Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ФОПи у 2026 році платитимуть більше податків: як зростуть єдиний податок, ЄСВ і військовий збір

Семаковська Тетяна 14:50, 1 Січня 2026
Калькулятор c79c2
Підрахунок / фото ілюстративне, Pexel

У 2026 році фізичні особи-підприємці в Україні зіткнуться зі зростанням податкового навантаження. Причина полягає у підвищенні мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, від яких напряму залежать ключові податки для ФОПів.

Більше про це, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що зміниться для ФОПів у 2026 році

У 2026 році мінімальна заробітна плата зросте з 8 000 до 8 647 гривень, а загальний прожитковий мінімум — з 2 920 до 3 209 гривень. Це автоматично вплине на розмір єдиного податку, військового збору та єдиного соціального внеску (ЄСВ) для підприємців.

Єдиний податок

Для ФОПів І групи єдиний податок становитиме 10% від прожиткового мінімуму, це 332,8 гривні на місяць. У 2025 році ця сума складала 302,8 гривні.

ФОПи ІІ групи сплачуватимуть 20% від мінімальної зарплати, тобто 1 729,4 гривні у 2026 році проти 1 600 гривень у 2025-му.

Для ФОПів ІІІ групи підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму не вплине на єдиний податок, адже він сплачується у розмірі 3% або 5% від доходу.

Військовий збір

ФОПи І та ІІ груп у 2026 році платитимуть військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати — 864,7 грн на місяць. Для порівняння, у 2025 році ця сума становила 800 гривень.

ФОПи ІІІ групи сплачують військовий збір у розмірі 1% від доходу, тож фіксоване підвищення на них не поширюється.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

Мінімальний ЄСВ для ФОПів усіх груп у 2026 році становитиме 22% від мінімальної зарплати, тобто 1 902,34 гривні. У 2025 році мінімальний внесок складав 1760 гривень.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чому зупиняють розгляд заяв на компенсацію за зруйноване житло та що з цим робити

Семаковська Тетяна 13:40, 1 Січня 2026
бахмут
Бахмут наприкінці 2025 року / фото росджерела

Заявники, які подають документи на державну компенсацію за знищене або пошкоджене житло, дедалі можуть отримати повідомлення про зупинення розгляду заяви. Втім, зупинення — це не відмова. У більшості випадків це тимчасова пауза, після якої розгляд можна поновити.

Як саме це працює, пояснюють у Юридичному пораднику для ВПО.

Чому комісія може зупинити розгляд заяви на компенсацію

Закон передбачає право комісій тимчасово призупиняти розгляд заяв як щодо пошкодженого, так і щодо знищеного майна. Основна причина, це неможливість рухатися далі без усунення юридичних або технічних перешкод.

Основні причини зупинення:

  • Подано не всі документи, передбачені законом;
  • підтверджені дані про вручення підозри заявнику або спадкоємцю за злочини проти основ національної безпеки України;
  • неможливо провести обстеження об’єкта з міркувань безпеки, зокрема через: замінування території, активні бойові дії, заборону доступу з боку військових адміністрацій.

Без обстеження комісія не може підтвердити факт знищення житла.

Як повідомляють про зупинення розгляду

Комісія зобов’язана не пізніше наступного робочого дня після ухвалення рішення повідомити заявника або через застосунок Дія” (зокрема пуш-сповіщенням), або паперовим листом, якщо обрано цей спосіб зв’язку.

У повідомленні обов’язково має бути зазначена конкретна причина зупинення.

Як поновити розгляд заяви

Щоб відновити розгляд, заявнику потрібно усунути підстави зупинення. Комісія не має права вимагати документи, які не стосуються причин зупинення.

Що може зробити заявник:

  • надати відсутні документи або їх копії;
  • подати письмові пояснення, якщо документ неможливо отримати з об’єктивних причин;
  • письмово повідомити комісію про усунення підстав зупинення.

Після цього комісія має протягом 5 робочих днів ухвалити рішення про поновлення розгляду. Далі заява розглядається з того етапу, на якому процес було зупинено.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Калькулятор c79c2

ФОПи у 2026 році платитимуть більше податків: як зростуть єдиний податок, ЄСВ і військовий збір

У 2026 році фізичні особи-підприємці в Україні зіткнуться зі зростанням податкового навантаження. Причина полягає у підвищенні мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, від яких напряму […]

бахмут

Чому зупиняють розгляд заяв на компенсацію за зруйноване житло та що з цим робити

Заявники, які подають документи на державну компенсацію за знищене або пошкоджене житло, дедалі можуть отримати повідомлення про зупинення розгляду заяви. Втім, зупинення — це не […]

Державний бюджет 2026: скільки грошей спрямують на підтримку ВПО

Держава продовжує реалізацію програм підтримки ВПО, передбачивши 72,6 мільярда гривень на цей напрямок. Кошти будуть спрямовані на грошові виплати переселенцям, програми компенсацій за зруйноване житло […]

11:00, 01.01.2026 Скопіч Дмитро

Українці на тимчасово окупованих територіях вітають з Новим роком: фото

Українці, які проживають на тимчасово окупованих територіях, попри війну та тиск окупантів, передають новорічні вітання. Редакція Бахмут IN.UA публікує добірку з новорічних привітань українців з […]

мирний план

Чи вірять українці в перемогу та чи допускають передачу окупованих територій росії: опитування

Фонд “Демократичні ініціативи” спільно з Центром Разумкова провели опитування українців. У 2000 респондентів з різних регіонів України питали чи вірять вони в перемогу у війні, […]