Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Яким був травень на фронті: окупанти наростили штурми, але без суттєвих успіхів

Валентина Твердохліб 18:00, 1 Червня 2026
травень
Лінія фронту на Донеччині / скриншот мапи DeepState

Росіяни провалили наступальні дії на фронті. Травень 2026 року став найгіршим для противника, починаючи з жовтня 2023 року. Хоч окупанти і збільшили кількість штурмів, позитивного результату вони не мають.

Як пройшов травень на фронті, розповідають аналітики DeepState.

Яким був травень 2026 року на фронті

Російська армія провалила наступ на фронті у травні 2026 року. Противник мав найменший приріст окупованої території, починаючи з жовтня 2023 року. Згідно з мапою DeepState, за травень росіяни окупували 14 км² української території.

“Хоча варто розуміти, що в цілях безпеки ми показуємо просування Сил Оборони України із затримкою, тому без конкретики, але готові заявити, що це перший місяць за останні роки після “Контрнаступу 2023″, коли приріст окупованої території для кацапів став від’ємним”, — зауважують у DeepState.

Динаміка окупації / інфографіка DeepState

При цьому противник має приріст штурмових дій на 37,5%. Загалом росіяни провели рекордні 7 000 атак. Але результатів цих штурмів немає. Росіяни намагаються давити кількістю, але дуже часто ці штурми проводять 1-2 піхотинця, що не дає противнику результатів на полі бою.

Тенденція з просочуванням противника вглиб території залишається, але суттєво виросла реакція українських захисників. Росіянам все складніше накопичувати сили.

Проблемною зоною сьогодні залишається Костянтинівка. Аналітики кажуть, що перспективи для міста “далеко не найкращі”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські дрони в Бахмуті: ЗСУ показали окуповане росіянами місто

Семаковська Тетяна 17:05, 1 Червня 2026
Бахмут / скриншот з відео

30 травня українські військові оприлюднили нові відеоматеріали, які демонструють актуальний стан тимчасово непідконтрольного Бахмута. Це перше за кілька місяців відео українських військових з міста, яке вдалося зробити за допомогою оптоволокнового дрона “Пташка”.

Про це розповіла пресслужба “Пташка Дронс”.

Як виглядає Бахмут, нові кадри з міста

На оприлюднених матеріалах помітно повністю понівечене місто. Кадри з безпілотника фіксують зруйновані багатоповерхові будівлі, відсутність вцілілих дахів, розбиті фасади та вигорілі конструкції. Відео передає загальний стан міської забудови, яка зазнала критичних пошкоджень внаслідок інтенсивних бойових дій.

Зазначимо, що для здійснення цього польоту над територією Донеччини оператори дронів використали спеціальний оптоволоконний дрон “Пташка”, який оснащений котушкою довжиною 50 кілометрів. Завдяки цій технології розробникам вдалося отримати трансляцію зображення у високій роздільній здатності формату Full HD.

Бахмут в камері українського дрону / скриншот з відео
Зруйновані багатоповерхові будинки в місті / скриншот з відео
Один із районів зруйнованного Бахмута / скриншот з відео
Вулиці міста / скриншот з відео
Зруйнований Бахмут / скриншот з відео

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

травень

Яким був травень на фронті: окупанти наростили штурми, але без суттєвих успіхів

Росіяни провалили наступальні дії на фронті. Травень 2026 року став найгіршим для противника, починаючи з жовтня 2023 року. Хоч окупанти і збільшили кількість штурмів, позитивного […]

Важливо

Українські дрони в Бахмуті: ЗСУ показали окуповане росіянами місто

30 травня українські військові оприлюднили нові відеоматеріали, які демонструють актуальний стан тимчасово непідконтрольного Бахмута. Це перше за кілька місяців відео українських військових з міста, яке […]

торецьк закупівлі
Важливо

Торецька МВА провела 48 закупівель у травні: куди витрачали гроші

У травні 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 48 державних закупівель. Загалом у травні для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг на […]

Єдиний соціальний внесок у 2026 році: розміри платежів, категорії платників та терміни

В Україні роботодавці та приватні підприємці зобов’язані регулярно сплачувати єдиний соціальний внесок за себе та своїх працівників. Цей платіж формує фонд для надання соціальної допомоги […]

Розширення Реєстру збитків: у “Дії” з’являться 14 нових категорій для подання заяв

До міжнародного Реєстру збитків додали 14 нових напрямів, за якими фізичні особи, комерційний сектор та держава зможуть фіксувати шкоду від російської агресії. Ці категорії поступово […]

14:45, 01.06.2026 Скопіч Дмитро