У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Увечері 22 березня та в ніч проти 23 березня українські військові здійснили серію успішних атак по важливих об’єктах російських окупантів. Під удар потрапили склади з дронами-камікадзе, телекомунікаційна інфраструктура в Донецьку та логістичні вузли ворога.

Про результати операцій розповів Роберт Бровді (позивний “Мадяр”), командувач Сил безпілотних систем.

Знищення об’єктів ворога на ТОТ

За словами Роберта Бровді, по ворожим цілям в тимчасово окупованому Донецьку успішно відпрацювали пілоти 9-го батальйону “Кайрос”, що входить до складу 414-ї окремої бригади “Птахи Мадяра”.

Українським військовим вдалося уразити великий склад-хаб, де ворог зберігав ударні безпілотники типу “шахед”. Крім того, пілоти завдали точного удару по серверній станції магістральних операторів телекомунікацій. Саме до цього вузла сходилися ключові волоконно-оптичні лінії зв’язку окупантів у місті.

Командувач також підтвердив успішне ураження ще п’яти важливих військових локацій російської армії на території Донецької та Луганської областей. До списку втрат ворога увійшли:

• зенітний ракетний комплекс “Тор-М1” на Донеччині;
• майстерня з виробництва хімічних боєприпасів із вмістом небезпечного хлорпікрину, яка розташовувалася в тимчасово окупованій Авдіївці;
• два склади матеріально-технічного забезпечення військ РФ у Донецькій області.

Читайте також:

Російські війська намагалися прорвати оборону на Донеччині: понад пів сотні атак

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську місцева влада та правоохоронці узгодили спільний алгоритм дій для проведення евакуації родин із дітьми з найбільш небезпечних районів громади. Процес організованого виїзду планують розпочати вже найближчим часом.

Про це повідомили в Слов’янській МВА.

Евакуація дітей зі Слов’янська

За даними МВА, з деяких небезпечних районів міста готується обов’язкова евакуація сімей з дітьми. Наразі у громаді триває активна роз’яснювальна робота.

“І це приносить перші результати. Наразі в районах Східний, Семенівка, Високоіванівка проживає 90 дітей. Тиждень тому їх було 96. Отже, шістьох дітлахів батьки вже вивезли. Тепер вони знаходяться у більшій безпеці порівняно зі Слов’янськом“, — вказують в МВА.

Грошові виплати та соціальні гарантії для евакуйованих

Усі родини, які погоджуються на виїзд у межах обласної програми евакуації з Донеччини, отримують гарантовану підтримку від держави та партнерів. Зокрема, як вказує начальник Слов’янської МВА Вадим Лях, відповідні категорії громадян можуть розраховувати на виплату в розмірі 10 800 гривень на родину.

Де приймають переселенців та які умови пропонують

Сьогодні родини з дітьми зі Слов’янська готові безкоштовно прийняти одразу в кількох регіонах України. Серед них — Чернівецька, Івано-Франківська, Вінницька, Львівська, Волинська, Хмельницька, Полтавська, Одеська та Кіровоградська області. Однак перелік цих локацій може змінюватися, оскільки процес масової евакуації триває не лише на Донеччині, а й в інших прифронтових областях.

Місцева влада відверто зазначає, що умови проживання можуть бути не ідеальними, проте вони гарантують головне — збереження життя.

“Можливо, це не такі умови, про які можна мріяти. Але вони дозволяють не сплачувати за житло, перебувати в безпеці, дають змогу дітям ходити до школи й садочка, відвідувати гуртки і секції”, — пояснюють в адміністрації.

Окрім державних ініціатив, допомогу родинам з дітьми активно пропонують благодійні фонди, які мають можливості для розміщення переселенців у Закарпатській та Київській областях.

Читайте також:

У Слов’янську оголосили примусову евакуацію дітей через обстріли: які райони підпадають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!