Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати набори з ковдрами, ліхтарями та повербанками

Валентина Твердохліб 17:45, 10 Серпня 2026
непродовольчі набори
Видача допомоги / фото ГО “Аваліст”

У Дніпропетровській області триває реєстрація на непродовольчі набори. У їхньому складі: повербанки, матраци, спальні мішки, термоковдри, ліхтарі та інше. Отримати такі набори можуть ВПО, які евакуювалися на Дніпропетровщину в 2026 році.

Про це повідомляє ГО “Аваліст”.

Допомога від ГО “Аваліст” на Дніпропетровщині

У Дніпропетровській області триває попередня реєстрація родин ВПО на непродовольчі сімейні набори. Їх видаватимуть для родин з трьох людей.

У складі набору:

  • 3 тонкі матраци;
  • повербанк;
  • 3 спальні мішки;
  • 3 термоси;
  • 3 термоковдри високої якості;
  • портативний пальник;
  • 3 рятувальні фольговані ковдри;
  • ручний акумуляторний ліхтар;
  • гофрокартонний ящик.

Хто може отримати непродовольчі набори у Дніпропетровській області

Допмогу можуть отримати родини з трьох людей, які перемістилися в такі райони Дніпропетровської області:

  • Нікопольський;
  • Синельниківський;
  • Дніпровський;
  • Криворізький.

Серед критеріїв участі:

  • родина складається з трьох людей;
  • усі члени родини мають довідки ВПО 2026 року за однією адресою.

Пріоритет надаватимуть родинам, які перемістилися протягом останніх трьох місяців.

Як зареєструватися

Заповнити форму для реєстрації можна за покликанням. Для реєстрації треба мати такі документи:

  • паспорт або ID-картка з витягом про місце реєстрації голови домогосподарства;
  • довідки ВПО 2026 року з актуальним місцем проживання кожного члена родини;
  • ідентифікаційні коди кожного члена родини;
  • документи, що підтверджують інвалідність (за наявності).

Подання заявки не гарантує отримання допомоги. У разі відповідності критеріям з вами зв’яжеться спеціаліст.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

СБУ врахує в роботі матеріали Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині

Валентина Твердохліб 16:35, 10 Серпня 2026
сбу
СБУ / фото Facebook-сторінка СБУ

Служба безпеки України врахує для подальшої роботи інформацію з матеріалів редакції Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині. Йдеться про Марію Дубову, яка очолює відділ з питань молодіжної політики у “днр”, та Олександру Кульгіну, яка очолює так зване “Донецьке регіональне відділення “Движения первых” — структуру, створену росією для ідеологічної роботи з дітьми та молоддю.

Про це повідомляє Бахмут IN.UA.

СБУ врахує для роботи досьє Бахмут IN.UA

Редакція Бахмут IN.UA регулярно готує досьє на колаборантів та представників окупаційної влади Донеччини. Готуючи досьє на Марію Дубову та Олександру Кульгіну, ми дізналися, що за свою діяльність на ТОТ вони не мають підозр від українських правоохоронних органів. Тому ми відправили дані про них до ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Нам відповіли, що врахують наші матеріали в подальшій роботі.

“За результатами розгляду Вашого листа було встановлено, що викладені Вами відомості не є достатньою підставою для початку досудового розслідування слідчим підрозділом ГУ СБУ. Водночас, надані Вами відомості були враховані в діяльності підрозділів ГУ СБУ”, — йдеться у відповіді.

Марія Дубова — уродженка Макіївки. На момент окупації Макіївки їй було 18 років. До початку роботи в окупаційній адміністрації працювала вчителькою початкових класів у ліцеї №1 “Лідер”. Згодом отримала посаду начальниці відділу з питань молодіжної політики “днр”. Паралельно очолила місцевий штаб організацій “Молода Республіка”, а також стала членкинею партії “единая россия”.

Олександра Кульгіна народилася та виросла в Донецьку. У 2014 році, коли росія вторглася на Донеччину, їй було 13 років. Під час навчання в університеті Кульгіна почала будувати кар’єру в підконтрольних росії молодіжних організаціях. Зокрема, очолила студентські будівничі загони “днр”. Вони брали участь у відбудові Маріуполя, зруйнованого росіянами. Зараз дівчина очолює “Донецьке регіональне відділення “Движения первых”.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

непродовольчі набори

ВПО на Дніпропетровщині можуть отримати набори з ковдрами, ліхтарями та повербанками

У Дніпропетровській області триває реєстрація на непродовольчі набори. У їхньому складі: повербанки, матраци, спальні мішки, термоковдри, ліхтарі та інше. Отримати такі набори можуть ВПО, які […]

сбу
Важливо

СБУ врахує в роботі матеріали Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині

Служба безпеки України врахує для подальшої роботи інформацію з матеріалів редакції Бахмут IN.UA про жінок, які займаються молодіжною політикою на окупованій Донеччині. Йдеться про Марію […]

Воїни ЗСУ

У Бахмутській громаді створять окрему програму підтримки ветеранів та родин загиблих

Бахмутська МВА ухвалила розпорядження про проведення громадського обговорення серед бахмутян. На розгляд поставили питання щодо проєкту Програми соціального захисту та підтримки ветеранів війни, членів їх […]

Важливо

Бахмутська МВА розпочинає громадське обговорення житлової програми для ВПО на 2026-2028 роки

30 липня 2026 року Бахмутська міська військова адміністрація ухвалила розпорядження про початок процесу громадського обговорення нової програми забезпечення житлом мешканців громади зі статусом ВПО в […]

хореографка
Історії

Працювала в бахмутському дитсадку, а тепер навчає дітей танцям у Краматорську: історія хореографки Альони Стрющенко

Бахмутянка Альона Стрющенко понад 10 років життя присвятила роботі з дітьми. У рідному Бахмуті вона працювала в дитсадку “Зірочка”, де була вихователькою з фізичної культури […]