Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що подивитися ввечері: 5 сучасних українських фільмів, від яких не відірватися

Семаковська Тетяна 12:00, 8 Лютого 2026
Кадр з “Ти космос” / фото Facebook

Українське кіно останніх років усе частіше пропонує легкі, дотепні та близькі до реального життя історії, які ідеально підходять для вечірнього перегляду. Якщо ви шукаєте, що подивитися ввечері, зверніть увагу на ці п’ять українських фільмів — сучасних, зрозумілих і натхненних.

5 українських фільмів, які варто подивитися ввечері

Ти космос (2024)

Жанр: романтична науково-фантастична драма

Сюжет: космічний далекобійник Андрій після вибуху Землі вважає себе останньою людиною, він вільно дрейфує у космосі. Але він отримує сигнал від француженки Катрін. Чоловік, недовго думаючи, летить до неї своїм кораблем, стикаючись у польоті з різними труднощами та переосмисленням цілей свого життя.

Батьківські збори (2025)

Жанр: комедія

Сюжет: події фільму розгортаються під час звичайних шкільних батьківських зборів, які швидко перетворюються на справжній хаос. Різні характери, погляди на виховання дітей і особисті амбіції батьків зіштовхуються в одному приміщенні. Фільм іронічно показує дорослих, які часто поводяться не менш емоційно, ніж їхні діти.

Збори ОСББ (2024)

Жанр: комедія

Сюжет: ця стрічка зосереджується навколо мешканців багатоквартирного будинку, які збираються на чергові збори ОСББ. Побутові конфлікти, особисті образи та дрібні суперечки поступово виходять на перший план. Фільм висміює знайомі кожному ситуації, показуючи, як звичайні сусіди можуть перетворити формальну зустріч на емоційне протистояння.

Песики (2025)

Жанр: романтична комедія

Сюжет: у центрі сюжету кар’єристка Яна, яка випадково накладає на себе закляття: всі чоловіки, з якими вона має стосунки, перетворюються на собак. Як Яні далі жити, працювати та шукати кохання з цим дивним прокляттям і зграєю нестерпних милих песиків?

Відпустка наосліп (2025)

Жанр: романтична комедія

Сюжет: головна героїня вирушає у відпустку, не знаючи, що саме на неї чекає. Замість розкішного готелю, вона опиняється у сільській хатині, а потім туди завітає власник оселі. Несподівані обставини, нові знайомства та незаплановані події змінюють її плани. Фільм — це легка історія про вихід із зони комфорту, випадковості та шанс почати щось нове.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Виплати ВПО у 2026 році: нові критерії, доходи та підстави для припинення допомоги

Семаковська Тетяна 10:00, 8 Лютого 2026
юнісеф
Грошова допомога / фото Unsplash

З 1 січня 2026 року в Україні діють оновлені критерії призначення виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Змінилися граничні показники доходу, підхід до оцінки зайнятості та умови припинення допомоги. Розповідаємо, хто може розраховувати на виплати 2–3 тисячі гривень і що робити у разі їх скасування.

Які умови призначення виплат ВПО діють з 1 січня 2026 року

З початку 2026 року виплати для ВПО у розмірі 2–3 тисяч гривень призначаються за оновленими правилами. Один із ключових критеріїв — середньомісячний дохід на одного члена сім’ї, який не має перевищувати 10 380 гривень. Для порівняння, раніше цей показник становив 9 444 гривень.

Зверніть увагу, що під час розрахунку враховується дохід за останні 3 місяці, який людина отримує “на руки”, тобто без урахування ПДФО та військового збору.

Для працездатних осіб віком від 18 років обов’язковою умовою залишається сприяння власній зайнятості. Це означає, що особа повинна:

  • бути працевлаштованою;
  • або зареєструвати ФОП;
  • або отримати статус безробітного;
  • або скористатися ваучером на навчання.

Хто має винятки

Вимога щодо працевлаштування не застосовується, якщо особа:

  • є студентом денної форми навчання;
  • здійснює догляд за дитиною до 6 років;
  • доглядає за дитиною або особою з тяжкими захворюваннями;
  • виховує малолітню дитину, яка навчається онлайн.

Якщо протягом трьох місяців після призначення допомоги працездатна особа не виконає жодної з умов щодо зайнятості, виплати ВПО припиняються.

У разі, якщо допомогу скасували без зрозумілих причин, ВПО має право звернутися до органу соціального захисту з вимогою надати обґрунтоване письмове пояснення. Саме таке рішення, за наявності підстав, можна оскаржити у судовому порядку.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Що подивитися ввечері: 5 сучасних українських фільмів, від яких не відірватися

Українське кіно останніх років усе частіше пропонує легкі, дотепні та близькі до реального життя історії, які ідеально підходять для вечірнього перегляду. Якщо ви шукаєте, що […]

юнісеф

Виплати ВПО у 2026 році: нові критерії, доходи та підстави для припинення допомоги

З 1 січня 2026 року в Україні діють оновлені критерії призначення виплат для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Змінилися граничні показники доходу, підхід до оцінки зайнятості […]

ВПО з Покровська у Кропивницькому можуть отримати допомогу від МОМ: відкрита реєстрація

Гуманітарний хаб “Єднання”, що функціонує у Кропивницькому, оголосив про початок збору заявок на отримання гуманітарної підтримки. Допомога надається у партнерстві з Міжнародною організацією з міграції […]

Бахмутянка здобула перемогу на турнірі у стрибках у висоту

Українська легкоатлетка Юлія Левченко з Бахмута продовжує успішні виступи у зимовому сезоні 2026 року. Цього разу вона здобула впевнену перемогу на міжнародних змаганнях у німецькому […]

10:05, 07.02.2026 Скопіч Дмитро
іловайськ

З Іловайська планують запустити поїзди до росії — заява пушиліна

Окупаційна влада Донеччини заговорила про розвиток залізничного сполучення. Донецьк хочуть зв’язати поїздами з росією та окупованими територіями інших регіонів України. Про це заявив ватажок “днр” […]