У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Карітас-Житомир” оголосив реєстрацію на отримання допомоги з покращення житлових умов для внутрішньо переміщених осіб у Житомирській області.

Про це повідомили представники благодійного фонду.

Хто може отримати підтримку та як звернутися

Благодійний фонд “Карітас-Житомир” продовжує реалізацію проєкту “Житло для вразливих домогосподарств”. Допомога спрямована на підтримку вразливих родин ВПО, які вимушено шукали нове житло через війну та постійно проживають на території Житомирської області.

У межах проєкту фонд проводить ремонт житла, щоб створити безпечні та комфортні умови для проживання родин.

Скористатися допомогою можуть ВПО, які переїхали після 24 лютого 2022 року з районів активних бойових дій або прифронтових територій, постійно проживають у Житомирській області та орендують житло понад два роки або мають власне житло.

Під час відбору надаватиметься пріоритет наступним категоріям громадян, а саме:

• особи з важкими захворюваннями;
• особи з інвалідністю;
• самотні особи віком від 60 років;
• одинокі батько чи мати або опікун неповнолітніх дітей;
• багатодітні родини з трьома або більше неповнолітніми дітьми;
• родини з усиновленою дитиною;
• родини, які виховують дітей під опікою;
• вагітні жінки або мати з дітьми до 3 років;
• домогосподарства, які втратили джерела доходу або мають середньомісячний дохід на одну особу менше ніж 6 318 гривень.

Куди звертатися

Для того, щоб отримати додаткові деталі та подати запит на ремонт, потрібно зателефонувати з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00 за одним із номерів телефонів:

• +380 (67) 200 1055;
• +380 (96) 191 0338.

Читайте також:

У Києві діє місце тимчасової підтримки для людей у кризових життєвих обставинах

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсійний фонд України, окрім призначення та виплати пенсій, забезпечує українців і соціальною допомогою на поховання. Отримати її можуть особи, які взяли на себе організацію похорону, залежно від статусу померлого.

Детальніше про те, як отримати допомогу у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Які документи потрібні для отримання допомоги

Для звернення за допомогою на поховання зазвичай необхідно підготувати:

• заяву про виплату допомоги;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу заявника;
• довідку про смерть або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану;
• свідоцтво про смерть чи інший документ, якщо смерть настала за кордоном;
• довідку ВПО — для осіб, зареєстрованих на тимчасово окупованих територіях;
• реквізити банківського рахунку у форматі IBAN.

Перелік документів та орган, до якого потрібно звертатися, залежать від того, ким був померлий — пенсіонером, застрахованою особою, безробітним або особою без статусу.

Куди звертатися за виплатою у 2026 році

Для оформлення допомоги необхідно подати документи до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України. Під час воєнного стану немає прив’язки до місця реєстрації — звернутися можна до зручного відділення ПФУ.

Виплата зараховується на банківський рахунок особи, яка здійснювала поховання, або може бути отримана у відділенні Ощадбанку за паспортом та ІПН.

Якщо померла застрахована особа, допомогу на поховання виплачує роботодавець коштом соціального страхування. Для цього подають заяву та свідоцтво про смерть.

У разі смерті пенсіонера звернення подається до Пенсійного фонду. ВПО та мешканці тимчасово окупованих територій також мають право звертатися до будь-якого ПФУ.

Розмір допомоги на поховання

У разі смерті пенсіонера допомога становить двомісячну пенсію, яку він отримував.

Якщо помер пенсіонер з-поміж військовослужбовців — виплата дорівнює тримісячній пенсії, але не менше п’ятикратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році це не менше 16 640 гривень.

Для застрахованої особи або члена її сім’ї, який перебував на утриманні, розмір допомоги становить 4 100 гривень.

У разі смерті безробітного допомога виплачується в розмірі прожиткового мінімуму.

Якщо померла особа не працювала, не була пенсіонером і не перебувала на обліку в центрі зайнятості, за допомогою слід звертатися до органів місцевого самоврядування — розмір виплати визначається на місцевому рівні.

Допомога не надається, якщо поховання пенсіонера було здійснене за рахунок держави.

Допомога під час воєнного стану

Якщо смерть настала на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, факт смерті необхідно встановити через суд. Для цього подається заява про встановлення факту смерті із зазначенням мети та причин неможливості отримати офіційні документи.

До заяви додають наявні докази — свідчення очевидців, фото, документи або довідки про неможливість відновлення актів цивільного стану. Судовий збір у таких справах не сплачується.

Допомога на поховання також надається у разі смерті членів сім’ї, які перебували на утриманні застрахованої особи, відповідно до законодавства України.

Читайте також:

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!