Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Майже сотня атак за добу: росіяни посилили тиск на фронті Донеччини

Валентина Твердохліб 09:37, 22 Квітня 2026
донеччині

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. За останню добу рф збільшила кількість атак у регіоні. Загалом на Донеччині зафіксували 99 наступальних дій — це на 43 більше, ніж було зафіксовано вчора.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 21 квітня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 51 ворожий штурм. Окупанти атакували в бік Білицького, Никанорівки, Родинського, Шевченка, Покровська, Котлиного, Удачного, Новомиколаївки, Муравки, Молодецького, Новопідгороднього, Новопавлівки, Василівки та Гришиного.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку зберігається складна ситуація. Росіяни намагаються посилити наступ, наростивши кількість штурмової піхоти, далекобійної артилерії та дронових підрозділів.

У самому місті Покровськ північні околиці під контролем ЗСУ. Разом з цим загострюється ситуація в селі Гришине. Росіяни нарощують тиск і намагаються розвинути наступ. Українські підрозділи не дають противнику закріпитися в центральній частині села.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 29 атак. Окупанти атакували в районах Плещіївки, Яблунівки, Іванопілля, в бік Костянтинівки, Іллінівки, Софіївки, Новопавлівки, Кучерів Яру і Степанівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямку Ставків, Дробишевого, Лимана, Діброви, Новосергіївки та Зарічного. Загалом минулої доби тут відбулось 10 боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував два рази, намагаючись просунутись у бік Рай-Олександрівки та Різниківки.

На Краматорському напрямку противник провів сім наступальніх дій у районах Никифорівки, Голубівки, Бондарного, Майського, Васютинського, Удачного та Маркового.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Помер Віктор Ляшко, почесний громадянин Бахмута

Семаковська Тетяна 18:33, 21 Квітня 2026
Віктор Ляшко / фото Бахмутської міської ради

21 квітня 2026 року помер донеччанин Віктор Ляшко, мешканець Бахмута зі статусом Почесного громадянина. Йому було 90 років.

Про це повідомили в Бахмутській міській раді.

Біографія Віктора Ляшко

Віктор Ляшко народився 26 жовтня 1935 року в селі Щурове на Донеччині. Свою кар’єру він розпочав з робітничої справи, поступово піднявшись до керівних посад. Все життя Віктор Ляшко працював у житлово-комунальній сфері.

Робота Віктора Ляшко була пов’язана із Бахмутом. Протягом дев’яти років, з 1973 по 1982 рік, він очолював виконавчий комітет Артемівської міської ради (нині — Бахмутської). Саме в цей час, як пише міська рада, в місті відбувалася розбудова соціальної інфраструктури, зокрема, житловий фонд міста зріс на 33%. Також під його управлінням у місті збудували вісім дошкільних закладів та реалізували комплексну програму забезпечення дітей місцями у садках.

Крім того, у цей період були створені виробничі бази для місцевих підприємств торгівлі, побутового обслуговування та житлово-комунального господарства.

У 1986 році Віктора Ляшко призначили заступником міністра житлово-комунального господарства України. З 1990 по 1996 рік він обіймав відповідальну посаду першого заступника голови державного комітету у сфері житлово-комунального господарства. Також бахмутянин мав політичну кар’єру — у період з 1990 по 1994 рік він був обраний народним депутатом України.

18 грудня 1996 року йому офіційно надали звання “Почесний громадянин” Бахмута.

Примітка. У 2010 році Віктор Ляшко був запрошений як гість на святкування Дня міста. За даними Бахмутської міської ради, на цю ж подію були запрошені й інші політичні діячі, зокрема, Сергій Мальцев, помічник нардепа Сергія Клюєва. Сергій Клюєв — це народний депутат VII скликання від Партії регіонів. 16 січня 2014 року голосував за пакет законів, що суттєво обмежував права громадян та свободу слова (відомі як “диктаторські закони”).

21 квітня 2026 року Віктора Ляшко не стало.

Нагадаємо, що станом на червень 2023 року статус почесного громадянина міста Бахмута мали 54 людини. Зокрема, у списку були Йосип Кобзон та Андрій Клюєв, які є відвертими послідовниками ідей “русского міра”. Згодом кількість почесних громадян зменшилася. У червні того ж 2023 року Бахмутська міська рада відповіла на звернення редакції Бахмут.IN.UA про можливість позбавлення звання “Почесний громадянин міста Бахмут” трьох громадян: Сергєєва Артема Федоровича, Чапліна Івана Григоровича та Чубанова Василя Сергійовича. Всіх трьох осіб позбавили статусу “Почесного громадянина міста”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

донеччині

Майже сотня атак за добу: росіяни посилили тиск на фронті Донеччини

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. За останню добу рф збільшила кількість […]

Помер Віктор Ляшко, почесний громадянин Бахмута

21 квітня 2026 року помер донеччанин Віктор Ляшко, мешканець Бахмута зі статусом Почесного громадянина. Йому було 90 років. Про це повідомили в Бахмутській міській раді. Біографія Віктора […]

Росіяни обстріляли Слов’янськ: є поранені

Російські окупаційні війська завдали чергового удару по місту Слов’янськ. Для атаки на населений пункт ворог використав реактивні системи залпового вогню. Про наслідки атаки офіційно повідомив […]

Важливо

“Люди поступово покидають регіон”: волонтер про евакуацію з Донеччини

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільною, проте логістика та безпекові умови змушують волонтерів адаптуватися до нових викликів. Про те, як місцеві жителі […]

Довідки ОК-5 та ОК-7: у чому різниця та як отримати документи від Пенсійного фонду

Отримання довідок ОК-5 та ОК-7 залишається однією з найпопулярніших послуг серед застрахованих громадян, які звертаються до органів Пенсійного фонду України. Ці документи являють собою індивідуальні […]

14:00, 21.04.2026 Скопіч Дмитро