Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Справа Христенка: Печерський суд може затвердити угоду, яку ЦПК називає атакою на антикорупційні органи

Семаковська Тетяна 17:53, 3 Грудня 2025
Конвой веде Христенка у приміщенні Печерського суду / фото ЦПД

Печерський суд у Києві намагається затвердити угоду про визнання винуватості нардепа з Бахмутського округу Федора Христенка, обраного від забороненої партії ОПЗЖ. У Центрі протидії корупції (ЦПК) заявляють, що ця угода може бути елементом атаки на антикорупційні органи.

Про це йдеться на офіційному сайті ЦПК.

У Печерському суді намагаються затвердити угоду про винуватість нардепа Христенка

3 грудня Печерський районний суд Києва розглянув угоду про визнання винуватості народного депутата Федора Христенка, який був обраний від вже забороненої партії “Опозиційна платформа — За життя”.

За даними організації, засідання відбувається без публічного доступу, а результати поки що не оприлюднені. Представники ЦПК зазначили, що були у суді, коли Христенко прибув під конвоєм.

Голова правління ЦПК Віталій Шабунін припускає, що зміст угоди може містити вигадані свідчення проти детективів НАБУ та прокурорів САП. Він вважає, що цей крок є продовженням тиску на антикорупційну інфраструктуру.

Раніше Служба безпеки України доставила Христенка з Дубаю до України без застосування офіційної процедури екстрадиції. За даними ЦПК, спецоперацію курував заступник голови СБУ Олександр Поклад.

У ЦПК вважають, що СБУ намагалася змусити Христенка надати неправдиві свідчення на працівників НАБУ. Організація вважає, що саме це стало підставою для появи угоди про визнання винуватості.

Примітка. Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора викрили Федора Христенка у державній зраді. Він був членом нині забороненої політичної партії “ОПЗЖ”. Згідно з матеріалами справи, парламентар був топовим агентом фсб рф. Він відповідав за посилення російського впливу на НАБУ.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишилося в області

Семаковська Тетяна 17:30, 3 Грудня 2025
Евакуація цивільних / фото Facebook Торецької МВА

На Донеччині продовжується обов’язкова евакуація з дітьми. На території Донецької області залишається перебувати 12 690 дітей, з яких жодна не знаходиться на території активних бойових дій. Водночас 410 неповнолітніх є у населених пунктах, де оголошена евакуація у примусовий спосіб.

Про це під час брифінгу 3 грудня 2025 року повідомила Юлія Рижакова, виконувачка обов’язків начальниці Служби у справах дітей.

Евакуація дітей у Донецькій області

На території Донецької області триває евакуація дітей та членів їхніх родин із небезпечних регіонів. На території області залишається перебувати 12 690 дітей.

За даними Юлії Рижакової, у двох населених пунктах, де оголошена евакуація у примусовий спосіб, залишаються 410 дітей із 352 сімей:

  • у місті Дружківка — 405 дітей із 349 сімей;
  • у селищі Комишуваха Краматорського району — 5 дітей із 3 сімей.

Виконувачка обов’язків начальниці Служби у справах дітей додає, що за останній тиждень було евакуйовано 55 дітей із 39 сімей.

Скільки залишається людей у зонах бойових дій

Під час брифінгу начальник відділу оперативно-чергової служби, зв’язку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА Дмитро Петлін розповів про кількість людей, які знаходяться в зонах бойових дій. За його словами, кількість таких громадян та громадянок станом на 3 грудня становить 14 200 осіб.

На запитання редакції Бахмут IN.UA він уточнив, що в місті Покровськ знаходяться 1 250 осіб. Ще троє евакуювалися за минулий тиждень.

У Костянтинівці залишається 4 300 осіб. За минулий тиждень було евакуйовано близько 200 осіб.

Куди розселяють переселенців

За даними начальника відділу з питань надання соціальних послуг Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Дмитра Пожарського, розселення евакуйованих здійснюється до:

  • Одеської,
  • Львівської,
  • Полтавської,
  • Кіровоградської,
  • Вінницької,
  • Івано-Франківської,
  • Київської областей.

Крім того, він додає, що найближчим часом буде проведена евакуація маломобільних осіб, які наразі знаходяться у транзитному пункті евакуації в Дніпрі: спершу до Львова, а далі — за кордон, де їх розмістять у спеціалізованих закладах партнерських організацій.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення щодо евакуації приймаються за телефонами гарячих ліній Донецької області:

  • +380 (98) 890 3318;
  • +380 (66) 285 6290;
  • 0 800 408 911;

Для запису на евакуацію тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери:

  • +380 (99) 710 4872;
  • +380 (99) 311 5314;
  • +380 (96) 108 6048;
  • 0 800 332 614.

Евакуація на Донеччині є повністю безкоштовною.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Справа Христенка: Печерський суд може затвердити угоду, яку ЦПК називає атакою на антикорупційні органи

Печерський суд у Києві намагається затвердити угоду про визнання винуватості нардепа з Бахмутського округу Федора Христенка, обраного від забороненої партії ОПЗЖ. У Центрі протидії корупції […]

Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишилося в області

На Донеччині продовжується обов’язкова евакуація з дітьми. На території Донецької області залишається перебувати 12 690 дітей, з яких жодна не знаходиться на території активних бойових […]

Росіяни захопили селище на Донеччині і наближаються до Покровська: останні дані карти DeepState

Росіяни продовжують вести активні наступальні дії на Донеччині. Російська армія продовжує наступ на Донеччині, наразі відомо, що ворогу вдалося окупувати село Балаган та просунутися в […]

Важливо

Олександр Анісімов, експерт з питань житлової політики — про соціальне житло в України та його “підводні камені”

Одним із варіантів житла для внутрішньо переміщених осіб є соціальне житло — доступне, частково субсидоване державою та з власними перевагами і недоліками. Такі будинки зводитимуть […]

Свято та подарунки до Миколая: що передбачили до свят для дітей бахмутян у різних містах

До Дня Святого Миколая для дітей бахмутської громади організовують святкові події у різних містах України. Зокрема, в Києві, Чернігові та Жовтих Водах. Детальніше про те, […]

13:45, 03.12.2025 Скопіч Дмитро