У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Кривому Розі розпочався прийняття документів на одноразову грошову допомогу. Виплати здійснюються відповідно до Міської програми соціальної підтримки населення на 2017-2028 роки. Отримати матеріальну допомогу у Кривому Розі можна один раз на рік.

Детальніше про те, як отримати виплати — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога у Кривому Розі

Одноразову матеріальну допомогу в Кривому Розі можуть отримати:

• діти з інвалідністю;
• онкохворі діти, захворювання яких перебуває у стадії ремісії (крім дітей, які перебувають на повному державному утриманні);
• діти, хворі на фенілкетонурію;
• діти з інвалідністю, які потребують забезпечення підгузками;
• діти з цукровим діабетом І типу (інсулінозалежні) — для забезпечення витратними матеріалами та лікарськими засобами;
• особи з інвалідністю з дитинства.
• сімей внутрішньо переміщених осіб, у яких виховуються діти з інвалідністю або онкохворі діти.

Для оформлення одноразової грошової допомоги необхідно подати:

• заяву встановленого зразка;
• паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу заявника;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• свідоцтво про народження дитини;
• довідку про встановлення інвалідності дитини або особи з інвалідністю з дитинства;
• медичну довідку або висновок лікувального закладу (для онкохворих дітей, дітей із цукровим діабетом І типу або фенілкетонурією);
• довідку внутрішньо переміщеної особи (для ВПО);
• реквізити банківського рахунку;
• документи, що підтверджують місце проживання у Кривому Розі.

Куди звертатися

Подати документи на одноразову матеріальну допомогу можна до управління соціального захисту населення за місцем проживання:

• Покровський район – вулиця Федора Караманицького, будинок 37В;
  телефон: +380 (98) 181 0107; +380 (98) 181 0117;
• Інгулецький район – проспект Південний, будинок 1;
  телефон: +380 (96) 043 8568;
  вулиця Гірників, будинок 19;
  телефон: +380 (67) 914 7657;
• Саксаганський район – вулиця Володимира Великого, будинок 34Б;
  телефон: +380 (98) 360 2004;
• Тернівський район – вулиця Пляжна, будинок 23;
  телефон: +380 (97) 503 3528;+380 (67) 433 6786;
• Центрально-Міський район – вулиця Свято-Миколаївська, будинок 27;
  телефон: 067 77 73 560; 050 48 88 945.

Фахівці управлінь соціального захисту Кривого Рогу допоможуть перевірити документи та нададуть детальну інформацію щодо виплати й процедури оформлення одноразової матеріальної допомоги.

Примітка. Над текстом працювала Марія Дубенко

Читайте також:

Хто і як може оформити базову соціальну допомогу у 2026 році: умови, розрахунок і приклади

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Попри морози, сніг і складну безпекову ситуацію, евакуація цивільного населення з Донецької області триває. Волонтери та гуманітарні організації фіксують не зменшення, а зростання кількості заявок, особливо з прифронтових громад. Водночас вже починається фіксація евакуації з безпечних міст області, де люди вивозять майже все майно за допомогою вантажівок.

Про це в коментарі Бахмут IN.UA розповів Богдан Зуяков, волонтер евакуаційної бригади.

Як проходить евакуація в умовах зими

Евакуація з Донеччини відбувається безперервно, хоча погодні умови ускладнюють процес. Морози та сніг можуть впливати на логістику, однак робота не зупиняється. За словами волонтера, усі доступні маршрути використовують максимально обережно, з урахуванням безпеки та стану доріг.

При цьому зниження кількості евакуйованих не зафіксовано. Навпаки, холодна пора року стимулює людей ухвалювати рішення про виїзд. У прифронтових населених пунктах часто відсутні опалення, електроенергія та базові умови для зимівлі, що стає вирішальним чинником, особливо в періоди мінусової температури.

Чи вплинули морози на кількість заявок

За останні дні кількість звернень на евакуацію не скоротилася. Богдан Зуяков каже що мешканці населених пунктів, де зруйноване житло або пошкоджена інфраструктура, активніше подають заявки саме взимку.

“Морози — це дуже важкий період зимівлі. Коли немає опалення і нормальних умов, люди вирішують виїжджати“, — пояснює він.

Скільки людей вдалося евакуювати

Особисто Богдан Зуяков наразі працює з обмеженнями через поранення. Попри це, навіть у такому режимові йому вдається вивозити людей. За останні дні один з екіпажів евакуював чотирьох цивільних, ще кілька заявок перебувають в роботі.

Наразі пріоритет надається “легшим” заявкам — не з найбільш небезпечних ділянок фронту. Йдеться про Дружківку, околиці Краматорська та прилеглі населені пункти, куди ще відносно безпечно заїжджати та де можна не використовувати бронежилети.

Основний потік евакуації зараз іде з Дружківського напрямку. Також фіксується багато заявок із Лиману, околиць Краматорська та сіл поблизу Дружківки. Окремі звернення надходять із району Рай-Олександрівки, Сіверського напрямку.

За словами волонтера, саме Краматорсько-Слов’янська агломерація останнім часом демонструє зростання кількості охочих виїхати. Наприклад, дедалі частіше виїжджають родини з дітьми, які мають велику кількість речей. Евакуація таких сімей потребує окремого транспорту та додаткових ресурсів, а організацій, здатних це забезпечити, обмежена кількість. Подекуди вони самостійно оплачують послуги перевізників.

“Вивезти сім’ю з великою кількістю речей з точки А в точку Б — це зараз один із найскладніших викликів“, — каже волонтер.

Ще одна помітна тенденція — зростання кількості заявок від людей з інвалідністю, зокрема немобільних і лежачих.

Богдан Зуяков пов’язує збільшення кількості заявок саме зі Слов’янська та Краматорська насамперед не з погодою, а з безпековою ситуацією. Інтенсивність обстрілів, активне застосування FPV-дронів та звичайних БпЛА змушують людей не зволікати.

Куди найчастіше евакуюються мешканці Донеччини

Багато людей обирають евакуацію на відносно невелику відстань. Найпоширеніший варіант — переїзд із прифронтових селищ до Краматорська або Слов’янська, де є житло, родичі чи порожні квартири.

Також частими напрямками є Харків та Дніпро. У випадках, коли люди не мають жодних варіантів для самостійного розміщення, евакуйованих спрямовують далі по різних регіонах України в межах офіційних програм.

Читайте також:

У Покровську збільшується кількість російської піхоти, а до Мирнограда доступ обмежений: що відбувається на фронті

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!