У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні запустили нову житлову програму для внутрішньо переміщених осіб із Луганської області. Вона передбачає компенсацію значної частини іпотечного кредиту в межах діючої програми “Житло для ВПО”. Перші 176 родин уже отримали власні квартири.

Що відомо про цю програму, та чи можливо її масштабувати для переселенців не з Луганщини, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Житло для ВПО з ТОТ

Нова житлова програма для ВПО з тимчасово окупованих територій вже діє для мешканців Луганщини. Участь у програмі можуть взяти внутрішньо переміщені особи, які були зареєстровані в Луганському, Алчевському, Довжанському та Ровеньківському районах Луганської області. Також право на участь мають ВПО, звільнені з полону російської федерації.

Програма спрямована на підтримку людей, які втратили житло внаслідок збройної агресії рф і потребують довгострокового житлового рішення.

Які умови компенсації іпотеки

Новий інструмент підтримки передбачає компенсацію основної суми іпотечного кредиту залежно від категорії учасників:

• 99,5% — для звільнених з полону рф, без необхідності першого внеску;
• 75% — для ветеранів з інвалідністю та багатодітних родин;
• 50% — для інших категорій внутрішньо переміщених осіб.

Максимальна вартість житла, яке можна придбати в межах програми, становить до 3 мільйонів гривень.

В межах програми перші 176 родин ВПО вже змогли придбати власні квартири. У 2025–2026 роках з бюджету Луганської обласної військової адміністрації на реалізацію програми планують спрямувати 850 мільйонів гривень. Ці гроші використовуються для погашення тіла кредиту, зокрема основної суми та першого внеску. Розмір компенсації визначається залежно від категорії отримувачів за рішенням Луганської ОВА.

Що відомо про програму “Житло для ВПО з ТОТ”

Державна програма “Житло для ВПО”, розроблена Міністерством розвитку громад та територій України. Луганська обласна військова адміністрація долучилася до реалізації цієї програми на регіональному рівні, адаптувавши її до потреб мешканців Луганщини.

Найбільшу підтримку — компенсацію у розмірі 99,5% та звільнення від сплати першого внеску — передбачено для осіб, які перебували в полоні російської федерації. Для ветеранів війни з інвалідністю внаслідок війни та багатодітних родин держава компенсує 75% основної суми кредиту. Для внутрішньо переміщених осіб із громад Луганського, Алчевського, Довжанського та Ровеньківського районів розмір компенсації становить 50%.

Відбір учасників програми відбувався прозоро. Особи, звільнені з полону, включалися до програми відповідно до черги реєстру. Для інших категорій застосовувався відкритий випадковий відбір.

Кошти, які надходитимуть від погашення пільгових кредитів, надалі спрямовують на фінансування нових позик для інших жителів Луганської області. Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій України повідомив, що досвід Луганської області планують підтримувати й поширювати на інші регіони України.

До теми:

Досвід інших. Як Сіверськодонецька громада намагалася забезпечити житлом ВПО і з чим зіткнулася

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вразливі категорії населення, зокрема, внутрішньо переміщені особи, можуть отримати нову гуманітарну допомогу від Українського Червоного Хреста у Сумській громаді. Йдеться про видачу комплектів постільної білизни та гігієнічних наборів — для цього необхідно попередньо подати онлайн-заявку.

Як отримати допомогу, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Хто може отримати допомогу від Червоного Хреста

Український Червоний Хрест надає допомогу людям, які постраждали внаслідок війни. Наразі у Сумській громаді можна отримати постіль та гігієнічні набори. Допомогу можуть отримати:

• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• родини загиблих;
• сім’ї, які втратили житло або мають пошкоджене майно через бойові дії.

Для отримання допомоги необхідно заповнити онлайн-заявку. Допомогу надають найвразливішим категоріям. Після перевірки даних волонтери зв’яжуться з заявниками телефоном і погодять дату та час отримання гуманітарної допомоги.

До теми:

Гуманітарна допомога онкопацієнтам: як отримати нову підтримку від ГО “Афіна. Жінки проти раку”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!