201 народний депутат Верховної Ради проголосували за законопроєкти, що обмежують доступ до відкритих даних. З них троє — депутати, обрані на Донеччині. Ухвалені обмеження щодо відкритих даних мають ризики в посиленні корупції та загрожують існуванню демократичного суспільства. Йдеться про законопроєкти №11533 та №13420.

Які ризики мають законопроєкти та хто з депутатів Донеччини їх підтримав, розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на дослідження аналітичного центру YouControl.

Законопроєкт №11533: ризики

Законопроєкт №11533 передбачає, що протягом воєнного стану та року після його припинення доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений у частині відомостей про юридичні особи тощо. Наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можуть бути відсутні відомості про місцезнаходження об’єкта, кадастрові номери земельних ділянок тощо.

Обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю. Це позбавить громадян можливості перевіряти належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів.

Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними підрядниками.

Законопроєкт №13420: ризики

Законопроєкт №13420 передбачає зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом.

Цей закон передбачає обмеження відомостей з:

• Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Державного земельного кадастру;
• Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
• Державного реєстру України промислових зразків;
• Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки;
• Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів;
• Державного реєстру України винаходів;
• Державного реєстру України секретних винаходів;
• Державного реєстру України корисних моделей;
• Державного реєстру України секретних корисних моделей;
• Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
• Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір.

З ухваленням цього закону бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливить незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції і підвищує ризик корупції.

Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.

Хто з депутатів Донеччини проголосував за обмеження відкритих даних

Серед тих, хто підтримав законопроєкти про обмеження відкритих даних були троє депутатів з Донеччини.

Муса Магомедов. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був генеральним директором ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод”. На виборах висувався від партії “Опозиційний блок”. З вересня 2023 року є головою підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

За даними руху “Чесно”, наприкінці 2022 року Муса Магомедов проголосував за містобудівну реформу №5655, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

Євген Яковенко. У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9-го скликання від партії ВО “Батьківщина”. Не входить до складу жодного комітету.

Депутат за всю каденцію жодного разу не виступав у Раді та не брав слова з місця. При цьому Яковенко був співавтором понад сотні законопроєктів, чотири з яких стали чинними. За даними “Опори”, він проголосував “за” у 43% голосувань, пропустив 38% та 6,6% разів був присутній, але не голосував. Серед маркерних голосувань — “проти”, це те, що Яковенко голосував проти заборони російської церкви.

Наприкінці 2022 року також голосував за містобудівну реформу №5655.

Валерій Гнатенко. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був міським головою міста Дружківка. На виборах висувався від партії “Опозиційна платформа — За життя”. У травні 2022 року перейшов до депутатської групи “Відновлення України”. Є членом:

• Комітету з питань бюджету;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.

У 2022 році Валерій Гнатенко проголосував за містобудівну реформу №5655.

22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, який був ухвалений із порушенням Регламенту Верховної Ради та передбачав підпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору. Це рішення спричинило хвилю суспільного обурення та протести.

Також Валерій Гнатенко був помічений у корупційних скандалах. За інформацією громадської організації “Громадський патруль”, у період, коли Валерій Гнатенко обіймав посаду міського голови Дружківки, комунальні підприємства міста протягом двох років закуповували паливо через сумнівні тендери у компанії, що належала його дружині.

Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також:

• Нардеп з Донеччини ініціював петицію про присвоєння Торецьку звання міста-героя
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію
• Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Українці, які отримали житловий сертифікат за знищене внаслідок війни житло, можуть не втратять його , якщо не використають протягом перших 30 днів. Інформація про те, що після цього терміну сертифікат нібито анулюють, не відповідає дійсності. Насправді 30-денне обмеження стосується бронювання коштів, а не строку дії самого документа.

Про це пояснили фахівці чат-бота “Юридичний порадник для ВПО”.

Чи анулюють житловий сертифікат через 30 днів

Житловий сертифікат не згорає через 30 днів після його отримання. Цей строк стосується підтвердження можливості фінансування придбання нового житла. Відповідно до пункту 52 Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №600 від 30 травня 2023 року, підтвердження фінансування діє протягом 30 календарних днів. На цей період кошти резервують для власника сертифіката.

Саме протягом цих 30 днів потрібно здійснити необхідні дії для придбання житла та укласти відповідний договір. Якщо людина не встигла придбати нерухомість, заброньовані кошти повертаються до програми й можуть бути використані для інших заявників. Однак сам житловий сертифікат залишається чинним. Власник сертифіката може повторно звернутися для бронювання коштів. Водночас у такому разі доведеться знову очікувати на фінансування.

Скільки часу діє житловий сертифікат

Законодавство передбачає, що звернутися для фінансування придбання житла за житловим сертифікатом можна протягом п’яти років із дня його видачі. Отже, якщо людина отримала сертифікат, але ще не знайшла відповідну квартиру чи будинок, вона не зобов’язана бронювати кошти протягом 30 днів після отримання документа.

Юристи також пояснюють, що тимчасова відсутність фінансування у програмі не означає анулювання сертифіката. У такому випадку розгляд звернення призупиняють, а після появи коштів поновлюють автоматично.

Коли краще бронювати кошти за житловим сертифікатом

Фахівці наголошують, що універсального рішення щодо моменту бронювання коштів немає.

Якщо людина вже знайшла житло та домовилася з продавцем, варто враховувати строки оформлення документів і готовність сторін до укладення договору.Якщо ж відповідного житла ще немає, слід пам’ятати, що після підтвердження фінансування на використання заброньованих коштів буде 30 календарних днів.

Водночас відкладати бронювання теж може бути ризиковано: після вибору нерухомості кошти не завжди вдається отримати одразу, а продавець може не погодитися чекати. Таким чином, 30 днів — це строк дії бронювання коштів, а не житлового сертифіката. Навіть якщо бронювання завершилося без придбання житла, власник не втрачає право повторно звернутися по фінансування в межах установленого п’ятирічного строку.

До теми:

Житловий сертифікат та ваучер: різниця між двома програмами державної підтримки

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

На Донеччині тривають бойові дії. Найбільше зростання наступальної активності російських військ фіксується на Костянтинівському напрямку, який став лідером за кількістю атак. Також інтенсивність штурмів зросла на Покровському та Слов’янському напрямках. Водночас на Лиманському напрямку кількість атак пішла на спад, а на Краматорському — російська армія наступальних дій не проводила.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Що відбувається на фронті Донеччини

За даними Генштабу, найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Костянтинівському напрямку, де відбулося різке посилення тиску. Українські військові відбили тут 23 атаки, що на 12 штурмових дій більше порівняно з попередньою добою. Російські військові вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Дружківки, Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Вільного та Русиного Яру.

Активізація спостерігається і на Покровському напрямку. Тут українські військові зупинили 19 атак, що на 4 штурмові дії більше порівняно з минулим днем. Російські війська намагалися просунутися у бік населених пунктів Добропілля, Святогорівка, Чернігівка, Мирне, Гуліве, Сергіївка, Молодецьке та Новопавлівка.

На Слов’янському напрямку також зафіксовано зростання інтенсивності боїв. Російські війська здійснили 5 атак (що на 4 більше, ніж попередньої доби) у районах населених пунктів Озерне, Крива Лука, Пискунівка та Рай-Олександрівка.

Водночас на Лиманському напрямку відбувся спад наступальної активності. Українські військові відбили 3 спроби російської армії просунутися, що на 2 атаки менше порівняно з минулою добою. Штурмові дії фіксувалися у бік населених пунктів Зарічне, Закітне та Колодязі.

На Краматорському напрямку ситуація залишається без змін — як і попередньої доби, російська армія штурмових дій не проводила.

Добові втрати російської армії

Протягом доби особовий склад російської армії зазнав втрат на 1 980 осіб (загиблі та поранені). Російські війська також втратили 1 855 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 413 одиниць автомобільної техніки та автоцистерн, а також 64 артилерійські системи.

Окрім цього, знищено:

• 8 наземних робототехнічних комплексів;
• 5 танків;
• 3 бойові броньовані машини;
• 2 реактивні системи залпового вогню;
• 2 засоби протиповітряної оборони;
• 1 одиницю спеціальної техніки.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск біля Костянтинівки — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!