Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Грошова допомога ВПО: як переселенцям та постраждалим отримати 12 300 гривень

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:50, 1 Липня 2026
Грошова допомога / фото НБУ

Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових регіонів мають змогу оформити фінансову підтримку. Розмір грошової допомоги становить 12 300 гривень на одну людину. Реєстрацію на виплати проводить організація “Карітас Спес Харків”. Програма розрахована на громадян, які евакуювалися, втратили близьких або отримали поранення внаслідок бойових дій.

Про це повідомили представники “Карітас Спес Харків”.

Умови участі та географія програми

Фінансова підтримка надається в межах проєкту гуманітарного реагування на 2026-2027 роки. Географія програми охоплює населені пункти, розташовані на відстані до 50 кілометрів від лінії фронту, а також області, що межують з Російською Федерацією.

Головна вимога для отримання грошової допомоги ВПО стосується часових рамок. Від моменту тригерної події, такої як евакуація чи поранення, до дня реєстрації має пройти не більше 45 днів. Проєкт фокусується на людях, які перебувають у найбільшій потребі та не отримують повного забезпечення від інших організацій.

Виплати для ВПО та евакуйованих громадян

Отримати 12 300 гривень можуть люди, які були змушені евакуюватися з власних домівок протягом останніх 45 днів. Для оформлення заявки евакуйовані громадяни та ВПО готують підтверджувальні документи. Цей статус підтверджується такими паперами

  • довідка ВПО з пропискою у місцях евакуації, видана до 45 днів тому;
  • реєстраційні записи в офіційних центрах евакуації або транзиту;
  • списки від гуманітарних організацій та волонтерів, які проводили евакуацію;
  • транспортні квитки чи квитанції;
  • документи, що підтверджують місце постійного проживання.

Допомога при пораненнях та втраті родичів

Програма передбачає виплати для людей, які отримали важкі поранення через бойові дії. Постраждала особа повинна звернутися до лікаря або отримати консультаційний висновок протягом одного дня з моменту травмування. Кошти нараховуються виключно самій постраждалій людині. Наявність поранення доводиться наступним пакетом документів

  • витяг з протоколу поліції про подію або реєстру досудових розслідувань;
  • лікарняний лист про лікування тривалістю не менше п’яти днів;
  • завірена лікарем медична виписка, епікриз або довідка про фіксацію ушкоджень.

Сім’ї, які втратили родича внаслідок бойових дій, також мають право на фінансову допомогу. Для реєстрації цієї категорії потрібні спеціальні документи

  • свідоцтво про смерть;
  • довідка про причину смерті;
  • витяг з поліцейського протоколу щодо події.

Базові документи та контакти для реєстрації

Для перерахування 12 300 гривень усі заявники без винятку надають стандартний набір документів. До нього належать

  • паспорт;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • банківські реквізити з рахунком у форматі IBAN.

Отримати детальну інформацію щодо умов та запису на реєстрацію можна за телефоном. Заявники мають змогу зателефонувати на гарячу лінію “Карітас-Спес Україна” за номером 0 800 300 344 або звернутися безпосередньо до “Карітас Спес Харків” за номером +380 (99) 555 4336. Дзвінки приймаються з понеділка по п’ятницю у проміжку з 10:00 до 14:00.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська армія просунулася поблизу Закітного — DeepState

Семаковська Тетяна 09:50, 1 Липня 2026
Закітне на карті / фото DeepState

Російська армія продовжує спроби наступальних дій на східному фронті. Зокрема, зафіксовано просування противника поблизу Закітного на Слов’янському напрямку. Загалом ситуація залишається напруженою, а українські захисники продовжують стримувати штурми противника на кількох ділянках фронту.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA

Активність противника на Слов’янському та Лиманському напрямках

На Слов’янському напрямку російська армія здійснила 27 штурмових дій. Основними цілями противника стали райони Різниківки та Калеників. Також зафіксовано атаки у бік населених пунктів Крива Лука, Озерне та Рай-Олександрівка. На цьому відтинку ворог має часткове просування поблизу Закітного, намагаючись розвинути успіх у бік Слов’янська. Водночас аналітики DeepState вказують, що росіянам вдалося просунутися поблизу Закітного.

На Лиманському напрямку противник 14 разів намагався вклинитися в оборону українських військ. Бойові зіткнення відбувалися в районах населених пунктів Ставки, Лиман, Озерне, Борова, Новоселівка, Дробишеве, Діброва та Ямпіль

На Краматорському напрямку відбулося одне боєзіткнення в районі Малинівки..

Ситуація на Костянтинівському та Покровському відтинках

На Костянтинівському напрямку російська армія провела 23 атаки. Бойові дії зосереджені в районах Іванопілля, Костянтинівки, Іллінівки, Степанівки та Софіївки.

На Покровському напрямку українські підрозділи зупинили 31 штурмову дію. Російські підрозділи намагалися атакувати в районах Гришиного, Новомиколаївки, Никанорівки, Новоолександрівки, Шевченка, Удачного, Котлиного. Крім того, противник вів наступальні дії у бік Сергіївки та Білицького. На Краматорському напрямку зафіксовано одне боєзіткнення в районі Малинівки.

Втрати російської армії

З початку повномасштабного вторгнення станом на 1 липня 2026 року загальні бойові втрати противника в особовому складі склали близько 1 404 760 осіб. Лише за минулу добу ліквідовано 1 210 окупантів. Також українські захисники знищили значну кількість озброєння та техніки. За останню добу сумарно вдалося знищити:

  • 1 891 безпілотник оперативно-тактичного рівня;
  • 395 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
  • 71 артилерійську систему;
  • 5 бойових броньованих машин;
  • 5 наземних робототехнічних комплексів;
  • 4 засоби протиповітряної оборони;
  • 2 танки;
  • 2 реактивні системи залпового вогню;
  • 1 одиницю спеціальної техніки;

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Грошова допомога ВПО: як переселенцям та постраждалим отримати 12 300 гривень

Внутрішньо переміщені особи та жителі прифронтових регіонів мають змогу оформити фінансову підтримку. Розмір грошової допомоги становить 12 300 гривень на одну людину. Реєстрацію на виплати […]

10:50, 01.07.2026 Скопіч Дмитро

Російська армія просунулася поблизу Закітного — DeepState

Російська армія продовжує спроби наступальних дій на східному фронті. Зокрема, зафіксовано просування противника поблизу Закітного на Слов’янському напрямку. Загалом ситуація залишається напруженою, а українські захисники […]

бахмутський цпто
Важливо

Бахмутський ЦПТО оголосив набір студентів: вступити можуть і діти з особливими освітніми потребами

У Бахмутському центрі професійно-технічної освіти, який у 2023 році релокувався в селище Гоща на Рівненщині, стартувала вступна кампанія. Загалом до навчального закладу планують набрати понад […]

Важливо

Костянтинівка 2026: як росіяни місяць за місяцем просувалися до міста — повна хроніка боїв

Костянтинівка — один з найважчих відтинків фронту на Донеччині у 2026 році. Протягом перших шести місяців року російські війська послідовно змінювали тактику: від пошуку слабких […]

Інформація з реєстру нерухомості: як отримати довідку про майно онлайн та офлайн

Громадяни можуть отримати офіційну інформацію про об’єкти нерухомого майна з державних реєстрів. Послуга доступна в електронному вигляді через портал “Дія”, а також у паперовому форматі […]

14:00, 30.06.2026 Скопіч Дмитро