Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Одесі ВПО з Донеччини можуть безоплатно отримати взуття для дітей

Валентина Твердохліб 15:30, 7 Вересня 2026
взуття
Видача взуття / фото БФ “На крок ближче”

Благодійний фонд “На крок ближче” анонсував допомогу для ВПО з Донецької області, які перемістилися на Одещину. Родини переселенців можуть безоплатно отримати взуття для дітей і підлітків.

Про це повідомляє фонд “На крок ближче”.

Яку допомогу надають ВПО в Одесі

В Одесі стартувала реєстрація на отримання дитячого взуття. Благодійний фонд “На крок ближче” видаватиме взуття для дітей і підлітків з родин, які вимушено залишили домівки. Все взуття, яке передбачене для видачі, нове.

Допомога призначена для ВПО, які евакуювалися з Донецької області та проживають в Одесі чи Одеській області.

Для того, щоб отримати допомогу, потрібно зареєструватися за посиланням. Дату та час видачі допомоги повідомлятимуть кожному зареєстрованому учаснику телефоном.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

19 400 гривень на опалювальний сезон для мешканців прифронтових громад: хто отримає кошти від держави

Семаковська Тетяна 14:30, 7 Вересня 2026
Грошова допомога / фото НБУ

Цього року понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах, отримають одноразову фінансову допомогу в розмірі 19 400 гривень для проходження опалювального сезону. Проєкт реалізується за фінансової підтримки міжнародних гуманітарних організацій.

Про це повідомив Сергій Корецький, прем’єр-міністр України.

Виплата 19 400 гривень на опалювальний сезон у 2026

Для забезпечення цієї ініціативи уряд залучив 7,4 мільярда гривень. Сергій Корецький зазначає, що частина коштів надійшла від UNICEF та Українського Червоного Хреста через Гуманітарний рахунок Мінсоцполітики. Ця сума дозволить надати одноразову підтримку понад 380 тисячам родин виключно у прифронтових громадах перед початком зими.

Категорії громадян для отримання підтримки

Фінансова допомога розрахована на категорії українців, які найбільше її потребують. До переліку отримувачів належать:

  • люди з інвалідністю;
  • одинокі пенсіонери;
  • внутрішньо переміщені особи;
  • громадяни, які вже є отримувачами житлових субсидій.

Також право на виплату мають багатодітні та прийомні сім’ї, одинокі матері, родини, які виховують дітей з інвалідністю, дитячі будинки сімейного типу та патронатні родини.

Для отримання грошової допомоги громадянам необхідно подати відповідну заяву до 30 жовтня 2026 року.

Оформити заявку можна через представників місцевої влади, органи Пенсійного фонду України або звернувшись до найближчого Центру надання адміністративних послуг. Після схвалення документів одноразова виплата буде перерахована на банківський рахунок заявника або видана готівкою через відділення “Укрпошти”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

взуття

В Одесі ВПО з Донеччини можуть безоплатно отримати взуття для дітей

Благодійний фонд “На крок ближче” анонсував допомогу для ВПО з Донецької області, які перемістилися на Одещину. Родини переселенців можуть безоплатно отримати взуття для дітей і […]

19 400 гривень на опалювальний сезон для мешканців прифронтових громад: хто отримає кошти від держави

Цього року понад 380 тисяч родин, які проживають у прифронтових громадах, отримають одноразову фінансову допомогу в розмірі 19 400 гривень для проходження опалювального сезону. Проєкт […]

Безоплатне харчування у школах: що змінилося з 1 вересня 2026 року

З 1 вересня 2026 року державна субвенція на шкільне харчування поширилася на учнів початкової, базової та профільної середньої освіти в усіх регіонах України. Відповідні зміни […]

бахмута
Історії

Забрали лише документи і сімейні фото: історія родини з Бахмута, яка на одному авто евакуювала сімох дітей і домашніх тварин

Єлизавета Погребняк — багатодітна матір з Бахмута. Разом з чоловіком вони мають восьмеро дітей. Коли почалось повномасштабне вторгнення, їхня старша донька була в Києві, а […]

Один загиблий та четверо поранених: російська армія завдала удару по Краматорську

7 вересня російська армія завдала авіаудару по Краматорській громаді на Донеччині. Унаслідок бомбардування загинув чоловік, ще четверо цивільних отримали поранення. Про це повідомила Краматорська міська […]