Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни підійшли до південних околиць Часів Яру — DeepState

Валентина Твердохліб 09:35, 13 Лютого 2026
часів яру
Росіяни просунулись до південних околиць Часів Яру / скриншот мапи DeepState

Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед поблизу міста Часів Яр, підійшовши до південних околиць міста.

Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA.

Просування рф на Донеччині, дані на 13 лютого

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 12 лютого, російська армія мала просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед поблизу Часів Яру. Таким чином окупанти підійшли впритул до південної частини міста, яку контролюють ЗСУ.

Загалом, за твердженням Генштабу, минулої доби найбільше ворожих штурмів зупинили на Покровському напрямку. Там ворог атакував 37 разів. При цьому на Краматорському напрямку наступальних дій ворога не фіксували.

Втрати рф за 12 лютого

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 12 лютого російська армія втратила:

  • близько 800 військових;
  • 5 танків;
  • 3 бойових броньованих машин;
  • 41 артилерійську систему;
  • 1 РСЗВ;
  • 1 засіб ППО;
  • 1239 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
  • 127 одиниць автомобільної техніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російський удар по Краматорську: загинули троє дітей з однієї родини

Семаковська Тетяна 09:16, 13 Лютого 2026
Наслідки обстрілу в Краматорську / фото Донецька обласна прокуратура

Увечері 12 лютого 2026 року російські війська атакували житловий сектор Краматорська. Внаслідок прямого влучання в приватний будинок загинули троє братів, а їхня мати та бабуся зазнали тяжких поранень.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

Російський удар по житловому будинку в Краматорську

12 лютого 2026 року о 21:15 росіяни атакували місто Краматорськ. У зоні ураження опинився житловий сектор. Внаслідок прямого влучання засобу ураження в приватний будинок загинули двоє 19-річних юнаків та їхній 8-річний брат.

Також тілесних ушкоджень зазнали 43-річна мати загиблих хлопців і 65-річна бабуся. У жінок діагностовано мінно-вибухові та черепно-мозкові травми зі струсом головного мозку, забої грудної клітини, хребта та руки, а також контузію.

Постраждалим надали кваліфіковану медичну допомогу. Тип зброї, якою було здійснено удар, наразі встановлюється.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

часів яру

Росіяни підійшли до південних околиць Часів Яру — DeepState

Російська армія має нові просування на Донеччині. Ворог пройшов вперед поблизу міста Часів Яр, підійшовши до південних околиць міста. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут […]

Російський удар по Краматорську: загинули троє дітей з однієї родини

Увечері 12 лютого 2026 року російські війська атакували житловий сектор Краматорська. Внаслідок прямого влучання в приватний будинок загинули троє братів, а їхня мати та бабуся […]

Владислав Гераскевич: що відомо про кейс українського спортсмена, якого дискваліфікували з Олімпійських ігор

Український спортсмен 27-річний Владислав Гераскевич не вийшов на старт змагань зі скелетону на зимових Олімпійських іграх 2026 року. Його усунули від участі безпосередньо перед початком […]

17:42, 12.02.2026 Дубенко Марія
NRC

Як подати заявку на грошову допомогу від Норвезької ради у 2026 році

Норвезька рада з питань біженців (NRC) у 2026 році надає фінансову підтримку найбільш вразливим категоріям населення. Подача заявки на грошову допомогу є безкоштовною, офіційною та […]

Важливо

“Вже місяць ніхто не може заїхати”: як проходить евакуація з Костянтинівки та прифронтових населених пунктів

Ситуація з евакуацією цивільного населення на Донеччині залишається стабільно напруженою. Волонтери продовжують вивозити людей з небезпечних зон, проте доступ до деяких населених пунктів, зокрема до […]