Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відпочинок, якого більше немає: як російська окупація знищила курорти Азовського моря

Семаковська Тетяна 18:20, 27 Серпня 2026

До повномасштабного вторгнення Бердянськ, Кирилівка та інші приморські міста асоціювалися з морем і літнім відпочинком. Сьогодні ці території перетворилися на прифронтову зону з порожніми пляжами, військовими блокпостами та розбитою інфраструктурою.

У новому відео ми поговорили Наталею Криворучко з СЕО медіа “Локатор” та Павлом Лакійчуком військовим експертом про те, що насправді відбувається на окупованих курортах. Вони розповідають, як окупанти фальсифікують статистику туристів, перетворюють заводи на ремонтні бази для танків і використовують дитячі табори для мілітаризації молоді.

Дивіться повний відеосюжет про реалії життя на окупованому узбережжі на каналі “Донеччина в евакуації” за посиланням: https://youtu.be/7TXdc1-SuI0.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

Валентина Твердохліб 17:20, 27 Серпня 2026
слов'янськ
Наслідки обстрілу у Слов’янську / фото Вадим Лях

21 серпня місто Слов’янськ оголосили зоною активних бойових дій. Попри це в місті продовжують залишатися близько 25 тисяч жителів. Росіяни регулярно обстрілюють Слов’янськ, через що в місті є перебої з електрикою та інтернетом. Зважаючи на наближення фронту, бізнеси вирішують виїжджати, тому більшість магазинів або зачинені, або працюють за зміненим графіком.

Як зараз живе Слов’янськ, редакції Бахмут IN.UA розповіли місцеві жителі.

Яка ситуація у Слов’янську, інформація від місцевих жителів

З 21 серпня місто Слов’янськ офіційно вважається зоною активних бойових дій. Місто потерпає від регулярних обстрілів, росіяни б’ють по місту КАБами та ствольною артилерією. За даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, на сьогодні у Слов’янську залишаються близько 25 тисяч мешканців, є серед них і родини з дітьми.

Один із місцевих жителів, який залишається у Слов’янську, але планує виїжджати найближчим часом, розповів Бахмут IN.UA, що ситуація в місті погіршується. У людей є перебої з електрикою та інтернетом, світла немає вже другу добу.

Магазини в місті поступово зачиняються, а ті, що працюють, скорочують графік роботи. Якщо раніше магазин однієї з великих продуктових мереж працював з 07:00 до 20:00, то відсьогодні — з 08:00 до 19:00. Ті магазини, які ще приймають клієнтів, працюють на генераторах.

Оголошення про скорочення графіку роботи / фото надане мешканцем Слов’янська

На сьогодні зачинилися більшість магазинів і закладів у районі вокзалу. Подекуди ще працюють локальні продуктові магазини та аптеки. Магазини відомих мереж або вже зачинені, або готуються до припинення роботи.

Оголошення про зачинення магазину / фото надане мешканцем Слов’янська

При цьому в місті продовжують працювати ринки, вони користуються попитом у місцевих жителів.

На вулицях стало значно менше людей і транспорту. Хоч у Слов’янську залишаються багато жителів, більшість часу вони проводять вдома, уникаючи місць скупчень.

Раніше ми писали про те, що російська армія готує підґрунтя для розвитку наступальних дій на Слов’янськ і Краматорськ. Головні цілі окупантів на Слов’янському напрямку — Райогородок, Миколаївка, Оріхуватка та Рай-Олександрівка.

Евакуація зі Слов’янська, контакти

Місцева влада закликає жителів евакуюватися. Людям пропонують безоплатну евакуацію, розміщення і всю необхідну підтримку.

Для звернень на евакуацію зі Слов’янська працюють контакти: 0800 500 121, +380 (73) 050 0121. Для евакуації тяжкохворих і людей з інвалідністю працює окрема лінія: 0800 332 614.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Відпочинок, якого більше немає: як російська окупація знищила курорти Азовського моря

До повномасштабного вторгнення Бердянськ, Кирилівка та інші приморські міста асоціювалися з морем і літнім відпочинком. Сьогодні ці території перетворилися на прифронтову зону з порожніми пляжами, […]

слов'янськ
Важливо

У Слов’янську зникає електрика, магазини зачиняються: що відомо про ситуацію в місті

21 серпня місто Слов’янськ оголосили зоною активних бойових дій. Попри це в місті продовжують залишатися близько 25 тисяч жителів. Росіяни регулярно обстрілюють Слов’янськ, через що […]

часів яр

Російські війська просунулися в Часів Ярі: що показує мапа бойових дій

Російська армія має нові просування в Бахмутському районі. Окупанти захопили нові території в місті Часів Яр. Про це повідомляють аналітики DeepState. Просування рф у Часів […]

В росії готується нова хвиля мобілізації на 600 тисяч людей — ГУР і СЗР

Генеральний штаб рф розробив план додаткової мобілізації 600 тисяч осіб. Призов планують розділити на два етапи — по 300 тисяч людей щорічно протягом 2026 та […]

донецька

Сили оборони вдарили по командних пунктах росіян у районі Донецька

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 26 серпня і в ніч на 27 серпня під ударом українських захисників були командні пункти окупантів у […]