Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація з Донеччини: скільки жителів та дітей залишаються у небезпечних громадах

Семаковська Тетяна 18:00, 24 Червня 2026
Евакуація / фото Покровська МВА

У Донецькій області триває евакуація людей з населених пунктів, наближених до лінії фронту. На підконтрольній території регіону досі залишаються 135 тисяч осіб, серед яких понад сім тисяч — діти.

Деталі щодо ситуації на Донеччині під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

На підконтрольній території Донецької області перебуває 7678 дітей. У п’яти населених пунктах трьох територіальних громад, де оголошена примусова евакуація, залишаються 393 дитини із 330 сімей. Розподіл по громадах має такий вигляд:

  • у місті Миколаївка залишаються три дитини з двох сімей;
  • у Краматорській територіальній громаді перебувають 140 дітей зі 131 сім’ї;
  • в окремих районах Слов’янської територіальної громади проживають 250 дітей зі 197 сімей.

Миколаївка належить до зони активних бойових дій. Встановити місцезнаходження двох родин із трьома дітьми за відомими адресами наразі не вдається. Випадки евакуації дітей без супроводу батьків або законних представників в області відсутні.

Будинки повернуться, міста відбудуються, але головне багатство нашої країни — це її люди, діти. Дозвольте собі бути в безпеці“, — наголосила керівниця служби у справах дітей Юлія Рижакова.

Загалом протягом червня з небезпечних територій евакуювали 286 дітей зі 179 сімей. Географія вивезення має такий вигляд:

  • з Краматорської громади евакуювали 155 дітей;
  • з окремих районів Слов’янська вивезли 125 дітей;
  • з Дружківської громади забрали п’ятьох дітей;
  • із села Сергіївка вивезли одну дитину.

Лише за останній тиждень до безпечних регіонів вивезли 85 дітей із 71 сім’ї. З них 42 дитини евакуювали з Костянтинівської громади, а ще 43 — зі Слов’янська.

Загальна статистика евакуації та розселення населення

За даними Дмитра Петліна, проводити евакуацію з населених пунктів поблизу лінії фронту з боку Костянтинівки, Лиману та Миколаївки стає дедалі важче. З початку бойових дій загальна кількість евакуйованих становить понад 1 мільйон 394 тисячі осіб. Серед них 210 тисяч дітей та 47,5 тисячі людей з інвалідністю.

Протягом червня за межі області виїхали понад 9,5 тисячі осіб, з яких 780 — діти. На підконтрольній території залишаються 135 тисяч жителів. У 20 громадах, які віднесені до зони активних бойових дій, перебувають 14 800 осіб.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Де найважча ситуація з евакуацією на Донеччині: перелік міст, куди вже неможливо дістатися

Валентина Твердохліб 17:20, 24 Червня 2026
евакуація
Цивільні виходять пішки з Костянтинівки / фото 24 ОМБр імені короля Данила

На Донеччині триває евакуація населення. Через атаки рф вивезення людей з деяких населених пунктів неможливе. Зокрема, в Лимані і Костянтинівці можливості для евакуації транспортом немає, люди можуть виходити тільки пішки.

Про це під час брифінгу розповів Дмитро Петлін — начальник відділу оперативно-чергової служби, звʼязку, оповіщення та інформування населення Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА.

Евакуація з Донеччини: звідки вивозити людей неможливо

Станом на 23 червня на підконтрольній Україні території Донеччини залишаються 135 тисяч людей. Щодня в області тривають заходи з евакуації. Протягом минулого тижня найбільше людей виїхали з Краматорської громади — 5 400 осіб. Зі Слов’янської громади евакуювали 2 200 людей, а з Дружківської — понад 700 людей.

Є на Донеччині і міста, які хоч і перебувають під контролем України, але евакуація звідти неможлива. Це Костянтинівка і Лиман. Ускладнена евакуація у Дружківці і Миколаївці.

“Костянтинівка, Лиман, і вже майже така ж ситуація в Миколаївці з Дружківкою. Це я назвав місця, з яких найважче (ред. евакуюватися). Костянтинівка — пішки, за рідкими випадками там військові підвозять. У Дружківці ще більш-менш, там десь заїжджають “Білі янголи”, “Фенікс”, це на броні. І поодинокі також з Миколаївки. У Лимані ситуація така ж, як і в Костянтинівці”, — повідомив Дмитро Петлін.

У Дружківку ще може заїжджати евакуаційний транспорт. Говорити про налагоджений регулярний трафік вже неможливо, але за потреби евакуаційні екіпажі заїжджають у місто.

Загалом щодня на території Донеччини працюють до 12 евакуаційних екіпажів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація з Донеччини: скільки жителів та дітей залишаються у небезпечних громадах

У Донецькій області триває евакуація людей з населених пунктів, наближених до лінії фронту. На підконтрольній території регіону досі залишаються 135 тисяч осіб, серед яких понад […]

евакуація
Важливо

Де найважча ситуація з евакуацією на Донеччині: перелік міст, куди вже неможливо дістатися

На Донеччині триває евакуація населення. Через атаки рф вивезення людей з деяких населених пунктів неможливе. Зокрема, в Лимані і Костянтинівці можливості для евакуації транспортом немає, […]

бренд
Історії

“Я хочу, щоб дівчата не соромилися своєї краси”: як дівчина з Бахмута заснувала бренд корсетів і суконь у Польщі

У Польщі вже два роки працює бренд корсетів і суконь RII&LII. Його заснувала 25-річна Єлизавета Кантор, яка переїхала до Польщі з Бахмута. Дівчина має фахову […]

Важливо

Росія захопила міста на Донеччині, але не зробила їх своїми: що сталося з Бахмутом та Соледаром

Більше ніж, три роки тому росіяни окупували Бахмут, назвавши це “звільненням”. Однак, ватажок “днр” денис пушилін ще в 2023 році вказав, що місто відновлять. Але […]

Важливо

Як з’явилася Бахмутська міська територіальна громада

26 червня 2026 року виповнюється 7 років з дня утворення Бахмутської міської територіальної громади, яку створили, відповідно до Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. […]