Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині залишаються понад 2 300 дітей, більшість із них — у зоні бойових дій

Валентина Твердохліб 19:00, 28 Жовтня 2026
дітей на донеччині
Евакуація дітей на Донеччині / фото відділ комунікації поліції Донецької області

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, залишаються 1 746 дітей. Примусова евакуація триває у чотирьох громадах Донеччини.

Скільки дітей залишаються в населених пунктах, де оголошена примусова евакуація, під час брифінгу розповіла Юлія Рижакова — начальниця Служби у справах дітей.

Скільки дітей залишаються на Донеччині, дані на жовтень 2026 року

Станом на 28 жовтня в Донецькій області залишаються проживати 2 389 дітей. Із них у зоні активних бойових дій перебувають 1 745 дітей.

Примусова евакуація дітей триває у чотирьох громадах області. Загалом у 15 населених пунктах, де оголошено обов’язкову евакуацію в примусовий спосіб, перебувають 1 746 дітей.

На сьогодні діти залишаються в таких громадах, де оголошена обов’язкова евакуація:

  • Краматорська громада — 484 дітей (360 сімей);
  • Слов’янська громада — 1 234 дітей (1 203 сім’ї);
  • Святогірська громада — 27 дітей (16 сімей);
  • Новодонецька громада — 1 дитина.

Протягом жовтня з населених пунктів, де оголошена примусова евакуація, вивезли 761 дитину. Найбільше з них — 406 дітей — зі Слов’янської громади.

На сьогодні на Донеччині не було фактів примусового вилучення дітей з родин, які мешкають у зоні бойових дій.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація безоплатна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Скільки людей залишається на Донеччині: дані від ОВА

Семаковська Тетяна 17:30, 28 Жовтня 2026
Евакуація зі Слов’янська / фото Слов’янська МВА

З початку проведення заходів з евакуації Донеччину покинули близько 1 мільйона 472 тисяч цивільних. Однак у містах і селах регіону досі залишається значна кількість людей.

Про це повідомив начальник відділу оперативно-чергової служби Департаменту з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької ОВА Дмитро Петлін під час брифінгу 28 жовтня 2026 року.

Скільки людей залишається на Донеччині

За словами посадовця, темпи евакуації цивільного населення з області дещо знизилися. Наразі на підконтрольній території регіону залишається близько 67 600 осіб. З них у 21 громаді, що офіційно віднесені до зони активних бойових дій, наразі перебуває близько 57 тисяч осіб.

Скільки людей виїхали за місяць

За жовтень поточного року кількість евакуйованих становила понад 8 тисяч осіб. З них:

  • з Краматорської громади виїхали близько 3,5 тисяч осіб;
  • зі Слов’янської громади — 1 750 осіб;
  • з Олександрівської громади — 1 070 осіб;
  • з Новодонецької громади — 340 осіб;
  • з Дружківської громади — 150 осіб.

Дмитро Петлін також повідомив, що кількість населення Костянтинівської громади, яке перебуває на обліку, зменшилася на 420 осіб. За його словами, частина жителів залишилася на територіях, які перейшли під контроль російських військ.

Кількість населення в громадах Донеччини

Станом на кінець жовтня 2026 року кількість населення в найбільших громадах Донецької області виглядає так:

  • Краматорська громада — близько 26 500 осіб;
  • Слов’янська громада — 22 500 осіб;
  • Олександрівська громада — 3 400 осіб;
  • Лиманська громада — майже 2 000 осіб;
  • Дружківська громада — 1 300 осіб;
  • Святогірська громада — близько 1 000 осіб;
  • Добропільська громада — 850 осіб;
  • Новодонецька громада — 370 осіб;
  • Миколаївська громада — 350 осіб;
  • Костянтинівська громада — 340 осіб.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

дітей

На Донеччині залишаються понад 2 300 дітей, більшість із них — у зоні бойових дій

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. На сьогодні на територіях, де оголошена примусова евакуація, […]

Евакуація

Скільки людей залишається на Донеччині: дані від ОВА

З початку проведення заходів з евакуації Донеччину покинули близько 1 мільйона 472 тисяч цивільних. Однак у містах і селах регіону досі залишається значна кількість людей. […]

Важливо

“Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді

У Дружківській громаді важка ситуація з евакуацією. Окупанти постійно обстрілюють територію, тому заїзд туди проблематичний. Попри це у громаді лишаються близько 1 300 людей. Можливості […]

тварин

У Краматорську знищено будинок, який був прихистком для тварин

У Краматорську внаслідок обстрілу зруйновано будинок, який був прихистком для волонтерів і тварин. У момент удару в будинку перебувало багато тварин. Всіх їх врятували, але […]

Реєстрація місця проживання в гуртожитку онлайн: як прописатися через Дію

Студенти понад 40 українських закладів вищої освіти відтепер можуть зареєструвати своє місце проживання в гуртожитку онлайн за допомогою порталу “Дія”. Новий цифровий сервіс повністю усуває […]

15:00, 28.10.2026 Скопіч Дмитро