Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Грошова допомога 12 300 гривень для ВПО: умови та реєстрація

Семаковська Тетяна 18:00, 17 Серпня 2026
Допомога ВПО / фото НБУ

Для людей, які через війну були змушені залишити свої домівки, передбачили нову фінансову підтримку. Грошова допомога надається у межах проєкту “Багатогалузева допомога постраждалим від війни в Україні” за напрямом UCT2. Виплату можна спрямувати на базові потреби та облаштування після переміщення.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога 12 300 гривень для переселенців

Реєстрацію на отримання коштів проводить БФ “Карітас Чернігів”. Підтримка призначена для нещодавно евакуйованих та переміщених домогосподарств. Допомога орієнтована на людей і родини, які залишили свої домівки протягом останніх 45 діб через бойові дії, постійні обстріли або офіційні рішення про евакуацію.

Подати заявку можуть домогосподарства, які:

  • евакуювалися самостійно або примусово через безпекову ситуацію протягом останніх 45 діб;
  • мають довідку ВПО, видану протягом останніх 45 днів, або інші документи, що підтверджують факт переміщення.

Допомога надається відповідно до визначених критеріїв вразливості.

Який розмір виплати

Розмір грошової підтримки становить 12 300 гривень на одну особу. Це одноразова виплата, яка розрахована на покриття базових потреб протягом трьох місяців.

Заявку можуть подати лише ті особи, які не отримували грошової допомоги від інших організацій протягом останніх трьох місяців. Реєстрація можлива виключно протягом 45 днів із моменту переміщення.

Як подати заявку

Для опрацювання звернення необхідно попередньо заповнити реєстраційну анкету за посиланням. Після заповнення анкети з заявниками зв’яжуться фахівці для уточнення необхідної інформації. За детальною інформацією можна звернутися за телефоном: +38 (50) 614 2045.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

З Бахмута на нагороду “Молода людина року” дебютували 7 містян: деталі

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 16:10, 17 Серпня 2026
Нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”

12 серпня у Донецькій області відбулося нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”, організованого до Міжнародного дня молоді. Участь у заході взяли понад 150 осіб, яких оцінювали в 11 номінаціях. Відзнаки отримали учасники, залучені до розвитку громад, волонтерської діяльності, освітніх та культурних проєктів, а також до ліквідації наслідків бойових дій. Серед учасників та лауреатів конкурсу відзначено представників Бахмутської громади.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Анна Павленко

Анна Павленко / фото Управління освіти Бахмутської міської ради

Анна Павленко відзначена у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Вона є ученицею 10 класу загальноосвітньої школи №10 міста Бахмут. Займається легкою атлетикою та бере участь у предметних олімпіадах. Павленко очолює молодіжну раду Бахмутської громади на 2026–2028 роки та Обласну раду лідерів учнівського самоврядування Донеччини. Вона працює з дітьми та реалізовує соціальні ініціативи, спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб.

Єлизавета Моренко

Єлизавета Моренко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Єлизавета Моренко брала участь у номінації “Провідники знань”. 23-річна спортсменка має звання майстра спорту України міжнародного класу з сумо та входить до складу штатної збірної команди. Працює тренером-викладачем Бахмутської ДЮСШ №1. Вона здобула титул чемпіонки світу із сумо у 2023 та 2024 роках, а у 2025 та 2026 роках отримала золоті медалі на чемпіонатах Європи. Також вона організовує тренування для дітей-переселенців із Донецької області.

Олександра Шакалова

Олександра Шакалова / фото Донецька обласна державна адміністрація

Олександра Шакалова представлена у номінації “Провідники знань”. Працює вчителькою фізичної культури Бахмутського навчально-виховного комплексу №11. З 2023 року керує освітньою локацією “З Бахмутом у серці”, яка функціонує у місті Кривий Ріг. Там вона організовує спортивні заняття та освітні заходи для дітей-переселенців.

Сергій Єщенко

Сергій Єщенко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Сергій Єщенко отримав відзнаку у номінації “Покликані рятувати”. Він працює в структурі ДСНС понад 14 років та обіймає посаду заступника начальника регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях у Донецькій області. Займався ліквідацією наслідків російських обстрілів, гасінням пожеж та евакуацією цивільного населення у Бахмуті, Покровську та Новогродівці. Нагороджений відзнаками “За оборону України”, “За участь в антитерористичній операції” та відомчими нагрудними знаками.

Олена Бабенко

Олена Бабенко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Олена Бабенко стала учасницею у номінації “Енергія турботи та підтримки”. У межах роботи громадської організації “Ми з Україною” вона скоординувала понад 4000 адресних відправлень гуманітарної допомоги. Забезпечувала підтримку родинам з дітьми, людям з інвалідністю та сім’ям військовослужбовців. Також брала участь в інформаційній кампанії щодо присвоєння Бахмуту статусу міста-героя.

Ірина Денисенко

Ірина Денисенко / фото Донецька обласна державна адміністрація

Ірина Денисенко стала лауреаткою у номінації “Творці змін та можливостей”. Вона входить до складу молодіжної ради та Регіонального молодіжного конгресу Донецької області. Очолює колектив “Бахмутського міського народного Дому”. Денисенко організовує заходи для переселенців, ветеранів та військовослужбовців, а також проводить заняття у Клубі української культури.

Владислав Воробйов

Владислав Воробйов / фото Донецька обласна державна адміністрація

Владислав Воробйов відзначений у номінації “Творці змін та можливостей”. Він викладає клас ударних інструментів у Бахмутському фаховому коледжі культури і мистецтв імені Івана Карабиця. Створив ансамбль Drum-band “TakTon”. Його студенти здобули 28 призових місць на міжнародних та всеукраїнських конкурсах.

Вікторія Кунєва

Вікторія Кунєва / фото Донецька обласна державна адміністрація

Вікторія Кунєва стала лауреаткою у номінації “Імпульс молодіжних ініціатив”. Працює викладачкою Болградської школи мистецтв імені Данила Крижанівського в Одеській області та є артисткою симфонічного оркестру. Вона організовує культурні вечори для адаптації внутрішньо переміщених осіб із Донбасу та бере участь у благодійних концертах для збору коштів на потреби Збройних Сил України.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Грошова допомога 12 300 гривень для ВПО: умови та реєстрація

Для людей, які через війну були змушені залишити свої домівки, передбачили нову фінансову підтримку. Грошова допомога надається у межах проєкту “Багатогалузева допомога постраждалим від війни […]

З Бахмута на нагороду “Молода людина року” дебютували 7 містян: деталі

12 серпня у Донецькій області відбулося нагородження переможців конкурсу “Молода людина року — 2026”, організованого до Міжнародного дня молоді. Участь у заході взяли понад 150 […]

16:10, 17.08.2026 Скопіч Дмитро

Бійці “Азову” ліквідували мережу постачання пального для російської армії на Донеччині

Бійці 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов” реалізували операцію “Пекло-2” на території тимчасово окупованої Донецької області. Українські військовослужбовці завдали ударів по об’єктах зберігання та постачання […]

Важливо

Яке майбутнє у МВА з окупованих територій: редакція поспілкувалася з експертами

Що робити з військовими адміністраціями громад, які роками не мають доступу до своїх територій, як наприклад Бахмутська, Соледарська, Часовоярська? Ліквідувати їх, скоротити штати чи повністю […]

Важливо

Бахмут затвердив середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027 – 2029 роки: у пріоритеті забезпечити бахмутян житлом

Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила план розподілу фінансів на найближчі роки. Документ діятиме з 2027 по 2029 рік. Його головна мета — розв’язати житлове питання […]