Бахмутський коледж мистецтв через війну евакуювався у Кам’янець-Подільськ, сьогодні саме тут проводять навчання майбутніх музикантів. Попри війну діти продовжують грати, більша кількість учнів має змогу навчатися офлайн, але є й вихованці, які музику опановують дистанційно.

Людмила Бойко викладає в Бахмутському коледжі мистецтв, за сумісництвом вона займається з дітьми в У Центрі культури та мистецтв ім.Є.Мартинова у вокальній студії. Зараз навчання вихованців, які були в гуртках, відбувається онлайн. Швидкість інтернету в кожного різна, тому проводити заняття по вокалу в онлайні буває важко. Водночас якщо в дітей є змога, то вони зустрічаються з викладачем і займаються очно.

“В Кам’янець-Подільськ переїхала більша частина студентів. Хоча дітей менше ніж було в Бахмуті, але робота продовжується, ми даємо концерти. Працювати дистанційно нам допоміг досвід карантину”, — наголошує Людмила Бойко.

Людмила Бойко. Фото: Фейсбук

Попри труднощі у навчання, вихованці пані Людмили брали участь в конкурсах, щоб підтримувати мотивацію вихованців педагогиня намагається давати творчі завдання.

“Звісно, що працювати офлайн краще, але головне, щоб в учня було бажання займатися музикою”, — каже вчителька.

Людмила Бойко прокоментувала й питання про повернення в Бахмут, каже що за можливості хотіла б повертатися й відновлювати місто, такої ж позиції дотримуються й учні.

Що кажуть вихованці Бахмутського коледжу мистецтв?

Олександра Церне. Фото: особистий архів героїні

Олександра Церне навчається під кураторством Людмили Бойко, дівчина займається офлайн, грає на народних інструментах разом із пані Людмилою. Оркестр, де грають бахмутянки, нещодавно зайняв перше місце у місцевому конкурсі.

“До війни я не мала досвіду життя у гуртожитку разом із студентами. В Бахмуті жила на квартирі, тому дуже лячно було їхати сюди самостійно, дуже далеко. Спершу я евакуювалася до Ужгорода оскільки в Бахмуті не було безпечно. З новим помешканням допомогла моя викладачка зі спеціальності”, — каже Олександра.

Дівчина додає, що життя в новому місті дало їй новий цікавий досвід.

Володимир Пилипенко також навчається у Бахмутському коледжі мистецтв, юнак грає на народних інструментах, як й Олександра займається в оркестрі.

Володимир Пилипенко. Фото: особистий архів героїні

“Спочатку адаптуватися було важко до нового міста та навчання. Зараз ми вже звикли, можу сказати, що тут дуже гарні люди, доброзичливі, що змогли для нас зробили. Колектив оркестру став менший, якщо в Бахмуті це було близько 50 людей, то наразі приблизно 20”, — каже юнак.

В більшості учні займаються на інструментах, які евакуювали з Бахмута, зокрема акордеони та гітари, дещо довелося докупити. 

Фото: Фейсбук, Бахмутський фаховий коледж культури і мистецтв ім.І.Карабиця

Читайте також: Пластуни збирають книги для українських військових у шпиталях

Додавайтесь в наш Телеграм Бахмут живе тут, отримуйте інформацію про події в Бахмуті та бахмутян в евакуації.

А це наш цікавий і яскравий Інстаграм – підписуйтесь!

Неврахований стаж — одна з найпоширеніших причин заниженої пенсії або повної відмови у її призначенні. Громадяни можуть мати десятки років роботи за спиною, проте Пенсійний фонд не зараховує окремі періоди через помилки в трудовій книжці, відсутність архівної довідки, ліквідацію підприємства чи банальні розбіжності в персональних даних.

Детальніше про те, що робити в такому випадку — в матеріалі Бахмут IN.UA.

Пенсійний фонд не врахував стаж: що робити

Проблеми часто виникають через документи, які оформлювалися багато років тому. У трудових книжках можуть зустрічатися виправлення, нечіткі печатки, скорочені назви підприємств, різні варіанти написання прізвища або ж відсутність запису про переведення. Для людини це виглядає як формальність, але для Пенсійного фонду подібна неточність може стати законною підставою не врахувати період роботи.

Найчастіше стаж не зараховують через такі причини:

• наявність виправлень або нечітких записів у трудовій книжці;
• невідповідність назви підприємства архівним даним;
• ліквідація підприємства без передачі документів до архіву;
• розбіжності в написанні прізвища, імені або по батькові;
• відсутність довідки про пільговий або спеціальний стаж;
• відсутність періоду роботи в персоніфікованому обліку;
• ігнорування Пенсійним фондом довідки про заробітну плату.

У кожній конкретній ситуації потрібно встановити, який саме документ викликав сумнів. Без цього складно зрозуміти, що саме необхідно виправляти: трудову книжку, архівну довідку, дані персоніфікованого обліку або ж сам розрахунок пенсії.

Перевірка документів

Перший крок — отримання від Пенсійного фонду письмового пояснення. У ньому обов’язково зазначається, які періоди не зараховані і з якої причини. Якщо людина бачить лише підсумковий розмір пенсії, але не має розрахунку, потрібно витребувати документи з пенсійної справи.

Для перевірки стажу зазвичай необхідні

• трудова книжка;
• довідки з архіву;
• довідки про заробітну плату;
• накази про прийняття, переведення або звільнення;
• виписки з особових рахунків;
• документи про навчання, військову службу або догляд, якщо ці періоди мають значення;
• письмова відмова або лист Пенсійного фонду.

Якщо в документах наявні розбіжності, їх треба пояснювати письмово. Наприклад, якщо прізвище змінювалося після укладення шлюбу, потрібно додати відповідне свідоцтво. Якщо підприємство змінило назву, варто знайти архівний документ або довідку правонаступника.

Дії у разі ліквідації підприємства

Ліквідація підприємства не означає, що стаж неможливо підтвердити. Часто документи передають до архіву, правонаступника або місцевої установи, яка зберігає кадрові матеріали. Проблема полягає в тому, що людина не завжди знає, куди саме їй звертатися.

У такій ситуації потрібно шукати не одну довідку, а весь можливий ланцюг доказів. Це можуть бути архівні записи, накази, особові рахунки, розрахункові відомості, профспілкові документи або інші матеріали, які підтверджують факт роботи в конкретний період.

Якщо ж документи не збереглися, юрист оцінює можливість підтвердження стажу іншим способом. У частині спорів допомагає судове встановлення факту роботи або належності документа людині, якщо проблема виникла через помилки в написанні даних.

Підстави для перерахунку пенсії

Перерахунок потрібен не лише тоді, коли Пенсійний фонд прямо відмовив. Іноді пенсію призначили, але розмір виявився нижчим, бо частину стажу або заробітку не врахували. У такій ситуації людина може роками отримувати менше грошей, ніж мала б за законом.

Перерахунок варто ініціювати, якщо:

• після призначення пенсії знайшлися додаткові документи про стаж;
• Пенсійний фонд не врахував пільговий стаж;
• у розрахунку відсутні окремі періоди роботи;
• не врахована довідка про заробітну плату;
• пенсія призначена без урахування уточнених даних;
• є підозри щодо неправильного застосування коефіцієнтів.

Перед поданням заяви про перерахунок необхідно зробити власний аналіз документів. Якщо подати заяву без відповідних доказів, Пенсійний фонд може знову відмовити або надати формальну відповідь.

Звернення до суду

Звернення до Пенсійного фонду має бути конкретним. Загальна фраза “прошу перерахувати пенсію” не спрацює. Необхідно зазначити, які саме періоди потрібно зарахувати, які документи це підтверджують і чому попередній розрахунок є неповним. У заяві також вказується рішення або розрахунок, які потрібно переглянути, та дія, яку має виконати фонд. До заяви обов’язково додаються копії документів, тоді як оригінали краще залишати у себе. Також важливо мати доказ подання заяви: відмітку про прийняття, поштову квитанцію або електронне підтвердження.

Звернення до суду є доцільним, якщо Пенсійний фонд відмовив у зарахуванні стажу, не врахував документи або не дав належної відповіді. У судовому порядку можна вимагати визнати відмову протиправною, зобов’язати повторно розглянути заяву, зарахувати стаж або провести перерахунок.

Читайте також:

Приватна пенсія в Україні: як оформити та які ризики мають недержавні фонди

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

В Україні офіційно розпочалася вступна кампанія до закладів професійної освіти. Цьогоріч подати документи до профтехів можуть не лише випускники дев’ятих та одинадцятих класів, але й дорослі громадяни, які прагнуть змінити кваліфікацію або здобути нову професію.

Про це повідомили в Освіта Юа.

Вступна кампанія до професійних коледжів

Для вступу до закладів професійної освіти абітурієнтам не потрібно складати національний мультипредметний тест. Кожен навчальний заклад самостійно встановлює правила відбору. Зазвичай процедура зарахування передбачає проходження співбесіди або складання внутрішніх вступних випробувань.

Прийом заяв на навчання триватиме до 1 вересня. Вступники мають змогу подати папери особисто у приймальній комісії обраного закладу освіти або зробити це дистанційно через електронний кабінет у системі ЄДЕБО. Фінансування навчання можливе у двох форматах: абітурієнти можуть претендувати на місця державного чи регіонального замовлення або ж обрати контрактну форму.

Перелік необхідних документів

Для зарахування до закладу професійної освіти необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входять

• заява;
• документ про освіту з додатком;
• медична довідка;
• фотокартки;
• копія документа, що посвідчує особу;
• документи, що підтверджують право на пільги за їх наявності.

Військовозобов’язані вступники додатково повинні надати копію військово-облікового документа. Це може бути військовий квиток, тимчасове посвідчення або посвідчення про приписку до призовної дільниці.

Тривалість навчання та забезпечення студентів

Строк навчання у профтехах становить від шести місяців до трьох років. Тривалість освітнього процесу безпосередньо залежить від обраної професії, рівня базової освіти вступника та вже наявної у нього кваліфікації. Усі студенти професійних коледжів забезпечуються місцями для проживання в гуртожитках. Також для учнів передбачена виплата стипендії, початковий розмір якої становить 1 250 гривень.

Читайте також:

Як працює конкурс та формується рейтинг для вступу у 2026 році

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!