У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні готують новий проєкт житлового кредитування REACH, який має розширити доступ українців до іпотеки. Особливу увагу в документах приділяють внутрішньо переміщеним особам та іншим вразливим категоріям населення. Серед потенційних отримувачів такої підтримки можуть бути й ВПО з Бахмута. Водночас програма ще не запрацювала, а остаточні ставки, перший внесок та критерії для позичальників поки не затверджені.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала документи проєкту REACH та розповідає, що вже відомо про майбутню програму, яку роль у ній відводять ВПО та чого поки немає в затверджених умовах.

Що таке REACH та навіщо Україні нова програма житлового кредитування

REACH — це проєкт “Стійке, справедливе та доступне кредитування житла”, який Україна готує у співпраці зі Світовим банком. Його офіційний номер, P517177. Мета проєкту — розширити доступ до доступного житлового фінансування для українських домогосподарств, які зараз недостатньо охоплені такими можливостями, а також створити умови для розвитку сталого ринку житлового фінансування.

Фактично йдеться не лише про запуск ще однієї пільгової іпотечної програми. REACH має стати частиною ширшої реформи житлового кредитування в Україні.

Світовий банк у концептуальному документі проєкту звертає увагу на те, що український іпотечний ринок залишається дуже малим, його обсяг становить менш як 1% ВВП. Після початку повномасштабної війни головним рушієм іпотечного кредитування стала державна програма єОселя. Водночас майбутню систему хочуть зробити менш залежною виключно від державних грошей та активніше залучати до кредитування комерційні банки.

Саме тому REACH передбачає одразу кілька напрямів:

• реформування системи житлового фінансування;
• нову програму підтримки іпотечних кредитів із залученням коштів комерційних банків;
• технічну допомогу державним установам, які реалізовуватимуть зміни.

Чому REACH може бути важливим для ВПО

Внутрішньо переміщені особи окремо згадуються серед груп, яким планують приділяти особливу увагу під час реалізації майбутньої програми. Укрфінжитло зазначає, що нова програма підтримки іпотечного кредитування має бути орієнтована на українські родини та домогосподарства, які потребують доступніших умов придбання житла, з особливою увагою до вразливих груп населення та ВПО.

Проблема житла для ВПО залишається значною. У проєктних документах REACH зазначається, що частка власників житла серед ВПО суттєво нижча, ніж серед населення України загалом. Водночас сама згадка ВПО серед пріоритетних груп ще не означає автоматичного права на пільгову іпотеку. Майбутньому позичальнику потрібно буде відповідати критеріям програми, які мають остаточно визначити перед її запуском. Поки цих критеріїв немає.

Близько 30 тисяч домогосподарств: скільки людей можуть охопити програмою

У Плані залучення зацікавлених сторін REACH вказана орієнтовна кількість прямих бенефіціарів майбутньої програми підтримки іпотечного кредитування — близько 30 тисяч домогосподарств.

Цю цифру важливо правильно трактувати. Йдеться не про 30 тисяч ВПО і не про гарантовану видачу 30 тисяч кредитів виключно переселенцям. Це загальна орієнтовна кількість домогосподарств, які можуть стати прямими бенефіціарами програми. Але ВПО є однією з категорій, на які планують звернути особливу увагу.

Одна з ключових відмінностей REACH, це спроба активніше залучити до житлового кредитування приватні банки. Ідея полягає в тому, щоб комерційні банки використовували власні кошти для видачі іпотечних кредитів, тоді як державна та міжнародна підтримка допомагала б зробити ці кредити доступнішими для визначених категорій населення.

Це має відрізнятися від моделі, за якої доступність іпотеки значною мірою залежить від обсягу державного фінансування. Світовий банк пояснює необхідність змін, зокрема, тим, що українські банки після попередніх криз обережно ставляться до іпотечного та будівельного кредитування. Водночас банки мають ліквідність, яку потенційно можна залучити до фінансування житла.

У вересні 2026 року Мінекономіки та Укрфінжитло вже проводили публічні консультації щодо REACH. Під час них мали обговорювати, зокрема, концепцію нової програми підтримки іпотечного кредитування та збирати пропозиції від потенційних учасників, представників ринку, громадськості й медіа.

Чи відомо, під який відсоток ВПО зможуть отримати кредит

Наразі, з документи, який опублікований Міністерством економіки та довкілля України — ні.

Станом на початок жовтня 2026 року у відкритих офіційних документах проєкту немає остаточно затверджених умов, за якими можна було б сказати:

• якою буде процентна ставка для ВПО;
• яким буде мінімальний перший внесок;
• який максимальний дохід дозволятиме отримати підтримку;
• якою буде максимальна сума кредиту;
• які вимоги висуватимуть до віку та площі житла;
• які документи потрібно буде подавати;
• яким буде термін кредитування.

Тому порівнювати REACH із єОселею за конкретними ставками поки зарано. Наприклад, за чинною єОселею ВПО можуть отримувати кредити за визначеними програмою умовами. Однак автоматично переносити ці ж параметри на REACH не можна, остаточна конструкція нової програми ще формується.

Чи враховуватимуть доходи родини

Загальний напрям майбутньої реформи передбачає більшу адресність державної допомоги. Тобто підтримка має передусім спрямовуватися на домогосподарства, яким складно отримати іпотеку на звичайних ринкових умовах.

У документах Укрфінжитла раніше вже розглядалася можливість запровадження критеріїв доходу для державної іпотечної підтримки. Ідея полягає в тому, щоб більш заможні домогосподарства, які здатні самостійно отримати ринковий кредит, не користувалися субсидією на тих самих умовах, що й люди, яким така допомога справді необхідна. Однак конкретний максимальний дохід саме для учасників REACH наразі не варто називати, остаточних правил програми ще немає.

Скільки грошей планують спрямувати на REACH та коли він запрацює

У документі Світового банку проєкт має кілька фінансових компонентів. Зокрема, попередня структура передбачає близько 300 мільйонів доларів на напрям реформування системи житлового фінансування, 195 мільйонів доларів — на програму підтримки іпотечного кредитування та ще 5 мільйонів доларів — на технічну допомогу й інституційний розвиток.

Водночас сам проєкт REACH перебуває на стадії підготовки. Тому до остаточного затвердження проєкту його бюджет і структура ще можуть змінитися. 30 листопада 2026 року зазначене як орієнтовна дата розгляду та схвалення проєкту.

Водночас сама ця дата не означає, що вже 30 листопада українці зможуть подавати заявки на іпотеку. Зараз можна говорити лише про те, Україна та Світовий банк готують нову модель житлового кредитування.

До теми:

Житлові ваучери та іпотека: Україна отримає 140 мільйонів євро для підтримки переселенців і ветеранів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлова субсидія на опалювальний сезон надається на період з 1 жовтня до 30 квітня. Частині отримувачів виплату перерахують автоматично, проте деяким категоріям потрібно звертатися за її призначенням окремо.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Кому допомогу перерахують автоматично

Автоматичний перерахунок проводять для людей, які вже отримували житлову субсидію в неопалювальному сезоні. Також виплату автоматично продовжать тим громадянам, які мали призначену “нульову” субсидію.

Звернутися за призначенням допомоги потрібно у випадках, якщо субсидія призначається вперше, або якщо раніше у її призначенні відмовили. Заяву також необхідно подати, якщо змінився склад домогосподарства, соціальний стан або інші обставини, що впливають на призначення допомоги.

Окремо звернутися за субсидією потрібно певним категоріям громадян, якщо вони не подавали документи після 1 травня поточного року. Зокрема, це стосується:

• домогосподарств, де фактично проживає менше людей, ніж зареєстровано;
• ВПО, які отримують субсидію за адресою, відмінною від місця реєстрації;
• громадян, які орендують житло та самостійно сплачують за житлово-комунальні послуги.

Як можна подати документи

Людям, які не встигли або не мали можливості звернутися за субсидією протягом неопалювального сезону, необхідно подати заяву для її призначення на осінньо-зимовий період.

Звернутися для оформлення документів можна кількома способами:

• особисто до органів Пенсійного фонду України;
• поштою;
• в електронній формі;
• через уповноважених посадових осіб виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Читайте також:

Як отримати закордонний паспорт в Україні у 2026 році: покрокова інструкція

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!