Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську скоїли напад на поліцію: вбито правоохоронця, злочинець втік

Валентина Твердохліб 13:30, 19 Березня 2026
слов'янську
Внаслідок нападу вбито поліцейського / фото відділ комунікації поліції Донецької області

У Слов’янську вбили поліцейського. Вогонь по наряду поліції відкрив підозрілий чоловік, в якого правоохоронці перевіряли документи. З місця злочину вбивця втік.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Донецької області.

Вбивство поліцейського у Слов’янську

Сьогодні, 19 березня, близько 11:30 у Слов’янську вбили поліцейського. Вогонь по наряду поліції відкрив чоловік, якого зупинили для перевірки документів. Правоохоронці стверджують, що він підозріло себе поводив, тому вони вирішили його перевірити.

Внаслідок події загинув капітан поліції Олег Захаренко. Він був старшим дільничним офіцером відділу поліції № 4 Краматорського районного управління. Він отримав вогнепальні поранення, несумісні з життям.

Чоловік, який відкрив стрільбу, втік. Наразі тривають заходи щодо його затримання.

На місці події працюють профільні служби.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Окупанти намагалися прорватись технікою в районі Мирнограда і Гришиного: штурми зупинили бійці ЗСУ

Валентина Твердохліб 13:10, 19 Березня 2026
гришине
Росіяни штурмували Гришине на мотоциклах / скриншот

Українські бійці фіксують активізацію ворога на Покровському напрямку. Зокрема, росіяни провели перший за три місяці мотоштурм села Гришине, а також намагалися прорватися на техніці в районі Мирнограда. Всі атаки ворога зазнали невдачі.

Про це повідомляє 7 корпус швидкого реагування ДШВ.

Ситуація на Покровському напрямку: штурми в районі Гришиного і Мирнограда

Українські військові зупинили перший за останні три місяці мотоштурм Гришиного. Востаннє невдалу атаку на мототехніці росіяни провели на початку грудня 2025 року. Тоді вони намагалися прорватись у Гришине на багі.

Цього разу для штурму росіяни використали 13 одиниць мототехніки. Наступ зірвали бійці 155-ї окремої механізованої бригади та полку “Скеля” спільно з суміжними підрозділами. 9 одиниць мототехніки знищили на підступах до Гришиного, і ще 4 одиниці — у самому селі.

Втрати особового складу ворога склали 17 людей.

Одночасно з цим росіяни намагалися прорватись у районі Мирнограда. Для цього вони використали техніку — дві бойові машини “МТ-ЛБ”.

Ця атака теж зазнала невдачі. Українські військові знищили обидві одиниці бронетехніки, а також ліквідували особовий склад ворога.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

слов'янську

У Слов’янську скоїли напад на поліцію: вбито правоохоронця, злочинець втік

У Слов’янську вбили поліцейського. Вогонь по наряду поліції відкрив підозрілий чоловік, в якого правоохоронці перевіряли документи. З місця злочину вбивця втік. Про це повідомляє відділ […]

Окупанти намагалися прорватись технікою в районі Мирнограда і Гришиного: штурми зупинили бійці ЗСУ

Українські бійці фіксують активізацію ворога на Покровському напрямку. Зокрема, росіяни провели перший за три місяці мотоштурм села Гришине, а також намагалися прорватися на техніці в […]

єнакієве

У “днр” заявили про плани на відбудову Єнакієвого: що відомо

У так званому “міністерстві будівництва, інфраструктури і ЖКГ днр” затвердили генеральний план окупованого міста Єнакієве. Окупанти запланували так званий “розвиток” до 2045 року. Серед планів: […]

відшкодування

ВПО, які оселилися на Одещині, можуть отримати відшкодування за оренду житла і комунальні послуги: деталі

Благодійна організація “Карітас Одеса УГКЦ” запустила проєкт підтримки для ВПО, які перемістилися на Одещину. Переселенці і переселенки можуть отримати відшкодування за оренду житла та комунальні […]

наступ

Росіяни активізували наступ на Донеччині: де найбільше тисне ворог

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. Загалом на Донеччині зафіксували 113 наступальних […]