У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Лимані 59-річна жінка, за даними слідства, приховала російського диверсанта, який переховувався у приватному будинку, та передала йому інформацію про операторів БпЛА ЗСУ.

Про це повідомила Донецька обласна прокуратура.

У Лимані жінка передала російському диверсанту інформацію про операторів БпЛА ЗСУ — СБУ

У Донецькій області правоохоронці повідомили про підозру у державній зраді 59-річній жительці Лиману, яка, за версією слідства, допомогла російському диверсанту отримати інформацію про українських військових. Як повідомили у Донецькій обласній прокуратурі, на початку лютого 2026 року військовослужбовець зс рф із позивним “Шаман” проник до житлового сектору Лиману та переховувався у приватному будинку.

За даними слідства, жінка прийшла до оселі свого сина, щоб погодувати собак, і там виявила російського штурмовика. Під час розмови вона добровільно повідомила окупанту про тимчасову дислокацію операторів БпЛА ЗСУ на її вулиці.

Слідчі стверджують, що жителька Лиману вказала напрямок розташування українських військових та назвала приблизну відстань до позицій. Отримані дані російський диверсант одразу передав командуванню по рації.

Крім того, за інформацією прокуратури, підозрювана розповіла військовому рф про власний досвід стрільби зі снайперської зброї під час проживання на території росії разом із колишнім чоловіком. У прокуратурі наголошують, що жінка не повідомила ЗСУ про місцезнаходження диверсанта та фактично допомогла окупантам визначити ціль для подальшого вогневого ураження.

Через кілька днів українські військові під час контрнаступальних дій ліквідували російського розвідника. У його телефоні правоохоронці виявили запис розмови з місцевою мешканкою. Підозрювану затримали у травні 2026 року в одному із селищ Харківської області, куди вона евакуювалася з небезпечного регіону.

Наразі жінці повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 КК України — державна зрада. Вона перебуває під вартою.

Досудове розслідування здійснює ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. Санкція статті передбачає покарання у вигляді 15 років позбавлення волі або довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

До теми:

38 штурмів за добу: російська армія зосередила сили на Покровському напрямку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Військовослужбовці Національної гвардії України розпочали виконання бойових завдань у районах поблизу російського кордону. Пілоти підрозділу “Азов” патрулюють територію та здійснюють прицільне ураження військової техніки та логістики російської армії навколо Маріуполя.

Детальніше розповіли в 1-ому корпусі НГУ “Азов”.

Атаки по російській логістиці біля Маріуполя

Головною метою дій українських військових є повне звільнення території України від російських військ. Для досягнення цього результату обрано шлях перенесення так званої “санітарної зони”, яка використовується для російської військової логістики. Для цього військові здійснюють удари по військовій техніці в тилу.

Відомо, що безпосереднє виконання завдань зі знищення цілей у прикордонні здійснюють пілоти 1-го корпусу НГУ “Азов” на наступних ділянках:

• автошлях Маріуполь-Таганрог;
• автошлях Маріуполь-Волноваха.

Військові також опублікували відео з ударами по вказаних ділянках. На кадрах можна побачити те, що росіяни для пересування військової техніки використовують дороги загального призначення, яку згодом знищили українські дрони.

Читайте також:

Українські військові знищили російський танк та НРК: відео

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!