Популярний український гурт «SPIV BRATIV» на прохання нашої редакції привітав бахмутян з Днем міста. Ексклюзивне звернення для містян мали презентували на онлайн-концерті з нагоди Дня народження Бахмута. Однак, через ворожу кібератаку музиканти не змогли звернутися до бахмутян наживо, тому записали відео.
Редакція «Бахмут.IN.UA» публікує відеозвернення учасників колективу.
Привітання для бахмутян
Хлопці сьогодні мали виступити під час святкового онлайн-концерту з піснею «Бахмут», яка стала народним хітом. Перші хвилини ефіру концерт йшов за планом, однак згодом керування трасляцією перехопили російські хакери. Як наслідок, редакція була змушена зупинити онлайн-захід через ворожу кібератаку.
Тому гурт на наше прохання записав відеозвернення до бахмутян.
Дорогі жителі міста Бахмут, з вами гурт «SPIV BRATIV», і ми вітаємо вас з Днем міста. Дуже шкода, що весь світ дізнався про Бахмут за таких страшних і важких обставин. Ми щиро співчуваємо тим, хто лишився без домівок. Разом з тим ми віримо у майбутнє, ми віримо у хороше.
Ми віримо, що Бахмут, як і багато міст, буде відбудовано, він зацвіте новим життям. Ми віримо, що ви знову повернеться додому, ми віримо, що ми приїдемо до вас в гості з концертом. Це буде потужно. Це буде велика площа. Це буде багато людей, і ми вже не будемо співати «Бах, бах! Голосно в Бахмуті». Ми будемо співати щось переможне, щось українське, щось веселе. З Днем міста!
«SPIV BRATIV» // привітання бахмутян від гурту з Днем міста
Бахмут
Композиція про Бахмут стала народним хітом. Сам же український рок-гурт створений ще у 2010 році в Черкасах. Його учасники — четверо рідних братів Дмитро, Артемій, Антоній і Леонтій Осичнюки.
Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей з інвалідністю.
Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.
ЮНІСЕФ, грошова допомога в Києві перед зимою
У Києві пройшла зустріч міської влади з командою ЮНІСЕФ щодо підготовки до зимового періоду та додаткової підтримки родин, які виховують дітей з інвалідністю. Під час неї вирішили, що через районні центри соціальних служб оцінюватимуть потреби родин, де виховуються діти з інвалідністю підгрупи А, а також діти з інвалідністю І групи. Окрему увагу приділятимуть районам, які минулої зими постраждали внаслідок російських обстрілів теплоелектроцентралей.
Для родин, які доглядають за дітьми з інвалідністю, підготовка до холодного періоду може потребувати додаткових ресурсів і підтримки. Тому ЮНІСЕФ працюватиме з родинами, щоб визначити їхні індивідуальні потреби.
За результатами оцінювання ЮНІСЕФ зможе надати матеріальну підтримку на придбання необхідних речей тим родинам, які найбільше її потребуватимуть. Спрямування допомоги визначатимуть з урахуванням конкретної ситуації кожної сім’ї.
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що ухвалення документа в нинішній редакції може створити загрози для журналістських розслідувань, зокрема тих, що стосуються корупції та майна посадовців.
Про це повідомляє редакція “Української правди”, яка разом з іншими журналістами закликає народних депутатів не підтримувати законопроєкт.
Законопроєкт №10242: які загрози бачать журналісти
У порядку денному Верховної Ради з’явився законопроєкт №10242, який стосується посилення відповідальності за оприлюднення інформації з державних реєстрів. На думку представників журналістської спільноти, запропоновані зміни можуть негативно вплинути на роботу розслідувачів, які використовують інформацію з реєстрів для викриття корупційних схем.
Зокрема, журналісти застерігають, що в разі ухвалення документа правоохоронці можуть отримати додаткові можливості для стеження за журналістами та їхніми джерелами інформації.
Йдеться, зокрема, про випадки, коли журналісти отримують відомості із закритих баз даних для підготовки матеріалів про можливі зловживання посадовців.
За оцінкою критиків законопроєкту, окремі дії з використання інформації з державних реєстрів можуть підпадати під кримінальну відповідальність із покаранням до восьми років позбавлення волі. Водночас це не означає, що будь-яке використання журналістами даних про майно посадовців автоматично призведе до кримінального переслідування. Наслідки залежатимуть від остаточного тексту закону та обставин конкретної справи.
Чому журналісти виступають проти законопроєкту №10242
Редакція “Української правди” разом із колегами закликає Верховну Раду не голосувати за законопроєкт у його нинішній редакції.
Представники медіаспільноти вважають, що запропоновані зміни можуть бути використані для тиску на журналістів, які розслідують корупцію та діяльність посадовців.
Особливе занепокоєння викликає можливість переслідування журналістів і встановлення їхніх джерел інформації. Журналісти наголошують на необхідності захисту свободи слова та права суспільства отримувати інформацію про можливі зловживання представників влади.
Нагадаємо, що законопроєкт №10242 уже намагалися винести на голосування у грудні 2024 року. Тепер документ знову з’явився в порядку денному Верховної Ради.
Редакція “Української правди” та інші представники журналістської спільноти закликають народних депутатів не підтримувати законопроєкт у його нинішньому вигляді.
Київ готується до зимового періоду. У межах підготовки до зими провели зустріч з командою ЮНІСЕФ. На ній запланували налагодити додаткову підтримку родин, які виховують дітей […]
У Верховній Раді знову можуть розглянути законопроєкт №10242, який передбачає посилення відповідальності за незаконне використання та поширення інформації з державних реєстрів. Представники медіаспільноти застерігають, що […]
Вночі 27 жовтня росія атакувала Київ. Внаслідок атаки постраждав центр “ЯМаріуполь”, що працює на лівому березі столиці. Попри пошкодження, центр продовжує надавати допомогу маріупольцям. Про […]
Коли у Краматорській українській гімназії починається онлайн-урок, пані Ірина насамперед думає не про правила української мови. Їй важливо знати, чи всі діти на зв’язку, як […]
Раніше Бахмут IN.UA розповідав історію Дмитра Крука — хлопця з окупованого міста Хрестівка на Донеччині. Його рідне місто захопила рф, коли хлопцю було 9 років. […]