Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як працює бахмутська Рада ВПО: чи приймають звернення від мешканців

Валентина Твердохліб 11:15, 1 Квітня 2026
рада впо

При Бахмутській МВА працює Рада ВПО. Це консультативно-дорадчий орган, який об’єднує переселенців з активною громадською позицією та представників місцевої влади. Мета цього органу — допомога родинам переселенців, а також співпраця з місцевими органами влади задля впровадження програм підтримки. Також Рада ВПО розглядає пропозиції і звернення мешканців Бахмутської громади.

Як працює бахмутська Рада ВПО і як бахмутяни можуть до неї звернутися, редакції Бахмут IN.UA розповів Олександр Бабенко — бахмутський депутат, заступник голови Ради ВПО.

Як працює Рада ВПО при Бахмутській МВА

З 2023 року при Бахмутській МВА працює Рада з питань ВПО. У жовтні 2025 року Раду ВПО оновили, до її складу увійшли 18 людей, серед яких переселенці і переселенки з активною громадською позицією та представники місцевої влади.

Згідно з планом-графіком роботи на 2026 рік, Рада ВПО передбачила заходи, більшість з яких передбачають інформування ВПО, надання різних видів допомоги та запровадження нових програм. За словами Олександра Бабенка, зараз Рада сфокусована на підтримці людей вразливих категорій.

“Наразі ми зосереджені на аналізі соціальних програм громади з особливим фокусом на найбільш вразливі категорії населення: людей похилого віку, осіб з інвалідністю, сімей, в яких виховуються діти з інвалідністю, ветеранів, членів сімей загиблих, а також тих, хто повернувся з полону. Через центри підтримки бахмутян ми збираємо актуальні потреби, щоб визначити, де саме можемо підсилити допомогу ВПО. Також активно співпрацюємо з благодійними фондами та організаціями, скеровуючи людей у випадках, коли питання виходить за межі нашої компетенції”, — розповів представник Ради ВПО.

Окрім цього, члени Ради ВПО ініціюють впровадження нових програм для підтримки бахмутян.

“Унікальність нашої Ради полягає в тому, що ми, будучи самі ВПО, змогли сформувати ефективний об’єднуючий майданчик для підтримки бахмутян у релокації. Ми напрацьовуємо пропозиції для керівництва Бахмутської міської військової адміністрації щодо посилення допомоги тим, хто змушений був залишити свої домівки, та беремо участь в адвокаційних заходах для покращення державної політики підтримки ВПО”, — зауважив Олександр Бабенко.

Серед конкретних проєктів, якими зараз займається Рада ВПО, є “Картка бахмутянина”. У разі реалізації вона передбачатиме додаткові види допомоги, в тому числі знижки або спеціальні пропозиції в магазинах чи закладах. Наразі проєкт перебуває на аналітичному та підготовчому етапі. Триває робота з вивчення досвіду інших громад, які вже втілили подібні проєкти, та залучення потенційних партнерів. Лише по завершенню аналітичної роботи члени Ради ВПО зможуть ухвалити рішення щодо доцільності формату роботи та можливості впровадження цієї програми.

Також за підтримки Ради ВПО раніше була впроваджена Програма підтримки та інтеграції мешканців Бахмутської громади з числа внутрішньо переміщених осіб на 2026-2027 роки. Вона передбачає надання матеріальної допомоги різним категоріям населення.

Як бахмутяни можуть звернутися до Ради ВПО

Бахмутська Рада ВПО переважно працює в онлайн-форматі. Планові засідання проводять раз на квартал. Також передбачені додаткові засідання за необхідності, якщо виникають питання, що потребують обговорення.

Свої звернення, скарги і пропозиції до Ради ВПО можуть надсилати і бахмутяни. Їх приймають електронною поштою.

“Для нас важливо мати зворотний зв’язок і розуміти реальні потреби людей. Ми відкриті до співпраці, нових ідей і проєктів, а також до конструктивного діалогу з мешканцями громади”, — зазначив Олександр Бабенко.

Свої звернення бахмутяни можуть надсилати на електронну пошту: [email protected].

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни використовують туман і мряку для прихованого просування у Гришине

Валентина Твердохліб 09:44, 1 Квітня 2026
гришине
Гришине на мапі DeepState / скриншот

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше росіяни атакують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. Військові фіксують активізацію на всіх ділянках цього напрямку. Основний удар окупантів спрямований на Гришине, однак їхні численні спроби захопити село є невдалими.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на Покровському напрямку

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 31 березня, зафіксовано на Покровському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 56 ворожих штурмів. Окупанти атакували в районах Білицького, Родинського, Мирнограда, Покровська, Удачного, Новопідгороднього, Молодецького, Нового Шахового, Муравки, Горіхового та в бік Гришиного, Філії й Новоолександрівки.

За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку росіяни ведуть штурмові дії одразу на кількох напрямках із застосуванням легкої техніки, квадроциклів та піхотних груп. Основні сили спрямовані на просуванні в районі села Гришине.

Армія рф намагалась обійти Гриишине, але не змогла. Для атак окупанти задіюють піхотні групи та періодично легку техніку — квадроцикли і мотоцикли. Окрім цього, противник використовує туман і мряку для прихованого просування у Гришине. Однак ці спроби також були безрезультатні.

ЗСУ дають відсіч окупантам, внаслідок відбиття одного зі штурмів знищено російського офіцера.

“Підрозділи Сил оборони України відпрацьовують ворожі цілі ще на підходах до населеного пункту. За попередньою інформацією, у районі Гришиного знищено російського офіцера ротного рівня. Це спричинило дезорганізацію у ворожих підрозділах та знизило їх бойові можливості. Також, за наявними даними, ворог скаржиться на дефіцит води та їжі”, — пишуть у командуванні “Схід”.

У самому місті Покровськ ЗСУ утримують позиції на північних околицях. Захисники блокують спроби просування противника.

Ситуація на інших напрямках фронту Донеччини, зведення за 31 березня

На Костянтинівському напрямку фронту російська армія провела 20 атак. Окупанти атакували в районах Плещіївки, Іванопілля, Русин Яру, в бік Іллінівки, Софіївки, Миколайпілля, Новопавлівки, Вільного та Костянтинівки.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону, атакуючи в бік Дробишевого, Лимана та в районах Середнього і Надії. Загалом минулої доби тут відбулось шість боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував шість разів, намагаючись просунутись у районах Закітного, Різниківки та в бік Рай-Олександрівки, Платонівки і Калеників.

На Краматорському напрямку окупанти один раз намагалися покращити своє становище, штурмуючи в бік Костянтинівки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

рада впо
Важливо

Як працює бахмутська Рада ВПО: чи приймають звернення від мешканців

При Бахмутській МВА працює Рада ВПО. Це консультативно-дорадчий орган, який об’єднує переселенців з активною громадською позицією та представників місцевої влади. Мета цього органу — допомога […]

гришине

Росіяни використовують туман і мряку для прихованого просування у Гришине

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше росіяни атакують на Покровському напрямку, де протягом доби зупинили понад 50 штурмів. Військові фіксують активізацію на всіх ділянках […]

Важливо

Як Бахмут не став “днр” у 2014: вам цього не казали

Весна 2014 року: в Бахмут починають з’їжджатися не місцеві — їх помітно одразу: вони виділяються з натовпу. У місті відбувається перший проросійський мітинг — на […]

Стали героями історій пропагандистів: подружжя з Авдіївки підозрюють у виправдовуванні росії

Правоохоронці викрили чоловіка та жінку з Авдіївки, які добровільно стали героями російського пропагандистського сюжету. Евакуювавшись до тимчасово окупованого Донецька, пара публічно раділа захопленню рідного міста. […]

Важливо

“Евакуюються тоді, коли прилітає”: як триває евакуація з Донеччини

Ситуація з безпекою у Донецькій області продовжує погіршуватися. Попри це, волонтери та евакуаційні групи продовжують щоденну роботу з порятунку цивільного населення. Зокрема, представники гуманітарної місії […]