;
  • Тельманове;
  • Шахтарськ;
  • Дебальцеве;
  • Докучаєвськ;
  • Іловайськ;
  • Сніжне;
  • Харцизьк.

У стратегії просторового розвитку рф знаходимо плани на так звані “нові суб’єкти російської федерації”, якими називають окуповані території України. У ній міститься перелік планів, які планують запровадити до 2030 року. Серед них:

  • інтеграція в загальний економічний простір рф, включаючи єдину транспортну мережу та забезпечення якості життя населення не нижче “середньоросійського рівня”;
  • формування до 2028 року єдиного економічного простору Приазов’я шляхом забезпечення транспортного зв’язку з Краснодарським краєм, Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською областями;
  • відновлення житла, комунальної, транспортної, соціальної, інноваційної інфраструктур;
  • відновлення та забезпечення безперебійної роботи електромереж;
  • скорочення дефіциту кваліфікованих кадрів шляхом мережевих освітніх програм та особливих умов кредитування абітурієнтів за зниженими ставками;
  • розвиток промисловості, включаючи металургію та машинобудування, шляхом передачі в оренду інвесторам перспективних підприємств вугільної промисловості та виведення з експлуатації неефективних і збиткових підприємств зі складними гірничими геологічними умовами та тих, де є високі ризики виникнення аварій;
  • розвиток туристичного потенціалу Приазов’я та курортів на березі Чорного моря;
  • розвиток сільського господарства.

На інтерактивній карті розвитку росії зазначені конкретні цілі на будівництво і ремонт доріг. Всі вони мають на меті сполучити окуповані території з різними регіонами росії.

Карта розвитку росії / скриншот

Обіцянки рф про відбудову на ТОТ

Документально окупаційна влада Донеччини підтвердила плани на розвиток лише 13 населених пунктів. Хоча обіцянки про відбудову дають і щодо інших міст.

Наприклад, у лютому 2026 року уряд “днр” заявив про розробку генпланів відбудови окупованих Бахмута, Курахового і Великої Новосілки. Їх обіцяють представити у 2026 році.

Разом з цим голова уряду “днр” Андрій Чертков заявляв, що рішення про відновлення зруйнованих міст ухвалюватимуть не в “днр”, а в москві. Зараз задача “днр” — дати вихідну базу для можливості ухвалення такого рішення. Тобто, розробка генплану ще не означатиме початок робіт з відбудови, адже рішення про це ухвалюватимуть на рівні кремля.

Насправді жодних кроків щодо налагодження мирного життя в Бахмуті росіяни не роблять. Навпаки, вони перетворили місто на військову базу, що підтверджують раніше оприлюднені ними відео. Зруйноване житло та цивільні приміщення переобладнали для військових цілей. Жодних передумов до відновлення цивільного життя в Бахмуті сьогодні немає.

Вже наступного місяця, в березні 2026 року, так зване міністерство будівництва, інфраструктури і ЖКГ “днр” заявило про затвердження генерального плану окупованого міста Єнакієве. Окупанти, нібито, запланували розвиток до 2045 року. Серед планів: будівництво житлових районів та знесення териконів.

Також у березні це ж “міністерство” повідомило про затвердження генерального плану міського округу Горлівка, який теж передбачає роботи до 2045 року. Будівництво планують розгорнути не лише в Горлівці, а й у населених пунктах, розташованих поблизу, серед яких Торецьк і Нью-Йорк.

Попри раніші заяви окупантів всі ці міста не внесли до переліку опорних. Тобто документально в них не передбачені так звані “заходи з розвитку”. Фактично окупаційна влада не має єдиної риторики і стратегії щодо відбудови на ТОТ, і всі заяви так і лишаються обіцянками, а не реальними діями. При цьому часто у планах окупантів немає конкретики, а затверджені документально ініціативи мають десятки років дії, що дозволяє розтягувати обіцянки в часі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фейкова інвалідність за 12 тисяч доларів: донеччанин допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації

Валентина Твердохліб 15:00, 16 Червня 2026
мобілізації
Затримання керівника схеми / фото Донецька обласна прокуратура

У Дніпрі викрили мешканця Донеччини, який допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації шляхом оформлення фейкових інвалідностей. Керівника схеми затримали під час передачі коштів.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

У Дніпрі затримали чоловіка, який робив фейкові інвалідності

У квітні 2026 року уродженець села Успенівка, що на Донеччині, вирішив заробляти на фейкових відстрочках від мобілізації. Маючи дружні зв’язки з працівниками медичних закладів, він пообіцяв одному з призовників допомогти з оформленням фейкової інвалідності III групи. За свої послуги чоловік просив 12 000 доларів.

Замовник оплатив 8 000 доларів, як перший платіж. Решту мав віддати після отримання відстрочки від мобілізації.

Згодом після отримання передоплати чоловік повідомив замовнику, що питання, нібито, вже вирішене: документи щодо встановлення інвалідності готові, а інформація про відстрочку має з’явитися в застосунку “Резерв+” після оновлення даних. За це він вимагав передати решту суми — 4 000 доларів.

Під час отримання другої частини коштів керівника схеми викрили та затримали. Сталося це у Дніпрі.

Гроші, які передали керівнику схеми / фото Донецька обласна прокуратура

На сьогодні уродженцю Донеччини повідомили підозру в одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди. За це йому загрожує вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

опорні міста

Окупанти визначили опорні міста на захоплених територіях Донеччини: що це означає

Так званий “уряд днр” ухвалив постанову, яка передбачає формування опорних населених пунктів і прилеглої сільської місцевості. У цих опорних формуваннях впроваджуватимуть плани з соціально-економічного розвитку […]

ухилення від мобілізації

Фейкова інвалідність за 12 тисяч доларів: донеччанин допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації

У Дніпрі викрили мешканця Донеччини, який допомагав чоловікам ухилятися від мобілізації шляхом оформлення фейкових інвалідностей. Керівника схеми затримали під час передачі коштів. Про це повідомляє […]

Чоловік з Донеччини корегував російські удари поблизу Дружківки

Контррозвідка Служби безпеки затримала на Донеччині місцевого жителя. Чоловіка підозрюють у коригуванні російських ударів по позиціях Сил оборони поблизу Дружківки та переданні даних представникам рф. […]

В Україні стартувала реєстрація на грошову допомогу від NRC

У вівторок, 16 червня, Норвезька рада у справах біженців (NRC) відкрила прийом заявок на отримання фінансової підтримки. Програма орієнтована на вразливі категорії населення, які постраждали […]

13:35, 16.06.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Вибори після воєнного стану: як мільйони ВПО зможуть проголосувати і чи готова до цього держава?

Понад 4 мільйони. Саме стільки переселеців налічував в Україні Мінсоц станом на 2 лютого 2026 року. Ці мільйони українців, переміщені, але не позбавлені виборчих прав. […]