У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше росіяни атакують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 25 штурмів. Також противник зосередив додаткові резерви на Краматорському напрямку, в районі села Привілля. Загалом на Донеччині зафіксували 52 наступальні дії.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 5 квітня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 25 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Білицького, Родинського, Гришиного, Покровська, Рівного, Удачного, Муравки, Новопавлівки та Філії.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку росіяни ведуть штурмові дії одразу на кількох напрямках, застосуючи легку техніку, квадроцикли та піхотні групи. Основні зусилля ворог спрямовує на просуванні в районах Гришиного та в напрямку Родинського.

На Костянтинівському напрямку минулої доби російська армія провела 19 атак. Окупанти атакували поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Клебан-Бика, Плещіївки, Іллінівки, Степанівки, Новопавлівки та Софіївки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Копанків та Лимана. Загалом минулої доби тут відбулось два боєзіткнення.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут противник атакував чотири рази, намагаючись просунутись у районах Ямполя, Закітного та Різниківки.

На Краматорському напрямку російська армія провела дві наступальні дії в районі Оріхово-Василівки. Складна ситуація і в районі села Привілля, де росіяни зосередили додаткові резерви і намагалися просуватися шляхом просочення піхотних груп.

“Наші підрозділи утримують визначені рубежі, тримають під вогневим контролем райони зосередження та маршрути пересування ворога”, — прокоментували ситуацію в оперативному командуванні “Схід”.

Читайте також:

• Не евакуюються, щоб зустріти Великдень вдома: волонтер про реалії евакуації з Донеччини
• За катування українських полонених судитимуть трьох наглядачів колонії з Донеччини
• Росіяни використовують туман і мряку для прихованого просування у Гришине

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Внутрішньо переміщені особи мають можливість скористатися програмою пільгового іпотечного кредитування, яка фінансується за рахунок грантів та позик від міжнародних фінансових установ і держав.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про всі деталі процедури, спираючись на затверджений урядом порядок, та пояснює, як правильно оформити заявку онлайн.

Як отримати пільгову іпотеку від Держмолодьжитло

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 року № 451, переселенці можуть подати заяву про намір отримати пільговий кредит виключно в електронній формі. Для цього використовується Єдиний державний вебпортал електронних послуг — портал “Дія”.

Щоб розпочати процедуру, заявнику необхідно пройти автентифікацію. Система приймає кваліфікований електронний підпис, BankID або інші засоби електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Оформлення є абсолютно безкоштовним, а саме подання заяви займає близько 20 хвилин.

Після авторизації програмні засоби порталу “Дія” у режимі реального часу здійснюють перевірку інформації про заявника та членів його родини. Система автоматично аналізує дані з державних реєстрів та баз: перевіряється дійсність статусу ВПО, наявність у власності іншого майна та рівень отриманих доходів.

Обробка всієї персональної інформації здійснюється із суворим дотриманням законодавства про захист персональних даних та захист інформації в комунікаційних системах. Після завершення перевірки на електронну пошту та в особистий кабінет громадянина надходить відповідне сповіщення.

Рішення щодо включення до реєстрового переліку кандидатів ухвалює Держмолодьжитло. Термін надання послуги становить один робочий день. Результат розгляду автоматично надсилається в кабінет громадянина на порталі “Дія” та на вказану електронну пошту. Якщо у включенні до реєстру було відмовлено, людина має право подати заяву знову.

Важливо враховувати, що строк дії реєстрації кандидата в реєстровому переліку становить рівно два роки з дати включення. Після закінчення цього часу кандидат автоматично виключається зі списку. При цьому індивідуальні номери інших кандидатів у черзі зберігаються. Особи, яких виключили через закінчення терміну дії реєстрації або за їхньою власною заявою, можуть зареєструватися у переліку повторно.

Читайте також:

Від оренди до власної оселі: як переселенка з Харкова отримала житло в іпотеку від Держмолодьжитло

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!