У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

• інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
• зміцнення людського капіталу через культурні практики;
• захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
• підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

• “Ми хотіли зробити так, щоб про Бахмут не забули”: як Інесса Мішеніна створила спільноту для допомоги і об’єднання земляків
• “Хочу, щоб ВПО відчували підтримку”: як бахмутянка Анна Яхонтова змінює життя переселенців на Закарпатті
• Що планує Рада ВПО при Бахмутській МВА у 2025 році: перелік запланованих заходів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутська МВА опублікували проєкт бюджету Бахмутської міської територіальної громади на 2026 рік. Загальний обсяг бюджету становить 394,4 мільйони гривень. Доходи і видатки збалансовані на однаковому рівні.

Про це йдеться у проєкті бюджету, опублікованому на сайті Бахмутської міськради.

Проєкт бюджету Бахмутської громади на 2026 рік

Згідно з розпорядженням начальника Бахмутської МВА, загальний обсяг бюджету громади на 2026 рік становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 394,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 265,7 тисяч гривень.

Водночас у загальному фонді передбачено профіцит 80 мільйонів гривень, а у спеціальному — дефіцит на таку ж суму, що пов’язано з особливостями воєнного бюджетування.

У бюджеті закладено резервний фонд у 2 мільйони гривень, а також оборотний залишок коштів у 500 тисяч гривень.

Видатки з бюджету Бахмутської громади у 2026 році

Загальний обсяг видатків з бюджету становитиме 394,4 мільйони гривень. Основна частина коштів припадатиме на загальний фонд — 314,1 мільйонів гривень, тоді як спеціальний фонд становитиме 80,2 мільйонів гривень.

Проєкт бюджету визначає захищені статті видатків:

• оплата праці працівників бюджетних установ;
• нарахування на заробітну плату;
• придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;
• забезпечення продуктами харчування;
• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;
• соціальне забезпечення;
• обслуговування місцевого боргу;
• поточні трансферти місцевим бюджетам;
• оплата енергосервісу.

Фінансування видатків у 2026 році здійснюватиметься лише в межах фактичних надходжень і в режимі економії. Розпорядники коштів не зможуть брати зобов’язання понад затверджені бюджетні призначення.

Борги за зобов’язаннями 2025 року, за якими не проведені розрахунки, вважатимуться кредиторською заборгованістю та підлягатимуть оплаті у 2026 році за наявності коштів.

Фінансове управління Бахмутської міськради отримало право розміщувати тимчасово вільні кошти на депозитах та брати безвідсоткові казначейські позики для покриття тимчасових касових розривів.

У разі ухвалення документ набере чинності з 1 січня 2026 року і діятиме до 31 грудня 2026 року. Контролюватиме його виконання буде начальник Бахмутської міської військової адміністрації.

Читайте також:

• У Бахмутській громаді завершили прийом заяв на матеріальну допомогу на 2025 рік: що далі
• Як військовим з Бахмута отримати виплату після звільнення з полону
• Прожитковий мінімум та мінімальна зарплата у 2026 році: на які зміни варто чекати українцям

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Сьогодні, 15 грудня, у Берліні завершилися переговори делегацій України та США. Україна готова розглядати варіант тимчасового припинення активних бойових дій, однак не погодиться на односторонній вихід українських військ із Донецької області.

Про це повідомляє німецьке видання Bild за підсумками переговорів президента Володимира Зеленського з представниками США в Берліні.

Берлін, переговори

15 грудня у Німеччині завершилися перемовини делегацій України та США. До Берліна прибули спецпосланці Трампа Світ Віткофф та Джаред Кушнер. Під час зустрічі сторони обговорювали так званий американський “мирний план”, який у європейських політичних колах раніше називали таким, що значною мірою відображає інтереси Кремля. За даними Bild, українська сторона дала зрозуміти: є межі компромісів, які Київ не готовий переходити.

Ключовою є ситуація з окупованими територіями. Один із пунктів запропонованого плану передбачає фактичне визнання Криму, а також Луганської і Донецької областей під контролем росії. Водночас у Херсонській та Запорізькій областях пропонується “заморозити” лінію фронту.

За інформацією Bild, Україна допускає можливість тимчасового збереження поточної лінії зіткнення, але категорично не приймає вимогу повного виведення Сил оборони з Донбасу. У Києві вважають такий сценарій неприйнятним з військового та політичного погляду.

Пропозиція США щодо Донеччини

Американська сторона, за даними видання, запропонувала компромісний варіант: відведення українських військ із приблизно 5 600 квадратних кілометрів Донецької області. Цю територію планували перетворити на “демілітаризовану економічну зону” без присутності російських військ.

Москва підтримала ідею, однак висунула додаткову вимогу, щоб замість регулярної армії в зоні перебувала росгвардія. В Україні таку ініціативу відкинули.

Контрпропозиція Києва

Президент Володимир Зеленський, за інформацією видання, запропонував альтернативний підхід. Він поставив питання симетричного відведення військ з обох сторін, а не лише з українського боку.

“Якщо українські війська відступають, наприклад, на п’ять-десять кілометрів, то чому російські війська не повинні відступити на таку саму відстань углиб окупованих територій?”, — наголосив Зеленський.

Зустрічі між українською та американською делегаціями в Берліні наразі завершилися.

До теми:

Скільки часу росії потрібно, щоб окупувати всю Донеччину: аналіз Deep State

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!