У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські війська за минулу добу атакували вісім населених пунктів Донецької області. Поранення отримали вісім людей, серед них двоє дітей у Краматорську. Пошкоджено 62 цивільні об’єкти.

Про це повідомили у поліції Донеччини.

Росіяни поранили двох дітей на Донеччині

Унаслідок російських обстрілів Донецької області 5 липня поранення отримали вісім мирних жителів, серед яких двоє дітей. Найбільше постраждав Краматорськ, куди армія РФ завдала ударів керованими авіабомбами та безпілотниками.

За даними правоохоронців, протягом доби російські війська завдали близько 1 100 ударів по лінії фронту та житловому сектору. Під обстрілами опинилися вісім населених пунктів: Краматорськ, Дружківка, Слов’янськ, Біленьке, Василівська Пустош, Красноторка, Андріївка та Катеринівка.

Найбільше постраждав Краматорськ. Російські війська атакували місто трьома авіабомбами КАБ-250 та чотирма безпілотниками. Поранення отримали четверо цивільних, серед них двоє дітей 2011 року народження. Також пошкоджено 11 багатоквартирних і сім приватних будинків, медичний заклад, заклад освіти, кафе, автозаправну станцію та п’ять автомобілів.

По Дружківці армія РФ завдала ударів п’ятьма авіабомбами КАБ-250 та FPV-дроном. Унаслідок атаки травмовано двох людей. У місті пошкоджено п’ять багатоквартирних і шість приватних будинків, а також автомобіль.

У Слов’янську внаслідок артилерійського обстрілу поранення отримала одна людина. Пошкоджень зазнали дев’ять приватних будинків і три автомобілі. Ще одна людина була поранена в селі Андріївка через удар FPV-дрона.

Крім того, на Василівську Пустош російські війська скинули три авіабомби КАБ-250, пошкодивши чотири приватні будинки. У Біленькому внаслідок атак безпілотників пошкоджено два приватні будинки та автомобіль, а в Красноторці — два цивільні автомобілі.

Загалом за добу в Донецькій області пошкоджено 62 цивільні об’єкти, серед яких 44 житлові будинки.

До теми:

“Слов’янськ та Краматорськ пустішають”: як знеструмлення та обстріли пришвидчують евакуацію з Донеччини

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

За добу на напрямках у Донецькій області зафіксували 113 бойових зіткнень. Найбільше атак армія РФ здійснила на Покровському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках.

Про ситуацію на фронті, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Яка ситуація на фронті в Донецькій області станом на 6 липня

У Донецькій області протягом минулої доби українські військові відбили 113 атак армії РФ. Найбільшу активність російські війська вели на Покровському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках. Про це повідомили у ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ станом на 08:00 6 липня.

На Лиманському напрямку російські війська дев’ять разів намагалися прорвати оборону Сил оборони. Бої точилися в районах Ставків та Діброви, а також у напрямках Греківки й Новоселівки.

Одним із найактивніших залишався Слов’янський напрямок. Тут українські військові відбили 33 штурми. Армія РФ намагалася просунутися в районах Закітного, Кривої Луки та Різниківки, а також у напрямку Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку протягом минулої доби штурмових дій не зафіксували.

На Костянтинівському напрямку Сили оборони відбили 16 атак. Противник намагався наступати поблизу Русиного Яру, Плещіївки, Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки, а також у напрямках Олександро-Шультиного та Степанівки.

Найбільш напруженою ситуація залишалася на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 30 атак армії РФ. Російські підрозділи вели наступальні дії поблизу Білицького, Новоолександрівки та Сергіївки, а також у напрямках Мирного, Новопавлівки, Шевченка, Котлиного, Новопідгородного, Кучерового Яру, Вільного, Нового Донбасу, Дорожнього, Гришиного та Удачного.

На Олександрівському напрямку українські оборонці відбили чотири атаки. Російські війська намагалися просунутися у напрямках Воскресенки, Новогригорівки, Олександрограда та Вербового.

Загалом за добу Генеральний штаб ЗСУ зафіксував 113 бойових зіткнень на напрямках, що охоплюють територію Донецької області. Найбільша кількість атак припала на Покровський, Слов’янський та Костянтинівський напрямки.

Втрати армії РФ за добу 6 липня

За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом минулої доби Сили оборони України знешкодили 1420 російських військових.

Також українські військові знищили або пошкодили:

• 7 танків;
• 16 бойових броньованих машин;
• 63 артилерійські системи;
• 1 реактивну систему залпового вогню;
• 3 засоби протиповітряної оборони;
• 12 наземних робототехнічних комплексів;
• 3 крилаті ракети;
• 1979 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
• 580 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
• 4 одиниці спеціальної техніки.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення Росія, за оцінкою Генерального штабу ЗСУ, втратила близько 1 411 050 військовослужбовців.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!