Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Родини ВПО з дітьми можуть отримати гуманітарну допомогу в Павлограді

Валентина Твердохліб 18:00, 20 Жовтня 2026
набори в павлограді
Видача гуманітарної допомоги / ілюстративне фото Pexels

Благодійний фонд “Схід життя” видаватиме гуманітарну допомогу в місті Павлоград. Її можуть отримати переселенці і переселенки, які отримали статус ВПО у 2025-2026 роках.

Про це повідомляє БФ “Схід життя”.

Як отримати гуманітарну допомогу переселенцям у Павлограді

У місті Павлоград Дніпропетровської області запланована видача гуманітарної допомоги родинам переселенців. Її можуть отримати люди, які оформили статус ВПО у 2025-2026 роках та виховують дітей віком від 7 до 15 років включно.

Допомога передбачена для дітей. У складі наборів термос, чай і смаколики.

​Видача гуманітарних наборів відбувається раз на місяць. Для оформлення допомоги потрібно звертатися у приватні повідомлення БФ “Схід життя”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська громада формує реєстр кандидатів на участь у програмі “Будинок у селі”: хто туди потрапив

Валентина Твердохліб 16:45, 20 Жовтня 2026
будинок у селі
Село в Карпатах / ілюстративне фото Unsplash

Бахмутська МВА бере участь у реалізації державного житлового проєкту для ВПО “Будинок у селі”. У межах проєкту переселенці і переселенки можуть отримати в безоплатне користування будинок у сільській місцевості. На сьогодні триває формування списку кандидатів на участь у програмі та пошук будинків, які б відповідали критеріям програми.

Хто увійшов до попереднього списку кандидатів та як відбуватиметься відбір житла, повідомила Бахмутська МВА у відповідь на запит редакції.

Хто зможе отримати будинок у селі: Бахмутська МВА формує попередній реєстр

У Бахмутській громаді триває робота щодо залучення мешканців до експериментального проєкту “Будинок у селі”. Зараз проходить консультування потенційних учасників, формування реєстру кандидатів, пошук та опрацювання житлових будинків.

Станом на 15 жовтня 2026 року бахмутянам надали 105 консультацій щодо участі у програмі “Будинок у селі”. Також сформовано та актуалізується реєстр кандидатів на участь у проєкті. Наразі до реєстру внесли дані про 51 родину загальною чисельністю 154 людини. Серед них:

  • 8 багатодітних сімей;
  • 22 сім’ї з числа людей старшого віку;
  • 19 сімей, у складі яких є люди з інвалідністю або діти з інвалідністю;
  • 1 родина, в якій виховуються діти позбавлені батьківського піклування.

На сьогодні серед мешканців Бахмутської громади немає родин, які б отримали житло в межах проєкту.

Як обстежуватимуть будинки

Зараз Бахмутська громада шукає житлові будинки в сільській місцевості, які б відповідали вимогам програми, та перевіряє документи. Для цього створили тимчасову комісію з обстеження житлових будинків для забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості.

Що саме перевірятиме комісія:

  • наявність документів, що підтверджують право власності на житловий будинок; 
  • технічний стан конструктивних елементів будівлі (фундаменту, стін, перекриттів, покрівлі тощо); 
  • технічний стан інженерних мереж та обладнання (систем опалення, водопостачання, водовідведення, електропостачання); 
  • відповідність санітарним, гігієнічним та безпековим вимогам;
  • наявність природного освітлення та вентиляції; 
  • відповідність житлової площі встановленим законодавством нормам;
  • інші характеристики, що можуть впливати на безпечність та можливість проживання у будинку.

Процедур обстеження будинків комісія ще не проводила. 

Як проконсультуватися щодо участі у програмі “Будинок у селі”

В Управлінні соціального захисту населення Бахмутської міськради визначили відповідальну особу для консультування мешканців щодо участі у програмі “Будинок у селі”. Якщо ви бажаєте отримати консультацію, телефонуйте за номером: +380 (99) 713 4250.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

набори

Родини ВПО з дітьми можуть отримати гуманітарну допомогу в Павлограді

Благодійний фонд “Схід життя” видаватиме гуманітарну допомогу в місті Павлоград. Її можуть отримати переселенці і переселенки, які отримали статус ВПО у 2025-2026 роках. Про це […]

будинок у селі
Важливо

Бахмутська громада формує реєстр кандидатів на участь у програмі “Будинок у селі”: хто туди потрапив

Бахмутська МВА бере участь у реалізації державного житлового проєкту для ВПО “Будинок у селі”. У межах проєкту переселенці і переселенки можуть отримати в безоплатне користування […]

удар по краматорську

Удар по Краматорську 20 жовтня: загинули фахівці, які готували місто до опалювального сезону

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Краматорської громади. 20 жовтня росіяни вдарили по Краматорську. Влучання зафіксували у житловій забудові. Внаслідок атаки загинули працівники теплопостачальної організації. Про […]

фінансування
Важливо

Бахмутська МВА додатково спрямувала 5,5 млн гривень на оборонні та мобілізаційні заходи: куди підуть кошти

Бахмутська МВА ухвалила зміни до паспорта Програми забезпечення мобілізаційних та оборонних заходів Бахмутської громади на 2026-2028 роки. Зміни полягають у видатках на допомогу Силам оборони: […]

Сумоїсти з Бахмута вибороли чотири медалі на чемпіонаті світу в Баку

Спортсмени Донеччини, які представляють Бахмутську міську громаду, вибороли чотири нагороди на чемпіонаті світу із сумо серед дорослих у столиці Азербайджану — Баку. У доробку сумоїстів […]

12:30, 20.10.2026 Скопіч Дмитро