Ідентичність крізь окупацію: як активісти зберігають культуру окупованих громад Донеччини і Луганщини

Валентина Твердохліб 11:40, 16 Квітня 2025
Активісти коаліції “На лінії зіткнення” / фото Facebook-сторінка коаліції

У березні 2025 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію розвитку культури в Україні до 2030 року, а також план заходів з її реалізації. До розробки цих документів долучилась коаліція “На лінії зіткнення”, у складі якої активісти зі Сходу України. Вони внесли до стратегії пропозиції щодо збереження локальної культури тимчасово окупованих територій України.

Що мають на меті активісти і чим важливе збереження культури українського Сходу, редакції Бахмут IN.UA розповів громадський діяч, очільник коаліції “На лінії зіткнення” Андрій Грудкін.

Чим цінне збереження культури Сходу

Коаліція “На лінії зіткнення” згуртувала активних мешканців Донеччини і Луганщини. Серед її членів — люди зі Світлодарська, Щастя, Торецька, Попасної, Красногорівки, Авдіївки, Сіверськодонецька, Нью-Йорка. Вони мали активну громадянську позицію ще до повномасштабного вторгнення і розвивали різні проєкти з розвитку громад. Зараз увагу активістів привернула тема збереження культури окупованих територій.

“Ми ще у 2023 році під час визначення стратегічних цілей, дивлячись на динаміку цієї війни і виходячи з песимістично-реалістичного сценарію, зрозуміли, що після того, як путін включив чотири наші області і Крим до складу рф, наші регіони є під ризиком тривалої тимчасової окупації. Ми розуміли, що маємо зберігати свою локальну ідентичність локально та зберігати себе як спільноти, які є витісненими, вигнаними росією зі своїх громад. Тому ключовим для нас стало питання культури. Раніше ми, як коаліція, ніколи цим не займались, але тепер чітко бачимо, що якщо не зберігати нашу культуру, наші традиції, нашу історію, не зберігати соціальну згуртованість за принципом “свій до свого по своє”, то це призведе до культурного розчинення внаслідок інтеграції”, — зазначає Андрій Грудкін.

Визначивши збереження культури, як один із ключових напрямків роботи, активісти почали працювати над тим, щоб це питання вийшло на державний рівень.

“Ми поставили за мету включити цей контекст, проявити голос Донеччини і Луганщини на національному рівні. Стейкхолдери стратегії культури — це, в першу чергу, Міністерство культури та стратегічних комунікацій, яке займається безпосередньо культурою, і Мінрозвитку, до якого перейшов мандат Мінреінтеграції щодо внутрішнього переміщення і політики щодо ВПО. І там, і там ми перманентно на різних заходах, за допомогою різної адвокації просували наші ідеї”, — розповідає громадський діяч.

Стратегія розвитку культури: що передбачено для окупованих громад

28 березня 2025 року Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію розвитку культури до 2030 року. Разом зі стратегією затверджено план її реалізації на 2025–2027 роки. У документі виокремлено чотири ключові цілі:

  • інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера глобальних культурних процесів;
  • зміцнення людського капіталу через культурні практики;
  • захист, збереження, примноження та використання потенціалу культурної спадщини та культурних цінностей;
  • підвищення стійкості культури як суспільної системи.

Окрім цього, в державній політиці чітко зафіксований окремий вектор, спрямований на збереження локальної культури громад регіонів, які перебувають у тимчасовій окупації.

“Ми досягли того, що термін “локальна ідентичність” тепер не викликає якихось суперечок. Тому що ті, хто не знайомі з контекстом, починають говорити, що це про якийсь сепаратизм, чи ще щось негативне. Ні. Ми говоримо про те, що сукупність локальних ідентичностей України формує українську національну ідентичність. Будь-яка локальна ідентичність апріорі українська, просто вона має якісь свої місцеві прояви, які якраз і є отими “молекулами і атомами”, які складають Україну разом. Нас дуже тішить, що в цьому плані ми з Мінкультом на одному боці, тому термін “локальна ідентичність” проходить крізь цю стратегію”, — розповідає Андрій Грудкін.

Важливим кроком до збереження культури окупованих громад стане підтримка роботи релокованих закладів культури та закладів освіти.

“Ми підсилили меседж про те, що нам треба зберігати наші культурні заклади, це основа. В першу чергу, це музеї, потім заклади освіти у сфері культури. На жаль, не всі заклади змогли вивезти свої музейні предмети і експозиції, особливо Луганщина, де відбулась швидка окупація. Втім, навіть якщо втрачені експозиції, музеї можуть відтворити якісь предмети, які були в колекціях, популяризувати нашу культуру. Також важливим є збирання місцевих легенд, збереження нематеріальної культурної спадщини, що є дуже важливим. Носії нематеріальної культурної спадщини, як і всі ми, не вічні, тому нам треба передавати її новим поколінням, які ще встигли народитися в наших регіонах, заряджати їх цим меседжем про те, що нам необхідно самозберігатися як представники Донеччини та Луганщини. І застосовувати при цьому якісь креативні ідеї в мистецтві, в культурі і в усьому, що пов’язано з творчістю.

Добре, що все це зафіксовано у стратегії. Одна з операційних цілей і завдань — це підтримка інституцій з тимчасово окупованих в територій”, — пояснює очільник коаліції “На лінії зіткнення”.

Разом з цим є й кілька дискусійних питань. Серед них — збереження військових адміністрацій і місцевих органів влади з окупованих громад.

“Є дискусійне питання — чи потрібно зберігати переміщені органи влади і військові адміністрації. Якщо брати саме контекст ідентичності, то якщо їх ліквідують, відповідно і наші музеї зроблять якимись придатками до інших музеїв. Тобто, вони втратять свою автономність і інституційну незалежність, що це саме музей тієї чи іншої громади, наприклад Слов’янської чи Покровської. З цього питання ще тривають дискусії”, — каже Андрій Грудкін.

Оскільки Стратегія розвитку культури вже ухвалена, наступним етапом роботи активістів буде реалізація заходів, передбачених у документі. Їхня мета зараз — зробити так, щоб прописані пропозиції були втілені у життя.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Переселенцям на Закарпатті видаватимуть постільну білизну: умови отримання

Валентина Твердохліб 17:00, 22 Жовтня 2026
постільна білизна
Видача постільної білизни / фото Червоний Хрест України

23 жовтня в місті Мукачево видаватимуть допомогу для ВПО. Родини переселенців можуть отримати комплекти постільної білизни.

Про це повідомляє Мукачівська міська організація Червоного Хреста.

Видача допомоги для ВПО в Мукачеві

Мукачівська міська організація Червоного Хреста анонсувала видачу гуманітарної допомоги для ВПО. Переселенці і переселенки, які прибули до Мукачівської громади з початку 2026 року, можуть отримати комплекти постільної білизни.

Видача запланована на п’ятницю, 23 жовтня, з 10:00 до 13:00. Адреса: місто Мукачево, вулиця Валенберга, 16 (приміщення Мукачівського Червоного Хреста).

У день видачі з собою потрібно мати оригінали документів:

  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • довідка ВПО з місцем реєстрації у Мукачеві.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Донецька ОВА оголосила обов’язкову евакуацію дітей у всіх населених пунктах Краматорської та Слов’янської громад

Валентина Твердохліб 15:40, 22 Жовтня 2026
евакуація
Евакуація дітей на Донеччині / фото відділ комунікації поліції Донецької області

На Донеччині оновили перелік населених пунктів, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її оголосили у всіх населених пунктах Краматорської і Слов’янської громад.

Про це повідомляє голова Донецької ОВА Вадим Філашкін.

Примусова евакуація дітей на Донеччині: нові населені пункти

Через погіршення безпекової ситуації на Донеччині розширили перелік населених пунктів, де оголошена обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її розширили на всі населені пункти Краматорської і Слов’янської громад.

Евакуації підлягають діти, які проживають у п’яти населених пунктах Слов’янської громади:

  • місто Слов’янськ;
  • селище Билбасівка;
  • село Мирне;
  • селище Суханівка;
  • село Торець.

У Краматорській громаді евакуацію дітей проводитимуть у 15 населених пунктах:

  • місто Краматорськ;
  • село Ашуркове;
  • селище Біленьке;
  • село Василівська Пустош;
  • село Дмитрівка;
  • селище Комишуваха;
  • селище Красноторка;
  • селище Малотаранівка;
  • селище Олександрівка;
  • село Привілля;
  • село Семенівка;
  • селище Софіївка;
  • селище Шабельківка;
  • селище Ясна Поляна;
  • селище Ясногірка.

Скільки дітей залишаються на нових територіях, де оголошена примусова евакуація, не повідомляється. Евакуацію проводитимуть у супроводі батьків, осіб, які їх замінюють, або законних представників. Вилучити дітей без дозволу батьків поліція не має права, тому з родинами проводитимуть бесіди і вмовляють виїхати в більш безпечні місця.

До евакуації залучені спеціалізовані групи поліції та ДСНС. Після прибуття до транзитного пункту родинам допоможуть із подальшим переїздом до більш безпечних регіонів України.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

постільна білизна

Переселенцям на Закарпатті видаватимуть постільну білизну: умови отримання

23 жовтня в місті Мукачево видаватимуть допомогу для ВПО. Родини переселенців можуть отримати комплекти постільної білизни. Про це повідомляє Мукачівська міська організація Червоного Хреста. Видача […]

евакуація
Евакуація

Донецька ОВА оголосила обов’язкову евакуацію дітей у всіх населених пунктах Краматорської та Слов’янської громад

На Донеччині оновили перелік населених пунктів, де діє обов’язкова евакуація дітей у примусовий спосіб. Її оголосили у всіх населених пунктах Краматорської і Слов’янської громад. Про […]

зеленський

Росія вимагає від України вивести війська з Донецької області — Зеленський

Росія вимагає від України територіальних поступок. Країна-агресор вимагає відійти з Донецької області та частини Дніпропетровської. При цьому жодних гарантій безпеки Україні не пропонують. Про це […]

В Україну повернули тіла 252 загиблих: попереду процедура ідентифікації

В Україну в межах репатріаційних заходів повернули тіла 252 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям. Правоохоронці та експерти мають провести необхідні дослідження, […]

слов'янськ

Росіяни скинули на Слов’янськ три авіабомби: постраждали діти

Рф продовжує завдавати ударів по населених пунктах Слов’янської громади. 21 жовтня росіяни вдарили по Слов’янську. Влучання зафіксували у житловій забудові. Внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, серед яких […]