Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 12:00, 11 Січня 2026
Виплата на обстеження / фото ілюстративне, iStock

В Україні від 1 січня стартувала національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, у межах якої громадяни віком від 40 років можуть отримати 2000 гривень на медичне обстеження.

Детальніше про те, як отримати кошти — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як отримати 2000 гривень на медичне обстеження

У межах програми “Скринінг здоров’я 40+” українці та українки віком понад 40 років можуть пройти медичне обстеження для раннього виявлення ризиків хронічних захворювань. Вартість скринінгу покриває держава.

Користувачі застосунку “Дія”, яким виповнилося 40 років, на 30-й день після дати народження отримують запрошення на проходження скринінгу. Після підтвердження участі кошти у розмірі 2000 гривень зараховують на “Дія.Картку”.

Переказ коштів відбувається упродовж семи днів. Після цього необхідно записатися на обстеження в одному з державних або приватних медичних закладів, які беруть участь у програмі.

Як оформити “Дія.Картка” в Приват 24

Українці можуть відкрити універсальну “Дія.Картку” в мобільному застосунку “Приват24”. Для цього потрібно:

  • оновити чи встановити “Приват24”;
  • оновити картку “єПідтримка” на “Дія.Картку”;
  • обрати у меню “Усі рахунки”;
  • натиснути “Додати”;
  • активувати “Дія.Картку”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пенсія учасникам бойових дій у 2026 році: суми виплат і перелік документів

Семаковська Тетяна 11:00, 11 Січня 2026
Українські військові / фото Генштаб

З січня 2026 року для учасників бойових дій в Україні діятиме гарантований пакет різних соціальних пільг, серед яких і пенсійні виплати.

Детальніше про те, скільки можуть отримувати громадяни з УБД у 2026 році — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Виплати УБД у 2026 році

Для учасників бойових дій держава встановлює гарантований мінімальний дохід. У 2026 році загальний розмір пенсії УБД не може бути меншим ніж 210% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ця сума наразі становить 2595 гривень.

Право на виплати та пільги мають військовослужбовці, які офіційно отримали статус учасника бойових дій. Для оформлення пенсії за УБД в окремих випадках потрібно подавати додаткові документи.

Для призначення пенсії необхідно подати заяву та надати до Пенсійного фонду України такий пакет документів:

  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • трудову книжку;
  • документи про стаж (військовий квиток, дипломи, договори, довідки);
  • посвідчення УБД;
  • довідку про безпосередню участь у бойових діях та довідку про заробітну плату.

Заяву разом із документами можна подати до територіального управління ПФУ за місцем проживання або фактичного перебування особисто, поштою або онлайн через портал Пенсійного фонду України.

Окрім пенсії, учасники бойових дій можуть розраховувати на одноразові виплати від держави, зокрема грошову допомогу у разі інвалідності, отриманої внаслідок бойових дій. Також УБД мають право на державні пільги у сфері медицини, транспорту, праці, оплати комунальних послуг і на отримання земельної ділянки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

2000 гривень на медобстеження: як отримати кошти за програмою “Скринінг здоров’я 40+”

В Україні від 1 січня стартувала національна програма “Скринінг здоров’я 40+”, у межах якої громадяни віком від 40 років можуть отримати 2000 гривень на медичне […]

12:00, 11.01.2026 Скопіч Дмитро

Пенсія учасникам бойових дій у 2026 році: суми виплат і перелік документів

З січня 2026 року для учасників бойових дій в Україні діятиме гарантований пакет різних соціальних пільг, серед яких і пенсійні виплати. Детальніше про те, скільки […]

Які пенсії передбачені в Україні у 2026 році: детальне пояснення

В Україні діє кілька видів пенсійних виплат, на які можуть претендувати громадяни залежно від життєвих обставин, віку, стану здоров’я чи сімейного статусу. Хто має право […]

робота

Графік відпусток у 2026 році: що зобов’язані знати роботодавці та працівники

Графік відпусток є обов’язковим для всіх роботодавців в Україні — незалежно від кількості працівників. Він допомагає поєднати виробничі потреби з правом працівників на відпочинок. У […]

Лікарняні у 2026 році: коли і як виплачують кошти коштом ПФУ

Працівники, які через стан здоров’я тимчасово не можуть виконувати свої трудові обов’язки та оформлюють лікарняний, мають право на відповідні страхові виплати. Детальніше про строки та […]

10:00, 10.01.2026 Скопіч Дмитро