Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як виглядала набережна Бахмута у квітні 2022 року: добірка фото

Семаковська Тетяна 13:00, 28 Березня 2026
Набережна / фото Ганни Стрельникової

Квітень 2022 року. Йшов лише другий місяць повномасштабного вторгнення. Бахмут ще залишався цілим та неушкодженим, хоча повітря вже було наповнене тривогою та очікуванням невідомого. Місто продовжувало жити, зустрічаючи нову весну. Однією з головних локацій для відпочинку та прогулянок містян тоді залишалася набережна річки Бахмутка.

Редакція Бахмут IN.UA публікує архівні кадри міста, зроблені фотографинею Ганною Стрельниковою.

Як виглядала бахмутська набережна у квітні 2022 року

Набережна річки Бахмутка завжди була візитівкою міста. У квітні 2022 року, попри наближення фронту, тут панувала оманлива тиша. Комунальні служби продовжували дбати про благоустрій: алеї були прибрані, а зелені насадження доглянуті.

На фотографіях, зроблених Ганною Стрельниковою, зафіксовано момент, коли природа прокидалася від зими. Дерева вздовж річки вже вкривалися першою зеленню, а вода у Бахмутці спокійно текла своїм руслом, ще не понівеченим вирвами від снарядів.

Паркова зона / фото Ганни Стрельникової
Рослинні арки / фото Ганни Стрельникової
Бахмутка / фото Ганни Стрельникової
Церква на березі річки / фото Ганни Стрельникової
Набережна Бахмута / фото Ганни Стрельникової
Бахмутська набережна у 2022 році / фото Ганни Стрельникової

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Мікрогранти до 3000 євро: як ВПО отримати фінансову допомогу від Help Hilfe zur Selbsthilfe

Семаковська Тетяна 12:00, 28 Березня 2026
Реєстрація на отримання допомоги / фото Help-Hilfe

Організація “Help Hilfe zur Selbsthilfe” відкриває прийом заявок на нову програму фінансової підтримки українських підприємців. Власники мікробізнесу у сфері виробництва або сервісних послуг, чия справа постраждала внаслідок бойових дій, мають шанс отримати грант у розмірі до 3 000 євро або 150 000 гривень.

Про це повідомили представники Help-Hilfe zur Selbsthilfe.

Грантова допомога ВПО на відновлення бізнесу

Програма спрямована на швидке відновлення та створення бізнесу в умовах війни. Організатори чітко регламентують цільове призначення фінансової допомоги. Отримані кошти підприємці зможуть використати на такі потреби:

  • закупівля нового або вживаного обладнання;
  • придбання професійних інструментів;
  • закупівля витратних матеріалів, необхідних для безперебійної роботи підприємства.

Хто має право подати заявку на участь

Конкурсна програма орієнтована на підтримку найбільш вразливих категорій населення, які намагаються зберегти або відновити свою економічну активність. Подати заявку на отримання гранту можуть:

  • внутрішньо переміщені особи (ВПО);
  • місцеві мешканці громад, які безпосередньо постраждали від війни;
  • ветерани.

Головні умови отримання фінансування

Для успішної участі у грантовому конкурсі заявники повинні відповідати низці обов’язкових критеріїв, які висуває організація:

  • ФОП, зареєстрований до 01.01.2026 (виключення для ветеранів)
  • бізнес постраждав через війну
  • у отримувача гранту допомоги працюють до 10 працівників.

Як зареєструватися та які дедлайни

Реєстрація на конкурсну програму здійснюється виключно в електронному форматі через спеціальну онлайн-форму за посиланням.

Кінцевий термін подачі заявок на участь у грантовій програмі встановлено на 14 квітня 2026 року до 17:00. Однак організатори зазначають: якщо до цієї дати буде зібрано недостатньо заявок, термін прийому можуть подовжити.

Більш детальну інформацію про умови конкурсу можна знайти на офіційній сторінці ініціативи за адресою.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як виглядала набережна Бахмута у квітні 2022 року: добірка фото

Квітень 2022 року. Йшов лише другий місяць повномасштабного вторгнення. Бахмут ще залишався цілим та неушкодженим, хоча повітря вже було наповнене тривогою та очікуванням невідомого. Місто […]

Мікрогранти до 3000 євро: як ВПО отримати фінансову допомогу від Help Hilfe zur Selbsthilfe

Організація “Help Hilfe zur Selbsthilfe” відкриває прийом заявок на нову програму фінансової підтримки українських підприємців. Власники мікробізнесу у сфері виробництва або сервісних послуг, чия справа […]

До 14 400 гривень на дитину: як отримати нову грошову допомогу від “СОС Дитячі Містечка”

Благодійна організація “СОС Дитячі Містечка” продовжує реалізацію програми цільової фінансової підтримки. Грошова допомога спрямована на родини, які нещодавно прийняли до себе дітей та потребують додаткових […]

Рф просунулася біля Васюківки: карта боїв

Російські окупаційні війська продовжують активні наступальні дії на Донеччині, намагаючись прорвати оборону українських військових одразу на кількох ділянках. Найбільший тиск ворог чинить на Покровському та […]

Грошова допомога від Естонської ради у справах біженців: як мешканцям Донеччини отримати 10 800 гривень

Естонська рада у справах біженців (ERC) анонсувала відкриття короткострокової онлайн-реєстрації на отримання багатоцільової грошової підтримки. Програма спеціально створена для допомоги мешканцям пріоритетних важкодоступних територій, які […]

17:05, 27.03.2026 Скопіч Дмитро