Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Оформлення пенсійного посвідчення у 2026 році: інструкція та перелік документів

Семаковська Тетяна 17:45, 4 Червня 2026
Пенсійне посвідчення / фото ПФУ

Пенсійне посвідчення — це головний документ, який офіційно підтверджує статус пенсіонера та дає право на отримання передбачених державою виплат і соціальних пільг.

Редакція Бахмут IN.UA підготувала інструкцію щодо замовлення пенсійного посвідчення

Як отримати пенсійне посвідчення

Документ виготовляється на основі запиту до Пенсійного фонду України (ПФУ) після того, як людині вже призначили пенсію. Якщо ж отримувач виплат є неповнолітнім або визнаний недієздатним, усіма формальностями займаються його батьки чи законні опікуни.

Сьогодні держава пропонує два зручні способи оформлення посвідчення: класичний візит до установи або ж дистанційна подача заявки через інтернет.

Оформлення під час особистого візиту до ПФУ

Для того, щоб отримати посвідчення офлайн, необхідно завітати до будь-якого зручного сервісного центру Пенсійного фонду та написати відповідну заяву. З собою потрібно мати такий пакет документів:

  • паспорт громадянина України або документ, що підтверджує повноваження законного представника;
  • ідентифікаційний код або паспорт із відміткою про відмову від коду через релігійні переконання;
  • кольорове фото розміром 3х2,5 сантиметра, зроблене не пізніше ніж за останні шість місяців, на якому обличчя займає 70-80 відсотків площі;
  • зразок підпису для замовлення електронного варіанту посвідчення.

Виготовлення документа триває до 30 календарних днів.

Як замовити документ онлайн

Замовити посвідчення можна через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Для цього необхідно виконати наступні дії:

  • авторизуватися на порталі за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
  • знайти розділ “Щодо пенсійного забезпечення” та обрати пункт “Заява на виготовлення пенсійного посвідчення”;
  • обрати формат документа;
  • заповнити онлайн-форму та завантажити підготовлені скан-копії документів;
  • натиснути “Сформувати заяву”, перевірити введені дані, підписати анкету електронним підписом та надіслати заявку.

Контролювати етапи виготовлення посвідчення можна на сайті через розділ “Мої звернення”, де відображається статус обробки запиту.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працевлаштування переселенців віком 50+: результати програми “Досвід має значення”

Семаковська Тетяна 16:45, 4 Червня 2026
Виступ спікерів / фото Бахмут IN.UA

За перший місяць роботи програми “Досвід має значення” нову роботу знайшли понад 300 внутрішньо переміщених осіб віком від 50 років. Проєкт спрямований на повернення людей старшого віку на ринок праці та забезпечення їм гідних умов.

Про це повідомляє кореспондентка Бахмут IN.UA з посиланням на слова Богдан Матвійчу, директор департаменту зайнятості Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Працевлаштування переселенців віком 50+

Проєкт “Досвід має значення” стартував у травні 2026 року. На порталі Державного центру зайнятості створено платформу для швидкого зв’язку між кандидатами та компаніями. Алгоритм взаємодії побудований на таких кроках:

  • роботодавці розміщують вакансії та зазначають, які навички хочуть посилити у працівнику;
  • люди з досвідом вказують бажане місце роботи, очікувану заробітну плату та готовність до швидкого перенавчання.

В Європі середнім віком вважається 60-65 років, проте через умови війни в Україні фокус змістився. Програма орієнтована саме на людей віком 50+, пропонуючи швидкі інструменти для їхнього повернення на ринок праці.

Результати першого місяця

Швидкий механізм зв’язку продемонстрував результативність одразу після запуску. З травня до проєкту долучилися 1700 осіб. З них 340 кандидатів вже працевлаштовані.

Загальна статистика працевлаштування та підтримки внутрішньо переміщених осіб має такі показники:

  • 290 тисяч переселенців працевлаштовані;
  • 19 тисяч осіб пройшли професійне навчання;
  • 3,3 тисячі переселенців отримали гранти на власну справу.

Ці цифри розглядаються на тлі загальної кількості переміщених осіб, яка становить 4,6 мільйона. Для пошуку роботи переселенцям також допомагають платформи Work.ua та Robota.ua.

Адаптація та супровід

Проактивна політика зайнятості потребує розбудови системи супроводу людини на кожному етапі інтеграції. Працевлаштування стає ефективним після того, як людина отримує базові умови, зокрема хоча б тимчасове житло.

Зміни до постанови №3032 раніше визначали період першої адаптації тривалістю у три місяці. Наразі обговорюється необхідність збільшення цього терміну для успішного працевлаштування. Процес інтеграції включає кілька напрямків:

  • соціальна адаптація;
  • психологічна адаптація;
  • професійне перенавчання.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Оформлення пенсійного посвідчення у 2026 році: інструкція та перелік документів

Пенсійне посвідчення — це головний документ, який офіційно підтверджує статус пенсіонера та дає право на отримання передбачених державою виплат і соціальних пільг. Редакція Бахмут IN.UA […]

Працевлаштування переселенців віком 50+: результати програми “Досвід має значення”

За перший місяць роботи програми “Досвід має значення” нову роботу знайшли понад 300 внутрішньо переміщених осіб віком від 50 років. Проєкт спрямований на повернення людей […]

Безкоштовний літній табір у Карпатах: оголошено набір дітей військових та ветеранів

Дитячий простір “Caritas-Spes” відкрив набір до безкоштовного літнього табору в Івано-Франківській області. Відпочинок організовують для дітей із родин військовослужбовців, ветеранів та інших категорій, які постраждали […]

15:45, 04.06.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Соціальні квартири та нові підходи до оренди: як Мінрозвитку планує вирішувати житлові проблеми ВПО

В Україні планують змінити підходи до забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, зокрема переглянути механізми державної допомоги при оренді та запустити масштабну програму будівництва фонду соціального […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

10 червня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]