Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

Семаковська Тетяна 11:00, 7 Березня 2026
Бахмутський ЦНАП
ЦНАП для бахмутян / фото Бахмутська міськрада

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. Записатись на консультацію можна за номером телефону.

Про це повідомляє Бахмутська міська рада.

Бахмутський ЦНАП в Києві

Прийом громадян запланований у середу, 4 березня 2026 року, за адресою: місто Київ, провулок Машинобудівний, 28, кабінет 204 (Солом’янський район, станція метро “Шулявська”) з 10:00 до 15:00. Потрапити на прийом можна за попереднім записом за телефонами:

  • +380 (98) 850 0561;
  • +380 (99) 667 9206;
  • +380 (68) 851 5089 (представник відділу реєстрації).

В установі мешканці Бахмутської громади можуть:

  • актуалізувати дані в реєстрі територіальної громади (РТГ);
  • внести зміни до інформації про особу, що міститься в РТГ;
  • зняти особу із задекларованого / зареєстрованого місця проживання;
  • отримати витяг із реєстру територіальної громади;
  • подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій;
  • оформити відстрочку від мобілізації;
  • отримати відомості з Єдиного державного реєстру ветеранів війни;
  • подати повідомлення про використання терміналів Starlink;
  • “Скринінг здоров’я 40+”.

Як отримати консультацію

Консультації за зазначеними послугами можна отримати й дистанційно з понеділка по п’ятницю, з 10:00 до 16:00, за номерами: +38 (098) 850 0561, +38 (099) 667 9206 або +380 (68) 851 5089.

Також можна звернутися на електронні скриньки: 

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ворог просунувся поблизу Гришиного: детальний огляд ситуації на фронті за 7 березня

Семаковська Тетяна 10:00, 7 Березня 2026
Ситуація на фронті / скриншот

Ситуація на фронті залишається вкрай напруженою. Російські війська не припиняють спроб прорвати оборону українських захисників на Донеччині, концентруючи свої сили на ключових напрямках.

Редакція Бахмут IN.UA зібрала актуальну інформацію про перебіг бойових дій за 7 березня, спираючись на дані аналітичного проєкту DeepState та офіційне зведення Генерального штабу ЗСУ.

Просування ворога: дані аналітиків DeepState

За інформацією аналітиків DeepState, російським окупаційним військам вдалося досягти часткових тактичних успіхів. Зокрема, зафіксовано просування ворожих сил поблизу населеного пункту Гришине. Ця ділянка залишається однією з найгарячіших точок на карті бойових дій, де противник продовжує чинити постійний тиск на позиції українських оборонців.

Покровський та Костянтинівський напрямки: епіцентр ворожих штурмів

Найбільша інтенсивність бойових дій, за даними Генерального штабу ЗСУ, спостерігається на Покровському та Костянтинівському напрямках. На Покровському відтинку українські захисники успішно зупинили 24 штурмові дії агресора. Важкі бої точилися в районах населених пунктів Шахове, Затишок, Червоний Лиман, Родинське, Гришине, Котлине, Удачне, Муравка, Молодецьке, Новопідгороднє. Також ворог намагався наступати в бік Новоолександрівки та Білицького.

На Костянтинівському напрямку ситуація також залишається надзвичайно складною. Окупаційні війська здійснили 23 атаки, намагаючись продавити українську оборону. Основні ударні дії противника були зосереджені в районах Костянтинівки, Плещіївки, Яблунівки, Іванопілля, Іллінівки, Берестка, Русиного Яру, Софіївки, а також у напрямку Новопавлівки.

Слов’янський та Лиманський напрямки: відбиті спроби вклинення в оборону

Не менш запеклі бої тривають на Лиманському та Слов’янському напрямках. На Лиманському відтинку фронту противник атакував вісім разів. Головною метою агресора було вклинитися в оборону українських військ у районах населених пунктів Твердохлібове, Дерилове, Колодязі, а також здійснити прорив у бік Степового, Ставків, Дробишевого та Лиману. Усі спроби ворога були відбиті.

На Слов’янському напрямку протягом минулої доби українські воїни зупинили дев’ять спроб російських окупантів просунутися вперед. Ворожі атаки були чітко сконцентровані в напрямку Рай-Олександрівки, Різниківки, а також у районі населеного пункту Закітне.

Краматорський напрямок: відбиті атаки противника

На Краматорському напрямку загальна інтенсивність штурмів була дещо нижчою порівняно з іншими відтинками, проте ворог не полишав спроб покращити своє тактичне положення. За добу окупанти двічі атакували позиції українських захисників у районах населених пунктів Оріхово-Василівка та Предтечине. Сили оборони продовжують впевнено тримати визначені рубежі.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутський ЦНАП

Як у Києві потрапити на прийом у Бахмутський ЦНАП

11 березня 2026 року фахівці Центру надання адміністративних послуг та відділу реєстрації Бахмутської міської ради проведуть прийом бахмутян, які мешкають у Києві та Київській області. […]

Ворог просунувся поблизу Гришиного: детальний огляд ситуації на фронті за 7 березня

Ситуація на фронті залишається вкрай напруженою. Російські війська не припиняють спроб прорвати оборону українських захисників на Донеччині, концентруючи свої сили на ключових напрямках. Редакція Бахмут […]

гігієнічні набори

ВПО з дітьми в Одесі можуть отримати гігієнічні набори: умови

В Одесі видаватимуть гуманітарну допомогу родинам ВПО з дітьми. Люди, які мають статус ВПО з 2022 року, можуть отримати гігієнічні набори. Допомога передбачена переселенцям і […]

юрист

Юридична допомога для бахмутян у Харкові: коли і з якими питаннями можна звернутися

Для бахмутян, які проживають у Харкові та області, проведуть зустріч із юристом Міжнародного комітету порятунку. На прийомі можна отримати консультації з питань встановлення факту смерті, […]

Україна повернула з російського полону 300 громадян: перші кадри після звільнення

Сьогодні, 6 березня 2026 року, відбувся масштабний обмін полоненими, внаслідок якого додому повернулися 300 українців. З полону вдалося визволити 298 військовослужбовців та двох цивільних громадян. […]