Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фінансова допомога на Донеччині та у двох інших областях: як зареєструватися

Семаковська Тетяна 18:00, 7 Травня 2026
Грошова допомога / фото НБУ

Благодійний фонд “Посмішка ЮА” відкрив реєстрацію на отримання грошової підтримки для людей, які опинилися у складних обставинах через війну. Програма першочергово охоплює визначені громади Донецької області, проте отримати виплати на базові потреби можуть також жителі Запорізького та Харківського регіонів.

Про це повідомили представники “Посмішки ЮА”.

Грошова допомога на Донеччині

Виплати надаються в межах проєкту “Негайна багатогалузева допомога територіям, що постраждали від війни”. Ініціатива розрахована на людей, чиє життя суттєво ускладнилося через бойові дії і які критично потребують грошей на закриття базових потреб.

Подати заявку мають право мешканці визначених громад у трьох областях України.

У Донецькій області програма працює для жителів Краматорського району. До переліку входять:

  • Новодонецька громада;
  • Олександрівська громада;
  • Черкаська громада.

У Запорізькій області участь у проєкті доступна для жителів Запорізької громади однойменного району.

У Харківській області програма охоплює три райони:

  • Чугуївський район — Малинівська, Новопокровська, Печенізька, Чугуївська та Пролісненська громади;
  • Ізюмський район — Ізюмська, Куп’янська та Савинська громади;
  • Харківський район — Пісочинська, Роганська та Харківська громади.

Як подати заявку

Для участі в програмі необхідно заповнити спеціальну онлайн-анкету. Під час реєстрації слід надати детальну інформацію про всіх членів родини. Саме ці дані фонд використає для перевірки на відповідність умовам.

Зазначається, що сам факт заповнення анкети не є гарантією нарахування виплат. Усі заявки перевіряють на відсутність дублювання. Вказувати потрібно виключно правдиву інформацію, адже повторна реєстрація стане причиною для автоматичної відмови.

Фінансова допомога надається один раз на шість місяців. Якщо людина нещодавно вже подавала заявки через інші благодійні організації або отримувала аналогічні виплати, реєструватися знову не потрібно.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Загинув військовий з Бахмута Сергій Сергіянський

Семаковська Тетяна 17:55, 7 Травня 2026
Сергій Сергіянський / фото Олександра Щепленко

3 травня 2026 року в селі Осикове, що неподалік Дружківки, загинув військовослужбовець Сергій Сергіянський з Бахмута. Йому було 42 роки.

Новину про загибель Сергія редакції Бахмут IN.UA підтвердила мати, пані Ольга.

Загинув військовий з Бахмута Сергій Сергіянський

3 травня 2026 року в селі Осикове, що неподалік Дружківки, під час виконання бойового завдання загинув Сергій Сергіянський з Бахмута. Із 19 квітня 2025 року він брав участь у бойових діях на Сумському напрямку у складі 156-ї окремої механізованої бригади, у підрозділі САБ. Із вересня 2025 року тримав оборону на Костянтинівському напрямку. Відомо, що 4 грудня 2025 року Сергія Сергіянського нагородили “Золотим хрестом” за успішне виконання бойових завдань та героїзм, повідомив друг Сергія, Олександр Шепеленко.

Останні три місяці військовий провів на Донеччині разом з побратимами, не маючи змоги піти на ротацію.

“Це величезна втрата для рідних і близьких. Ця людина була прикладом для наслідування, опорою для своїх батьків, а для друзів — взірцем мужності, мудрості та самовідданості. Війна, на жаль, забирає найкращих із нас, а він був найкращим серед людей”, — написав друг загиблого.

Прощання з Сергієм відбудеться в Кременчуці, про деталі поховання повідомлять згодом.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фінансова допомога на Донеччині та у двох інших областях: як зареєструватися

Благодійний фонд “Посмішка ЮА” відкрив реєстрацію на отримання грошової підтримки для людей, які опинилися у складних обставинах через війну. Програма першочергово охоплює визначені громади Донецької […]

Загинув військовий з Бахмута Сергій Сергіянський

3 травня 2026 року в селі Осикове, що неподалік Дружківки, загинув військовослужбовець Сергій Сергіянський з Бахмута. Йому було 42 роки. Новину про загибель Сергія редакції […]

Житлові ваучери для ВПО: як самостійно перевірити місце у черзі на фінансування

Нещодавно в Україні розпочалося бронювання державних коштів за програмою житлових ваучерів для ВПО з ТОТ. Водночас цей аспект можна контролювати онлайн, як і місце у […]

часовоярська

1,4 мільйона гривень на РЕБи, зарядні станції і ремонти авто: що купували для Часовоярської громади у квітні

У квітні 2026 року Часовоярська міськрада та її структурні підрозділи провели 16 державних закупівель. Загалом у квітні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та послуг […]

Важливо

“Іпотека стане недоступною для тих, для кого вона була створена”: які ризики несе об’єднання Держмолодьжитла та Укрфінжитла

Уряд України має намір передати фонд “Держмолодьжитло” під управління Міністерства економіки для подальшого злиття з компанією “Укрфінжитло”, яка є оператором програми “єОселя”. Відповідний проєкт рішення […]