Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Штурми росіян поблизу Покровська знизилися — Генштаб

Семаковська Тетяна 10:00, 30 Жовтня 2026
Покровський напрямок / скриншот з DeepState

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Костянтинівському, Слов’янському та Краматорському напрямках інтенсивність атак противника зросла.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де активність російської армії різко зросла. Тут відбулося 24 атаки, що на 6 штурмових дій більше порівняно з минулим днем. Російська армія вела наступальні дії в районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Олексієво-Дружківки, Новоселівки, Довгої Балки, Дружківки, Русиного Яру, Петрівки, Торецького, Приюту, Вільного та Золотого Колодязя.

Водночас на Покровському напрямку відбулося зниження інтенсивності боїв. Українські військові зупинили 19 атак, що на 23 штурмові дії менше порівняно з попередньою добою. Противник намагався просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Новий Донбас, Ганнівка, Родинське, Світле, Новогришине, Мирне, Сергіївка, Котлине, Молодецьке, Новопідгороднє та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано посилення тиску противника. Російські війська здійснили 4 атаки (що на 2 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Оріхуватка, Ямпіль, Крива Лука та Миколаївка.

На Краматорському напрямку противник відновив штурмові дії, провівши 1 атаку (минулої доби наступальних дій тут не проводилося) у бік Васютинського.

На Лиманському напрямку, згідно з уточненою інформацією Генштабу, минулої доби російська армія наступальних дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 590 осіб (загиблі та поранені).

Окрім цього, знищено:

  • 1 танк;
  • 3 бойові броньовані машини;
  • 21 артилерійську систему;
  • 1 реактивну систему залпового вогню;
  • 1 засіб ППО;
  • 2 літаки;
  • 3 наземні робототехнічні комплекси;
  • 1 589 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
  • 264 одиниці автомобільної техніки.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення: за якими критеріями їх визначають

Валентина Твердохліб 17:30, 29 Жовтня 2026
краматорську
Пошкоджений будинок у Краматорську / фото Краматорська міськрада

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, визначають за чотирма критеріями.

Про це повідомляє Краматорська міськрада.

У Краматорську 270 будинків не будуть опалювати взимку

У Краматорську розширили перелік будинків, які не будуть опалювати взимку. Раніше він налічував 122 адреси, а тепер збільшився на ще 148. Загалом взимку не будуть опалювати 270 будинків.

Рішення про відсутність опалення в будинках приймають за чотирма критеріями.

Будинки зі значними пошкодженнями, які унеможливлюють подачу теплоносія

43 багатоквартирні житлові будинки мають значні пошкодження систем опалення, покрівель і віконних конструкцій. Без проведення капітальних відновлювальних робіт подача теплоносія до них неможлива.

Серед них будинки, розташовані за такими адресами:

  • вулиця Василя Стуса № 14, 63;
  • вулиця Паркова № 10, 14, 16, 19, 63, 73, 79, 87;
  • вулиця Ярослава Мудрого № 53, 54, 61, 67;
  • вулиця Південна № 11, 15;
  • вулиця Дружби № 33, 50, 52;
  • вулиця Академічна № 5, 7, 8;
  • вулиця Дмитра Мазура № 70, 74;
  • вулиця Прилуцька № 12;
  • бульвар Краматорський № 16;
  • вулиця Металургів № 10;
  • вулиця Ювілейна № 20, 52, 54;
  • вулиця Хортицька № 32;
  • вулиця Богдана Хмельницького № 4;
  • вулиця Княгині Ольги № 4;
  • вулиця Героїв Небесної Сотні № 20;
  • вулиця Кирилкіна № 20, 22, 26;
  • вулиця Січових Стрільців № 13, 15, 17;
  • вулиця 81-ої окремої аеромобільної Слобожанської бригади № 1, 3;
  • вулиця Проїзна № 82А.

Будинки, розташовані в зонах підвищеної небезпеки

Ще 88 багатоквартирних будинків розташовані на територіях, де є підвищена небезпека для цивільного населення та працівників комунальних підприємств і управляючих компаній. Це житлова забудова в межах мікрорайону Лазурний, по вулиці Софіївській, а також житловий квартал вище вулиці Марії Приймаченко (у межах вулиці Дружби та вулиці Остапа Вишні).

Через безпекову ситуацію там неможливо обслуговувати внутрішньоквартальні та внутрішньобудинкові теплові мережі, а також своєчасно реагувати на аварійні ситуації.

Серед будинків у зоні підвищеної небезпеки:

  • бульвар Краматорський № 12, 18, 28, 30, 36, 38, 42, 44;
  • проспект Незалежності № 44, 46, 47, 48;
  • вулиця Паркова № 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 36, 38, 40, 44, 46, 50, 85, 95;
  • вулиця Ювілейна № 11, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 33, 35;
  • вулиця Марії Заньковецької № 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 18, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29;
  • вулиця Остапа Вишні № 3, 11, 13, 17, 19, 21, 25, 27, 29, 31, 33;
  • вулиця Марії Приймаченко № 17, 19, 25, 27, 29;
  • вулиця Леоніда Бикова № 2, 4, 6;
  • вулиця Біленьківська № 109, 111, 115, 117, 119, 121, 123;
  • вулиця Хортицька № 34, 36, 38, 40.

Будинки, визнані непридатними для використання за цільовим призначенням

За результатами технічних обстежень, 17 багатоквартирних житлових будинків, пошкоджених унаслідок обстрілів, визнали непридатними для використання за цільовим призначенням і такими, що втратили свою економічну цінність.

Це будинки за адресами:

  • вулиця Анатолія Солов’яненка № 10, 12;
  • вулиця Богдана Хмельницького № 26;
  • вулиця В’ячеслава Чорновола № 19;
  • вулиця Лікарська № 35;
  • вулиця Миколи Леонтовича № 13;
  • вулиця Свободи № 4;
  • вулиця Стрийська № 6;
  • вулиця Ярослава Мудрого № 40;
  • проспект Миру № 3;
  • вулиця Остапа Вишні № 1;
  • вулиця Ювілейна № 17;
  • вулиця Академічна № 13, 15;
  • вулиця Рум’янцева № 27;
  • вулиця Паркова № 77;
  • вулиця Транспортна № 26.

Окремі під’їзди, у яких не здійснюватиметься опалення

Внаслідок часткових пошкоджень, спричинених обстрілами, з технічних причин не опалюватимуться окремі під’їзди в 11 багатоквартирних будинках. Це:

  • вулиця Шкільна № 3 (1- під’їзд);
  • вулиця Василя Стуса № 35 (6-й під’їзд);
  • вулиця Василя Стуса № 69 (1-4 під’їзди);
  • вулиця Академічна № 10 (1-й під’їзд);
  • вулиця Академічна № 52 (1-й під’їзд);
  • вулиця Академічна № 63 (4-5 під’їзди);
  • проспект Незалежності № 12 (1-й під’їзд);
  • проспект Незалежності № 20 (1-2 під’їзди);
  • проспект Незалежності № 46 (5-й під’їзд);
  • вулиця Дніпровська № 10 (3-4 під’їзди);
  • вулиця Комерційна № 3 (1-й під’їзд).

При цьому у Краматорській міськраді не виключають, що перелік будинків без опалення може розширюватись. На це впливатимуть безпекова складова, наслідки ворожих ударів та технічні обстеження.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Штурми росіян поблизу Покровська знизилися — Генштаб

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільший спад наступальної активності російських військ фіксується на Покровському напрямку, де кількість штурмів зменшилася. Водночас на Костянтинівському, Слов’янському та Краматорському […]

краматорську

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення: за якими критеріями їх визначають

У Краматорську розширили перелік будинків, де не буде опалення взимку. Раніше він містив 122 адреси, а зараз — 270. Будинки, які не підключатимуть до опалення, […]

Україна отримає 80 мільйонів євро на житлові ваучери для ВПО з ТОТ

Україна та Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) підпишуть нову угоду про надання 80 мільйонів євро (близько 4 мільярдів гривень) на фінансування програми “Житло для ВПО […]

16:40, 29.10.2026 Скопіч Дмитро
вагітні

Вагітні жінки та годуючі матері на Дніпропетровщині можуть отримати ваучер на ліки

Благодійний фонд “Карітас Кам’янське” оголосив програму підтримки майбутніх і молодих мам. Мешканки Кам’янського, які чекають на дитину або годують грудьми, можуть отримати ваучер на ліки […]

добропілля

Чому Добропілля важливе для армії рф: пояснення від підполковника бригади “Любарт”

Російські війська продовжують щоденні спроби просунутися до Добропілля на Донеччині, використовуючи переважно невеликі піхотні групи. Захоплення міста є стратегічною метою РФ, адже контроль над його […]