Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО з 2026 року зможуть селитися в арештоване та державне майно: Свириденко

Семаковська Тетяна 18:00, 29 Грудня 2025
Юлія Свириденко / фото Telegram

Внутрішньо переміщені особи з 2026 року зможуть заселятися у державну та арештовану нерухомість, що перебуває в управлінні Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Уряд планує використовувати такі приміщення для потреб людей.

Про це повідомила Юлія Свириденко, премʼєр-міністр України.

Уряд передає державні та арештовані обʼєкти для розселення ВПО

У першому списку для розселення ВПО нададуть 112 обʼєктів — це житлові будинки спільного проживання, готельні приміщення, офісні будівлі та обʼєкти громадського призначення, розташовані в різних областях України.

Приміщення, що перебувають у власності держави або у користуванні державних органів і держкомпаній, а також арештовані активи під управлінням АРМА, будуть передані органам, які опікуються ВПО. Очікується, що люди зможуть користуватися житлом вже у першому кварталі 2026 року.

Крім того, Міністерство освіти і науки перегляне обʼєкти, які не використовувалися за призначенням у освітньому процесі протягом останнього року, і також передасть їх під потреби ВПО. Раніше було запроваджено механізм передачі таких активів новим управителям за 1 гривню.

Протягом місяця всі міністерства разом з держкомпаніями, ОВА та АРМА мають підготувати додатковий перелік обʼєктів для розселення ВПО. Процес координуватиме Мінекономіки.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Чи контролюють росіяни Родинське — у “Азові” пояснили ситуацію

Семаковська Тетяна 17:00, 29 Грудня 2025

Повідомлення російських пропагандистських каналів про нібито повний контроль над містом Родинське на Донеччині не відповідають дійсності. Українські сили оборони продовжують утримувати місто, знищуючи ворожі штурмові групи.

Про це повідомили в 1-ому корпусі НГУ “Азов”.

Родинське, хто контролює

Російські ЗМІ та пропагандистські канали поширили інформацію про повний контроль росії над Родинським. За даними українських військових, ці повідомлення не відповідають дійсності.

Для показу у соцмережах нібито захоплення Родинського, російська армія використовує тактику просочення малих піхотних груп у населений пункт для встановлення прапору РФ. Такі групи зазвичай ліквідовуються підрозділами Сил оборони, але іноді встигають показати “прапор” на камеру.

Станом на зараз у Родинському тривають пошуково-ударні та оборонні дії українських військ проти ворожих штурмових груп.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО з 2026 року зможуть селитися в арештоване та державне майно: Свириденко

Внутрішньо переміщені особи з 2026 року зможуть заселятися у державну та арештовану нерухомість, що перебуває в управлінні Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Уряд […]

Чи контролюють росіяни Родинське — у “Азові” пояснили ситуацію

Повідомлення російських пропагандистських каналів про нібито повний контроль над містом Родинське на Донеччині не відповідають дійсності. Українські сили оборони продовжують утримувати місто, знищуючи ворожі штурмові […]

Театр у Маріуполі відкрили після руйнування 2022 року — рф поклала провину на ЗСУ

В окупованому Маріуполі російська адміністрація повідомила про відкриття відновленої будівлі Донецького академічного обласного драматичного театру. Саме цю споруду у березні 2022 року росіяни зруйнували під […]

Зеленський і Трамп обговорили Донбас та можливу вільну економічну зону: що відомо

Питання контролю над територіями Донбасу та можливості створення там вільної економічної зони поки що не вирішене, однак сторони, нібито, наблизилися до компромісу. Відповідну заяву зробив […]

Важливо

Як змінювався бюджет Бахмутської громади з 2022 по 2026 рік: показуємо в цифрах

Бюджет Бахмутської міської територіальної громади за останні роки показав різкі зміни. Якщо 2022 рік громада починала з майже 800 мільйонів гривень доходів, то вже за […]