Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області російський FPV-дрон атакував евакуаційну машину: постраждав волонтер з США

Семаковська Тетяна 18:04, 20 Листопада 2025
Постраждалі внаслідок атаки російського дрона / скриншот з відео “Донбас. Реалії”

Поблизу Лиману російський FPV-дрон уразив евакуаційний автомобіль, у якому їхали поліцейські “Білого янгола”, американський волонтер та журналіст “Донбас. Реалії”. Унаслідок атаки поранено громадянина США та травмовано українського кореспондента.

Про це повідомляє “Донбас Реалії”, проєкт служби Радіо Свобода.

Російський дрон атакував евакуаційне авто з волонтером з США

Російські війська атакували дроном евакуаційний транспорт поблизу міста Лиман на Донеччині. Унаслідок удару постраждав американський волонтер, який перебував за кермом, а також український журналіст, кореспондент “Донбас. Реалії Сергій” Горбатенко, який був у машині під час атаки.

Поранений волонтер, представник організації Plain Compassion Crisis Response, яка допомагає цивільним у зоні бойових дій.

“Ми просто їхали — і раптом вибух. Не зовсім розумію, що сталося. Ми тут, щоб евакуйовувати людей”, я з США. Я трохи дезорієнтований зараз”, — сказав він у коментарі Донбас. Реалії.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україну повернули 1000 тіл загиблих військових: розпочинається ідентифікація

Семаковська Тетяна 16:30, 20 Листопада 2025
20 листопада до України повернули 1000 тіл / фото Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими

В Україні сьогодні відбулися масштабні репатріаційні заходи, держава повернула 1000 тіл, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям.

Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

1000 тіл військових повернули до України

Сьогодні, 20 листопада, до України повернули 1000 тіл, як стверджує російська сторона, це тіла українських військовослужбовців. Найближчим часом фахівці правоохоронних органів спільно з експертами Міністерства внутрішніх справ проведуть усі необхідні експертизи для встановлення особи кожного загиблого та обставин його смерті. Процес включатиме ДНК-ідентифікацію, криміналістичні дослідження та інші процедури, необхідні для точного визначення даних репатрійованих.

Репатріацію провели за допомогою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, Збройних Сил України, МВС, Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС та інших установ сектору безпеки.

Крім того, цього разу допомогу у поверненні тіл надали у Міжнародному Комітету Червоного Хреста.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Донецькій області російський FPV-дрон атакував евакуаційну машину: постраждав волонтер з США

Поблизу Лиману російський FPV-дрон уразив евакуаційний автомобіль, у якому їхали поліцейські “Білого янгола”, американський волонтер та журналіст “Донбас. Реалії”. Унаслідок атаки поранено громадянина США та […]

В Україну повернули 1000 тіл загиблих військових: розпочинається ідентифікація

В Україні сьогодні відбулися масштабні репатріаційні заходи, держава повернула 1000 тіл, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям. Про це повідомив Координаційний штаб з […]

Депутат БМР Владислав Лук’янов
Важливо

Що відомо про затриманого СБУ Владислава Лук’янова і як він пов’язаний з Бахмутом (Оновлено)

10 квітня стало відомо про затримання колишнього депутата-регіонала Владислава Лук’янова, про це повідомили у Службі безпеки України: “Після захоплення частини регіону фігурант пішов на співпрацю […]

15:16, 20.11.2025 Носуля Марина
Гроші у руках

Скільки грошей виділила Бахмутська МВА на допомогу мешканцям громади

Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила рішення про надання матеріальної допомоги вразливим категоріям населення. Загальна сума виплат, передбачена розпорядженням №286рр від 12 листопада 2025 року, становить […]

Як оформити 11 000 грн допомоги для поранених дітей в Україні

СОС Дитячі Містечка Україна надає фінансову допомогу у розмірі 11 000 гривень дітям, які отримали поранення або ушкодження здоров’я внаслідок російської агресії, а також підтримує […]