У Львові ветерани та члени їх сімей, зокрема й ВПО, можуть виграти грант на відкриття бізнесу або розвитку вже наявного. До 1 квітня триває прийом заявок.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Гранти для ветеранів та їх родин

Ветерани та ветеранки війни можуть податися на програму “Відвага до бізнесу”, яка передбачає від 260 до 300 тисяч гривень на створення або розвиток власної справи. Учасники та учасниці протягом 10 днів будуть відвідувати бізнес-тренінги від експертів, а по завершенню навчання зможуть виграти грошову підтримку.

Хто може взяти участь

• ветерани та ветеранки війни;
• члени сімей ветеранів (чоловік/дружина, батьки, повнолітні діти);
• члени сімей загиблих ветеранів;
• внутрішньо переміщені особи (ВПО), зареєстровані підприємцями у Львівській МТГ.

Пріоритет у відборі мають:

• ветерани з інвалідністю;
• члени сімей загиблих ветеранів;
• ВПО серед ветеранів та їхніх родин;
• економічно незахищені ветерани та їхні сім’ї;
• особи, які ще не отримували матеріальної допомоги від міста.

Навчання для ветеранів

Навчання триватиме двома потоками:

• 14 – 25 квітня 2025 року;
• 28 квітня – 9 травня 2025 року.

Лекції триватимуть з 10:00 до 17:00 у Центрі підтримки підприємництва Львівської міської ради за адресою площа Ринок, 1, кабінет 103).

Зверніть увагу, що участь у 10-денному бізнес-курсі є обов’язковою умовою для подачі заявки на грант. Від однієї родини може брати участь лише один член. Гранти не надаються для бізнесу, пов’язаного з алкогольною або тютюновою продукцією, а також оборонною промисловістю.

• Перейти до форми

Читайте також:

• Де отримати безплатну юридичну допомогу військовим у 2025: актуальний список організацій
• Виплати військовим за поранення: актуальні дані на 2025 рік від Міноборони

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Краматорськ навесні — це місто, яке розквітає разом із першими теплими променями сонця. Зелені парки, квітучі дерева та затишні вулички створюють особливу атмосферу спокою та надії.

Редакція Бахмут IN.UA пропонує добірку з дев’яти світлин, що демонструють красу весняного Краматорська.

Краматорськ у 2025 році

Весна у Краматорську — це час, коли місто оживає після зими: сонце лагідно торкається дахів будинків, дерева вкриваються молодим листям, а повітря наповнюється свіжістю й новими надіями. Усе довкола ніби нагадує, що навіть після найтемнішої пори настає світло.

Пропонована добірка складається з дев’яти фотографій, які опублікувала Влада Гузова.

Читайте також:

• Часів Яр у 15 фото: як містяни відпочивали біля кар’єрів
• Бахмут з висоти пташиного польоту: добірка фотографій довоєнного міста
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Битва на річці Калка, що відбулася 31 травня 1223 року, стала однією з найвідоміших сторінок української історії доби Київської Русі. Об’єднані сили руських князів і половців намагалися зупинити просування монгольських військ, однак зазнали нищівної поразки. Ця битва продемонструвала небезпеку роздробленості серед руських земель і стала передвісником майбутнього монгольського вторгнення на українські терени.

Редакція Бахмут IN.UA розповідає, як саме відбувалась битва на річці Калка.

Битва на річці Калка

У ХІІІ столітті Київська Русь переживала період феодальної роздробленості. Колишні удільні князівства фактично перетворилися на самоврядні держави. Втративши роль політичного осереддя країни, Київ залишався тільки релігійним осередком Руських земель.

У той самий час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія, створена Чингісханом. Монгольська орда швидко докотилася до кордонів Київської Русі, де жили половці. На той момент половці вже були слабкі аж настільки, що звернулися до своїх ж ворогів –  русичів, й просили допомоги.

Літописець так описує цю подію: “Якщо ви не поможете нам,— то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете“. Скликали раду всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй”. Після княжої наради у Києві, галицький князь і зять половецького хана Котяна Мстислав Мстиславич, прозваний за свої подвиги Удатним, переконав правителів Київської та Чернігівської землі виступити разом проти монголів.

31 травня 1223 року русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Там їх зустріла монгольська орда. Тогочасних даних про втрати обох сторін у битві на Калці немає. Руські літописці подають лише кількість загиблих князів і воїнів київських дружин, з якої можна уявити величину поразки руського війська.

Києвичі отримали тактичну поразку від монголів, але зрозуміли їх тактику ведення бою. Битву програти, не значить – програти війну.

Автор тексту історик, краєзнавець Микита Безмен.

Авторка ілюстрації художниця Маша Вишедська.

Читайте також:

• Перший український прапор та піший полк: як бахмутяни боролися за незалежність сто років тому
• Часів Яр про який ви не знали. Розпитали у краєзнавця найцікавіше з історії міста
• В’ячеслав Чорновіл та Донеччина: як пройшло знайомство українського державотворця з регіоном

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!