Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Роботу бахмутських осередків підтримки перевірять: куди поїдуть Рева та його заступники

Валентина Твердохліб 12:00, 15 Жовтня 2026
підтримки
Осередок підтримки бахмутян у Києві / фото Бахмутська міськрада

Бахмутська МВА затвердила графік відвідування осередків підтримки бахмутян. Всі робочі поїздки заплановані на жовтень.

Про це йдеться у графіку відвідування осередків підтримки керівництвом Бахмутської МВА.

Поїздки Бахмутської МВА в осередки підтримки

У жовтні Бахмутська МВА здійснить поїздки в осередки підтримки бахмутян.

Начальник Бахмутської МВА Олексій Рева відвідає осередок підтримки у Вінниці. Поїздка триватиме протягом 24-26 жовтня.

Заступник начальника Бахмутської МВА Олександр Марченко сьогодні, 15 жовтня, відвідає Кропивницький. Також він мав три раніші поїздки:

  • 12 жовтня у Кривий Ріг;
  • 14 жовтня у Жовті Води і Дніпро.

Заступник міського голови Сергій Родін сьогодні, 15 жовтня, відвідає осередок в Одесі. Також він мав раніші поїздки:

  • 12 жовтня у Київ і Чернігів;
  • 13 жовтня у Полтаву, Миргород і Харків.

Виконувачка обовʼязків керуючої справами виконкому Ганна Букрєй завтра, 16 жовтня, відвідає осередок підтримки у Львові. Також вона мала поїздку до Камʼянця-Подільського 13 жовтня.

Яка мета поїздок керівництва Бахмутської МВА в осередки підтримки

Мета поїздок посадовців — здійснення контролю за роботою осередків підтримки. Це були моніторингові візити, за результатами яких посадовці мають вивчити нагальні питання мешканців та підготувати довідки з цього питання начальнику Бахмутської МВА.

Візити були оформлені як відрядження та службові поїздки. Відділу бухгалтерського обліку і звітності  Бахмутської міської ради доручили провести відповідні виплати.

Нагадаємо, що у жовтні Бахмутська МВА збільшила видатки на роботу осередків підтримки. Тепер вони становлять 1 463 316 гривень.

Також МВА планує відкриття нового осередку. Їх тепер буде 12.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зимова допомога для бахмутян: хто може отримати 15 тисяч гривень та як подати заяву

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 11:15, 15 Жовтня 2026
Грошова допомога / фото ілюстративне

З 15 жовтня переселенці з Бахмутської громади у складних життєвих обставинах можуть подати документи на зимову матеріальну допомогу. Розмір виплати — 15 000 гривень.

Про це повідомляє УСЗН Бахмутської міськради.

Як подати документи на допомогу

Отримати грошову допомогу можуть люди та сім’ї з вразливих категорій:

  • люди старшого віку, в тому числі й ті, які не набули права на пенсію;
  • люди з інвалідністю;
  • сім’ї, в яких виховують дітей з інвалідністю;
  • малозабезпечені та багатодітні родини;
  • сім’ї з дитиною, яку виховує одинокі батько/матір, або якщо один з батьків дитини помер;
  • люди, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
  • сім’ї, в яких виховують дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування;
  • сім’ї осіб, визнаних зниклими безвісти за особливих обставин;
  • ветерани війни, люди з інвалідністю внаслідок війни, учасники бойових дій, учасники війни;
  • члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) захисників та захисниць України.

Для оформлення допомоги потрібно надіслати заяву на надання матеріальної допомоги та пакет документів:

  • копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу та містить інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування);
  • копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (для тих, хто через релігійні переконання його не має — копію сторінки паспорта з відповідною відміткою);
  • копію документа, що посвідчує наявність категорії вразливості;
  • копію довідки про взяття на облік ВПО;
  • копію довідки про наявність у житловому приміщенні за фактичним місцем проживання пічного опалення на твердому паливі та відсутності в будинку альтернативних джерел опалення;
  • копію довідки про перебування/не перебування на обліку в Пенсійному фонді України, як одержувача субсидій або пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
  • реквізити особистого рахунку заявника, відкритого за стандартом IBAN.

Згідно з офіційним повідомленням, документи від заявників приймаються виключно в електронному форматі. Усі необхідні відскановані копії потрібно надсилати на електронну адресу УСЗН: [email protected].

Куди звертатися за консультацією

Для отримання додаткових консультацій щодо процедури оформлення матеріальної допомоги працює спеціальна гаряча лінія. Звернутися до спеціалістів можна з понеділка по п’ятницю з 09:00 до 17:00 за телефонами:

  • +380 (95) 498 7615;
  • +380 (99) 713 3980.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

підтримки

Роботу бахмутських осередків підтримки перевірять: куди поїдуть Рева та його заступники

Бахмутська МВА затвердила графік відвідування осередків підтримки бахмутян. Всі робочі поїздки заплановані на жовтень. Про це йдеться у графіку відвідування осередків підтримки керівництвом Бахмутської МВА. […]

Зимова допомога для бахмутян: хто може отримати 15 тисяч гривень та як подати заяву

З 15 жовтня переселенці з Бахмутської громади у складних життєвих обставинах можуть подати документи на зимову матеріальну допомогу. Розмір виплати — 15 000 гривень. Про […]

11:15, 15.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Палац культури Шевченка в окупованому Донецьку: хто керує закладом і чим він займається

На окупованій Донеччині працює захоплений Палац культури імені Тараса Шевченка. Цей заклад забезпечує позашкільну освіту дітей та молоді. Керує Палацом культури Наталія Такташева. Вона очолила […]

Росіяни посилили активність на Костянтинівському напрямку

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Різко зросла активність і на Костянтинівському […]

евакуація
Евакуація

Понад 4 тисячі людей евакуювалися з Донеччини від початку жовтня: скільки мешканців залишаються в області

Від початку жовтня 2026 року з підконтрольної Україні території Донецької області виїхали 4 340 людей. Найбільше мешканців евакуювалися з Краматорська та Слов’янської громади. Наразі в […]