Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Світлодарська громада у жовтні 2026 зробила лише одну закупівлю: на що витратили бюджетні кошти

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 18:30, 5 Листопада 2026
Один з житлових будинків у місті / фото Олександр Сотников

У жовтні 2026 року Світлодарська громада провела лише одну закупівлю. Це найменша кількість від початку року.

Що придбали для громади — у матеріалі Бахмут IN.UA.

Управління ЖКГ Світлодарської МВА: закупівлі у жовтні 2026 року

Протягом жовтня 2026 року Управління житлово-комунального господарства Світлодарської міської військової адміністрації провело одну успішну закупівлю на загальну суму 3 760 гривень.

  • 3 760 гривень витратили на послуги з адміністрування (обслуговування) програмного забезпечення. У цю вартість увійшли послуги з реєстрації замовника як користувача в системі програмного продукту «АІС «Місцеві бюджети рівня розпорядника бюджетних коштів», а також подальша технічна підтримка цього продукту.

Загалом витрати Світлодарської громади через систему публічних закупівель за жовтень 2026 року склали 3 760 гривень, обмежившись виключно оплатою доступу та підтримки фінансового програмного забезпечення.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Компенсаційне житло так і не з’явилося: що будують росіяни замість знесених будинків у Маріуполі

Валентина Твердохліб 17:40, 5 Листопада 2026
Росіяни розгорнули будівництво на місці знесених будинків у Маріуполі / фото росджерела

Окупаційна влада Маріуполя знесла сім багатоповерхівок на проспекті Металургів. Ці будинки мали значні пошкодження, тому окупанти вирішили побудувати на їх місці нові. Людям, які мали квартири у зруйнованих будинках, обіцяли дати компенсаційне житло у новозведених багатоповерхівках. Але обіцянки не мають нічого спільного з реальністю. На місці знесених будинків будують житловий комплекс з квартирами на продаж, а людям, які втратили житло, нічого не пропонують.

Хто стоїть за будівництвом і що обіцяють маріупольцям, розповідає Бахмут IN.UA.

Росіяни знесли будинки на проспекті Металургів у Маріуполі

У 2023 році в окупованому Маріуполі росіяни знесли щонайменше сім багатоповерхівок на проспекті Металургів. Людям, які мали житло у знесених будинках, обіцяли дати компенсаційне житло.

На місці знесених будинків розгорнули будівництво. Та будують тут не компенсаційне житло, а комерційну нерухомість на продаж. Займається цим забудовник, який зареєстрований у “днр”.

“Ленінградський квартал”: що будують у Маріуполі

На проспекті Металургів у Маріуполі будують житловий комплекс “Ленінградський квартал”. Планується, що ЖК складатиметься з 15 будинків висотою від 12 до 15 поверхів. Там будуть одно-, дво- і трикімнатні квартири, в експлуатацію їх здаватимуть з повним внутрішнім оздобленням.

На сайті ЖК “Ленінградський квартал” вказано, що середня ціна квадратного метра складає 146 000 рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 82 000 гривень). При цьому ціни за самі квартири не вказані, дізнатися їхню вартість можна лише замовивши консультацію.

Опис ЖК “Ленінградський квартал” / скриншот

Ціни на житло в ЖК “Ленінградський квартал” можна знайти на сайтах продажу нерухомості. Квартири продають ще до їхньої здачі. Зокрема, зараз є оголошення про продаж житла, який буде введено в експлуатацію в 2027-2028 роках. Найдешевша пропозиція, яка доступна до продажу — однокімнатна квартира площею 36 м². Її вартість становить 7,1 мільйона рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 3,9 мільйона гривень). Найдорожчі пропозиції — трикімнатні квартири площею 87 м², які мають здати у вересні 2027 року. Їхня вартість становить 10,6 мільйона рублів (ред. за сьогоднішнім курсом близько 5,8 мільйона гривень).

Найдешевші пропозиції / скриншот

При цьому забудовник активно пропонує купівлю квартир в іпотеку. Для Маріуполя діє іпотечна програма під 2%, яка запроваджена для так званих “нових регіонів”, тобто окупованих територій України. Таким чином, пропонуючи вигідніші умови іпотеки, ніж в рф, окупанти стимулюють росіян купувати житло на ТОТ.

Пропозиція купити житло в іпотеку / скриншот

Хто будує будинки в окупованому Маріуполі

Забудовником ЖК “Ленінградський квартал” є ТОВ “Спеціалізований забудовник “Строительное управление-2007” (СЗ СУ-2007). В єдиній інформаційній системі житлового будівництва рф вказано, що ця компанія офіційно зареєстрована в Маріуполі за адресою: проспект Металургів, 87А. Свою діяльність вона провадить у так званій “днр”. В описі вказано, що забудовник здав дев’ять будинків. Ще шість перебувають на стадії будівництва, а один будинок будується з затримкою. Всі завершені об’єкти і будинки на стадії будівництва — це ЖК “Ленінградський квартал”.

Дані про забудовника / скриншот

Примітно, що СЗ СУ-2007 не є окремою компанією з “днр”. Це дочірнє підприємство російського ТОВ “Строительное управление-2007” (СУ-2007), яке зареєстроване у Краснодарі. Генеральним директором двох компаній вказаний Сергій Переходов.

ТОВ “СУ-2007” почало діяльність у березні 2008 року. Натомість “СЗ СУ-2007” створена у червні 2023 року для провадження діяльності на окупованій Донеччині.

Дані про забудовника / скриншот

Сьогодні “СЗ СУ-2007” визнано лідером за обсягом введення житла у 2025 році в “днр”.

Забудовника відзначили за будівництво житла на окупованій Донеччині / фото росджерела

Реакція маріупольців на будівництво “Ленінградського кварталу”

Людям, які мали житло у знесених будинках на проспекті Металургів, обіцяли надати компенсаційне житло. Спочатку окупаційна влада обіцяла розгорнути будівництво компенсаційного житла на місці знесених багатоповерхівок. Коли стало відомо про будівництво житла на продаж, маріупольцям обіцяли виділити в цих будинках 10% компенсаційних квартир. Але всі ці слова так і лишилися обіцянками.

Ошукані люди записали вже не одне звернення до путіна. Вони просять його повпливати на ситуацію та вирішити житлове питання. Відповіді на ці звернення люди так і не отримали.

Замість компенсації за втрачені домівки маріупольці отримали обіцянки, які окупанти так і не виконали. А на місці знесених багатоповерхівок виріс комерційний проєкт росіян.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Світлодарська громада у жовтні 2026 зробила лише одну закупівлю: на що витратили бюджетні кошти

У жовтні 2026 року Світлодарська громада провела лише одну закупівлю. Це найменша кількість від початку року. Що придбали для громади — у матеріалі Бахмут IN.UA. […]

18:30, 05.11.2026 Скопіч Дмитро
маріуполі
Важливо

Компенсаційне житло так і не з’явилося: що будують росіяни замість знесених будинків у Маріуполі

Окупаційна влада Маріуполя знесла сім багатоповерхівок на проспекті Металургів. Ці будинки мали значні пошкодження, тому окупанти вирішили побудувати на їх місці нові. Людям, які мали […]

Зарплата військових у 2027 році: чи буде підвищення та що заклали в держбюджет

Українські військовослужбовці вже понад чотири роки захищають країну від повномасштабного вторгнення. Більшість захисників мають родини, які потребують стабільної фінансової підтримки, проте чинний рівень грошового забезпечення […]

16:15, 05.11.2026 Скопіч Дмитро
табір

Дітей із Краматорська запрошують на оздоровлення в Карпатах: як подати заявку

Діти з Краматорської громади можуть долучитися до всеукраїнського експериментального проєкту “Карпатська зміна”, який передбачає відпочинок, оздоровлення та психологічну підтримку дітей, які постраждали внаслідок війни. Програма […]

Бахмутський музей збирає спогади жителів про евакуацію та життя під обстрілами

За ініціативи Управління культури міської ради, Бахмутський краєзнавчий музей розпочинає збір розповідей жителів з усіх населених пунктів громади про події 2022–2023 років, процес евакуації та […]