Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закупівлі Сіверської громади у вересні: куди витратили понад 20 тисяч гривень

Валентина Твердохліб 17:00, 6 Жовтня 2026
закупівлі
Сіверська міська рада / фото Facebook-сторінка Сіверської МВА

У вересні 2026 року Сіверська міськрада провела три державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Сіверської громади придбали товарів та послуг на понад 20 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Сіверська міськрада: витрати у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Сіверська міськрада провела дві закупівлі на 16 700 гривень.

12 600 гривень витратили на доступ в режимі онлайн до електронних баз наукової та науково-технічної інформації ресурсу “Платформа Бюджет та ОМС”.

За 4 100 гривень отримали право використання примірника та пакетів оновлень комп’ютерної програми М.Е.Doс з правом використання на рік.

Управління освіти Сіверської міськради: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Управління освіти Сіверської міськради провело одну закупівлю на 3 760 гривень. За ці кошти оформили послуги з реєстрації в системі програмного продукту “АІС “Місцеві бюджети рівня розпорядника бюджетних коштів” та підтримки програмного продукту.

Загалом закупівлі Сіверської громади за вересень 2026 року склали 20 460 гривень.

Зазначимо, що саме у вересні Сіверська міськрада витратила найменше коштів за цей рік. До прикладу, минулого місяця громада витратила найбільшу суму на державні закупівлі — 1 581 985 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всього 12 тисяч гривень на закупівлі: що придбала Званівка у вересні

Валентина Твердохліб 15:25, 6 Жовтня 2026
закупівлі, Званівка
Званівка / фото Вікіпедія

У вересні 2026 року Званівська СВА та сільрада провели чотири державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на понад 12 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Званівська СВА: витрати у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Званівська СВА провела дві закупівлі на 7 860 гривень.

4 100 гривень витратили на право використання примірника та пакетів оновлень комп’ютерної програми M.E.Doc з правом використання на рік.

За 3 760 гривень оформили послуги з реєстрації в системі програми “АІС “Місцеві бюджети рівня розпорядника бюджетних коштів” та підтримки програмного продукту.

Званівська сільрада: закупівлі у вересні 2026 року

Протягом вересня 2026 року Званівська сільрада провела дві закупівлі на 4 658 гривень.

За 4 100 гривень отримали право використання примірника та пакетів оновлень комп’ютерної програми М.Е.Doc з правом використання на рік.

558 гривень витратили на кваліфіковані електронні довірчі послуги.

Загалом закупівлі Званівської громади за вересень 2026 року склали 12 518 гривень.

Зазначимо, що саме у вересні Званівська громада витратила найменше коштів за цей рік. До прикладу, минулого місяця громада витратила понад 136 тисяч гривень. Найбільшу суму — 442 286,04 гривень на державні закупівлі — Званівка витратила у березні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

закупівлі

Закупівлі Сіверської громади у вересні: куди витратили понад 20 тисяч гривень

У вересні 2026 року Сіверська міськрада провела три державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Сіверської громади придбали товарів та послуг на понад 20 тисяч […]

закупівлі

Всього 12 тисяч гривень на закупівлі: що придбала Званівка у вересні

У вересні 2026 року Званівська СВА та сільрада провели чотири державні закупівлі. Загалом у вересні для потреб Званівської громади придбали товарів та послуг на понад […]

До 14 000 грн на дітей та мінімалка 12 000 грн: які виплати пропонують на 2027 рік

Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев оприлюднив пропозиції щодо нових соціальних стандартів, які планують закласти до державного бюджету на 2027 рік. Ініціатива передбачає […]

14:00, 06.10.2026 Скопіч Дмитро
часовоярська
Важливо

Закупівлі Часів Яру у вересні: куди МВА та міськрада витратили понад 650 тисяч гривень

У вересні 2026 року Часоярська МВА, міськрада та її структурні підрозділи провели 21 державну закупівлю. Загалом у вересні для потреб Часовоярської громади придбали товарів та […]

бахмута

Державне та комунальне майно зможуть передавати для потреб ВПО за 1 гривню — Зеленський підписав закон

Президент України підписав закон №15579, який розблоковує передачу об’єктів державної і комунальної власності для розміщення ВПО. Йдеться про будинки та гуртожитки, які громади зможуть передавати […]