Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Медалі, паливо і ноутбук: що купували для Торецька в лютому

Валентина Твердохліб 18:00, 4 Березня 2026
торецьк
Будівля Торецької міської ради / фото Вікіпедія

У лютому 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 13 державних закупівель. Загалом у лютому для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг на суму понад 414 тисяч гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Торецька МВА: витрати у лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Торецька МВА провела сім закупівель на загальну суму 310 038,20 гривень.

За 119 500 гривень придбали 500 медалей “За оборону Торецької громади” і стільки ж посвідчень до них. На сьогодні закупівля завершена, але договір очікує підписання.

За 100 741,20 гривень придбали 1 790 літрів дизельного палива. Договір на цю закупівлю теж очікує підписання.

48 000 гривень пішли на автоматизовану систему управління документами “ДОК ПРОФ 3”.

23 229 гривень витратили на послуги поштового зв’язку і перевезення великогабаритних відправлень.

За 10 000 гривень зробили поточний ремонт і обслуговування комп’ютерної та організаційної техніки: заправили 15 картриджів і провели поточний ремонт лазерних картриджів.

5 688 гривень пішли на технічне обслуговування, ремонт транспортних засобів i встановлення додаткового обладнання. Ще 2 880 гривень витратили на запчастини для обслуговування і ремонту транспорту: паливний фільтр і прокладку двигуна.

Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА: закупівлі у лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Управління житлово-комунального господарства Торецької МВА провело дві закупівлі на 27 365 гривень. Всі ці кошти витратили на обслуговування оргтехніки.

Управління освіти Торецької МВА: закупівлі в лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Управління освіти Торецької МВА провело одну закупівлю на 26 000 гривень. Їх витратили на послуги у сфері інформатизації.

Фінансове управління Торецької МВА: закупівлі в лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Фінансове управління Торецької МВА провело дві закупівлі на 16 375 гривень.

9 075 витратили на реєстрацію в системі програмного продукту АІС “Місцеві бюджети рівня міста, району “2006” та підтримку програми.

7 300 гривень витратили на цілодобовий доступу до мережі Інтернет протягом року.

Служба у справах дітей Торецької МВА: закупівлі в лютому 2026 року

Протягом лютого 2026 року Служба у справах дітей Торецької МВА провела одну закупівлю на 35 000 гривень. За ці кошти придбали ноутбук Lenovo V15 G5 IRL Business Black.

Загалом закупівлі Торецької громади за лютий 2026 року склали 414 778,20 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

П’ять областей розглядають запуск муніципального житла для ВПО: перелік громад

Валентина Твердохліб 17:00, 4 Березня 2026
чернівцях, впо
Житлова кімната для ВПО в Чернівецькій області / фото Чернівецька ОДА

В Україні реалізують експериментальний проєкт зі створення фонду муніципального (соціального) житла для подальшого надання його в оренду. Орендувати таке житло в подальшому зможуть ВПО, а його ціна буде нижча, ніж ринкова. У межах проєкту визначили вісім громад, які пройшли етап відбору.

В яких громадах може з’явитися муніципальне житло, повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

Де може з’явитися муніципальне житло для оренди родинам ВПО

Вісім громад пройшли перший етап оцінки в межах експериментального проєкту зі створення муніципального (соціального) житла для оренди. Відібрано громади у п’яти областях України:

  • Львівська область (Львівська і Дрогобицька громади);
  • Житомирська область (Житомирська громада);
  • Полтавська область (Полтавська і Кременчуцька громади);
  • Миколаївська область (Миколаївська громада);
  • Київська область (Бучанська і Обухівська громади).

На першому етапі оцінювали наявність у громад земельної ділянки, відповідної соціальної інфраструктури, кількість ВПО, готовності до співфінансування та досвід реалізації інвестиційних проєктів.

Наступний крок — презентації концепцій забудови та фінансових моделей реалізації проєкту. Обрані громади мають показати конкретні плани: проєктні рішення, розташування, доступ до інфраструктури та спроможність реалізувати будівництво. Презентації відбудуться на початку березня, після чого комісія здійснить виїзди на місця і визначить кілька громад для пілотної реалізації.

Нагадаємо, що заявку на участь в експериментальному проєкті зі створення фонду муніципального житла подавала і Бахмутська громада. Соціальне житло пропонували побудувати в селищі Гоща Рівненської області.

Що передбачає проєкт створення муніципального житла

Проєкт передбачає будівництво житла, що залишатимуть у власності громад і здаватимуть в оренду за цінами, нижчими за ринкові. Таке житло зможуть орендувати ВПО, ветерани, родини загиблих захисників, вчителі, лікарі й працівники критичної інфраструктури.

Пілотну фазу проєкту фінансують за підтримки Європейського інвестиційного банку та Європейської комісії. На неї спрямовано 100 мільйонів євро — порівну кредитних і грантових коштів із загального пакета у 400 мільйонів євро.

Загалом очікується, що в межах проєкту житло зможуть отримати близько 2 тисяч родин.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

торецьк

Медалі, паливо і ноутбук: що купували для Торецька в лютому

У лютому 2026 року Торецька МВА та її структурні підрозділи провели 13 державних закупівель. Загалом у лютому для потреб Торецької громади придбали товарів та послуг […]

чернівцях

П’ять областей розглядають запуск муніципального житла для ВПО: перелік громад

В Україні реалізують експериментальний проєкт зі створення фонду муніципального (соціального) житла для подальшого надання його в оренду. Орендувати таке житло в подальшому зможуть ВПО, а […]

Від Бахмута до Массачусетсу: як 17-річний Богдан виграв навчання за $166 000 і здійснив свою “американську мрію” завдяки Ukraine Global Scholars

Для багатьох українських підлітків навчання у престижних школах та університетах Сполучених Штатів Америки здається чимось із розряду голлівудських фільмів. Вартість року навчання у таких закладах […]

16:05, 04.03.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

720 тисяч гривень за лютий: що купували для Часів Яра у лютому

У лютому 2026 року Часовоярська міська військова адміністрація та її структурні підрозділи провели чергову низку закупівель через систему Prozorro. Серед головних статей витрат — дизельне […]

Важливо

Мільйон і вище: скільки за 2025 рік заробляли працівники Соледарської МВА та міськради

У 2025 році у штаті Соледарської міської військової адміністрації працювали шестеро людей. А в апараті Соледарської міської ради та її виконавчих органах — 53 працівників. Редакція […]