Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пряма лінія з Олександром Марченком: бахмутяни можуть поспілкуватися з ОМС

Семаковська Тетяна 17:10, 3 Червня 2026
Пряма лінія / фото ілюстративне

Завтра, 4 червня 2026 року, відбудеться “Пряма лінія” із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Пряма лінія

4 червня з 11:00 до 12:00 бахмутяни зможуть зателефонувати до Олександра Марченка, заступника міського голови. Мешканці Бахмутської міської територіальної громади, зателефонувавши за номером +380 (95) 024 5075, можуть отримати відповіді на питання, які їх турбують.

Зазначимо, що Пряму лінію організовують для бахмутян періодично з різними представниками ОМС. Зверніть увагу, що телефонна лінія у зазначені години може бути перенавантажена.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Житлові ваучери для ВПО: що заважає переселенцям придбати житло

Семаковська Тетяна 15:15, 3 Червня 2026
Фінансування житлових ваучерів / фото НБУ

Майже тисяча родин внутрішньо переміщених осіб з числа військових уже придбали нові оселі за допомогою житлових ваучерів. Проте процес реалізації цієї державної допомоги супроводжується перепонами, серед яких неможливість поєднання з програмою “єОселя”, обмежена сума виплати та короткі часові рамки на пошук нерухомості.

Детальніше про це розповів Павло Фролов, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Що заважає переселенцям придбати житло за ваучером

За словами Павла Фролова, постанова уряду №1176 дозволяє використовувати житловий ваучер як перший внесок або для погашення іпотеки. На практиці механізм прийому такого ваучера банками в межах державної програми “єОселя” залишається неврегульованим. Синхронізувати ці дві програми наразі неможливо, що заважає переселенцям використати ваучер для іпотечного кредитування.

Крім того, вартість житлового ваучера обмежена сумою у 2 мільйони гривень, що за поточним курсом становить трохи більше 45 тисяч доларів. Цих коштів недостатньо для придбання двокімнатної квартири у великих містах, таких як Київ, Львів, Дніпро чи Івано-Франківськ.

Переселенці змушені купувати нерухомість в необласних та менших містах. У великих населених пунктах за цю суму доступні лише однокімнатні варіанти або смарт-квартири без ремонту. Це створює значні труднощі для багатодітних сімей, яким необхідні квартири більшої площі.

Часові рамки на оформлення угоди

Після підтвердження бронювання коштів родина має 60 днів на реалізацію ваучера. За цей період необхідно:

  • знайти житло;
  • укласти договір у нотаріуса або державного реєстратора;
  • надати інформацію про перерахування коштів.

Якщо покупець не вкладається у цей термін, право на використання втрачається. Заява переходить до загальної черги, а гроші повертаються назад до бюджету.

Спеціальна комісія з питань захисту ВПО звернулася до Кабінету міністрів з вимогою швидко внести зміни до постанови та усунути бюрократичні бар’єри. Пропонується:

  • синхронізувати житлові ваучери з програмою “єОселя” для можливості спрямування 2 мільйонів гривень на погашення іпотеки або на перший внесок;
  • збільшити термін реалізації ваучера на пошук та оформлення житла.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

пряма лінія

Пряма лінія з Олександром Марченком: бахмутяни можуть поспілкуватися з ОМС

Завтра, 4 червня 2026 року, відбудеться “Пряма лінія” із заступником начальника Бахмутської МВА Олександром Марченком. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання. Про це повідомляє Бахмутська […]

Житлові ваучери для ВПО: що заважає переселенцям придбати житло

Майже тисяча родин внутрішньо переміщених осіб з числа військових уже придбали нові оселі за допомогою житлових ваучерів. Проте процес реалізації цієї державної допомоги супроводжується перепонами, […]

закупівлі
Важливо

Званівська сільрада витратила понад 118 тисяч гривень на ремонт і обслуговування транспорту

У травні 2026 року Званівська сільрада провела 11 державних закупівель. Загалом у травні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на суму понад 205 […]

Грошова компенсація за “Пакунок малюка”: оновлені правила та розширений перелік послуг

Вже тривалий час в Україні є можливість отримати грошову виплату замість натуральної допомоги у вигляді бебі-бокса, що дозволяє батькам чи опікунам самостійно визначити перелік необхідних […]

Школа №18

Останній дзвоник у бахмутських школах: скільки дітей завершили навчання у 2026 році

Школи Бахмутської громади завершили навчальний рік у дистанційному форматі. Загалом свідоцтва про здобуття освіти отримали майже 500 учнів дев’ятих та одинадцятих класів. Про це редакції […]