Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Нові кадри з Бахмута з’явилися в мережі: росіяни показали вулиці міста

Валентина Твердохліб 11:10, 11 Лютого 2026
бахмута
Бахмут наприкінці 2025 року / фото росджерела

Російський пропагандист ігор лапик опублікував нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані різні вулиці міста. Кадри зроблені у 2025 році, але оприлюднили їх лише зараз.

Редакція публікує вибрані знімки.

Який вигляд має Бахмут, актуальні фото

Російські окупанти показали, який вигляд мав Бахмут наприкінці 2025 року. Кадри зняв пропагандист ігор лапик під час чергової поїздки в місто. Знімки зроблені під час їзди на квадроциклі.

У кадр потрапили різні вулиці, на яких розташовані багатоповерхові будинки. На фото видно, що всі будинки знищені, від деяких будівель залишились тільки купи руїн.

Зруйнована багатоповерхівка / фото росджерела
Панорама житлового кварталу / фото росджерела
Руїни колишніх будинків / фото росджерела
Будинки зруйновані / фото росджерела
У багатьох будівлях обвалились конструкції / фото росджерела

Потрапив у кадр і приватний сектор. Однак вулиці окупанти не уточнюють.

Зруйновані приватні будинки / фото росджерела
Вид на приватний сектор / фото росджерела
Більшість будинків зруйновані вщент / фото росджерела
Приватний сектор у Бахмуті / фото росджерела

На деяких кадрах видно, що постраждали і міські дороги. На вулицях помітні вирви від снарядів.

Вирва від вибуху / фото росджерела

Показали окупанти і промзону. Заводи теж пошкоджені.

Промзона в Бахмуті / фото росджерела
Окупанти їздять біля заводів / фото росджерела

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Допомога від Червоного Хреста у Конотопі: як отримати ВПО

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 10:45, 11 Лютого 2026
Гуманітарна допомога від Червоного Хреста / фото ТЧХУ

Конотопська міськрайонна організація Товариства Червоного Хреста України оголосила про початок прийому заявок на отримання гуманітарної підтримки. Допомога призначена для внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток у місті Конотоп та Конотопському районі.

Про це повідомили представники Червоного Хреста.

Гуманітарна допомога для ВПО в Конотопі

Цільовою аудиторією гуманітарної програми є громадяни, які були змушені залишити свої домівки через війну та перемістилися до безпечніших регіонів.

Для отримання допомоги заявники повинні відповідати двом ключовим критеріям:

  • мати офіційно оформлений статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО);
  • дата реєстрації довідки ВПО має припадати на період з 2023 по 2026 роки.

Ініціатива спрямована на забезпечення базових потреб переселенців, полегшення їхніх життєвих обставин та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих категорій населення.

Як зареєструватися

Процедура подання заявок відбувається виключно в онлайн-форматі. Для участі у програмі необхідно заповнити електронну анкету за покликанням.

Під час заповнення форми важливо вказувати достовірні та актуальні персональні дані, а також коректну інформацію про статус внутрішньо переміщеної особи.

Після заповнення та відправки анкети заявка надходить на опрацювання представникам Червоного Хреста. Після перевірки даних учасників буде додатково поінформовано про результати відбору, час та місце отримання допомоги.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

бахмута

Нові кадри з Бахмута з’явилися в мережі: росіяни показали вулиці міста

Російський пропагандист ігор лапик опублікував нові кадри з Бахмута. На них зафіксовані різні вулиці міста. Кадри зроблені у 2025 році, але оприлюднили їх лише зараз. Редакція публікує […]

Допомога від Червоного Хреста у Конотопі: як отримати ВПО

Конотопська міськрайонна організація Товариства Червоного Хреста України оголосила про початок прийому заявок на отримання гуманітарної підтримки. Допомога призначена для внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток […]

10:45, 11.02.2026 Скопіч Дмитро
бондарне

Росіяни окупували село Бондарне в Соледарській громаді — DeepState

Російські окупанти розвивають наступ на Донеччині. Протягом минулої доби, 10 лютого, вони окупували село Бондарне. Також росіяни мають просування на Краматорському напрямку фронту. Про це повідомляють аналітики DeepState. Росіяни […]

Важливо

Окупанти економлять на харчуванні дітей у окупованому Донецьку: що відомо

На тимчасово окупованій Донеччині окупаційна влада почала економити на харчуванні дітей у школах та дитячих садках. Про це повідомляють активісти громадянського руху спротиву “Жовта Стрічка”. […]

Бюджет підтримки ВПО зріс на 16,5 млрд грн: на що витратять 72,6 млрд у цьому році

Держава посилює соціальний захист внутрішньо переміщених осіб, збільшивши фінансування профільних програм на поточний рік до 72,6 мільярда гривень. Це на 16,5 мільярда більше порівняно з […]