Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Валентина Твердохліб 11:35, 7 Липня 2026
впо, окупації
Допомогу людям, які виїхали з окупації, надають фахівці фонду “Право на захист” / фото Facebook-сторінка фонду

Українці, які повернулися з окупації, можуть отримати різні види допомоги від благодійних організацій. Зокрема, благодійний фонд “Право на захист” надає підтримку залежно від індивідуальних потреб людини. Це можуть бути юридичні, психологічні та соціальні послуги.

Про це повідомляє мережа центрів підтримки “ЯМаріуполь”.

Як допомагають українцям, які виїхали з окупації

Благодійний фонд “Право на захист” надає комплексну підтримку цивільним, які повернулися з окупації на підконтрольні Україні території або мають статус цивільно полонених осіб.

Допомогу надають залежно від індивідуальних потреб кожної людини. Це можуть бути:

  • юридичні послуги: допомога з документами, консультації щодо прав та статусів;
  • психологічна підтримка: фахова допомога в подоланні пережитого стресу і травм;
  • соціальні послуги: супровід та допомога в адаптації.

Допомогу надають у Києві та 11 областях:

  • Сумська;
  • Чернігівська;
  • Харківська;
  • Запорізька;
  • Донецька;
  • Дніпропетровська;
  • Миколаївська;
  • Херсонська;
  • Одеська;
  • Кіровоградська;
  • Полтавська.

Звернутися за допомогою можна за номерами: +380 (63) 182 7019, +380 (63) 182 6956. Під час телефонної розмови фахівці фонду допоможуть точно визначити ваші потреби та скерують до спеціалістів.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Багатодітні ВПО можуть отримати грошову допомогу від “СОС Дитячі Містечка Україна”: як податися

Семаковська Тетяна 10:45, 7 Липня 2026
Допомога від СОС “Дитячі містечка” / фото СОС “Дитячі містечка”

В Україні діє благодійний проєкт “Грошова підтримка”, у межах якого внутрішньо переміщені родини з дітьми отримують фінансову допомогу для оплати орендованого житла. Програма триватиме до 31 грудня 2026 року. Її реалізує організація “СОС Дитячі Містечка Україна” за підтримки “SOS-Kinderdorfer weltweit”.

Детальніше про те, як отримати допомогу — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Грошова допомога на оренду житла для багатодітних ВПО

Програма розрахована на сім’ї, які покинули свої домівки через війну та орендують житло в інших регіонах. Подати заявку можуть:

  • дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, де батьки-вихователі мають статус внутрішньо переміщених осіб;
  • опікуни та піклувальники, які є ВПО та виховують дітей віком до 18 років;
  • багатодітні сім’ї зі статусом ВПО, які мають трьох і більше дітей.

Під час розгляду заявок пріоритет надають тим родинам, які отримали статус внутрішньо переміщених осіб після 24 лютого 2022 року.

Програма доступна не на всій території країни. Допомогу надають родинам, які проживають у місті Київ, а також у:

  • Київській;
  • Полтавській;
  • Миколаївській;
  • Івано-Франківській;
  • Львівській;
  • Чернівецькій;
  • Чернігівській;
  • Закарпатській;
  • Одеській;
  • Волинській;
  • Дніпропетровській;
  • Сумській;
  • Херсонській;
  • Запорізькій областях.

Виняток становлять території активних або можливих бойових дій.

Перелік документів та процедура подачі заявки

Для участі в проєкті заявникам необхідно заповнити спеціальну онлайн-форму за посиланням. До електронної заявки слід додати пакет документів:

  • паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків та документ про місце проживання заявника;
  • документи, що підтверджують створення дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї або встановлення опіки;
  • свідоцтва про народження дітей;
  • банківські реквізити для зарахування коштів;
  • договір оренди житла або інші документи на орендоване помешкання;
  • згоду на обробку персональних даних;
  • інші документи у разі потреби.

Умови фінансування

Розмір фінансової допомоги не є фіксованим. Його визначають індивідуально для кожної сім’ї залежно від вартості оренди житла в конкретному регіоні. Організатори зазначають, що ці кошти не покривають витрати на оплату комунальних послуг.

Виплата в межах благодійного проєкту надається лише один раз. Сім’ї, які вже отримували фінансування за цією програмою раніше, не мають права подавати заявку повторно. Після використання грошей отримувачі зобов’язані надати звіт, який підтвердить цільове використання коштів на оренду житла.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

впо

Яку допомогу можуть отримати українці після виїзду з окупації

Українці, які повернулися з окупації, можуть отримати різні види допомоги від благодійних організацій. Зокрема, благодійний фонд “Право на захист” надає підтримку залежно від індивідуальних потреб […]

Багатодітні ВПО можуть отримати грошову допомогу від “СОС Дитячі Містечка Україна”: як податися

В Україні діє благодійний проєкт “Грошова підтримка”, у межах якого внутрішньо переміщені родини з дітьми отримують фінансову допомогу для оплати орендованого житла. Програма триватиме до […]

Росіяни збільшили кількість штурмів на 3 напрямках Донеччини — Генштаб ЗСУ

Російська армія продовжує наступати на сході України. Протягом минулої доби інтенсивність боїв суттєво зросла на Костянтинівському, Покровському та Лиманському відтинках. На Слов’янському напрямку кількість штурмів […]

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника: як оформити виплати у 2026 році та хто має на них право

Повномасштабна війна призвела до трагічної втрати годувальників у багатьох українських родинах. Для підтримки таких сімей держава передбачає спеціальні пенсійні виплати. Які існують види допомоги, який […]

18:00, 06.07.2026 Скопіч Дмитро
пологове відділення
Важливо

Cкільки немовлят народилося в пологовому Слов’янська перед його закриттям: статистика

За перше півріччя 2026 року в Донецькій області народилися 108 дітей. Всі вони з’явилися на світ у пологовому будинку Слов’янська, який був останнім закладом, де […]