201 народний депутат Верховної Ради проголосували за законопроєкти, що обмежують доступ до відкритих даних. З них троє — депутати, обрані на Донеччині. Ухвалені обмеження щодо відкритих даних мають ризики в посиленні корупції та загрожують існуванню демократичного суспільства. Йдеться про законопроєкти №11533 та №13420.

Які ризики мають законопроєкти та хто з депутатів Донеччини їх підтримав, розповідає Бахмут IN.UA з посиланням на дослідження аналітичного центру YouControl.

Законопроєкт №11533: ризики

Законопроєкт №11533 передбачає, що протягом воєнного стану та року після його припинення доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений у частині відомостей про юридичні особи тощо. Наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно можуть бути відсутні відомості про місцезнаходження об’єкта, кадастрові номери земельних ділянок тощо.

Обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю. Це позбавить громадян можливості перевіряти належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів.

Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними підрядниками.

Законопроєкт №13420: ризики

Законопроєкт №13420 передбачає зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Він ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом.

Цей закон передбачає обмеження відомостей з:

• Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
• Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• Державного земельного кадастру;
• Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
• Державного реєстру України промислових зразків;
• Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки;
• Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів;
• Державного реєстру України винаходів;
• Державного реєстру України секретних винаходів;
• Державного реєстру України корисних моделей;
• Державного реєстру України секретних корисних моделей;
• Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
• Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір.

З ухваленням цього закону бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливить незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції і підвищує ризик корупції.

Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.

Хто з депутатів Донеччини проголосував за обмеження відкритих даних

Серед тих, хто підтримав законопроєкти про обмеження відкритих даних були троє депутатів з Донеччини.

Муса Магомедов. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був генеральним директором ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод”. На виборах висувався від партії “Опозиційний блок”. З вересня 2023 року є головою підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.

За даними руху “Чесно”, наприкінці 2022 року Муса Магомедов проголосував за містобудівну реформу №5655, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, а отже він лишається нечинним.

Євген Яковенко. У 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9-го скликання від партії ВО “Батьківщина”. Не входить до складу жодного комітету.

Депутат за всю каденцію жодного разу не виступав у Раді та не брав слова з місця. При цьому Яковенко був співавтором понад сотні законопроєктів, чотири з яких стали чинними. За даними “Опори”, він проголосував “за” у 43% голосувань, пропустив 38% та 6,6% разів був присутній, але не голосував. Серед маркерних голосувань — “проти”, це те, що Яковенко голосував проти заборони російської церкви.

Наприкінці 2022 року також голосував за містобудівну реформу №5655.

Валерій Гнатенко. Народний депутат 9-го скликання. На момент обрання був міським головою міста Дружківка. На виборах висувався від партії “Опозиційна платформа — За життя”. У травні 2022 року перейшов до депутатської групи “Відновлення України”. Є членом:

• Комітету з питань бюджету;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади, інших державних органів та суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що могли завдати шкоди економічній безпеці України;
• Тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.

У 2022 році Валерій Гнатенко проголосував за містобудівну реформу №5655.

22 липня 2025 року проголосував за законопроєкт №12414, який був ухвалений із порушенням Регламенту Верховної Ради та передбачав підпорядкування НАБУ і САП Генеральному прокурору. Це рішення спричинило хвилю суспільного обурення та протести.

Також Валерій Гнатенко був помічений у корупційних скандалах. За інформацією громадської організації “Громадський патруль”, у період, коли Валерій Гнатенко обіймав посаду міського голови Дружківки, комунальні підприємства міста протягом двох років закуповували паливо через сумнівні тендери у компанії, що належала його дружині.

Примітка. Медіа Бахмут IN.UA висловлює вдячність за фінансову підтримку Європейського Союзу через проєкт “Підтримка прифронтових медіа та розслідувальної журналістики”, що втілюється Internews International у партнерстві з громадською організацією “Media Development Foundation” (MDF). Медіа Бахмут IN.UA зберігає повну редакційну незалежність, а надана інформація не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, Internews International або MDF.

Читайте також:

• Нардеп з Донеччини ініціював петицію про присвоєння Торецьку звання міста-героя
• Закон №7283: які ризики він несе для ВПО та чи справді спрямований на інтеграцію
• Новий склад Ради з питань ВПО у Бахмутській МВА: кого призначили керівниками

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Російська влада почала блокувати Telegram у рф та на тимчасово окупованих територіях України. Через це мешканці ТОТ можуть мати проблеми зі зв’язком та доступом до інформації. Такі дії мають ознаки цифрового тиску. Фактично мешканцям ТОТ хочуть обмежити доступ до незалежних каналів інформації та зв’язок з підконтрольною Україні територією. Разом із цим людей змушують встановлювати російський додаток MAX, який має всі ознаки військової системи цифрового нагляду.

Як мешканцям ТОТ убезпечити себе в мережі і мати доступ до зв’язку, редакції Бахмут IN.UA розповів Олександр Глущенко — консультант з цифрових технологій організації eQualitie.

Росія тестує систему блокувань на ТОТ

Росія посилює інтернет-цензуру, обмежуючи доступ людей до інтернету. Обмеження швидкості роботи месенджерів, блокування сайтів і застосунків, а також перебої зі зв’язком фіксують у різних регіонах рф та на тимчасово окупованих територіях України. Сповільнення роботи та блокування месенджерів Telegram і WhatsApp загрожують тим, що мешканці ТОТ можуть втратити зв’язок з підконтрольною Україні територією.

За словами експерта Олександра Глущенка, тимчасово окуповані території фактично стали полігоном, на якому російська влада відпрацьовує механізми блокувань. Вони здійснюються через програмно-апаратні комплекси СОРМ (ред. російською “система оперативно-розыскных мероприятий”) і ТСПУ (ред. російською “технические средства противодействия угрозам), до яких мають доступ фсб і роскомнадзор.

“У росії після того, як 7-8 років тому була невдала спроба боротися з Telegram, вони зробили організаційні висновки і пішли шляхом встановлення на мережах всіх без винятку інтернет-провайдерів програмно-апаратних комплексів СОРМ і ТСПУ, через які пропускається абсолютно весь трафік. І якраз в цих комплексах відбуваються фільтрація, моніторинг, уповільнення і блокування ресурсів. Фактично тимчасово окуповані території для роскомнадзора є полігоном, на якому російська окупаційна влада відпрацьовує механізми блокувань. Ми знаємо, що YouTube в Херсонській області не працює з 2022 року, мобільний інтернет в Луганську почали вимикати ще декілька років тому, коли про це на росії взагалі ніхто не говорив. Viber також у Донецькій, Луганській областях почали вимикати раніше ніж у росії. Тому важливо пам’ятати, що інтернет на тимчасово окупованих територіях російський. І разом з російським інтернетом всі абоненти отримують фільтрацію, моніторинг і блокування”, — зазначив Олександр Глущенко.

Зараз мешканці тимчасово окупованих територій стикнулися з уповільненням роботи Telegram. Нагадаємо, що раніше в росджерелах лунали заяви про повне блокування Telegram з 1 квітня. Уповільнення роботи месенджера означає, що роскомнадзор вже почав з ним боротьбу.

“Перед новим роком вони уповільнювали WhatsApp, ну і тепер залишився Telegram, який вони активно уповільнюють і тестують на ньому блокування. Тому що з Telegram є певні проблеми. У нього є вбудований проксі-сервер, і в Telegram є можливість чинити певний спротив, мімікрувати, і зараз якраз відбувається боротьба з цим. Тому на тимчасово окупованих територіях можуть спостерігатися проблеми з цим месенджером. Різні абоненти можуть бачити, як у Telegram можуть приходити повідомлення, але при цьому не завантажуються картинки і відео- чи звукові повідомлення. Або буває, що довгий час зовсім не працює, а в якийсь момент щось прориває і починає працювати. Це бородьба розкомнадзора з сервісами”, — каже Олександр Глущенко.

Як бути на зв’язку в окупації: практичні поради і перелік сервісів

Щоб мати доступ до інформації та зв’язку, експерт Олександр Глущенко радить мати на телефоні кілька VPN. Це мають бути платні сервіси та обов’язково не російські.

“Цих VPN-ів повинно бути декілька, причому можуть бути нюанси, наприклад, коли один працює так собі, другий працює більш-менш нормально, і ця картинка може протягом тижня або місяця змінюватися. І ці сервіси не повинні бути безкоштовними. Також VPN не має бути російським. Російські VPN ніколи, ні за які гроші, навіть безкоштовно встановлювати не треба. Взагалі, на тимчасово окупованих територіях не потрібно користуватися будь-якими ресурсами, які стосуються росії”, — радить Олександр Глущенко.

Експерт називає конкретні VPN, які працюють на момент публікації. Це:

• VPN Generator;
• Amnezia VPN.

Також мешканці ТОТ можуть скористатися гайдом проєкту “На связи”, де публікують списки VPN, які працюють на території росії.

Безпечний сервіс VPN можна отримати, звернувшись і до eQualitie. Заповнивши анкету за посиланням, ви отримаєте згенерований під вас персональний ключ для VPN Generator. Його треба вставити в додаток, активувати і користуватися ним. На місяць дають 100 гігабайт трафіку.

Для доступу до заблокованих сайтів можна скористатися Ceno Browser. Це безоплатний браузер, розроблений для обходу інтернет-цензури та блокувань. У ньому можна переглядати збережені копії вебсторінок, що дозволяє переглядати контент, навіть якщо доступ до нього заблокований.

“Це браузер, який побудований за технологією торента. У браузера є два кеш-сервери, вони по факту внутрішні, але між ними є різниця: є користувацький кеш-сервер, а є внутрішній браузер. У користувацькому інтерфейсі те, чим ми, як користувачі, користувалися всередині Ceno Browser, стає доступним іншим користувачам. Наприклад, якщо ми користувалися якимось певним ресурсом, і ці сторінки закешовані всередині мобільних пристроїв, комп’ютера, то користувачі також отримають доступ до цих файлів. Це певна можливість мати доступ до ресурсів, які можуть бути заблоковані.

Також всередині браузера є внутрішній кеш, коли в росію запаковують копії 15 українських новинних стрічок, і вони щодня декілька разів на день регулярно оновлюються. І люди всередині Ceno Browser, якщо введуть адресу “Новини Донбасу” або “Українська правда”, то вони побачать не заглушку, що такого сайту не існує, а отримають доступ до копії. Тому за допомогою Ceno Browser у людей буде можливість читати новини світу. Технічно дуже складно забанити цей ресурс, тому що торрент-трафік дуже мізерний і його складно помітити”, — розповів Олександр Глущенко.

Щоб мати зв’язок із родичами, які перебувають на ТОТ, експерт радить взяти за правило спілкуватися електронною поштою. На сьогодні це єдиний безпечний метод обійти блокування в разі відсутності зв’язку через месенджери.

“Якщо люди з України хочуть мати зв’язок з тими, хто залишився на окупованій території, і месенджери перестають працювати, то один із надійних способів зв’язку — це електронна пошта. Її дуже складно забанити, зафільтрувати, тому що сама росія використовує ці протоколи, і вони ще довго не зможуть розмежувати трафік електронної пошти, який “корисний”, а який “не корисний”. Тому треба взяти за правило, що якщо хтось не виходить на зв’язок три дні, то можна написати електронний лист.

І це обов’язково мають бути не російські сервери, а іноземні, наприклад, Gmail. Також можу порадити шифрування PJP. Це безкоштовне шифрування для пошти. Навіть якщо вашу електронну скриньку зламають, вони будуть бачити список листів, а їх зміст можна буде прочитати лише з ключем. Обмін ключами відбувається між тим, хто отримує листа, і тим, хто надсилає”, — радить Олександр Глущенко.

Читайте також:

Бахмутян, які живуть на ТОТ, закликають долучатися до російського додатку MAX: у чому ризики

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У Слов’янську Донецької області готують примусову евакуацію дітей із районів, що перебувають під постійною загрозою обстрілів. Відповідний наказ уже підписано та передано на погодження.

Про це повідомив Вадим Філашкін, голова Донецької ОДА.

Примусова евакуація дітей у Слов’янську: що відомо

За його словами, рішення ухвалене через безпекову ситуацію та постійну загрозу ворожих обстрілів. Наказ передано на погодження до Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів, створеного Кабінетом Міністрів України.

Йдеться про найбільш уразливі райони міста, зокрема такі вулиці:

• В’ячеслава Чорновола;
• Миронівська;
• Карпатська;
• Шахтарська;
• Орденоносців;
• Лисичанська;
• Попова;
• Навська;
• Ростовська;
• Таганрогська;
• Пирогова;
• Степна;
• Селезнівська;
• Широка;
• Великодня;
• Селянська;
• Лівобережна;
• Вербова;
• Макіївська;
• А. Солов’яненка;
• Г. Тимофєєва;
• Курортна;
• Січова;
• Молдавська;
• Енергетиків;
• Подольська;
• Азовська;
• Б. Грінченка;
• Подільська.

Також евакуація стосується:

• в’їздів: В’ячеслава Чорновола, Криничний
• провулків: Миронівський, Карпатський, Шахтарський, Бурштиновий, Г. Тимофєєва, Райгородський, Лівобережний, Широкий, А. Солов’яненка, Селянський.

Після погодження на рівні урядового штабу розпочнеться організована евакуація родин із дітьми до більш безпечних регіонів України.

До теми:

У Слов’янську скоїли напад на поліцію: вбито правоохоронця, злочинець втік

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!