У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Працівники, які через стан здоров’я тимчасово не можуть виконувати свої трудові обов’язки та оформлюють лікарняний, мають право на відповідні страхові виплати.

Детальніше про строки та порядок виплати лікарняних коштом ПФУ у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як нараховують лікарняні у 2026 році

У 2026 році виплату лікарняних, а також інших страхових виплат, здійснює Пенсійний фонд України. Це передбачено реформою, закріпленою в законі України “Про внесення змін до закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Підставою для отримання лікарняних є електронний листок непрацездатності (е-лікарняний), яким працівник підтверджує факт тимчасової непрацездатності.

Е-лікарняний формується на основі електронного медичного висновку, який створює лікар. Після цього документ автоматично потрапляє до Електронного реєстру листків непрацездатності, а роботодавець отримує повідомлення про його відкриття в кабінеті страхувальника на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Оплата днів хвороби без оформленого лікарняного не передбачена.

Водночас для нарахування виплат важливо, щоб листок непрацездатності набув статусу “Готовий до сплати”. Перевірити зміну статусу можна в особистому кабінеті на порталі ПФУ.

Для звичайних лікарняних цей статус присвоюється через 7 днів після дати відкриття. Упродовж цього часу лікар має право внести корективи до медичного висновку.

Слід враховувати, що під час воєнного стану через технічні збої в роботі електронних сервісів деякі лікарняні можуть не отримати статус “Готовий до сплати”. У таких випадках бухгалтер підприємства може самостійно здійснити нарахування та виплату лікарняних.

Строки виплат лікарняних за кошти ПФУ

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець. Починаючи з шостого дня, виплати здійснюються коштом Пенсійного фонду України.

Якщо лікарняний триває понад п’ять днів, роботодавець зобов’язаний подати до ПФУ заяву-розрахунок. Це можна зробити через Портал електронних послуг Пенсійного фонду або в паперовій формі з електронною копією до головного управління ПФУ в області чи місті Києві за місцем обліку страхувальника.

У заяві зазначається сума лікарняних, яку має компенсувати Пенсійний фонд. Якщо ж працівник хворів лише п’ять днів, подавати документи до ПФУ не потрібно.

Як і раніше, Пенсійний фонд має перерахувати кошти протягом 10 календарних днів з моменту надходження необхідних документів. У цей період відповідна комісія ухвалює рішення щодо призначення виплат.

У разі позитивного рішення кошти надходять роботодавцю, а працівник отримує лікарняні разом із найближчою заробітною платою — як за перші п’ять днів хвороби, так і за дні, оплачені коштом ПФУ.

Читайте також:

“Це питання виживання”: як в Україні ставляться до ініціативи про 20% ПДВ для ФОПів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Через тимчасову окупацію Бахмутської громади та повну евакуацію мешканців місцева система освіти була повністю перебудована на дистанційний формат. Станом на вересень 2025 року навчання онлайн проходять понад 2,7 тисячі дітей, більшість з яких перебувають у безпечних регіонах України або за кордоном.

Детальніше про те, скільки навчається дітей в школах Бахмутської громади — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Скільки дітей навчають в освітніх закладах Бахмута

Через тимчасову окупацію території Бахмутської міської територіальної громади та повну евакуацію мешканців система освіти громади працює дистанційно, діти навчаються онлайн. Станом на 1 вересня 2025 року освітня мережа громади налічувала 46 закладів освіти, з яких 12 працювали дистанційно в умовах воєнного стану.

Освіту в закладах Бахмутської громади зараз отримують 2 703 дитини, ще 80 дітей відвідують позашкільні заняття. Більшість цих дітей навчаються не вдома:

• приблизно 6 з 10 дітей перебувають у безпечних регіонах України;
• майже 4 з 10 — за кордоном;
• менше ніж 1% залишаються на тимчасово окупованих територіях, але продовжують навчатися за українською програмою.

У дошкільній освіті Бахмутської громади ситуація суттєво змінилася через війну. З 25 дитсадків, які працювали до повномасштабного вторгнення, роботу призупинили 20. Наразі дистанційно працюють 5 закладів, у яких відкрито 26 груп. У них навчаються 540 дітей віком від 3 до 6–7 років, у середньому, це приблизно 21 дитина в групі. Окремо працюють 10 спеціальних груп, де 206 дітей отримують корекційну допомогу, а також 1 інклюзивна група для 18 дітей, з яких 2 — з особливими освітніми потребами.

У загальній середній освіті з 17 шкіл громади 11 тимчасово не працюють. Освітній процес забезпечують 6 шкіл, у яких відкрито 82 класи та навчаються 2 163 учні. У середньому в класі — 26 дітей. Для дітей з особливими освітніми потребами працюють 11 інклюзивних класів і 1 спеціальний клас, де навчається 21 дитина. Також у двох школах відкрито 5 класів з українознавчим компонентом для 93 дітей, які зараз перебувають за кордоном.

Читайте також:

Пів мільйона на освіту: затвердили програму Бахмутської МТГ на 2026–2027 роки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!