У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українські військові продовжують знищувати російських піхотинців на підступах до Костянтинівки та в межах міста. Збройні сили контролюють ситуацію, зачищають південну частину населеного пункту та завдають значних втрат підрозділам противника. Усі заяви російської сторони про можливе оточення міста не відповідають дійсності.

Про це розповів Юрій Мадяр, тимчасовий виконувач обовʼязків заступника командира 19 армійського корпусу.

Бої за Костянтинівку: тактика росіян у місті

За словами Юрія Мадяра, частина російських військових змогла проникнути до міської забудови. Сили оборони знають їхнє розташування та проводять ліквідацію. Наразі ситуація виглядає так:

• у південній частині Костянтинівки противника майже повністю зачистили;
• у центральній та західній частинах тривають заходи зі знищення залишків російської піхоти;
• виявлені військові рф деморалізовані, хоча деякі продовжують відстрілюватися.

Військовий зазначає, що командування противника зменшило інтенсивність наступальних дій. Противник перегруповується та намагається змінити тактику через провал початкового плану. Метою армії рф було обійти Костянтинівку з різних боків та захопити панівні висоти. Це дозволило б перерізати шляхи постачання до кількох міст:

• Костянтинівки;
• Дружківки;
• Краматорська;
• Слов’янська.

Наразі російські сили діють малими піхотними групами, іноді у штурми йдуть по одному військовому. Юрій Мадяр повністю заперечив заяви російської сторони про потенційне оточення Костянтинівки. Українських військових на цьому напрямку значно більше, а велика відстань для інфільтрації дозволяє ефективно виявляти та знищувати противника.

Втрати армії рф

Офіцер зазначив, що російські підрозділи зазнають високих втрат під час спроб зайти до міста. Штурмовикам противника доводиться йти від 20 до 30 кілометрів. Раніше вони намагалися пересуватися лісосмугами, але ці шляхи перекрили українські захисники. Тепер спроби перебігати відкритими полями завершуються швидкою ліквідацією.

Співвідношення втрат на цій ділянці фронту залишається на користь Сил оборони. За статистикою одного з днів українські військові ліквідували 53 військовослужбовців рф, тоді як із українського боку було троє загиблих. Додатково пілоти безпілотників успішно уражають російську артилерію та точки запуску ворожих дронів на підступах до міста.

Читайте також:

Інтенсивність боїв на Покровському напрямку зросла — Генштаб

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У державному застосунку “Дія” стала доступною для купівлі нова військова облігація під назвою “Алупка”. Придбання цього цінного паперу дозволяє громадянам долучитися до фінансування потреб держави, а також зберегти та примножити власні кошти.

Про це повідомила пресслужба “Дія”.

Нова військова облігація в “Дія”

У державному застосунку “Дія” стала доступною для купівлі нова військова облігація під назвою “Алупка”. Вона має чітко встановлені фінансові показники та терміни. Вартість одного цінного паперу стартує від 1025,5 гривні. Дохідність цього інвестиційного інструменту становить від 16,25 відсотка. Дата виплати вкладених коштів та відсотків призначена на 26 квітня 2028 року. Процес купівлі триває кілька хвилин і відбувається повністю онлайн.

Розподіл фінансів та загальна статистика

Кошти від продажу військових облігацій мають цільове призначення. Їх спрямовують на фінансування потреб сектору безпеки й оборони, виплату заробітних плат військовослужбовцям, забезпечення армії та підтримку загальної стійкості держави.

За час існування інструменту громадяни придбали через “Дію” понад 29,2 мільйона військових облігацій. Загальна сума залучених коштів, яка працює на підтримку захисників та захисниць, перевищує 30,2 мільярда гривень.

Алгоритм купівлі та розробники послуги

Для придбання цінного паперу в застосунку необхідно виконати кілька дій:

• відкрити застосунок “Дія”;
• на головному екрані обрати розділ “Військові облігації”;
• вибрати облігацію “Алупка”, вказати партнера та потрібну кількість цінних паперів; . підписати й оплатити покупку.

Технічна та юридична реалізація послуги відбулася завдяки співпраці кількох державних відомств. Проєкт впроваджено Міністерством цифрової трансформації спільно з Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також Національним банком України.

Читайте також:

Вразливі родини ВПО можуть отримати до 179 тисяч гривень на власну справу

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!