Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ССО взяли у полон трьох росіян на Донеччині: що відомо

Валентина Твердохліб 18:00, 8 Жовтня 2026
полон
Бійці ССО виявили групу противника / скриншот

На Донеччині бійці Сил спеціальних операцій (ССО) взяли у полон трьох бійців армії рф. Також українські захисники захопили засоби звʼязку й розвіддані з важливою інформацією противника.

Про це повідомляють Сили спеціальних операцій ЗСУ.

Бійці ССО взяли в полон трьох росіян

У межах операції “Вівальді” на Лиманському напрямку Донеччини оператори 8-го полку ССО наблизилися до розташування двох солдатів армії рф. Коли оператори ССО вже вирушили на розвідку й знищення противника, до росіян приєднався ще один військовий, який раніше втратив напарника.

Троє російських військових були вимушені здатися. Оператори ССО взяли їх у полон без жодної втрати зі свого боку.

Бійці ССО готуються до захвату противника / скриншот

Також українські захисники захопили засоби зв’язку і розвіддані з важливою інформацією противника.

Полонені поповнять обмінний фонд, завдяки чому додому повернуться українці.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Маріупольці не можуть отримати компенсації за знищене житло: у чому причина

Валентина Твердохліб 17:00, 8 Жовтня 2026
житло, компенсації
Багатоквартирний будинок в окупованому Маріуполі / фото Маріупольська міськрада

У Маріупольській громаді неможливо провести обстеження знищеного та пошкодженого житла, оскільки територія перебуває під тимчасовою окупацією. Станом на 4 вересня 2026 року 53 заяви на компенсацію за знищене майно мають статус “зупинено розгляд”. Частина заяв отримали відмову.

Скільки знищених будинків налічується в Маріуполі і чому мешканці міста не можуть отримати компенсації, повідомляє Маріупольська МВА у відповідь на запит редакції.

Скільки будинків знищено та пошкоджено в Маріуполі

Маріупольська громада офіційно визнана тимчасово окупованою територією. Через відсутність законодавчо врегульованого механізму обстеження нерухомості на окупованих територіях провести фіксацію пошкоджень та руйнувань у Маріуполі наразі неможливо.

Статистику ведуть за даними аналізу відкритих джерел. Офіційно Маріупольська МВА заявляє про:

  • 929 знищених багатоквартирних будинків знищено;
  • 1 207 пошкоджених багатоквартирних будинків;
  • 4 190 знищених приватних будинків;
  • 2 219 приватних будинків з критичними пошкодженнями;
  • 23 283 приватних будинків з легкими або середніми пошкодженнями.

Скільки заяв на компенсацію подали маріупольці

У червні 2023 року через застосунок “Дія” надійшло 28 заяв на отримання компенсації для відновлення пошкодженого майна на території Маріупольської громади.

Позитивних рішень щодо виплати компенсацій за пошкоджене або знищене майно комісії не ухвалювали.

У червні 2025 року через “Дію” надійшло ще 59 заяв щодо отримання компенсації за знищене майно.

Чому маріупольцям не видають компенсації

Щодо 28 заяв, поданих на компенсацію для відновлення пошкодженого майна, у вересні 2023 року комісія ухвалила рішення про відмову. Підставою стало те, що нерухомість розташована на тимчасово окупованій території.

Ще за шістьма заявами на компенсацію за знищене майно у грудні 2025 року комісія також ухвалила рішення про відмову. У документі зазначено, що підставою стали особисті заяви відповідних заявників.

Таким чином, жоден заявник із Маріупольської громади не отримав компенсацію ні для відновлення пошкодженого майна, ні за знищене нерухоме майно.

Станом на 4 вересня 2026 року 53 заяви щодо надання компенсації за знищене майно мають статус “зупинено розгляд”. На сьогодні відсутній механізм, який дозволяв би проводити обстеження нерухомості на тимчасово окупованій території.

Фактично це означає, що заяви не можуть бути повноцінно розглянуті без механізму підтвердження стану майна.

Які рішення пропонує Маріупольська МВА

У Маріупольській МВА зазначають, що з 2022 року зверталися до народних депутатів, представників уряду, Офісу Президента України та міжнародного Реєстру збитків щодо забезпечення компенсаційних виплат мешканцям громади. Серед запропонованих рішень — поширення на Маріуполь досвіду Мелітополя, де запровадили експериментальний механізм обстеження знищених об’єктів із використанням даних дистанційного зондування Землі.

Також МВА підтримує законопроєкт №11161, який передбачає механізм отримання компенсації за знищене або пошкоджене майно на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях без проведення обстеження.

Окремо Маріупольська МВА виступає за поширення на всіх ВПО з тимчасово окупованих територій механізму житлових ваучерів у розмірі 2 мільйона гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ССО взяли у полон трьох росіян на Донеччині: що відомо

На Донеччині бійці Сил спеціальних операцій (ССО) взяли у полон трьох бійців армії рф. Також українські захисники захопили засоби звʼязку й розвіддані з важливою інформацією […]

житло

Маріупольці не можуть отримати компенсації за знищене житло: у чому причина

У Маріупольській громаді неможливо провести обстеження знищеного та пошкодженого житла, оскільки територія перебуває під тимчасовою окупацією. Станом на 4 вересня 2026 року 53 заяви на […]

Сім’ї на Харківщині можуть отримати 43 200 гривень: хто має право на допомогу

“Карітас-Спес Харків” запустив нову програму, межах якої родини можуть отримати 43 200 гривень на розвиток господарства, започаткування власної справи або професійне навчання. Про це повідомляє […]

Лабораторні дослідження, пальне та автозапчастини: на що витрачала кошти Соледарська міськрада у вересні

У вересні 2026 року Соледарська міська рада та її структурні підрозділи провели сім державних закупівель. Загалом у вересні для потреб громади придбали товарів та послуг […]

15:00, 08.10.2026 Скопіч Дмитро
Історії

“Я така ж сама, як і ви”: як бахмутянка Вікторія Канаєва після евакуації почала допомагати ВПО в Ірпені

Вікторія Канаєва — переселенка з Бахмута. У 2022 році вона виїхала з рідного міста і оселилася на Київщині в місті Ірпінь. Втративши домівку, жінка почала […]