Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Архівні фото весняного Бахмута: як виглядало місто до руйнувань

Семаковська Тетяна 12:00, 19 Квітня 2026
Бахмут до війни, ринок / фото Дмитро Балховітін

Дмитро Балховітін, фотограф з Донецька, опублікував архівні фото Бахмута до повномасштабної війни. Як виглядало місто до руйнувань — дивіться у матеріалі.

Як виглядав Бахмут до війни

На знімках фотограф показав мирний весняний Бахмут у 2021 році — спокійні вулиці, житлові будинки, міську інфраструктуру та повсякденне життя мешканців. На знімках — місто без слідів руйнувань, із працюючими закладами, транспортом і людьми, які живуть звичним життям.

Завод кольорових металів у Бахмуті, більш відомий як Цветмет / фото Дмитро Балховітін
Коледж транспортної інфраструктури в Бахмуті / фото Дмитро Балховітін
Школа в Бахмуті / фото Дмитро Балховітін
Вигляд на оглядове колесо в Бахмуті / фото Дмитро Балховітін
Центральна вулиця в місті / фото Дмитро Балховітін
Будівлі продуктового магазину / фото Дмитро Балховітін
Вулиця Миру в Бахмуті / фото Дмитро Балховітін
Будинок юнацтва / фото Дмитро Балховітін
Весняний Бахмут, 2021 / фото Дмитро Балховітін
Вулиця Незалежності, Бахмут / фото Дмитро Балховітін
Бахмут, залізничні колії / фото Дмитро Балховітін
Бахмутський храм / фото Дмитро Балховітін
Центральна площа / фото Дмитро Балховітін

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Закордонний паспорт у 2026 році: які вимоги додали і що потрібно знати

Валентина Твердохліб 10:00, 19 Квітня 2026
закордонний паспорт
Закордонний паспорт / ілюстративне фото Державна міграційна служба України

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості громадян.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році, розповідає Бахмут IN.UA.

Зміни щодо оформлення закордонного паспорта у 2026 році

В Україні змінили правила оформлення паспорта для виїзду за кордон. Згідно з постановою Кабінету міністрів від 24 грудня 2025 року №1709, під час подання заяви-анкети тепер обов’язково потрібно вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), відомий як ідентифікаційний код.

Нововведення поширюється на майже всіх громадян, однак передбачені винятки. Без РНОКПП оформити закордонний паспорт можуть:

  • новонароджені діти;
  • особи, які офіційно відмовилися від отримання ідентифікаційного коду з релігійних причин і повідомили про це податкові органи.

Уряд пояснює зміни необхідністю синхронізації державних реєстрів. Йдеться про обмін даними між Міністерством закордонних справ, Єдиним державним демографічним реєстром і “Дією”. Без ідентифікаційного коду така взаємодія неможлива, а отже оформлення паспорта не може бути завершене.

Як отримати закордонний паспорт у 2026 році

Державна міграційна служба України роз’яснює, що паспорт для виїзду за кордон оформлюється дітям до 16 років строком на 4 роки, громадянам старше 16 років — на 10 років.

Щоб оформити закордонний паспорт необхідно:

  • звернутися до територіального органу/підрозділу ДМС України або ЦНАПу (у разі проживання за кордоном — до відповідної дипломатичної установи);
  • подати заяву і необхідні документи;
  • пройти сканування відбитків пальців рук (проводиться з 12 років);
  • перевірити правильність внесення персональних даних про себе до заяви-анкети та засвідчити їх підписом;
  • отримати паспорт у визначений строк в органі, де подавали заяву-анкету.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Архівні фото весняного Бахмута: як виглядало місто до руйнувань

Дмитро Балховітін, фотограф з Донецька, опублікував архівні фото Бахмута до повномасштабної війни. Як виглядало місто до руйнувань — дивіться у матеріалі. Як виглядав Бахмут до […]

закордонний паспорт

Закордонний паспорт у 2026 році: які вимоги додали і що потрібно знати

Українцям потрібно обов’язково мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), щоб оформити закордонний паспорт. Відповідні зміни ухвалив Уряд наприкінці 2025 року. Вони стосуються більшості […]

Важливо

У Києві відбулася стрілянина, є жертви: УП повідомило, що нападник пов’язаний із Бахмутом

У Голосіївському районі Києва чоловік відкрив стрілянину по людях, внаслідок чого є загиблі та поранені. За попередніми даними, нападник раніше проживав у Бахмуті. Що відомо […]

Паспорт 06b06

Українцям у Польщі потрібно підтвердити PESEL UKR до 31 серпня 2026: деталі

Українцям у Польщі, які отримали номер PESEL зі статусом UKR без пред’явлення паспорта, необхідно підтвердити свою особу до 31 серпня 2026 року. Інакше є ризик […]

169 тисяч ВПО досі без пенсій: причини та як відновити виплати

Станом на квітень 2026 року понад 169 тисяч пенсіонерів із числа внутрішньо переміщених осіб залишаються без виплат через непроходження обов’язкової ідентифікації. Попри зменшення кількості таких […]