Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вагітні жінки та матері з немовлятами, які евакуюються з Донеччини, можуть отримати допомогу з житлом

Валентина Твердохліб 18:00, 15 Жовтня 2026
Житло
Житло для жінок-ВПО / фото Соледарська міськрада

Жінки з Донеччини, які перебувають у складних життєвих обставинах, можуть отримати тимчасове житло, соціальний супровід і необхідну допомогу в Донецькому обласному соціальному центрі матері та дитини. Послуги надають безоплатно жінкам на сьомому-дев’ятому місяці вагітності та матерям із дітьми віком до 18 місяців.

Хто може звернутися та які документи потрібні, розповіли в Соледарській міськраді.

Вагітним і матерям із дітьми з Донеччини пропонують безоплатне житло: як звернутися

Жінки з Донецької області, які опинилися у складних життєвих обставинах, можуть отримати підтримку в Донецькому обласному соціальному центрі матері та дитини. Заклад надає тимчасове проживання, необхідну допомогу та соціальний супровід.

Допомога передбачена для таких категорій:

  • вагітні жінки на сьомому-дев’ятому місяці вагітності;
  • матері або опікунки, які виховують дітей віком до 18 місяців;
  • жінки з Донеччини, які потребують тимчасового проживання та соціального супроводу.

Водночас заклад не приймає людей у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, із симптомами гострих захворювань або загостренням хронічних хвороб, а також людей із психічними захворюваннями.

Прийом до центру здійснюється цілодобово. Усі послуги безоплатні.

Які умови проживання пропонує центр

У закладі передбачені базові побутові умови для проживання матерів із дітьми. Є гаряча вода, душові кімнати, санвузол, пральна машина та харчоблок для самостійного приготування їжі.

Для догляду за малюками є дитячі ліжка, візочки, ігрові манежі та іграшки.

Ігрова кімната для дітей / фото Соледарська міськрада

Які документи потрібні для поселення

Для звернення до центру необхідно підготувати документи:

  • направлення від відповідного структурного підрозділу місцевої адміністрації, голови територіальної громади або транзитного хабу;
  • паспорт або посвідка на постійне проживання в Україні;
  • свідоцтво про народження дитини/дітей.

Якщо жінка звертається самостійно, без направлення, необхідно подати особисту заяву.

Для поселення звертайтеся за телефоном: +380 (99) 423 5160. Дзвінки приймають щодня з 08:00 до 21:00.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутянка на Дніпропетровщині потрапила в ДТП: родина збирає кошти на реабілітацію жінки (ОНОВЛЕНО)

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 17:00, 15 Жовтня 2026
Наталія Чепурнова / фото Олексія Чепурнова

Переселенка з Бахмута, Наталія Чепурнова потрапила у ДТП на Дніпропетровщині. Автомобіль родини зіткнувся з машиною, яка на великій швидкості вилетіла на зустрічну смугу. Зараз жінка перебуває у вкрай важкому стані з численними переломами та травмами голови. Родина терміново збирає кошти на реабілітацію у спеціалізованому центрі, перебування в якому коштує понад 10 тисяч гривень на добу.

Про обставини аварії та стан дружини редакції Бахмут IN.UA розповів чоловік Наталії, Олексій Чепурнов.

Примітка. Оновлено. Редакція оновлює матеріал згідно з Редакційною Політикою, додавши нову інформацію про стан бахмутянки, процес сбору коштів та хід кримінального провадження.

Бахмутянка потрапила в ДТП під Синельниковим

Авто, в якому знаходилась Наталія Чепурнова / фото Олексія Чепурнова

Аварія сталася ввечері 6 вересня 2026 року. Родина Чепурнових, яка вже втретє вимушено змінювала місце проживання як ВПО, їхала до Дніпра. Зазначимо, що відкритих даних про ДТП, немає, але редакція отримала підтвердження факту аварії із джерел в поліції.

“Ми евакуювалися вже втретє. Їхали потиху, не поспішаючи, були завантажені — швидкість десь 60 км/год. Не доїхали зовсім трохи, це сталося неподалік міста Синельникове. Там такий довгий затяжний поворот, і просто за одну секунду зустрічний автомобіль летів на такій швидкості, що вже не міг тримати свою смугу“, — згадує Олексій.

Чоловік, який їхав першим на іншій машині, встиг ухилитися. Його дружина Наталія, яка їхала позаду — не змогла. Сталося лобове зіткнення. Винуватець намагався втекти з місця злочину, але його швидко затримали правоохоронці.

“Його одразу встановили, повезли на допит. По алкоголю він виявився тверезим, а результатів аналізу на наркотики ще чекають, кажуть, це робиться довго. Зараз триває кримінальне провадження“, — розповідає чоловік.

У якому стані бахмутянка і скільки коштів вартує реабілітація

Внаслідок аварії Наталія Чепурнова отримала політравми критичного ступеня тяжкості.

“Стан найважчий, який тільки може бути. У неї двостороння черепно-мозкова травма третього ступеня, крововилив у мозок, дуже багато переломів. Відкритий перелом і безліч закритих — руки, ноги, таз, щелепа, ребра. Забита печінка та інші органи. Вона зараз дуже важка“, — ділиться Олексій.

Спочатку жінку лікували у дніпровській лікарні імені Мечникова, де її стан вдалося мінімально стабілізувати, після чого, за словами чоловіка, перевели до іншого закладу.

Для подальшого лікування та відновлення Наталію необхідно перевести до спеціалізованого реабілітаційного центру “Модричі” поблизу Львова, який спеціалізується на важких черепно-мозкових травмах та післяінсультних станах. Проте вартість перебування там для родини є непідйомною.

“Ціна за добу разом із моїм перебуванням поруч становить приблизно 10 660 гривень. І це без додаткових опцій чи консультацій вузьких спеціалістів. Щоб дружина хоча б прийшла до тями і почала реагувати на команди, знадобиться мінімум місяць. Далі — все індивідуально, хтось лікується три місяці, хтось третій рік. Це просто непомірні, непідйомні гроші для нас“, — пояснює Олексій Чепурнов.

Збір коштів лише розпочався, і наразі зібрано близько двох тисяч гривень. Родина має власні невеликі заощадження, але їх недостатньо для повноцінної реабілітації. Чоловік наголошує, що надасть повну звітність та зберегти всі чеки з лікарень і центру.

Поточний стан справ: розслідування та збір коштів

Станом на 15 жовтня 2026 року, Наталія все ще перебуває у важкому стані: жінка вийшла з коми, проте до свідомості поки не повернулася. Переведення до спеціалізованого центру відбудеться не раніше ніж через місяць-півтора, оскільки пацієнтку спочатку необхідно повністю стабілізувати для безпечного транспортування. Медики поки не дають жодних прогнозів через критичну важкість ситуації.

Щодо фінансової сторони, спільними зусиллями небайдужих вдалося зібрати близько 100 тисяч гривень. Проте, як зазначає чоловік, необхідна сума залишається високою. За уточненими даними з центру, вартість перебування становить майже 10 800 гривень на добу. Загальна сума реабілітації, яка може тривати місяцями, вимірюватиметься мільйонами.

Кримінальне провадження щодо ДТП продовжується. За словами Олексія Чепурнова, слідство перебуває на завершальному етапі — 20 жовтня мають відбутися останні слідчі експерименти, після чого буде винесено рішення щодо винуватців аварії.

Як допомогти родині

Допомогти Наталії з лікуванням та реабілітацією можна за наступними реквізитами:

  • Номер картки: 5168 7521 6376 4320;
  • Отримувач: Чепурнов Олексій Олексійович.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Вагітні жінки та матері з немовлятами, які евакуюються з Донеччини, можуть отримати допомогу з житлом

Жінки з Донеччини, які перебувають у складних життєвих обставинах, можуть отримати тимчасове житло, соціальний супровід і необхідну допомогу в Донецькому обласному соціальному центрі матері та […]

Важливо

Бахмутянка на Дніпропетровщині потрапила в ДТП: родина збирає кошти на реабілітацію жінки (ОНОВЛЕНО)

Переселенка з Бахмута, Наталія Чепурнова потрапила у ДТП на Дніпропетровщині. Автомобіль родини зіткнувся з машиною, яка на великій швидкості вилетіла на зустрічну смугу. Зараз жінка […]

17:00, 15.10.2026 Скопіч Дмитро
обмеження

Верховна Рада ухвалила закон про базову соціальну допомогу: що зміниться для українців

Верховна Рада ухвалила закон про базову соціальну допомогу, яка має об’єднати кілька видів державної підтримки в одну щомісячну виплату. Новий механізм передбачає індивідуальний розрахунок допомоги […]

Історії

Скільки коштує стати ВПО: три історії жінок із Краматорська та Слов’янська про витрати на переїзд

Переїзд із прифронтового міста, це не лише дорога до нового місця проживання, а й витрати на оренду житла, перевезення речей, транспорт та облаштування побуту. Бахмут […]

Евакуація

“Росіяни майже зробили з Краматорська другу Костянтинівку”: волонтер Богдан Зуяков про ситуацію на Донеччині

На Донеччині спостерігається різке зростання кількості охочих евакуюватися з Краматорська та Слов’янська. За словами волонтера та евакуаційника Богдана Зуякова, безпекова ситуація в цих містах суттєво […]