Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні створять Космічні сили у складі ЗСУ: Рада підтримала законопроєкт

Семаковська Тетяна 16:00, 9 Листопада 2026
Верховна Рада / фото ВРУ

Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт №13255, який розширює структуру Збройних Сил України та додає до неї новий окремий вид військ — Космічні сили. За відповідне рішення проголосували 252 народні депутати.

Детальніше про створення нового підрозділу та його завдання розповідає Бахмут IN.UA.

Передумови створення нового виду військ

Як зазначають автори документа в пояснювальній записці, необхідність формування такого підрозділу гостро постала після того, як російська армія атакувала Україну ракетою “Орєшнік”, траєкторія якої пролягала через міжнародний космічний простір. Мета ініціативи — забезпечити Україні організаційні, правові та військово-технічні спроможності для протидії загрозам з космосу.

Варто зазначити, що подібні космічні війська вже тривалий час успішно функціонують у складі збройних сил США, Великої Британії, Франції та низки інших держав.

Завдання Космічних сил

Ухвалений документ вносить зміни до Закону “Про Збройні Сили України” та створює необхідне законодавче підґрунтя для функціонування нових сил. Завдяки вітчизняному науково-технічному потенціалу поява Космічних сил дозволить Україні:

  • розгорнути національну систему раннього попередження про ракетні удари та завчасно виявляти запуски ворожих ракет;
  • перехоплювати та ефективно протидіяти ворожим атакам із космічного простору;
  • запускати власні оборонні супутники та ракети-носії;
  • створити національну систему захищеного супутникового зв’язку для потреб армії;
  • суттєво розширити можливості розвідки завдяки створенню сузір’я розвідувальних апаратів.

Паралельно із законодавчими змінами Міністерство оборони вже веде практичну підготовку в цьому напрямку. Наразі у відомстві працює управління космічної політики, фахівці якого готують відповідну нормативну базу, навчають спеціалістів та планують майбутні запуски супутників для потреб українських оборонців.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки бахмутян знялися з місця реєстрації в громаді

Валентина Твердохліб 15:00, 9 Листопада 2026
Бахмут до війни, жителів
Мешканці Бахмута у мирному місті / фото Іван Сидоров

З початку повномасштабного вторгнення тисячі жителів Бахмутської громади були змушені залишити рідне місто. Частина з них змінила не лише фактичне місце проживання, а й офіційну реєстрацію.

Скільки людей знялися із зареєстрованого місця проживання в Бахмутській громаді за період повномасштабної війни, розповідає Бахмут IN.UA.

Як змінилася чисельність населення Бахмутської громади під час війни

Редакція Бахмут IN.UA подала інформаційний запит до Бахмутської МВА з метою дізнатися актуальну кількість населення, зареєстрованого у громаді. Також ми просили надати інформацію щодо кількості людей, які знялися із зареєстрованого місця проживання.

За даними Реєстру територіальної громади, станом на 4 листопада 2026 року в Бахмутській громаді зареєстровано 68 904 людей. Протягом 2023-2026 років з реєстру зняли 3 504 людини. З них:

  • у 2023 році — 660 людей;
  • у 2024 році — 823 людей;
  • у 2025 році — 1 217 людей;
  • у 2026 році (станом на 4 листопада) — 804 людей.

З 24 лютого по 31 грудня 2022 року зняття не проводили через тимчасове призупинення функціонування реєстру.

При цьому МВА не веде статистику щодо зняття людей із зареєстрованого місця проживання за підставами, наприклад у зв’язку зі смертю чи з інших причин.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні створять Космічні сили у складі ЗСУ: Рада підтримала законопроєкт

Верховна Рада України підтримала за основу законопроєкт №13255, який розширює структуру Збройних Сил України та додає до неї новий окремий вид військ — Космічні сили. […]

Бахмут до війни
Важливо

Скільки бахмутян знялися з місця реєстрації в громаді

З початку повномасштабного вторгнення тисячі жителів Бахмутської громади були змушені залишити рідне місто. Частина з них змінила не лише фактичне місце проживання, а й офіційну […]

ВПО та українці з низьким доходом можуть отримати 32 тис грн: умови

В Україні відкрито прийом заявок на багатоцільову сільськогосподарську підтримку. Програма допомагає вразливим домогосподарствам, які постраждали від війни, забезпечити себе харчами через власне виробництво. Детальніше про […]

У Полтаві переселенцям із Бахмута видаватимуть продуктові набори 10 листопада: адреса та умови

У вівторок, 10 листопада, у Полтаві відбудеться видача продуктових наборів для переселенців із Бахмутської громади. Отримати допомогу запрошують бахмутян, які проживають у Полтаві та Полтавському […]

Виплата 10 000 гривень для багатодітних родин: як мешканцям Дружківської громади отримати допомогу

Для підтримки сімей із дітьми передбачена одноразова матеріальна допомога в розмірі 10 000 гривень. Кошти виплачуватимуть за рахунок місцевого бюджету у 2026 році. Детальніше про […]