Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація з Донеччини: місія “Проліска” запускає нову програму вивезення родин із майном

Семаковська Тетяна 16:00, 6 Травня 2026
Евакуаційний транспорт / фото Гуманітарної місії “Проліска”

Щодня сотні людей залишають Донецьку область через наближення фронту та регулярні обстріли. Саме для них гуманітарна місія “Проліска” розпочала реалізацію нового експериментального проекту — вивезення родин разом із їхніми меблями та побутовою технікою безпосередньо на місця подальшого проживання.

Про те, хто зараз виїжджає найактивніше, куди прямують переселенці та як працюватиме нова програма, редакції Бахмут IN.UA розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

За словами Євгена Ткачова, наразі евакуаційні заходи на Донеччині продовжуються:

Евакуація йде своїм шляхом, йде постійно. То більше, то менше людей. Це залежить від багатьох чинників і від погоди, і від обстрілів, від роботи комунальників, від наближення фронту. Але сотні людей щоденно виїздять з Донеччини“, — каже представник гуманітарної місії.

Він додає, що найбільша кількість людей наразі виїжджає зі Слов’янська та Краматорська. Людей забирають із проміжних евакуаційних пунктів та везуть мікроавтобусами до міста Лозова, звідки вже йде розселення.

Для родин із дітьми, людей старшого віку та тих, кому важко дістатися до пунктів збору, працює адресна евакуація безпосередньо від житла. Окремо функціонує евакуація спеціальним медичним транспортом. Він призначений для немобільних, маломобільних громадян та пацієнтів, яких виписали з лікарень.

З самого прифронту “Проліска” здійснює евакуацію виключно за допомогою інших волонтерів. Місія очікує на броньовані автівки для виконання прямих рейсів до Дружківки та Миколаївки.

Старт нового проєкту: евакуація з речами

За словами Євгена Ткачова, гуманітарна місія “Проліски” розпочинає реалізацію нового експериментального типу евакуації — вивезення людей разом із їхнім майном. Програма знаходиться на самому старті, проте вже відбулися перші пробні рейси на Полтавщину та Чернігівщину.

Це вид, коли вивозимо сім’ї з дітьми разом з майном, і з меблями, і з побутовою технікою“, — зазначає Євген Ткачов.

Поки що послуга доступна для родин із дітьми та інших пільгових категорій. Географія проєкту зараз охоплює виключно адреси у безпечних районах Донецької області, зокрема, в Слов’янську та Краматорську.

Евакуювати людей із майном із ближчих до фронту міст наразі неможливо. Запускати вантажівки до Дружківки організація не планує з міркувань безпеки. Євген Ткачов пояснює: “В Дружківці з вірогідністю 99% цей конвой буде атакований, тому що це грузовик і його ж одразу “спалять”.

Алгоритм роботи повністю адресний: речі забирають із житла на Донеччині та везуть безпосередньо до нового місця проживання в іншому регіоні. Для перевезення майна волонтери використовуватимуть окремий вантажний транспорт. Загалом планується, що цим напрямком займатимуться три вантажівки від “Проліски”.

Самі ж люди їдуть окремо пасажирським мікроавтобусом.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Обслуговування MERCEDES-BENZ та ремонт Volkswagen: на що витрачала гроші Сіверська міськрада у квітні

Семаковська Тетяна 14:00, 6 Травня 2026
Сіверська міська рада / фото Сіверська МВА

У квітні 2026 року Сіверська міська рада витратила понад 173 тисячі гривень на закупівлі через систему Prozorro. Більшість коштів спрямували на ремонт транспортних засобів та автомобільне приладдя.

Детальніше про квітневі закупівлі Сіверської міської ради — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Сіверська міська рада: що було придбано у квітні 2026 року

У квітні 2026 року Сіверська міська рада провела 11 закупівель через систему Prozorro на загальну суму 173 321,01 гривні.

Найбільше коштів місяця пішло на технічне обслуговування та ремонт автомобільного транспорту. Найдорожчим в обслуговуванні став автомобіль MERCEDES-BENZ VITO — для нього провели дві закупівлі послуг з ремонту на суми 57 400 та 32 570 гривень. Також за 8 950 гривень відремонтували Volkswagen T5, а за 6 552 гривні — Mitsubishi L200.

Також у квітні громада активно закуповувала автомобільні деталі, інструменти та супутні послуги. Зокрема, придбання компресора обійшлося у 28 875 гривень. Сталевий колісний диск купили за 15 600 гривень, а хрестовий балонний ключ — за 2 940,01 гривні. Послуги шиномонтажу коштували 1 500 гривень.

Ще однією позицією у квітневих витратах стала державна атрибутика. На закупівлю прапорів Сіверська міська рада витратила 16 200 гривень.

Окрім цього, 2 200 гривень з бюджету заплатили за участь фахівців у короткостроковому семінарі з питань здійснення публічних закупівель. Найменшою витратою місяця стала оплата права використання сертифіката електронного підпису та програмного комплексу “Варта”, яка склала 534 гривні.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Важливо

Евакуація з Донеччини: місія “Проліска” запускає нову програму вивезення родин із майном

Щодня сотні людей залишають Донецьку область через наближення фронту та регулярні обстріли. Саме для них гуманітарна місія “Проліска” розпочала реалізацію нового експериментального проекту — вивезення […]

Важливо

Обслуговування MERCEDES-BENZ та ремонт Volkswagen: на що витрачала гроші Сіверська міськрада у квітні

У квітні 2026 року Сіверська міська рада витратила понад 173 тисячі гривень на закупівлі через систему Prozorro. Більшість коштів спрямували на ремонт транспортних засобів та […]

зелена собака

Відмили і шукають родину: зоозахисники розповіли історію порятунку “зеленої собаки” із Дружківки

У Донецькій області волонтери врятували собаку, пофарбовану в зелений колір. Тварину вивезли з Дружківки, зараз вона перебуває у Краматорську та шукає родину. Як з’ясували волонтери, […]

відпочинок

Безоплатний відпочинок у Карпатах для дітей з Бахмута: стартував збір анкет

Бахмутська міськрада оголосила збір даних на безоплатний відпочинок у Карпатах для дітей пільгових категорій. Претендувати на поїздку можуть діти військовослужбовців, працівників поліції, СБУ, ДСНС та інші. Заповнити […]

естонська рада

Стартує новий набір заявок на грошову допомогу від Естонської ради: умови

У п’ятницю, 8 травня, Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можна протягом п’яти годин, форма буде […]