Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

Валентина Твердохліб 18:00, 15 Липня 2026
Бахмут та його околиці, компенсації
Зруйнована вулиця у Кліщіївці / фото Костянтин і Влада Ліберови

З 31 липня 2024 року приймає заяви від бахмутян Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна при Бахмутській МВА. За майже два роки роботи комісія отримала 182 заяви, більшість із них отримали позитивні рішення.

Скільки позитивних рішень про компенсації ухвалила комісія та для яких об’єктів, повідомили в Бахмутській МВА у відповідь на запит редакції.

Скільки заяв на компенсації погодили в Бахмутській громаді

3 31 липня 2024 року мешканці Бахмутської громади можуть подавати заяви до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна. За майже два роки комісія отримала 182 заяви про надання компенсації. Більше половини з них отримали позитивні рішення.

Станом на 15 липня ухвалено 101 рішення про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна. 23 заяви отримали відмову в наданні компенсації. 

Позитивні рішення ухвалили щодо об’єктів у селах громади. Щодо житла в Бахмуті позитивних рішень не ухвалювали.

За даними Бахмутської МВА, позитивні рішення отримали 92 заяви щодо об’єктів у селі Кліщіївка, і 9 — щодо об’єктів у селі Андріївка.

Нагадаємо, що Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна створили у червні 2023 року за розпорядженням Олексія Реви. Мешканці Бахмута не можуть отримати компенсацію за зруйноване майно на ТОТ, оскільки цього не передбачено в законодавстві. У січні 2026 року Олександр Марченко, заступник міського голови Бахмута, анонсував можливість отримання компенсацій для мешканців Кліщіївки та Андріївки. Для мешканців інших населених пунктів громади такої можливості поки немає.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки ФОП відкрилося на Донеччині у першому півріччі 2026 року

Семаковська Тетяна 17:00, 15 Липня 2026
Податкова служба / фото Донецька обласна прокуратура

Протягом першої половини 2026 року в Донецькій області зареєстрували 1537 нових фізичних осіб-підприємців. Загальна кількість бізнесів у регіоні продовжує скорочуватися порівняно з довоєнними показниками

Відповідні дані надали представники Головного управління Державної податкової служби Донецької області на запит редакції Бахмут IN.UA

Скільки ФОП відкрилося у першому півріччі 2026 року

За даними Головного управління Державної податкової служби Донецької області, протягом першої половини 2026 року в Донецькій області зареєстрували 1537 нових фізичних осіб-підприємців. Загалом же статистика реєстрації нових фізичних осіб-підприємців за останні роки демонструє спад. Показники створення ФОПів виглядають наступним чином:

  • у 2021 році відкрилося 9 834 бізнеси;
  • у 2022 році зареєстровано 3 509 ФОПів;
  • у 2023 році показник склав 5 550;
  • у 2024 році з’явилося 4 546 підприємців;
  • у 2025 році зареєстрували 3 571 ФОП;
  • за перше півріччя 2026 року створено 1 537 бізнесів.

Якщо до кінця 2026 року збережеться аналогічна тенденція і відкриється ще така ж кількість ФОПів, загальний річний показник становитиме 3 074 нових бізнеси. Це майже на 69% менше порівняно з показниками 2021 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмут та його околиці

Скільки компенсацій за зруйноване майно погодили мешканцям Бахмутської громади: офіційні цифри

З 31 липня 2024 року приймає заяви від бахмутян Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна при Бахмутській МВА. За […]

Скільки ФОП відкрилося на Донеччині у першому півріччі 2026 року

Протягом першої половини 2026 року в Донецькій області зареєстрували 1537 нових фізичних осіб-підприємців. Загальна кількість бізнесів у регіоні продовжує скорочуватися порівняно з довоєнними показниками Відповідні […]

Продавали довідки ВЛК за 6 800 доларів: у Слов’янську судитимуть підприємця та медиків

У Слов’янську поліція передала до суду справу щодо підприємця та двох медиків. Їх звинувачують в оформленні довідок ВЛК без проведення огляду за 6 800 доларів. […]

У Маріуполі мешканців змушують оплачувати “безкоштовне” відновлення житла: деталі

У тимчасово окупованому Маріуполі розгортається конфліктна ситуація навколо оплати за відновлення житлових будинків. Підрядна організація вимагає від власників квартир кошти за ремонтні роботи, які раніше […]

манікюрний кабінет
Історії

Двічі починала все з нуля: історія бахмутянки Лади, яка відкрила власний манікюрний кабінет у Києві

25-річна Лада Камарницька родом з Бахмута. Ще в рідному місті вона почала цікавитися манікюрною справою та починала працювати майстринею. У юному віці дівчина переїхала з […]