Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сім українських бізнесменів потрапили до рейтингу світових мільярдерів Forbes 2026 року

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 14 Березня 2026
Рінат Ахметов / фото з відкритих джерел

Журнал Forbes оприлюднив оновлений список найбагатших людей планети на 2026 рік. У цьогорічному рейтингу, який побив рекорд за загальною кількістю мільярдерів (3428 осіб), опинилися семеро українців.

Детальніше про це в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто з українців у списку Forbes

Першість серед українських багатіїв продовжує утримувати власник компаній ДТЕК та “Метінвест” Рінат Ахметов. Утім, його капітал дещо скоротився порівняно з минулим роком — з 7,9 млрд до 7,8 млрд доларів. У глобальному переліку він перемістився з 390-ї на 472-гу сходинку.

Фінансових втрат зазнав і Віктор Пінчук: його статки зменшилися на 400 мільйонів доларів і нині становлять 2,8 млрд доларів (падіння з 1141-го на 1504-те місце).

Єдиним українцем, який продемонстрував стрімке зростання, став співзасновник фінтех-стартапу Revolut Влад Яценко. Його капітал збільшився майже вдвічі — з 1,2 млрд до 2,2 млрд доларів, що дозволило йому піднятися з 2623-ї на 1913-ту позицію.

Інші українські учасники рейтингу:

  • Петро Порошенко: 1,5 млрд доларів (капітал зменшився з 1,8 млрд), 2600-те місце;
  • Андрій Веревський (Kernel): 1,2 млрд доларів (було 1,4 млрд), 3017-те місце;
  • Вадим Новинський та Костянтин Жеваго: їхні статки оцінюють орієнтовно у 1,2 млрд доларів для кожного, вони ділять 3017-те місце.

Світові лідери та зіркові новачки

Абсолютним лідером рейтингу є Ілон Маск, чиї статки досягли приголомшливих 839 мільярдів доларів. Наступні позиції посідають співзасновники Google Ларрі Пейдж (257 млрд доларів) та Сергій Брін (237 млрд доларів).

Президент США Дональд Трамп також наростив капітал до 6,5 мільярда доларів, опинившись на 645-му місці глобального списку. До переліку найбагатших традиційно увійшли засновник Amazon Джефф Безос (224 млрд доларів), очільник Meta Марк Цукерберг (222 млрд доларів) та співзасновник Oracle Ларрі Еллісон (190 млрд доларів).

Рейтинг 2026 року також поповнився новими іменами зі світу шоу-бізнесу та спорту. Статус мільярдерів офіційно здобули репер Dr. Dre (1 млрд доларів), співачка Бейонсе (1 млрд доларів) та видатний тенісист Роджер Федерер (1,1 млрд доларів).

Водночас звання найбагатшої артистки світу виборола Тейлор Свіфт — її капітал сягнув 2 мільярдів доларів. Для порівняння, ще у 2025 році статки співачки оцінювалися у 202 мільйони доларів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ворог посилює тиск на Костянтинівському та Покровському напрямках: зведення з фронту Донеччини

Семаковська Тетяна 11:00, 14 Березня 2026
Військові ЗСУ / фото Генштаб ЗСУ

Ситуація на фронті у Донецькій області залишається стабільно напруженою. Російські окупаційні війська не припиняють спроб прорвати українську оборону, зосереджуючи найбільші зусилля одразу на кількох ключових відтинках.

Про це йдеться в публікації Генштабу ЗСУ.

Ситуація на фронті

На Лиманському напрямку інтенсивність бойових дій зберігається на стабільному рівні. Протягом минулої доби тут було зафіксовано п’ять ворожих атак. Російські підрозділи здійснювали цілеспрямовані спроби вклинитися в оборонні рубежі Збройних сил України. Основні штурмові дії агресора були зосереджені в районах населених пунктів Дробишеве, Ставки та безпосередньо поблизу міста Лиман.

Активні боєзіткнення тривають на Слов’янському відтинку фронту. Протягом вчорашньої доби українські військові успішно зупинили 12 спроб окупантів просунутися вперед. Ворог намагався штурмувати позиції Сил оборони поблизу населених пунктів Закітне, Платонівка, Різниківка та Ямпіль. Усі намагання противника змінити лінію фронту на свою користь зазнали невдачі.

На Краматорському напрямку поточна ситуація є відносно спокійною порівняно з сусідніми ділянками. За офіційними даними командування, протягом минулої доби штурмових дій з боку противника на цьому рубежі не зафіксовано. Проте українські захисники продовжують пильно контролювати лінію зіткнення.

Костянтинівський напрямок: епіцентр ворожих штурмів

Найбільшу наступальну активність російські війська продемонстрували на Костянтинівському напрямку. Ця ділянка стала однією з найгарячіших точок фронту — тут ворог здійснив 29 атак. Окупанти масовано тиснуть поблизу самої Костянтинівки, а також спрямовують удари в районах населених пунктів Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Миколайпілля, Софіївка, Новопавлівка та Русиний Яр. Українські оборонці мужньо тримають позиції та стримують цей потужний натиск.

Покровський напрямок: 25 зупинених спроб прориву

Не менш складною та динамічною залишається ситуація на Покровському напрямку. Українські захисники продовжують відбивати інтенсивні хвилі наступів, зупинивши 25 штурмових дій агресора. Географія ворожих атак на цій ділянці є надзвичайно широкою: боєзіткнення відбувалися в районах населених пунктів Торецьке, Затишок, Нове Шахове, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новопідгородне, Муравка та Гришине.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сім українських бізнесменів потрапили до рейтингу світових мільярдерів Forbes 2026 року

Журнал Forbes оприлюднив оновлений список найбагатших людей планети на 2026 рік. У цьогорічному рейтингу, який побив рекорд за загальною кількістю мільярдерів (3428 осіб), опинилися семеро […]

12:00, 14.03.2026 Скопіч Дмитро

Ворог посилює тиск на Костянтинівському та Покровському напрямках: зведення з фронту Донеччини

Ситуація на фронті у Донецькій області залишається стабільно напруженою. Російські окупаційні війська не припиняють спроб прорвати українську оборону, зосереджуючи найбільші зусилля одразу на кількох ключових […]

Видатні бахмутяни: історія життя бібліографині Есфір Беркович

Бахмутська земля подарувала Україні плеяду талановитих науковців, митців та діячів культури. Однією з таких постатей, чий внесок у розвиток вітчизняної науки залишається вагомим, є Есфір […]

“Пошкоджених не залишаємо”: як бійці 25-ї бригади евакуюють підбиті наземні дрони з-під Покровська

На Покровському напрямку тривають бої, в яких часто задіюють наземні роботизовані комплекси (НРК). Вони виконують логістичну роботу там, де не можуть працювати люди. Проте під […]

Важливо

З колонії до війська: як працює умовно-дострокове звільнення засуджених і в чому є ризик

В Україні з 2024 року діє механізм умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби. Він передбачений статтею 81¹ Кримінального кодексу України і дозволяє людям, які […]