201 народний депутат Верховної Ради проголосували за законопроєкти, що обмежують доступ до відкритих даних. З них троє — депутати, обрані на Донеччині. Ухвалені обмеження щодо відкритих даних мають ризики в посиленні корупції та загрожують існуванню демократичного суспільства. Йдеться про законопроєкти №11533 та №13420.

Які ризики мають законопроєкти та хто з депутатів Донеччини їх підтримав, розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на дослідження аналітичного центру YouControl.

Законопроєкт №11533: ризики

Законопроєкт №11533 передбачає, що протягом воєнного стану та року після його припинення доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений у частині відомостей про юридичні особи тощо. Наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можуть бути відсутні відомості про місцезнаходження об’єкта, кадастрові номери земельних ділянок тощо.

Обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю. Це позбавить громадян можливості перевіряти належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів.

Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними підрядниками.

Законопроєкт №13420: ризики

Законопроєкт №13420 передбачає зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом.

Цей закон передбачає обмеження відомостей з:

• Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Державного земельного кадастру;
• Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
• Державного реєстру України промислових зразків;
• Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки;
• Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів;
• Державного реєстру України винаходів;
• Державного реєстру України секретних винаходів;
• Державного реєстру України корисних моделей;
• Державного реєстру України секретних корисних моделей;
• Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
• Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір.

З ухваленням цього закону бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливить незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції і підвищує ризик корупції.

Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.

Хто з депутатів Донеччини проголосував за обмеження відкритих даних

Серед тих, хто підтримав законопроєкти про обмеження відкритих даних були троє депутатів з Донеччини.

Муса Магомедов. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був генеральним директором ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод”. На виборах висувався від партії “Опозиційний блок”. З вересня 2023 року є головою підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

За даними руху “Чесно”, наприкінці 2022 року Муса Магомедов проголосував за містобудівну реформу №5655, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

Євген Яковенко. У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9-го скликання від партії ВО “Батьківщина”. Не входить до складу жодного комітету.

Депутат за всю каденцію жодного разу не виступав у Раді та не брав слова з місця. При цьому Яковенко був співавтором понад сотні законопроєктів, чотири з яких стали чинними. За даними “Опори”, він проголосував “за” у 43% голосувань, пропустив 38% та 6,6% разів був присутній, але не голосував. Серед маркерних голосувань — “проти”, це те, що Яковенко голосував проти заборони російської церкви.

Наприкінці 2022 року також голосував за містобудівну реформу №5655.

Валерій Гнатенко. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був міським головою міста Дружківка. На виборах висувався від партії “Опозиційна платформа — За життя”. У травні 2022 року перейшов до депутатської групи “Відновлення України”. Є членом:

• Комітету з питань бюджету;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.

У 2022 році Валерій Гнатенко проголосував за містобудівну реформу №5655.

22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, який був ухвалений із порушенням Регламенту Верховної Ради та передбачав підпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору. Це рішення спричинило хвилю суспільного обурення та протести.

Також Валерій Гнатенко був помічений у корупційних скандалах. За інформацією громадської організації “Громадський патруль”, у період, коли Валерій Гнатенко обіймав посаду міського голови Дружківки, комунальні підприємства міста протягом двох років закуповували паливо через сумнівні тендери у компанії, що належала його дружині.

Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також:

• Нардеп з Донеччини ініціював петицію про присвоєння Торецьку звання міста-героя
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію
• Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади провели евакуацію цивільних з Лимана. З міста вивезли п’ятьох людей, серед яких були матір з дитиною.

Про це повідомили у 63-й ОМБр.

З Лимана евакуювали п’ятьох цивільних

Бійці 63-ї окремої механізованої бригади евакуювали п’ятьох цивільних з прифронтового Лимана. Серед евакуйованих була і дитина — 7-річний хлопчик. Він перебував у місті разом з матір’ю.

Окрім цивільних, з Лимана вдалось вивезти двох поранених військових.

Зазначимо, що через бойові дії евакуація з Лимана ускладнена. Наразі фіксують поодинокі випадки виїзду, переважно тоді, коли місцевим допомагають військові. За офіційними даними на початок травня, в місті Лиман перебували 1 780 людей.

За даними обласної влади, дітей у Лимані не залишилось, їх евакуювали раніше. Ймовірно, евакуйовану військовими дитину раніше завезли в місто повторно й переховували.

Також цього тижня військові евакуювали двох дітей, яких повторно повернули і переховували у прифронтовому Добропіллі. Батьки дітей загинули від удару дрона.

Читайте також:

• 5-річна дівчинка з Бахмута, яка постраждала від російського обстрілу, шукає нових батьків
• Чи можна евакуюватися під час комендантської години на Донеччині: пояснення
• У Слов’янську оголосили примусову евакуацію дітей через обстріли: які райони підпадають

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Збройні сили України продовжують стримувати просування російських військових у Донецькій області. Згідно зі зведенням Генерального штабу ЗСУ, інтенсивність боєзіткнень на Костянтинівському напрямку зросла вдвічі, водночас найвищою залишається активність російської армії на Покровському відтинку фронту.

Детальніше про ситуацію на лінії зіткнення — у матеріалі.

Загострення на Костянтинівському та Покровському напрямках

На Костянтинівському напрямку фіксується значне збільшення кількості штурмових дій. Російські військові провели 27 атак у бік населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Плещіївка, Торецьке, Новопавлівка, Софіївка, Вільне, Білицьке та Кучерів Яр. Для порівняння, учора, 20 травня, росіяни провели 14 атак.

Найбільша кількість боєзіткнень загалом по лінії фронту залишається на Покровському напрямку. Українські військові зупинили 35 атак російської армії у районах Родинського, Гришиного, Новоолександрівки, Покровська, Затишка, Никанорівки, Шевченкова, Василівки, Котлиного, Удачного та Молодецького.

Ситуація на Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках

На Лиманському напрямку російські військові 13 разів намагалися вклинитися в українську оборону. Наступальні дії фіксувалися у районах Дробишевого, Діброви, Озерного, Ставки, Лиману та Ямпіля.

На Слов’янському напрямку російська армія штурмувала позиції українських захисників п’ять разів. Боєзіткнення відбулися у районах Закітного та Рай-Олександрівки.

На Краматорському напрямку інтенсивність боїв була найнижчою. Росіяни провели один штурм в районі Міньківкова.

Втрати російських військових

Упродовж минулої доби російська армія зазнала таких втрат:

• особового складу — 910 осіб;
• бойових броньованих машин — 5 одиниць;
• артилерійських систем — 54 одиниці;
• РСЗВ — 2 одиниці;
• засобів ППО — 1 одиницю;
• наземних робототехнічних комплексів — 4 одиниці;
• БПЛА оперативно-тактичного рівня — 1 715 одиниць;
• автомобільної техніки та автоцистерн — 202 одиниці;
• спеціальної техніки — 1 одиницю.

Читайте також:

Де росіяни посилили тиск на Слов’янському напрямку: перелік населених пунктів

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!