У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Осінь, це гарний час для сімейної фотосесії. Жовте листя, затишні светри, прогулянки парком і тепле світло створюють атмосферу, яку хочеться зберегти на фотографіях. При цьому для красивих кадрів необов’язково орендувати студію чи замовляти професійного фотографа. Зробити цікаві осінні фото з дитиною можна навіть на звичайній прогулянці.

Редакція зібрала ідеї, як зробити гарні фото з дітьми. У матеріалі 20 ідей для осінньої фотосесії з дітьми, які легко повторити самостійно.

Осіння фотосесія з дитиною на природі: 10 ідей

Осінній парк, ліс або сад можуть стати чудовими місцями для сімейних фотографій. Найкраще обирати локації, де дитина почуватиметься комфортно та зможе вільно рухатися. Необов’язково просити її постійно дивитися в камеру, природні емоції часто роблять світлини цікавішими.

Запропонуйте дитині зібрати кілька яскравих листочків і підкинути їх угору або ж сховати обличчя за листком. Фотографуйте серією кадрів, щоб упіймати момент.

Також, один із найпростіших варіантів сімейного фото, батьки й дитина йдуть алеєю парку, тримаючись за руки. Можна зробити кадр зі спини або збоку, щоб передати атмосферу прогулянки.

Влаштуйте осінній пікнік. Для такої фотосесії знадобляться плед, кошик із фруктами та термос із теплим напоєм. Розташуйтеся в парку або саду й фотографуйте звичайні моменти спілкування.

Фото на лавці серед дерев також одне з тих, які виглядають атмосферно. Посадіть дитину на лавку, оточену осіннім листям. Попросіть її розповісти щось цікаве або розглянути листочок у руках, так ви отримаєте природні емоції.

Ще п’ять ідей для фотосесії на природі

Обійми під деревом, для цього кадру батьки можуть обійняти чи припідняти дитину під деревом із жовтим листям. Особливо затишними виходять кадри, зроблені зблизька.

Фото з гарбузами також мають осінню атмосферу. Невеликі гарбузи, кошик та осінні квіти допоможуть створити тематичну композицію в саду або на подвір’ї.

Стрибки через калюжі створять одні з наатмосферніших спогадів. Якщо після дощу на вулиці залишилися калюжі, можна зробити веселі фотографії дитини в гумових чоботах. Обирайте безпечне місце без руху автомобілів.

Якщо ваша дитина дуже активна, спробуйте замість звичайного позування запропонувати їй знайти найкрасивіший каштан або жолудь. Сам процес можна фотографувати.

Варто згадати і про сімейне фото на заході сонця. М’яке вечірнє світло створює теплу атмосферу. Спробуйте зробити кадр, коли йдете стежкою чи сидите за столом на вулиці або просто граєтеся з дитиною.

Осіння фотосесія з дітьми вдома: 5 простих ідей

Не завжди погода дозволяє провести фотосесію на вулиці, тож у дощовий або холодний день цікаві кадри можна зробити вдома, використовуючи звичайні речі. Одне з таких, це питання книжки під пледом

Влаштуйтеся з дитиною на дивані або біля вікна або ж зберіть будиночок із ковдр. Додайте м’який плед і улюблену книжку. Фотографуйте моменти, коли дитина слухає історію чи перегортає сторінки.

Приготування осіннього пирога також можна зробити моментом для спогадів. Знімайте, як дитина замішує тісто, прикрашає випічку або допомагає розкладати інгредієнти.

Осіння творчість теж буде добре виглядати у кадрі. Для цього фотографуйте, як дитина малює осінній пейзаж, робить аплікацію з листя або створює поробки з природних матеріалів.

І наостанок зробіть собі спільне фото у піжамах. Сімейні фотографії за сніданком, із чашками теплого какао або під час спільного перегляду книжок передадуть домашню атмосферу без складних декорацій.

Ідеї для осінньої фотосесії з малюком

Для дітей раннього віку краще обирати прості сюжети, які не потребують тривалого позування. Важливо враховувати погоду, самопочуття малюка та робити перерви за потреби. Одна з найпростіших ідей для фото, це коли малюк на руках у батьків. Зробіть кілька портретів, коли мама або тато тримають дитину на руках на тлі осінніх дерев.

Перша зустріч з осіннім листям теж стане ідеальним кадром. Зафіксуйте, як малюк розглядає великий яскравий листочок. Стежте, щоб дитина не брала листя чи інші дрібні предмети до рота.

Фото в колясці добре підійде для нля найменших дітей, для цього можна організувати коротку фотосесію під час прогулянки, додавши до образу затишний одяг відповідно до погоди.

Зверніть увагу ща на одну ідею, це фото з улюбленою іграшкою. М’яка іграшка допоможе дитині почуватися спокійніше під час зйомки, а фотографії збережуть приємні спогади про цей період.

Що одягнути на осінню фотосесію з дитиною

Одяг для осінньої фотосесії має бути насамперед зручним і відповідати погоді. Для сімейних кадрів можна обрати речі у схожій кольоровій гамі, але необов’язково вдягати всіх однаково. Для фотосесії можна використати светри, кардигани, куртки, шарфи та зручне взуття. Якщо плануєте зйомку в парку або лісі, краще обрати взуття, в якому дитині буде комфортно ходити. Не варто перевантажувати образ великою кількістю аксесуарів. Часто достатньо одного яскравого елемента, шарфа, шапки або пледа. Придбати акцентні речі можна й на секондхенді, аби не витрачати зайві кошти.

Як фотографувати дітей восени: поради для красивих кадрів

Щоб осіння фотосесія вдалася, необов’язково мати професійну камеру. Більшість ідей можна реалізувати за допомогою вашого телефона, але варто дотримуватися таких правил:

• фотографуйте при природному освітленні. Для зйомки надворі добре підходять ранкові години або час перед заходом сонця;
• не змушуйте дитину позувати, краще запропонуйте гру або прогулянку й фотографуйте природні моменти;
• знімайте з рівня очей дитини, бо так ваші фотографії виглядатимуть більш живими;
• використовуйте серійну зйомку, це допоможе зафіксувати рух, сміх або гру з листям.
• змінюйте плани, тобто робіть не лише загальні сімейні фотографії, а й портрети, кадри рук, обіймів та інших деталей.

Головне, що варто знати, це не перетворювати фотосесію на обов’язок. Коли дитина захоплена грою та почувається комфортно, зробити вдалі фотографії значно простіше.

До теми:

10 місць у Києві, де відчути смак осені — гарбузове лате та сінабони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бойовий стрес і постійні навантаження неминуче впливають на самопочуття, сон та стосунки військовослужбовців із близькими. Якщо захисник відчуває виснаження, тривогу або інші негативні зміни у своєму стані, йому варто звернутися по психологічну допомогу.

У Міноборони роз’яснили, як саме військовослужбовцям отримати таку підтримку та з чого слід починати

Що таке психологічне відновлення

Психологічне відновлення спрямоване на подолання наслідків бойового та службового стресу. Воно допомагає зняти напругу, відновити сили, покращити самоконтроль та налагодити спілкування. Цей процес може включати індивідуальні чи групові консультації, а також заходи фізичного відновлення. Важливо розуміти, що звернутися за підтримкою можна і без встановленого діагнозу. Тривога чи важкі спогади після боїв не обов’язково свідчать про наявність ПТСР — точний стан має оцінити спеціаліст.

Якщо фахівець виявляє психічний розлад, військовому призначається лікування, яке може включати психотерапію та медикаменти.

До кого звертатися у своєму підрозділі

Перший крок для військовослужбовця — звернутися до офіцера-психолога або фахівця з психологічної підтримки у своїй частині. Потрібно чесно розповісти про свої проблеми: наприклад, труднощі зі сном, постійну напругу, проблеми з концентрацією чи неконтрольовані приступи гніву.

Психолог оцінить ситуацію та визначить подальші дії: це може бути робота в підрозділі, направлення до спеціально облаштованого пункту психологічної допомоги, програма відновлення або звернення до медиків. Якщо ви не знаєте, до кого саме звернутися, запитайте свого безпосереднього командира або зверніться до медичної служби частини.

Також допомогу надають на пунктах психологічної підтримки поблизу підрозділів. Там працюють військові психологи, які допомагають впоратися з гострим стресом. А після виконання завдань бійці проходять обов’язкову психологічну декомпресію — поступовий перехід від бойової напруги до спокійніших умов.

Як працюють програми відновлення

Якщо роботи з психологом у частині недостатньо, бійця можуть направити на програму відновлення. Тривалість таких програм залежить від формату:

• відновлення у тиловій смузі — від 7 до 14 діб (для тих, хто тимчасово не може виконувати завдання через наслідки стресу);
• відновлення у віддалених закладах (на безпечній відстані від фронту) — від 14 до 21 доби.

Направлення організовує військова частина. Психолог визначає потребу, медслужба погоджує, а остаточне рішення ухвалює командир. Для виїзду бійцю оформлюють необхідні супровідні документи.

Сама програма включає індивідуальні та групові заняття з психологом, фізичне відновлення (лікувальну фізкультуру, масажі) та дозвілля (спортивні заходи або навіть зустрічі з рідними). Після завершення програми фахівці проводять повторне оцінювання стану бійця.

Цивільні психологи та гарячі лінії

Військовослужбовці також мають право звернутися до цивільних психологів. Безоплатна допомога доступна через систему Мінветеранів (перелік закладів є на сайті міністерства). Послуги надаються амбулаторно, стаціонарно або дистанційно. Головне — перед виїздом узгодити відсутність із командуванням.

Для тих, хто потребує термінової консультації чи поради телефоном, працюють гарячі лінії:

• 0 800 500 410 — контактний центр психологічної допомоги військовослужбовцям ЗСУ (з 09:00 до 18:00 у робочі дні).
• 0 800 33 20 29 — лінія кризової підтримки Українського ветеранського фонду (працює цілодобово).

Усі звернення по психологічну допомогу є абсолютно добровільними, а законодавство гарантує конфіденційність та захист особистих даних кожного бійця.

Читайте також:

Статус зниклого безвісти військового: як набувається та що гарантує родині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!