У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З 16 листопада “Ощадбанк” призупиняє роботу всіх відділень та банкоматів у Краматорську. Найближчі відділення тепер працюватимуть у Слов’янську та Олександрівці.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

“Ощадбанк” призупиняє роботу в Краматорську

З понеділка, 16 листопада, у Краматорську призупиняють роботу всі відділення та банкомати Ощадбанку. Жителі міста можуть скористатися послугами банку в найближчих населених пунктах.

Два відділення “Ощадбанку” продовжать працювати у Слов’янську та Олександрівці. Звернутися туди можна за адресами:

• місто Слов’янськ, вулиця Поштова, 44;
• село Олександрівка, вулиця Соборна, 11.

Зняти готівку можна буде в банкоматах за адресами:

• село Олександрівка, вулиця Самарська, 11;
• місто Слов’янськ, вулиця Університетська, 53;
• місто Слов’янськ, вулиця Тараса Шевченка, 11;
• місто Слов’янськ, вулиця Ком’яхова, 49;
• місто Слов’янськ, вулиця Свободи, 13;
• місто Слов’янськ, вулиця Поштова, 44;
• місто Слов’янськ, вулиця Вільна, 2;
• селище Черкаське, вулиця Шевченка, 19.

Для отримання банківських послуг клієнти також можуть користуватися онлайн-сервісами “Ощадбанку”. В застосунку банку можна дистанційно проводити фінансові операції.

Нагадаємо, що з 16 листопада у Краматорську також призупиняє роботу останнє відділення “ПриватБанку”.

Читайте також:

• “Газу немає, але люди готові терпіти”: яка ситуація в Краматорську та Слов’янську
• Через пошкодження газопроводу на Донеччині зупинилося постачання газу до котелень Краматорська
• У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення: за якими критеріями їх визначають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Під час перебування за межами України громадяни мають право звертатися до дипломатичних та консульських установ для захисту своїх інтересів і оформлення необхідних документів. Одним з основних завдань консульств є відновлення порушених прав українців та вчинення визначених законодавством нотаріальних дій.

Детальніше про перелік послуг в матеріалі Бахмут IN.UA.

Паспортні питання та реєстрація актів цивільного стану

У консульстві за місцем перебування українці можуть вирішити низку паспортних питань. Зокрема, громадянам доступні такі послуги:

• оформлення закордонного паспорта для осіб старше та молодше 16 років;
• отримання готового паспорта (зокрема оформленого в Україні) та його доставка;
• видача свідоцтва з фотокарткою або посвідчення особи на повернення в Україну.

Окрім цього, уряд відновив можливість безкоштовно продовжувати термін дії закордонних паспортів та вносити до них дані про неповнолітніх дітей. Це стосується громадян, які вимушено перебувають за кордоном внаслідок збройної агресії рф.

В умовах воєнного стану дипломатичні установи також отримали доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Це дозволяє консулам реєструвати народження дитини, вносити зміни до актових записів, а також повторно видавати свідоцтва та витяги з Реєстру незалежно від місця проживання особи.

Нотаріальні послуги: довіреності, спадщина, заяви

Українські консули мають повноваження оформлювати різні нотаріальні документи. До загального переліку входять:

• посвідчення довіреностей та заповітів;
• оформлення заяви-дозволу на перетин кордону неповнолітнім;
• заяви про прийняття спадщини або відмову від неї;
• засвідчення вірності копій документів та справжності підпису на заяві.

Особливості правочинів щодо майна дітей

Згідно з оновленим Положенням (зміни затверджено у серпні 2026 року), правочини від імені малолітніх або недієздатних осіб вчиняють виключно батьки, усиновлювачі або опікуни. Консул не прийме для посвідчення правочин від імені дитини, якщо його намагається укласти представник батьків.

Якщо йдеться про управління майном дитини, за загальним правилом необхідна нотаріально посвідчена згода другого з батьків. Проте існують винятки, коли така згода не вимагається:

• другий з батьків захоплений у полон, заручники або інтернований у нейтральній державі;
• особа зникла безвісти за особливих обставин або визнана безвісно відсутньою;
• другий з батьків має невідоме місце проживання;
• особа щонайменше шість місяців поспіль проживає окремо від дитини та не бере участі в її вихованні й утриманні.

Водночас дитина може безоплатно набути майно у власність (наприклад, за договором дарування) без дозволу органу опіки та піклування.

Згода подружжя та перевірка представників

Для розпорядження спільним майном подружжя (якщо документ про право власності оформлений на одного з них) консулу обов’язково надається нотаріально посвідчена згода другого з подружжя. Документ має обов’язково містити чітко визначені дії, дату, місце складання, повні персональні та паспортні дані обох осіб, а також їхні реєстраційні номери платника податків.

Якщо ж нотаріальну дію намагається вчинити уповноважений представник, консул обов’язково перевіряє його особу, дієздатність та повноваження через державні реєстри:

• через реєстр актів цивільного стану перевіряється, чи не померла фізична особа, яка видала довіреність;
• через реєстр юридичних осіб встановлюється, чи не припинила діяльність компанія-довіритель;
• через Єдиний реєстр довіреностей перевіряється дійсність самої довіреності.

Додаткові консульські послуги

Крім паспортних та нотаріальних питань, консульства надають такі послуги:

• постановка на тимчасовий або постійний консульський облік;
• вирішення питань громадянства (набуття за народженням, вихід з громадянства України);
• оформлення віз в Україну та надання інформації щодо правил в’їзду;
• легалізація офіційних документів та їх переклад.

Окремо запроваджено спрощений порядок повернення в Україну громадян, які стали жертвами торгівлі людьми або експлуатації. У таких випадках консульські установи у стислі терміни вирішують питання підтвердження особи та видають свідоцтво на повернення.

Читайте також:

Закрита інформація: які дані про зниклих та загиблих військових не можуть отримати родичі

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!