Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-річна дівчинка з Бахмута, яка постраждала від російського обстрілу, шукає нових батьків

Валентина Твердохліб 15:40, 20 Травня 2026
дівчинка з бахмута
5-річна Ліза з Бахмута / скриншот

У львівському Центрі підтримки дітей мешкає 5-річна дівчинка Ліза з Бахмута. Під час евакуації у 2023 році вона потрапила під російський обстріл. Внаслідок отриманих травм дівчинка пересувається на кріслі колісному. Батьки Лізи покинули її, тому тепер дитині шукають прийомну родину.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Дитина з Бахмута постраждала від російського обстрілу

У львівському Центрі підтримки дітей мешкає 5-річна дівчинка Ліза з Бахмута. У 2023 році, під час евакуації з міста, вона з родиною потрапила під російський обстріл. Дитина отримала тяжку мінно-вибухову травму, пошкодження хребта і спинного мозку. Через це вона вимушена пересуватись на кріслі колісному.

Після прибуття до Львова батьки перестали цікавитися долею дитини. Вони не дізнавались про її стан здоровʼя і не провідували. Тому лікарі і соцслужби ініціювали позов до суду про позбавлення батьківських прав.

Зараз Ліза потребує постійної реабілітації, з нею займаються фахівці дитячої лікарні “Охматдит”. Заняття з лікарями потрібні двічі на рік. Попри тяжкі травми, дівчинка повністю себе обслуговує та активно пересувається.

У Центрі підтримки дітей маленька бахмутянка живе вже майже три роки. За словами вихователів, вона мріє про нову родину, і фахівці вже шукають для Лізи прийомних батьків.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від артиста до міністра і депутата “днр”: що відомо про Олександра Парецького з Донецької філармонії, який перейшов на бік рф

Валентина Твердохліб 13:45, 20 Травня 2026
філармонії
Олександр Парецький / фото росджерела

У 2014 році російські бойовики захопили Донецьк та оголосили його “столицею” так званої “днр”. Одним із тих, хто підтримав окупаційну владу, був Олександр Парецький — тодішній артист Донецької філармонії. Після приходу окупантів він почав політичну кар’єру — одразу ж став міністром культури самопроголошеної республіки, а згодом депутатом “народної ради днр”.

Що відомо про біографію Олександра Парецького, його роботу в “днр” і підозру в колабораційній діяльності? Редакція зібрала детальне досьє.

Олександр Парецький, походження, освіта, робота до 2014 року

Олександр Парецький народився 2 червня 1985 року в Макіївці. У 2006 році з відзнакою закінчив відділення сольного співу Донецького музичного училища. У 2011 році закінчив навчання у Донецькій державній музичній академії імені Сергія Прокоф’єва.

З 2008 року виступав як артист Донецької філармонії.

Олександр Парецький на сцені Донецької філармонії / фото Facebook

Як Олександр Парецький перейшов на бік рф

До 2014 року Олександр Парецький був відомий як артист філармонії. На своїх сторінках у соцмережах він публікував лише фото і відео з виступів. Навесні 2014 року Парецький став робити публікації з політичним контекстом. Він відкрито виступав за створення “днр” і висвітлював події з незаконного референдуму 11 травня 2014 року.

Допис Олександра Парецького на підтримку “днр” / скриншот
Парецький висвітлював події з референдуму 11 травня 2014 року / скриншот

Також він хизувався фотографіями на фоні прапора “днр”.

Олександр Парецький у захопленому Донецькому аеропорту / скриншот

Підтримавши окупантів, Олександр Парецький отримав посаду в “уряді днр”. 8 грудня 2014 року його призначили виконувачем обов’язків міністра культури, а 27 червня 2015 року — повноправним міністром. На цій посаді він відзначився просуванням антиукраїнських поглядів.

Олександр Парецький на посаді міністра / фото Facebook

Зокрема, у грудні 2014 року він скаржився пропагандистам, що українська влада не виплачує зарплати працівникам культури в Донецьку, через що люди опинилися у скрутному становищі. Чому ж людям не виплачували зарплати влада так званої “днр”, яку вони підтримали, окупаційний посадовець не говорив. Лише зазначав, що працівники культури отримали матеріальну допомогу від “днр” один раз за чотири місяці.

Уривок з інтерв’ю Парецького / скриншот

У 2015 році Парецький заявив про готовність культурної співпраці “днр” з Україною. Умовою для цього він висував визнання самопроголошеної республіки. Також посадовець висловлював невдоволення, що українські посадовці і ЗМІ пишуть назву “днр” у лапках.

“Ми для них терористи, хоча наше відомство веде виключно творчу діяльність. Мінкульт “днр” готовий відновити культурний діалог із Києвом, але це буде можливо лише після покращення політичної ситуації. Доки у Києві братимуть у лапки назву “донецька народна республіка”, про налагодження зв’язків говорити не можна”,заявляв Парецький у квітні 2015 року.

На посаді міністра Олександр Парецький перебував до листопада 2015 року. Про складання повноважень він заявив на своїй сторінці в Facebook. Що стало причиною звільнення, не повідомив.

Олександр Парецький як директор філармонії

Після звільнення з посади міністра культури Олександр Парецький очолив Донецьку філармонію. Він працює на посаді генерального директора закладу й дотепер.

За ініцативи Парецького у 2023 році філармонія заснувала проєкт “Оркестр нескорених”. Він передбачає гастролі артистів містами росії. Це були перші гастролі колективу філармої за 10 років окупації. Окрім росії, артисти з Донецька в інші країни не їздили.

Гастролі донецьких артистів мають пропагандистське забарвлення. Концерти “Оркестру нескорених” у 2023 році були присвячені першій річниці незаконного приєднання окупованої Донеччини до складу рф, а у 2025 році — дню перемоги.

Учасники оркестру / фото росджерела

Окрім цього, у 2025 році за підтримки російського президентського фонду культурних ініціатив Донецька філармонія реалізувала гастрольний тур “Ми з Донбасу”. Знову артисти філармонії поїхали з концертами в рф, але тут обмежились одним регіоном — десятьма містами Калінінградської області. У центрі програми також були пропагандистські тези про роль Донбасу в історії росії.

Гастролі філармонії / фото росджерела
Опис програми / скриншот

Олександр Парецький як депутат “днр”

У 2023 році Олександр Парецький знову пішов у політику. У вересні його обрали депутатом “народної ради днр” від партії “единая россия”. Сьогодні Парецький є секретарем комітету з інформаційної політики та інформаційних технологій “народної ради”.

Опис діяльності Парецького в “народній раді днр” / скриншот

Також у 2023 році Олександр Парецький брав участь у конкурсі управлінців “Лідери росії” на платформі “росія — країна можливостей”, яку курує володимир путін. Він ділився своїм досвідом управління філармонією. На цьому конкурсі Парецький дійшов до фіналу.

У своїх соцмережах Олександр Парецький пропагандує залучення людей до путінської політичної партії “единая россия”.

Заклик вступати в “единую россию” / скриншот

Підозра у колабораційній діяльності

У 2024 році Олександр Парецький заочно отримав підозру в колабораційній діяльності. За даними Донецької обласної прокуратури, Парецький, як депутат “днр” спирається на федеральне законодавство держави-агресора та підписує документи. Також він активно взаємодіє з пропагандистськими медіа, наголошуючи на нормалізації життя в окупованій Донеччині.

На сьогодні Олександр Парецький перебуває у розшуку. Йому загрожує 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

дівчинка з бахмута

5-річна дівчинка з Бахмута, яка постраждала від російського обстрілу, шукає нових батьків

У львівському Центрі підтримки дітей мешкає 5-річна дівчинка Ліза з Бахмута. Під час евакуації у 2023 році вона потрапила під російський обстріл. Внаслідок отриманих травм […]

олександр парецький

Від артиста до міністра і депутата “днр”: що відомо про Олександра Парецького з Донецької філармонії, який перейшов на бік рф

У 2014 році російські бойовики захопили Донецьк та оголосили його “столицею” так званої “днр”. Одним із тих, хто підтримав окупаційну владу, був Олександр Парецький — […]

Оздоровлення дітей: хто має право на відпочинок та як скористатися програмою

В Україні діє програма оздоровлення та відпочинку дітей. Послуги оплачуються з державного бюджету. Право на безоплатне оздоровлення мають діти пільгових категорій, зокрема діти військовослужбовців, внутрішньо […]

Українські військові знищили російський танк та НРК: відео

На Лиманському напрямку українські захисники ліквідували військову техніку російської армії, зокрема, танк на вогневій позиції і наземний роботизований комплекс із боєкомплектом. Про це повідомили 66-ї […]

Нові правила виїзду: уряд скасував останні обмеження на перетин кордону для жінок

В Україні з 20 травня запрацювали нові правила перетину державного кордону для жінок. Кабінет Міністрів повністю скасував останні обмеження на виїзд, які стосувалися представниць державних […]