В Україні продовжує діяти воєнний стан, а разом із ним й певні обмеження для чоловіків призовного віку на виїзд за кордон. Проте, навіть в таких умовах існують певні винятки — категорії громадян, які мають право на виїзд.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, хто саме з чоловіків може виїхати за кордон у 2025 році.

Хто з чоловіків має право на виїзд за кордон 2025

В умовах воєнного стану в Україні діють обмеження на виїзд чоловіків призовного віку за кордон. Водночас закон передбачає низку винятків для окремих категорій громадян.

Наразі виїхати за кордон можуть:

• чоловіки віком від 60 років, які не підлягають мобілізації;
• особи з інвалідністю, за наявності відповідних підтверджуючих документів;
• багатодітні батьки, якщо чоловік має трьох і більше дітей до 18 років;
• батьки дітей з інвалідністю, незалежно від кількості дітей;
• одинокі батьки – які самостійно виховують дитину до 18 років;
• супровідні особи (чоловіки, що супроводжують членів сім’ї з інвалідністю I чи II групи на визначений термін);
• студенти віком 18-22 років, які навчаються за кордоном (за наявності підтверджувальних документів);
• родичі загиблих чи зниклих безвісти, якщо близький родич загинув або зник безвісти під час війни, чоловік звільняється від мобілізації та отримує право виїхати за кордон;
• особи, які були виключені з військового обліку;
• військові, які виїжджають за кордон для проходження лікування, реабілітації або навчання.

Виїзд чоловіків за кордон: які документи потрібні

Перелік документів для виїзду за кордон у всіх категоріях різний. Чоловікам потрібно мати всі необхідні документи, що підтверджують належність до однієї з цих груп.

Також обов’язковою умовою для виїзду є наявність військового квитка. Його треба надавати на вимогу прикордонника у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та в пунктах пропуску через державний кордон України разом з паспортом.

Якщо ж у громадянина відсутній військово-облікового документа чи його дані є в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів про подання особи в розшук до Національної поліції, то він не має права на перетин кордону.

Для прикладу, редакція Бахмут IN.UA наведе перелік документів для двох з категорій.

Перша — чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти на війні. Виїзду потрібно надати:

• документ, який підтверджує наявність родинних зв’язків;
• задокументований факт гибелі або зникнення безвісти близьких родичів;
• довідка про відстрочку від призову на військову службу, видану в ТЦК та СП.

Друга — громадяни, які мають інвалідність I, II, III групи. Їм потрібно буде надати:

• довідку форми №157-1/о, яка видається після огляду медико-соціальною експертною комісією та підтверджує інвалідність особи;
• посвідчення, що підтверджує статус інваліда/пенсійне посвідчення/документ, що підтверджує призначення соціальної допомоги.

Варто зазначити, що документ про інвалідність має бути отриманим саме в Україні. Якщо група інвалідності була призначена будь-якою установою за кордоном, то чоловік не зможе виїхати з України.

Чи можуть обмежено придатні виїжджати за кордон

Чоловіки призовного віку, які мають у військовому квитку запис “непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні в воєнний час” не мають права на виїзд за кордон, адже вони підлягають призову — в тілові служби або на склади забезпечення.

Якщо ж чоловік має формулювання “обмежено придатний”, то він також не має права на виїзд.

Якщо чоловік має тільки відмітку про зняття з військового обліку, то це також не є підставою для безперешкодного перетину кордону. Утім, за такими громадянами зберігається можливість підтвердили факт наявності інвалідності або непридатності до військової служби у військовий час за станом здоров’я, які вже є повноцінною підставою для виїзду.

Нові правила перетину кордону для чоловіків до 25 років

За словами представника Кабміну у Верховній Раді Тараса Мельничука, 31 грудня 2024 року в Кабінеті міністрів України узгодили зміни до Правил перетинання кордону для чоловіків у віці 18-25 років у період воєнного стану. Вони стосуються чоловіків від 18 до 25 років, які проходили службу за контрактом у ЗСУ або в розвідувальних підрозділах Міністерства оборони та до укладення контракту не проходили повноцінної військової служби, крім базової підготовки.

Ці особи можуть перетинати державний кордон за наявності:

• довідки від військової частини або керівника територіального центру комплектування (у документі мають бути дані про укладений контракт);
• військово-облікового документа, що підтверджує проходження служби.

Читайте також:

• Чи можна отримати статус ВПО без прописки в небезпечних регіонах України
• Коли відбудеться переведення годинників на літній час у 2025 році: дата
• Прописка в Україні: що це за документ та як його оформити у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок публічний простір нерідко все ще наповнюється привітаннями, квітами та розмовами про жіночу ніжність і красу. Втім, таке сприйняття має мало спільного з історичним походженням 8 березня. Ця дата виникла як день політичної боротьби жінок за рівні права – через протести, страйки та публічні вимоги, сенс яких із часом почав розмиватися.

У матеріалі, досліджуємо історичний контекст свята.

8 березня: про що це свято

Міжнародний жіночий день виник на перетині робітничих рухів початку ХХ століття. Як зазначають дослідниці Рене Коте та Флоранс Монтрейно у своїх роботах  про історі. Міжнародного жіночого дня, його походження не можна звести до однієї конкретної події: йдеться про серію жіночих протестів у США та Європі, спрямованих проти експлуатації, нерівної оплати праці та політичного безправ’я жінок.

У 1909 році в США відбувся перший Національний жіночий день, організований Соціалістичною партією Америки. Наступного року на Міжнародній конференції соціалістичних жінок у Копенгагені німецька соціалістка Клара Цеткін запропонувала заснувати міжнародний день боротьби за права жінок. Вона наполягала, що цей день має бути не святом, а інструментом політичної мобілізації.

Протестні марші 8 березня відбувалися і в російській імперії. Страйк жінок-текстильниць у Петрограді з вимогами “хліба і миру” став поштовхом до Лютневої революції. Як згодом писала революціонерка Олександра Коллонтай, “революція почалася з жінок, яких вважали мовчазною силою”. У 1921 році радянська влада закріпила 8 березня як Міжнародний жіночий день, спотворивши його значення.

Важливо зазначити, що події 1917 року не були ізольованими. Ще до цього Міжнародний жіночий день відзначали в низці європейських країн. Після рішення Міжнародної конференції соціалістичних жінок у Копенгагені 1910 року перші масові жіночі акції відбулися у 1911 році в Німеччині, Австро-Угорщині, Данії та Швейцарії. У цих країнах 8 березня трактували саме як день вимог виборчих прав, рівної оплати праці та соціального захисту.

Свято замість емансипації

У ХХ столітті 8 березня було інституціоналізоване в соціалістичних країнах, передусім у СРСР, де воно стало державним святом. Формально жінки отримали рівні права на освіту, працю та участь у політичному житті. Водночас, як зазначають феміністичні дослідниці, ця рівність часто залишалася декларативною: жінки були слабо представлені на керівних посадах, а подвійне навантаження – оплачувана праця плюс неоплачувана домашня робота – стало структурною нормою.

На міжнародному рівні важливим етапом стала резолюція ООН 1977 року, яка рекомендувала державам-членам відзначати 8 березня як День прав жінок і міжнародного миру. Водночас у документах і виступах ООН визнавалося, що навіть у глобальних інституціях жінки залишаються не представленими на рівні ухвалення рішень

Світ сьогодні

Попри десятиліття політик рівності та щорічне відзначення Міжнародного жіночого дня, гендерна нерівність і надалі фіксується у конкретних статистичних показниках. Дані Economic Policy Institute свідчать: у 2024 році жінки в середньому заробляли на 18% менше за чоловіків навіть після корекції на освіту, вік та досвід роботи. Для расалізованих груп жінок цей розрив є ще глибшим, що демонструє перетин гендерної та соціальної дискримінації – проблем, проти яких і був спрямований історичний сенс 8 березня.

Нерівність зберігається і в символічно важливих сферах, зокрема в медіа, які формують публічний порядок денний. Згідно з дослідженням Reuters Institute (2025), жінки обіймають лише 27% топових редакторських посад у 12 досліджених країнах. Навіть у державах, де 8 березня активно відзначається як день рівності, жінки залишаються меншістю серед тих, хто ухвалює ключові редакційні рішення. Міжнародна федерація журналістів наголошує: без гендерно збалансованих редакцій Міжнародний жіночий день ризикує залишатися символічною датою, а не інструментом реальних змін

Різні країни – різні сенси свята

Значення Міжнародного жіночого дня суттєво відрізняється залежно від країни. Як зазначає історикиня Рене Коте, 8 березня від початку не мало єдиного канонічного формату святкування, а радше функціонувало як політичний інструмент, що адаптувався до локальних умов.

 У Китаї 8 березня офіційно є святом, під час якого жінки мають скорочений робочий день, однак публічний дискурс навколо дати здебільшого зосереджений на ролі жінки як працівниці та матері, а не на правах. У Франції та Канаді 8 березня використовується переважно як платформа для публічних дискусій, звітів і кампаній щодо рівності, але не є вихідним днем.

Український контекст: між декомунізацією та традицією

В Україні 8 березня довгий час сприймалося передусім як день квітів, подарунків і компліментів. Така форма святкування є прямим наслідком радянської інтерпретації, яка поступово витіснила ідею жіночого спротиву образом “берегині” та символом жіночої краси.

Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення росії, суспільні дискусії довкола 8 березня загострилися. Все більше людей відзначають цей день як День за рівні права жінок. Щороку 8 березня в Україні відбуваються марші та акції, присвячені правам жінок, протидії насильству та економічній нерівності.

Маркетинг замість змін

Окремою проблемою стає комерціалізація Міжнародного жіночого дня. Як зазначає The Guardian, феміністичні активістки застерігають, що 8 березня ризикує перетворитися на “Корпоративний День матері” – із маркетинговими кампаніями без реальних зобов’язань. Керівниця Women’s Resource Centre Вів’єнн Гейзнаголошує, що символічна підтримка без структурних змін лише маскує нерівність, а не усуває її.

Історія Міжнародного жіночого дня показує: його сенс завжди полягав у вимогах, а не в символічних жестах. Від страйків робітниць до сучасних досліджень про нерівність у медіа й оплаті праці, 8 березня залишається маркером того, наскільки суспільство готове визнавати й усувати системну дискримінацію.

Як писала Сімона де Бовуар, “достатньо однієї політичної, економічної чи релігійної кризи, щоб права жінок знову поставили під сумнів”. У цьому сенсі 8 березня — це не святкова дата, а щорічне нагадування про крихкість здобутих прав і про те, що гендерна рівність залишається процесом, а не досягнутим станом.

Читайте також

• Вулиця Героїв Небесної Сотні у Бахмуті: на честь кого вона названа
• Що ми знаємо про річку Бахмутку: історія та легенди
• Голосування за незалежність та президента в Бахмуті: як у місті проходив референдум 1991 року

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Діти учасників бойових дій (УБД) мають право на державну цільову підтримку при вступі до закладів вищої освіти. Йдеться як про можливість навчання за бюджетні кошти, так і про пільгове кредитування або компенсацію вартості навчання. Роз’яснюємо, на які саме пільги може розраховувати дитина УБД під час вступної кампанії.

Які пільги має дитина УБД при вступі до університету

Згідно з чинним законодавством, діти учасників бойових дій можуть отримати державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти.

Повна оплата навчання за бюджетні кошти

У разі зарахування на навчання за державним або регіональним замовленням держава забезпечує повну оплату навчання за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету.

Інформацію про можливість реалізації цього права слід перевіряти в умовах та правилах прийому конкретного закладу освіти на відповідний рік.

Першочергове переведення з контракту на бюджет

Студенти, які навчаються за кошти фізичних або юридичних осіб («контракт»), мають право на першочергове переведення на вакантні бюджетні місця.

Для цього потрібно подати на ім’я керівника закладу освіти заяву у довільній формі із зазначенням виду державної цільової підтримки. До заяви додаються копії:

• посвідчення учасника бойових дій;
• свідоцтва про народження вступника.

Якщо не вдалося вступити на бюджет: пільговий кредит

У разі відсутності бюджетного місця дитина УБД може скористатися пільговим довгостроковим кредитом на оплату навчання.

За загальним правилом:

• кредит надається під 3% річних;
• строк повернення — до 15 років;
• погашення починається через 12 місяців після завершення навчання;
• щороку сплачується 1/15 частина основної суми та відсотки за користування кредитом.

В окремих випадках отримувач може бути звільнений від сплати відсотків або навіть основної суми боргу відповідно до встановлених умов.

Як отримати пільговий кредит на навчання

1. Подати до приймальної комісії письмову заяву про зарахування з оплатою навчання за рахунок пільгового кредитування.
2. Дочекатися рішення приймальної комісії за результатами вступних випробувань.
3. Укласти угоду на отримання кредиту.

Якщо отримувач кредиту є неповнолітнім, угоду укладає один із батьків або законний представник. Протягом року після досягнення повноліття укладається нова угода.

Компенсація вартості навчання: експериментальний проєкт

Наразі також діє експериментальний проєкт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2025 № 318, який передбачає можливість отримання компенсації вартості навчання за навчальний рік для дітей УБД.

Проєкт діятиме до 25 вересня 2026 року, якщо його дію не буде продовжено.

До теми:

“На технічні спеціальності стали активніше вступати дівчата”: як проходить вступна кампанія в Бахмутському ЦПТО

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!