Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні стартував прийом заявок на нагороду “Партнери впливу”: хто може взяти участь

Валентина Твердохліб 18:00, 24 Серпня 2026
впо
Нагороду можуть отримати представники українських ГО і БО / фото Facebook-сторінка БФ “Право на захист”

Благодійний фонд “Право на захист” відкрив збір заявок на Національну нагороду “Партнери впливу”. Це відзнака для місцевих українських громадських та благодійних організацій, які працюють у сфері гуманітарного захисту.

Про це редакції Бахмут IN.UA повідомили представники БФ “Право на захист”.

Нагорода “Партнери впливу” для українських ГО

Сьогодні, 24 серпня, благодійний фонд “Право на захист” відкрив збір заявок на здобуття Національної нагороди “Партнери впливу” для місцевих організацій громадянського суспільства. Він триватиме до 13 вересня.

Нагороду можуть отримати місцеві українські ОГС, які працюють у сфері гуманітарного захисту. Діяльність організації має бути зосереджена в межах однієї-трьох областей, однієї громади або обмеженої кількості громад.

Заявниками можуть бути:

  • громадські об’єднання — громадські організації та спілки, які мають статус неприбуткової організації та відповідають коду неприбутковості 0032;
  • благодійні організації — благодійні фонди, благодійні установи та благодійні організації, які мають статус неприбуткової організації та відповідають коду неприбутковості 0036;

Організація має бути зареєстрована в Україні не менше ніж за два роки до дати оголошення прийому заявок на нагороду.

Не можуть подавати заявки:

  • волонтерські спільноти та групи, які не мають статусу юридичної особи;
  • органи місцевого самоврядування;
  • комунальні та інші неприбуткові заклади й установи;
  • міжнародні організації та їхні представництва в Україні.

Всього передбачені три номінації для нагородження та одна спеціальна відзнака від консорціуму PULSE.

Подати заявку на нагороду можна за покликанням.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині росіяни поцілили дроном у цивільного чоловіка

Валентина Твердохліб 17:30, 24 Серпня 2026
дрон
Чоловік, якого атакували росіяни / скриншот

Російські окупанти атакували FPV-дроном чоловіка, який їхав на велосипеді в селищі Василівська Пустош Краматорської громади. Дрон був у засідці й, зафіксувавши чоловіка, прицільно атакував його. Відео з дрона опублікували самі ж окупанти.

Про це повідомляє Центр вивчення окупації.

Російський дрон атакував чоловіка у Василівській Пустоші

Російський дрон атакував велосипедиста в селищі Василівська Пустош Краматорської громади. Відео оприлюднили самі окупанти на каналі 3-ї загальновійськової армії зс рф.

На кадрах видно, що російський дрон був у засідці. Потім він зафіксував чоловіка, який їхав на велосипеді. Дрон піднявся у повітря і прицільно атакував людину. Видно, що велосипедист намагався здати назад та втікти, але йому не вдалося.

Видно, що чоловік був одягнений у цивільний одяг. При ньому не було зброї чи будь-яких речей з військовою символікою або пікселем.

Самі росіяни назвали цю атаку “знищенням живої сили противника”. Про долю чоловіка невідомо.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

впо

В Україні стартував прийом заявок на нагороду “Партнери впливу”: хто може взяти участь

Благодійний фонд “Право на захист” відкрив збір заявок на Національну нагороду “Партнери впливу”. Це відзнака для місцевих українських громадських та благодійних організацій, які працюють у […]

дрон

На Донеччині росіяни поцілили дроном у цивільного чоловіка

Російські окупанти атакували FPV-дроном чоловіка, який їхав на велосипеді в селищі Василівська Пустош Краматорської громади. Дрон був у засідці й, зафіксувавши чоловіка, прицільно атакував його. […]

Проєкт “Перезавантаження”: Червоний Хрест відкрив донабір на офлайн-навчання у Дніпрі

Благодійний фонд Червоний Хрест (ТЧХУ) у межах проєкту “Перезавантаження” проводить донабір учасників до навчальних груп за трьома очними напрямками. Навчання проходить офлайн, а кількість вільних […]

17:00, 24.08.2026 Скопіч Дмитро
захисників

Україна повернула десятьох захисників Донеччини, які вважалися зниклими безвісти

Сьогодні, 24 серпня, пройшов спеціальний етап обміну полоненими. Загалом з неволі повернулися додому десятеро захисників. Всі вони вважалися зниклими безвісти. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський. […]

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

26 серпня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]