У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Міністерство освіти і науки розробило алгоритм дій для вступників, які втратили документи про загальну середню освіту. Абітурієнтам радять перевірити наявність атестатів до початку вступної кампанії, щоб встигнути отримати дублікати для подання заяв до навчальних закладів.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як відновити втрачені документи про освіту

Для відновлення втраченого документа про освіту необхідно звернутися до школи, яка видала оригінал. У закладі потрібно подати заяву на виготовлення дубліката.

Якщо школа розташована на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій, процедура змінюється. У такому випадку вступник має подати заяву до будь-якої іншої школи відповідного ступеня за своїм поточним місцем проживання. Адміністрація цього закладу допоможе з проведенням процедури та отриманням необхідних даних.

Пошук серії та номера документа

Вступники можуть знайти інформацію про свій атестат в електронному форматі, навіть якщо на руках немає фізичного документа. Подальші дії залежать від обсягу відомої інформації:

• якщо дані документа відомі, необхідно скористатися сервісом реєстру документів про освіту ЄДЕБО для найшвидшого онлайн-підтвердження;
• якщо серія та номер невідомі, потрібно звернутися із письмовою заявою до державного підприємства “Інфоресурс”, яке адмініструє ЄДЕБО, для пошуку даних.

Державне підприємство “Інфоресурс” надає виключно інформацію з бази даних і не займається виготовленням дублікатів документів про освіту.

Терміни вступної кампанії

У міністерстві рекомендують перевірити наявність усіх документів вже сьогодні. Це дозволить уникнути зайвих клопотів під час подання заяв через електронний кабінет вступника. Вступна кампанія 2026 року має чіткі дати початку:

• 25 червня стартує вступ до професійних коледжів;
• 1 липня розпочинається кампанія до закладів вищої освіти.

Читайте також:

Вступна кампанія 2026: скільки балів потрібно для зарахування на бюджет та контракт

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

У державному застосунку “Дія” розширили можливості функції мультишерингу. Відтепер довідки ОК-5 та ОК-7 можна передавати установам автоматично у складі загального пакета документів без необхідності формувати додаткові запити.

Про це повідомили в “Дія”.

У “Дії” запрацював автоматичний мультишеринг довідок

За інформацією пресслужби державного підприємства “Дія”, нововведення значно спрощує процес обміну даними. Користувачам більше не потрібно самостійно замовляти, завантажувати чи очікувати на готовність цих витягів. Відтепер вони надсилаються автоматично разом з іншими необхідними документами.

Новий функціонал розрахований на взаємодію з різними установами. Він уже доступний для банків, страхових компаній, фінансових організацій та роботодавців. Очікується, що автоматичний шеринг суттєво пришвидшить обробку заявок, мінімізує ймовірність помилок та забезпечить стовідсотковий цифровий документообіг без паперів.

Що містять довідки та для чого вони потрібні

Зазначені електронні документи містять ключову інформацію щодо трудової діяльності та нарахувань громадянина:

• довідка ОК-5 включає дані про страховий стаж, розмір заробітної плати та сплачені внески, починаючи з 2000 року;
• довідка ОК-7 відображає інформацію про страховий стаж та зарплату, з якої відраховувався єдиний соціальний внесок, починаючи з 2011 року;

Такі офіційні витяги вимагають у багатьох життєвих та юридичних ситуаціях. Найчастіше їх використовують для:

• оформлення кредитних договорів у банках;
• правильного розрахунку лікарняних виплат;
• призначення державної допомоги по безробіттю;
• підтвердження наявного страхового стажу;
• проведення кадрових процедур під час працевлаштування.

Читайте також:

Як оформити допомогу на проживання для ВПО онлайн: інструкція від Пенсійного фонду

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!