Благодійний фонд “Право на захист” оголосив про початок збору даних для надання багатоцільової грошової допомоги в межах проєкту “Консорціум Реагування”. Програма фінансової підтримки передбачає надання до 10 800 гривень на людину.

Про це повідомили представники БФ “Право на захист”.

Грошова допомога від БФ “Право на захист”

Грошова допомога надається в межах проєкту “Консорціум Реагування: Надання багатогалузевої гуманітарної допомоги постраждалим від конфлікту населенню в Україні”. Метою ініціативи є підтримка вразливих категорій населення, які постраждали внаслідок воєнних дій.

Реалізація програми відбувається у таких областях:

• Дніпропетровська;
• Запорізька;
• Одеська;
• Харківська.

Для участі в програмі заявники повинні відповідати низці базових критеріїв, зокрема, вони:

• є громадянами України або іноземцями з дійсною посвідкою на проживання в Україні;
• отримали статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) після 24 лютого 2022 року;
• фактично проживають у вищезазначених областях;
• мають дохід, що не перевищує 6 318 гривень на одного члена домогосподарства на місяць (без урахування соціальних виплат та пільг);
• не отримували грошову допомогу від БФ “Право на захист” або інших міжнародних організацій протягом останніх трьох місяців.

Окрім базових вимог, претенденти повинні належати хоча б до однієї з категорій вразливості:

• домогосподарство, що очолює і забезпечує самотня повнолітня особа, яка проживає з дитиною / дітьми (віком 0–17 років включно або сином / донькою віком до 22 років включно за умови здобуття ним / нею / ними освіти за денною формою) та / або літньою особою / літніми особами (віком 60+ років), яка / які перебувають на її утриманні та / або під опікою;
• домогосподарство, що складається виключно з літньої особи / літніх людей (віком 60+ років), а також літньої особи / літніх осіб (віком 60+ років), яка / які мають на утриманні дитину / дітей;
• домогосподарство з трьома і більше дітьми (віком 0–17 років включно або сином / донькою віком до 22 років включно за умови здобуття ним / нею / ними освіти за денною формою);
• домогосподарство з дитиною віком до двох років (не включно);
• домогосподарство з вагітною жінкою;
• домогосподарство з особою з інвалідністю І чи ІІ групи / дитиною з інвалідністю;
• домогосподарство з особою із серйозним медичним станом, включеним у відповідний перелік.

Сума виплат та порядок нарахування

Загальна сума грошової допомоги становить 10 800 гривень на одну особу. Розрахунок базується на сумі 3 600 гривень на місяць протягом тримісячного періоду.

Виплата здійснюється одноразовим платежем на банківський рахунок кожного члена домогосподарства окремо. Кошти для неповнолітніх або недієздатних осіб зараховуються на рахунки їхніх офіційних представників (батьків, опікунів) за наявності підтверджувальних документів.

Процедура реєстрації

Процес отримання допомоги розпочинається із заповнення форми попередньої реєстрації. Для цього потрібно заповнити форму за покликанням.

Перелік необхідних документів

Для фінальної реєстрації необхідно особисто надати оригінали документів усіх членів родини:

• паспорт громадянина України (або паспорт для виїзду за кордон, посвідка на проживання), а для дітей — свідоцтво про народження;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) для всіх членів сім’ї, включаючи дітей;
• документи, що підтверджують статус ВПО та категорію вразливості (довідки про інвалідність, склад сім’ї тощо);
• реквізити банківського рахунку (IBAN).

Вимоги до банківського рахунку

Отримати допомогу можна виключно шляхом переказу на банківський рахунок. Готівкові виплати не передбачені.

Вимоги до картки:

• рахунок має бути гривневим та особистим;
• рахунок повинен бути відкритий на фізичну особу (картки ФОП не приймаються);
• картка має бути дійсною ще мінімум пів року.

Водночас зазначається, що отримати кошти не можна на картки цільовим призначенням. Це, наприклад, “єПідтримка”, “єМалятко”, “єВідновлення” та інші.

Читайте також:

Соціальний захист, гуманітарна допомога та компенсації за житло: з чим зверталися бахмутяни до МВА у 2025

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Український monobank повністю скасував комісії за міжнародні SWIFT-платежі. Зміни діють для всіх категорій користувачів — як для фізичних осіб, так і для представників бізнесу.

Про це повідомив Олег Гороховський, співвласник monobank.

monobank скасував комісію за всі закордонні SWIFT-перекази

Відтепер вхідні та вихідні закордонні перекази через систему SWIFT здійснюються без стягнення додаткової плати. Раніше середня вартість однієї такої транзакції становила близько тисячі гривень. Сумарний річний дохід банку від цих зборів перевищував 11 мільйонів гривень.

Про нововведення розповів співвласник банку Олег Гороховський. За його словами, рішення ухвалене для підтримки користувачів.

“Подумали, що і бізнесам, і звичайним людям такі платежі зараз справді важливі. Бізнесам — для дешевших закупівель у складний час, людям — для оплати навчання, лікування та військової амуніції. Тож не будемо ускладнювати. Відсьогодні все безкоштовно!”, — написав Олег Гороховський.

Відсутність комісії дозволить клієнтам заощаджувати кошти під час різних фінансових операцій:

• оплата закордонних контрактів та закупівель для підприємців;
• розрахунки за медичні послуги за межами України;
• грошові перекази за навчання в іноземних закладах;
• придбання військового спорядження та амуніції.

Читайте також:

Соціальна допомога замість пенсії: критерії отримання та інструкція з онлайн-оформлення

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Зміна у сприйнятті власного тіла розпочинається з моменту отримання поранення. У новому дослідженні, в якому взяли участь 27 ветеранів та ветеранок із різними типами поранень, експерти проаналізували, як фізичні травми впливають на сексуальність, самооцінку та повернення до інтимного життя. Віднопвідні результати увійшли в посібник “Любись” про сексуальність після поранень.

Про це йдется в новому достідженні аналітиків VeteranHUB.

Сексуальність та стосунки з тілом після поранення

У Києві відбулася презентація проєкту Resex 2.0, у межах якого команда “Ветеран Хабу” випустила нове дослідження та посібник “Любись. Коли тіло відчуває інакше”. Захід пройшов 28 травня. Матеріали присвячені темі чутливості та змінам у сексуальному досвіді людей, які отримали поранення. До розробки проєкту автори залучили профільних експертів із фізичного відновлення та сексуальної реабілітації.

Досвід респондентів показує, що для частини поранених усвідомлення травми супроводжується не лише боротьбою за виживання, а й думками про цілісність тіла, сексуальність та репродуктивну функцію.

Відповіді щодо хвилювання про стан статевих органів у перший момент після поранення були різними. Це не завжди залежало від тяжкості травми, а радше від того, наскільки важливим є сексуальне життя для людини:

• деякі військові цікавилися у медиків станом репродуктивних органів під час первинного огляду;
• військові з медичним досвідом або бойові медики самостійно оцінювали свій стан та можливий вплив травми на майбутнє сексуальне здоров’я;
• частині поранених медики на стабілізаційних пунктах самостійно перевіряли наявність статевих органів, розуміючи важливість цієї теми для військових;
• частина респондентів зазначала, що під час евакуації зовсім не думали про сексуальність, особливо ті, хто перебував без свідомості. 

На відміну від чоловіків, ветеранки під час поранення демонстрували інший фокус уваги і не замислювалися про свою сексуальність чи репродуктивне здоров’я. Для чоловіків такі хвилювання є закономірним проявом ідентичності. Окрім сексуальної функції, деякі чоловіки, особливо ті, хто не мав дітей, переймалися збереженням репродуктивного здоров’я.

Інформаційний вакуум на етапі лікування

Після евакуації розпочинається етап лікування, який може тривати від кількох місяців до понад року. Під час лікування військових здебільшого цікавить можливість займатися сексом, а на психологічному рівні — власна самооцінка та сприйняття їхнього зміненого тіла іншими людьми.

Головною проблемою на цьому етапі стає загальна нестача інформації щодо стану здоров’я та подальших кроків. В Україні досі немає розробленого і затвердженого протоколу сексуальної реабілітації. Обговорення інтимних потреб не є частиною лікування і виникає лише з ініціативи медиків або самого пацієнта.

У лікарнях та шпиталях не завжди є спеціалісти, здатні надати фахову консультацію щодо сексуального здоров’я. Для частини персоналу ця тема залишається табуйованою. Відсутність інформування з боку лікарів може негативно впливати на подальше відновлення. Люди залишаються наодинці зі змінами, уникають розмов про свої переживання та можуть сприймати невпевненість у собі як норму.

Деякі респонденти згадували негативний досвід взаємодії зі шпитальними психологами через їхній брак експертизи, розуміння та емпатії у темі сексуальності. Найбільше потребу в інформації відчували ветерани зі спінальною травмою. Тим, кому пощастило зустріти фахових лікарів або реабілітологів, консультації про способи покращення ерекції та можливості досягнення еякуляції надавали вирішальну підтримку.

Прийняття тіла та відновлення лібідо

Усвідомлення себе у зміненому тілі часто приходило до військових лише тоді, коли вони могли побачити себе або доторкнутися до ран. Нерозуміння діагнозу та прогнозів одужання ускладнює перехід до етапу прийняття власного тіла. Дехто сприймав свій фізичний стан фаталістично, але підтримка близьких допомагала подолати цю кризу.

Після стабілізації стану та покращення самопочуття більшість респондентів відзначала підвищене бажання сексуального контакту та зростання лібідо. Така фізична реакція була характерна для чоловіків з різними типами травм. Інтенсивне бажання сексу ветерани також пов’язували зі спробами протестувати функціональність тіла та зняти напругу після пережитого стресу та бойових дій. Водночас у розповідях ветеранок подібні спостереження не фіксувалися.

Експерти-сексологи пояснюють, що для військових, які тривалий час перебували в умовах хронічного стресу, сексуальна активність стає одним зі способів упоратися з напруженням. Проте в інших може формуватися протилежна реакція — різке зниження або повна відсутність сексуального потягу.

Перші сексуальні практики після поранення

Повернення до сексуального життя для частини ветеранів розпочиналося ще на етапі лікування, задовго до повного фізичного відновлення.

Перші сексуальні практики супроводжувалися такими особливостями:

• військові починали шукати можливості для задоволення потреб, зокрема через мастурбацію;
• дехто займався сексом ще в лікарні, коли знаходив можливість усамітнитися, або під час переведення між медичними закладами;
• для багатьох перший статевий акт був способом переконатися у своїй фізичній спроможності, де вирішальним був факт еякуляції;
• перші спроби часто супроводжувалися болем через незагоєні рани, травми хребта чи фантомні болі в ампутованих кінцівках.

Читайте також:

Виплати військовим у 2026 році: різниця між бойовими та грошовим забезпеченням

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!