Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закупівлі Торецької громади за вересень: що придбали на понад 729 тисяч гривень

Валентина Твердохліб 12:00, 5 Жовтня 2026
Торецьк / фото Вікіпедія

У вересні 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 44 державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг на понад 729 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Торецька МВА: витрати у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Торецька МВА провела десять закупівель на 441 204,80 гривень.

За 148 500 гривень придбали три ноутбуки Ноутбук Asus VivoBook 15 X1504VA. Ще у 49 900 гривень обійшовся ноутбук MSI Cyborg 15.

За 75 000 гривень придбали зарядну станцію BLUETTI AC200PL 2400W.

48 400 витратили на вісім стелажів Start.

За 42 000 гривень придбали два багатофункціональних пристрої HP LaserJet Pro 3103fdn (ред. пристрій для друку, сканування і копіювання документів).

У 23 544 гривні обійшовся ремонт транспортних засобів. У цю суму увійшли:

  • заміна ресори;
  • заміна щітки на склоочисник;
  • збільшений нижній захист — зняття встановлення;
  • заміна паливного клапана;
  • ремонт паливної системи;
  • демонтаж/монтаж паливного бака;
  • зварювальні роботи;
  • слюсарні роботи.

Запчастини для ремонту придбали за 6 760,80 гривень.

22 600 гривень вартували 78 послуг заправки картриджів. Ще за 22 990 гривень придбали пʼять картриджів.

1 510 гривень витратили на штамп.

Фінансове управління Торецької МВА: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Фінансове управління Торецької МВА провело 14 закупівель на 111 688,80 гривень.

35 538,80 гривень витратили на програми-антивіруси. 11 846,40 гривень — на програму ESET PROTECT Entry On-prem 8./1, 11 846,80 гривень і 11 846 гривень — на програму ESET PROTECT Entry On-prem 8 obj.

34 000 гривень пішли на ліцензійний доступ до програмного продукту “ФІТ-Бюджет”. Загалом було проведено дві аналогічні закупівлі по 17 000 гривень.

За 9 000 гривень отримали право на використання програмного продукту FactorPro. Ще таку ж суму витратили на надання права на користування програмного продукту “FactorPro”.

За 3 000 гривень придбали картридж CANON 737.

850 гривень пішли на обслуговування програмного забезпечення комп’ютерної програми “Фахівець”. 9 000 гривень витратили на надання доступу до цієї програми і ще дві закупівлі по 850 гривень і одна на 9 000 гривень — на супроводження програми.

600 гривень пішли на заправку, відновлення та поточний ремонт картриджів, принтерів, проекторів, системних блоків, персональних комп’ютерів, ноутбуків і моніторів.

Управління освіти Торецької МВА: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Управління освіти Торецької МВА провело 19 закупівель на 158 748 гривень.

За 98 997 гривень придбали три ноутбуки Lenovo IdeaPad Slim 3 15AMN8. 14 997 гривень витратили на три ліцензійні операційні системи Microsoft Windows 11 Home.

За 9 000 гривень отримали послуги, пов’язані з програмним забезпеченням.

6 964 гривні витратили на 52 одиниці фурнітури.

6 538 гривень витратили на 36 одиниць поліпропіленових шнурів для макраме.

4 064,50 гривень витратили на папір для нотаток.

3 798 гривень витратили на 14 одиниць приладдя для рукоділля та образотворчого мистецтва.

За 3 150 гривень придбали по 10 пачок вологих серветок, туалетного паперу і паперових рушників.

За 2 642 гривні придбали клеї.

За 2 350 гривень придбали пʼять настільних ігор.

За 1 650 гривень придбали три настільні світлодіодні лампи.

За 1 437,50 гривень придбали 25 мʼяких маленьких плюшевих іграшок.

1 430 гривень витратили на 21 архівний бокс, 4 сегрегатора і 1 картонну папку.

1 172 гривні витратили на чотири набори гуашевих фарб.

За 1 038 гривень придбали плівку для ламінування.

За 570 гривень придбали 10 пачок пакетів для сміття і дві упаковки одноразових пакетів.

785 гривень витратили на одноразові тарілки, стаканчики та шпажки для продуктів.

За 750 гривень придбали калькулятор.

215 гривень витратили на пластикові пружини для брошурування.

Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА провело одну закупівлю на 18 113 гривень. Стільки вартували 20 канцелярських товарів.

Загалом закупівлі Торецької громади за вересень 2026 року склали 729 754,60 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна отримала 50 млн євро на компенсації за знищене житло: хто зможе отримати кошти

Семаковська Тетяна 10:51, 5 Жовтня 2026
500 гривень на столі
Гроші на столі / фото з відкритих джерел

Україна залучила ще 50 мільйонів євро для виплати компенсацій громадянам, чиє житло було знищене внаслідок війни. Кошти спрямують на програму єВідновлення. Очікується, що завдяки додатковому фінансуванню близько 2,2 тисячі родин зможуть реалізувати житлові сертифікати та придбати нові оселі.

Про це повідомили в Міністерстві розвитку громад та територій України.

На компенсації за знищене житло залучили 50 мільйонів євро

Загальна сума нового фінансування становить 50 мільйонів євро. Половину коштів — 25 мільйонів євро — надає Банк розвитку Ради Європи, ще 25 мільйонів євро — уряд Італії. Гроші спрямують на компенсації українцям за знищене житло в межах державної програми єВідновлення.

За попередніми розрахунками, завдяки новому фінансуванню близько 2,2 тисячі українських родин зможуть використати житлові сертифікати та придбати нове житло замість знищеного внаслідок війни. Компенсація за повністю знищене житло в межах програми єВідновлення може надаватися у двох основних форматах.

Власники знищених квартир або будинків можуть отримати житловий сертифікат для придбання нової квартири чи будинку. Такий сертифікат також можна використати як перший внесок за державною програмою єОселя.

Інший варіант передбачає отримання коштів для самостійної відбудови приватного будинку на власній земельній ділянці.

Середня сума житлового сертифіката становить близько 1,3 мільйона гривень, а використати його можна протягом п’яти років.

Фінансування програми єВідновлення планують продовжити

Отримані 50 мільйонів євро є першим траншем із додаткових 100 мільйонів євро, передбачених у межах проєкту “HOME: Компенсація за знищене житло”.

Домовленості щодо цього фінансування були досягнуті під час Конференції з відновлення України URC-2026 у Гданську. Залучення міжнародного фінансування має дозволити продовжити виплати за житловими сертифікатами українцям, які втратили власні оселі внаслідок війни.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Закупівлі Торецької громади за вересень: що придбали на понад 729 тисяч гривень

У вересні 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 44 державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг […]

500 гривень на столі
Важливо

Україна отримала 50 млн євро на компенсації за знищене житло: хто зможе отримати кошти

Україна залучила ще 50 мільйонів євро для виплати компенсацій громадянам, чиє житло було знищене внаслідок війни. Кошти спрямують на програму єВідновлення. Очікується, що завдяки додатковому […]

Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, де кількість штурмів збільшилася. Водночас на Покровському, Лиманському, Слов’янському та […]

Історії

Як у Бахмуті працював аероклуб: історія перших льотчиків міста

Ще наприкінці 1930-х років в Артемівську, нині Бахмуті, працював аероклуб, де молодь вивчала теорію авіації, проходила льотну підготовку та стрибала з парашутом. Після початку Другої […]

В Україні планують запровадити базову соціальну допомогу на постійній основі

Профільний комітет Верховної Ради підтримав до другого читання законопроєкт №15094. Документ пропонує новий підхід до підтримки малозабезпечених сімей, за яким кілька окремих видів державної допомоги […]