Хто з чоловіків може виїхати за кордон у 2025 році: пояснення для українців

Дмитро Скопіч Скопіч Дмитро 14:00, 4 Квітня 2025
Виїзд за кордон / фото ілюстративне, Depositphotos

В Україні продовжує діяти воєнний стан, а разом із ним й певні обмеження для чоловіків призовного віку на виїзд за кордон. Проте, навіть в таких умовах існують певні винятки — категорії громадян, які мають право на виїзд.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, хто саме з чоловіків може виїхати за кордон у 2025 році.

Хто з чоловіків має право на виїзд за кордон 2025

В умовах воєнного стану в Україні діють обмеження на виїзд чоловіків призовного віку за кордон. Водночас закон передбачає низку винятків для окремих категорій громадян.

Наразі виїхати за кордон можуть:

  • чоловіки віком від 60 років, які не підлягають мобілізації;
  • особи з інвалідністю, за наявності відповідних підтверджуючих документів;
  • багатодітні батьки, якщо чоловік має трьох і більше дітей до 18 років;
  • батьки дітей з інвалідністю, незалежно від кількості дітей;
  • одинокі батьки – які самостійно виховують дитину до 18 років;
  • супровідні особи (чоловіки, що супроводжують членів сім’ї з інвалідністю I чи II групи на визначений термін);
  • студенти віком 18-22 років, які навчаються за кордоном (за наявності підтверджувальних документів);
  • родичі загиблих чи зниклих безвісти, якщо близький родич загинув або зник безвісти під час війни, чоловік звільняється від мобілізації та отримує право виїхати за кордон;
  • особи, які були виключені з військового обліку;
  • військові, які виїжджають за кордон для проходження лікування, реабілітації або навчання.

Виїзд чоловіків за кордон: які документи потрібні

Перелік документів для виїзду за кордон у всіх категоріях різний. Чоловікам потрібно мати всі необхідні документи, що підтверджують належність до однієї з цих груп.

Також обов’язковою умовою для виїзду є наявність військового квитка. Його треба надавати на вимогу прикордонника у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та в пунктах пропуску через державний кордон України разом з паспортом.

Якщо ж у громадянина відсутній військово-облікового документа чи його дані є в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів про подання особи в розшук до Національної поліції, то він не має права на перетин кордону.

Для прикладу, редакція Бахмут IN.UA наведе перелік документів для двох з категорій.

Перша — чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти на війні. Виїзду потрібно надати:

  • документ, який підтверджує наявність родинних зв’язків;
  • задокументований факт гибелі або зникнення безвісти близьких родичів;
  • довідка про відстрочку від призову на військову службу, видану в ТЦК та СП.

Друга — громадяни, які мають інвалідність I, II, III групи. Їм потрібно буде надати:

  • довідку форми №157-1/о, яка видається після огляду медико-соціальною експертною комісією та підтверджує інвалідність особи;
  • посвідчення, що підтверджує статус інваліда/пенсійне посвідчення/документ, що підтверджує призначення соціальної допомоги.

Варто зазначити, що документ про інвалідність має бути отриманим саме в Україні. Якщо група інвалідності була призначена будь-якою установою за кордоном, то чоловік не зможе виїхати з України.

Чи можуть обмежено придатні виїжджати за кордон

Чоловіки призовного віку, які мають у військовому квитку запис “непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні в воєнний час” не мають права на виїзд за кордон, адже вони підлягають призову — в тілові служби або на склади забезпечення.

Якщо ж чоловік має формулювання “обмежено придатний”, то він також не має права на виїзд.

Якщо чоловік має тільки відмітку про зняття з військового обліку, то це також не є підставою для безперешкодного перетину кордону. Утім, за такими громадянами зберігається можливість підтвердили факт наявності інвалідності або непридатності до військової служби у військовий час за станом здоров’я, які вже є повноцінною підставою для виїзду.

Нові правила перетину кордону для чоловіків до 25 років

За словами представника Кабміну у Верховній Раді Тараса Мельничука, 31 грудня 2024 року в Кабінеті міністрів України узгодили зміни до Правил перетинання кордону для чоловіків у віці 18-25 років у період воєнного стану. Вони стосуються чоловіків від 18 до 25 років, які проходили службу за контрактом у ЗСУ або в розвідувальних підрозділах Міністерства оборони та до укладення контракту не проходили повноцінної військової служби, крім базової підготовки.

Ці особи можуть перетинати державний кордон за наявності:

  • довідки від військової частини або керівника територіального центру комплектування (у документі мають бути дані про укладений контракт);
  • військово-облікового документа, що підтверджує проходження служби.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

“Створювати з нічого скло — це диво”: бахмутянка Галина Щекодіна про роботу Артемівського склозаводу

Семаковська Тетяна 11:30, 19 Листопада 2026

Щороку 19 листопада в Україні відзначають День скловиробника. Колись скляна промисловість була важливою частиною життя і міста Бахмута. Тут працював Артемівський скляний завод, де виготовляли гранчасті склянки, банки, пивні кухлі та художні вироби з кольорового скла. Сьогодні підприємства вже немає, але пам’ять про нього зберігають люди, які присвятили цій справі роки свого життя.

До Дня скловиробника редакція Бахмут IN.UA поспілкувалася з колишньою працівницею заводу Галиною Щекодіною. Вона прийшла на підприємство в січні 1987 року та пропрацювала там близько 14 років. За цей час обіймала кілька керівних посад, зокрема була начальницею склотарного цеху та головною технологинею. Пані Галина розповіла, як працював один із відомих заводів Бахмута, чим вирізнялося його кольорове скло, яких майстрів вона пам’ятає та що залишилося їй на згадку про підприємство.

Як працював Артемівський скляний завод у Бахмуті

Склядний завод у Бахмуті заснували у 1879 році / фото Шахти та Рудники Донбасу

Історія Артемівського скляного заводу розпочалася ще наприкінці XIX століття. Підприємство заснували у 1879 році, а вже наступного року воно випустило першу продукцію. Офіційною датою реєстрації в Україні згідно з Youcontrol вважають 1995 рік. Завод став одним із промислових підприємств, із якими було пов’язане життя багатьох бахмутян.

У різні роки тут виготовляли скляну тару, повсякденний посуд і декоративні вироби. Особливе місце в асортименті займало кольорове художнє скло. Вази, глечики, келихи та інші вироби майстрів представляли на виставках. У 2012 році підприємство припинило виробництво через економічну нерентабельність, а протягом наступних років значну частину його промислових споруд розібрали. Проте для колишніх працівників завод залишився не лише місцем роботи, а й частиною особистої історії.

Галина Щекодіна прийшла на підприємство вже досвідченою фахівчинею. Вона виросла в Бахмуті, закінчила тут школу, а згодом здобула освіту в Харківському політехнічному інституті за спеціальністю інженерки-хімікині-технологині скляного та керамічного виробництва. До повернення в рідне місто працювала на скляному заводі у Львові.

“Коли я закінчувала школу, то жодного разу не була на скляному заводі. Але чомусь подумала, що мені було б цікаво займатися скляним виробництвом. Мабуть, внутрішній голос підказав. От захотілося”, — пригадує пані Галина про те, чому пов’язала своє життя зі склом.

До Бахмута вона повернулася через сімейні обставини тяжко хворіла її мама, а на Артемівський скляний завод жінку прийняли переведенням із Львівського підприємства. За її словами, на той час завод мав хорошу репутацію в галузі та вважався потужним виробництвом.

“Коли я перейшла на Артемівський скляний завод, він був на високому рівні у скляній промисловості. Це було хороше, потужне, сильне підприємство. Головний офіс був в Києві, мені доводилося там періодично бувати. Наш завод завжди високо цінували”, — ділиться спогадами бахмутянка.

Гранчасті склянки, банки та кольорові вази: що виготовляли на заводі

У роки роботи Галини Щекодіної на заводі діяли три основні виробничі цехи. Один спеціалізувався на масовому виготовленні посуду, другий — на скляній тарі, а третій — на художніх виробах із кольорового скла. Роботу підприємства також забезпечували підготовчі та допоміжні підрозділи.

У машинному цеху виготовляли популярні на той час гранчасті склянки, пивні кухлі та інший посуд. Склотарний цех виробляв банки для консервування, зокрема трилітрові та півлітрові. Продукцію постачали переважно українським підприємствам, серед яких були консервні заводи Херсона та Миколаєва.

“Три цехи працювали. У машинному виготовляли тоді дуже модні гранчасті склянки, кухлі для пива, різні креманки. Ця продукція мала попит. Ще один дуже важливий цех, ЦЕ виробництво скляної тари для консервування, тут переважно це були трилітрові банки, потім і півлітрові”, — згадує пані Галина.

Глечик із Артемівського склозаводу / фото надане героїнею

Особливо тепло жінка розповідає про цех кольорового скла. Він був порівняно невеликим, проте вирізнявся ручною роботою та різноманіттям виробів. Майстри створювали вази, глечики, келихи й декоративний посуд. Для виготовлення використовували скло різних відтінків, від насиченого синього до медового.

“Найцікавішим особисто для мене звісно був цех кольорового скла. Він був досить маленький, але унікальний.Там варили кольорове скло, усі вироби виготовляли вручну. І вази, і глечики, і склянки, і келихи — усе було. Там було багато зібраної продукції, був музей. Дуже шкода, що все це зникло”, — ділиться у розмові пані Галина.

“Виробництво було важким, але люди любили свою професію”

За роки роботи на підприємстві Галина Щекодіна встигла побувати на різних посадах. Вона очолювала виробничо-технічний підрозділ, склотарний цех, працювала головною технологинею та певний час виконувала обов’язки головної інженерки. Найбільше їй подобалася саме робота технологині, адже вона давала змогу безпосередньо займатися виробництвом.

Але робота зі склом була непроста і вимагала витривалості, уважності та професійних знань, додає бахмутянка. За її словами, температура у скловарних печах сягала приблизно 1500 градусів. Працівники регулярно мали справу з гарячим виробництвом, високими температурами та складними умовами праці.

“Основні професії були переважно чоловічими. Великі печі, скломаса, температура до півтори тисячі градусів — це досить шкідливе й важке виробництво. Але люди, які працювали там багато років, були віддані своїй справі. Вони любили свою професію”, — згадує пані Галина.

Попри складні умови, багато працівників залишалися на підприємстві десятиліттями. За словами жінки, у стабільні роки завод забезпечував людей роботою та гідною на той час оплатою. Колектив вона згадує як згуртований, а саму роботу — як важливу частину життя.

“Я думаю, завод був досить престижним. Люди приходили, працювали й трималися за свої робочі місця. На той час нормально оплачувалася праця. Звісно, коли почалися важкі часи, усе стало складніше. А коли було стабільно, люди працювали із задоволенням”, — розповідає колишня технологиня.

Як зі склом працювали майстри та чому вироби не можна було одразу охолоджувати

Галина Щекодіна / фото надане героїнею

Галина Щекодіна пам’ятає виробничий процес до найменших деталей. Спочатку на заводі готували спеціальну суміш сировини, шихту. Вона складалася з піску, кальцинованої соди, доломіту та інших компонентів, а після змішування цю сировину подавали до скловарної печі. У печі цю суміш перетворювалася на розплавлену скломасу, з якої за допомогою формувальних машин виготовляли посуд. Проте на цьому виробництво не завершувалося. Готові вироби обов’язково проходили відпал — спеціальну термічну обробку, яка допомагала усунути внутрішні напруження у склі.

Якщо не провести відпал, виріб міг зруйнуватися через внутрішні напруження, що виникали під час охолодження. Тому склянки та банки проходили через спеціальні печі, а вже після цього їх пакували та відправляли замовникам.

Кольорове скло на виставках і майстри, яких пам’ятають досі

Артемівський скляний завод представляв свою продукцію на виставках у різних містах. Особливою гордістю були художні вироби з кольорового скла. Майстри працювали з рубіновими, кобальтовими, медовими та іншими відтінками, створюючи посуд і декоративні речі.

Пані Галина пригадує одну з виставок у Донецьку, де продукцію підприємства представили на незвичайному дзеркальному столі у формі ромашки, на жаль фото з тих часів не збереглося. На його пелюстках розмістили різнокольоровий посуд. Також завод регулярно показував свої вироби під час святкування Дня міста в Бахмуті.

У 2001 році Галина Щекодіна залишила Артемівський скляний завод. Її запросили працювати головною технологинею на склотарне підприємство у Вільногірську, що на Дніпропетровщині. Там вона продовжила професійну діяльність, працювала також головною інженеркою та залишалася на заводі до 2017 року. Про закриття Артемівського скляного заводу жінка не береться розповідати докладно, адже на той час уже працювала в іншому місті. Проте пам’ять про колишнє підприємство збереглася в її спогадах і в одній особливій речі.

У пані Галини є глечик із кольорового скла, виготовлений на Артемівському заводі. Його прикрашає алмазне гранування — декоративний візерунок, який наносили на скло. Жінка припускає, що виріб створив її колишній колега Іван Сафонов.

Інших речей та фотографій із бахмутського підприємства в неї майже не залишилося. Водночас жінка підтримує зв’язок із колишніми колегами. Коли вони зустрічаються, радіють одне одному та іноді згадують роки спільної роботи.

“Бачити розпечене скло сонячного кольору — це велике диво”

Сьогодні Галині Щекодіні 71 рік, вона вже на пенсії. За її плечима десятиліття роботи на скляних підприємствах Львова, Бахмута та Вільногірська. Але про свою професію жінка й досі говорить із захопленням. На запитання, що найбільше подобалося їй у скловиробництві, пані Галина не називає конкретну посаду чи виробниче досягнення, найсильніше враження для неї — саме народження скла з розпеченої маси.

“Бачити розпечене скло, розумієте, цю краплю такого сонячного кольору — це, звісно, велике диво. Мабуть, мені Богом було написано займатися цією професією. Створювати з нічого скло — це диво”, — ділиться бахмутянка.

Артемівський скляний завод уже не працює, а багато його споруд зникли ще до повномасштабного вторгнення. Проте історія підприємства продовжує жити у спогадах його працівників, у виробах, які збереглися в домівках, і в розповідях про людей, для яких скловиробництво стало справою життя.

До теми:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Від 300 тисяч до 1,2 мільйона гривень: Верховна Рада хоче збільшити виплати за народження дітей

Валентина Твердохліб 10:50, 19 Листопада 2026
народжуваність, виплати
Немовля / ілюстративне фото Unsplash

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає суттєве збільшення державної допомоги при народженні дітей. Сім’ї можуть отримати від 300 тисяч до 1,2 мільйона гривень, а для родин військовослужбовців передбачена додаткова виплата в розмірі 1 мільйона гривень. Якщо ініціативу підтримають, нові правила можуть запрацювати з 2028 року.

Про це розповідає Бахмут IN.UA.

Які виплати за народження дітей пропонують запровадити в Україні

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16229, який пропонує змінити підхід до державної підтримки батьків: збільшити розмір допомоги залежно від кількості дітей у сім’ї, запровадити щорічну індексацію та передбачити окрему фінансову підтримку для родин військовослужбовців.

Законопроєкт передбачає диференційовану допомогу. Чим більшою буде кількість дітей у сім’ї, то вищою буде загальна сума державної підтримки. Натуральну допомогу у вигляді пакунка малюка також хочуть залишити.

Запропоновані розміри виплат:

  • за першу дитину — 300 тисяч гривень. Із цієї суми 150 тисяч гривень виплачуватимуть одноразово, решту — щомісячно по 6 250 гривень протягом двох років;
  • за другу дитину — 600 тисяч гривень. Із цієї суми 150 тисяч гривень виплачуватимуть одноразово, решту — щомісячно по 12 500 гривень протягом трьох років;
  • за третю та кожну наступну дитину — 1,2 мільйона гривень. Із цієї суми 150 тисяч гривень виплачуватимуть одноразово, решту — щомісячно по 17 500 гривень протягом п’яти років.

Автори ініціативи також пропонують щороку переглядати розміри допомоги відповідно до індексу споживчих цін.

Додаткові виплати на дітей для сімей військовослужбовців

Окремий механізм підтримки передбачили для сімей військових, зокрема учасників бойових дій. Їм пропонують надавати додаткову допомогу в розмірі 1 мільйона гривень при народженні дитини.

Виплату планують розділити на дві частини: 280 тисяч гривень одноразово і по 20 тисяч гривень щомісяця протягом трьох років.

Також пропонується зберегти щомісячну допомогу в разі звільнення військовослужбовця зі служби, його загибелі, зникнення безвісти або потрапляння в полон. Обов’язковою умовою буде проживання отримувача виплат в Україні.

Чи можна буде використати допомогу на придбання житла

Законодавча ініціатива передбачає можливість достроково використати невиплачений залишок допомоги. Для цього отримувач зможе подати заяву та одноразово спрямувати кошти в безготівковій формі на житлові потреби.

Зокрема, гроші дозволять використати для:

  • придбання житла;
  • будівництва власного будинку;
  • сплати першого внеску за іпотечним кредитом;
  • погашення іпотеки.

Водночас передбачена важлива умова: дитина повинна отримати частку у праві власності на придбане або збудоване житло.

Чи впливатимуть нові виплати на субсидії та соціальну допомогу

Ще одна пропозиція авторів законопроєкту стосується соціального захисту сімей. Допомогу при народженні дитини не планують включати до сукупного доходу домогосподарства під час призначення субсидій, пільг та інших видів державної соціальної підтримки.

Коли можуть запрацювати нові виплати за народження дітей

Запропоновану систему допомоги планують запровадити з 1 січня 2028 року. Вона стосуватиметься дітей, народжених з цієї дати. Щорічну індексацію виплат пропонують розпочати з 1 січня 2029 року.

Читайте також:

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Наша історія

“Створювати з нічого скло — це диво”: бахмутянка Галина Щекодіна про роботу Артемівського склозаводу

Щороку 19 листопада в Україні відзначають День скловиробника. Колись скляна промисловість була важливою частиною життя і міста Бахмута. Тут працював Артемівський скляний завод, де виготовляли […]

народжуваність

Від 300 тисяч до 1,2 мільйона гривень: Верховна Рада хоче збільшити виплати за народження дітей

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає суттєве збільшення державної допомоги при народженні дітей. Сім’ї можуть отримати від 300 тисяч до 1,2 мільйона гривень, а […]

рай-олександрівка

Російська армія просунулася поблизу Рай-Олександрівки: оновлення DeepState

Російська армія має нові просування на Донеччині. Окупанти пройшли вперед на Слов’янському напрямку фронту. Про ситуацію на фронті повідомляє Бахмут IN.UA. Просування рф на Донеччині, […]

фенікс

Евакуаційна група “Фенікс” вивезла 11 людей з Краматорська

У Краматорську працює евакуаційна група “Фенікс”. Протягом останніх двох днів з небезпечних районів міста вивезли 11 людей, серед яких є діти і маломобільні люди. Про […]

Олексій Рева

Бахмутяни можуть поспілкуватися з Ревою: дата та контакти

19 листопада з 12:00 до 13:00 відбудеться “Пряма лінія” з начальником Бахмутської міської військової адміністрації (МВА) Олексія Реви для бахмутян. Громадяни зможуть отримати відповіді на […]