Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

Семаковська Тетяна 10:00, 19 Серпня 2026
Військові / фото ілюстративне

Російська армія продовжує наступальні дії на сході України, зосередивши найбільшу кількість штурмів на Костянтинівському напрямку.

Про це свідчать оновлені дані Генерального штабу Збройних Сил України.

Ситуація за напрямками

Інтенсивність атак російської армії на більшості ділянок зазнала змін порівняно з попередньою добою. Противник суттєво посилив тиск на Костянтинівському напрямку.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано найбільшу кількість бойових зіткнень — 31 атаку (на чотири більше, ніж напередодні). Противник вів штурмові дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Довгої Балки, Іванопілля, Іллінівки, Софіївки, Русиного Яру та у бік Вільного, Степанівки, Новопавлівки, Кучерового Яру.

На Покровському напрямку інтенсивність знизилася. Російська армія здійснила 27 атак (проти 34 минулої доби). Росіяни намагалися просунутися у районах населених пунктів Удачне, Новоолександрівка, Молодецьке, Котлине та в бік Білицького, Нового Донбасу, Шевченка, Сергіївки, Василівки, Мирного, Ганнівки.

На Слов’янському напрямку кількість штурмів майже не змінилася: противник здійснив 16 наступальних дій (проти 17 напередодні) у районах Різниківки, Кривої Луки, Закітного та в бік Рай-Олександрівки й Миколаївки.

На Лиманському напрямку кількість атак зросла з двох до шести. Спроби противника вклинитися в оборону відбито. Росіяни атакували у бік Лимана, Дробишевого та в районі Рідкодубу й Новоселівки.

На Краматорському напрямку інтенсивність суттєво впала: російська армія проводила одну наступальну дію в бік Іжевки (на чотири менше порівняно з минулою добою).

Втрати російської армії

Загальні втрати російської армії в особовому складі становлять близько 1 471 160 осіб. За останню добу ліквідовано 1 190 російських військовослужбовців.

Також за минулу добу знищено:

  • 1 738 безпілотників оперативно-тактичного рівня;
  • 427 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн;
  • 50 артилерійських систем;
  • 19 наземних робототехнічних комплексів;
  • 3 реактивні системи залпового вогню;
  • 2 танки;
  • 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи зможуть бахмутяни долучитися до обговорення бюджету громади на 2027 рік

Семаковська Тетяна 09:25, 19 Серпня 2026
Бахмутська МВА / фото Бахмут IN.UA

Бахмутська міська військова адміністрація розпочне процес формування бюджету міської територіальної громади на 2027 рік восени поточного року. Документ розроблятимуть відповідно до встановлених бюджетним законодавством термінів.

Детальніше про підготовку до розробки бюджету на 2027 рік редакції Бахмут IN.UA повідомили у Бахмутській МВА.

Бюджет Бахмутської громади на 2027 рік

Відповідно до офіційної відповіді Бахмутської МВА на інформаційний запит, заходи зі складання проєкту бюджету територіальної громади на 2027 рік відповідальні виконавці здійснюватимуть після 1 вересня 2026 року.

Щодо ключового питання про можливість для мешканців громади надати власні пропозиції та організувати громадське обговорення, у військовій адміністрації зазначили, що проєкт розпорядження про бюджет на 2027 рік буде розміщено на офіційному сайті Бахмутської міської ради. Разом із проєктом там має бути оприлюднена інформація щодо можливих форм консультацій із громадськістю по його обговоренню. Усі ці дані розмістять у строк, який визначений діючим законодавством.

Також, згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, остаточне розпорядження про бюджет Бахмутської міської територіальної громади на 2027 рік має бути затверджено до 25 грудня 2026 року.

Нагадаємо, що до повномасштабного вторгнення Бахмутська громада була фінансово спроможною, і понад 58% її бюджету (611 мільйонів гривень) складали податкові надходження. Після окупації та переміщення бізнесу ситуація кардинально змінилася: власні доходи скоротилися до 12,9% (86,9 мільйона гривень), а левову частку надходжень (понад 86%) тепер формують державні трансферти та дотації. Також змінилася і структура видатків: замість інфраструктурних проєктів, таких як будівництво чи благоустрій, кошти спрямовуються на утримання військових адміністрацій, підтримку Сил оборони, освіту та соціальні програми для внутрішньо переміщених осіб. Водночас експерти наголошують на важливості збереження прозорості та участі громадськості у формуванні бюджету навіть в умовах роботи військових адміністрацій.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

Російська армія продовжує наступальні дії на сході України, зосередивши найбільшу кількість штурмів на Костянтинівському напрямку. Про це свідчать оновлені дані Генерального штабу Збройних Сил України. […]

Важливо

Чи зможуть бахмутяни долучитися до обговорення бюджету громади на 2027 рік

Бахмутська міська військова адміністрація розпочне процес формування бюджету міської територіальної громади на 2027 рік восени поточного року. Документ розроблятимуть відповідно до встановлених бюджетним законодавством термінів. […]

З Краматорського району за тиждень евакуювали 15 людей: фото

Протягом тижня евакуаційна група “Фенікс” вивезла до безпечних регіонів 15 жителів Краматорського району. Серед евакуйованих є діти та особи з обмеженою мобільністю. Про це повідомили […]

Друга хвиля вступу 2026: хто може подати документи на контракт

У закладах вищої освіти розпочався другий етап вступної кампанії на контрактну форму навчання. Процес відбувається в університетах, де залишилися вільні місця для зарахування. Про це […]

15:00, 18.08.2026 Скопіч Дмитро

Скільки коштує споживчий кошик у 2026 році

Споживчий кошик — це базовий перелік із понад 290 товарів і послуг, який визначає мінімальний рівень споживання для підтримання життєдіяльності. Саме його вартість є фундаментом […]