Багатоцільову грошову допомогу в Україні надають певним категоріям населення. Зокрема, отримати її можуть переселенці та переселенки. Благодійний фонд “Право на захист” є партнером УВКБ ООН зі збору даних на грошову допомогу, наразі є 6 категорій людей, які можуть зареєструватися на таку допомогу.

Кому доступна грошова допомога

Грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам та постраждалим домогосподарствам, які відповідають одному з наступних критеріїв:

• постраждали від обстрілів і мають пошкоджене постійне житло;
• їхнє місце проживання стало непридатним для життя через військові дії;
• домогосподарство залишилося у звичному місці, але не може впоратися зі зростанням витрат або втратою доходу через війну;
• евакуювалися з громад, де оголошено обов’язкову евакуацію;
• втратили близького члена родини внаслідок військових дій;
• мають госпіталізованого родича або такого, хто потребує лікування через поранення чи шкоду, завдану війною.

Зверніть увагу, що для допомоги дані про особу мають бути верифіковані місцевою владою та включені у списки евакуйованих або постраждалих.

Яку суму грошової допомоги можна отримати?

Сума допомоги складає: 3 600 грн на особу на місяць. Допомога виплачується за 3 місяці, тобто загальна сума — 10 800 грн на кожного члена родини.

Виплати базуються на розрахунках мінімального споживчого кошика.

Читайте також:

Скільки становитиме прожитковий мінімум на дітей у 2025 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) отримало інформацію, що підрозділами російської армії наказали посилити атаки безпілотниками. Дії противника спрямовані на цивільну інфраструктуру та автотранспорт у прикордонних і прифронтових регіонах.

Детальніше про це розповіли представники ГУР.

Росіяни посилять удари по цивільній інфраструктурі у прифронтових районах

Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) повідомило про отримання підрозділами російської армії наказу щодо посилення атак безпілотниками. Дії противника спрямовані на цивільну інфраструктуру та автотранспорт у прикордонних і прифронтових регіонах.

ГУР також опублікував перелік об’єктів для активізації ударів. До цього списку ввійшли:

• автозаправні станції;
• вантажні автомобілі;
• пасажирські автобуси;
• легкові транспортні засоби.

Виконання наказу покладено на центр перспективних безпілотних систем “Рубікон” та на зовнішніх пілотів лінійних підрозділів окупаційної армії.

Для пошуку та ураження цілей росіяни планують застосовувати дрони, які керуються у режимі реального часу. Серед заявлених апаратів:

• Молнія-1 та Молнія-2;
• Герань та Гербера;
• Ланцет;
• V2U та інші аналогічні системи.

Помилкові удари противника

В ГУР зазначають, що російські екіпажі безпілотних систем мають низький рівень підготовки, через що дедалі частіше виникають інциденти із помилковими ударами по власних цілях.

Зокрема, відомо, що оператори 1427-го мотострілецького полку російської армії через втрату орієнтування навели безпілотник Молнія-2 на цивільний автомобіль УАЗ Буханка. Інцидент стався поблизу населеного пункту Глушкове в Курській області. Дрон не влучив у машину та здетонував на відстані приблизно 10 метрів від неї. Водночас російські спецслужби часто самостійно режисують подібні атаки у прикордонних регіонах для створення матеріалів пропаганди та дискредитації України.

Ще один випадок зафіксовано на Запорізькому напрямку. Оператори противника помилково уразили пікап, у якому перебували російські військові.

Рівень загрози для населення

Наказ командування противника щодо посилення дронових атак у прифронтових областях становить пряму загрозу для цивільного населення. Головне управління розвідки закликає громадян дотримуватися пильності та обов’язково реагувати на сигнали повітряної тривоги.

Читайте також:

Росіяни посилили тиск на Костянтинівському напрямку — Генштаб ЗСУ

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Банк розвитку Ради Європи спрямовує 80 мільйонів євро на фінансування програми житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій. Розширення фінансування дозволить частково покрити наявний попит серед переселенців, які втратили нерухомість.

Про це повідомив Павло Фролов, народний депутат України та Голови Спеціальної комісії з питань захисту ВПО.

Житлові ваучери для ВПО: деталі нового фінансування

За даними Павла Фролова, Банк розвитку Ради Європи виділить 80 мільйонів євро на фінансування програми житлових ваучерів. Як додає депутат, вказаних коштів вистачить на оплату близько двох тисяч житлових ваучерів.

Надходження коштів розбите на два етапи. Перший транш обсягом 40 мільйонів євро надійде у вересні. Другу частину у розмірі 40 мільйонів євро виділять у 2027 році.

Виділений бюджет не здатен повністю перекрити реальні потреби переселенців, оскільки кількість заявників суттєво перевищує фінансові можливості програми. Головним завданням для держави залишається залучення додаткових інвестицій.

Наразі статистика програми виглядає так:

• понад 43 тисячі осіб подали заявки на отримання житлового ваучера;
• понад 35 тисяч заяв уже погоджено спеціальними комісіями, люди очікують на надходження коштів;
• 3 296 ваучерів профінансовано на загальну суму 6,59 мільярда гривень;
• 3 228 родин завершили процес оформлення та придбали власне житло.

Інтеграція з програмою “єОселя”

За словами Павла Фролова, найближчим часом власники сертифікатів отримають змогу використовувати ваучер як перший внесок за державною іпотечною програмою “єОселя”. Профільний комітет уже рекомендував парламенту ухвалити у першому читанні законопроєкт №15335. Документ має на меті врегулювати питання майнових прав та механізми іпотечної застави.

Читайте також:

Політику щодо питань ВПО можуть об’єднати з ветеранською: у чому ризики

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!