Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишається в області

Семаковська Тетяна 18:00, 27 Травня 2026
Евакуаційний автобус / фото Покровська МВА

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. Наразі в області залишаються понад вісім тисяч дітей.

Деталі щодо ситуації на Донеччиніх під час брифінгу повідомили Юлія Рижакова та Дмитро Петлін.

Скільки дітей залишається на територіях примусової евакуації

За словами Юлії Рижакової, начальниці служби у справах дітей, загалом на території Донецької області перебуває 8 609 дітей. У населених пунктах, де оголошена обов’язкова евакуація в примусовий спосіб, наразі проживають п’ятеро дітей із чотирьох сімей. Ці родини перебувають у двох населених пунктах:

  • місто Миколаївка — 4 дітей з трьох сімей;
  • село Сергіївка Андріївської громади — 1 дитина з однієї сім’ї.

Ситуація з родиною у селі Сергіївка ускладнилася через її самовільне повернення після попередньої успішної евакуації. Наразі представники адміністрації проводять заходи щодо їхньої повторної евакуації.

У Миколаївці точне місце знаходження трьох сімей з чотирма дітьми тимчасово невідоме — за вказаними адресами вони відсутні. Ймовірно, родини евакуювалися самостійно, адміністрація очікує підтверджувальних відомостей. Також зазначається, що випадки примусової евакуації дітей без супроводу батьків наразі відсутні.

Темпи виїзду протягом травня

Загалом протягом травня 2026 року з небезпечних територій області евакуювали 50 дітей із 35 родин. Розподіл вивезених дітей за громадами має такий вигляд:

  • окремі райони міста Слов’янськ — 20 дітей (16 сімей);
  • місто Дружківка — 19 дітей (11 сімей);
  • село Сергіївка — 6 дітей (4 сім’ї);
  • Миколаївська міська територіальна громада — 5 дітей (4 сім’ї).

За словами Юлії Рижакової, тільки за останній тиждень травня вдалося вивезти 12 дітей із 10 сімей.

Загальна статистика евакуації населення

Начальник відділу департаменту з питань цивільного захисту Дмитро Петлін повідомив, що станом на кінець травня загальна кількість евакуйованих із підконтрольних територій області становить понад 1 мільйон 379 тисяч осіб, з яких 208,5 тисяч — діти. В області продовжують залишатися 146 тисяч 700 осіб. У громадах, віднесених до території активних бойових дій, наразі перебуває близько 17 тисяч людей.

Протягом травня найбільша кількість жителів виїхала з таких громад:

  • Краматорська громада — близько 6,5 тисяч осіб;
  • Слов’янська громада — 2 800 осіб;
  • Миколаївська громада — 820 осіб;
  • Дружківська громада — понад 500 осіб;
  • Костянтинівська громада — близько 400 осіб;
  • Святогірська громада — 220 осіб;
  • Лиманська громада — близько 100 осіб;
  • Добропільська громада — 20 осіб.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Росіяни показали, як виглядає Торецьк у травні 2026 року: нові кадри з міста

Семаковська Тетяна 16:00, 27 Травня 2026
Торецьк у травні 2026 року / скриншот

Російські пропагандистські канали опублікували нові кадри з тимчасово окупованого Торецька. Їх зробили у травні 2026 року.

Редакція публікує вибрані знімки.

Який вигляд має Торецьк в травні 2026 року

На опублікованих кадрах з Торецька видно наслідки бойових дій. Місто знімають з висоти пташиного польоту. Вся локація, яка потрапили на запис, повністю знищена.

Торецьк / скриншот
Місто з висоти пташинного польоту / скриншот
Руїни міста Торецьк / скриншот

Крім того, росіяни показали ще одне відео, де їх військові проїхалися по одній з вулиць міста. На кадрах видно, що всі будівлі зруйновані.

Нагадаємо, що у 2026 році окупанти анонсували “відбудову” Торецька і вже, нібито, затвердили генеральний план. Він передбачає роботи до 2045 року, однак, судячи з кадрів, вони так і не стартували.

Одна із зруйнованих будівель в місті / скриншот
Наслідки бойових дій / скриншот

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

Евакуація на Донеччині: скільки дітей залишається в області

У Донецькій області триває примусова евакуація дітей із зон бойових дій та громад, наближених до лінії фронту. Наразі в області залишаються понад вісім тисяч дітей. […]

Росіяни показали, як виглядає Торецьк у травні 2026 року: нові кадри з міста

Російські пропагандистські канали опублікували нові кадри з тимчасово окупованого Торецька. Їх зробили у травні 2026 року. Редакція публікує вибрані знімки. Який вигляд має Торецьк в […]

пряма лінія

Для бахмутян анонсували пряму лінію з Юлією Літвіновою: дата та контакти

Завтра, 28 травня 2026 року, відбудеться “Пряма лінія” з керуючою справами виконкому Бахмутської міськради Юлією Літвіновою. Усі охочі зможуть поставити нагальні питання. Про це повідомляє Бахмутська міська […]

Пільги на навчання для дітей ветеранів: уряд спростив процедуру оформлення

Кабінет Міністрів України ухвалив зміни, які спрощують доступ до освітніх пільг для дітей ветеранів. Відтепер під час вступу до коледжів та вищих навчальних закладів замість […]

михайло фролов
Важливо

Як посадовець “днр” Михайло Фролов просуває російські наративи серед дітей і підлітків: досьє

На окупованій Донеччині діє так зване “міністерство молодіжної політики”. Ця структура займається роботою з молоддю, в тому числі насадженням російської культури та пропаганди. Одним із […]