Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни окупували село у Мирноградській громаді і просунулися поблизу Родинського: оновлення з фронту

Валентина Твердохліб 09:48, 3 Серпня 2026
окупували
Ситуація в районі Родинського / скриншот мапи DeepState

Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. Протягом минулої доби, 2 серпня, вони окупували село Сухецьке. Також росіяни мають просування на Покровському напрямку фронту.

Про це повідомляють аналітики DeepState.

Росіяни окупували село Сухецьке, карта

За даними аналітиків DeepState, протягом минулої доби, 2 серпня, російська армія мала просування на Покровському напрямку фронту. Противник окупував село Сухецьке Мирноградської громади та пройшов вперед біля села Никанорівка і міста Родинське.

Просування рф / скриншот мапи DeepState

Загалом минулої доби на Покровському напрямку українські захисники зупинили 30 штурмів. Окупанти атакували в районах Котлиного, Удачного, Новомиколаївки, в бік Нового Донбасу, Білицького, Шевченка, Василівки, Світлого, Гулівого, Новопідгороднього і Новопавлівки.

Аналітики DeepState повідомляють, що сьогодні найважча ситуація на фронті спостерігається в районах Родинського і Костянтинівки.

“Повертаючись до аналізу липня, то найгірше залишається поблизу Родинського, Костянтинівки, вздовж ДКУ (ред. державного кордону України) та у напрямку Слов’янська й Краматорська. Саме в цих місцях ворог має незначні, але успіхи. Як ми й писали раніше, задача к*ц*пів окупувати всю Донецьку область у 2026 нереалістична. За нинішніх темпів і у 2027 році вони не матимуть шансів”, — зауважили в DeepState.

Загалом у липні росіяни окупували більше територій, ніж Сили оборони повернули.

Втрати рф за 2 серпня

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 2 серпня російська армія втратила:

  • близько 1 390 військових;
  • 1 танк;
  • 5 бойових броньованих машин;
  • 80 артилерійських систем;
  • 8 РСЗВ;
  • 4 засоби ППО;
  • 4 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 657 БПЛА оперативно–тактичного рівня;
  • 485 одиниць автомобільної техніки;
  • 6 одиниць спецтехніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Семаковська Тетяна 12:00, 2 Серпня 2026
Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт / фото Міноборони

Нова система контрактів у Силах оборони України визначає чіткі терміни служби, після завершення яких надається гарантоване право на звільнення та відстрочку. Правила поширюються на військовослужбовців, які приєдналися до війська з початку повномасштабного вторгнення та раніше.

Детальніше про це розповіли в Міноборони.

Чи зараховуватиметься попередня служба до нового контракту

Строк служби за попереднім контрактом не додається і не зараховується до терміну нового мотиваційного контракту. У разі підписання документа на 10 або 24 місяці, військовослужбовець зобов’язаний відслужити саме цей період, навіть якщо до завершення старого контракту залишався один рік.

Виняток передбачений для випускників військових навчальних закладів. Якщо вони не завершили обов’язковий термін за першим контрактом, новий мотиваційний контракт укладається на строк, що дорівнює або перевищує час, який залишилося відслужити.

Попередня служба безпосередньо впливає на загальну тривалість відстрочки, яка надається після звільнення на підставі завершення нового піхотно-штурмового, бойового або базового контракту. Термін формується з базової відстрочки на шість місяців та додаткового часу. Кількість додаткових місяців залежить від виду укладеного контракту, тривалості виконання бойових завдань та загального часу служби до або з 2022 року. Форма попередньої служби — за призовом під час мобілізації чи за контрактом — на нарахування відстрочки не впливає. Принцип розрахунку однаково працює для солдатів, сержантів та офіцерів.

Розрахунок для військовослужбовців, які служать із 2022 року

Військові, які стали до лав Сил оборони з початку повномасштабної війни, мають право на підписання піхотно-штурмового контракту на 10 місяців. За кожен рік служби з 2022 року до базової відстрочки додається ще шість місяців. Виконання бойових завдань також збільшує цей період: за кожен місяць таких завдань нараховується три додаткові місяці відстрочки.

Для прикладу, якщо військовослужбовець мобілізувався у 2024 році та укладає піхотно-штурмовий контракт на 10 місяців у 2026 році, після його завершення він отримає мінімум 18 місяців відстрочки (шість базових та 12 місяців за два роки служби з 2022 року). За наявності двох місяців виконання бойових завдань до цього терміну додасться ще шість місяців.

Умови для військових із досвідом служби до 2022 року

Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом з 2020 року або раніше, отримують гарантовану відстрочку після того, як відслужать 10 місяців за піхотно-штурмовим або 24 місяці за бойовим чи базовим контрактом. За кожен рік служби до 2022 року їм нараховується один додатковий місяць відстрочки. Також за кожні 30 днів виконання бойових завдань (зокрема й тих, які виконувалися до підписання нового контракту) додається один місяць.

Наприклад, офіцер, який несе службу з 2016 року та укладає новий бойовий або базовий контракт на 24 місяці, після звільнення отримає щонайменше 12 місяців відстрочки. Вона складатиметься з шести місяців базової та шести місяців додаткової відстрочки за роки служби до 2022 року.

Дії у разі поранення та переведення

Якщо військовослужбовець на піхотно-штурмовому контракті отримав поранення під час виконання бойових завдань і за висновком військово-лікарської комісії визнаний придатним до служби в частинах забезпечення, він має право на переведення на інші посади у своїй або до іншої військової частини. За таких обставин новий контракт укладати не потрібно. Військовому достатньо дослужити термін, що залишився, для подальшого звільнення та розрахунку відстрочки за загальними правилами.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

окупували

Росіяни окупували село у Мирноградській громаді і просунулися поблизу Родинського: оновлення з фронту

Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. Протягом минулої доби, 2 серпня, вони окупували село Сухецьке. Також росіяни мають просування на Покровському напрямку фронту. Про це повідомляють аналітики DeepState. Росіяни […]

Чи буде враховуватися попередня служба під час переходу на новий контракт: пояснення Міноборони

Нова система контрактів у Силах оборони України визначає чіткі терміни служби, після завершення яких надається гарантоване право на звільнення та відстрочку. Правила поширюються на військовослужбовців, […]

Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки

Держава запровадила два механізми забезпечення житлом громадян, які втратили нерухомість або виїхали з тимчасово окупованих територій. Житловий сертифікат у межах програми “єВідновлення” та житловий ваучер […]

10:00, 02.08.2026 Скопіч Дмитро

Новий залізничний маршрут до Німеччини: розклад поїзда

З 1 серпня 2026 року іспанська залізнична компанія “Renfe” запускає міжнародний нічний поїзд, який курсуватиме між Перемишлем та Франкфуртом-на-Майні. Для пасажирів з України передбачені стикувальні […]

12:00, 01.08.2026 Скопіч Дмитро

Що потрібно для виїзду військовослужбовців за кордон: перелік необхідних документів

В Україні військовослужбовці мають право на перетин державного кордону під час відпустки, лікування або службового відрядження. Процедура виїзду чітко регламентована, вимагає дотримання встановленого алгоритму дій […]