У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Експоліцейський із Покровська у 2022 році виїхав на окуповану територію, вступив до російських силових структур і почав працювати на окупаційну владу. Прокуратура заочно повідомила йому про підозру в державній зраді.

Про це повідомляє Донецька обласна прокуратура.

Експоліцейському з Покровська повідомили про підозру в держзраді

У 2022 році поліцейський офіцер громади відділу превенції Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області виїхав з Покровська до вже окупованої військами рф Волновахи. Там він влаштувався на роботу до незаконних силових структурах, які контролює рф.

Окупаційна адміністрація призначила його “дільничним уповноваженим поліції Волноваського відділу”. Він активно зустрічався з мешканцями громади, співпрацював із підконтрольними рф медіа та створював видимість “легітимної влади” на захопленій території.

Згодом чоловік вступив до російського спецпідрозділу “Каскад” і продовжив службу на боці країни-агресора. У травні 2025 року окупанти підвищили його до так званої посади “заступника начальника відділу з охорони громадського порядку волноваського мвс росії”.

Україна звільнила старшого лейтенанта з посади та оголосила його у розшук. ДБР у Краматорську проводить досудове розслідування, а СБУ забезпечує оперативний супровід. Підозрюваному заочно оголосили підозру в держзраді. Стаття передбачає до 15 років ув’язнення або довічний строк із конфіскацією майна.

До теми:

Федір Христенко визнав провину — суд затвердив угоду зі слідством

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Власники нерухомості, чиї права були оформлені до 2013 року в Бюро технічної інвентаризації (БТІ) та зберігаються лише на паперових носіях, можуть безоплатно зареєструвати їх у Державному реєстрі прав. Це особливо актуально в умовах воєнного стану через ризик втрати документів.

Детальніше про те, як подати заяву на реєстрацію прав на нерухоме майно розповіли в Міністерстві юстиції України.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно: як її пройти

У частини громадян право власності на нерухомість було зареєстроване до 1 січня 2013 року в БТІ. Відповідні дані відсутні в базах Державного реєстру права, хоча самі документи залишаються актуальними та продовжують визнаватися державою.

Право власності таких власників підтверджується паперовими документами, зокрема свідоцтвом про право власності чи договором купівлі-продаж. Реєстрація в Держреєстрі не є обов’язковою нормою для громадян, проте в умовах воєнного стану вона набуває особливої актуальності через ризики втрати документів чи недоступності архівів на тимчасово окупованих територіях.

Також реєстрація необхідна для подальшого отримання компенсацій за програмою “єВідновлення”. Для власників, чиї права оформлені до 2013 року, процедура є безоплатною.

Що потрібно для проходження реєстрації

Наразі подати заяву можна:

• у паперовій формі через ЦНАП до державного реєстратора або нотаріуса за місцем розташування нерухомості. Якщо майно знаходиться в АР Крим, Донецькій, Сумській, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях або місті Севастополі — звернутися можна до будь-якого державного реєстратора чи нотаріуса в Україні;
• в електронній формі через портал Дія (крім Донеччини, Луганщини та АР Крим).

Якщо право було набуте до 2013 року, державний реєстратор має самостійно запитати необхідну інформацію від БТІ, якщо заявник не надав відповідні документи.

У разі знищення архіву БТІ або його перебування на тимчасово окупованій території власник може звернутися до суду для підтвердження права власності.

Зазначається, що для власників, у кого права власності виникли та оформлені до 2013 року, ця послуга є безоплатною.

БТІ для бахмутян: куди звертатися

Комунальне підприємство “Бахмутське БТІ” наразі працює у Києві щосереди за адресою: Солом’янський район, провулок Машинобудівний, 28 (поруч із метро “Шулявська”). Попередній запис обов’язковий — за телефоном +380 (95) 678 0014.

Підприємство надає такі послуги:

• консультації з питань нерухомості у Бахмутській громаді;
• отримання даних із архівів БТІ;
• допомога в оформленні документів на об’єкти нерухомості.

Громадян консультують онлайн з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00.

Читайте також:

Чи потрібно їхати перереєстровувати майно, якщо воно опинилося на ТОТ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!