Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську

Валентина Твердохліб 15:50, 26 Червня 2026
донеччини
Представники Донеччини на URC 2026 / фото Донецька ОВА

У польському Гданську проходить Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Донеччину на заході представляють п’ять громад, у тому числі Бахмутська. Всі з відомих на цей час проєктів, які представляють громади, присвячені будівництву соціального житла.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

Конференція з відновлення України у Гданську: хто представляє Донеччину

25-26 червня у Гданську триває Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Тут зібралася міжнародні партнери України, представники українських регіонів та експерти з відновлення.

За даними ОВА, Донеччину на заході представили п’ять громад:

  • Бахмутська;
  • Краматорська;
  • Селидівська;
  • Покровська;
  • Маріупольська.

Цьогоріч URC 2026 охоплює п’ять тематичних вимірів — відновлення економіки, людського капіталу, покращення регіональної політики, євроінтеграція та безпека.

Які проєкти представив Бахмут на URC 2026

Офіційного переліку ініціатив, які представляє Бахмутська громада на URC 2026, немає. З фото, опублікованих в мережі, видно, що представники громади презентують проєкт будівництва житла “Бахмут-Гоща”.

На фото разом із заступником голови Бахмутської МВА фігурує Микола Панчук — очільник Гощанської громади. На своїй офіційній сторінці в Facebook він зазначив:

“Разом із командою представляємо в Гданську важливі проєкти для нашої громади. Один із ключових проєктів, який презентується на стенді Рівненщини, — “Квартал Відродження” (ред. назва проєкту будівництва житла для бахмутян).

Бахмутська і Гощанська громади представляють спільний проєкт соціального житла / фото Микола Панчук

Які проєкти представив Покровськ на URC 2026

Покровська громада презентувала проєкти соціального житла. Всього їх два:

  • “Покровський квартал” у місті Кам’янське;
  • “Агро-містечко” на Одещині.

У Покровській МВА кажуть, що ці проєкти передбачають житло, робочі місця та необхідну соціальну інфраструктуру для родин переселенців із громади.

В участі у URC 2026 бачать можливість пошуку міжнародних партнерів та інвесторів для реалізації проєктів.

Покровську громаду представила Маргарита Ідрісова — заступниця начальника Покровської МВА / фото Покровська МВА

Що представив Маріуполь на URC 2026

Мер Маріуполя Вадим Бойченко презентував програму “Мій дім. Україна”. Це проєкт створення житла для маріупольців. Він має стати першим житловим обʼєктом в Україні, який відповідає концепції та принципам європейського соціального житла.

На конференції представили майстер-план першого житлового кварталу в Білій Церкві. Пілотний проєкт передбачає будівництво 44 будинків на 1 187 квартир.

“Сьогодні в межах програми вже підготовлено шість інвестиційних проєктів у різних громадах України. Вони дозволять створити 3 612 квартир для понад 10,5 тисячі маріупольців. Для реалізації проєктів уже визначені земельні ділянки та підготовлена необхідна проєктна документація”, — зазначив Вадим Бойченко.

Презентація житлового кварталу в Білій Церкві / фото Вадим Бойченко

Також мер Маріуполя мав зустріч з директором з питань кредитування та соціального розвитку Банку розвитку Ради Європи. Вони обговорили залучення фінансування для розширення будівництва соціального житла для маріупольців у різних регіонах України.

“Вже маємо спільне бачення, однак продовжимо консультації для узгодження низки інших питань”, — зауважив Вадим Бойченко.

Зустріч з представником Банку розвитку Ради Європи / фото Вадим Бойченко

Деталей щодо проєктів, які представили Краматорська і Селидівська громади, поки немає.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна повернула 160 військових з російського полону

Семаковська Тетяна 15:35, 26 Червня 2026

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією. У межах домовленостей вдалося повернути 160 выйськових. Серед звільнених — бійці різних підрозділів Збройних сил, Нацгвардії та інших силових структур.

Про це повідомили Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та президент Володимир Зеленський.

Обмін 26 червня 2026 року

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін військовополоненими між Україною та росією, в результаті чого 160 військових, з яких 115 — це оборонці Маріуполя. Окрім солдатів і сержантів, додому вдалося повернути 58 офіцерів.

Серед звільнених з російського полону є представники:

  • Сухопутних військ;
  • Сил підтримки;
  • ДШВ;
  • ТрО;
  • Повітряних Сил;
  • Медичних сил, ВМС;
  • Національної гвардії України;
  • Державної спеціальної служби транспорту;
  • Державної прикордонної служби.

Як вказують в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, наймолодшому звільненому військовому виповнилося 26 років, а найстаршому — 66.

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу. Багато з них тривалий час перебували у полоні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

донеччини
Важливо

Які проєкти представляють громади Донеччини на Конференції з відновлення у Гданську

У польському Гданську проходить Конференція з питань відновлення України (URC 2026). Донеччину на заході представляють п’ять громад, у тому числі Бахмутська. Всі з відомих на […]

Важливо

Україна повернула 160 військових з російського полону

26 червня 2026 року відбувся черговий обмін полоненими між Україною та росією. У межах домовленостей вдалося повернути 160 выйськових. Серед звільнених — бійці різних підрозділів […]

шпигунстві

Фотографував позиції і наводив удари: безробітного мешканця Лиманщини викрили у шпигунстві

Російські окупанти завербували безробітного мешканця Лиманської громади. Чоловік шпигував на користь рф і коригував вогонь противника. За допомогою даних від місцевого жителя російські військові намагалися […]

Як Бахмут готувався до Дня Конституції: згадуємо виступи колективів центру Мартинова

28 червня 2026 року виповниться 10 років як Бахмут відзначатиме День Конституції під своєю нинішньою назвою після перейменування міста у 2016 році. До повномасштабного вторгнення […]

13:30, 26.06.2026 Скопіч Дмитро
прифронтових
Історії

“Не хочуть виїжджати, бо не розуміють, куди їм їхати”: як донеччанка рятує людей з прифронтових територій

Анна Баранова родом з Донецька. Вона на особистому досвіді знає, що таке евакуація, бо з 2014 року була вимушена покинути рідне місто. Довгий час Анна […]