Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові знищили місце дислокації росіян: відео

Семаковська Тетяна 18:00, 2 Червня 2026
Удар по позиціях росіян / скриншот

2 червня 2026 року Сили Безпілотних систем вдарили по місцю дислокації російських військових біля Маріуполя, у селищі Широкине. Внаслідок атаки вдалося ліквідувати близько 11 осіб.

Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді.

Атака українських безпілотників

За інформацією командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді, українські оператори завдали прицільного удару по позиціях російської армії. Попередньо відомо про ліквідацію 11 осіб, проте наразі триває дорозвідка для встановлення точних результатів атаки.

Окрім ураження живої сили, під час нічної операції українським дронам вдалося знищити військову техніку:

  • командно-штабні машини та вантажівки 5-го окремого батальйону управління 3-го армійського корпусу РФ;
  • берегові радіолокаційні станції “Нева-Б” та “Нева-Б2М”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Секретар молодіжної ради Бахмута закликав змінити порядок виборів: які зміни пропонує

Валентина Твердохліб 17:35, 2 Червня 2026
молодіжної ради
Кирило Пономаренко / фото надане героєм

У травні в Бахмуті затвердили новий склад молодіжної ради. Головою молодіжної ради обрали Анну Павленко — ученицю Бахмутської школи №10. Вибори керівництва ради відбулись під час установчих зборів, у них брали участь самі члени молодіжної ради. До редакції Бахмут IN.UA звернувся Кирило Пономаренко — студент з Бахмута, який також є членом молодіжної ради і обійняв посаду секретаря. Він зазначив, що хоч вибори проводились чесно, потрібно змінити їхній формат і долучати до них представників громадськості.

Своєю думкою Кирило Пономаренко поділився з редакцією Бахмут IN.UA.

Вибори керівництва молодіжної ради Бахмута

7 травня 2026 року Бахмутська МВА затвердила новий склад молодіжної ради на 2026-2028 роки. До нього увійшли 12 представників активної бахмутської молоді. 20 травня відбулось перше засідання новообраної ради, на якому обрали керівництво. Очолила молодіжну раду Анна Павленко — учениця 10 класу Бахмутської школи №10. Заступницею голови обрали Анастасію Акатову, яка є переселенкою з Бахмутської громади, а секретарем молодіжної ради — студента Кирила Пономаренка.

Днями Кирило Пономаренко звернувся до редакції з проханням висловити свою думку щодо виборів. За його словами, сам процес був прозорим і чесним. Однак до нього не залучали громадськість. Кирило Пономаренко вважає, що саме представники бахмутської молоді мають обирати керівництво молодіжної ради.

“Я поважаю вибір людей, які проголосували за Аню Павленко. Я за неї дуже радий, але, на мою думку, вибори так не проводять. Я вважаю, що вибори мають проходити із залученням якоїсь певної аудиторії, спостерігачів і так далі. Так склалося, що я в цій молодіжній раді взагалі нікого не знаю, а інших людей там дуже добре знають. І, на мою думку, це зіграло роль. Я не можу сказати, що Аня виграла не чесно. Ні, це все було прозоро. Але я вважаю, що треба якось змінювати цю систему і робити так, щоб вибори проводились зі спостерігачами, з якоюсь певною кількістю людей, щоб голосували не ті люди, які вже в складі молодіжної ради, а ті, хто вперше бачать цих людей і можуть дати незалежну оцінку”, — висловився Кирило Пономаренко.

За словами Кирила, вибори і презентації програм за участі громадськості матимуть значно кращий ефект саме для молоді. Оскільки саме на таких заходах люди можуть ознайомитися з програмами, які пропонують члени ради. Таким чином молодь може висловити свою думку і обрати саме ту програму, яка була б їм ближчою.

“Я не кажу, що, наприклад, потрібно доєднувати людей з області, ні. Якщо ми кажемо про Бахмут, то можна створити пост про проводення виборів і запросити молодь до голосування. Це було б стратегічно правильно. Під час виборів кандидати презентували свої плани, розповідали про себе: хто ми, чи займаємось, що плануємо робити. І про ці плани, програми знали лише ті, хто був доєднаний до зустрічі, обмежений склад людей. Я вважаю, що так не має бути. Треба залучати активну молодь Бахмута, щоб обирали вони, а не обмежене коло людей”, — зауважив Кирило Пономаренко.

Секретар молодіжної ради каже, що в його планах — розвиток партнерств з міжнародними організаціями. Він планує представити свій проєкт на розгляд молодіжної ради.

“Якщо говорити про мої особисті плани, що я би хотів зробити в цій молодіжній раді, по-перше, це співпраця з європейськими партнерами. Я хочу запропонувати власний проєкт на обговорення. Також це співпраця з різними регіонами України: підтримка зв’язку, обмін досвідом і так далі. Наприклад, у суботу я буду представляти нашу молодіжну раду у Вінниці. Тут буде проходити форум, який організовують для міжнародного обміну досвідом”, — зазначив Кирило Пономаренко.

Раніше редакція спілкувалася з головою молодіжної ради Анною Павленко. Вона розповіла про плани на роботу ради. Серед головних цілей — організація заходів для згуртованості молоді громади і розвиток зв’язків з молодіжними радами інших громад.

Також Анна Павленко давала коментар щодо перших установчих зборів молодіжної ради. За її словами, склад молодіжної ради висловив їй підтримку і серйозно налаштований на роботу.

“Попри те, що наше перше засідання проходило в онлайн-форматі, ми вже створили робочу групу в Telegram, де щодня оперативно розв’язуємо нагальні питання. Наша головна мета — об’єднати та залучити до активного громадського життя якомога більше молодих бахмутян у різних куточках України. Як голова, я не ухвалюю одноосібних рішень. Навпаки, наше завдання — діяти разом і стати потужним голосом молоді Бахмутської громади”, — зазначала Анна Павленко в коментарі Бахмут IN.UA.

Детальніше про плани молодіжної ради на 2026-2028 роки читайте в нашому матеріалі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові знищили місце дислокації росіян: відео

2 червня 2026 року Сили Безпілотних систем вдарили по місцю дислокації російських військових біля Маріуполя, у селищі Широкине. Внаслідок атаки вдалося ліквідувати близько 11 осіб. […]

молодіжної ради

Секретар молодіжної ради Бахмута закликав змінити порядок виборів: які зміни пропонує

У травні в Бахмуті затвердили новий склад молодіжної ради. Головою молодіжної ради обрали Анну Павленко — ученицю Бахмутської школи №10. Вибори керівництва ради відбулись під […]

Вступ до військових вишів у 2026 році: умови зарахування та забезпечення курсантів

Міністерство оборони оприлюднило правила вступу до вищих військових навчальних закладів у 2026 році. Абітурієнти можуть вступити на навчання за кошти державного замовлення двома шляхами, а […]

Компенсація за контрактне навчання: як студентам отримати кошти через “Дію”

Студенти пільгових категорій мають можливість отримати державне відшкодування вартості навчання на контракті. Відповідні сертифікати вже надходять користувачам у застосунку “Дія”. Для успішного зарахування коштів необхідно […]

Страхування автомобілів, сувеніри і обладнання для фронту: що купували для Часів Яру у травні

У травні 2026 року Часовоярська МВА, міськрада та її структурні підрозділи провели 22 державних закупівель. Загалом у травні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та […]