Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

П’ятнадцять підлітків з Донеччини отримають шанс поїхати до США на конкурс винахідників

Семаковська Тетяна 15:00, 12 Грудня 2025
Фінальна частина проекту відбудеться в Університеті Коннектикута / фото з Вікіпедії

П’ятнадцять підлітків з Донеччини віком від 14 до 18 років зможуть пройти безплатне навчання за американською програмою винахідництва та отримати шанс у травні 2026 року поїхати до університету в штаті Коннектикут на фінал міжнародного конкурсу дитячих винаходів Connecticut Invention Convention.

Про це повідомили представники громадської організації “Фонд розвитку громад”.

Як підліткам з Донеччини потрапити в США: ініціатива для винахідників

На Донеччині проводиться реєстрація на участь в ініціативі декількох українських та американських організацій. У її межах 15 підлітків віком від 14 до 18 років отримають можливість навчатися за американською програмою винахідництва та створити власний інноваційний проєкт.

Навчання відбуватиметься щосуботи з січня по квітень 2026 року в онлайн-форматі англійською мовою. Учасники зможуть опанувати:

  • дизайн-мислення;
  • основи інженерії;
  • 3D-моделювання та підприємництво.

Організатори також обіцяють доступ до професійного CAD-програмного забезпечення і стипендію до 25 доларів на створення прототипу.

Протягом навчання кожен підліток працюватиме над власним винаходом для розв’язання реальної проблеми своєї школи, села чи міста. На початку квітня 2026 року відбудеться міжнародна онлайн-презентація проєктів, творці найкращих з яких у травні відвідають американський штат Коннектикут, де змагатимуться з американськими однолітками. Учасники також тиждень житимуть в американських сім’ях, зустрінуться із законодавцями штату і краще познайомляться зі США.

Хто може долучитися

Долучитися до участі в програмі можуть школярі, які нині мешкають на підконтрольній території Донецької області або є внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Зазначається, що також потрібно мати базові знання англійської мови (А2 та вище).

Як долучитися

Для того, щоб взяти участь у проєкті, потрібно заповнити спеціальну форму за посиланням.

Останній термін подачі анкет — 20 грудня 2025 року до 18:00. Усього буде відібрано лише 15 дітей.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Які медичні послуги можна отримати в бахмутській лікарні в Броварах: актуальний перелік

Семаковська Тетяна 14:15, 12 Грудня 2025

У Бахмутській лікарні в Броварах надають понад десяток послуг за пакетами медичної допомоги для відвідувачів. У закладі працює 68 лікарів.

Які послуги за пакетами медичної допомоги можна отримати у Бахмутській лікарні в Броварах, які лікарі тут працюють зараз та як записатися — читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Бахмутська лікарня в Броварах: послуги

Відповідно до укладених договорів із Національною службою здоров’я України, у центрі діятиме низка пакетів медичної допомоги. Пацієнти зможуть безплатно отримати:

  • хірургічні операції для дорослих та дітей у стаціонарі;
  • стаціонарне лікування без операцій;
  • профілактику, діагностику, спостереження та лікування в амбулаторних умовах;
  • мамографію;
  • гістероскопію;
  • езофагогастродуоденоскопію;
  • колоноскопію;
  • цистоскопію;
  • хіміотерапевтичне лікування дорослих і дітей з онкологічними захворюваннями
    в амбулаторних і стаціонарних умовах;
  • медичну реабілітацію немовлят, народжених передчасно або з патологіями,
    протягом перших трьох років життя;
  • стоматологічну допомогу дорослим і дітям;
  • ведення вагітності в амбулаторних умовах;
  • хірургічні операції в умовах стаціонару одного дня;
  • амбулаторну реабілітацію дорослих та дітей;
  • стоматологічну допомогу окремим категоріям військових та ветеранів
    (група послуг №2);
  • первинну медичну допомогу;
  • розширені послуги первинної допомоги окремим категоріям громадян,
    які захищали незалежність і територіальну цілісність України.

Усі ці послуги держава оплачує через НСЗУ. Щоб отримати їх безплатно, пацієнту потрібно мати електронне направлення від сімейного лікаря, терапевта, педіатра або лікаря-спеціаліста.
Без направлення можна звернутися лише до гінеколога, психіатра, стоматолога (в разі ургентної допомоги), а також до лікаря, який веде пацієнта з хронічним захворюванням.

Чи є платні послуги?

Центр також пояснив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №781 від 5 липня 2024 року, частина послуг може надаватися на платній основі. Це стосується двох груп випадків.

1. Повна оплата медичних послуг

Юридичні та фізичні особи оплачують повну вартість у разі, якщо:

  • пацієнт звертається без направлення лікаря (за винятком ситуацій, коли направлення не потрібне за законом);
  • послуги надаються за договорами з юридичними особами;
  • послуги не входять до програми медичних гарантій.

2. Оплата додаткових послуг

Додаткову оплату здійснюють у випадках, коли:

  • пацієнт хоче отримати медичну допомогу за місцем проживання або перебування за власним бажанням, якщо для цього немає медичних показань;
  • пацієнт самостійно обирає лікуючого лікаря під час спеціалізованого планового лікування у стаціонарі.

Які лікарі працюють в лікарні?

Станом на 1 грудня 2025 року в лікувально-діагностичному центрі працює 68 лікарів, серед яких:

  • лікар-онколог;
  • лікар-хірург-онколог;
  • лікар з ультразвукової діагностики;
  • лікар-хірург-проктолог;
  • лікар з функціональної діагностики;
  • лікар-терапевт;
  • лікар-педіатр;
  • лікар-невролог дитячий;
  • лікар-хірург дитячий;
  • лікар-ендоскопіст;
  • лікар-хірург;
  • лікар-анестезіолог;
  • лікар-акушер-гінеколог;
  • лікар-стоматолог-терапевт;
  • лікар-стоматолог-ортодонт;
  • лікар-стоматолог-ортопед;
  • лікар-дерматовенеролог;
  • лікар-невропатолог;
  • лікар-рентгенолог;
  • лікар-психіатр;
  • лікар-психіатр дитячий;
  • лікар-уролог;
  • лікар-кардіолог;
  • лікар-гастроентеролог;
  • лікар-нейрохірург;
  • лікар з лікувальної фізкультури;
  • лікар фізичної та реабілітаційної медицини;
  • лікар-алерголог;
  • лікар-ендокринолог;
  • лікар-ортопед-травматолог;
  • лікар-отоларинголог;
  • лікар-отоларинголог дитячий;
  • лікар-анестезіолог дитячий;
  • лікар-офтальмолог;
  • лікар-ревматолог;
  • лікар-інтерн.

Бахмутська лікарня, реєтратура: як записатися на прийом?

Амбулаторні відділення працюють щодня з 8:00 до 20:00, у дві зміни, за гнучким графіком. Стаціонарні відділення працюють цілодобово, без вихідних, за змінним графіком. Сам заклад, КНП “БЛІЛ м. Бахмут, працює цілодобово, без вихідних. Для запису, звертайтесь за телефоном:

  • +380 (67) 117 0181;
  • +380 (67) 114 1088;
  • +380 (50) 060 3990.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

П’ятнадцять підлітків з Донеччини отримають шанс поїхати до США на конкурс винахідників

П’ятнадцять підлітків з Донеччини віком від 14 до 18 років зможуть пройти безплатне навчання за американською програмою винахідництва та отримати шанс у травні 2026 року […]

Важливо

Які медичні послуги можна отримати в бахмутській лікарні в Броварах: актуальний перелік

У Бахмутській лікарні в Броварах надають понад десяток послуг за пакетами медичної допомоги для відвідувачів. У закладі працює 68 лікарів. Які послуги за пакетами медичної […]

Експоліцейський з Покровська перейшов на бік рф: що відомо

Експоліцейський із Покровська у 2022 році виїхав на окуповану територію, вступив до російських силових структур і почав працювати на окупаційну владу. Прокуратура заочно повідомила йому […]

Що робити, якщо право власності на житло є лише в БТІ: пояснення Мін’юсту

Власники нерухомості, чиї права були оформлені до 2013 року в Бюро технічної інвентаризації (БТІ) та зберігаються лише на паперових носіях, можуть безоплатно зареєструвати їх у […]

Важливо

Яку допомогу можуть отримати військові з Часів Яра

Часовоярська міська військова адміністрація має кілька програм, які передбачають грошову підтримку військовозобов’язаних, чинних військових, ветеранів та родин загиблих захисників. Про це на запит редакції Бахмут […]