Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Владислав Гераскевич: що відомо про кейс українського спортсмена, якого дискваліфікували з Олімпійських ігор

Дубенко Марія 17:42, 12 Лютого 2026
Владислав Гераскевич / фото Інстаграм

Український спортсмен 27-річний Владислав Гераскевич не вийшов на старт змагань зі скелетону на зимових Олімпійських іграх 2026 року. Його усунули від участі безпосередньо перед початком першого заїзду. Причиною став “шолом пам’яті”, у якому виступав на тренуваннях Гераскевич. На ньому були зображені спортсмени, які загинули внаслідок російської агресії.

Що відомо про цей випадок та якою стала реакція українців, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Владислав Гераскевич: що відомо

Владислав Гераскевич / фото Вікіпедія

Владислав Гераскевич — перший в історії український скелетоніст, який здобув олімпійську ліцензію і виступив на Олімпіаді (Пхьончан-2018). Майстер спорту України міжнародного класу (2019 рік). На зимових Олімпійських іграх 2026 року в Італії Гераскевич був лідером української збірної зі скелетону. На тренуваннях Владислав Гераскевич одянув “шолом пам’яті». На ньому зображені загиблі внаслідок російських атак українці.

Шолом створила Ірина Проць, художниця, яка живе у Києві з початку повномасштабного вторгнення, про що йдеться в коментарі Владислава Гераскевича для Суспільне. Спорт. Через цей шолом спортсмена дискваліфікували перед початком першого заїзду. Напередодні після першого тренування Гераскевич повідомив, що зіткнувся з зауваженнями через свій шолом.

“Сьогодні тренувався в цьому шоломі. На трек ніхто поки не реагував, але від оргкомітету були зауваження. Ми вже зв’язалися з НОК України – наразі це питання узгоджуємо та з’ясовуємо”, – розповів Гераскевич у коментарі Суспільне Спорт.

МОК визнав це порушенням правил самовираження і заборонив використовувати шолом. Гераскевич відмовився змінювати його — і був відсторонений від старту.

Рішення викликало хвилю дискусій у світових медіа. Особливо на тлі того, що раніше окремі спортсмени з інших країн виступали з елементами символіки, які не викликали аналогічної реакції з боку МОК.

Сам Владислав заявив, що не вважає свої дії порушенням правил:

“Я відстоював пам’ять про наших спортсменів. Вони заслуговують, щоб їх пам’ятали”.

Він пообіцяв оскаржити дискваліфікацію у Спортивному арбітражному суді.

Хто зображений на шоломі Гераскевича?

Шолом Гераскевича / фото Instagram

Як повідомив Владислав Гераскевич на шоломі зображено 22 портретів загиблих українців, а саме:

  • Євген Малишев, біатлоніст;
  • Дмитро Шарпар, фігурист;
  • Павло Іщенко, стронгмен;
  • Максим Галінічев, боксер;
  • Андрій Куценко, велогонщик;
  • Олексій Логінов, хокеїст;
  • Карина Бахур, кікбоксинг;
  • Микита Козубенко, стрибки у воду;
  • Роман Поліщук, легка атлетика;
  • Андрій Яременко, греко-римська боротьба;
  • Тарас Шпук, тренер команди Invictus Games;
  • Федір Єпіфанов, фехтування;
  • Катерина Троян, легка атлетика;
  • Володимир Андрощук, легка атлетика;
  • Олексій Хабаров, кульова стрільба;
  • Дар’я Курдель, танці;
  • Іван Кононенко, актор та спортсмен.
  • Аліна Перегудова (дитина), важка атлетика;
  • Катерина Дяченко (дитина), художня гімнастика;
  • Вікторія Івашко (дитина), дзюдо;
  • Марія Лебідь (дитина), спортивні танці;
  • Назар Зуй (дитина), бокс.

Дискваліфікація українського скелетоніста стала темою для обговорень. Водночас спортсмен не вперше стикається з наслідками через відкриту позицію.

Відкритий конфлікт з керівництвом

Після 24 лютого 2022 року Владислав став одним із найактивніших голосів України у світовому спорті. Разом із батьком він вимагав жорсткої позиції щодо росії та Білорусі, критикував бездіяльність українських спортивних функціонерів. Коли Сергій Бубка не робив публічних заяв щодо війни, Гераскевич публічно порушив питання його відсторонення на засіданні Комісії атлетів НОК.

З новим президентом НОК Вадимом Гутцайтом також виник конфлікт. Владислав критикував недостатню, на його думку, активність у відстороненні росіян від міжнародних змагань та непрозорість у розподілі коштів між видами спорту. У результаті Гутцайт заблокував спортсмена в соціальних мережах. Гераскевич залишався послідовним: спорт не може існувати поза реальністю війни.

Підтримка суспільства

Після дискваліфікації Владислава Гераскевича на Олімпіаді-2026 історія зі “шоломом пам’яті” викликала широкий резонанс не лише в спортивному середовищі, а й у суспільстві. Для багатьох українців його вчинок став символом гідності та послідовності.

Одним із перших на ситуацію відреагував співзасновник Monobank Олег Гороховський. Він оголосив, що банк надасть Владиславу грошову премію – у розмірі 1 мільйон гривень. Про це в своєму інстаграмі написав Олег Гороховський.

Пост співзасновника Monobank/ скриншот

Михайло Гераскевич, батько спортсмена повідомив про підготовку позову.

Михайло Гераскевич / фото Associated Press

“Ми налаштовані подавати позов до CAS (Court of Arbitration for Sport, це міжнародна судова організація, створена для вирішення шляхом арбітражу суперечок у галузі спорту). Бо була зачеплена честь Влада, зруйновано нашу багаторічну роботу. Йдеться не лише про кошти платників податків, які допомагали нам у цій діяльності. Ми підійшли до змагань у дуже хорошій формі — це видно з результатів останніх контрольних тренувань. Якщо подивитися на показники інших спортсменів, Влад перебував би у зоні подіуму. Це була б реальна боротьба за медаль”, — заявив батько спортсмена Михайло Гераскевич.

Реакція українців

У соціальних мережах українці масово висловлювали підтримку спортсмену. Дописи зі словами вдячності, хештеги на його захист, коментарі під його постами, всі висловлювали підтримку спортсмену, деякі користувачі прямо писали, що вважають його вчинок “важливішим за будь-яку медаль”.

Коментарі під дописом Гераскевича / скриншот

На прецедент відреагував й Володимир Зеленський, президент України. Він нагородив українського скелетоніста Владислава Гераскевича державною відзнакою. Відповідний указ №119/2026 опубліковано 12 лютого.

У документі зазначено, що спортсмен отримав нагороду “за самовіддане служіння українському народові, громадянську мужність та патріотизм у захисті ідеалів свободи та демократичних цінностей”.

Читати також

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як подати заявку на грошову допомогу від Норвезької ради у 2026 році

Семаковська Тетяна 16:30, 12 Лютого 2026
NRC
Реєстрація на грошову допомогу / фото NRC

Норвезька рада з питань біженців (NRC) у 2026 році надає фінансову підтримку найбільш вразливим категоріям населення. Подача заявки на грошову допомогу є безкоштовною, офіційною та вимагає правильного заповнення всіх даних. Дотримання рекомендацій NRC допомагає уникнути затримок або відхилення заявки. Подати заявку на грошову допомогу від NRC можна буде у понеділок, 16 лютого.

Як підготуватися та подати заявку на грошову допомогу від NRC — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як правильно подати заявку на грошову допомогу від NRC у 2026 році

Подача заявки на грошову допомогу від NRC не гарантує автоматичного схвалення. Організація ретельно перевіряє всі заявки, щоб підтримати найбільш вразливі домогосподарства. Найближча реєстрація на нрс відкривається 16 лютого.

Основні правила подачі заявки:

  • заявка є безкоштовною та подається тільки через офіційну платформу NRC;
  • всі питання у формі обов’язково мають бути заповнені;
  • перевірте правильність імені, прізвища, ІПН та контактного номера телефону — помилки можуть призвести до затримки або відхилення заявки.

Зверніть увагу, що подати заявку можуть лише ті, хто зараз перебуває на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Якщо ви вже отримували грошову допомогу від NRC раніше, ви все одно можете подати заявку знову. Однак домогосподарства, які отримали допомогу від NRC або інших гуманітарних організацій менш ніж пів року тому, можуть бути виключені з розгляду.

Необхідні документи:

  • паспорт або ID-картка;
  • довідка ВПО (для домогосподарств з ВПО);
  • свідоцтва про народження дітей (за наявності);
  • ідентифікаційні номери платників податків (ІПН) для всіх членів домогосподарства від 18 років;
  • номер банківського рахунку у форматі IBAN (UA + 27 символів);
  • документи, що підтверджують вразливість домогосподарства (інвалідність, багатодітність, тяжка хвороба, вагітність тощо).

Фотографії документів повинні бути чіткими, кольоровими та горизонтальними. Знімки екранів мають містити всю необхідну інформацію.

Процес подачі:

  • скопіюйте посилання на реєстраційну форму;
  • відкрийте його у надійному мобільному браузері (Google, Safari);
  • дайте дозвіл на використання вашої локації (GPS);
  • додайте e-mail для резервного каналу зв’язку.

    Максимальна кількість членів домогосподарства у заявці — 5 осіб. Для більших сімей необхідно подавати окремі форми. До розгляду приймається лише остання подана форма.

    NRC допомога, статус заявки

    NRC розглядає заявки протягом 5–6 тижнів. Якщо у формі є помилки, розгляд може затягнутися. Після обробки ви отримаєте повідомлення про статус заявки через платформу NeedAid, використовуючи ваш ідентифікаційний код і номер телефону.

    Гуманітарна допомога завжди безкоштовна. NRC не запитує банківські дані, PIN-коди або CVV. Всі персональні дані зберігаються на серверах NRC і використовуються виключно для перевірки заявки. Після схвалення ваші банківські дані будуть передані фінансовим установам (Raiffeisen Bank, RedRose або Moneygram) для переказу грошової допомоги.

    Кому надають допомогу у 2026 році?

    У 2026 році для надання грошової допомоги NRC розглядає домогосподарства, які:

    • проживають на території, де тривають бойові дії;
    • були змушені покинути свій дім через війну;
    • повернулися до звільнених територій.

    Серед вищезазначених категорій кожна заявка проходить перевірку, під час якої оцінюється рівень соціально-економічної вразливості.

    До теми:

    Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

    Владислав Гераскевич: що відомо про кейс українського спортсмена, якого дискваліфікували з Олімпійських ігор

    Український спортсмен 27-річний Владислав Гераскевич не вийшов на старт змагань зі скелетону на зимових Олімпійських іграх 2026 року. Його усунули від участі безпосередньо перед початком […]

    17:42, 12.02.2026 Дубенко Марія
    NRC

    Як подати заявку на грошову допомогу від Норвезької ради у 2026 році

    Норвезька рада з питань біженців (NRC) у 2026 році надає фінансову підтримку найбільш вразливим категоріям населення. Подача заявки на грошову допомогу є безкоштовною, офіційною та […]

    Важливо

    “Вже місяць ніхто не може заїхати”: як проходить евакуація з Костянтинівки та прифронтових населених пунктів

    Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільно напруженою. Волонтери продовжують вивозити людей з небезпечних зон, проте доступ до деяких населених пунктів, зокрема до […]

    Чому переселенцям відмовляють у бронюванні коштів за програмою “єВідновлення”

    Внутрішньо переміщені особи (ВПО) можуть стикатися з безпідставними відмовами у бронюванні коштів за житловими сертифікатами “єВідновлення”. Причиною стають застарілі дані в державних реєстрах, через які […]

    Подарунок, який стає мистецтвом: як український бренд Cartonic створює унікальні 3D-пазли з картону

    3D-пазли Cartonic — це стильний арт-об’єкт, який ви створюєте власноруч. Український бренд пропонує унікальні скульптурні 3D-пазли з картону, що поєднують медитативний процес складання, креатив та […]

    13:00, 12.02.2026 Скопіч Дмитро