Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки грошей Бахмутська МВА витратила на підтримку ветеранів у 2025 році

Валентина Твердохліб 11:10, 13 Березня 2026
Допомога, соціальні виплати
Грошова допомога / фото Мінсоцполітики

Бахмутська МВА оприлюднила дані щодо реалізації у 2025 році Програми соціального захисту та підтримки ветеранів війни, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць з числа мешканців Бахмутської громади. Загальний обсяг фінансування у 2025 році становив 22,7 мільйонів гривень. Всі ці кошти спрямували на матеріальну допомогу.

Які заходи для підтримки ветеранів і родин загиблих військових виконала Бахмутська МВА у 2025 році, йдеться у розпорядженні №82 рр.

Скільки коштів витратили на Програму підтримки ветеранів і членів сімей загиблих у 2025 році

Програма соціального захисту та підтримки ветеранів війни, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України з числа мешканців Бахмутської громади була затверджена у 2023 році. У ній заплановані заходи до 2026 року включно.

У 2025 році на реалізацію запланованих заходів спрямували 22,7 мільйонів гривень з бюджету громади. Всі ці кошти пішли на матеріальну підтримку. Найбільшу частку — 9,4 млн гривень — складає допомога до Дня захисників і захисниць.

Загалом у 2025 році бюджетні кошти спрямували на такі види допомоги:

  • 1,4 млн гривень — одноразова матеріальна допомога захисникам і захисницям при звільненні з військової служби. Її отримали 50 мешканців громади;
  • 1,7 млн гривень — щорічна матеріальна допомога членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України. Її отримали 128 членів сімей загиблих;
  • 1,2 млн гривень — матеріальна допомога на поховання загиблих (померлих) захисників та захисниць. Її надали на поховання 31 ветерана війни;
  • 308 тисяч гривень — матеріальна допомога на спорудження пам’ятника. Її надали на спорудження пам’ятників семи загиблих ветеранів війни;
  • 1,2 млн гривень — матеріальна допомога важкопораненим військовослужбовцям. Її отримали 75 захисників і захисниць, які отримали поранення, травму чи контузію під час участі в бойових діях;
  • 5,5 млн гривень — одноразова матеріальна допомога військовозобов’язаним, яких призвали на військову службу під час мобілізації або прийняли на службу за першим контрактом. Її отримали 95 людей;
  • 9,4 млн гривень — матеріальна допомога до Дня захисників і захисниць України. Її нарахували для 1 042 людей;
  • 358 тисяч гривень — санаторно-курортне лікування учасників АТО/ООС, захисників і захисниць України, членів сімей загиблих (померлих) військових. Ним забезпечили 17 людей;
  • 200 тисяч гривень — одноразова матеріальна допомога звільненим з полону. Її отримали четверо військовослужбовців;
  • 330 тисяч гривень — щорічна матеріальна допомога для підготовки до навчального року дітям загиблих (померлих) ветеранів, захисників і захисниць України, зниклих безвісти, полонених. Її отримали 33 дітей;
  • 590 тисяч гривень — одноразова грошова допомога в 10 тисяч гривень людям, яким вручили відзнаку Бахмутської МВА за загиблого (померлого) захисника або захисницю. Її отримали 59 людей;
  • 158 тисяч гривень — організація та проведення святкових заходів для дітей загиблих (померлих) ветеранів, захисників і захисниць, зниклих безвісти та полонених. 35 дітей отримали подарунки в осередках підтримки або адресною доставкою.

Які заходи не виконали

У 2025 році Бахмутська МВА не виконала заплановані заходи із забезпечення військових та їхніх родин права на житло. Причиною цього стало те, що з державного бюджету не виділили субвенцію на виплату компенсації.

Також не виконано заходи з допомоги в забезпечені економічної незалежності ветеранів і військових, а саме: реалізація права на професійну освіту, перекваліфікацію, працевлаштування, самозайнятість. Причиною невиконання вказують тимчасову окупацію громади та вимушене переміщення мешканців.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російські штурми на Донеччині зросли: головні бої біля Покровська і Костянтинівки

Валентина Твердохліб 09:45, 13 Березня 2026
донеччині
Лінія фронту між Покровськом і Костянтинівкою / скриншот мапи DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де протягом доби зупинили 55 штурмів. Загалом російська армія провела на Донеччині 70 наступальних дій. Кількість атак зросла — вчора їх було 60.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше ворожих атак протягом минулої доби, 12 березня, зафіксовано на Костянтинівському напрямку. За твердженням Генштабу, тут зупинили 28 ворожих штурмів. Окупанти атакували в бік Костянтинівки, Іллінівки, Іванопілля, Степанівки, Новопавлівки, Софіївки, в районах Плещіївки й Русин Яру.

Не поступається за кількістю ворожих атак і Покровський напрямок, де минулої доби російська армія провела 27 атак. Окупанти атакували в районах Мирнограда, Родинського, Котлиного, Удачного, Новомиколаївки, Новопідгороднього, в бік Кучерів Яру, Новоолександрівки, Білицького, Гришиного й Новопавлівки. За даними оперативного командування “Схід”, на Покровському напрямку залишається складна ситуація. Військові фіксують ознаки підготовки ворога до активізації наступальних дій із залученням накопичених резервів.

На Лиманському напрямку росіяни намагалися вклинитись в українську оборону в напрямках Ставків, Лимана і Дробишевого. Загалом минулої доби тут відбулось сім боєзіткнень.

Штурмували окупанти і на Слов’янському напрямку. Тут ворог атакував вісім разів, намагаючись просунутись у бік Кривої Луки, Рай-Олександрівки, Різниківки та в районах Ямполя, Закітного і Платонівки.

На Краматорському напрямку росіяни наступальних дій не проводили.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Допомога, соціальні виплати
Важливо

Скільки грошей Бахмутська МВА витратила на підтримку ветеранів у 2025 році

Бахмутська МВА оприлюднила дані щодо реалізації у 2025 році Програми соціального захисту та підтримки ветеранів війни, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів […]

донеччині

Російські штурми на Донеччині зросли: головні бої біля Покровська і Костянтинівки

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше ворог атакує на Покровському і Костянтинівському напрямках, де протягом доби зупинили 55 штурмів. Загалом російська армія провела на […]

Гроші у руках

ВПО з 2 областей можуть отримати до 4 000 доларів на запуск власного бізнесу

Внутрішньо переміщені особи та українці, які через війну втратили роботу або дохід, можуть отримати до 4 000 доларів (близько 176 тисяч гривень) на запуск власної […]

Володимир Зеленський Крим, мобілізація вибори в Україні

Українські пенсіонери отримають доплату 1 500 гривень: що відомо про нову програму підтримки

В Україні планують запровадити нову соціальну виплату для пенсіонерів та людей, які отримують державну соціальну допомогу. У квітні уряд має підготувати програму спеціальної доплати у […]

Росіяни показали, як виглядає зруйнований ними Торецьк у березні 2026 року

Російські пропагандистські канали опублікували нові кадри з тимчасово окупованого Торецька. Їх зробив окупант, коли фіксував наслідки боїв за місто. Редакція публікує вибрані знімки. Який вигляд […]