Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Києві відкривають центр допомоги переселенцям: які послуги надаватимуть

Семаковська Тетяна 17:25, 17 Листопада 2025
БФ “Рокада” у співпраці з КМДА відкриють центр допомоги ВПО / фото ілюстративне, Facebook

У столиці готують до відкриття Київський міський центр комплексної допомоги внутрішньо переміщеним особам, повідомили в Київській міській державній адміністрації. Простір створено у партнерстві з Благодійним фондом “Рокада”. Нині в приміщенні триває капітальний ремонт.

Які послуги тут можна буде отримати, читайте в матеріалі Бахмут IN.UA.

Допомога ВПО в Києві

У Києві створюють новий центр підтримки внутрішньо переміщених осіб. У приміщенні триває капітальний ремонт, після завершення якого переселенці зможуть отримувати юридичні, психологічні та соціальні послуги в одному просторі. У міській адміністрації повідомляють, що після завершення робіт центр стане місцем, де внутрішньо переміщені особи зможуть отримати комплексну підтримку та консультації.

У центрі планують забезпечити:

  • індивідуальні консультації з питань, пов’язаних із переміщенням;
  • первинну юридичну допомогу;
  • первинну психологічну підтримку;
  • соціальний супровід;
  • допомогу в оформленні або відновленні документів;
  • участь у культурних та освітніх заходах.

У Київській міській державній адміністрації зазначають, що центр стане частиною інфраструктури підтримки переселенців і сприятиме їхній інтеграції у міську спільноту.

Отримати консультацію щодо доступних послуг можна за номером +380 (50) 879 7866.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Ужгороді стартує безплатний курс бариста для жінок: участь можуть взяти й ВПО

Семаковська Тетяна 16:00, 17 Листопада 2025
Жінок навчають азам кавової справи / фото “ВОНА” хаб, Ужгород

У “ВОНА” хаб в місті Ужгород розпочали набір на безплатний триденний курс “Бариста базовий + Лате арт + Альтернатива” для жінок, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Учасниці отримають базові навички роботи бариста, навчаться латте-арту та зможуть знайти роботу через партнерські кав’ярні.

Про це повідомляють у “ВОНА” хабі.

Робота для жінок

В Ужгородському “ВОНА” хабі оголосили реєстрацію на триденний курс для дівчат та жінок, які хочуть опанувати професію бариста. Програма розрахована на початківців та тих, хто прагне спробувати себе у кавовій сфері або планує працювати в кав’ярнях. Участь можуть взяти, зокрема й переселенки, які хочуть отримати нову професію або навички для роботи у кавовій сфері.

У межах навчання учасниці опанують основи роботи бариста, дізнаються про техніку приготування кави, навчаться створювати лате-арт та працювати з альтернативними методами заварювання. Після завершення курсу передбачений сертифікат та можливість працевлаштування через партнерські кав’ярні.

Курс триватиме три дні, орієнтовно з 27 до 29 листопада. Участь є безплатною, але потрібна попередня реєстрація. У хабі зазначають, що кількість місць обмежена.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму за покликанням.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Києві відкривають центр допомоги переселенцям: які послуги надаватимуть

У столиці готують до відкриття Київський міський центр комплексної допомоги внутрішньо переміщеним особам, повідомили в Київській міській державній адміністрації. Простір створено у партнерстві з Благодійним […]

В Ужгороді стартує безплатний курс бариста для жінок: участь можуть взяти й ВПО

У “ВОНА” хаб в місті Ужгород розпочали набір на безплатний триденний курс “Бариста базовий + Лате арт + Альтернатива” для жінок, зокрема внутрішньо переміщених осіб. […]

Важливо

Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками

Нова Рада з питань внутрішньо переміщених осіб при Бахмутській міській військовій адміністрації. затвердила керівний склад на наступний період роботи. До нього увійшли троє людей, це […]

вагнерівець

Вагнерівець, який воював у Бахмуті, нелегально перетнув кордон Фінляндії — його повернули до рф

Росіянин Євген, який воював у Бахмуті у складі військової групи вагнера, незаконно перетнув фінський кордон. У Фінляндії він шукав притулку. Втім прикордонна служба депортувала його […]

Жінки-підприємниці з 12 областей можуть отримати генератор — умови участі

Жінки-підприємиці з 12 областей України можуть отримати безоплатний генератор потужністю 8–10 кВт, щоб забезпечити безперебійну роботу свого бізнесу під час енергетичних перебоїв. До участі запрошують […]