Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У зонах примусової евакуації на Донеччині залишаються понад 200 дітей

Валентина Твердохліб 17:25, 8 Липня 2026
Евакуація дітей на Донеччині / фото відділ комунікації поліції Донецької області

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються 270 дітей, троє з яких — у зоні активних бойових дій. Примусова евакуація триває у трьох громадах Донеччини.

Скільки дітей лишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, та чи були випадки примусового вилучення дітей з родин, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на липень 2026 року

Станом на 8 липня в Донецькій області залишаються проживати 7 147 дітей. Наразі примусова евакуація дітей триває у трьох громадах області. Є діти і в зоні активних бойових дій, а саме в місті Миколаївка. Загалом у п’яти населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 270 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

  • Миколаївська громада, місто Миколаївка — 3 дітей (2 сім’ї);
  • Краматорська громада — 91 дитина (86 сімей);
  • Слов’янська громада, окремі райони міста Слов’янськ — 176 дітей (142 сім’ї).

Протягом останнього тижня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 67 дітей. Найбільше з них — 42 дітей — зі Слов’янська.

На сьогодні на Донеччині не було фактів примусового вилучення дітей з родин, які мешкають у зоні бойових дій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чоловік з Покровська отримав 4 роки ув’язнення за підпал автомобіля поліції

Валентина Твердохліб 16:15, 8 Липня 2026
підпал
Затриманий за підпал поліцейського авто / фото Донецька обласна прокуратура

Суд виніс вирок жителю Покровського району, який спалив поліцейський автомобіль. Сталося це у Краматорську, куди евакуювався чоловік. Підпал він зробив на замовлення, але обіцяні кошти так і не отримав. За скоєне палію присудили 4 роки позбавлення волі.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Вирок за підпал поліцейського авто

Суд виніс вирок 23-річному жителю Покровського району, який на замовлення спалив поліцейську автівку в Краматорську. Пропозицію заробити на підпалі авто чоловік отримав від адміністратора одного з Telegram-каналів. За це йому обіцяли 50 000 гривень.

Уночі чоловік підпалив автомобіль Renault Duster із символікою Нацполіції, який був припаркований біля багатоповерхівки. Процес займання він відзняв на камеру та виклав у Telegram-канал. Внаслідок пожежі автомобіль вигорів вщент.

підпал
Спалене службове авто / фото Донецька обласна прокуратура

Обіцяну винагороду палій так і не отримав. Того ж дня він виїхав до Одеси та намагався сховатися за місцем тимчасового проживання свого батька. Там його і затримали правоохоронці.

За умисне знищення чужого майна шляхом підпалу чоловік отримав 4 роки позбавлення волі. Також він має відшкодувати 525 017 гривень збитків.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

дітей

У зонах примусової евакуації на Донеччині залишаються понад 200 дітей

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, […]

підпал

Чоловік з Покровська отримав 4 роки ув’язнення за підпал автомобіля поліції

Суд виніс вирок жителю Покровського району, який спалив поліцейський автомобіль. Сталося це у Краматорську, куди евакуювався чоловік. Підпал він зробив на замовлення, але обіцяні кошти […]

ольга макєєва
Важливо

Як колишня юристка стала представницею окупованої Донеччини у Москві — досьє на Ольгу Макєєву

У Москві працює так зване “представництво донецької народної республіки”. Його очолює Ольга Макєєва, яка з травня 2022 року є посолкою “днр” у росії. До окупації […]

Важливо

Як працює бюджет окупованої громади: пояснюємо на прикладі Бахмута

У 2021 році (до повномасштабки) Бахмут майже самостійно заробляв гроші: 611 млн грн або майже 59% доходів бюджету забезпечували місцеві податки. Через чотири роки ситуація […]

Реклама

Як зрозуміти, що крокси оригінальні: повний гайд для покупця

Сьогодні на ринку взуття бренд Crocs займає лідируючу позицію у сегменті комфортного повсякденного взуття. Популярність сабо з полімерного матеріалу призвела до появи величезної кількості реплік […]

13:00, 08.07.2026 Pulse Promo