Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як оскаржити рішення експертної команди лікарів: покрокова інструкція від МОЗ

Семаковська Тетяна 18:00, 29 Січня 2026
Лікарі / фото ілюстративне, iStock

З 2025 року система медико-соціальної експертизи в Україні зазнала фундаментальних змін. Замість звичних МСЕК запроваджено оцінювання повсякденного функціонування особи, яке здійснюють команди лікарів-практиків на базі багатопрофільних лікарень.

Редакція Бахмут IN.UA роз’яснює, куди звертатися, у які терміни та як правильно оформити скаргу у 2026 році.

Куди звертатися для оскарження рішення

За даними МОЗ, якщо пацієнт вважає висновок експертної команди необґрунтованим, він має право на апеляцію. Оскарження здійснюється через спеціалізовану установу — Центр оцінювання функціонального стану особи.

Законодавство передбачає два способи подання скарги, що робить процедуру доступною для різних категорій громадян:

  • електронна форма — для цього необхідно звернутися до свого лікуючого лікаря, який спочатку направляв вас на оцінювання. Лікар зобов’язаний оформити електронну скаргу та надіслати її до Центру оцінювання через профільну електронну систему;
  • паперова форма — пацієнт або його офіційний представник можуть надіслати скаргу звичайним поштовим відправленням безпосередньо на адресу Центру оцінювання.

Розгляд таких звернень здійснюють експертні команди Центру протягом терміну, що не перевищує 30 календарних днів із моменту отримання документів.

Що обов’язково має містити скарга

Щоб звернення було прийняте до розгляду, воно повинно відповідати встановленим вимогам. У тексті скарги необхідно чітко зазначити наступні дані:

  • повне прізвище, ім’я та по батькові (ПІБ) скаржника;
  • актуальну адресу проживання або фактичного перебування;
  • контактні дані для зв’язку (номер телефону та адреса електронної пошти);
  • чіткі вимоги та їхнє детальне обґрунтування (чому ви вважаєте рішення експертної команди невірним);
  • дату складання документа.

Терміни подання та можливість поновлення строків

Стандартний термін для подання скарги становить 40 календарних днів із моменту оголошення рішення експертної команди.

Якщо цей строк було пропущено, пацієнт має право подати клопотання про його поновлення. Це можливо лише за наявності поважних причин, підтверджених документально, а саме:

  • перебування у відрядженні;
  • період тимчасової непрацездатності (хвороба);
  • проходження військової служби.

Центр оцінювання розглядає клопотання про поновлення строку протягом п’яти робочих днів. Про рішення заявника повідомляють поштою або через електронну кабінет. У разі позитивного рішення, пацієнт має 10 робочих днів, щоб офіційно подати скаргу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

4 працівників міськради Бахмута будуть працювати за місцем її фактичного перебування — у Дніпрі

Семаковська Тетяна 17:10, 29 Січня 2026
Міська рада Бахмуту / фото Бахмутська міська рада

Бахмутська міськрада працює фізично у Дніпрі. Саме тут працюватимуть очно ще 4 її співробітники.

Це стало відомо з розпорядження міського голови від 28 січня 2026 року.

Де працює Бахмутська міська рада

28 січня 2026 року на сайті Бахмутської міської ради з’явилося розпорядження міського голови щодо визначення робочого місця деяких працівників. Зокрема, мова йде про:

  • Юлію Літвінову, керуючу справами виконавчого комітету Бахмутської міської ради;
  • Ганну Любченко, начальницю загального відділу Бахмутської міської ради;
  • Ганну Царук, головну спеціалістку відділу торгівлі, громадського харчування, побутових та платних послуг Бахмутської міської ради;
  • Романа Баришенського, водія Бахмутської міської ради.

Воно встановлює, що вказані люди тимчасово працюватимуть за місцем фактичного знаходження міської ради: місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, 17.

Зазначимо, що раніше не повідомлялося що міськрада працює фізично у Дніпрі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як оскаржити рішення експертної команди лікарів: покрокова інструкція від МОЗ

З 2025 року система медико-соціальної експертизи в Україні зазнала фундаментальних змін. Замість звичних МСЕК запроваджено оцінювання повсякденного функціонування особи, яке здійснюють команди лікарів-практиків на базі […]

4 працівників міськради Бахмута будуть працювати за місцем її фактичного перебування — у Дніпрі

Бахмутська міськрада працює фізично у Дніпрі. Саме тут працюватимуть очно ще 4 її співробітники. Це стало відомо з розпорядження міського голови від 28 січня 2026 […]

В Україну повернули тисячу тіл: що відомо про обмін 29 січня

До України повернули 1 000 тіла, які, за твердженням росіян, можуть належать українським військовослужбовцям. Про це повідомили представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. […]

Які пільги мають дружини учасників бойових дій в Україні 2026

В Україні статус учасника бойових дій (УБД) передбачає не лише персональні преференції для військовослужбовця, а й розширений пакет соціальних гарантій для членів його родини. У […]

Важливо

Олексію Кулебі направили лист щодо надання Бахмуту звання “Місто-герой України”

Донецька обласна державна адміністрація звернулася до Олексія Кулеби, віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій з пропозицією ініціювати перед Кабінетом Міністрів України […]