Благодійний фонд “Вільні люди — вільна країна” відкрив реєстрацію на отримання гуманітарної допомоги у вигляді продуктових наборів для ВПО з Донецької та Харківської областей, що проживають у Дніпрі. Отримати її можна вже зараз.

Про це повідомили представники БФ “Вільні люди — вільна країна” в Telegram.

Примітка. Матеріал було оновлено 14 листопада 2024 року, о 15:43. Представники БФ “Вільні люди — Вільна країна” закрили реєстрацію на отримання допомоги. Матеріал оновлено згідно з Редакційною Політикою.

Гуманітарна допомога ВПО в Дніпрі

Продуктові набори в межах нового проєкту надання гуманітарної допомоги була розрахована на новоприбулих ВПО (не раніше 1 червня 2024 року), які виїхали з наступних регіонів:

• Донецька область — Костянтинівська, Покровська та Торецька ТГ;
• Харківська область — Борівська, Вільхуватська, Вовчанська, Дворічанська, Кіндрашівська, Куп’янська, Курилівська та Петропавлівська ТГ.

Зазначається, що допомогою можуть скористатися лише ті, чиї домогосподарства раніше не отримували підтримку в інших локальних осередках фонду

Як зареєструватися

Для того, щоб ВПО могли змогу отримати гуманітарну допомогу, необхідно було заповнити спеціальну форму.

Саму допомогу видаватимуть в осередку фонду в місті Дніпро за сформованими заздалегідь списками, які публікуватимуть в Telegram-каналі БФ “Вільні Люди — Вільна Країна” за посиланням. В цьому каналі також публікуватимуть нові анонси надання гуманітарної допомоги для ВПО.

Як отримати виплати ВПО в разі повторної евакуації

Повторно виплати ВПО можуть оформити:

• люди, які отримували виплати ВПО раніше, але втратили право чи відмовилися від виплат у звʼязку з поверненням додому;
• люди, у яких в населеному пункті, куди вони повернулися, після 1 серпня 2023 року оголошено обовʼязкову евакуацію.

Яким критеріям слід відповідати, щоб отримати виплати:

• майнові критерії (п. 7 та 7-1 Порядку);
• бути зайнятим — працювати за трудовим договором, стояти на обліку в центрі зайнятості, вести підприємницьку діяльність тощо;
• бути включеним до “евакуаційних списків”. Під час централізованої евакуації ОВА веде список людей, яких обов’язково/примусово евакуюють, та щотижня передає відповідну інформацію до Мінсоцполітики. Якщо Ви евакуюєтеся самостійно або за допомогою благодійних чи громадських організацій, про це обовʼязково слід повідомити ОВА, щоб вас включили в перелік.

Для призначення допомоги на проживання ВПО слід подати заяву. Звертатися потрібно лише особисто.

Заяву можна подати до:

• органу соціального захисту населення;
• ЦНАПу;
• уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради.

Можливість звернутися за призначенням виплат онлайн на сьогодні недоступна.

Читайте також:

• Чому не надійшли виплати переселенцям у вересні/жовтні: пояснення і що робити
• ЮНІСЕФ надає грошову допомогу українцям: види підтримки та умови отримання
• На Київщині ВПО реєструватимуть на виплати ООН: дата

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У 2026 році процес подачі документів до закладів вищої освіти відбуватиметься переважно в дистанційному форматі. Абітурієнтам необхідно заздалегідь підготувати дані для реєстрації електронного кабінету, тоді як паперові заяви прийматимуть лише від окремих категорій вступників.

Про це розповіли експерти “Освіта.Юа“.

Реєстрація електронного кабінету вступника у ВНЗ

Вступна кампанія триватиме з 1 липня до 15 жовтня. Для подачі заяв абітурієнтам потрібно створити особистий кабінет на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення онлайн-форми знадобляться такі дані:

• адреса особистої електронної пошти для логіна та надійний пароль;
• серія та номер шкільного атестата чи диплома;
• номер, спеціальний пін-код та рік отримання сертифіката НМТ або екзаменаційного листка;
• серія та номер паспорта або ідентифікаційний код для осіб без сертифіката НМТ.

В особистому профілі також необхідно завантажити кольорову фотографію розміром до одного мегабайта та вказати актуальні номери телефонів. Вносити зміни до цих даних дозволяється виключно до моменту подання першої заяви до університету.

Правила для пільгових категорій

Абітурієнти, які мають право на спеціальні умови вступу, зобов’язані перевірити наявність документів, що підтверджують пільгу, у відповідних державних реєстрах.

Якщо інформація в реєстрах відсутня, вступнику необхідно звернутися до приймальної комісії будь-якого вишу до моменту подання першої заяви. Зробити це можна особисто або через електронну пошту. Представники закладу освіти внесуть відскановані копії паперів до системи та створять картку фізичної особи.

Подача документів у паперовій формі

Приносити заяви особисто або надсилати їх дистанційно з накладанням електронного підпису дозволяється лише у випадках, коли створення електронного кабінету є неможливим. Це правило діє для:

• іноземців та осіб без громадянства, окрім власників посвідки на постійне проживання;
• вступників, які здобули освіту за кордоном та мають іноземні документи;
• власників старих паперових атестатів, виданих до переходу на фотополімерні технології;
• абітурієнтів, які зіткнулися з технічними помилками в базі, наприклад, розбіжностями у прізвищі чи даті народження.

В останньому випадку реєстрація профілю відбувається через спеціальні консультаційні центри при університетах. Абітурієнтам також радять уточнювати наявність додаткових вимог до документів безпосередньо у приймальних комісіях обраних закладів.

Читайте також:

Старт основної сесії НМТ 2026: головне про тестування, правила та безпеку

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Всіхсвятський храм у Бахмуті, який нещодавно отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення, має довгу та насичену подіями історію. Він пережив зміну місця розташування, закриття радянською владою, перебудову під склади та відродження у роки незалежності, проте зазнав значних руйнувань під час боїв за місто.

Детальніше про історію церкви розповіли представники Бахмутського краєзнавчого музею.

Будівництво першої дерев’яної церкви Бахмута

Історія храму розпочалася у 1778 році, коли у Бахмуті відвели нове місце під міський цвинтар. У 1785 році місцеві жителі почали збирати кошти на будівництво дерев’яної церкви в ім’я Всіх Святих.

Освячення місця під забудову відбулося восени 1786 року, а в січні 1792 року новозбудована церква офіційно відкрила свої двері. За припущеннями краєзнавців, перша дерев’яна будівля розміщувалася на території сучасного нижнього парку. Хоча у 1818 році цвинтар закрили, церква продовжувала виконувати свою головну функцію — відспівування померлих.

Через поступове руйнування дерев’яної споруди було ухвалене рішення про зведення нової кам’яної будівлі. У 1893 році новий храм побудували на території верхнього цвинтаря.

Закриття, період окупації та “німецький подарунок”

Після подій 1917 року церква продовжувала функціонувати до червня 1923 року. Інформації про те, як використовували приміщення після першого закриття, немає.

Під час німецької окупації Бахмута у 1941-1943 роках церкву знову відкрили. Окупаційна влада використала релігію як інструмент пропаганди. Саме тоді до храму привезли з Німеччини бронзовий дзвін із дарчим написом: “Відлито німецьким вермахтом у війні проти більшовиків / 1942 / Завод Торез”.

Після повернення радянської влади Всіхсвятський храм продовжував діяти ще майже двадцять років.

Хрущовська антирелігійна кампанія та перетворення на склад

На початку 1960-х років міське партійне керівництво вирішило закрити одну з двох діючих церков у місті. Вибір припав на Всіхсвятську кам’яну церкву, оскільки її будівлю можна було легко пристосувати під господарські потреби.

Для закриття храму організували низку перевірок. Комісії виявили, що прибутки церкви значно перевищували витрати, а зарплати священників були вищими за доходи звичайних містян. Ситуацію ускладнювала поведінка окремих служителів, які зловживали алкоголем та порушували громадський порядок.

У липні 1963 року на дзвіниці храму знайшли дзвін, подарований вермахтом. Його одразу зняли та відправили на переплавку, а фрагмент із написом передали до місцевого музею. Ці факти, разом із низькою кількістю прихожан, стали офіційним приводом для закриття храму у другій половині 1963 року.

З будівлі зняли куполи та перетворили її на складське приміщення. Спочатку церкву передали торговельній організації, пізніше там розміщувався склад фірми “Одяг”, а останнім користувачем став місцевий комбінат громадського харчування.

Відродження храму та сучасний стан

Наприкінці 1990 або на початку 1991 року будівлю повернули вірянам. Релігійна громада була офіційно зареєстрована восени 1991 року. Настоятелем став протоієрей Леонтій Діатковський, якому довелося відновлювати вкрай занедбану споруду.

Завдяки зусиллям громади та місцевих підприємств вдалося відремонтувати внутрішні приміщення, відбудувати куполи, а у 1994 році встановити нові дзвони на дзвіниці. Під час ремонту під шаром штукатурки навіть знайшли фрагменти старих фресок кінця ХІХ століття.

Під час активних бойових дій в Бахмутів відреставрована будівля Всіхсвятського храму зазнала значних руйнувань, і її подальша доля залишається невідомою.

Читайте також:

Історія круглої “сталінки” у Бахмуті: від Будинку спеціалістів до руйнувань війни

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!