Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський депутат Олександр Бабенко добровільно склав мандат: що відомо

Семаковська Тетяна 22:25, 24 Квітня 2026
Олександр Бабенко / фото Facebook

Олександр Бабенко повідомив про добровільне складання депутатських повноважень. Водночас він наголосив, що підтримка бахмутян залишається його пріоритетом, а робота для громади триватиме.

Про це Олександр Бабенко повідомив у Facebook.

Олександр Бабенко склав депутатські повноваження

Олександр Бабенко повідомив про добровільне складання депутатських повноважень. Відповідну заяву він оприлюднив публічно.

Я прийняв рішення скласти депутатський мандат у зв’язку з об’єктивною неможливістю повноцінно реалізувати свої депутатські повноваження. В умовах, коли функції міської ради виконує Бахмутська МВА. Формат представницької діяльності для якого мене було обрано, наразі фактично відсутній“, – повідомив ексдепутат.

За словами Бабенка, підтримка бахмутян і надалі залишається його головним пріоритетом. Він зазначив, що продовжить працювати для громади, також подякував МВА за роботу та співпрацю.

Олександр Бабенко став 25-м депутатом Бахмутської міськради, який склав повноваження. На сьогодні у міськраді залишились 13 чинних депутатів.

Нагадаємо, що Олександр Бабенко був обраний від партії “Слуга народу”, він представляє громадську організацію “Ми з України” та входить до Ради ВПО при Бахмутській МВА. Також депутату належить ініціатива петиції про надання Бахмуту звання міста-героя.

Депутат Бахмутської міськради Артем Сабаєв достроково склав повноваження

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна повернула з полону 193 захисників —Зеленський

Семаковська Тетяна 16:07, 24 Квітня 2026
зеленський
Володимир Зеленський / фото Офіс Президента

Україна провела черговий обмін полоненими, в результаті якого додому повертаються 193 українські захисники. Серед них — військові різних підрозділів, поранені та ті, проти кого росія відкривала кримінальні справи.

Про обмін 24 квітня повідомив Володимир Зеленський, президент України.

Обмін полонених, 24 квітня

Україна продовжує повертати своїх громадян із російського полону. У межах чергового обміну додому повертаються 193 українські військові. Серед звільнених — бійці:

  • Збройні Сили України;
  • Національна гвардія України;
  • Державна прикордонна служба України;
  • Національна поліція України;
  • Державна спеціальна служба транспорту.

Відомо, що звільнені захисники виконували бойові завдання на різних напрямках фронту. Серед них є поранені, а також військові, проти яких російська сторона відкривала кримінальні провадження.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський депутат Олександр Бабенко добровільно склав мандат: що відомо

Олександр Бабенко повідомив про добровільне складання депутатських повноважень. Водночас він наголосив, що підтримка бахмутян залишається його пріоритетом, а робота для громади триватиме. Про це Олександр […]

зеленський
Важливо

Україна повернула з полону 193 захисників —Зеленський

Україна провела черговий обмін полоненими, в результаті якого додому повертаються 193 українські захисники. Серед них — військові різних підрозділів, поранені та ті, проти кого росія […]

В Україні можуть запровадити baby bonds для дітей: що це та як воно працюватиме

В Україні може з’явитися новий інструмент підтримки родин і дітей — накопичувальні рахунки для дітей від держави, відомі в світі як baby bonds. Відповідну ініціативу […]

краматорську

Підпалив військове авто і передавав дані про ЗСУ: мешканця Краматорська підозрюють у державній зраді

У Краматорську затримали місцевого мешканця, який співпрацював з рф. Він передавав військовослужбовцям рф дані про розташування ЗСУ. Раніше цей чоловік був затриманий за підпал військового […]

бахмут
Історії

“Хочу, щоб мої вірші лікували душу”: історія поетеси Мар’яни Куриці, яка своєю поезією представила Бахмут

Мар’яна Куриця — студентка Бахмутського ЦПТО, яка пише вірші під псевдонімом “Дендритка”. Дівчина родом із Закарпаття та нещодавно вступила у релокований бахмутський навчальний заклад. Саме […]