Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Перші кадри після повернення додому: фото українців, звільнених з полону 5 червня

Валентина Твердохліб 15:45, 5 Червня 2026
Звільнені з полону 5 червня / фото Володимир Зеленський

5 червня відбувся черговий обмін полоненими, у межах якого до України повернули 185 військових та 1 цивільного. Серед звільнених захисників — воїни ЗСУ, Нацгвардії та Державної прикордонної служби. Деякі з них обороняли Маріуполь і перебували в полоні з 2022 року.

Редакція публікує обрані кадри звільнених з полону.

Обмін 5 червня: фото звільнених

Звільнені українці / фото Володимир Зеленський
Військові, звільнені з полону / фото Володимир Зеленський
Всі військові, яких звільнили 5 червня / фото Володимир Зеленський
Сльози після повернення додому / фото Володимир Зеленський
Після обміну військові відправляються на реабілітацію / фото Володимир Зеленський
Обійми з побратимами / фото Володимир Зеленський
Перший дзвінок до рідних / фото Володимир Зеленський
Військові зі стягами своїх бригад / фото Володимир Зеленський
Обійми / фото Володимир Зеленський
Звільнені українці / фото Володимир Зеленський
Дзвінок додому після звільнення / фото Володимир Зеленський
Звільнені полонені в межах обміну 5 червня / фото Володимир Зеленський
полону
Військові на рідній землі / фото Володимир Зеленський

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Україна повернула з полону 185 захисників, серед них оборонці “Азовсталі”

Валентина Твердохліб 14:57, 5 Червня 2026
полону
Звільнені з полону 5 червня 2026 року / фото Володимир Зеленський

Сьогодні, 5 червня, пройшов черговий обмін полоненими між Україною та рф. Загалом з неволі повернулися додому 185 захисників. Деякі з них перебували в полоні з 2022 року.

Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський.

Обмін 5 червня

Сьогодні, 5 червня, ще 185 українських захисників сьогодні повернулися додому з російського полону. Це воїни ЗСУ, Нацгвардії та Державної прикордонної служби.

Звільнені військові тримали оброну в Маріуполі та на “Азовсталі”, на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському та Курському напрямках. Серед них є ті, хто перебував у полоні ще з 2022 року.

Разом із захисниками з полону звільнили одного цивільного.

Після повернення на підконтрольну Україні територію звільнені військові проходять медичний огляд, реабілітацію та отримують необхідну допомогу.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Фоторепортаж

Перші кадри після повернення додому: фото українців, звільнених з полону 5 червня

5 червня відбувся черговий обмін полоненими, у межах якого до України повернули 185 військових та 1 цивільного. Серед звільнених захисників — воїни ЗСУ, Нацгвардії та Державної […]

полону
Важливо

Україна повернула з полону 185 захисників, серед них оборонці “Азовсталі”

Сьогодні, 5 червня, пройшов черговий обмін полоненими між Україною та рф. Загалом з неволі повернулися додому 185 захисників. Деякі з них перебували в полоні з […]

житлом
Важливо

Скільки родин із тимчасово окупованих територій купили житло за ваучери

В Україні працює житлова програма для ВПО з тимчасово окупованих територій. Переселенці і переселенки зі статусом УБД або отриманою інвалідністю внаслідок війни можуть отримати житлові […]

засудили

Передавала росіянам дані про захисників Маріуполя: суддю з Бердянська засудили на 15 років за держзраду

У 2022 році суддя окупованого міста Бердянськ на Донеччині почала працювати на спецслужби рф. За власною ініціативою вона передавала дані про бійців “Азову”, які обороняли […]

бахмута

Окупанти звітують про виплату компенсацій на ТОТ: мешканці ставлять ці заяви під сумнів

Російські окупанти поширюють заяви про виплату компенсацій на окупованій Донеччині. Останнім часом ця тема є головною в риториці окупаційних адміністрацій. За словами Олексія Муратова, очільника […]