У Покровську зберігається складна ситуація у зв’язку з наступом окупантів. Відсьогодні через погіршення безпекової ситуації в місті скасували евакуаційні поїзди. Натомість рейсові поїзди продовжуватимуть курсувати.

Як працює вокзал у Покровську, повідомили в АТ “Укрзалізниця”.

Покровськ: залізничні рейси

Через погіршення безпекової ситуації з Покровська більше не ходитимуть евакуаційні поїзди. Евакуація жителів Донеччини залізничним транспортом проходитиме з міста Павлоград Дніпропетровської області.

Рейсові поїзди з і до Покровська продовжуватимуть роботу. Та з міркувань безпеки “Укрзалізниця” внесла корективи до графіків руху регулярних поїздів на Донеччині.

Щоденний регулярний рейс зі Львова та Києва до Покровська продовжить курсувати до 11 вересня включно, щоб забезпечити перевезення пасажирів, які вже придбали квитки. Продажі квитків зі Львова та Києва будуть відкриті до 6 вересня включно, а з Покровська — до 7 вересня включно.

“Якщо вам слід забрати когось із Покровського району та виїхати до більш безпечних областей — просимо не зволікати. Надалі, допоки безпекова ситуація не покращиться, будуть доступні лише евакуаційні рейси із відповідною реєстрацію”, — зазначають в “Укрзалізниці”.

Задля мінімізації ризиків для пасажирів і поїзних бригад в окремі дні поїздки будуть здійснюватися комбіновано — поїзд + автобус. Така схема застосовуватиметься залежно від оперативної ситуації на місці. У будь-якому разі залізничники гарантують всіх довезти до місця призначення.

Приміські рейси у Донецькій області також продовжують курсування. Рішення щодо їхнього призначення ухвалюватимуться щоденно залежно від оперативної ситуації. Всі оголошення робитимуть на залізничних станціях. 

Жителі Покровська та Покровської громади можуть звернутися за допомогою в евакуації та доставки до поїздів:

• контакт-центр для заявок на евакуацію: 0800 50 0121, +380 (73) 050 0121;
• телефон “гарячої лінії”: 0800 40 8911;
• контактний центр Покровської МВА: 0800 30 0101;
• БФ “Схід SOS” (евакуація з дітьми, тяжкохворими, маломобільними, з улюбленцями): 0800 33 2614 з понеділка по суботу 08:00-18:00;
• волонтери ГО “Проліска” для супроводу тяжкохворих з медичним персоналом: +380 (93) 202 2232 та +380 (96) 404 1034;
• БФ “Янголи Спасіння” (у супроводі медиків та з розселенням): 0 800 33 4620.

Читайте також:

• У Мирнограді відключають газ: що відомо станом на зараз
• Пенсійний фонд припинив роботу в чотирьох містах Донеччини: де саме
• Чи працює в Покровську “Укрпошта”

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

У місті Слов’янськ розпочався опалювальний сезон. Тепло подали до 369 із 471 багатоповерхівки, які раніше були підключені до системи централізованого опалення. Ще 82 будинки залишаються без тепла через руйнування житлової інфраструктури. Водночас у громаді продовжується евакуація: за останній місяць звідси виїхали 1 680 людей.

Про це розповів начальник Слов’янської МВА Вадим Лях в ефірі “Суспільне Студія”.

Скільки будинків у Слов’янську підключили до опалення

1 листопада у Слов’янську розпочався опалювальний сезон. Станом на сьогодні, 4 листопада, тепло подали до 369 багатоквартирних будинків. Водночас у 82 багатоповерхівках не підключили опалення через пошкодження внаслідок обстрілів.

Для мешканців будинків, які залишилися без централізованого опалення, передбачена фінансова підтримка. Представники вразливих категорій можуть отримати 19 400 гривень допомоги. Виплати вже надходять людям, які відповідають умовам програми.

До підтримки жителів Слов’янська також долучилися благодійні організації. Вони планують допомагати тим мешканцям, яким відмовили у державних виплатах.

Водночас Вадим Лях наголосив, що використовувати електрообігрівачі як основне джерело тепла небезпечно через нестабільне електропостачання.

Скільки людей залишаються у Слов’янській громаді

Наразі у Слов’янській громаді проживають близько 23 тисяч людей. За словами начальника МВА, щотижня звідси виїжджають близько 300-400 жителів. Протягом останнього місяця громаду залишили 1 680 людей, серед яких 530 дітей. Частина жителів не наважується виїжджати через побоювання втратити роботу та не знайти нового місця працевлаштування після евакуації.

Наразі серед основних загроз для цивільного населення — удари керованими авіабомбами та атаки FPV-дронів. Безпілотники часто атакують автомобілі, які пересуваються містом або виїжджають за його межі. Кількість атак може сягати десяти на добу.

Попри складну безпекову ситуацію, у Слов’янську продовжують працювати банки, поштові відділення, комунальні установи та більшість магазинів. Однак кількість торговельних закладів поступово зменшується.

Евакуація з Донецької області: контакти

Звернення про евакуацію приймають на гарячих лініях Донецької області: 0 800 408 911, +380 (98) 890 3318, +380 (66) 285 6290.

Для запису на вивіз тяжкохворих і людей з інвалідністю діють номери: 0 800 332 614, +380 (99) 710 4872, +380 (99) 311 5314, +380 (96) 108 6048.

Евакуація повністю безоплатна.

Читайте також:

• Росіяни атакували Ясногірку чотирма авіабомбами: є загибла та поранені
• “Подекуди вже майже немає евакуації” — представник Донецької ОВА про ситуацію у Дружківській громаді
• “Між шостим і сьомим поверхом починають складати дрова”: як відбувається евакуація на Донеччині

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

5-11 жовтня 2026 року в Україні вдруге відбувся Український кліматичний тиждень (УКТ) —– марафон подій та активностей, присвячений зміні клімату та об’єднанню зусиль для їх подолання.

Український кліматичний тиждень організовують представники і представниці низки прокліматичних і природоохоронних організацій — “Greenpeace Україна”, “Екодія”, “Розвій”, Українська кліматична мережа, Українська природоохоронна група, “Стардуб”, Fridays For Future, U-Cycle та Національний природний парк “Голосіївський”.

Цьогоріч в межах Українського кліматичного тижня  відбулося понад 300 подій, до яких долучилося близько 10 тисяч учасників/ць з 23 областей України, включно з прифронтовими.

Найактивніші області — Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Чернігівська, Харківська та Сумська. Особливо організаторів вразило велике бажання жителів прифронтових громад, які, попри постійні обстріли та загрозу життю, продемонстрували  найвищий рівень залученості у тему зміни клімату.

Найзавзятішими учасниками УКТ стали освітні заклади: школи, університети, ліцеї та коледжі.

Серед активностей проводилися онлайн та офлайн уроки для школярів, лекції, вебінари, конкурси, вікторини, толоки, інформаційні кампанії та навіть концерт у Рівненській філармонії.

У 2026 році Український Кліматичний Тиждень змінився: оновив айдентику, сфокусувався на інтерсекторальності, також організаторами було створено чат для мережування учасників.

Усі активності та дописи можна переглянути у соцмережах за хештегом #КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

“Цьогоріч Український кліматичний тиждень розширився й охопив більше різних сфер. Його сила — в об’єднанні людей навколо спільних дій та цінностей, навіть якщо їх розділяють сотні кілометрів. Український кліматичний тиждень — це можливість навіть у часи війни створювати умови для кращого та сталого життя в нашій країні в майбутньому” — каже координаторка з розвитку ініціатив Greenpeace Україна Анна Талаш.

Наступний Український кліматичний тиждень відбудеться 11-17 жовтня 2027 року. 

Запрошуємо громадські організації, ініціативи, навчальні заклади, громади, молодіжні спільноти та усіх бажаючих додавати УКТ у свої  календарі та планувати активності на наступний рік.

#КліматичнийТиждень #ClimateWeek #ClimateWeekUA

Більше про УКТ читайте тут. 

Подія УКТ у Facebook тут.

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!