Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як перевірити штрафи в Дії: детальна інструкція для водіїв та боржників

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:00, 9 Жовтня 2026
Як сплатити штраф / фото “Дія”

Мобільний застосунок “Дія” дозволяє українцям швидко та зручно відстежувати наявність неоплачених штрафів або інших заборгованостей. Для того, щоб отримати актуальну інформацію, користувачам достатньо авторизуватися в системі, зайти до розділу “Послуги” та обрати необхідну категорію.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Перевірка штрафів за порушення ПДР

Водії можуть самостійно контролювати наявність стягнень за порушення правил дорожнього руху. Після переходу в меню “Послуги” необхідно обрати пункт “Штрафи за порушення ПДР”. Якщо за користувачем числяться неоплачені штрафи, вони одразу відобразяться на екрані разом із детальною інформацією, до якої також додаються матеріали фото- та відеофіксації.

Важливою умовою для коректного відображення таких штрафів є обов’язкова наявність у застосунку підтягнутих цифрових документів — посвідчення водія або свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Судові стягнення та адміністративні порушення

Окрім автомобільних штрафів, у “Дії” можна відстежувати інформацію щодо судових справ та адміністративних порушень.

Для перевірки цієї інформації в розділі “Послуги” потрібно перейти до блоку “Судові послуги”, а потім натиснути на “Судові штрафи” або ж здійснити перевірку через пункт “Судові справи”.

Окрім того, користувачі не пропустять такі нарахування, адже сповіщення про судові штрафи також автоматично приходять у стрічку “Повідомлення”.

Пошук виконавчих проваджень

Застосунок додатково допомагає контролювати наявність боргів. Інформація про них знаходиться у розділі “Послуги” під пунктом “Виконавчі провадження”. Система влаштована так, що автоматично підтягує всі наявні дані за податковим номером (РНОКПП) людини, якщо вона офіційно є боржником у виконавчій службі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як отримати ваучер на навчання у 2026 році: інструкція та перелік документів

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:00, 9 Жовтня 2026
Центр зайнятості в місті Рівне / фото “Суспільне Рівне”

Держава надає можливість українцям здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за допомогою ваучера на навчання. Фахівці ініціативи “Юридичний порадник для ВПО” пояснили, як правильно подати заяву до центру зайнятості, які документи для цього знадобляться та скільки часу займає розгляд заявки.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Як подати заяву на ваучер: онлайн та офлайн

Для отримання ваучера необхідно подати заяву до центру зайнятості. Зробити це можна двома способами:

  • офлайн — звернутися безпосередньо до центру зайнятості та заповнити заяву встановленої форми;
  • онлайн — подати заявку через сайт Державної служби зайнятості, після заповнення електронної форми заява автоматично відправляється до відповідного центру, у разі онлайн-подачі до заяви обов’язково потрібно додати електронні копії необхідних документів, завірені електронним підписом (КЕП).

Базовий пакет документів

При поданні заяви офлайн безпосередньо у центрі зайнятості необхідно пред’явити:

  • паспорт громадянина України;
  • документ про професійну (професійно-технічну), фахову передвищу або вищу освіту (чи дублікати). Також підійде єДокумент про освіту, документ про присвоєння, підтвердження або визнання професійної кваліфікації;
  • документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (картку платника податків), якщо у паспорті відсутня інформація про РНОКПП.

Додаткові документи для пільгових категорій

Залежно від того, до якої категорії належить заявник, базовий пакет доповнюється специфічними паперами. Зокрема, звільнені військовослужбовці мають надати копію витягу з наказу про звільнення з військової служби. Ветеранам знадобиться посвідчення учасника бойових дій, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни або копія довідки про участь в АТО.

Для внутрішньо переміщених осіб процедура дещо простіша: їм достатньо вказати реквізити довідки ВПО, а саме її номер, дату видачі та найменування органу, що її видав. Громадяни, які були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, мають надати відповідні відомості з Єдиного реєстру.

Особи з інвалідністю чи ті, хто отримав травму, додатково подають копії довідки до акта огляду МСЕК з індивідуальною програмою реабілітації, висновки ЛКК або військово-лікарської комісії.

Окрема вимога діє для людей віком від 45 років, які ще не досягли пенсійного віку та мають щонайменше 15 років страхового стажу. Для підтвердження права на ваучер їм необхідно пред’явити трудову книжку (чи її дублікат) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб.

Варто зазначити, що у разі подачі документів офлайн, фахівці центру зайнятості самостійно роблять копії тих паперів, інформація з яких відсутня в державних реєстрах. Ці копії обов’язково засвідчуються особистим підписом заявника.

Терміни розгляду та наступні кроки

Після отримання повного пакета документів центр зайнятості має вісім робочих днів для прийняття рішення про видачу ваучера або відмову. Це рішення обов’язково оформлюється відповідним наказом. Про результати розгляду заявника повідомляють протягом трьох робочих днів у спосіб, який він обрав під час подачі заяви — телефоном, електронною поштою чи під час особистого візиту до центру.

З моменту отримання ваучера у людини є рівно 120 днів, щоб обрати навчальний заклад та укласти з ним договір про навчання. Граничний розмір ваучера у 2026 році становить 33 280 гривень. Якщо вартість обраної освітньої програми перевищує цю суму, різницю доведеться доплатити самому здобувачу освіти або його роботодавцю.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як перевірити штрафи в Дії: детальна інструкція для водіїв та боржників

Мобільний застосунок “Дія” дозволяє українцям швидко та зручно відстежувати наявність неоплачених штрафів або інших заборгованостей. Для того, щоб отримати актуальну інформацію, користувачам достатньо авторизуватися в […]

16:00, 09.10.2026 Скопіч Дмитро

Як отримати ваучер на навчання у 2026 році: інструкція та перелік документів

Держава надає можливість українцям здобути нову професію або підвищити кваліфікацію за допомогою ваучера на навчання. Фахівці ініціативи “Юридичний порадник для ВПО” пояснили, як правильно подати […]

14:00, 09.10.2026 Скопіч Дмитро
Важливо

Що закуповували для проєкту “Бахмут-Гоща” у 2025-2026 роках та скільки це коштувало

Станом на жовтень 2026 року в межах проєкту “Бахмут-Гоща” провели закупівлі на понад 106 мільйона гривень. Кошти передбачили на розроблення проєктної документації, підготовчі будівельні роботи, […]

35 загиблих і 24 поранених за добу: наслідки російських обстрілів на Донеччині

Протягом 8 жовтня російські війська завдали 1 538 ударів по лінії фронту та житловому сектору Донецької області. Загинули 35 людей, ще 24 отримали поранення. Найбільше жертв зафіксували в Краматорську, де внаслідок російських атак загинули 32 людини. Про це повідомила поліція Донеччини. Наслідки ударів на Донеччині 8 жовтня Упродовж 8 жовтня російські війська атакували лінію фронту та житловий сектор Донецької області. Під вогнем перебували вісім населених пунктів. Внаслідок обстрілів загинули 35 мирних жителів, ще 24 людини отримали поранення. Російські атаки пошкодили житлові будинки, транспорт, підприємство, торговий павільйон та адміністративні будівлі. Російські війська обстріляли Краматорськ 11 разів, чотири з цих атак були бомбовими. Унаслідок ударів загинули 32 людини, ще 21 отримала поранення. У місті пошкоджено чотири багатоквартирні та один приватний будинок, два автобуси, підприємство й п’ять автомобілів. У Біленькому російські війська скинули щонайменше три авіабомби. Унаслідок атаки загинули троє мирних жителів. Також пошкоджено 23 приватні будинки та технічне приміщення. Російські атаки призвели до поранень цивільних та руйнувань у кількох інших населених пунктах області. Зокрема: У ніч на 9 жовтня російські війська завдали ударів по Краматорську, Билбасівці та Семенівці. Унаслідок атак пошкоджено житлові будинки. Читайте також: Бахмут живе тут – підписуйтесь […]

донеччини

На Донеччині зменшилася кількість штурмів — Генштаб

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили 16 штурмів. Загалом на Донеччині протягом минулої доби зафіксували […]