Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як безпечно користуватися інтернетом і отримати підтримку в окупації: в Україні запустили сервіс для мешканців ТОТ

Валентина Твердохліб 12:00, 12 Вересня 2026
окупації
Сервіс “Ти в Україні” / скриншот

Мешканці тимчасово окупованих територій стикаються з блокуванням українських сайтів, обмеженням доступу до інформації та посиленням цифрового контролю. Для українців, які залишаються на ТОТ, працює сервіс “Ти в Україні”. Він допомагає отримувати доступ до українських ресурсів, користуватися безпечнішими інструментами для роботи в інтернеті та знаходити інформацію про цифрову безпеку.

Про можливості платформи розповідає Бахмут IN.UA.

Що таке сервіс “Ти в Україні”

“Ти в Україні” — це сервіс для українців, які перебувають на тимчасово окупованих росією територіях. Платформу створили за підтримки руху “Жовта Стрічка” та Dovidka.info.

На сайті зібрали інструменти та інформацію, які допомагають залишатися на зв’язку з Україною навіть за умов блокування українських ресурсів.

Зокрема, платформа пропонує:

  • безкоштовний VPN;
  • спеціальний безпечний браузер;
  • поради з цифрової безпеки;
  • рекомендації щодо безпечного користування смартфоном та месенджерами;
  • інформацію про те, як протидіяти російській пропаганді;
  • матеріали про безпеку та спротив в умовах окупації;
  • курси української мови для дітей і дорослих.

На самому сайті також радять перед переглядом матеріалів завантажити безпечний браузер і VPN.

Сервіс розрахований не лише на доступ до сайтів. На ньому також можна знайти українські інформаційні ресурси, матеріали про безпеку та спротив і курси української мови.

Як отримати VPN та безпечний браузер

Щоб отримати доступ до інструментів платформи, потрібно:

  • перейти на сайт “Ти в Україні”;
  • відкрити розділ для отримання VPN та безпечного браузера;
  • заповнити коротку форму;
  • після підтвердження отримати інструкції щодо підключення та використання сервісів.

Важливо користуватися саме інструкціями, які надає платформа, та не встановлювати випадкові VPN або програми з неперевірених джерел. За даними платформи, понад 2 тисячі мешканців ТОТ вже підключили безкоштовний VPN.

VPN може допомогти отримати доступ до заблокованих українських ресурсів, однак не варто сприймати його як абсолютну гарантію анонімності.

Мешканцям ТОТ також варто дотримуватися базових правил цифрової безпеки: не зберігати на телефоні зайві чутливі дані, використовувати складні паролі та обережно ставитися до невідомих посилань і застосунків.

Поради щодо безпечного спротиву

На платформі також є окремий розділ із порадами щодо безпечного спротиву в умовах окупації. Там пояснюють, як діяти так, щоб не наражати на небезпеку себе та інших, а також як захищати свої дані та уникати стеження. 

Окремо сервіс розповідає про інформаційну безпеку: як розпізнавати російську пропаганду, перевіряти інформацію та не поширювати фейки.

“Ти в Україні” також має розділ психологічної підтримки. У ньому можна знайти інформацію та поради, які допоможуть впоратися з психологічним навантаженням, страхом і стресом, повʼязаним з життям в умовах окупації.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Пільги для дітей та студентів ВПО у 2026 році: яку допомогу можна отримати

Валентина Твердохліб 11:00, 12 Вересня 2026
учні за партами, школа, пільги
Школярі на навчанні / фото Міністерство освіти і науки України

Діти та молодь зі статусом ВПО можуть скористатися низкою освітніх пільг у 2026 році. Серед них — першочергове зарахування до закладів освіти, соціальні стипендії, переведення на бюджетні місця та пільги на проживання у гуртожитках.

Про це повідомив Павло Фролов — народний депутат України, голова Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Які пільги мають діти ВПО

Діти зі статусом ВПО мають право на:

  • першочергове зарахування до садочків і шкіл за місцем проживання;
  • безкоштовне гаряче харчування у комунальних школах для учнів, які навчаються очно або змішано (з 1 вересня 2026 року).

Окремо для всіх першокласників передбачена одноразова виплата у розмірі 5 000 гривень за програмою “Пакунок школяра”. Гроші можна витратити на:

  • одяг;
  • взуття;
  • канцелярське приладдя;
  • книжки.

Кошти «Пакунка школяра» можна витрачати в офлайн- та онлайн-магазинах, якщо їхні платіжні термінали мають один із 30 дозволених МСС-кодів. Зокрема, це супермаркети, магазини дитячого та сімейного одягу, взуття, канцтоварів, книжок та іграшок, аптеки, магазини спорттоварів, а також окремі медичні, освітні й дитячі послуги.

Готівку з картки зняти або переказати кошти на іншу картку не можна — розрахунок здійснюється безготівково через платіжний термінал. При цьому з травня 2026 року для цільових дитячих виплат, зокрема “Пакунка школяра”, скасували обмежений термін використання коштів. 

Заявки на отримання допомоги можна подати до 1 листопада.

Пільги для студентів ВПО

Студенти ВПО віком до 23 років можуть отримувати соціальну стипендію. Для цього вони мають навчатися на денній формі за державним замовленням та не мати академічної заборгованості.

Розмір соціальної стипендії становить:

  • 1180 гривень — для студентів закладів вищої освіти;
  • 890 гривень — для студентів коледжів.

Також студенти ВПО мають пріоритетне право на переведення з контрактної форми навчання на бюджетну. Це можливо за наявності вакантних бюджетних місць та відповідного конкурсного бала — від 120 або 130 балів залежно від спеціальності.

Крім того, передбачене першочергове поселення студентів ВПО до гуртожитків.

Для учнів закладів професійної освіти проживання у гуртожитках є безоплатним.

Вступ до закладів освіти для абітурієнтів з ТОТ

Для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій передбачена спрощена процедура вступу до закладів освіти.

Це дозволяє вступникам скористатися окремими механізмами вступу, передбаченими державою для осіб із тимчасово окупованих територій.

Як оформити пільги для ВПО

Для оформлення освітніх пільг потрібно надати закладу освіти копію довідки про взяття на облік ВПО дитини або студента.

Для окремих видів підтримки можуть знадобитися додаткові документи. Їх перелік варто уточнити безпосередньо у закладі освіти.

Примітка: над текстом працювала практикантка Софія Чорнобай

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

окупації

Як безпечно користуватися інтернетом і отримати підтримку в окупації: в Україні запустили сервіс для мешканців ТОТ

Мешканці тимчасово окупованих територій стикаються з блокуванням українських сайтів, обмеженням доступу до інформації та посиленням цифрового контролю. Для українців, які залишаються на ТОТ, працює сервіс […]

учні за партами, школа

Пільги для дітей та студентів ВПО у 2026 році: яку допомогу можна отримати

Діти та молодь зі статусом ВПО можуть скористатися низкою освітніх пільг у 2026 році. Серед них — першочергове зарахування до закладів освіти, соціальні стипендії, переведення […]

Спрощене повернення після СЗЧ: як військовим обрати частину та подати рапорт у 2026 році

Військовослужбовці, у яких самовільне залишення частини зафіксовано до 12 червня 2026 року включно, мають можливість добровільно повернутися на службу за спрощеною процедурою. Для скористання програмою […]

Важливо

Дмитро Єриш: що відомо про начальника відділу окупаційної адміністрації Старобешевого

В окупаційній адміністрації так званого “Старобешівського муніципального округу днр” начальником відділу економічного розвитку, торгівлі, інвестиційної політики та підтримки підприємництва призначено Дмитра Єриша. Він є фіналістом […]

осередки підтримки

Бахмутський осередок підтримки в Полтаві змінив формат роботи: як тепер звернутися

Осередок підтримки “З Бахмутом у серці. Полтава” змінив формат роботи. Він не працює на фізичній локації, а надаватиме послуги дистанційно. Такий формат роботи ввели тимчасово. […]