У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Із початком нового навчального року українські студенти отримуватимуть підвищені державні стипендії.

Про відповідні зміни повідомила Ірина Борзова, голова підкомітету з питань державної молодіжної політики парламентського Комітету з питань молоді та спорту.

Нові розміри академічних виплат

Для здобувачів вищої освіти в університетах суми стипендій зростуть до таких показників:

• мінімальна академічна: 4 000 гривень;
• підвищена академічна: 5 820 гривень;
• підвищена галузева: 7 420 гривень;
• президентська (для найкращих студентів): 20 000 гривень.

Збільшення виплат торкнеться і студентів закладів фахової передвищої освіти (коледжів):

• мінімальна стипендія: 3 020 гривень;
• підвищена стипендія: 4 394 гривні.

Пільги для молоді з окупованих та прифронтових територій

Абітурієнти, які до 1 жовтня 2025 року проживали на тимчасово окупованих територіях, а також молодь із прифронтових зон, мають право на спрощену процедуру вступу. Вони можуть стати студентами через спеціальні освітні центри без складання НМТ — лише за результатами співбесіди або внутрішніх іспитів.

Додатково для цієї категорії вступників передбачено:

• виділення окремої квоти на бюджетні місця;
• сприяння в оформленні документів українського зразка;
• надання психологічного супроводу;
• пільгові умови проживання в студентських гуртожитках;
• одноразову фінансову допомогу від міжнародних партнерів (ООН та ЮНІСЕФ) у розмірі 50 000 гривень.

Державні гранти на навчання

Для вступників, які навчатимуться за контрактом і мають високі бали НМТ, працює програма державного співфінансування.

• за умови отримання 150 балів із двох предметів розмір гранту стартує від 17 000 гривень;
• за умови отримання 170 балів із двох предметів сума гранту складатиме від 25 000 гривень.

Окрім цього, для стимулювання навчання у прифронтових областях діє спеціальне правило: якщо абітурієнт вступає до університету в такому регіоні, базова сума гранту автоматично збільшується на 50%.

Читайте також:

Вступна кампанія до аспірантури: оновлений графік та етапи відбору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У деяких українських громадах через російські удари повністю знищена інфраструктура стаціонарних автозаправних станцій. Для забезпечення населення пальним розробляється законний механізм використання пересувних заправних комплексів.

Про це повідомила Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка України.

Мобільні АЗС для громад

За її словами, йдеться насамперед про прифронтові території Сумської та Чернігівської областей, де російські удари в деяких громадах спричинили руйнування 100% АЗС. Оператори паливного ринку відмовляються відновлювати ці об’єкти, оскільки стаціонарні точки продажу залишаються цілями для російських атак. Через постійні удари на заправних станціях гинуть люди, тому питання переходу на новий формат роботи стосується насамперед безпеки.

Вона додає, що прямо зараз Міністерство фінансів спільно з Державною податковою службою, органами місцевого самоврядування та представниками паливного бізнесу напрацьовують новий законопроєкт, який передбачає запровадження легального механізму роботи пересувних заправних комплексів в Україні. Зміни дозволять законно використовувати мобільні АЗС у тих громадах, де стаціонарні заправки знищені або їхнє функціонування становить небезпеку для працівників і клієнтів. Ініціатива має на меті забезпечити населення пальним без необхідності постійного відновлення зруйнованої нерухомої інфраструктури.

Наразі триває збір останніх пропозицій від учасників процесу. Очікується, що протягом найближчого тижня фінальний варіант документа буде підготовлено та передано на розгляд до парламенту. Новий механізм створить контрольовані умови для продажу пального з мобільних установок.

Зазначимо, що масовані російські атаки на паливну інфраструктуру також відбуваються й на Донеччині. Зокрема, за словами Богдана Зуякова, волонтера, росіяни цілеспрямовано завдають ударів по автозаправних станціях на Донеччині, через що половина АЗС вже закрита. Через це волонтери змушені максимально скорочувати час перебування на заправках.

Читайте також:

Як отримати виплату “Зимової підтримки-2025”, якщо гроші не надійшли

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!