Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

СБУ повідомила про підозру генералу рф Кузовльову за обстріл Покровська

Семаковська Тетяна 11:50, 12 Листопада 2026
Підозрюваний / фото СБУ

Служба безпеки України та обласна прокуратура задокументували воєнний злочин командувача московського військового округу рф — генерал-полковника Сергія Кузовльова. Посадовець віддав наказ на масований обстріл цивільної інфраструктури Покровська у лютому 2023 року.

Детальніше про матеріали слідства розповідає Бахмут IN.UA.

Обстріл Покровська: деталі воєнного злочину

За даними розслідування, у лютому 2023 року Сергій Кузовльов, перебуваючи на той час на посаді командувача Південного військового округу рф, спланував та наказав вдарити по житлових кварталах Покровська.

Для здійснення атаки армія рф застосувала важке озброєння — реактивні системи залпового вогню “Смерч” та “Торнадо-С”. Слідство встановило, що для обстрілу райцентру генерал задіяв підрозділи 439-ї реактивної артилерійської бригади рф, чиї вогневі позиції були розміщені у тимчасово окупованій Макіївці.

Унаслідок цього цілеспрямованого удару по житлових будинках загинули троє мирних жителів, ще одинадцятеро людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості.

Підозра та удар по Краматорську

На підставі нових доказів слідчі СБУ заочно повідомили Кузовльову про підозру за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, поєднане з умисним вбивством).

Оскільки російський генерал перебуває на території рф, правоохоронці продовжують комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за воєнні злочини.

Варто зазначити, що це не перше звинувачення на адресу Кузовльова. Раніше Служба безпеки вже повідомляла йому про заочну підозру за організацію удару ракетним комплексом “Іскандер” по кафе у Краматорську в червні 2023 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

10 тисяч гривень на зиму: хто з мешканців Покровської громади може отримати допомогу

Валентина Твердохліб 10:45, 12 Листопада 2026
загиблих, зиму
Грошові виплати / ілюстративне фото Unsplash

Покровська МВА передбачила одноразову матеріальну допомогу мешканцям для проходження осінньо-зимового періоду. На родину передбачена виплата в 10 000 гривень. Заяви на допомогу приймають до 1 грудня.

Про це повідомляє Покровська МВА.

Зимова підтримка мешканцям Покровська: умови

Мешканцям Покровської громади передбачена одноразова матеріальна допомога на проходження осінньо-зимового періоду. Розмір виплати становить 10 000 гривень на родину.

Право на допомогу мають люди, які зареєстровані в Покровській громаді, перемістилися до більш безпечних регіонів України та належать до однієї з категорій:

  • люди з інвалідністю I–II групи;
  • сім’ї, в яких виховують дітей з інвалідністю;
  • малозабезпечені та багатодітні родини, а також сім’ї, які отримують базову соціальну допомогу;
  • сім’ї, в яких виховується дитина, у свідоцтві про народження якої відсутній запис про батька/матір або запис зроблено за вказівкою одного з батьків;
  • члени сімей загиблих (померлих), зниклих безвісти захисників та захисниць України;
  • постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи I категорії;
  • дружини/чоловіки померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
  • люди віком 65 і більше років.

Серед умов отримання допомоги також вказано:

  • у разі переміщення потрібно мати статус ВПО та фактично проживати за адресою, зазначеною в довідці ВПО;
  • фактично проживати в будинку з пічним опаленням, без альтернативних джерел опалення;
  • не отримувати субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого чи рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу;
  • не перебувати на повному державному забезпеченні;
  • не мати у власності житло на підконтрольній Україні території.

Як отримати зимову підтримку: перелік документів

Люди, які відповідають умоваи програми, мають подати заяву та пакет документів:

  • копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;
  • копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП);
  • копію документа, що підтверджує належність до пільгової категорії;
  • копію довідки про взяття на облік ВПО;
  • оригінал довідки або акта про наявність пічного опалення та відсутність альтернативних джерел опалення;
  • оригінал довідки про перебування/неперебування на обліку в Пенсійному фонді України як отримувача відповідних субсидій або пільг;
  • згоду на збір та обробку персональних даних;
  • реквізити рахунку заявника у форматі IBAN.

Заяви приймають до 1 грудня. Їх можна подати поштою або особисто до Управління соціального захисту населення Покровської міськради за адресами:

  • місто Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, 56;
  • місто Кам’янське, вулиця Спортивна, 33.

Також можна отримати консультацію телефоном на номерами: +380 (95) 399 9055, +380 (99) 323 8999.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

СБУ повідомила про підозру генералу рф Кузовльову за обстріл Покровська

Служба безпеки України та обласна прокуратура задокументували воєнний злочин командувача московського військового округу рф — генерал-полковника Сергія Кузовльова. Посадовець віддав наказ на масований обстріл цивільної […]

загиблих

10 тисяч гривень на зиму: хто з мешканців Покровської громади може отримати допомогу

Покровська МВА передбачила одноразову матеріальну допомогу мешканцям для проходження осінньо-зимового періоду. На родину передбачена виплата в 10 000 гривень. Заяви на допомогу приймають до 1 […]

донеччині

Росіяни скоротили кількість атак на Донеччині: на більшості напрямків менше десяти штурмів за добу

На Донеччині тривають активні бойові дії. Найактивніше противник атакує на Костянтинівському напрямку, де протягом доби зупинили 14 штурмів. На всіх інших напрямках фіксували менше десяти […]

Евакуація з Донеччини у листопаді 2026: скільки дітей залишається у прифронтових громадах

У Донецькій області триває евакуація цивільного населення та примусова евакуація дітей із населених пунктів, наближених до лінії фронту. Наразі на підконтрольній території Донеччини залишається близько […]

Важливо

Від Брюсселя до Лазурного берега: де зараз мер Покровська Руслан Требушкін і що він транслює

Міський голова Покровська Руслан Требушкін відомий своїми одіозними заявами. Він звертався до Володимира Зеленського із закликом “укласти мир” з росією та розповідав про неважливість мовного […]