Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО з прифронтових територій можуть отримати продуктові набори від World Central Kitchen: умови

Семаковська Тетяна 16:00, 28 Серпня 2026
Гуманітарна допомога / фото ілюстративне

Міжнародна благодійна організація World Central Kitchen збирає заявки на видачу продуктових наборів. Отримати підтримку можуть родини внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з небезпечних регіонів.

Про це повідомила Краматорська міська рада.

Гуманітарна допомога для ВПО з прифронтових територій

Гуманітарна програма розрахована на людей, які вимушено покинули прифронтові території України. Допомогу надають родинам, які евакуювалися після 1 січня 2026 року.

Щоб отримати продуктові набори, переселенцям треба заповнити електронну форму. Під час внесення даних необхідно уважно та коректно вказувати всю інформацію про себе. Збір цих анкет потрібен благодійникам для визначення загальної потреби у харчах та планування логістики.

Після завершення реєстрації та опрацювання анкет учасники отримають додаткове сповіщення. У ньому вкажуть точну адресу пункту видачі та детальний порядок отримання продуктових наборів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську розширять обов’язкову евакуацію родин з дітьми через посилення російських атак

Семаковська Тетяна 15:15, 28 Серпня 2026
Евакуація з Донеччини / фото гуманітарної місії “Проліска”

Найближчим часом обов’язкову евакуацію родин з дітьми оголосять ще для кількох районів Слов’янська. Із 21 серпня місто офіційно віднесене до територій активних бойових дій.

Про це повідомив Вадим Лях, голова Слов’янської МВА.

Розширення зони евакуації із Слов’янська

Рішення про обов’язкове вивезення дітей ухвалюється через погіршення безпекової та інфраструктурної ситуації.

Це стосується, перш за все, околиць міста. Там, де вже більша проблематика з електрикою та водопостачанням. Там більше обстрілів, більше працюють FPV“, – сказав Лях.

У цих районах виникають ускладнення безпосередньо з процесом вивезенням людей. Мешканців закликають не чекати офіційного оголошення, оскільки логістика стає небезпечною. Російська армія завдає ударів керованими авіабомбами по логістичних шляхах. Зокрема, зафіксовано удар по мосту, який минувся без жертв.

До початку бойових дій у Слов’янську проживало 100 тисяч осіб. Станом на 19 серпня в громаді залишалося майже 36 тисяч мешканців, серед яких 2200 дітей. Наразі кількість населення зменшилася до 30 тисяч у громаді та 25 тисяч безпосередньо у місті, що становить чверть від довоєнного показника. Темпи виїзду постійно зростають, жителі пакують речі та вивозять дітей. Водночас у місті залишається близько двох тисяч комунальників, медичних працівників та їхніх родин. Вони підтримують життєдіяльність Слов’янська, наявність електрики та водопостачання.

Вадим Лях додав, що раніше обговорювалася потреба накрити антидроновими сітками майже 60 кілометрів внутрішніх доріг. Наразі значна частина вже захищена, процес встановлення фортифікаційних споруд триває. Детальна інформація про захист доріг не розголошується з міркувань безпеки оборони.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО з прифронтових територій можуть отримати продуктові набори від World Central Kitchen: умови

Міжнародна благодійна організація World Central Kitchen збирає заявки на видачу продуктових наборів. Отримати підтримку можуть родини внутрішньо переміщених осіб, які виїхали з небезпечних регіонів. Про […]

Евакуація

У Слов’янську розширять обов’язкову евакуацію родин з дітьми через посилення російських атак

Найближчим часом обов’язкову евакуацію родин з дітьми оголосять ще для кількох районів Слов’янська. Із 21 серпня місто офіційно віднесене до територій активних бойових дій. Про […]

бахмутському

ЗСУ вдарили по місцях розміщення військової техніки росіян у селищі Бахмутської громади

Бійці Сил оборони атакували російських окупантів на Донеччині. 27 серпня і в ніч на 28 серпня під ударом українських захисників були пункти управління БПЛА і […]

Евакуація

“Люди виїжджають цілими районами”: як відбувається евакуація на Донеччині

На території Донецької області значно посилився процес евакуації цивільного населення. Через збільшення кількості обстрілів з боку російської армії жителі вимушені масово залишати свої домівки, евакуюючись […]

карітас-спес запоріжжя

ВПО і мешканцям Запоріжжя доступна допомога у 12 300 гривень: хто має право на виплату

Мешканці Запоріжжя можуть отримати грошову допомогу від “Карітас-Спес”. Її розмір складає 12 300 гривень. На допомогу можуть розраховувати ВПО та люди, які отримати поранення або […]