Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Нова грантова допомога від Естонської ради: як українцям отримати до 210 000 гривень на власну справу

Семаковська Тетяна 18:05, 4 Грудня 2025

Естонська рада у справах біженців запускає новий етап проєкту RISE, у межах якого постраждалі від війни зможуть отримати грантову допомогу в розмірі до 210 000 гривень на розвиток власної справи. Скористатися можливістю долучитися до ініціативи можуть й ВПО.

Про це повідомили представники Естонської ради.

Грантова допомога постраждалим від війни українцям

Естонська рада у справах біженців запустила новий етап прийому заявок на програму “Стійкі ініціативи для самозайнятості” у межах проєкту RISE.

Програма призначена для українців, чиї родини постраждали від війни (втрата житла, роботи чи майна, поранення, полон, зникнення, статус ВПО чи ветерана), а також для місцевих підприємців, чий бізнес постраждав через воєнні дії.

Умови участі

Учасники можуть належати до двох груп:

  • люди з ідеями для запуску мікробізнесу (пріоритет);
  • власники невеликих чинних бізнесів до 10 працівників, яким потрібна підтримка.

Серед інших умов участі виділяють:

  • громадянство України та проживання в країні;
  • для чинного бізнесу — зареєстрований ФОП на момент подачі заявки;
  • бізнес має працювати у Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Харківській або Черкаській області;
  • учасник є засновником або власником бізнесу;
  • відсутні податкові борги, судові чи корупційні провадження, а також процес ліквідації або банкрутства;
  • наймані працівники (якщо є) оформлені офіційно.

Також для участі потрібно мати стабільний інтернет та будь-який сучасний пристрій — ноутбук, комп’ютер або планшет.

Перевага надається тим, хто не отримував подібної підтримки впродовж останніх 12 місяців і не отримував грантів від ERC. Виключення — випадки, коли заявник або члени сім’ї постраждали внаслідок війни.

З чого складається програма

Програма складається з трьох компонентів:

  • серія онлайн-тренінгів від партнера — Академії інтернет-маркетингу WebPromoExperts;
  • авторський тренінг зі стійкості для підприємців протягом трьох тижнів;
  • менторський онлайн-супровід упродовж чотирьох місяців.

Крім того, учасники, які зможуть захистити власний бізнес-проєкт зможуть отримати гранти на закупівлю активів для найперспективніших бізнес-планів:

  • до 2 000 доларів США (84 000 гривень) для підтримки запуску нового бізнесу;
  • до 5 000 доларів США (210 000 гривень) для розширення або відновлення існуючого мікробізнесу.

Зазначається, що надається безкоштовно і безповоротно, за умови його цільового використання згідно з угодою.

Як подати заявку

Для того, щоб подати заявку, потрібно ознайомитися з повною інформацією про програму та заповнити форму за посиланням. Кінцевий термін подачі — 21 грудня 2025 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Куди звертатися бахмутянам за консультацією щодо житлового ваучера

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 15:50, 4 Грудня 2025
Бахмутський ЦНАП / фото Бахмут IN.UA

З 1 грудня дві категорії переселенців з окупованих територій, майно яких знищене, можуть подати заявку на житловий ваучер в “Дії”. Зокрема, й бахмутяни.

Куди звертатися мешканцям Бахмута за допомогою при подачі заяви — редакції повідомили у Бахмутській МВА.

У Бахмутській МВА розповіли, як мешканці громади можуть подати заяву на житловий ваучер

У МВА повідомили, що мешканці Бахмутської громади можуть отримати офлайн консультацію щодо оформлення житлового ваучера безпосередньо за місцем проживання — у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП). Для тих, хто не має можливості звернутися особисто, працює гаряча лінія за номером: +380 (95) 498 7615.

Зазначимо, що оформити його можуть дві категорії ВПО з ТОТ:

  • ВПО, які мають статус учасника бойових дій;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни.

Учасник не повинен отримувати іншу житлову допомогу або мати чинну заявку в єВідновленні. До заявника не можуть бути застосовані санкції та має бути відсутня судимість за злочини проти держави.

Примітка. Житловий ваучер — це нова програма, яка дозволяє ВПО, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, отримати грошову допомогу в розмірі 2 000 000 гривень на купівлю власного житла. Зараз ініціатива знаходиться на першому етапі, проте згодом Уряд планує розширити її на інші категорії внутрішньо переміщених осіб, чиї домівки залишились на ТОТ.

Також нам повідомили, що зараз готують і розміщують прості інструкції, як подати заяву через застосунок “Дія” на житловий ваучер. Ці інформаційні матеріали планують розмістити в осередках підтримки бахмутян у різних містах України.

Наразі подати заявку на отримання житлового ваучера можна лише за допомогою застосунку “Дія”. Для цього потрібно:

  • оновити застосунок до останньої версії;
  • перейти в розділ “Послуги для ВПО”, а далі обрати “Заява на житловий ваучер”;
  • підтвердити склад сім’ї: чоловік або дружина має надати згоду на обробку персональних даних через Дія.Підпис (у разі відсутності згоди протягом 36 годин заява анулюється);
  • підписати заяву за допомогою “Дія.Підпис” та надіслати її.

Усі дані підтягнуться автоматично, тобто користувачу не потрібно буде подавати додаткові документи. У МВА зазначають, що подання заяв через ЦНАПи або нотаріусів стане можливим протягом наступних чотирьох місяців.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

естонська рада

Нова грантова допомога від Естонської ради: як українцям отримати до 210 000 гривень на власну справу

Естонська рада у справах біженців запускає новий етап проєкту RISE, у межах якого постраждалі від війни зможуть отримати грантову допомогу в розмірі до 210 000 […]

Куди звертатися бахмутянам за консультацією щодо житлового ваучера

З 1 грудня дві категорії переселенців з окупованих територій, майно яких знищене, можуть подати заявку на житловий ваучер в “Дії”. Зокрема, й бахмутяни. Куди звертатися […]

15:50, 04.12.2025 Скопіч Дмитро
Важливо

Бюджет України на 2026 рік: пояснюємо куди спрямують кошти

В середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні державний бюджет на 2026 рік. За документ проголосували 257 народних депутатів. Серед головних обговорень […]

14:30, 04.12.2025 Скопіч Дмитро

Продавчиня мілітарі-магазину коригувала обстріли Краматорська — СБУ

Контррозвідка Служби безпеки України затримала в Краматорську 35-річну жінку, яку підозрюють у коригуванні російських ударів по місту. За даними слідства, вона намагалася отримувати військову інформацію […]

Важливо

Бізнес на їжі: хто й як заробляє на постачанні продуктів в окупацію

Окупація сходу та півдня України радикально змінила торговельну географію та бізнес-структуру цих регіонів. Доступ до продовольства в окупації став не лише питанням виживання, а й […]