Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як відновити втрачені документи: свідоцтво про народження, шлюб, смерть та права на житло

Семаковська Тетяна 12:00, 22 Листопада 2026
Оформлення документів / фото ілюстративне

Якщо ви загубили свідоцтво про народження, шлюб, смерть або документи на нерухоме майно, їх можна офіційно відновити. Покроковий алгоритм дій залежить від типу втраченого документа та наявності відомостей про нього в державних реєстрах.

Як діяти в кожній ситуації та де отримати фахову юридичну підтримку, пояснили в системі надання безоплатної правничої допомоги (БПД). Детальніше розповідає Бахмут IN.UA.

Як відновити свідоцтво про народження, шлюб чи смерть

Якщо свідоцтво про народження, шлюб, розірвання шлюбу або смерть було загублено, викрадено, пошкоджено чи знищено, його можна отримати повторно. Єдиний виняток стосується шлюбу, який уже розірвано — у такому разі свідоцтво про його укладення повторно не видається.

Щоб замовити дублікат документа, потрібно звернутися:

  • в Україні — до будь-якого відділу ДРАЦС незалежно від місця державної реєстрації акта цивільного стану та вашого місця проживання;
  • за кордоном — до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Повторне свідоцтво видають за наявності паспорта (паспортного документа) заявника. Залежно від виду документа подати заяву можуть:

  • людина, щодо якої складено актовий запис;
  • батьки, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники;
  • представники закладів охорони здоров’я, навчальних чи інших закладів, де постійно перебуває дитина, а також органів опіки та піклування;
  • другий із подружжя, діти, близькі родичі померлої людини та спадкоємці — якщо йдеться про свідоцтво про смерть.

Як відновити документи на квартиру чи будинок

Якщо право власності на нерухомість зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власник може отримати інформацію з цього реєстру у вигляді витягу. Такий витяг підтверджує право власності та, зокрема, дає змогу подати заяву на компенсацію, якщо житло було пошкоджене чи знищене.

Отримати витяг можна двома способами:

  • у паперовій формі — звернутися з паспортом і документом про сплату адміністративного збору до помічника нотаріуса, адміністратора ЦНАПу або державного реєстратора прав на нерухоме майно;
  • в електронній формі (за наявності технічної можливості) — замовити через портал “Дія” або офіційний вебсайт Міністерства юстиції України.

Якщо ж даних у реєстрі немає, варто з’ясувати можливість отримання дубліката правовстановлюючого документа в органі, який його видавав. Для цього потрібно звернутися до нотаріуса, органу місцевого самоврядування (ОМС) або до ЦНАПу (якщо йдеться про дублікат свідоцтва про приватизацію).

У випадках, коли документ на нерухомість був оформлений до 1 січня 2013 року й інформацію про нього не вносили до Держреєстру речових прав, а отримати дублікат неможливо, право власності можуть зареєструвати на підставі відомостей з інших реєстрів або архівів БТІ. Якщо жоден із цих способів не дав результату, доведеться звертатися до суду.

Де отримати безоплатну юридичну допомогу

Зі складанням заяви до суду та супроводом справи можуть допомогти юристи системи надання безоплатної правничої допомоги — така послуга передбачена для пільгових категорій громадян, визначених ст. 14 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, зокрема для внутрішньо переміщених осіб.

Отримати первинну консультацію щодо відновлення документів можна будь-яким зручним способом:

  • зателефонувати на гарячу лінію 0 800 213 103 (усі дзвінки в межах України безкоштовні);
  • написати фахівцям у Telegram (@LegalAidUkraineBot), Viber, Facebook або Instagram;
  • звернутися особисто до найближчого бюро правничої допомоги.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм! 

Росіяни здійснили 290 атак, із них 118 — на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

Семаковська Тетяна 11:00, 22 Листопада 2026
Донеччина / фото з DeepState

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському та Костянтинівському напрямках, де протягом доби українські військові зупинили 13 та 10 штурмів відповідно. Загалом у Донецькій області протягом минулої доби зафіксували 29 наступальних дій російських військових, що на 17 менше, ніж напередодні. Інтенсивність штурмів найбільше знизилася на Покровському напрямку — удвічі (на 13 атак), тоді як на Костянтинівському тиск зріс на один штурм.

Про ситуацію на фронті розповідає Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

Найбільше атак протягом минулої доби, 21 листопада, зафіксовано на Покровському напрямку. За даними Генштабу, тут українські військові зупинили 13 штурмів противника — на 13 менше, ніж добою раніше. Російські військові намагалися просунутися неподалік Вільного, Добропілля та в бік Кучерового Яру, Чернігівки, Святогорівки, Мирного, Сергіївки й Новопавлівки. На момент вечірнього зведення три штурми тривали.

За попередніми підрахунками, на Покровському напрямку російські військові втратили 11 одиниць автомобільної техніки, чотири одиниці спеціальної техніки, чотири пункти управління БПЛА та 30 укриттів противника, а пошкодили — 11 одиниць автотехніки, три артилерійські системи, п’ять одиниць спецтехніки, три пункти управління БПЛА та 120 укриттів. Крім того, знищено або подавлено 230 безпілотних літальних апаратів різних типів.

На Костянтинівському напрямку зафіксовано 10 атак — на 1 більше, ніж напередодні. Противник вів штурмові дії у районі Костянтинівки та в бік Новопавлівки, одне боєзіткнення тривало.

На Лиманському напрямку минулої доби росіяни провели 5 атак — на 1 менше, ніж днем раніше. Українські військові зупинили спроби противника просунутися вперед у бік Зеленої Долини, Лимана та Діброви.

На Слов’янському напрямку противник здійснив 1 атаку (на 4 менше, ніж за попередню добу) — поблизу Миколаївки.

На Краматорському напрямку минулої доби російські військові наступальних дій не проводили, як і напередодні.

Втрати росіян за 21 листопада

За даними Генштабу ЗСУ, протягом 21 листопада російські військові втратили:

  • близько 2 310 осіб особового складу (пораненими та вбитими);
  • 2 танки;
  • 39 бойових броньованих машин;
  • 66 артилерійських систем;
  • 6 РСЗВ;
  • 6 наземних робототехнічних комплексів;
  • 1 392 БПЛА оперативно-тактичного рівня;
  • 243 одиниці автомобільної техніки та автоцистерн;
  • 4 одиниці спецтехніки.

Бойові дії на Донеччині за тиждень (16–22 листопада)

Найбільше атак протягом тижня, з 16 по 22 листопада, зафіксовано на Покровському напрямку. За даними Генштабу, тут українські військові зупинили 118 штурмів противника. Російські військові атакували у районах та в напрямку Білицького, Добропілля, Мирного, Сергіївки, Новопавлівки, Торецького, Вільного, Світлого, Молодецького, Кучерового Яру, Грузького, Ганнівки, Чернігівки, Новофедорівки, Новогришиного, Новопідгороднього, Нового Донбасу, Красноподілля, Гулівого та Святогорівки.

На Костянтинівському напрямку за тиждень зафіксовано 87 атак. Противник вів штурмові дії в районах та у бік Новодмитрівки, Костянтинівки, Довгої Балки, Вільного, Молочарки, Кіндратівки, Миколайпілля, Новоселівки, Кучерового Яру, Торецького, Софіївки, Новопавлівки та Золотого Колодязя.

На Лиманському напрямку за цей період росіяни провели 49 атак. Українські військові зупинили спроби противника просунутися вперед у районах та у напрямку Надії, Ставків, Лимана, Зарічного, Нового, Мирного, Ямполя, Греківки, Зеленої Долини, Колодязів та Діброви.

На Слов’янському напрямку противник здійснив 34 атаки — у районах та в бік Ямполя, Кривої Луки, Озерного, Миколаївки, Пискунівки, Діброви та Оріхуватки.

На Краматорському напрямку протягом тижня російські військові провели 2 атаки — у бік Попасного та Малинівки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як відновити втрачені документи: свідоцтво про народження, шлюб, смерть та права на житло

Якщо ви загубили свідоцтво про народження, шлюб, смерть або документи на нерухоме майно, їх можна офіційно відновити. Покроковий алгоритм дій залежить від типу втраченого документа […]

Росіяни здійснили 290 атак, із них 118 — на Покровському напрямку — Генштаб ЗСУ

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському та Костянтинівському напрямках, де протягом доби українські військові зупинили 13 та 10 штурмів відповідно. […]

Робота в ОПК для ветеранів: як знайти вакансію та пройти навчання через портал ZBROYA

Міністерство оборони України розвиває можливості для захисників і захисниць, які завершили військову службу та прагнуть продовжити професійний шлях в оборонно-промисловому комплексі (ОПК). На порталі державних […]

10:00, 22.11.2026 Скопіч Дмитро

Пільговий проїзд для ветеранів по-новому: як працюватиме система та коли запрацює

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №5651-2, який запускає реформу пільгових пасажирських перевезень. Документ змінює механізм оплати поїздок для ветеранів війни […]

Фронт на Донеччині: росіяни зменшили кількість атак на Костянтинівському та Лиманському напрямках

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Покровському та Костянтинівському напрямках, де протягом доби українські військові зупинили 26 та 9 штурмів відповідно. […]