В Україні продовжує діяти воєнний стан, а разом із ним й певні обмеження для чоловіків призовного віку на виїзд за кордон. Проте, навіть в таких умовах існують певні винятки — категорії громадян, які мають право на виїзд.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, хто саме з чоловіків може виїхати за кордон у 2025 році.

Хто з чоловіків має право на виїзд за кордон 2025

В умовах воєнного стану в Україні діють обмеження на виїзд чоловіків призовного віку за кордон. Водночас закон передбачає низку винятків для окремих категорій громадян.

Наразі виїхати за кордон можуть:

• чоловіки віком від 60 років, які не підлягають мобілізації;
• особи з інвалідністю, за наявності відповідних підтверджуючих документів;
• багатодітні батьки, якщо чоловік має трьох і більше дітей до 18 років;
• батьки дітей з інвалідністю, незалежно від кількості дітей;
• одинокі батьки – які самостійно виховують дитину до 18 років;
• супровідні особи (чоловіки, що супроводжують членів сім’ї з інвалідністю I чи II групи на визначений термін);
• студенти віком 18-22 років, які навчаються за кордоном (за наявності підтверджувальних документів);
• родичі загиблих чи зниклих безвісти, якщо близький родич загинув або зник безвісти під час війни, чоловік звільняється від мобілізації та отримує право виїхати за кордон;
• особи, які були виключені з військового обліку;
• військові, які виїжджають за кордон для проходження лікування, реабілітації або навчання.

Виїзд чоловіків за кордон: які документи потрібні

Перелік документів для виїзду за кордон у всіх категоріях різний. Чоловікам потрібно мати всі необхідні документи, що підтверджують належність до однієї з цих груп.

Також обов’язковою умовою для виїзду є наявність військового квитка. Його треба надавати на вимогу прикордонника у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та в пунктах пропуску через державний кордон України разом з паспортом.

Якщо ж у громадянина відсутній військово-облікового документа чи його дані є в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів про подання особи в розшук до Національної поліції, то він не має права на перетин кордону.

Для прикладу, редакція Бахмут IN.UA наведе перелік документів для двох з категорій.

Перша — чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти на війні. Виїзду потрібно надати:

• документ, який підтверджує наявність родинних зв’язків;
• задокументований факт гибелі або зникнення безвісти близьких родичів;
• довідка про відстрочку від призову на військову службу, видану в ТЦК та СП.

Друга — громадяни, які мають інвалідність I, II, III групи. Їм потрібно буде надати:

• довідку форми №157-1/о, яка видається після огляду медико-соціальною експертною комісією та підтверджує інвалідність особи;
• посвідчення, що підтверджує статус інваліда/пенсійне посвідчення/документ, що підтверджує призначення соціальної допомоги.

Варто зазначити, що документ про інвалідність має бути отриманим саме в Україні. Якщо група інвалідності була призначена будь-якою установою за кордоном, то чоловік не зможе виїхати з України.

Чи можуть обмежено придатні виїжджати за кордон

Чоловіки призовного віку, які мають у військовому квитку запис “непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні в воєнний час” не мають права на виїзд за кордон, адже вони підлягають призову — в тілові служби або на склади забезпечення.

Якщо ж чоловік має формулювання “обмежено придатний”, то він також не має права на виїзд.

Якщо чоловік має тільки відмітку про зняття з військового обліку, то це також не є підставою для безперешкодного перетину кордону. Утім, за такими громадянами зберігається можливість підтвердили факт наявності інвалідності або непридатності до військової служби у військовий час за станом здоров’я, які вже є повноцінною підставою для виїзду.

Нові правила перетину кордону для чоловіків до 25 років

За словами представника Кабміну у Верховній Раді Тараса Мельничука, 31 грудня 2024 року в Кабінеті міністрів України узгодили зміни до Правил перетинання кордону для чоловіків у віці 18-25 років у період воєнного стану. Вони стосуються чоловіків від 18 до 25 років, які проходили службу за контрактом у ЗСУ або в розвідувальних підрозділах Міністерства оборони та до укладення контракту не проходили повноцінної військової служби, крім базової підготовки.

Ці особи можуть перетинати державний кордон за наявності:

• довідки від військової частини або керівника територіального центру комплектування (у документі мають бути дані про укладений контракт);
• військово-облікового документа, що підтверджує проходження служби.

Читайте також:

• Чи можна отримати статус ВПО без прописки в небезпечних регіонах України
• Коли відбудеться переведення годинників на літній час у 2025 році: дата
• Прописка в Україні: що це за документ та як його оформити у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні спростили процедуру отримання соціальних виплат для матерів. Відтепер через застосунок та портал “Дія” можна оформити допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, а також щомісячні виплати по догляду за дитиною до досягнення нею одного року.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

Хто може отримати допомогу та які суми передбачено

Розмір допомоги залежить від виду виплати та категорії родини:

• допомога по вагітності та пологах становить 7 000 гривень щомісяця для жінок, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
• допомога по догляду за дитиною до року становить 7 000 гривень щомісяця;
• для родин, які виховують дитину з інвалідністю виплата по догляду складає 10 500 гривень щомісяця.

Вимоги до отримувачів наступні:

• для виплат по вагітності — наявність діючого медичного висновку про тимчасову непрацездатність (МВТН) або якщо після його закриття минуло не більше ніж шість місяців;
• для допомоги по догляду — наявність дитини віком до 1 року і 7 місяців, на яку ще не отримували цю виплату;
• заявниця має бути мамою дитини;
• наявність паспорта в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР) та ідентифікаційного коду (РНОКПП);
• наявність зареєстрованого місця проживання або фактичного (для внутрішньо переміщених осіб із відповідним статусом).

Особливості використання коштів

Обидві виплати зараховуватимуться на “Дія.Картку”, але з різними умовами використання:

• виплата по вагітності та пологах надходить на основний рахунок без жодних обмежень за MCC-кодами, її можна витрачати вільно;
• виплата по догляду за дитиною до року є цільовою. Гроші зараховуються на спеціальний рахунок “Турбота про дитину” і можуть використовуватися виключно на товари та послуги для малюка.

Як подати заяву через “Дію”

Подача заяви відбувається за наступним алгоритмом:

• авторизуйтеся на порталі “Дія” та заповніть першу частину заяви, після чого система автоматично перевірить право на виплату.
• у разі успішної перевірки на вашу електронну пошту надійде посилання на другу частину заяви.
• заповніть другу частину та підпишіть її “Дія.Підписом” протягом 24 годин.

Після подання онлайн-заяви “Дія” передає дані до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, яка автоматично збирає інформацію з державних реєстрів і формує рішення, яке згодом перевіряє та погоджує працівник Пенсійного фонду.

Окрім онлайн-формату, можливість оформити виплати залишається доступною у сервісних центрах Пенсійного фонду України, ЦНАПах або через уповноважених осіб територіальних громад.

Читайте також:

Де ВПО отримати підтримку від БФ “Рокада”: перелік адрес

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Бахмутянка Анастасія Калужських роками працювала в дошкільній освіті рідного міста, дбаючи про виховання найменших містян. Повномасштабне вторгнення змусило її разом із двома синами залишити дім і шукати прихисток у безпечнішому регіоні.

Опинившись у Вінниці, жінка не лише змогла адаптуватися на новому місці, а й наважилася реалізувати давню мрію — відкрити власний дитячий центр.

Про переїзд, перші кроки у бізнесі в евакуації, залучення грантів та спогади про бахмутську Алею Троянд Анастасія розповіла редакції Бахмут IN.UA.

З Бахмута до Вінниці: вимушений переїзд заради дітей

Пані Анастасія народилася в Костянтинівці, але вже у дитячому віці разом із родиною переїхала до Бахмута. Тут вона закінчила школу №24, її дитинство проходили  на вулиці Перемоги, саме тут жила родина дівчинки Коли Анастасія завершила школу, тоздобула фах історикині в Донецькому національному університеті, проте так склалося, що за спеціальністю вона не працювала жодного дня — серце лежало до роботи з дітьми. До повномасштабної війни наша героїня була вихователькою-методисткою у дитячому садку “Кульбабка”.

Початок повномасштабного вторгнення родина зустріла вдома. Проте, пам’ятаючи переляк дітей під час подій АТО, Анастасія вирішила не ризикувати їхнім емоційним станом і виїхати.

“Ми виїхали в березні, а 25 березня були вже у Вінниці. Їхали, щоб вивезти дітей, аби вони не лякалися. Не збиралися надовго, планували на Великдень повернутися додому. Але ось уже який рік у Вінниці. Опинилися тут випадково — просто їхали потягом, куди було можливо, і залишилися”, — пригадує бахмутянка.

Адаптація на новому місці вимагала сил та фінансової витривалості, адже великих заощаджень родина не мала. Звикати до нового життя допомагала активна підтримка місцевих служб, які організовували дозвілля для дітей.

“Мені здається, ми, люди нашого регіону, швидко адаптуємося. Ми не боїмося працювати й розуміємо, що треба рухатися вперед. Було нелегко, але, маючи двох дітей, треба було працювати. У Вінниці дітям добре допомагала ювенальна поліція — за перші пів року вони багато де побували. Тому я мала можливість виходити на роботу й працювати”, — ділиться Анастасія.

Власний дитячий центр у Вінниці: від ідеї до грантів

Попрацювавши у вінницьких приватних закладах освіти, Анастасія вирішила спробувати започаткувати власний проєкт. Вона пройшла у місті навчання від благодійних організацій та курси підвищення кваліфікації в Києві, де навчали основ ведення бізнесу в сфері дошкілля.

Поштовхом для героїністало тримісячне навчання за програмою “Право на бізнес” від БФ “Право на захист”. Написавши бізнес-план, бахмутянка змогла виграти декілька грантів на запуск власної справи — омріяного дитячого центру.

“Вінниця — відносно спокійний регіон, тут багато діток, а батьки зацікавлені в якісній освіті. Маючи великий досвід у дошкільній системі, я вирішила спробувати. Навчання в благодійних організаціях дало велику підтримку. Там роз’яснювали все простою мовою: від маркетингу до фінансової частини. Потихеньку, власними силами робили ремонт, довго шукали приміщення, щоб воно було безпечним для дітей”, — розповідає педагогиня.

Основна концепція закладу — це садок із додатковими гуртками, який працює 12 годин на добу, забезпечуючи максимальний комфорт для працюючих батьків. Головний акцент у центрі зроблено на безпеці та безперебійному навчальному процесі.

“Найголовніше — це безпека. Дітки фактично не мають реагувати на повітряні тривоги, вони зранку приходять і цілий день спокійно займаються. Ми маємо власну територію для прогулянок та безперебійне живлення. Крім того, ми проводимо безкоштовні сезонні свята, куди через хаби ВПО запрошуємо діток-переселенців зі всього району”, — зазначає Анастасія.

Ключі від втраченого дому та джерело натхнення

Робота з малечею вимагає колосального емоційного ресурсу. Анастасія зізнається, що уникати вигорання їй допомагає щирість вихованців та підтримка рідних.

“Саме дітки заряджають цією енергією. Ти приходиш кожного ранку, а це радість, сміх, вони тебе обіймають. Якщо ти до них із любов’ю, то й вони так само. Це найосновніший ресурс. І, звісно, вдячність батьків, коли вони кажуть ‘дякуємо, дитина біжить у садок із задоволенням'”, — каже співрозмовниця.

Попри облаштоване життя у Вінниці, спогади про рідний Бахмут залишаються важливою частиною життя родини.

“Коли їхали, перевезти багато чого було неможливо. Але ми бережемо ключі від квартир, яких вже немає… Це частинка дому. Також у нас із синами була tradition — кожного вечора ходити гуляти на Алею Троянд. Зараз у вихідні ми ходимо до місцевого парку у Вінниці, але все одно наших бахмутських троянд і рідних вулиць дуже не вистачає”, — з теплотою згадує бахмутянка.

Іншим переселенцям, які мріють про власну справу в евакуації, Анастасія радить не боятися, але діяти зважено:

• ретельно прораховувати фінансову модель та бізнес-план;
• починати з маленьких кроків і не занурюватися одразу у великі ризиковані проєкти;
• враховувати всі потенційні ризики сьогодення (відключення світла, безпекові умови);
• не соромитися вчитися, ставити питання та переймати досвід інших підприємців.

Життя ВПО у Вінниці: ринок праці та оренда житла

Оцінюючи Вінницю як місто для релокації та проживання внутрішньо переміщених осіб, Анастасія зазначає, що знайти роботу тут цілком реально, якщо людина готова сумлінно працювати. Втім, головною проблемою для переселенців залишається вартість оренди житла.

“Роботу я знайшла вже через три місяці після приїзду. Головне — робити свою справу чесно. Але Вінниця — недешеве місто. Ціни на оренду житла зараз дуже високі, це основна стаття витрат. За високі кошти іноді пропонують дуже скромні умови, тому до цього варто бути готовими”, — зауважує жінка.

Водночас у місті діє Бахмутський хаб, де переселенці можуть отримати гуманітарну допомогу, відвідати культурні заходи та відчути підтримку земляків.

“У Вінниці є хороший Бахмутський хаб, де працюють чудові дівчата. Вони за можливості видають гуманітарну допомогу та організовують заходи. Я намагаюся більше співпрацювати з ними та заробляти сама, залишаючи гуманітарну підтримку тим, кому вона зараз потрібніша”, — підсумовує Анастасія Калужських.

Читайте також:

Повернулися з Німеччини до України, купили будинок і відновлюють власну справу: продовження історії родини Вороненків з Бахмута

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!