У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині суд виніс вирок 32-річному чоловіку за допомогу російській армії у підготовці наступу на Костянтинівку. За державну зраду фігуранту призначили 15 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

Від переїзду з Луганська до вербування російським ГРУ

У 2018 році чоловік переїхав з окупованого Луганська до Костянтинівки. Він був прихильником загарбницької політики Росії та активно спілкувався у проросійських групах в месенджері Telegram. Під час повномасштабного вторгнення він познайомився в інтернеті зі співробітником головного розвідувального управління генерального штабу збройних сил РФ. Зловмисник добровільно погодився працювати на російські спецслужби та збирати дані у Костянтинівській громаді.

У серпні та вересні 2024 року завербований агент активно шукав місця розташування українських військових. Він вів спостереження за переміщенням техніки, зокрема танків та бойових машин піхоти. Зібрану інформацію він підтверджував скриншотами карт місцевості та передавав куратору разом із точними координатами.

Основними цілями шпигуна були мости та гідротехнічні споруди. У своїх звітах агент детально описував вразливі ділянки логістичних шляхів Сил оборони України. Більше того, чоловік ініціативно пропонував росіянам провести додаткову аеророзвідку над конкретними локаціями.

Мотиви злочину та арешт

Засуджений не приховував своїх намірів та щиро сподівався на окупацію регіону російськими військами. У листуванні він бажав своєму куратору берегти себе та підкреслював, що вони “роблять спільну справу”.

У жовтні 2024 року правоохоронці викрили та заарештували інформатора. Досудове розслідування справи проводили слідчі Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Прокурори Донецької обласної прокуратури повністю довели провину фігуранта за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України.

Читайте також:

Водійка хлібовоза шпигувала для фсб на Донеччині: суд призначив 15 років ув’язнення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Організація Acted реалізує програму надання багатоцільової грошової допомоги для українських домогосподарств. Локації для реєстрації оновлюються щотижня, а участь у програмі доступна лише для мешканців визначених громад, які мають відповідні категорії вразливості.

Детальніше про те, хто цього тижня може отримати грошову допомогу від Acted — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога на Донеччині від Acted

На території Донецької області програма охоплює жителів Краматорського району. Реєстрація доступна для мешканців Святогірської громади, а саме міста Святогірськ та населеного пункту Богородичне.

Також допомогу можна отримати у наступних областях:

• Чернігівська область: Корюківський район, Корюківська громада (населені пункти Баляси, Білошицька Слобода, Костянтинівка, Майбутнє, Охрамієвичі, Перелюб, Прибинь, Рудня, Шишківка, Андроники, Бешківка, Богдалівка, Бреч, Буда, Будище, Бурківка, Верхолісся, Високе, Воловики, Голубівщина, Гуринівка, Гутище, Довга Гребля, Домашлин, Журавлева Буда, Забарівка, Заляддя, Кирилівка, Костючки, Кугуки, Лебіддя, Лісове, Лубенець, Луковець, Лупасове, Маховики, Наумівка, Нова Буда, Нова Гуринівка, Новоселівка, Озереди, Олександрівка, Олійники, Парастовське, Переділ, Петрова Слобода, Піски, Рейментарівка, Рибинськ, Романівська Буда, Савинки, Самотуги, Самсонівка, Сахутівка, Соснівка, Спичувате, Стопилка, Сядрине, Тельне, Трудовик, Турівка, Тютюнниця, Ховдіївка, Хотіївка, Шишка);
• Запорізька область: Запорізький район, уся територія Павлівської громади;
• Сумська область: Шосткинський район, Шосткинська громада (Макове, Тиманівка, Бензики);
• Харківська область: Чугуївський район, Малинівська громада (Малинівка, Мосьпанове);
• Херсонська область: Херсонський район, Чорнобаївська громада (Чорнобаївка, Крутий Яр, Киселівка, Барвінок, Зелений Гай, Посад-Покровське, Солдатське, Копані, Клапая, Благодатне); Бериславський район, Калинівська громада (Благодатівка, Калинівське, Бобровий Кут, Коханівка, Мала Сейдеменуда, Новогреднєве, Новополтавка, Заповіт, Зелений Гай);
• Миколаївська область: Миколаївський район, Нечаянська громада (Благодарівка, Чемерлієве, Данилівка, Іванівка, Лук’янівка, Маловарварівка, Мефодіївка).

Категорії вразливості для участі у програмі

Наявність хоча б однієї категорії вразливості є обов’язковою вимогою для реєстрації, проте це не гарантує автоматичного нарахування коштів. Допомога розрахована на такі домогосподарства:

• з трьома і більше дітьми віком до 18 років;
• з дітьми віком до 2 років;
• з вагітними жінками;
• з людьми, які мають інвалідність першої або другої групи;
• з людьми, які мають тяжкі хронічні захворювання;
• людей похилого віку, яким виповнилося 60 і більше років;
• з маломобільними людьми, які потребують постійного стороннього догляду;
• очолювані жінками;
• очолювані батьками-одинаками;
• родини, які безпосередньо постраждали від збройного конфлікту. До цієї категорії належать сім’ї з повністю або частково зруйнованим житлом, а також ті, де є поранені або загиблі цивільні члени родини.

Процедура реєстрації та контактна інформація

Якщо місце вашого проживання та критерії відповідають вимогам програми, для реєстрації необхідно звертатися до кол-центру відділу грошової допомоги.

Лінії працюють з понеділка по п’ятницю, з 9:00 до 16:00. Номери телефонів: +380 (67) 131 1002″, +380 (63) 453 5710 та +380 (95) 285 2984. Через велику кількість звернень пропущені виклики операторами не опрацьовуються. У разі невдалої спроби дозвонитися необхідно телефонувати повторно.

Читайте також:

Виплати та лікування: як підтримують ліквідаторів ЧАЕС із Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!