У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні проходить суд над митрополитом Арсенієм, настоятелем Святогірської лаври. Чоловікові загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років за поширення інформації про переміщення військових ЗСУ.

Детальніше про хід справи — в матеріалі Бахмут IN.UA

Що відомо про справу митрополита Арсенія

Інцидент, який став підставою для кримінального провадження, стався у вересні 2023 року.

За даними слідства, під час літургії митрополит Арсеній у своїй проповіді 2023 року розголосив вірянам інформацію обмеженого доступу. Зокрема, настоятель повідомив точні місця розташування блокпостів, а також пунктів дислокації підрозділів Збройних сил України, Служби безпеки України, Національної поліції та Сил оборони на території Святогірської громади Краматорського району.

Трохи доповнення тоді надала речниця прокуратури Галина Прищепа в коментарі “Суспільного”. За її словами, священник у своїй промові до парафіян митрополит не лише озвучив конкретні адреси блокпостів, але й візуалізував їх розташування, вказуючи напрямки рукою. Ситуація набула розголосу, оскільки відеозапис цієї літургії згодом був опублікований на офіційному сайті релігійної установи та поширений у місцевих Телеграм-каналах, що зробило чутливу інформацію доступною для ворога.

Крім того, досудове розслідування звернуло увагу на риторику вікарія до початку повномасштабного вторгнення. Слідство встановило, що митрополит неодноразово транслював прокремлівські наративи. Зокрема, у своїх численних інтерв’ю він називав збройну агресію рф проти України “громадянським конфліктом”.

У квітні 2024 року митрополиту Арсенію офіційно оголосили підозру. Його дії кваліфіковано за частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України.

Йдеться про поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Сам намісник Святогірської лаври категорично не визнав своєї провини.

Продовження справи

Суди у справі митрополита Арсенія тривають з червня 2024 року, з квітня 2024 року священнослужитель перебуває під вартою. Проте, в жовтні 2025 року його випустили під заставу в розмірі 1 514 000 гривень. У той же день його затримали представники СБУ вже за новою статтею 436-2 Кримінального кодексу України — виправдування збройної агресії рф проти України.

На початку грудня 2025 року суд обрав запобіжний захід митрополиту у вигляді тримання під вартою до 3 лютого та обʼєднав два кримінальні провадження щодо нього в одне.

22 січня 2026 року відбувся черговий розгляд справи. За даними ухвали, опублікованої 24 січня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, митрополита Арсенія ще на 60 днів до 22 березня 2026 року без можливості внесення застави. Крім того, суд відмовив у клопотанні сторони захисту про зміну запобіжного заходу підсудному та відхилив заяви адвоката та трьох народних депутатів про передачу обвинуваченого митрополита Арсенія на особисту поруку.

За інформацією пресслужби Святогірської Лаври, адвокати Митрополита Арсенія планують подавати апеляцію на це рішення.

Читайте також:

На окупованій Донеччині передають персональні дані мобілізованих похоронним агентствам — активісти

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Благодійний фонд “Право на захист” оголосив про початок збору даних для надання багатоцільової грошової допомоги в межах проєкту “Консорціум Реагування”. Програма фінансової підтримки передбачає надання до 10 800 гривень на людину.

Про це повідомили представники БФ “Право на захист”.

Грошова допомога від БФ “Право на захист”

Грошова допомога надається в межах проєкту “Консорціум Реагування: Надання багатогалузевої гуманітарної допомоги постраждалим від конфлікту населенню в Україні”. Метою ініціативи є підтримка вразливих категорій населення, які постраждали внаслідок воєнних дій.

Реалізація програми відбувається у таких областях:

• Дніпропетровська;
• Запорізька;
• Одеська;
• Харківська.

Для участі в програмі заявники повинні відповідати низці базових критеріїв, зокрема, вони:

• є громадянами України або іноземцями з дійсною посвідкою на проживання в Україні;
• отримали статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) після 24 лютого 2022 року;
• фактично проживають у вищезазначених областях;
• мають дохід, що не перевищує 6 318 гривень на одного члена домогосподарства на місяць (без урахування соціальних виплат та пільг);
• не отримували грошову допомогу від БФ “Право на захист” або інших міжнародних організацій протягом останніх трьох місяців.

Окрім базових вимог, претенденти повинні належати хоча б до однієї з категорій вразливості:

• домогосподарство, що очолює і забезпечує самотня повнолітня особа, яка проживає з дитиною / дітьми (віком 0–17 років включно або сином / донькою віком до 22 років включно за умови здобуття ним / нею / ними освіти за денною формою) та / або літньою особою / літніми особами (віком 60+ років), яка / які перебувають на її утриманні та / або під опікою;
• домогосподарство, що складається виключно з літньої особи / літніх людей (віком 60+ років), а також літньої особи / літніх осіб (віком 60+ років), яка / які мають на утриманні дитину / дітей;
• домогосподарство з трьома і більше дітьми (віком 0–17 років включно або сином / донькою віком до 22 років включно за умови здобуття ним / нею / ними освіти за денною формою);
• домогосподарство з дитиною віком до двох років (не включно);
• домогосподарство з вагітною жінкою;
• домогосподарство з особою з інвалідністю І чи ІІ групи / дитиною з інвалідністю;
• домогосподарство з особою із серйозним медичним станом, включеним у відповідний перелік.

Сума виплат та порядок нарахування

Загальна сума грошової допомоги становить 10 800 гривень на одну особу. Розрахунок базується на сумі 3 600 гривень на місяць протягом тримісячного періоду.

Виплата здійснюється одноразовим платежем на банківський рахунок кожного члена домогосподарства окремо. Кошти для неповнолітніх або недієздатних осіб зараховуються на рахунки їхніх офіційних представників (батьків, опікунів) за наявності підтверджувальних документів.

Процедура реєстрації

Процес отримання допомоги розпочинається із заповнення форми попередньої реєстрації. Для цього потрібно заповнити форму за покликанням.

Перелік необхідних документів

Для фінальної реєстрації необхідно особисто надати оригінали документів усіх членів родини:

• паспорт громадянина України (або паспорт для виїзду за кордон, посвідка на проживання), а для дітей — свідоцтво про народження;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) для всіх членів сім’ї, включаючи дітей;
• документи, що підтверджують статус ВПО та категорію вразливості (довідки про інвалідність, склад сім’ї тощо);
• реквізити банківського рахунку (IBAN).

Вимоги до банківського рахунку

Отримати допомогу можна виключно шляхом переказу на банківський рахунок. Готівкові виплати не передбачені.

Вимоги до картки:

• рахунок має бути гривневим та особистим;
• рахунок повинен бути відкритий на фізичну особу (картки ФОП не приймаються);
• картка має бути дійсною ще мінімум пів року.

Водночас зазначається, що отримати кошти не можна на картки цільовим призначенням. Це, наприклад, “єПідтримка”, “єМалятко”, “єВідновлення” та інші.

Читайте також:

Соціальний захист, гуманітарна допомога та компенсації за житло: з чим зверталися бахмутяни до МВА у 2025

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!