Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Коледж імені Карабиця і школа мистецтв: який вигляд нині має вулиця Лермонтова в Бахмуті

Валентина Твердохліб 17:00, 1 Вересня 2026
вулиця лермонтова
Вулиця Лермонтова / фото росджерела

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд мають будівлі на вулиці Наталі Кравченко (колишня назва — Лермонтова). У кадр потрапили будівлі Бахмутського фахового коледжу культури й мистецтв імені Івана Карабиця та школи мистецтв №1.

Редакція публікує вибрані кадри.

Бахмут, вулиця Лермонтова, фото 2026

Російські окупанти показали кадри, зняті на вулиці Лермонтова. На них видно руїни приватних будинків. Обабіч дороги залишились військові загородження та протитанкові їжаки.

Будинок на вулиці Лермонтова / фото росджерела
Приватні будинки / фото росджерела
Залишки загороджень обабіч дороги / фото росджерела

У кадр потрапила будівля Бахмутського фахового коледжа культури й мистецтв імені Івана Карабиця, що розташована на вулиці Лермонтова, 12. Частина будівлі зруйнована внаслідок прямого влучання снарядів. Вцілілий фасад посічений уламками.

Будівля коледжу імені Карабиця / фото росджерела
Такий вигляд будівля коледжу мала до війни / фото Wikimapia

Будинок навпроти коледжу також постраждав від прямих влучань. За ним також видніється будівля Бахмутської школи мистецтв №1. Оцінити її стан важко, оскільки окупанти не показали будівлю зблизька.

Будинок навпроти коледжа / фото росджерела

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм

330 тисяч гривень на паливо, канцелярію і сувеніри: аналізуємо закупівлі Бахмута у серпні

Валентина Твердохліб 16:20, 1 Вересня 2026
закупівлі

У серпні 2026 року Бахмутська міськрада та її структурні підрозділи провели 15 державних закупівель. Загалом у серпні для потреб Бахмутської громади придбали товарів та послуг на понад 331 тисячу гривень. Що саме купували за ці гроші?

Редакція вивчала на сайті Прозорро.

Бахмутська міськрада: витрати у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Бахмутська міськрада провела одну закупівлю на 124 560 гривень. У таку суму обійшлося придбання талонів на 1 500 літрів бензину А-95 (Євро-5). Вартість бензину склала 103 800 гривень. Решта суми — 20 760 гривень — це ПДВ.

Бахмутська МВА у серпні державних закупівель не робила.

Управління культури Бахмутської міськради: закупівлі у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Управління культури Бахмутської міськради провело шість закупівель на 113 630,20 гривень.

У 71 752 гривні обійшлося придбання талонів на 800 літрів дизельного палива (Євро-5). Вартість палива склала 59 793,33 гривень. Решта суми — 11 958,67 гривень — це ПДВ.

У 22 878,20 гривень обійшлося приладдя для рукоділля. Загалом було проведено дві закупівлі на 12 003 гривні і 10 875,20 гривень.

За 10 000 гривень придбали канцелярські товари.

За 7 000 гривень придбали 20 книг.

У 2 000 гривень обійшлася заправка принтера.

Управління освіти Бахмутської міськради: закупівлі у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Управління освіти Бахмутської міськради провело три закупівлі на 23 295 гривень.

У 15 045 гривень обійшлися канцелярські товари. Загалом придбали 20 найменувань товарів, серед яких папки, зошити, олівці, фломастери, фарби, лінійки та інше.

За 7 550 гривень придбали примірники та пакети оновлень комп’ютерної програми M.E.Doc (модулі “Звітність” і “Облік ПДВ”).

У 700 гривень обійшлися кліше штампу та печатки.

Фінансове управління Бахмутської міськради: закупівлі у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Фінансове управління Бахмутської міськради провело одну закупівлю на 9 075 гривень. У цю суму обійшлися послуги з реєстрації користувача програмного продукту “ІАС “Місцеві бюджети рівня міста, району “2006”.

Управління з питань фізичної культури та спорту Бахмутської міськради: закупівлі у серпні 2026 року

Протягом серпня 2026 року Управління з питань фізичної культури та спорту Бахмутської міськради провело чотири закупівлі на 61 105,42 гривень.

За 31 376,10 гривень придбали сувернірну продукцію. Загалом провели дві ідентичні закупівлі на однакову суму, датовані 10 і 12 серпням. Загалом придбано 134 одиниці товарів, серед яких чашки, кепки і блокноти.

У 29 729,32 гривень обійшлися футболки з індивідуальним дизайном. Для цих потреб теж провели дві ідентичні закупівлі на однакову суму, датовані 10 і 12 серпням.

Загалом закупівлі Бахмутської громади за серпень 2026 року склали 331 665,62 гривень.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

вулиця лермонтова

Коледж імені Карабиця і школа мистецтв: який вигляд нині має вулиця Лермонтова в Бахмуті

На російських пропагандистських каналах публікують кадри з Бахмута. Окупанти показали, який вигляд мають будівлі на вулиці Наталі Кравченко (колишня назва — Лермонтова). У кадр потрапили будівлі Бахмутського […]

закупівлі

330 тисяч гривень на паливо, канцелярію і сувеніри: аналізуємо закупівлі Бахмута у серпні

У серпні 2026 року Бахмутська міськрада та її структурні підрозділи провели 15 державних закупівель. Загалом у серпні для потреб Бахмутської громади придбали товарів та послуг […]

гощі
Важливо

Бахмутське КП оголосило тендер на технічний нагляд за будівництвом житла у Гощі

Бахмутська житлова управляюча компанія оголосила тендер на здійснення технічного нагляду під час будівництва житла для бахмутян у селищі Гоща Рівненської області. Очікувана вартість послуг складає […]

нмт
Важливо

Навчання у школі до 12 класу: коли реформа торкнеться шкіл Бахмута

В Україні триває реформа шкільної освіти в межах програми “Нова українська школа” (НУШ). Вона передбачає перехід на 12-річну систему навчання і трансформацію навчальних закладів. З […]

У Краматорську з 11 вересня зупинять ліфти у багатоповерхівках: що відомо

У Краматорську з 11 вересня 2026 року призупинять роботу ліфтів у багатоквартирних будинках. Причиною називають посилення російських атак по житлових кварталах, перебої з електропостачанням та […]