У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні засудили чотирьох мешканців Донеччини, які у 2024 році вступили до лав армії рф. Всі вони раніше потрапили в полон у Донецькій та Запорізькій областях. Їх засудили до 15 років ув’язнення.

Про це повідомляє Служба безпеки України.

В Україні засудили чоловіків з Донеччини, які вступили в російську армію

В Україні судили чотирьох мешканців Донеччини, які воювали на боці росії. Раніше їх взяли у полон під час боїв на Покровському, Краматорському і Оріхівському напрямках фронту в Донецькій та Запорізькій областях.

Одним із засуджених є мешканець тимчасово окупованого Маріуполя. У жовтні 2024 року він приєднався до 1-ї окремої мотострілецької бригади армії рф. Чоловік був снайпером і брав участь у штурмах в районі Покровська. Через рік після вступу до російської армії він потрапив у полон поблизу селища Затишок.

Ще один зрадник родом з Макіївки. У жовтні 2024 року він мобілізувався до 291-го мотострілецького полку Південного військового округу рф. Через місяць його взяли його в полон під час боїв у районі селища Копані Пологівського району Запорізької області.

Третій засуджений після початку повномасштабної війни виїхав до російського Єкатеринбурга, там він уклав контракт з міноборони рф. Його призначили водієм у 15-ту окрему мотострілецьку бригаду. У березні 2024 року чоловік брав участь у штурмі в районі селища Бердичі на Покровському напрямку. Його підрозділ з 15 людей був майже повністю знищений українськими бійцями, а вцілілих взяли у полон.

Четвертий засуджений також родом з Донеччини. Він брав участь у бойових діях менше місяця: на початку березня 2024 року приєднався до 242-го мотострілецького полку армії рф, а вже наприкінці березня потрапив у полон.

Суд визнав чотирьох чоловіків винними в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, та колабораційній діяльності. Вони отримали 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Читайте також:

• Планував знищення логістики ЗСУ на Костянтинівському напрямку: російського агента засудили до 15 років
• Водійка хлібовоза шпигувала для фсб на Донеччині: суд призначив 15 років ув’язнення
• Підпалив військове авто і передавав дані про ЗСУ: мешканця Краматорська підозрюють у державній зраді

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Маріуполі фіксують випадки примусового вилучення житла. На двері квартир українців розвішують об’яви з вимогою покинути житло і передати ключі адміністрації. Таке рішення окупанти пояснюють тим, що в мешканців немає документів, які підтверджують право на житло.

Про це повідомляє російська волонтерка Санія Денисова.

Вилучення житла українців в окупації

Російська волонтерка Санія Денисова повідомила про факти вилучення житла українців у окупованому Маріуполі. Представники окупаційної адміністрації розвішують об’яви на двері квартир місцевих мешканців. У них сказано, що люди мають виїхати з квартири та здати ключі протягом трьох днів. Рішення про виселення, нібито, ухвалює адміністрація міського округу Маріуполя через відсутність у людей, які проживають у цих квартирах, документів, що підтверджують право володіння майном.

Людям, які не виконають вимогу, погрожують адміністративною або кримінальною відповідальністями. В разі відмови від виселення маріупольцям загрожують санкції за російськими статтями щодо самоуправства та порушення недоторканності житла.

Примітно, що в повідомленнях зазначені лише їхні дати. Ні підписів, ні офіційних печаток окупаційної влади так званий “документ” не містить.

Цим об’явам, нібито, передували раніші оголошення про необхідність мешканців прийти до адміністрації для підтвердження права власності на майно. Та їх розклеювали заднім числом.

“Бланки, датовані 24 березня, клеїли 27 квітня. Номер не пройшов. 5 травня почали з’являтись оголошення про те, що людям, за вказаними адресами, потрібно звільнити квартири та здати ключі. Повідомлення без підпису, без відповідальної особи, без телефонного номера для довідок. Повідомлень розвішано дуже багато. Приурочено до вихідних. Якщо це не адміністрація — провокація, шахраї — чому тоді адміністрація про це не заявляє? Перші люди, які отримали повідомлення, вже сходили на Чорноморську (ред. адреса будівлы окупаційної адміністрації). І там від повідомлень не відмовилися”, — повідомляє російська волонтерка.

Також росіянка розповідає про випадки, коли повідомлення розносять до будинків, де ніхто не живе і тривають ремонти.

Нагадаємо, що у грудні 2025 року рф узаконила вилучення майна українців на ТОТ. Закон про передачу в державну власність покинутих осель на окупованих частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей підписав володимир путін. Він передбачає, що житло українців визнаватимуть власністю російських регіонів та в подальшому передаватимуть громадянам рф.

Читайте також:

• Окупанти вивезли архіви “Азовсталі”: де тепер зберігають історичні матеріали
• Без речей першої необхідності і обіцяних компенсацій: як живуть бахмутяни в окупованому Дебальцевому
• Досьє на колаборанта: хто такий Євген Смирнов та як він імітує роботу ЖКГ в “днр”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!