Міжнародне товариство Червоного Хреста в Україні — це одна з великих гуманітарних організацій, котра продовжує надавати різноманітну допомогу громадянам та громадянкам України. Її представники регулярно надають як харчові продукти та різні побутові товари, так і грошову допомогу вразливим категоріям населення.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає про допомогу від Червоного Хреста та те, хто може її отримати.

Гуманітарна допомога від Червоного Хреста

Червоний Хрест — це одна з найбільших гуманітарних організацій у світі, яка вже понад сто років надає комплексну гуманітарну допомогу та підтримку вразливих категорій населення. Вона реалізовує власні проєкти в Україні, зокрема вони:

• забезпечують гуманітарною допомогою людей, які мають потреби у продуктах харчування, гігієнічних наборах та інших речей для покриття базових потреб людей;
• допомагають державі у реагуванні на всі надзвичайні ситуації в країні;
• надають психосоціальну підтримку тим, хто цього найбільше потребує;
• впроваджують проєкти з фізичної та психологічної реабілітації;
• здійснюють догляд вдома за одинокими людьми.

Як отримати допомогу від Червоного Хреста

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) регулярно надає різноманітну допомогу, про яку її представники повідомляють на власних інтернет-ресурсах, у тому числі й через сайт redcross.org.ua. Аналогічна ситуація з регіональними представництвами організації.

Умови надання зазвичай різні та направлені на певні групи населення. Зазвичай, локальні видачі гуманітарних наборів здійснюються для:

• ВПО;
• пенсіонерів, які старше 60 років;
• сімей з неповнолітніми дітьми;
• людей з інвалідністю I та II групи;
• багатодітних родин;
• вагітних жінок.

Додаткову консультацію можна отримати на гарячій лінії Червоного Хреста за номером 0 800 300 155.

Як взяти участь у проєктах Червоного Хреста

Наразі в Україні реалізовується два проєкти, які підпорядковуються Червоному Хресту — REDpreneurUA та “Перезавантаження”.

Перша — це міжнародна франшиза для підтримки підприємництва в Україні, яка є частиною глобальної ініціативи з підтримки соціально відповідального підприємництва та економічної стійкості вразливих груп населення.  В межах цього проєкту регулярно проходять навчальні заходи та майстер-класи для людей, котрі прагнуть створити та реалізувати підприємницькі плани. По закінченню навчання з’являється можливість отримати гранти від 5 000 (220 000 гривень) до 15 000 (660 000 гривень) євро для того, щоб допомогти бенефіціарам втілити бізнес-ідеї. Наразі проєкт вже реалізовує навчання, по завершенню якого буде анонсована нова реєстрація.

“Перезавантаження”

Головна мета другого проєкту — допомогти громадянам, які мають складнощі з працевлаштуванням, здобути нові навички та знання для загального професійного вдосконалення. Його реалізовують в п’яти областях України, а саме у:

• Черкаській;
• Миколаївській;
• Кіровоградській;
• Тернопільській;
• Вінницькій.

У межах проєкту обіцяють надавати людям доступ до інформаційних сесій та консультацій, які дозволять створити індивідуальний план подальшого навчання людини. Зазначається, що ініціатива передбачає повну оплату навчання на курсах та набуття цифрової грамотності.

Для участі в проєкті та отримання інформації щодо подачі заявки потрібно звернутися до регіональних представництв організації:

• у Черкаській області потрібно зателефонувати за номером +380 (96) 309 8873 або на гарячу лінію 0 800 332 656. Також можна звернутися за адресою: місто Черкаси, вулиця Чорновола, 157;
• у Миколаївській області потрібно зателефонувати за номером +380 (67) 337 3536 або на гарячу лінію 0 800 332 656. Також можна звернутися за адресою: місто Миколаїв, вулиця Водопровідна 34/113-4а;
• у Кіровоградській області потрібно зателефонувати за номером +380 (99) 172 1882 або на гарячу лінію 0 800 332 656;
• у Тернопільській області потрібно зателефонувати за номером +380 (50) 045 0712 або на гарячу лінію 0 800 332 656. Також можна звернутися за адресою: місто Тернопіль, вулиця Мостова бічна, 6;
• у Вінницькій області потрібно зателефонувати за номером +380 (43) 261 1093 або на гарячу лінію 0 800 332 656. Також можна звернутися за адресою: місто Вінниця, вулиця Грушевського, 12.

Читайте також:

• Прописка в Україні: що це за документ та як його оформити у 2025 році
• В Україні спростили умови отримання виплат для евакуйованих з Донеччини
• Як військовим з УБД стати в чергу на квартиру

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У документах, складених під час виконання бойових завдань, містяться чутливі дані про завдання, розташування підрозділів, маршрути переміщення та евакуації. Оскільки розголошення такої інформації становить пряму загрозу для безпеки військовослужбовців, частина відомостей про зниклих безвісти, полонених і загиблих має обмежений доступ.

Детальніше про правила надання інформації родинам захисників згідно з роз’ясненням Міноборони.

Які документи містять інформацію з обмеженим доступом

Згідно із законодавством (зокрема законами «Про державну таємницю» та відповідними наказами Міноборони і СБУ), обмеження на поширення поширюється на низку військових документів. До них належать:

• журнал бойових дій;
• бойові накази та розпорядження;
• координати місця зникнення;
• відеозаписи бойових дій, штурмів та обльотів місцевості;
• документи про евакуацію;
• відомості про склад і розташування підрозділів.

Як родинам отримати потрібні відомості

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ч. 8 ст. 6) передбачає, що обмежувати потрібно доступ лише до конкретної чутливої інформації, а не до документа загалом.

Тому кожне звернення військові частини розглядають індивідуально. Якщо документ містить обмежені дані, родинам не відмовляють повністю, а надають необхідну інформацію у формі витягу, спеціальної довідки чи в іншому дозволеному форматі.

Щоб отримати відповідь, у своєму запиті родичам необхідно максимально конкретно зазначити, які саме обставини вони хочуть з’ясувати. Наприклад: запитати про деталі евакуації, обставини зникнення військовослужбовця або уточнити, чи було офіційно зафіксовано факт його поранення.

Особливості підтвердження поранення зниклих безвісти

Процес підтвердження факту поранення для військовослужбовця, який зник безвісти, має певні ускладнення. Часто таких військових не мають змоги евакуювати встановленим маршрутом, через що поранення не встигають своєчасно зафіксувати в офіційних медичних документах.

Сама по собі відсутність медичних документів не є безумовним доказом того, що військовий не зазнав поранення. Якщо інформація про травмування зафіксована лише в журналі бойових дій, для належного оформлення документів військовій частині знадобиться додаткова перевірка обставин та збір свідчень з інших доступних джерел.

Читайте також:

Аліменти з військовослужбовців: з яких виплат стягуються та як розраховуються

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Розлучення та виховання дітей — життєві обставини, які не зникають, коли один із батьків стає на захист країни. У зв’язку з цим у родинах військовослужбовців часто виникають запитання щодо механізму утримання аліментів, зокрема з бойових винагород чи виплат за поранення.

Міністерство оборони України надало детальне роз’яснення щодо того, які саме складові грошового забезпечення військових формують аліментну базу.

З яких виплат військових утримуються аліменти

Базові правила утримання аліментів для військовослужбовців ЗСУ та цивільних громадян однакові. Вони регулюються Сімейним кодексом, законом “Про виконавче провадження” та відповідною постановою Кабміну.

Аліменти утримуються із загального грошового забезпечення військового, до якого обов’язково входять:

• посадовий оклад та оклад за військовим званням;
• щомісячна надбавка за вислугу років;
• постійні щомісячні надбавки, доплати, премії та підвищення окладу;
• додаткові винагороди, що мають систематичний характер.

Якщо суд присудив сплату аліментів як частку від доходу, відсоткова ставка розраховується від фінальної суми забезпечення вже після відрахування всіх обов’язкових податків і зборів.

Чи стягуються аліменти з бойових виплат?

Згідно з чинними нормами, аліменти підлягають утриманню з додаткової винагороди, яку військовослужбовці отримують під час дії воєнного стану. До цієї категорії належать бойові виплати у розмірі 30 000, 50 000 та 100 000 гривень, а також виплати інструкторам (від 15 до 30 тисяч гривень) та 10 000 гривень за фактичне виконання обов’язків. Оскільки ці нарахування здійснюються щомісяця, вони класифікуються як постійні види доходу.

З яких виплат аліменти не вираховуються

До аліментної бази не включаються виплати, що мають разовий, цільовий або компенсаційний характер. Зокрема, утримання не здійснюється з:

• грошової допомоги на оздоровлення;
• одноразових винагород у розмірі 70 000 та 170 000 гривень;
• матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
• одноразової грошової допомоги при звільненні або за укладення першого контракту;
• одноразової грошової допомоги у разі поранення, контузії або встановлення інвалідності.

У Міноборони звертають увагу на важливий нюанс щодо “виплат за поранення”. Грошове забезпечення, яке військовий щомісяця отримує в період лікування, враховується до аліментної бази. Натомість цільова одноразова допомога за поранення не підлягає стягненню.

Розмір аліментів: гарантований мінімум та максимуми

Мінімальний гарантований розмір аліментів становить не менше 50% від актуального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наразі це:

• для дитини віком до 6 років — 1 408,50 гривень;
• для дитини від 6 до 18 років — 1 756 гривень.

Мінімальний рекомендований розмір (який суд може призначити за наявності достатнього заробітку платника) становить 100% прожиткового мінімуму: 2 817 гривень для дітей до 6 років і 3 512 гривень для дітей до 18 років.

Якщо виплати призначаються у вигляді частки від загального доходу, вони становлять:

• на одну дитину — 1/4 від заробітку;
• на двох дітей — 1/3 від заробітку;
• на трьох і більше дітей — 1/2 від заробітку.

У наказному провадженні встановлено й верхню межу: розмір аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів. Тобто максимум 28 170 гривень (до 6 років) та 35 120 гривень (від 6 до 18 років). Право на підтримку мають і діти від 18 до 23 років за умови, що вони продовжують навчання.

Як відбувається процес стягнення

У разі примусового стягнення виконавець надсилає до військової частини постанову про звернення стягнення на доходи військовослужбовця. Фінансовий підрозділ частини розраховує та утримує визначену суму з виплат платника, перераховуючи її на рахунок виконавчої служби або приватного виконавця, після чого кошти надходять стягувачу. Якщо адреса військової частини невідома, документи можуть бути направлені до Міністерства оборони України для подальшої передачі в бухгалтерію відповідного підрозділу.

Змінити розмір виплат можна або через суд у разі зміни матеріального стану, або уклавши нотаріально посвідчений договір між батьками. Такий договір має силу виконавчого документа.

Читайте також:

Оподаткування виплат військовим: хто звільняється від військового збору

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!