Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Олександр Марченко подав декларцію за 2025 рік: що вказав

Валентина Твердохліб 17:00, 26 Лютого 2026
олександр марченко
Олександр Марченко / фото Facebook

Нерухоме майно в тимчасово окупованому Бахмуті, орендоване житло у Броварах і легкове авто — такий вигляд має річна декларація Олександра Марченка, який займає посаду заступника міського голови Бахмута. Вказує посадовець і свої доходи — понад 1,3 мільйона гривень зарплати.

Редакція Бахмут IN.UA проаналізувала, що задекларував Олександр Марченко за 2025 рік.

Декларація Олександра Марченка за 2025 рік

Згідно з декларацією, поданою 11 лютого 2026 року, Олександр Марченко спільно з дружиною Іриною володіють п’ятьма об’єктами нерухомості в Бахмуті. Серед них на Олександра Марченка оформлені три:

  • земельна ділянка площею 9 м² (дата набуття — 18.08.2019). Вартість не вказана;
  • гараж площею 15,8 м² (дата набуття — 10.12.2013). Вартість на дату набуття — 10 188 гривень;
  • земельна ділянка площею 20 м² (дата набуття — 25.04.2014). Вартість не вказана.

Одна квартира перебуває у спільній власності Олександра Марченка і ще п’ятьох людей. Площа квартири складає 44,1 м², дата набуття — 28 грудня 2017 року.

На дружину посадовця — Ірину Марченко — оформлена квартира в Бахмуті площею 55,38 м². Вона придбана 19 листопада 2004 року, її вартість не вказана.

Окрім цього, подружжя Марченко орендує квартиру площею 70,3 м² у Броварах. Дата набуття права оренди — 15 червня 2024 року.

Олександр Марченко також має легковий автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT 2002 року випуску. Вартість авто не вказана.

Заробітна плата Олександра Марченка за 2025 рік склала 1 362 684 гривень. Доходи дружини посадовець у декларації не вказує.

Грошових активів, згідно з декларацією, Олександр Марченко не має.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україну повернули 1000 тіл загиблих: деталі репатріації

Семаковська Тетяна 16:20, 26 Лютого 2026
26 лютого в Україну повернули 1 000 тіл загиблих / фото Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Сьогодні 26 лютого, в Україну повернуто 1000 тіл (останків) загиблих у межах чергових репатріаційних заходів. Найближчим часом слідчі правоохоронних органів спільно з експертними установами розпочнуть процедури ідентифікації кожного загиблого.

Про це повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

В Україну повернули 1 000 тіл загиблих

Сьогодні в Україну повернуто 1000 тіл (останків) загиблих у межах репатріаційних заходів. За попереднім інформуванням російської сторони, вони можуть належати українським захисникам. Найближчим часом розпочнуться слідчі дії та експертні процедури для встановлення особи кожного загиблого.

Зокрема, йдеться про проведення судово-медичних експертиз, ДНК-досліджень та інших процесуальних дій.Після завершення експертиз та офіційного встановлення особи загиблого родини отримають відповідні повідомлення.

Повернути тіла в Україну допомагали представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ України, Збройних Сил України, МВС України, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, ДСНС України та інших структур сектору безпеки і оборони.

До теми:

У МВС показали, в якому стані повертають тіла загиблих військових

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

олександр марченко

Олександр Марченко подав декларцію за 2025 рік: що вказав

Нерухоме майно в тимчасово окупованому Бахмуті, орендоване житло у Броварах і легкове авто — такий вигляд має річна декларація Олександра Марченка, який займає посаду заступника […]

В Україну повернули 1000 тіл загиблих: деталі репатріації

Сьогодні 26 лютого, в Україну повернуто 1000 тіл (останків) загиблих у межах чергових репатріаційних заходів. Найближчим часом слідчі правоохоронних органів спільно з експертними установами розпочнуть […]

Виплати за поранення військовослужбовцям у 2026 році: суми, умови отримання та причини відмов

Військовослужбовці, які отримали поранення під час виконання бойових завдань, мають право на низку державних фінансових гарантій. Проте на практиці процес отримання цих коштів часто супроводжується […]

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року: кому та на скільки підвищать виплати в Україні

З настанням весни на мільйони українців очікує традиційний перерахунок соціальних виплат. Починаючи з 1 березня, пенсії та страхові виплати зростуть на суму від 100 до […]

15:00, 26.02.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

У Франції вибачилися за афішу з “Артемсіллю”: що відомо про виставку “Пуд солі”

У Парижі розгорівся скандал навколо виставки російської художниці Олександри Овчиннікової “Пуд солі”, в анонсі якої використали зображення упаковки української “Артемсолі”. Після обурення українців організатори видалили […]