Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський нижній парк навесні 2022: архівний фоторепортаж із Бахмута

Семаковська Тетяна 12:00, 9 Травня 2026
Бахмутський центральний нижній парк / фото Ганна Стрельникова

В центральному парку Бахмута – і в верхньому, і в нижньому завжди було багато людей, тут любила гуляти молодь. Та у травні 2022 року цей парк був майже порожній.

Редакція публікує архівні знімки парку, авторство належить фотографці з Бахмуту Ганні Стрельниковій.

Бахмут, нижній парк

У парку цвіте бузок / фото Ганна Стрельникова
Монумент в Бахмутському парку / фото Ганна Стрельникова
Містянки в Бахмуті / фото Ганна Стрельникова
Весняні проміння поміж дерев у парку / фото Ганна Стрельникова
На алеях парку безлюдно / фото Ганна Стрельникова
У травні з Бахмута вже почали евакуюватися, тож у людних раніше місцях, тепер пустка / фото Ганна Стрельникова
Пусті лавочки у парку / фото Ганна Стрельникова
Весняний парк / фото Ганна Стрельникова
Родина в Бахмуті / фото Ганна Стрельникова
Небо над Бахмутом / фото Ганна Стрельникова
Бахмут, весна 2022 / фото Ганна Стрельникова

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Євробачення-2026: коли та під яким номером виступить Україна

Семаковська Тетяна 10:00, 9 Травня 2026
Представниця України LELÉKA вийде на сцену другого півфіналу 14 травня під 12 номером / фото LELÉKA

Організатори міжнародного пісенного конкурсу Євробачення-2026 офіційно оприлюднили порядок виступів учасників у півфіналах. Представниця України LELÉKA вийде на сцену другого півфіналу 14 травня під 12 номером.

Все що відомо про виступ України на Євробаченні 2026, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Під яким номером виступить Україна на Євробаченні-2026

Українська співачка LELÉKA, яка представить Україну на Євробаченні-2026 з піснею Ridnym, виступить у другому півфіналі (14 травня) конкурсу під 12 номером. Порядок виступів учасників оголосили організатори конкурсу після офіційного жеребкування. Другий півфінал Євробачення-2026 відбудеться 14 травня у Відні.

У ньому також виступлять:

  • Болгарія
  • Азербайджан
  • Румунія
  • Люксембург
  • Чехія
  • Вірменія
  • Швейцарія
  • Кіпр
  • Латвія
  • Данія
  • Австралія
  • Україна
  • Албанія
  • Мальта
  • Норвегія

Коли відбудеться Євробачення-2026

Ювілейний 70-й конкурс Євробачення у 2026 році прийматиме столиця Австрії — Відень.

Дати проведення шоу:

  • перший півфінал — 12 травня;
  • другий півфінал — 14 травня;
  • гранд-фінал — 16 травня.

Участь у конкурсі цьогоріч беруть 35 країн

Що відомо про представницю України LELÉKA

Виступ українки / фото LELÉKA

Україну на Євробаченні-2026 представить співачка LELÉKA з композицією Ridnym. LELÉKA — українська співачка, композиторка та засновниця фолькджазового гурту Leléka. Справжнє ім’я артистки — Вікторія Лелека. Вона народилася у місті Першотравенськ (нині Шахтарське) на Дніпропетровщині, а нині мешкає у Берліні.

Музичну кар’єру LELÉKA поєднує з академічною освітою. Вона навчалася у Київському університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, а згодом здобула освіту з джазового вокалу та композиції у Німеччині.

У 2016 році співачка заснувала гурт Leléka, який працює у жанрах фолькджазу та world music. Колектив здобув низку міжнародних нагород, зокрема European Young Jazz Talent Award та перемогу у конкурсі Creole Global Music Contest.

Окрім джазового проєкту, артистка також розвиває електронний та артпоп напрямок DONBA₴GRL. У 2025 році проєкт виступав на міжнародному фестивалі Eurosonic Noorderslag та британському Glastonbury Festival. На Євробаченні-2026 LELÉKA представить Україну з піснею “Ridnym”.

Лелека “Рідним”, текст

***

Green into rust, trust in the change
Everything fades be that as it may
Red into dust, cut from the branch
Leaves in the flames, nothing is safe

Виш’ю, виш’ю
Виш’ю нову долю
Виш’ю, виш’ю рідним
Найріднішим

When we oppose our fears
And turn all our woes to cheers
I know the roots still carry water
When all the seeds we’ve sown
Blossom and lead us home
We’ll see the trees grow even taller

Нову долю виш’ю (Виш’ю, виш’ю)
Рідним, найріднішим (Виш’ю, виш’ю)
When we oppose our fears
And turn all our woes to cheers
We’ll see the trees grow even taller
Ooh…

When we oppose our fears
And turn all our woes to cheers
I know the roots still carry water
When all the seeds we’ve sown
Blossom and lead us home
We’ll see the trees grow even taller
.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

DSC 9956 5a41c
Фоторепортаж

Бахмутський нижній парк навесні 2022: архівний фоторепортаж із Бахмута

В центральному парку Бахмута – і в верхньому, і в нижньому завжди було багато людей, тут любила гуляти молодь. Та у травні 2022 року цей […]

Євробачення-2026: коли та під яким номером виступить Україна

Організатори міжнародного пісенного конкурсу Євробачення-2026 офіційно оприлюднили порядок виступів учасників у півфіналах. Представниця України LELÉKA вийде на сцену другого півфіналу 14 травня під 12 номером. […]

кров

Потреба в донорській крові зросла після ударів по Краматорську: як стати донором

Краматорська станція переливання крові потребує донорів. На цій станції медики заготовляють компоненти крові, які рятують життя краматорців та евакуйованих людей із прифронтових громад у лікарнях Донеччини. […]

Запрошення на НМТ-2026: де та коли дізнатися дату і місце іспиту

До 10 травня 2026 року всі учасники цьогорічного національного мультипредметного тесту (НМТ) зможуть дізнатися дату, час і місце складання іспиту, а також отримати запрошення. Про […]

14:15, 08.05.2026 Скопіч Дмитро
дрони

Дрони ЗСУ знищили ракетні комплекси росіян на Донеччині

На тимчасово окупованій Донеччині бійці Сил беспілотних систем (СБС) знищили ракетні компекси з російської системи ППО. Удари здійснили на двох локаціях окупантів. Про це повідомив Роберт Бровді (“Мадяр”) […]