201 народний депутат Верховної Ради проголосували за законопроєкти, що обмежують доступ до відкритих даних. З них троє — депутати, обрані на Донеччині. Ухвалені обмеження щодо відкритих даних мають ризики в посиленні корупції та загрожують існуванню демократичного суспільства. Йдеться про законопроєкти №11533 та №13420.

Які ризики мають законопроєкти та хто з депутатів Донеччини їх підтримав, розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на дослідження аналітичного центру YouControl.

Законопроєкт №11533: ризики

Законопроєкт №11533 передбачає, що протягом воєнного стану та року після його припинення доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений у частині відомостей про юридичні особи тощо. Наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можуть бути відсутні відомості про місцезнаходження об’єкта, кадастрові номери земельних ділянок тощо.

Обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю. Це позбавить громадян можливості перевіряти належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів.

Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними підрядниками.

Законопроєкт №13420: ризики

Законопроєкт №13420 передбачає зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом.

Цей закон передбачає обмеження відомостей з:

• Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Державного земельного кадастру;
• Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
• Державного реєстру України промислових зразків;
• Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки;
• Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів;
• Державного реєстру України винаходів;
• Державного реєстру України секретних винаходів;
• Державного реєстру України корисних моделей;
• Державного реєстру України секретних корисних моделей;
• Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
• Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір.

З ухваленням цього закону бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливить незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції і підвищує ризик корупції.

Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.

Хто з депутатів Донеччини проголосував за обмеження відкритих даних

Серед тих, хто підтримав законопроєкти про обмеження відкритих даних були троє депутатів з Донеччини.

Муса Магомедов. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був генеральним директором ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод”. На виборах висувався від партії “Опозиційний блок”. З вересня 2023 року є головою підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

За даними руху “Чесно”, наприкінці 2022 року Муса Магомедов проголосував за містобудівну реформу №5655, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

Євген Яковенко. У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9-го скликання від партії ВО “Батьківщина”. Не входить до складу жодного комітету.

Депутат за всю каденцію жодного разу не виступав у Раді та не брав слова з місця. При цьому Яковенко був співавтором понад сотні законопроєктів, чотири з яких стали чинними. За даними “Опори”, він проголосував “за” у 43% голосувань, пропустив 38% та 6,6% разів був присутній, але не голосував. Серед маркерних голосувань — “проти”, це те, що Яковенко голосував проти заборони російської церкви.

Наприкінці 2022 року також голосував за містобудівну реформу №5655.

Валерій Гнатенко. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був міським головою міста Дружківка. На виборах висувався від партії “Опозиційна платформа — За життя”. У травні 2022 року перейшов до депутатської групи “Відновлення України”. Є членом:

• Комітету з питань бюджету;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.

У 2022 році Валерій Гнатенко проголосував за містобудівну реформу №5655.

22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, який був ухвалений із порушенням Регламенту Верховної Ради та передбачав підпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору. Це рішення спричинило хвилю суспільного обурення та протести.

Також Валерій Гнатенко був помічений у корупційних скандалах. За інформацією громадської організації “Громадський патруль”, у період, коли Валерій Гнатенко обіймав посаду міського голови Дружківки, комунальні підприємства міста протягом двох років закуповували паливо через сумнівні тендери у компанії, що належала його дружині.

Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також:

• Нардеп з Донеччини ініціював петицію про присвоєння Торецьку звання міста-героя
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію
• Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

ВПО в Україні у 2026 році мають змогу оформити допомоги на проживання одразу декількома способами, один з яких — за вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду Україниб. Для подачі заяви необхідний лише доступ до інтернету та наявність кваліфікованого електронного підпису.

Детальніше — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Оформлення допомоги на проживання для ВПО онлайн

Під час подачі заяви система дозволяє завантажити відскановані копії документів. Файли мають відповідати чітким технічним параметрам:

• виготовлені у кольоровому форматі виключно з оригіналів;
• містять чітке зображення всіх сторінок, тексту та реквізитів, зокрема назви, серії, номера, дати видачі, печатки, підпису та повного імені власника;
• збережені у форматах JPG або PDF;
• розмір кожного окремого файлу становить не більше 1 мегабайта;
• рекомендована якість сканування дорівнює 300 dpi для забезпечення високої деталізації.

Покроковий алгоритм оформлення

Процес подачі заяви відбувається безпосередньо в особистому кабінеті користувача та складається з кількох послідовних кроків:

• авторизація на порталі Пенсійного фонду за допомогою кваліфікованого електронного підпису;
• перехід до панелі ліворуч у розділ “Комунікації з ПФУ” та вибір опції “Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”;
• заповнення онлайн-форми із зазначенням управління Пенсійного фонду, даних заявника та обставин переміщення;
• встановлення спеціальних позначок у разі належності до певних категорій, наприклад, наявність тяжких захворювань або участь членів сім’ї у заходах безпеки та оборони;
• внесення інформації про документ, що посвідчує особу, адреси до та після переміщення, а також банківських реквізитів для виплати;
• додавання інформації про всіх членів сім’ї через кнопку “Додати” у полі “Учасники звернення”;
• завантаження необхідних документів та надання згоди на обробку персональних даних;
• перевірка сформованої заяви та її відправлення до Пенсійного фонду через кнопку “Підписати та відправити в ПФУ”.

Зазначається, що в онлайн-формі поля, які позначені зірочкою, є обов’язковими для заповнення. Всі переселенці-користувачі вебпорталу ПФУ мають можливість зберегти документ як чернетку для подальшої роботи з ним, натиснувши кнопку “Зберегти чернетку”, або одразу обрати “Сформувати заяву”.

Статус та результат розгляду відправленої заяви щодо призначення виплати відображається в особистому кабінеті у розділі “Мої звернення”.

Читайте також:

З 1 серпня для ВПО зміняться правила отримання житлового ваучера: кому можуть відмовити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Ситуація з евакуацією в Донецькій області зазнала певних змін протягом останнього тижня. Збільшення кількості заявок на виїзд становить до 5–30 відсотків порівняно з попереднім періодом. Водночас російська армія змінила тактику обстрілів прифронтових міст, що значно підвищує рівень небезпеки для цивільного населення та евакуаційних бригад.

Про це розповів Євген Ткачов, представник гуманітарної місії “Проліска” в Донецькій області.

Евакуація на Донеччині

Протягом останнього тижня спостерігається певне зростання попиту на евакуацію. Як зазначає Євген Ткачов, йдеться про збільшення на 5-30% від тої кількості заявок, що була минулого тижня.

Щодо географії виїздів, маршрути залишаються переважно незмінними.

“Це те саме, але не їздимо на евакуацію в Миколаївку і Дружківку, поки ремонтується наш броньований автомобіль. Тому вже забираємо людей, котрі вивозять інші в Краматорськ-Слов’янськ. Ну і також заявки, які люди дають самостійно і приходять на точки евакуації в Слов’янську і Краматорську“, — пояснює представник місії.

Серед тих, хто потребує допомоги гуманітарної місії “Проліска”, виділяють кілька основних категорій:

• люди похилого віку, які становлять близько 90 відсотків від загальної кількості під час евакуації спеціальним медичним транспортом;
• сім’ї, які виїжджають з великою кількістю речей;
• різні групи населення, які користуються звичайними автобусними рейсами з мінімальним багажем.

Життя під обстрілами: ситуація у прифронтових містах

Попри постійну загрозу, життя у Краматорську та Слов’янську триває, хоча зміни стають дедалі помітнішими.

“В Краматорську все йде, як завжди. Звісно, видно, що більше стало порожнього житла, збільшилась кількість автівок дешевих, бо люди пересідають або на дешеві автомобілі, більш дорогі виганяють в тил, або просто люди виїжджають. Закриваються магазинчики, це видно, різні сервіси, послуги, менше вибір, менше автівок на дорогах спостерігаємо“, — описує ситуацію Євген Ткачов.

Найбільш небезпечними зонами у Краматорську та Слов’янську є ті, що розташовані найближче до лінії фронту. У Слов’янську це райони, які виходять у бік Лимана, Сіверська та Часового Яру. У Краматорську найбільш ризикованими є частини міста в напрямку Часового Яру та Дружківки. Окрему небезпеку становить селище Малотаранівка, яке розташоване близько до Дружківки і де вже оголошено евакуацію.

Що змушує людей виїжджати

За словами Євгена Ткачова, існує кілька ключових факторів, які стають вирішальними для мешканців прифронтових міст при ухваленні рішення про евакуацію.

“Людей спонукає до виїзду, коли зруйноване житло або дуже сильно пошкоджено. Наступним кроком спонукання буде те, що ті райони, де зникнуть комунальні послуги, газ, електрика, або будуть обмежені. Це буде спонуканням. А так, поки ще одне спонукання для евакуації, це об’явлення деяких районів вулиць в евакуації дітей в примусовий спосіб. Це також людей підганяє“, — констатує представник “Проліски”.

Зміна тактики обстрілів та небезпека для евакуаційних бригад

Близько місяця тому російські війська змінили тактику обстрілів Краматорська та Слов’янська. Тепер бомбардування авіабомбами та застосування реактивних систем залпового вогню відбувається не лише вночі, а й серед білого дня, зокрема о 10:00, 11:00 чи 14:00 годині.

“Тобто коли місто повно людей і кудись прилітають КАБи або активна артилерія“, — підкреслює Ткачов.

Якщо раніше обстріли відбувалися переважно вночі, то зараз вони можуть статися будь-коли. Це змушує людей жити без жодних правил безпеки, оскільки установи, магазини та банки продовжують працювати без обмежень.

Для евакуаційних бригад головним викликом наразі є дронова небезпека. Дорожня інфраструктура стає дедалі небезпечнішою, тому маршрути доводиться постійно змінювати.

“Під час евакуації треба постійно дивитися на небо, користуватися цими чуйками, антидроновими детекторами“, — розповідає представник “Проліски”.

Бригади “Проліски” щодня співпрацюють з військовою адміністрацією та поліцією для прокладання безпечніших шляхів, намагаючись планувати заїзд однією дорогою, а виїзд — іншою. Також виникають ситуації, коли родичі подають заявку на евакуацію, а літні люди, до яких приїжджає бригада, категорично відмовляються виїжджати. Додатковий дискомфорт створюють перебої з роботою навігаторів під час повітряних тривог, проте волонтери використовують офлайн-мапи для орієнтування.

Також евакуаційники стикаються з відмовами на місцях:

“Коли люди надають начебто, бо частіше рідня надає заявки на евакуацію, а самі старенькі, вони евакуйовуватись не хочуть“, — ділиться Ткачов.

Вплив погодних умов на процес евакуації

Попри прогнози синоптиків щодо сильної спеки, поточні погодні умови на Донеччині не створюють додаткових проблем для евакуації. За словами Євгена Ткачова, головну роль відіграє наявність базових умов для життя. Якщо є електрика для роботи холодильників, вода в кранах та доступ до аптек для купівлі необхідних ліків, то сама по собі спека не є критичним фактором для виїзду. Крім того, всі евакуаційні автомобілі та автобуси гуманітарної місії “Проліска” забезпечені запасами питної води для пасажирів. У транзитних центрах також є необхідні запаси води та прохолодні підвальні або напівпідвальні приміщення, де люди можуть сховатися від спеки.

Читайте також:

З 1 серпня для ВПО зміняться правила отримання житлового ваучера: кому можуть відмовити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!