Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 24-й бригаді імені короля Данила показали, як виглядає Костянтинівка під обстрілами

Семаковська Тетяна 09:00, 11 Квітня 2026
Костянтинівка / фото 24 ОМБр імені короля Данила

Військові 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оприлюднили кадри з Костянтинівки на Донеччині, яка щодня зазнає обстрілів російської армії. Місто поступово перетворюється на руїни.

Як сьогодні виглядає Костянтинівка, дивіться у матеріалі Бахмут IN.UA.

Костянтинівка

Костянтинівка на Донеччині опинилася під безперервним вогнем військ противника. Унаслідок атак вигоряють житлові будинки, руйнується цивільна інфраструктура, а цілі квартали зникають з мапи міста.

За словами військових, перебування на відкритих ділянках є вкрай небезпечним — російські дрони полюють на будь-які цілі: автівки, місцевих мешканців і навіть евакуаційні групи. Шляхи до міста залишаються під постійною загрозою.

Водночас на східних підступах, у районі Часового Яру, українські військові 24-ї бригади продовжують стримувати наступ російських сил, не даючи їм просунутися в напрямку Костянтинівки.

Нижче — добірка фото, які показують реальну ситуацію в місті.

Костянтинівка, квітень 2026 / фото 24 ОМБр імені короля Данила
Церква у Костянтинівці / фото 24 ОМБр імені короля Данила
Будинок, пробитий снярядом / фото 24 ОМБр імені короля Данила
Військові на вулицях міста / фото 24 ОМБр імені короля Данила
Руїни у Костянтинівці / фото 24 ОМБр імені короля Данила
Розтрощений противником квартал у Костянтинівці / фото 24 ОМБр імені короля Данила
Костянтинівка у квітні 2026 / фото 24 ОМБр імені короля Данила
Костянтинівка, руїни міста / фото 24 ОМБр імені короля Данила
Цивільна жінка в Костянтинівці / фото 24 ОМБр імені короля Данила

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Новий набір на грошову допомогу від Естонської ради у справах біженців: як податися

Валентина Твердохліб 13:00, 10 Квітня 2026
естонська рада
Реєстрація на отримання допомоги / фото Естонська рада у справах біженців

У понеділок, 13 квітня, Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє новий збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можна протягом п’яти годин, форма буде відкрита з 10:00 до 15:00.

Про це повідомляє ERC.

Естонська рада у справах біженців: реєстрація у квітні 2026 року

У понеділок, 13 квітня, о 10:00 Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє подачу заявок на грошову допомогу. Податися на неї можуть родини, які проживають у прифронтових та постраждалих від війни територіях Донецької, Харківської, Херсонської, Луганської, Сумської, Запорізької областей. Допомога передбачена сім’ям, які мають категорію вразливості:

  • родини з дітьми до 18 років, які очолюють одинокі матері/батьки;
  • родини з трьома і більше дітьми;
  • родини з дітьми віком до двох років;
  • родини, які складаються виключно з людей віком від 60 років;
  • родини, члени яких мають спеціальні потреби, повʼязані зі здоровʼям (люди з інвалідністю І або ІІ групи, хронічними захворюваннями та/або потребують високовартісного лікування).

Усі вразливості мають бути підтверджені документами. Відповідність критерію вразливості і його документальне підтвердження є обов’язковою умовою для участі, але не гарантує отримання грошової допомоги.

Також людей просять заздалегідь підготувати підтвердження свого поточного місцезнаходження. Це може бути чек з місцевого магазину, аптеки, пошти або будь-яке інше підтвердження, датоване не раніше 10 квітня 2026 року.

Розмір грошової допомоги складає 3 600 гривень на людину щомісяця протягом трьох місяців.

Естонська допомога, як подати заявку

Прийом заявок триватиме в понеділок, 13 квітня, з 10:00 до 15:00.

Форма для заповнення буде доступна на офіційному сайті Естонської ради у справах біженців.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 24-й бригаді імені короля Данила показали, як виглядає Костянтинівка під обстрілами

Військові 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оприлюднили кадри з Костянтинівки на Донеччині, яка щодня зазнає обстрілів російської армії. Місто поступово перетворюється на руїни. […]

естонська рада

Новий набір на грошову допомогу від Естонської ради у справах біженців: як податися

У понеділок, 13 квітня, Естонська рада у справах біженців (ERC) відкриє новий збір заявок на отримання грошової допомоги. Подати заявку можна протягом п’яти годин, форма […]

гостомель
Важливо

У Гостомелі планують звести житло для бахмутян: ключові факти і актуальні дані на 2026 рік

З 2025 року в селищі Гостомель на Київщині планують збудувати житло для бахмутян. У межах реалізації проєкту міська влада Бахмута стикнулась з проблемами, які, в […]

зимову тисячу

Квітнева виплата 1 500 гривень: як отримати через Укрпошту

У квітні стартувала програма фінансової підтримки пенсіонерів та отримувачів соцдопомоги. Їм будуть нараховані додаткові 1 500 гривень. Отримати виплати можна на свій банківський рахунок або […]

донеччині

Росіяни залучають резерви для атак на Гришине і Ступочки: яка ситуація на фронті

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше росіяни атакують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 30 штурмів. Загалом на Донеччині зафіксували 72 наступальні […]