Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зеленський анонсував черговий обмін полоненими: що відомо

Семаковська Тетяна 17:30, 23 Квітня 2026
Володимир Зеленський / фото Офісу Президента

Президент Володимир Зеленський анонсував новий етап обміну полоненими між Україною і Росією. Він може відбутися вже найближчим часом.

Про це він сказав під час спілкування з журналістами.

Коли відбудеться новий обмін полоненими

За словами Володимира Зеленського, переговори з американською групою щодо обмінів полоненими наразі тривають у телефонному та онлайн-форматах. Він наголосив на важливості процесу обміну для України, зазначивши, що цей напрямок продовжується і останнім часом вдалося повернути значну кількість людей.

Глава держави додав, що наразі очікується ще один обмін, і висловив сподівання на його успішне завершення.

Зеленський також прокоментував можливість візиту до Києва представників президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера.

Так, ми їх очікуємо. Я думаю, що вони приїдуть. Ну, на сьогодні питання для нас війна в Україні — номер один. Для американців війна в Ірані — номер один. Але Україна також є серед пріоритетних тем. Ми про це проговорювали з переговорною групою. Очікуємо на зустріч“, — сказав він.

Водночас, як передають журналісти “Інтерфакс-України”, Кирило Буданов, керівник Офісу Президента, на полях Київського безпекового форуму наголосив, що робота над обміном військовополоненими наразі триває та вже має певну конкретику.

“Обмінний процес? Якраз от зараз черговий список отримали. Це просто юридичні перепони невеличкі з боку РФ. Не переймайтеся, все буде добре”, — підкреслив він.

Нагадаємо, що напередодні Великодня до України повернулися з російського полону 182 людей — 175 військових і 7 цивільних. Більшість із тих, кого обміняли, були в полоні з 2022 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

100-річна жителька Донеччини оформила закордонний паспорт для подорожі до Європи

Семаковська Тетяна 16:35, 23 Квітня 2026
100-річна Олександра Іванівна на оформленні закордонного паспорта / фото ДМС України

Працівники Слов’янського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області оформили паспорт громадянина України для виїзду за кордон жінці поважного віку. Сторічна місцева жителька готується до європейської мандрівки.

Про це повідомила Державна міграційна служба України.

В Слов’янську оформили паспорт 100-річній жінці

До міграційної служби у місті Слов’янськ звернулася громадянка України Олександра Іванівна. Жінка народилася у 1925 році. Метою її візиту до відділу стала необхідність оформлення закордонного паспорта. Згідно з процедурою, вже найближчими днями заявниця має офіційно отримати свій готовий паспортний документ на руки.

Отримання документа необхідне Олександрі Іванівні для реалізації запланованого візиту до Європи. Жінка спланувала цю подорож задля відпочинку, а також для того, щоб відвідати свою онуку. Зі свого боку представники міграційної служби висловили жінці побажання міцного здоров’я, приємної подорожі, гарних вражень та довгих щасливих років життя.

Як і де можна отримати паспортні послуги

Представники Головного управління ДМС у Донецькій області нагадують громадянам про чинні правила надання адміністративних послуг. Оформити необхідні паспортні документи українці мають змогу у будь-якому діючому підрозділі міграційної служби. Звертатися можна безпосередньо за місцем фактичного перебування, оскільки надання послуги здійснюється незалежно від місця офіційної реєстрації проживання заявника.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зеленський анонсував черговий обмін полоненими: що відомо

Президент Володимир Зеленський анонсував новий етап обміну полоненими між Україною і Росією. Він може відбутися вже найближчим часом. Про це він сказав під час спілкування […]

100-річна жителька Донеччини оформила закордонний паспорт для подорожі до Європи

Працівники Слов’янського відділу Головного управління Державної міграційної служби в Донецькій області оформили паспорт громадянина України для виїзду за кордон жінці поважного віку. Сторічна місцева жителька […]

Нардеп Федір Христенко достроково втратив мандат через обвинувальний вирок суду

Народний депутат Федір Христенко достроково припинив свої повноваження у парламенті. Причиною втрати мандата стало набрання законної сили обвинувальним вироком щодо політика. Про це повідомив Ярослав […]

Важливо

Чи знаєте ви повноваження влади Бахмута в екзилі: (Опитування)

Мешканців Бахмутської громади можуть долучитися до онлайн-опитування про роботу органів місцевого самоврядування в евакуації, яке запустила редакція Бахмут IN.UA. Його результати допоможуть зрозуміти, наскільки ефективною […]

Постанова №390: що відомо про нові правила та приховані обмеження у виплатах для ВПО

Наприкінці березня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №390, яка змінює порядок надання допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб. Хоча документ публічно подається як розширення […]