У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутяни можуть оформити відшкодування вартості путівки дитини до закладу оздоровлення та відпочинку. Відшкодування передбачене з бюджетних коштів для батьків дітей з Бахмутської громади, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки.

Куди звертатися за відшкодуванням, повідомляє Бахмут IN.UA, посилаючись на Порядок організації заходів з відшкодування вартості путівки до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.

Бахмутська громада компенсує відпочинок і оздоровлення дітей

На відшкодування вартості путівки до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку мають право батьки дітей з Бахмутської громади віком від 7 до 18 років, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Відшкодування відбувається шляхом перерахування коштів на рахунки дитячих закладів, обраних батьками. Це мають бути заклади, які пройшли державну атестацію, зареєстровані на території Донецької області, але розташовані та працюють на території інших областей України.

Супровід дітей до/з обраних дитячих закладів мають надати батьки чи інші законні представники самостійно за рахунок власних коштів.

Хто з дітей може поїхати на відпочинок або оздоровлення за кошти бюджету

Відшкодування путівки можуть отримати батьки (або особи, які їх замінюють) дітей пільгових категорій:

• діти учасників бойових дій;
• діти зі статусом ВПО;
• діти, які проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення;
• діти з інвалідністю (за відсутності протипоказань);
• діти з багатодітних сімей;
• діти з малозабезпечених сімей;
• діти, які перебувають на диспансерному обліку;
• діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села;
• діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
• рідні діти батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одному дитячому будинку сімейного типу або в одній прийомній сім’ї;
• діти, один із батьків яких загинув, зник безвісти або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;
• діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;
• діти, батьки яких загинули від нещасного випадку на виробництві або під час виконання службових обов’язків, у тому числі дітей журналістів, які загинули під час виконання службових обов’язків;
• діти, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф;
• діти, взяті на облік службами у справах дітей як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах;
• діти, одному з батьків яких встановлено інвалідність I або II групи;
• діти, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також відшкодування передбачене для дітей, які мають здобутки в навчанні або творчості. Серед них:

• переможці міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських, районних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад;
• учасники дитячих творчих колективів та спортивних команд;
• відмінники навчання;
• лідери дитячих громадських організацій.

Як отримати відшкодування дитячої путівки

Для відшкодування вартості дитячої путівки батьки мають звернутися до Управлінню соцзахисту населення. Поштою потрібно надати такий перелік документів:

• заяву про намір оздоровлення або відпочинку дитини;
• копію свідоцтва про народження або паспорта дитини;
• копію паспорта одного з батьків дитини;
• копії реєстраційних номерів облікової картки платника податків дитини та одного з батьків дитини;
• згоду на обробку персональних даних;
• витяг з реєстру громади з інформацією про задеклароване/зареєстроване місце проживання дитини та/або копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
• довідку органу соціального захисту населення або закладу освіти за фактичним місцем перебування про некористування пільговою путівкою, придбаною за рахунок бюджетних коштів у поточному році;
• документ, що підтверджує наявність відповідного пільгового статусу дитини;
• угоду про відшкодування вартості путівки.

Всі копії документів мають бути завірені особистим підписом.

Приклади заяв доступні в Порядок організації заходів з відшкодування вартості путівки до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку.

Читайте також:

• Виплати та лікування: як підтримують ліквідаторів ЧАЕС із Бахмута
• Бахмутські сім’ї з дітьми можуть отримати 5000 гривень допомоги: як правильно подати заявку
• У Бахмутській МВА сформували орган для розгляду скарг на насильство та домагання: хто увійшов до його складу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Жителі Донеччини, які виїхали на окуповані території, вимушені мешкати в пунктах тимчасового розміщення (ПВР) без належних умов. Зокрема, в місті Дебальцеве люди живуть у місцевому “будинку залізничника”, куди речі першої необхідності привозять волонтери, а не окупаційна влада. Зараз мешканцям ПВР у Дебальцевому не вистачає засобів гігієни, побутових речей та одягу.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA з посиланням на росджерела.

Життя в Дебальцевому: умови для біженців з України

У місті Дебальцеве, яке з 2015 року окуповане росією, працює пункт тимчасового розміщення. Туди звозять людей з Донеччини, які вирішили жити на ТОТ, але не мають можливості винаймати житло.

Люди мешкають у місцевому “будинку залізничника”. Серед мешканців тут, нібито, є люди з Бахмута, Торецька, Соледара і Селидового.

Як повідомляє російська волонтерка Алла Сидорова, мешканцям цього пункту не вистачає речей першої необхідності, засобів гігієни, одягу, посуду. Привозять все це волонтери, а не представники окупаційної адміністрації. Про умови в приміщеннях інформації немає, Сидорова пише, що “люди як могли тут облаштували все і створили затишок”. Тобто саме мешканці займалися облаштуванням наданих їм приміщень.

Волонтерка каже, що люди хочуть повернутися додому або придбати власне житло. Втім компенсацію за втрачене майно окупанти не виплачують, і коштів на власне житло українці не мають. Єдині кошти, які вони тут можуть отримати — це 12 тисяч рублів пенсії (ред. близько 7 тисяч гривень) або 7 тисяч рублів (ред. близько 4 тисяч гривень) соціальних виплат.

Під час останньої поїздки до ПВР у Дебальцевому волонтерка Алла Сидорова привезла мешканцям продуктові пакунки, засоби гігієни і для чищення: гелі для прання і миття посуду, рідке мило. Та насправді потреби людей набагато більші. За словами Сидорової, мешканцям ПВР потрібні відра та тази, техніка для приготування їжі (електрочайники і мультиварки), миючі засоби, набори посуду, постільна білизна та одяг (шкарпетки, нижня білизна, халати, футболки).

Фактично люди, які евакуювались на бік рф, залишились без необхідних для комфортного життя речей. Придбати ці речі самостійно люди не можуть через мізерні виплати, а окупаційні адміністрації ними не забезпечують. Єдина надія людей — чекати допомоги від волонтерів.

Читайте також:

• Росіяни показали, як виглядає зруйнована Авдіївка у квітні 2026 року
• Російський воєнкор зняв відео з Бахмута і закликав відправляти сюди “нейтральних громадян”
• У “днр” заговорили про відбудову Бахмута: у 2026 році обіцяють розробити генплан

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!